Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 803/59/19 : Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.06.2020.
Дата набрання законної сили: 11.06.2020
Номер судового провадження: 61-487ав20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		11 червня 2020 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 803/59/19
		 
		провадження № 61-487ав20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Іванова В. О.,
		 
		учасники справи (сторони третейського спору):
		заявник (відповідач у третейському спорі) - ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа (позивач у третейському спорі) - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		заінтересована особа (відповідач у третейському спорі) - товариство з обмеженою відповідальністю «Абріс Град»,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 02 липня 2019 року у справі позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс Град», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у складі судді Каратаєвої Л. О.,
		 
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог заяви
		 
		Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 02 липня 2019 року стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс Град» (далі - ТОВ «Абріс Град») та ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») заборгованість у розмірі 196 687 грн 75 коп. та третейський збір у сумі 4 000 грн.
		 
		24 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського апеляційного суду з заявою про скасування вищевказаного рішення.
		 
		Вимоги обґрунтовувала тим, що вона не була повідомлена про розгляд справи у третейському суді, внаслідок чого була позбавлена можливості брати безпосередню участь у третейському розгляді, надавати пояснення та заперечення проти поданого банком позову.
		 
		Посилаючись на те, що третейський суд вирішив питання про її права та обов`язки як особи, яка не брала участь у справі (пункт 5 частини другої статті 458 ЦПК України), просила скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 02 липня 2019 року.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 є відповідачем у третейському спорі, у зв`язку з чим рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 02 липня 2019 року не може бути скасоване з підстав, визначених пунктом 5 частини другої статті 458 ЦПК України (якщо третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі).
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , у якій вона, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про скасування рішення третейського суду.
		 
		ОСОБА_1 вважає помилковими мотиви суду першої інстанції про те, що вона не може оскаржити рішення третейського суду на підставі пункту 5 частини другої статті 458 ЦПК України, оскільки вона фактично не приймала участі та не була повідомлена про розгляд справи.
		 
		Дніпровський апеляційний суд вказав, що матеріали справи не містять відомостей про направлення їй повідомлення про призначення справи до розгляду.
		 
		Таким чином, суд установив, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд справи третейським судом, проте зробив суперечливий висновок про те, що неповідомлення особи про розгляд справи і, як наслідок, неможливість надати докази та свої пояснення по суті, не є підставою для скасування рішення третейського суду.
		 
		Позиція Дніпровського апеляційного суду фактично позбавляє можливості оскаржити рішення третейського суду.
		 
		Короткий зміст відзиву
		 
		Від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив, у якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року.
		 
		Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для доплати судового збору.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 квітня 2020 року на 12:00 год. з повідомленням учасників справи.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.
		 
		Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Верховний Суд встановив, що 07 червня 2017 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» і ТОВ «Арбіс Град» уклали кредитний договір шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку з кредитним лімітом 200 000 грн. Ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг», Тарифів Банку, що розміщені на сайті privatbank.ua, складають договір банківського обслуговування від 07 червня 2017 року.  
		 
		Повернення кредиту забезпечене договором поруки від 31 січня 2018 року №  Р1517389884787590002, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . 
		 
		При укладенні договорів сторони дійшли згоди про те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з даного договору та інших договорів між Банком та Клієнтом або у зв`язку з ними, в тому числі, що стосуються їх виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз».
		 
		У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань за кредитним договором АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» з позовом про солідарне стягнення заборгованості з ТОВ «Абріс Град» та ОСОБА_1 .
		 
		Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 02 липня 2019 року у справі № 56/2019 позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ «Абріс Град» та ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 196 687 грн 75 коп., а також 4 000 грн третейського збору.
		 
		Дніпровський апеляційний суд установив, що матеріали справи не містять відомостей про направлення ОСОБА_1 повідомлення про призначення справи до розгляду.
		 
		ОСОБА_1 , посилаючись на те, що не була повідомлена про розгляд справи у третейському суді, на підставі пункту 5 частини другої статті 458 ЦПК України просила скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 02 липня 2019 року.
		 
		Відповідно до частин першої, другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
		 
		У частині третій статті 51 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 5)  третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
		 
		Згідно з частинами першою-другою статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		 
		Тлумачення статті 51 Закону України «Про третейські суди», статті 458 ЦПК України свідчить, що у них передбачено виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду і тягар доведення наявності зазначених підстав покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування рішення третейського суду.
		 
		Відповідно до статті 34 Закону України «Про третейські суди» учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.
		 
		Встановивши, що ОСОБА_1 є відповідачем у третейській справі № 56/2019, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у скасуванні рішення третейського суду з тих підстав, що суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (пункт 5 частини другої статті 458 ЦПК України).
		 
		Положення пункту 5 частини другої статті 458 ЦПК України поширюються лише на тих осіб, які не входили до складу учасників третейського розгляду, тобто не були залучені до участі у справі, проте третейський суд вирішив питання про їх права та обов`язки.
		 
		ОСОБА_1 , яка є стороною у третейській справі і не була повідомлена про розгляд справи, не є особою, яка не брала участі у третейському розгляді.
		 
		У зв`язку з наведеним ухвала Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року підлягає залишенню без змін.
		 
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		Керуючись статтями 24, 259, 268, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 376, 381-384 (у редакції станом на 07 лютого 2020 року) ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                                       В. І. Журавель
		 
		 
		 
		                                                                                                                                  Н. О. Антоненко
		 
		 
		 
		                                                                                                                                  В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...