Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/10546/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 18.06.2020. Зареєстровано: 19.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2020.
Дата набрання законної сили: 18.06.2020
Номер судового провадження: К/9901/32013/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 червня 2020 року 
		Київ
		справа №638/10546/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/32013/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Пасічник С.С., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 6.12.2016 (колегія суддів:  Подобайло З.Г., Григоров А.М., Тацій Л.В.) справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Заступника начальника митниці - начальник управління боротьби з митними правопорушеннями Харківської митниці ДФС України Волокітіна Є.П. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил № 09280700/16 від 14.06.2016,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		           ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову, складену заступником начальника митниці-начальником управління боротьби з митними правопорушеннями Харківської митниці ДФС України Волокітіним Є.П., в справі про порушення митних правил № 092 80700/16 від 14.06.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 Митного кодексу України (далі - МК України), і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 85521,69 грн.          В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що не вчиняв умисного порушення під час декларування товару із застосуванням преференції. Виявлений Митницею недолік був усунутий шляхом невідкладної подачі нової електронної митної декларації без застосування преференцій та сплатою всіх митних платежів, до моменту отримання протоколу про порушення митних правил, в зв`язку з чим в його діях  відсутні ознаки порушення митних правил.
		          Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.11.2016 у задоволені позову було відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивач, будучи відповідальною особою за роботу з митницею, обіймаючи посаду економіста ТОВ фірми «Бріг», допустив помилку у оформленні митної декларації в частині надання достовірних відомостей в товаросупровідних документах  (розбіжність стосовно кількості місць та вагових характеристиках товарів), обов`язок щодо чого покладається на декларанта. У зв`язку із чим, позивач був правильно притягнутий до адміністративної відповідальності.  
		          Натомість суд апеляційної інстанції постановою від 6.12.2016 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив. Визнав незаконною та скасував постанову, винесену заступником начальника митниці - начальником управління боротьби з митними правопорушеннями Харківської митниці ДФС України Волокітіним Є.П., у справі про порушення митних правил № 092 80700/16 від 14.06.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 85521,69 грн. Закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.   
		          Рішення мотивовано відсутністю умисних дій з боку позивача, що свідчить про відсутність складу правопорушення. При цьому суд зазначив, що дії позивача не спричинили збитків бюджету країни, так як виявлена неточність Митницею під час заповнення позивачем митної декларації була невідкладно виправлена, шляхом подачі нової митної декларації, за відомостями якої сплачені всі необхідні митні платежі та податки. 
		          Не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що позивачем свідомо було подано, в перший раз, до митниці відомості про декларованих ним товару з преференцією, що підтверджувалось сертифікатом про походження товару, який в свою чергу містив недостовірні відомості щодо кількості та ваги придбаного товару згідно інвойсу та товаросупровідних документах. Доказом вини позивача свідчить обставина подачі ним нової митної декларації вже без визначення преференції. 
		          Письмового відзиву від позивача на вказану касаційну скаргу відповідача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті. 
		          Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		          Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою заступника начальника Харківської митниці ДФС - начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Волокітіна Є.П. № 092 80700/16 від 14.06.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення питних правил, передбаченого частиною першою статті 485 МК України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 85521,69 грн.
		Згідно зазначеної постанови 12.02.2016 до митного поста «Харків - центральний» Харківської митниці ДФС до митного оформлення в режимі «ІМ 40 ДЕ» подано ЕМД № 807100000/2016/004530 на імпорт товарів «комплектуючі вироби для виробництва човнів з пластмаси», що надійшов з Італії на адресу ТОВ фірма «Бріг» згідно з контрактом від 02.02.2015 № 0202/15-В/СМР, інвойсом від 28.01.2016 року № 0000027/16/А, СМR № 61598 від 04.02.2016 року та на підставі сертифікату перевезення (походження) товарів форми ЕUR.1№Р275349 від 06.02.2016. Відповідно до вказаного сертифікату декларантом ОСОБА_1 в графі 36 митної декларації заявлено надання преференції за кодом « 410 000 000» (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС). Під час митного контролю встановлено, що відомості про товари заявлені у митній декларації, товаросупровідних документах та сертифікаті містять розбіжності стосовно кількості місць та вагових характеристик товарів, а саме: в інвойсі від 28.01.2016 № 0000027/16/А та СМR № 61598 від 04.02.2016 року вказано кількість місць товарів -167, вагою брутто 1054, а у сертифікаті форми ЕUR.1№ Р275349 від 06.02.2016 року зазначено кількість місць товарів - 122, вагою 817 кг.
