Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/1030/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Оренда земельної ділянки.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2020. Зареєстровано: 15.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2020.
Дата набрання законної сили: 03.06.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 червня 2020 року                                                                                      Справа № 903/1030/19 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Мельник О.В. ,  суддя Бучинська Г.Б. 
		 
		секретар судового засідання Гладка Л.А. 
		за участю представників сторін:
		позивача: Карпук А.С.
		відповідача: не з`явився  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича на рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19 ухвалене суддею Гарбар І.О., повний текст рішення складено 17.02.2020 р. 
		за позовом Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича 
		до Луцької міської ради 
		про визнання поновленим договору оренди землі
		 
		          Фізична особа-підприємець Лешик Ігор Іванович звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.
		Позовні вимоги обґрунтовані ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка надає право особі на поновлення договору на новий термін, а також наступними фактичними обставинами: продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення строку дії договору; належне виконання орендарем обов`язків по сплаті орендної плати; відсутність заперечень орендодавця на продовження дії договору на той самий строк на тих самих умовах; надсилання позивачем на адресу відповідача додаткових угод про поновлення договору.
		          Рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19 в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі - відмовлено.
		          Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19, Фізична особа-підприємець Лешик Ігор Іванович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19 та прийняте нове рішення, яким позов задоволити повністю. 
		          Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник звертає увагу, на те, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим рішення господарського суду Волинської області підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
		          Місцевий суд залишив поза увагою той факт, що згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, павільйон є об`єктом нерухомості, а земельна ділянка фактично співмірна із площею об`єкта нерухомості. 
		Відтак, скаржник, акцентує увагу на тому, що оскільки, він є власником об`єкта нерухомості, надання земельної ділянки, яка орендується за Договором, іншим особам на будь-якому правовому титулі неможливе. Оскільки переважне право на поновлення договору оренди землі на новий строк може бути реалізоване перед іншими претендентами на оренду за інших рівних умов, але до відповідної земельної ділянки інтереси інших осіб відсутні, можна дійти висновку, що переважне право на укладення Договору перед іншими особами (частини 1-5 статті 33 Закону) не є порушеним, а тому підстави для поновлення Договору у спосіб, передбачений частинами 1-5 статті 33 Закону, відсутні.
		При цьому апелянт, звертає увагу колегія суддів на те, що ним виконані всі передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" дії, необхідні для оформлення права подальшого користування земельною ділянкою на умовах оренди, в тому числі надані невід`ємні додатки до додаткової угоди та витяг з нормативно грошової оцінки по вказані земельній ділянці.
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича на рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19.
		09.04.2020 р. на адресу апеляційного господарського суду від Луцької міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 р. призначено справу №903/1030/19 до розгляду.
		В судовому засіданні представник скаржника надав пояснення на обґрунтування власної правової позиції вважає, що рішення господарського суду Волинської області прийняте з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19 та прийняте нове рішення, яким позов задоволити повністю.           
		Представник Луцької міської ради у судове засідання не прибув та не реалізував процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, причин неявки суду не повідомив. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на те, що в даному випадку враховується правова позиція Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відтак колегія суддів визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.Зміст рішення суду першої інстанції.
		Рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19 в позові відмовлено повністю. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача за 30 днів до закінчення договору оренди з листом про намір продовжити договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах; відсутні докази плати орендної плати за землю; відсутні докази реєстрації поновленого рішенням господарського суду Волинської області від 22.05.2018 у справі №903/180/19 договору строком до 01.07.2019. Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що  позивач не реалізував своє право на продовження дії договору оренди, а також не підтвердив належними та допустимими доказами факту продовження користування земельною ділянкою після закінчення дії договору.
		 
