Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/21643/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: 15.06.2020. Зареєстровано: 16.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.06.2020.

Номер судового провадження: 2/753/1940/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/21643/18
		провадження № 2/753/1940/20 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       "05" червня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді                                 Мицик Ю.С. 
		при секретарях                                        Івашків О.В., Пугач Д.С.
		за участю: 
		позивача                                                     ОСОБА_1 
		представника позивача                             ОСОБА_2 
		відповідача                                                 ОСОБА_3 
		представника відповідача                         ОСОБА_4 
		представника третьої особи                     Луніна А.В.        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,-
		встановив:
		ОСОБА_1 (далі ОСОБА_5 , позивач) 05.11.2018 звернувся до суду з позовом до  ОСОБА_3 (далі  ОСОБА_3 , відповідач) за вимогами якого просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити спосіб спілкування з сином шляхом систематичних побачень у вихідні дні батька, з можливістю забирати дитину до себе. 
		Позов обґрунтовано такими обставинами. З 25.09.2015 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Даний шлюб було розірвано рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06.12.2017. Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу спільна дитина проживає разом з матір`ю. Відповідно до Розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації № 495 від 27.07.2018 визначено участь позивача у вихованні його дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено йому спілкування із сином за наступним графіком: три дні на тиждень (у вихідні дні батька) з 11:00 години до 13:00 години в присутності матері. Незважаючи на встановлений графік, відповідач по справі чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з сином. У зв`язку з чим позивач вимушений був звернутися до правоохоронних органів - викликати поліцію та встановити факт порушення відповідачем порядку спілкування батька з дитиною. На підставі викладеного просив позов задовольнити в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 20.03.2018 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено в підготовче судове засідання.
		11.01.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позивач не довів, яким саме чином відповідач перешкоджає йому спілкуватись з дитиною, не навів жодних доказів на підтвердження вказаного. Наданий позивачем доказ одного звернення до правоохоронних органів доводить тільки факт того, що позивач звертався в поліцію, а не факт створення йому перешкод у спілкуванні з дитиною. Вказала, що позивач на ґрунті особистих неприязних відносин регулярно застосовував фізичне насильство, словесні образи та погрози відносно відповідача, в тому числі, у присутності дитини. Тим самим, позивач грубо порушував Розпорядження № 495 в тій частині, що батько дитини зобов`язаний дотримуватись режиму виховання, розвитку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини. Факти агресивної поведінки позивача та докази на їх підтвердження були детально досліджені Дарницьким районним судом м. Києва (справа №753/24313/18, провадження №2-о/753/675/18) під час розгляду справи за заявою відповідача про видачу обмежувального припису відносно позивача, що знайшло своє відображення в тексті рішення від 17.12.2018, в якому вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Крім того, позивач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства в сім`ї. Незважаючи на численні прохання відповідача, позивач відмовляється повідомляти завчасно, коли в нього вихідні, у зв`язку із чим остання не знає, коли позивач прийде на побачення до дитини і не має можливості планувати зустрічі батька з сином. З приводу невизначеності графіку побачень з дитиною та зловживань позивачем своїми правами, відповідач неодноразово зверталась зі скаргами до органу опіки і піклування. Орган опіки та піклування 13.12.2018 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації затвердив новий графік побачень батька з дитиною, в якому чітко визначив день тижня, коли відбуватимуться такі побачення, а також скоротив кількість таких побачень. На думку відповідача, суд повинен врахувати факти агресивної поведінки позивача, оскільки така поведінка може мати негативний плив на психоемоційний розвиток дитини. Враховуючи викладене відповідач просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		22.02.2019 через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, разом із заявою про поновлення пропущеного строку на її подання.
		Ухвалою суду від 09.04.2019 відмовлено в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про продовження строку на подання зустрічної позовної заяви. Зустрічну позовну заяву повернуто заявнику ОСОБА_3 .
		Ухвалою суду від 09.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 11.07.2019.
		11.07.2019 через неявку відповідача та її представника судовий розгляд справи було відкладено на 20.09.2019.
		20.09.2019 суд вислухав вступне слово позивача, представника відповідача, пояснення третьої особи, визнав явку відповідача в судове засідання обов`язковою та відклав розгляд справи на 12.11.2019.