		Рішенням відділу митно - тарифного регулювання управління адміністрування митних платежів Харківської митниці ДФС від 12.02.2016 надання преференційного режиму по сплаті мита за вказаною митною декларацією було не підтверджено у зв`язку з невірним заповнення граф 8 та 9 Сертифікату з перевезення (походження) товарів форми ЕUR.1№Р275349 від 06.02.2016 з технічних причин. Внаслідок чого оподаткування товарів повинно здійснюватись на загальних підставах (мають бути застосовані повні ставки ввізного мита Митного тарифу України).
		          У своєму поясненні від 17.02.2016 особа, уповноважена на роботу з митницею ТОВ «Бріг» ОСОБА_1 повідомив, що вважав невідповідності в товаросупровідних документах формальними помилками, тому заявив в митній декларації преференційний режим. 
		Судом також установлено, що 17.02.2016 вищевказані товари оформлено у митному відношенні в режимі «ІМ 40 ДЕ» на підставі ЕМД № 807100000/2016/005082 без надання преференційного режиму.
		          Незгода позивача із постановою Митниці стала підставою для звернення із позовом до суду, що був задоволений судом апеляційної інстанції з чим часткового погоджується Верховний Суд, з огляду на зазначене. 
		          Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, а саме протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		За статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
		Аналізуючи зміст наведених вище норм права є підстави погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про те, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
		Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). 
		Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
		Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		Частиною другою статті 264 МК встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
		Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
		У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови слугував висновок митного органу про не підтвердження походження товару, який заявлений до митного оформлення, у зв`язку з розбіжностями щодо кількості місць та вагових характеристик товару, які були обґрунтовані невірним заповненням граф 8 та 9 Сертифікату з перевезення товару EUR.1.
		При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивачем в поясненнях, які відбирались в рамках розгляду митним органом справи про порушення митних правил зазначено, що відповідні неточності у супровідних документах  були розціненим ним як формальні помилки. Позивач також вказується на відсутність досвіду у використанні сертифікатів переміщення, що не надало змогу їм оцінити зв`язок EUR 1 з завезеною продукцією. 
		Крім того, Верховний Суд враховує, що позивач, маючи на меті уникнути будь-яких неточностей чи порушень під час митного оформлення імпортованого товару його власником, на п`ятий день, - 17.02.2016 після подання відповідачу першої митної декларації (до винесення відповідачем спірної у справі постанови, - 14.06.2016), подав нову декларацію вже без вказівки на преференцію, про що вказує сам відповідач в касаційній скарзі. Необхідні збори та податки по вже виправленій митній декларації, сплачені власником товару у повному обсязі. Відтак доводи заявника касаційної скарги, що дії позивача зумовили ймовірні недобори державного бюджету спростовуються наведеними обставинами, які у повній мірі встановлені судами попередніх інстанції. 
		Крім того Суд Касаційної інстанції, ознайомившись із матеріалами справи відзначає, що відповідачем не приймались рішення  про відмову у прийнятті митних декларацій, поданих позивачем як з преференцією та і без неї.  
		За встановлених в цій справі обставин Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) відсутні підстави для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до статті 485 МК. 
		З урахуванням наведеного, постанова суду апеляційної інстанції в частині визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 092 80700/16 від 14.06.2016, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статті 485 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 85521,69 грн. є законною.  
		Разом з тим, Верховний Суд не погоджується із постановою суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинний на час розгляду судом апеляційної інстанції справи) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		До правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб`єктами владних повноважень (крім суду).
		Згідно з статті 248 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
		Статтею 221 глави 17 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення» закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, серед яких відсутня стаття 165-1 КУпАП.
		Системний аналіз норм КУпАП та КАС України (в редакції чинний на час розгляду судом апеляційної інстанції справи)  щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє Суду Касаційної інстанції дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статті 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. 
		Підсумовуючи неведене і враховуючи те, що позивачем не заявлялась окрема вимога про закриття провадження у справі про порушення митних правил Верховний Суд вважає, що постанова суду в названій частині підлягає скасуванню. 
		          Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.
		2.          Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 6.12.2016 в частині закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - скасувати. 
		3.          В іншій частині, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 6.12.2016 залишити без змін. 
		4.            Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		В.П. Юрченко
		І.А. Васильєва 
		 С.С. Пасічник ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...