Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 225/771/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 15.06.2020. Зареєстровано: 16.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2020.
Дата набрання законної сили: 07.08.2020
Номер судового провадження: 2/225/385/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Єдиний унікальний  номер  судової справи: 225/771/20
		Номер провадження: 2/225/385/2020
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		(повний текст)
		11 червня 2020 року                                                                                                     м. Торецьк 
		       Дзержинський міський суд Донецької області
		у складі: головуючого - судді  Довженко О.В.,
		за участю секретаря - Петрової С.О.,
		представника позивача - ОСОБА_1 ,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом Військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини,-
		ВСТАНОВИВ:
		              Військово-цивільна адміністрація м. Торецьк Донецької області, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини.
		       Свої вимоги позивач обгрунтовує систематичним невиконанням та нехтуванням відповідачем покладених на неї батьківських обов`язків відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		       Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 11.03.2020 року було відкрито провадження у даній справі та призначене підготовче судове засідання. (а.с. 43).
		          В свою чергу, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 25.05.2020 року підготовче провадження у справі було закрито, призначено судовий розгляд справи по суті, явку сторін визнано обов`язковою. В судове засідання в якості свідків викликано неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 . (а.с.66).
		 
		Представник позивача, в особі спеціаліста першої категорії служби у справа дітей військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області, підтримала позовні вимоги у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.
		Відповідач в судове засідання не з`явилась, причини своєї відсутності суду не сповістила, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялась належним чином шляхом особистого отримання поштових повідомлень (а.с. 51, 59, 60, 70). Відзив на позов не подавала. 
		З огляду на наведене, відповідно до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для ухвалення у справі заочного рішення.
		 
		       Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об`єктивності, справедливості та розумності, заслухавши особисті пояснення сторін та свідків у справі, судом встановлено наступне:
		Неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом багатьох років, а саме, з травня 2009 року до теперішнього часу постійно проживає разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка пілується про нього, надає йому матеріальну та моральну підтримку.  
		Згідно наданих ОСОБА_4 показів в якості свідка у справі, остання доводиться неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рідною тіткою по батькові. Даний факт документально не підтверджений, оскільки відомості про батька записані в свідоцтві про народження дитини зі слів матері відповідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.30, 31). В травні 2009 року ОСОБА_4 змушена була забрати на той момент шестирічну дитину жити до себе, оскільки мати (відповідач) жодної уваги дитині не приділяла, ані фізично, ані матеріально про дитину не піклувалась, життям, здоров`ям та духовним розвитком дитини не цікавилась. Дитина знаходилась у вкрай занедбаному стані, що загрожувало її життю та здоров`ю. Проте, офіційно опіку над ОСОБА_2 свідок не оформлювала. За весь час проживання дитини з ОСОБА_4 відповідач жодного разу дитиною не цікавилась, ніякої участі в вихованні не приймала.
		 
		       Викликаний в судове засідання неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був допитаний судом в якості свідка з дотриманням вимог ч. 1 ст. 232 ЦПК України, у присутності представника служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області Портної І.В., проти позбавлення батьківських прав його матері - ОСОБА_3 , не заперечував. Свідок повністю підтвердив показання ОСОБА_4 , зазначив, що постійно проживає з останньою з сьомого класу, має з нею добрі відносини, отримує з її боку матеріальне та духовне піклування. Матір свою неповнолітній свідок не бачить, не спілкується з нею, будь-які духовні зв`язки з нею втрачені.
		       Відповідно до письмових пояснень сусідів ОСОБА_4 - ОСОБА_5 від 10.10.2019 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 від 10.10.2019 року, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з ОСОБА_4 з 2009 року, матір хлопчика бачили з цього часу некілька разів та в нетверезому неохайному стані. Хлопчиком матір не цікавиться, не піклується, матеріально не утримує. Все піклування про дитину взяла на себе ОСОБА_4 , яка, на думку сусідів, є доброзичливою та гарною людиною. Хлопчик як усі роки так і на теперішній час виглядає чисто та доглянуто, поводить себе виховано та ввічливо, бачать його завжди разом з ОСОБА_4 . 
		       Згідно з характеристикою ОСОБА_4 №9799 від 11.10.2019 року, наданої її сусідами та погодженою з Військово-цивільною адміністрацією м.Торецьк Донецької області 24.10.2019 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1969 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За цей час зарекомендувала себе лише з позитивного боку, привітна, шаноблива та уважна, зовні опрятна, до дитини відноситься дбайливо, займається її вихованням та духовним розвитком. Алкогольні напої не вживає, не палить, активно приймає участь у житті будинку. Житлові умови задовільні (а.с.8-11).
		       Згідно висновку служби у справах дітей Військово-цивільної адміністрації м.Торецьк Донецької області №б/н від 21.12.2019 року, позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно непонолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано доцільним (а.с.3).
		 