		2.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
		16.06.2009 між Луцькою міською радою (орендодавець) та Підприємцем Лешиком Ігорем Івановичем  (орендар) укладено договір оренди землі.
		Згідно з п.п.1- 3 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м . Луцьк вул. Конякіна, 14к , /кадастровий номер 330160034/. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 50 кв.м. На земельній ділянці знаходиться торговий павільйон, який належить орендарю на праві власності, а також інші об`єкти інфраструктури через частину земельної ділянки проходять тепломережі, електрокабель.
		Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
		В пунктах 9-13 договору сторони погодили порядок нарахування та сплати орендної плати за землю.
		У відповідності до пунктів 14-15 цього договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування критої зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови.
		Згідно пункту 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 15-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
		Орендодавець зобов`язаний, зокрема, у місячний строк з дня надходження клопотання орендаря розглянути питання про продовження дії договору (пункт 28 договору). 
		Пунктом 42 договору оренди землі визначено, що цей договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
		Договір зареєстровано 01.07.2009 за № 040907700368 відтак, договір набрав чинності  01.07.2009 та  враховуючи  п. 8 договору діяв до 01.07.2014.
		Отже, суд зазначає, що строк дії договору встановлений на п`ять років до 01.07.2014.
		Рішенням господарського суду Волинської області від 22.05.2019 р. договір оренди землі загальною площею 0,0050 га по вул. Конякіна, 14 К у м. Луцьку (кадастровий номер 330160034) для обслуговування торгового павільйону, укладений 16.06.2009 між Луцькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем Лешиком Ігорем Івановичем та зареєстрований в Державному реєстрі земель 01.07.2009 за № 040907700368 на тих самих умовах строком на п`ять років - до 01.07.2019, визнано поновленим.
		Рішення господарського суду Волинській області від 22.05.2019 набрало законної сили 18.06.2019.
		Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2019 ФОП Лешик І.І. подав до Луцької міської ради клопотання, в якому просить у зв`язку із відсутністю заперечень Луцької міської ради протягом місяця по його закінченні, укласти додаткову угоду.
		19.11.2019 Луцька міська рада направила на адресу ФОП Лешика І.І. лист (а.с.27-28), в якому було зазначено, що позивачем не були виконанні вимоги, викладені у листі Луцької міської ради від 23.08.2019 № 6.1-7/1329/2019, зокрема не здійснено обов`язкову державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до рішення Господарського суду Волинської області від 22.05.2019 (справа № 903/180/19), що передбачено статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 6 Закону України «Про оренду землі», та не подано документи для скасування прийнятого Луцькою міською радою рішення від 26.07.2017 № 29/50 «Про надання фізичній особі - підприємцю Лешику І.І. дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Конякіна, 14к», яке не може бути виконане, оскільки договір оренди землі на вул. Конякіна, 14-к поновлено на новий строк, а тому, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, укладеного між Луцькою міською радою та ФОП Лешик І.І, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 01.07.2009 за № 040907700368, не може бути підготовлений управлінням земельних ресурсів Луцької міської ради.
		На підставі статті 55 Конституції України, статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 10, 11 статті 118 Земельного кодексу України  будь-які дії органів місцевого самоврядування, можуть бути оскаржені в судовому порядку  у разі незгоди з ними суб`єктів, які беруть участь у  правовідносинах  з приводу прав на земельні ділянки. 
		Фізична особа-підприємець Лешик Ігор Іванович звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.
		Рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19 в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі - відмовлено.
		 
