Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 615/1499/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2020.
Дата набрання законної сили: 17.06.2020
Номер судового провадження: 61-38412ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України       
		                           
		17 червня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 615/1499/17
		провадження № 61-38412св18
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,              Сімоненко В. М.,
		 
		учасники справи: 
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		відповідач - сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» на постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року в складі колегії суддів: Бровченко І. О., Яцини В. Б., Кружиліної О. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2017 року  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» (далі - СВК «Дружба») про розірвання договорів оренди землі.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначили, що їм на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частині земельної ділянки, площею 4,0834, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, яка розташована на території Благодатненської сільської ради Валківського району Харківської області. 
		17 лютого 2015 року між ними (кожним окремо) та відповідачем укладені договори оренди землі № № 179, 180, 313 строком на 15 років.
		Пунктами 9 та 11 договорів оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1167, 16 грн на рік, щомісячно рівними частинами. 
		Разом із тим, відповідач у період 2015-2017 років не вчасно вносив плату за користування земельними ділянками, чим систематично порушував взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами щодо своєчасності сплати орендної плати.  
		Враховуючи наведене, позивачі просили розірвати договори оренди землі від 17 лютого 2015 року № №179, 180, 313, укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (кожним окремо) та СВК «Дружба» на земельну ділянку, площею 1,3611 га, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, зареєстровані 02 квітня 2015 року.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 23 січня             2018 року в задоволенні позову відмовлено.
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в порядку виконання договорів оренди землі №№ 313, 179, 180 отримали від СВК «Дружба» оренду плату за 2017 рік, недоплата ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за 2017 рік складає 22,33 грн кожному, а тому правових підстав для розірвання вищевказаних договорів оренди землі немає.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, який позов задоволено. 
		Розірвано договір оренди землі від 17 лютого 2015 року № 313, укладений між ОСОБА_1 та СВК «Дружба» на земельну ділянку, площею 1,3611 га, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, зареєстрований 02 квітня             2015 року, номер запису 9281929.
		Розірвано договір оренди землі від 17 лютого 2015 року № 179, укладений між ОСОБА_2 та СВК «Дружба» на земельну ділянку, площею 1,3611 га, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, зареєстрований 02 квітня             2015 року, номер запису 9282223.
		Розірвано договір оренди землі від 17 лютого 2015 року № 180, укладений між ОСОБА_3 та СВК «Дружба» на земельну ділянку, площею 1,3611 га, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, зареєстрований 02 квітня            2015 року, номер запису 9282113.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У червні 2018 року СВК «Дружба» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		У липні 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
		 
		Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 16 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
		 
