Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 526/459/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано судом: 15.06.2020. Зареєстровано: 16.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2020.
Дата набрання законної сили: 06.08.2020
Номер судового провадження: 2/526/21/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 526/459/19
		Провадження № 2/526/21/2020
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		05 червня 2020 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі: 
		головуючої судді Тищенко Л.І.
		з участю секретаря Синепол С.А.
		позивача ОСОБА_1 
		представника позивача адвоката Хоруженка С.Г.
		представника відповідача адвоката Осадчого О.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гадяч у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Гадяцької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. 
		У позовній заяві позивач вказує, що йому на підставі рішення виконкому Гадяцької міської ради від 02.09.1992 № 237-2 «Про видачу ордерів на новозбудований будинок АДРЕСА_1» , видано ордер на двокімнатну квартиру НОМЕР_3 . Через фінансові труднощі дану квартиру він не приватизував та не переоформив на себе. У вказаному житлі, окрім нього, зареєстровані син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внучка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внук ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та колишня дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		25 вересня 2007 року він розірвав шлюб з ОСОБА_2 . Відповідач фактично не проживає у житловому приміщенні за місцем реєстрації понад два роки без поважних причин, про що складено акти обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, а відтак відповідач не сплачує комунальні платежі, не бере участі в утриманні житла, її особистих речей у квартирі немає. Йому відомо, що відповідач вийшла заміж та проживає за кордоном.
		Перешкод у користуванні жилим приміщенням ні він, ні інші члени сім`ї їй не чинили. Він позбавлений можливості отримувати належні йому пільги та субсидію, оскільки відповідач зареєстрована у даній квартирі. 
		Посилаючись на вищевикладене, позивач просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на його користь судові витрати. 
		Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Хоруженко С.Г. у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
		Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Осадчий О.М. у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, з підстав викладених у відзиві відповідача. 
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, направила відзив, в якому зазначила, що вона з 1992 року зареєстрована та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_1 та їхні діти ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , а також онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вона проживає у вказаній квартирі окремі періоди, що пов`язано з роботою за кордоном, а також утримує речі особистого і домашнього вжитку та речі дітей і онуків. Зазначена квартира, на підставі ордеру, надавалася ОСОБА_1 та їй під час перебування їх у шлюбі, для проживання сім`ї, у зв`язку з відселенням з житлового будинку з підвищеним радіаційним фоном, а саме квартири АДРЕСА_5 . Протягом останніх років ОСОБА_1 веде аморальний спосіб життя, зловживає алкогольними напоями. Не має постійного місця роботи, вчиняв насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру, у результаті чого притягався до адміністративної відповідальності. Позивачем не надано суду жодних належних доказів, які підтверджують її відсутність без поважних причин понад шість місяців за місцем реєстрації та проживання, тому підстави для визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням відсутні. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні даного позову. 
		Представник третьої особи виконавчого комітету Гадяцької міської ради у судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі.
		Суд, заслухавши доводи сторін, показання свідків, дослідивши докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням не підлягають до задоволення, з таких підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 видано ордер на 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , про що свідчить архівний витяг із рішення виконавчого комітету Гадяцької міської Ради народних депутатів від 02 вересня 1992 року № 237-2 «Про видачу ордерів на новозбудований будинок АДРЕСА_1» .
		Відповідно до довідки ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 18.02.2019 № 1355, у Полтавському бюро технічної інвентаризації відсутні відомості про належність нерухомого майна на праві власності за ОСОБА_1 у м. Гадяч.
		Згідно довідки виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 12.02.2019, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Як свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, 25 вересня 2007 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .
		Зі змісту актів обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 10 січня 2018 року, 27 лютого 2018 року, 19 березня 2018 року, 27 червня 2018 року, 20 серпня 2018 року вбачається, що колишня дружина відповідача ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично відповідач ОСОБА_1 проживає один у вказаній квартирі.
		Натомість, в акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 20 серпня 2019 року зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрована у квартирі по АДРЕСА_1 , у якій зберігає особисті речі та речі домашнього вжитку, а також речі дітей та онуків. У даній квартирі проживає періодично, що пов`язано з роботою.
		Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 30.08.2019 № 03-60/2148, згідно записів Журналу обліку ордерів, на виконання рішення виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 18.12.1990 № 349 було видано ордер на квартиру АДРЕСА_5 на ім`я ОСОБА_8 . Ордер на квартиру АДРЕСА_2 видано на ім`я ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 02.09.1992 № 237-2.
		Зі змісту рішення Гадяцької міської Ради від 30.12.1991 № 333 «Про відселення сімей з житлових будинків з підвищеним радіаційним фоном по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, кооперативу «Мир», вбачається, що на підставі вказаного рішення проведено відселення та видано ордера сім`ям житлового будинку ремонтно-транспортного підприємства по АДРЕСА_2 , у тому числі сім`ї ОСОБА_9 на двокімнатну квартиру у квартирному житловому будинку по АДРЕСА_5 . 
		Відповідно до свідоцтва про право власності від 18.02.1999, виданого виконавчим комітетом Гадяцької міської ради, ОСОБА_8 в цілому належить квартира АДРЕСА_5 .
		Постановами Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 березня 2014 року та від 26 квітня 2017 року ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 174 КУпАП (вчинення насильства в сім`ї відносно колишньої дружини ОСОБА_8 та сина ОСОБА_3 ) відповідно у виді штрафу та громадських робіт. 
		Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які являються синами позивача ОСОБА_1 підтвердили, що їхня мати ОСОБА_2 періодично проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , зберігає там свої особисті речі та речі домашнього вжитку.
		Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Згідно ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
		Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї та інших осіб.   
		Як роз`яснено у п. 34 та п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення такої вимоги, як про позбавлення права користування жилим приміщенням.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Звертаючись до суду з позовом, позивач просив захистити його права шляхом визнання його колишньої дружини - ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом в порядку ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України з огляду на її не проживання в квартирі понад два роки.
		Обставини не проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі спростовані актом матеріально-побутових умов сім`ї від 20 серпня 2019 року, в якому значиться, що відповідач зберігає особисті речі та речі домашнього вжитку, а також речі дітей та онуків у даній квартирі, в якій проживає періодично, що пов`язано з її роботою.
		Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» гарантовано право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства на вільний вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати, в той час як право власності не зобов`язує особу зареєструвати місце проживання та проживати саме в тому житлі, яке знаходиться у власності.
		Посилання позивача на не проживання ОСОБА_2 в квартирі суд не приймає до уваги з огляду на їх недоведеність належними та допустимими доказами.
		Мотиви несення позивачем додаткових витрат по оплаті комунальних послуг за відповідача не є достатніми для позбавлення її права користування житлом, що не позбавляє позивача права на пред`явлення до неї вимог про відшкодування йому таких витрат.
		Доказів, які б свідчили про припинення права користування ОСОБА_2 квартирою, де вона зареєстрована та періодично проживає, у тому числі за вимогами інших зареєстрованих осіб, зокрема її синів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які не вбачають підстав для визнання її такою, що втратила право користування житлом на підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, у ході судового розгляду не встановлено, а позивачем у рахунок доведеності пред`явлених вимог суду не надано, а тому підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, - 
		 
		у х в а л и в :
		 
		Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . 
		Повне судове рішення складено 15 червня 2020 року.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
		Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
		 
		Відомості, що не проголошуються:
		 
		Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Третя особа виконавчий комітет Гадяцької міської ради, код ЄДРПОУ 04057327, адреса: вул. Лесі Українки, 3, м. Гадяч Полтавської області.
		 
		 
		 
		Головуючий Л. І. Тищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...