		3.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
		Земля, відповідно до статті 14 Конституції України, є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Право оренди земельної ділянки, як встановлюється ст. 93 ЗК України, є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		У державній власності, згідно ст.84 Земельного кодексу України (надалі в тексті - ЗК України) перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.                 
		Частина 1,2 статті 116 ЗК України встановлює, крім іншого,  що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відповідні ради здійснюють права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад. 
		Згідно із статтею 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначених статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ст.124 ЗК України).
		За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі". 
		Законом України "Про оренду землі" як спеціальним законом визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. (ст.2 названого Закону). 
		Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди, що встановлено ст.15 Закону України "Про оренду землі".          Відповідно до ст. 16 цього ж Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
		Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
		Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає юридичний механізм  поновлення договору оренди землі на новий строк.
		Частинами 1-5,6 цієї статті встановлюється, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
		Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
		До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
		При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
		Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
		Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
		Частиною 1 статті 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		 
		4. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної  скарги.            
		Предметом судового спору є визнання поновленим договору оренди землі.
		Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб. 
		Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок грунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими. 
		Орендні відносини між сторонами тривають з часу укладення ними та реєстрації у встановленому порядку договору оренди земельної ділянки від 16.06.2009, укладеного між Луцькою міською радою та ФОП Лешиком Ігорем Івановичем та зареєстрованого у Державному реєстрі земель 01.07.2009 за №0409007700368.
		Строк дії договору оренди землі від 16.06.2009 поновлено на підставі рішення Господарського суду Волинської області від 22.05.2018 у справі №903/180/19, до 01.07.2019. Відомості щодо державної реєстрації договору відсутні.
		Отже, строк дії договору оренди землі, укладеного між Луцькою міською радою та ФОП Лешиком Ігорем Івановичем, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 01.07.2009 за №0409007700368, закінчився 01.07.2019.
		Позивач звертається до суду з метою поновити дію договору на новий  строк, вважаючи, що існує право на його поновлення на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до положень якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Правова позиція позивача ґрунтується на хибному тлумаченні положень статті 33 згаданого Закону, з огляду на наступне. 
		Так, у частинах 1-5 статті 33 цього Закону, передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
		При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. 
		Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
		Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
		Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень на поновлення договору оренди землі.
		Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
		Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).
		З огляду на закінчення строку дії договору оренди землі - 01.07.2019 позивачем не було реалізовано право, передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі" на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), в порядку визначеному положеннями ч. ч 1-5, 6 цієї статті, доказів протилежного суду не надано.
		Пунктом 8 договору оренди від 16.06.2009, зареєстрованого 01.07.2009 за №040907700368 (поновлено рішенням господарського суду від 22.05.2019) передбачено, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статті 33 Закону України "Про оренду землі".
		Зокрема, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
		Закон України "Про оренду землі" фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.           
		У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
		У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді. 
		Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.
		Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.
		З поданого позову вбачається, що матеріально-правовою підставою позовних вимог позивач визначив саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає умови поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: 
		- орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; 
		- орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; 
		- відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди. 
		Як вже зазначалось вище, строк дії договору оренди землі від 16.06.2009 закінчився 01.07.2019. 
		Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, ФОП Лешик І.І. всупереч п.8 договору та ч.2 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» не повідомив Луцьку міську раду про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди на новий строк.
		Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази узгодження позивачем та відповідачем істотних умов договору, та враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, порушивши п. 8 договору оренди землі від 16.06.2009, переважне право на поновлення договору оренди землі у позивача припинилось.
		Згідно положень ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, тоді як у цій справі відсутнє волевиявлення орендодавця.
		Крім того, слід зазначити, що договір оренди землі відповідно до чинного законодавства не є обов`язковим до укладення, а відтак, за відсутності волевиявлення сторін, не може бути примушений до укладення за рішенням суду.
		Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-219цс14 порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту, матиме місце при укладенні договору оренди:
		- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;
		- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;
		- з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 02.08.2019 просить Луцьку міську раду укласти додаткову угоду до договору оренди землі, дане клопотання отримане Луцькою міською радою 02.08.2019, що підтверджено штемпелем (а.с.24).
		Як стверджує позивач, Луцька міська рада надіслала лист, в якому повідомила, про необхідність надати невід`ємні додатки до додаткової угоди та витяг з нормативно-грошової оцінки по вказаній земельній ділянці для складання додаткової угоди до договору оренди землі, а на виконання вказаного листа ФОП Лешик І.І. було замовлено у землевпорядній організації та виготовлено невід`ємні додатки до угоди та витяг з нормативно грошової оцінки по вказаній земельній ділянці, які надані відповідачу - 28.10.2019.
		Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, матеріалами справи такі обставини не підтверджуються.
		Скаржником до суду апеляційної інстанції надано довідки Головного управління ДПС у Волинській області з яких вбачається,  що станом на 07.02.2018 р. та 20.02.2020 р. у Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича відсутня заборгованість по орендній  платі  згідно договору оренди №040907700368 від 01.07.2009 р.
		Враховуючи межі апеляційного розгляду, правила щодо яких містяться у положеннях статті 269 ГПК України, апеляційний суд не досліджує додатково поданих доказів, враховуючи відсутність обгрунтування щодо об`єктивної неможливості подати такі докази суду першої інстанції.  
		Однак, апеляційним судом зауважується, що ці докази не впливають на загальний висновок апеляційного суду, оскільки колегією суддів встановлено необхідні обставини, які надають достатні підстави для висновку про відмову у позові, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача за 30 днів до закінчення договору оренди з листом про намір продовжити договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах, у відповідності до встановленої законом та договором процедури. Та обставина, що орендар є добросовісним користувачем  орендованої земельної ділянки, вчасно і у повному обсязі сплачує орендну плату, не заперечується відповідачем.
		На загальний висновок щодо відсутності підстав для поновлення дії договору на новий строк також не впливає встановлена судом обставина відсутності державної реєстрації договору оренди земельної ділянки у порядку, передбаченому законом, оскільки строк дії договору встановлено рішенням господарського суду Волинської області від 22.05.2018 у справі №903/180/19, принцип обов`язковості  виконання  якого міститься у положеннях ст.18 ГПК України. 
		Таким чином, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач не дотримав правил встановленої законом та договором процедури поновлення дії договору, внаслідок чого не набув права на його поновлення. 
		Відповідно до положень статті 3 ЦК України, цивільне законодавство грунтується на засадах, крім іншого,  справедливості, добросовісності  та розумності. Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов`язків, відповідно до ст.12,13,14 ЦК України, повинно відповідати заявленим принципам, а відтак цивільні  зобов`язання  повинні виконуватись належним чином. Положення договору оренди землі передбачали обов`язок звернутись до орендодавця до закінчення строку дії договору з пропозицією підписати додаткову угоду, що повністю відповідало б положенням ст.33 Закону про оренду землі, а в подальшому, за умови пасивної поведінки орендодавця і відсутності дій, передбачених процедурою, вимагати від орендодавця  укладення додаткової угоди, зокрема і в судовий спосіб. 
		 
		5. Висновки за результатами апеляційного розгляду.  
		Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
		Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права  в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні  для скасування рішення суду. 
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
		Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно  ст.129 ГПК.
		Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
		                 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича на рішення господарського суду Волинської області від 11.02.2020 р. у справі №903/1030/19 - залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської  області - залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
		 
		Справу №903/1030/19  повернути господарському суду Волинської  області.
		 
		 
		Повний текст постанови складений "11" червня 2020 р.
		 
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Філіпова Т.Л. 
		 
		Суддя                                                                                              Мельник О.В.  
		 
		Суддя                                                                                              Бучинська Г.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...