		12.11.2019 було вирішено клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів, долучено докази до матеріалів справи та відкладено судовий розгляд через неявку представника третьої особи в судове засідання на 20.01.2020.
		20.01.2020 позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог.
		Ухвалою суду від 20.01.2020 відмовлено в задоволенні заяви позивача  ОСОБА_1  про поновлення строку на подання заяви про уточнення вимог позову; заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, повернуто заявнику.
		У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. Окремо позивач зазначив про те, що прагне виконувати батьківський обов`язок щодо виховання дитини, оскільки вважає, що має рівні з матір`ю права щодо  участі у спілкуванні з  сином. Проте з моменту розірвання шлюбу  відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, обмежує  час у спілкуванні. У всіх формах спілкування батько на підставі свого досвіду вчить сина ефективно діяти в певних життєвих ситуаціях, причому діяти так, як личить саме чоловікові, у відповідності з прийнятими нормами поведінки. Цей процес навчання життя різноманітний і багатосторонній. Він включає розвиток навичок самовладання, уміння взаємодіяти з людьми, прикладних умінь, пов`язаних з виконанням практичних дій (використання інструментів і різні роботи по господарству, ремонт технічних пристроїв, тощо), специфічних «чоловічих» захоплень (полювання, рибалка, відвідування спортивних змагань). Прищеплення суто чоловічих форм поведінки відбувається не тільки через навчання дитини яким-небудь умінням або демонстрацію йому зразка поведінки, але і за допомогою прямої трансляції системи життєвих цінностей та поглядів на життя від батька до сина. Особливу роль тут відіграють бесіди батька і сина з широкого кола проблем - як загальнолюдських, «філософських», так і зачіпають сферу власне чоловічих інтересів (прийняття рішень і дії в складних життєвих обставинах, організація дозвілля, ставлення до протилежної статі, сексуальне життя тощо). Самостійно хлопчику, зростаючому чоловікові, дуже складно прийняти рішення про те, яка модель вчинку відображає власне чоловічі риси. Ось чому з самих ранніх років батько дитини повинен брати участь у процесі його виховання. Просив відновити його порушене право, та їх спільної дитини, яка не повинна нести відповідальність через відносини і сім`ю. 
		Відповідач та її представник в судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували щодо побачень батька з дитиною кожної другої та четвертої неділі місяця без спільної ночівлі. Відповідач пояснила, що не обмежує спілкування батька з сином, просила звернути увагу суду, що через агресивну поведінку позивач неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства в сім`ї. Рішенням Дарницького районного суду м. Києві відносно останнього було видано обмежувальний припис, шляхом заборони наближатись до неї та сина ОСОБА_6 , вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.02. 2019 позивача було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 6 місяців виправних-робіт із відрахуванням 15 відсотків в дохід держави. Потерпілою від злочину є мати відповідача, протиправні дії вчинялись в присутності дитини  ОСОБА_7 . З грудня 2018 року вона проживала разом з дитиною у кризовому центрі для жертв від домашнього насилля в зв`язку з вчиненням домашнього насилля по відношенню до неї позивачем. Позивач протягом дії обмежувального припису з грудня 2018 року по 22 грудня 2019 року з дитиною не спілкувався. З 28.12.2019 по 13.01.2020 відповідач з дитиною перебували на відпочинку в Сумській області, про що повідомляли позивача листом. В подальшому побачення відбувались кожної суботи та неділі у присутності відповідача, під час даних побачень майже щоразу позивач вчиняв скандали та протиправні дії по відношенню до неї в присутності малолітньої дитини. На разі в Бориспільському суді Київської області триває розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3  до ОСОБА_1  про позбавлення батьківських прав останнього. При встановленні графіку побачень позивача з сином просила врахувати, перш за все інтереси дитини та наступні докази які були дослідженні під час розгляду справи. Звернула увагу на те, що позивач є безробітним, без самостійного заробітку, на час розгляду справи звільнився з ТОВ „Інтеравіа" та ТОВ „Натурпродукти", має заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини. В матеріалах справи відсутній акт обстеження житлових умов позивача, тому не має підстав для надання дозволу на перебування дитини під час побачень з батьком за адресою мешкання позивача, оскільки не досліджувалось чи створенні належні побутові умови для дитини. Вказала, що дитина потребує занять з логопедом, догляду пов`язаного з режимом дня та відпочинку, вчасного прийому лікарських засобів.
