Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/9783/18-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2020.
Дата набрання законної сили: 03.06.2020
Номер судового провадження: 61-702ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		03 червня 2020 року
		м. Київ
		справа № 760/9783/18-ц
		провадження № 61-702св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Сімоненко В. М.,
		суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
		Штелик С. П.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу   ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М.,                           Рейнарт І. М.,  Семенюк Т. А.,
		ВСТАНОВИВ: 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом, в якому просив зменшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, а саме: стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто 930,00 грн щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просив розстрочити сплату заборгованості за аліментами у розмірі 78 649, 00 грн на користь   відповідача на утримання сина ОСОБА_3                       на 10 років.
		Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого 2011 року з нього на користь відповідача стягнуто аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, починаючи з 21 січня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.
		З часу ухвалення рішення та по грудень 2013 року ним здійснювалася сплата аліментів шляхом відрахування з заробітної плати за місцем роботи на посаді методиста в Київському Палаці дітей та юнацтва. 10 грудня 2013 року він був звільнений із займаної посади за власним бажанням.
		15 листопада 2013 року між ОСОБА_1   та ОСОБА_5 укладено шлюб, від якого вони мають двоє дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Посилаючись на те, що з 10 грудня 2013 року він не працює, має нерегулярний дохід, знаходиться дома з дітьми, доглядає їх та виховує, просив змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на утримання сина ОСОБА_3 , з ј частини від усіх видів його доходів, до 50 % від прожиткового мінімуму для дитини 13 років, а саме: у розмірі 930,00 грн.  Також просив заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 78 649,00 грн розстрочити на 10 років.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року позов задоволено частково.
		Змінено спосіб стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь          ОСОБА_2 . Вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 500,00 грн на місяць, починаючи з 13 квітня 2018 року і до його повноліття. 
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із значного погіршення матеріального стану позивача, зміною його сімейного стану, та враховуючи відсутність роботи, постійного і стабільного заробітку, з метою захисту інтересів дітей, вважав за необхідне стягнути з ОСОБА_1   на користь відповідача аліменти на сина у розмірі 1 500, 00 грн, починаючи з 13 квітня 2018 року і до його повноліття.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
		У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначений   судовим рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 12 лютого 2011 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що   позивач має на утриманні двох дітей, та відсутність у останнього постійного та стабільного заробітку, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з   ОСОБА_2 - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   та суперечитиме її інтересам.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		29 березня 2019 року ОСОБА_5 , яка діє в інтересах    ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно не дослідив обставини, що мають значення для справи, а висновок суду про відсутність беззаперечних доказів на підтвердження погіршення матеріального стану позивача не відповідає дійсності.
		Суд не звернув належної правової уваги на те, що на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів у розмірі ј частини від доходів ОСОБА_1 працював та був спроможний сплачувати такі кошти, проте підставою для звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів є відсутність роботи та перебування на утриманні ще двох малолітніх дітей від другого шлюбу.
		Доводи інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Солом`янського районного суду м. Києва. 
		У травні 2019 року матеріали справи № 760/9783/18-ц надійшли до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2019 справу призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі                     з 08 вересня 2001 року по 15 травня 2008 року , в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
		Шлюб між сторонами розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис від 15 травня 2008 року № 337.
		Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 18 лютого                    2011 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на сина в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів, починаючи з 21 січня 2011 року і до досягнення сином повноліття.
		На виконання рішення суду 11 березня 2011 року був виданий виконавчий лист.
		Встановлено також, що позивач працював на посаді методиста у Київському Палаці дітей та юнацтва, рішення суду виконувалося шляхом щомісячних відрахувань з його заробітку.
		У грудні 2013 року позивач був звільнений із роботи за власним бажанням.
		15 листопада 2013 року ОСОБА_1   уклав шлюб із ОСОБА_5 , в якому народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_3   -  син ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 - син ОСОБА_7 .
		Мотивувальна частина.
		Позиція Верховного Суду
		Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Частиною першою статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду в повній мірі відповідає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
		Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
		Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
		Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
		Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
		У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. 
		Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що він не працює, його доходи є такими, що він не спроможний виплачувати аліменти у присудженому судом розмірі та на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей від іншого шлюбу, тобто посилався на зміну не тільки матеріального стану, а й сімейного.
		Статтею  192 СК  України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. 
		Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
		При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання  обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного  і зміни матеріального стану. Однак,  зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
		Відповідно до ч.1 ст.81 СК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про   наявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування.
		Отже, апеляційний суд встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши зібрані по справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав суду достатніх доказів на підтвердження погіршення його матеріального стану.
		Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції,                                  що відповідно до рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області                     від 12 лютого 2011 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що   позивач має на утриманні двох дітей, та відсутність у останнього постійного та стабільного заробітку, без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з   ОСОБА_2 - сина ОСОБА_3 ,                        ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   та суперечитиме її інтересам.
		За вище наведених обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суд апеляційної інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування судового рішення - відсутні, доводи касаційної скарги не спростовують висновків рішення суду апеляційної інстанції. 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
		За таких обставин, касаційну скаргу  ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року без змін.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову  Київського апеляційного суду від 22 листопада 2018 рокузалишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                           В. М. Сімоненко
		Судді:                                                                                    А. А. Калараш
		С. Ю. Мартєв
		Є. В. Петров 
		С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...