		Громадську характеристику на відповідача позивачеві отримати не вдалось, у зв`язку з тим, що згідно листа виконавчого комітету Новгородської селищної ради №02/17-1229 від 12.09.2019 року, ОСОБА_3 , що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , зі слів сусідів, вдома з`являється дуже рідко, сусіди її практично не бачать, де вона переважно перебуває невідомо (а.с.7). 
		З наданої закладом середньої освіти І-ІІІ ступенів №9 м.Торецьк Донецької області інформаційної довідки №324 від 30.09.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учнем одинадцятого класу зазначеного освітнього закладу, заняття без поважних причин не пропускає, має високий рівень навчальних досягнень, завжди охайний, акуратний в поводженні з навчальним приладдям, забезпечений всім необхідним. Хлопець користується повагою та авторитетом серед однолітків, шкідливих звичок не має, на обліку не перебуває. Фактично вихованням та утриманням підлітка займається дальня родичка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Натомість, мати хлопця - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до школи не з`являється, батьківські збори не відвідує (а.с.13).
		 
		Вирішуючи питання наявності правових підстав позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходив з наступного:
		Згідно зі ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
		Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
		Отже, звертаючись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач в якості підстав посилається на ухилення та свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками по вихованню та утриманню неповнолітньої дитини, як-то, відсутність матеріального забезпечення, доказів піклування про здоров`я дитини, її фізичний та моральний розвиток тощо. 
		Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідність харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. 
		Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці мають забезпечувати, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовими рішеннями, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в як найкращих інтересах дитини.
		Враховуючи досліджені судом докази, у том числі показання свідків, зважаючи на наявний в матеріалах справи висновок служби у справах дітей, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позову та наявності правових підстав для позбавлення відповідача батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В свою чергу, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
		Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який залишився без батьківського піклування, самостійних доходів не має, а також, матеріальне становище відповідача, яка є працездатною особою, не є людиною з інвалідністю (докази зворотного в матеріалах справи відсутні). 
		З огляду на наведене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 04.02.2020 року, до досягнення  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. 
		З урахуванням обставин справи, суд вважає, що стягнута сума аліментів буде достатньою для нормального виховання і забезпечення неповнолітньої дитини.
		Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача за один місяць підлягає негайному виконанню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
		Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, а також з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору за законом, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави згідно вимог ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України.
		       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 164,165,180 Сімейного Кодексу України, ст.60 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3, ст.ст. 10, 12, 50, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		                 Позов Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ 41552929) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_7 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити повністю.
		               Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		                Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 лютого 2020 року, та продовжувати до досягнення ОСОБА_2 повноліття.
		               Зобов`язати  військово-цивільну  адміністрацію м. Торецьк Донецької  області протягом  одного місяця  з дня  набрання рішенням  законної сили  відкрити у  відділенні Державного  ощадного банку  України особистий  рахунок на  ім`я  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для перерахунку аліментів відповідачем.
		                 Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
		              Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
		           Роз`яснити  ОСОБА_3  право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення її батьківських прав.
		                 Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового  рішення або  у разі  розгляду справи  (вирішення питання)  без повідомлення (виклику) учасників справи,  строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		         Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		          На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		         Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		       Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354 (строк на апеляційне оскарження), 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.
		               Повний текст рішення виготовлений 12.06.2020 року.
		 
		                Суддя                                                                                                О.В. Довженко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...