		Представник третьої особи зазначив, що з урахуванням обставин справи та віку дитини, незважаючи на неприязні стосунки між собою, батькам необхідно знаходити компроміс і враховувати інтереси дитини, а не власні побажання та домовлятись, адже графік можна змінювати за домовленістю між батьками. Просив ухвалити рішення з максимальним урахуванням інтересів дитини.
		Заслухавши виступи учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		25.09.2015 між сторонами було зареєстровано шлюб.
		Від шлюбу у сторін народився спільний син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /т. 1 а.с.7/.
		06.12.2017 рішенням Дарницького районного суду м. Києва шлюб між сторонами було розірвано /т. 1 а.с. 6/.
		Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства.
		Позивач проживає за адресою:  АДРЕСА_1 , а відповідач проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Розпорядженням Дарницької в м. Києві державної адміністрації від 27.07.2018 визначено участь батька, ОСОБА_1 у вихованні його дитини, ОСОБА_6 , встановлено йому спілкування із сином за наступним графіком: три дні на тиждень (у вихідні дні батька) з 11.00 години до 13.00 години в присутності матері. Зобов`язано батька дитини, ОСОБА_1 дотримуватись режиму виховання, розвитку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини, ОСОБА_3 ; зобов`язано матір дитини, ОСОБА_3 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дитини, ОСОБА_1 .
		Згідно інформаційної довідки про психологічно-діагностичні консультації з ОСОБА_6 № 78 від 26.12.2019, останньому рекомендоване подальше проживання разом з мамою задля стабілізації психоемоційного стану дитини, зустрічі з батьком проводити за стабільним графіком, бажано на території де проживає дитина та виключно в присутності матері та представника третьої особи психолога, соціального педагога, соціального працівника /т. 2 а.с. 6-9/.
		Згідно характеристики ТОВ «ІНТЕРАВІА» від 13.02.2019 за час роботи ОСОБА_1 зарекомендував себе як кваліфікований працівник, який виконує свої безпосередні обов`язки в повному обсязі, порушень трудової та виробничої дисципліни не мав /т. 2 а.с. 96/.
		У позивача наявна заборгованості по сплаті аліментів на утримання дитини, яка за період з 01.07.2019 по 01.10.2019 згідно довідки-розрахунку заборгованості від 23.10.2019 № 38130 складає 3709 грн. 26 коп./т. 1 а.с. 220/.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за частиною 1 ст. 173-2 КпАП України постановами Дарницького районного суду м. Києва від 23.11.2018, 14.12.2018, 20.02.2019 /т. 1 а.с. 57-58, 174-175/. 
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.12.2018 було видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 , терміном на шість місяців та встановлено наступні заходи тимчасового обмеження: заборонено наближатися на відстань ближче 500 метрів до місця реєстрації ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 ; заборонено наближатися на відстань ближче 500 метрів до місця проживання ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонено наближатися на відстань ближче 500 метрів до місця перебування ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 ; заборонено наближатися на відстань ближче 500 метрів до будь-яких інших місць постійного чи тимчасового проживання (перебування), навчання, роботи, відпочинку та інших місць частого відвідування ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_6 ; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_3 разом з малолітнім сином ОСОБА_6 , якщо вона за власним бажанням перебуває у невідомому йому місці, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватись з нею без її згоди на те; заборонено вести з ОСОБА_3 листування, телефонні переговори та контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб /т. 1 а.с. 59-61/.
		Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.06.2019 було продовжено дію обмежувального припису відносно ОСОБА_1 , терміном на шість місяців /т. 1 а.с. 167-171/.
		Постановою Київського апеляційного суду від 10.10.2019 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.06.2019 було залишено без змін /т. 1 а.с. 210-216/.
		З грудня 2018 року відповідач проживала разом з дитиною у кризовому центрі для жертв від домашнього насилля.
