Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 305/674/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Надіслано судом: 12.06.2020. Зареєстровано: 13.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2020.

Номер судового провадження: 1-кс/305/146/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020070140000120

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 305/674/20 
		Номер провадження 1-кс/305/146/20 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12.06.2020. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , заявниці ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рахів скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження, -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		ОСОБА_3 звернулася до суду із скаргою на постанову слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження від 14.04.2020.
		Скаргу обґрунтувала тим, що 14.04.2020 слідчий ОСОБА_4 своєю постановою закрив кримінальне провадження № 12020070140000120 від 08.02.2020 за ч. 1 ст. 185 КК України. Зазначає, що слідчий незаконно закрив вказане кримінальне провадження із наступних причин: по-перше, слідчий ОСОБА_4 при проведенні слідчих дій умисно, очевидно з корисливих мотивів не провів слідчий експеримент, отже порушив ст. 240 КПК України; по друге, слідчий не провів одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їх показаннях, хоча вона, як потерпіла, наполягала на одночасному допиті свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; по третє, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 давали неправдиві показання, у зв`язку з чим стосовно них Державне бюро розслідувань проводить досудове розслідування.
		З огляду на викладене заявниця ОСОБА_3 просила скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження та зобов`язати слідчого продовжити досудове розслідування. 
		У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала доводи скарги та просила таку задовольнити, скасувавши постанову слідчого.
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення скарги ОСОБА_3 , оскільки слідчим ОСОБА_4 прийнято законне та обґрунтоване рішення, яке ґрунтується на доказах, зібраних у ході досудового розслідування.
		Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення заяви ОСОБА_3 заперечив, зазначив, що ним були проведені усі необхідні слідчі дії у даному кримінальному провадженні. Окрім цього, надав для дослідження матеріали кримінального провадження № 12020070140000120 від 08.02.2020 за ч. 1ст. 185 КК України.
		Вислухавши доводи заявниці, заслухавши слідчого та прокурора, дослідивши скаргу, додані до неї документи та матеріали кримінального провадження приходжу до наступного висновку.
		Відповідно достатті 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Отже, можливість особи звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є її невід`ємним правом.
		Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульованийКримінальним процесуальним кодексом України.
		Відповідно до частини 3статті 26 КПК Українислідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
		Тож оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватися з дотриманням певних умов.
		Так, підстави та порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентованоглавою 26 КПК України.
		Відповідно до частини 1статті 303 КПК України, названої глави, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
		1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;
		2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;
		3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;
		4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;
		5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;
		6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;
		7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
		8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченимиглавою 39 цього Кодексу;
		9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;
		10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;
		11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першоїстатті 284 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 2статті 303 КПК Українискарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування не розглядаються.
		З цього можна зробити висновок, що встановленийстаттею 303 КПК Україниперелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
		Відповідно до ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Потерпілий здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 КПК України. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
		Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
		Таким чином, норми кримінального процесуального законодавства регламентують недопустимість необґрунтованої та невмотивованої відмови у проведенні відповідних дій органами досудового розслідування.
		Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Судом встановлено, що в провадженні слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 перебувало кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020070140000120 від 08.02.2020 за ч. 1 ст. 185 КК України, яке, на підставі постанови від 14.04.2020 було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
		Дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що 08.02.2020 СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування за фактом викрадення особистих речей ОСОБА_3 .
		27 лютого 2020 року ОСОБА_3 допитано як потерпілу у вказаному кримінальному провадженні.
		Окрім цього, у ході досудового розслідування слідчим допитано як свідка чоловіка потерпілої ОСОБА_3  ОСОБА_7 , показання якого ідентичні змісту показань потерпілої. 
		Також, у ході досудового розслідування слідчим допитано як свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . При цьому показання зазначених свідків, узгоджуються як між собою, так і з показаннями свідка ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_3 .
		Заявниця ОСОБА_3 , що слідчий незаконно закрив вказане кримінальне провадження із наступних причин: по-перше, слідчий ОСОБА_4 при проведенні слідчих дій умисно, очевидно з корисливих мотивів не провів слідчий експеримент, отже порушив ст. 240 КПК України; по друге, слідчий не провів одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їх показаннях, хоча вона, як потерпіла, наполягала на одночасному допиті свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; по третє, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 давали неправдиві показання, у зв`язку з чим стосовно них Державне бюро розслідувань проводить досудове розслідування.
		Разом з тим, слідчий суддя не може погодитися із такими доводами заявниці з огляду на наступне. 
		Так, згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 40 КПК України на проведення слідчих (розшукових) дій уповноважений слідчий, який несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. 
		При цьому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
		Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколипередчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
		При цьому, слід зауважити, що слідчий та прокурор самостійно обирають тактику проведення слідчих дій.
		Так, у матеріалах кримінального провадження наявне клопотання потерпілої ОСОБА_3 про проведення одночасного допиту раніше допитаних осіб, а саме свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою усунення суперечностей між їх показаннями. Окрім цього, потерпіла ОСОБА_3 у своєму клопотанні зазначила про необхідність проведення слідчого експерименту. 
		Разом з тим, у клопотанні потерпіла ОСОБА_3 не зазначила у чому полягають суперечності між показаннями зазначених свідків. При цьому, проаналізувавши наявні у матеріалах кримінального провадження протоколи допиту зазначених вище осіб як свідків, слідчий суддя приходить до переконання, що розбіжності між показаннями цих осіб виникли у зв`язку із індивідуальним (суб`єктивним) сприйняттям ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 події, яка мала місце у приміщенні бактеріологічної лабораторії та є не суттєвими за своїм змістом.
		Окрім цього, у матеріалах кримінального провадження, наявний рапорт слідчого ОСОБА_4 , з якого випливає, що у зв`язку із карантином, встановленим з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби проведення одночасного допиту осіб є неможливим.
		Щодо проведення слідчого експерименту, то необхідно відмітити наступне.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
		Разом з тим, у поданому клопотанні про проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_3 жодним чином не обґрунтувала необхідності його проведення та які саме відомості необхідно перевірити чи уточнити.
		Слідчий суддя відхиляє також як необґрунтовані та не підтверджені жодним доказом доводи потерпілої ОСОБА_3 про те, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали неправдиві показання, оскільки слідчі Державного бюро розслідувань проводять стосовно них досудове розслідування. 
		Таким чином, слідчим суддею під час розгляду скарги в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020070140000120від 08.02.2020за ч.1ст.185КК Українислідчим ОСОБА_4 проведено увідповідності довимог КПКУкраїни,оскільки ним з`ясовано усі обставини, передбачені статтею 91 КПК України.
		З огляду на викладене, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого ОСОБА_4 , що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12020070140000120 від 08.02.2020 не здобуто жодного доказу, який би свідчив про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. 
		Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
		На виконання вимог ст. 110 КПК України, слідчим у постанові наведені всі очевидні та підтверджені матеріалами провадження підстави закриття кримінального провадження, а також наявні посилання на встановлені фактичні обставини, що стали такими підставами. Належна правова оцінка щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібраними в ході досудового розслідування, у постанові слідчого наведена, проведені інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на всебічне, повне й неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, якими були проведення слідчого експерименту, додаткових допитів свідків, зібрання належних і допустимих доказів, з усіма критеріями ефективності розслідування.
		Згідно положень ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу і може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
		Керуючись ст.ст.3,22,40,220,303,307 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області про закриття кримінального провадження  відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
		 
		Слідчий суддя Рахівського районного суду:             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...