		У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу. 
		 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі заявник вказує на те, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що єдиною підставою для задоволення апеляційної скарги суд зазначив, що нібито протягом 2015-2016 років СВК «Дружба» систематично несвоєчасно здійснювало щомісячну сплату орендної плати. Проте підстава заявленого позову як несплата орендної плати за період 2015-2016 роки не була заявлена в позовній заяві, а вперше зазначена в апеляційній скарзі, а тому суд апеляційної інстанції не повинен був розглядати таку підставу позову. Крім того, апеляційний суд ухвалюючи оскаржувану постанову не застосував до спірних правовідносин висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17, на яку посилався відповідач у відзиві на апеляційну скаргу. 
		Апеляційний суд не врахував, що на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій заборгованість з орендної плати у СВК «Дружба» відсутня, а тому виходячи з приписів частини другої статті 651 ЦК України відсутні підстави для задоволення позову у зв`язку з відсутністю як істотного порушення договору, так і реальної шкоди, завданої другій стороні договору.  
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		17 лютого 2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та СВК «Дружба» (орендар) укладений договір оренди землі № 313, предметом якого є земельна ділянка, площею 1,3611 га, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, яка знаходиться на території Благодатненської сільської ради 
		Також, у цей же день між ОСОБА_2 (орендодавець) та СВК «Дружба» (орендар) укладений договір оренди землі № 179, предметом якого є земельна ділянка, площею 1,3611 га, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, яка знаходиться на території Благодатненської сільської ради 
		Крім того, 17 лютого 2015 року між ОСОБА_3 (орендодавець) та                       СВК «Дружба» (орендар) укладений договір оренди землі № 180, предметом якого є земельна ділянка, площею 1,3611 га, кадастровий номер: 6321281000:03:000:0448, яка знаходиться на території Благодатненської сільської ради.
		Зазначені договори оренди зареєстровані 02 квітня 2015 року державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації Харківської області Шевченко О. В., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 листопада 2017 року №104267387 та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14 листопада                               2017 року.
		Відповідно до пунктів 8, 9 зазначених договорів оренди землі, договори укладено на 15 років, орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі 1167,16 грн.
		Пунктом 11 договорів передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами.
		Відповідно до пункту 38 договорів, їх дія, окрім іншого, припиняється шляхом їх розірвання за рішенням суду за вимогою однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
		Тобто, однією із підстав розірвання договорів оренди землі є невиконання однією зі сторін умов договору.
		31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до правління СВК «Дружба» з заявами щодо виплати їм орендної плати за землю за 2017-2018 роки, зазначивши при цьому різні причини для проведення такого розрахунку.
		Відповідно до витягу з протоколу № 13 засідання правління СВК «Дружба» від 29 листопада 2016 року, вирішено видати позивачам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 орендну плату за 2017, 2018 роки.
		Згідно з видатковим касовим ордером від 21 серпня 2015 року № 208 та платіжної відомості № 36, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали орендну плату за 2015 рік у розмірі 2 376,91 грн кожний.
		За 2016 рік, відповідно до видаткового касового ордеру від 21 жовтня 2016 року № 264 та платіжної відомості № 65, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 отримали орендну плату в розмірі 2 368,22 грн.
		Згідно видаткового касового ордеру від 28 вересня 2016 року № 238 та платіжної відомості № 53, ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2016 рік у розмірі 5 557,83 грн.
		За 2017-2018 роки ОСОБА_1 отримала кошти в сумі 9 158,65 грн, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 2 289,66 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 23 грудня 2016 року № 343 та платіжною відомістю № 80.
		При цьому, також встановлено, що розмір орендної плати ОСОБА_1 зазначений у платіжних відомостях включає в себе і орендну плату за іншим договором.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах  здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Спір стосується виконання договірних зобов`язань, що зумовлює способи захисту прав.
		Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 
		Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).
		Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
		Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата (два та більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором.
		Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
		Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з частиною четвертою статті 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
		Позивачі мотивували позовні вимоги тим, що відповідач у період із 2015 по      2017 роки систематично (два та більше випадки) допускав несплату орендної плати, передбаченої договорами.
		Отже, відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивачів про несплату орендної плати, однак у матеріалах справи такі докази відсутні, натомість, судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що орендну плату за користування земельними ділянками у 2015 році позивачі отримали у серпні 2015 року, а за 2016 рік - у жовтні 2016 року, хоча умовами договорів передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами.
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позивачами позовних вимог, з огляду на те, що протягом 2015-2016 років відповідач систематично несвоєчасно здійснював щомісячну оплату орендної плати за користування земельними ділянками. 
		Доводи касаційної скарги про те, що підстава заявленого позову як несплата орендної плати за період 2015-2016 роки не була заявлена в позовній заяві, а вперше зазначена в апеляційній скарзі, а тому суд апеляційної інстанції не повинен був розглядати таку підставу позову, не заслуговують на увагу, оскільки позивачі мотивували позовні вимоги тим, що відповідач у період із 2015 по 2017 роки систематично (два та більше випадки) допускав несплату орендної плати, передбаченої договором, тобто апеляційним судом переглянуто рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог. 
		Доводи заявника про неврахування апеляційним судом під час ухвалення оскаржуваного рішення правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17, не заслуговують на увагу з огляду на те, що апеляційний суд при вирішенні питання щодо розірвання договорів оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність істотного порушення стороною договору договірних зобов`язань (систематична несплата орендної плати), що є підставою для розірвання договорів. 
		Також доводи касаційної скарги про неврахування апеляційним судом, що на момент розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій заборгованість з орендної плати у СВК «Дружба» відсутня, а тому виходячи з приписів частини другої статті 651 ЦК України відсутні підстави для задоволення позову у зв`язку з відсутністю як істотного порушення договору, так і реальної шкоди, завданої другій стороні договору, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати, що є порушенням умов договору оренди землі, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому така заборгованість.
		Суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції  відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судом правильно застосовано закон, який підлягав до застосування, тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що  касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін із підстав, передбачених статтею 401 ЦПК України.
		 
		Керуючись статтями  401, 409, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Апеляційного суду Харківської області від 15 травня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:С. Ю. Мартєв   Є. В. Петров   В. М. Сімоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...