		За фактом спричинення тілесних ушкоджень матері відповідача вироком Дарницького районного суду м. Києва від 28.02.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України /т. а.с. 122-127/.
		Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації № 101-11501/03 від 21.12.2018  про визначення участі батька - ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_6 визначено за наступним графіком побачень з дитиною - II, IV неділя місяця з 11.00 години до 13.00 години без присутності матері (т. 1 а.с. 21-22).
		Згідно із ст. 153 СК України, передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.        
		Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.        Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України). 
		Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку. Це право включає свободу розшукувати, одержувати, використовувати, поширювати та зберігати інформацію в усній, письмовій чи іншій формі, за допомогою творів мистецтва, літератури, засобів масової інформації, засобів зв`язку (комп`ютерної, телефонної мережі тощо) чи інших засобів на вибір дитини. Їй забезпечується доступ до інформації та матеріалів з різних національних і міжнародних джерел, особливо тих, які сприяють здоровому фізичному і психічному розвитку, соціальному, духовному та моральному благополуччю.
		Згідно із  ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. 
		Відповідно до ч.2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
		Згідно із  ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
		Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, яка є першим і основним міжнародно-правим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 р.
		Стаття 18 Декларації проголошує, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Європейський суд з прав людини у низці своїх рішень (зокрема у справах «Хокканен проти Фінляндії», «Фуска проти Румунії») наголосив, що при визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною, та забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
		Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 6,7 ст.81 ЦПК України).
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України). 
		Позивач стверджує, що має рівні права з матір`ю на виховання сина проте, на його думку, відповідач неправомірно порушує його права і не дотримується графіку побачень батька з дитиною, чим провокує його на агресивну поведінку. В судовому засіданні позивач наполягав на зустрічах з дитиною без присутності матері, оскільки будь-яких перешкод для цього немає, з відповідачем він не може домовитися, через постійні конфлікти між ними. Дитина добре себе почуває з батьком. Позивач просив визначити порядок спілкування з сином, оскільки попри те, що відповідач надає спільні фото позивача з сином, остання чинить перешкоди у спілкуванні з сином.
		Відповідач в судовому засіданні не заперечувала щодо участі батька у вихованні дитини відповідно до висновку Служби у справах дітей, лише зауважила на тому, що такі зустрічі мають відбуватися за її участю або представника Служби у справах дітей.
		Позиція відповідача полягає у тому, що з огляду на попередню поведінку позивача, його спілкування з сином, без її участі зашкодить інтересам останнього.
		Аналізуючи пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, та їх особисті пояснення в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що між колишнім подружжям існує тривалий особистісний конфлікт, який призвів до розірвання їх шлюбу і в подальшому загострився. 
		Отже ураховуючи, що конфліктні відносини сторін перешкоджають їм дійти згоди у питанні спілкування батька з дитиною і діяти виключно в інтересах дітей, наявні підстави для вирішення спору щодо реалізації батьківських прав позивача у судовому порядку.
		Судом встановлено, що позивач є психічно здоровою особою, підтримує сімейні зв`язки зі своєю родиною, любить свого сина і бажає приймати участь у його вихованні.
		Доказів застосування позивачем щодо дитини фізичних покарань, наявності у позивача шкідливих звичок, які б перешкоджали нормальному вихованню сина, суду не надано.
		Суд погоджується з доводами відповідача про те, що поведінка батька дитини щодо матері, яка проявляється у висловлюванні нецензурною лайкою у присутності малолітнього сина може спричинити психологічної травми дитині та закріпити неприйнятну форму поводження та ставлення до інших людей у якості соціально-допустимих норм поведінки.
		Проте, дослідивши електронні докази надані відповідачем, суд приходить до висновку, що така агресивна поведінка позивача проявляється виключно до колишньої дружини, а не дитини.
		Отже на підставі оцінки сукупності досліджених доказів і пояснень сторін в судовому засіданні суд дійшов до переконання, що незважаючи на складні стосунки між сторонами, які призвели до певного відчуження і зниження емоційного зв`язку дитини з батьком, регулярне спілкування батька з сином не лише не перешкоджатиме його нормальному розвитку і вихованню, а і буде сприяти цьому, оскільки дитині потрібна любов і увага обох батьків, а роль батька у вихованні сина є надзвичайно важливою.
		Більше того, суд вважає, що усунення батька від виховання дитини може негативно вплинути на його розвиток як особистості, його статево-рольову ідентифікацію та подальші стосунки з представниками протилежної статі.
		Водночас при ухваленні рішення суд бере до уваги, що на сьогодні зустрічі дитини з батьком є епізодичними, контакт між ними майже повністю втрачений і відповідач має певні перестороги щодо перебування сина з батьком, а тому суд переконаний, що на даному етапі тривале спілкування батька з дитиною і ночівля дитини в житловому приміщенні батька може не лише негативно вплинути на його емоційний стан, а й завдати шкоди його психічному здоров`ю.
		За таких обставин суд вбачає підстави для встановлення іншого, відмінного від заявленого позивачем, графіку його спілкування з сином.
		Відповідно до цього графіку впродовж перших шести місяців від дня набрання рішенням законної сили зустрічі батька з сином кожної першої та третьої суботи місяця з 11-00 години до 13-00 години та кожної другої та четвертої неділі місяця з 11-00 години до 13-00 години.
		Зважаючи на складний характер відносин між сторонами, відсутність між ними діалогу та міжособистісні непорозуміння, такі зустрічі мають відбуватися без присутності матері, оскільки конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини та спричиняти на неї негативний вплив.
		Після закінчення шестимісячного перехідного періоду суд надає можливість позивачу бачитися з дитиною кожної першої та третьої суботи місяця з 10-00 години до 19-00 години без присутності матері, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька за бажанням дитини та кожної другої та четвертої неділі місяця з 10-00 години до 19-00 години без присутності матері, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька за бажанням дитини.
		На думку суду такий графік відповідає найкращому забезпеченню інтересів дитини, оскільки при регулярних зустрічах з батьком чотири рази на місяць дитина подолає емоційне відчуження і за погодженням із позивачем вказаний графік може бути змінено в бік збільшення зустрічей батька із сином.
		Ураховуючи конфліктні відносини сторін, суд вбачає підстави для зобов`язання позивача надавати дітей відповідачу у встановлені дні та години і не пізніше, ніж за два дні до зустрічей з дітьми, інформувати про наявність об`єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку.
		В свою чергу суд зобов`язує позивача під час спілкування з дитиною дотримуватися розпорядку його дня.
		З огляду на результат розгляду справи суд на підставі статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд 
		в и р і ш и в:
		Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		Визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином.
		В перехідний період, впродовж перших шести місяців від дня набрання рішенням законної сили зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
		- кожної першої та третьої суботи місяця з 11-00 години до 13-00 години без присутності матері;
		- кожної другої та четвертої неділі місяця з 11-00 години до 13-00 години без присутності матері.
		Після закінчення перехідного періоду, зустрічі батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
		- кожної першої та третьої суботи місяця з 10-00 години до 19-00 години без присутності матері, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька за бажанням дитини;
		- кожної другої та четвертої неділі місяця з 10-00 години до 19-00 години без присутності матері, з можливістю відвідування дитиною місця проживання батька за бажанням дитини.
		Зобов`язати ОСОБА_3 надавати дитину ОСОБА_1 у встановлені дні та години і не пізніше, ніж за два дні до зустрічей з дитиною, повідомляти про наявність об`єктивних причин, які перешкоджають дотриманню встановленого судом графіку.
		Зобов`язати ОСОБА_1 дотримуватись режиму харчування, розвитку та відпочинку дитини, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дитини - ОСОБА_3 .
		Зобов`язати ОСОБА_3 не перешкоджати батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька - ОСОБА_1 .
		За результатами домовленості між батьками період зустрічей дитини з батьком може бути змінений.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 гривні 00 коп.
		В задоволенні решти вимог позову- відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
		Відповідач: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
		Третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: м. Кив, вул. О. Кошиця, 11, ЄДРПОУ 37388222).
		Повний текст рішення суду виготовлено 15.06.2020.
		 
		Суддя:                                                        Ю.С. Мицик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...