Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/2022/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2020. Зареєстровано: 19.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/727/82/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015140400000128

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/2022/16-к 
		                           Провадження № 1-кп/727/82/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		18 червня 2020 року                             м. Чернівці
		Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 
		    при секретарі                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		   за участю прокурорів         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		   за участю захисників     ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом щодо: 
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,українця,громадянина України,з вищоюосвітою,одруженого,маючого наутриманні неповнолітнюдитину,проживаючого в АДРЕСА_1 ,працюючого начальникомуправління доходіві зборівз фізичнихосіб Державноїподаткової інспекціїу м.ЧернівціГУ ДФСв Чернівецькійобласті,раніше несудимого, - 
		по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - 
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_2 , працюючого на день складання обвинувального акту начальником відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб Державної податкової інспекції у м.Чернівці ГУ ДФС в Чернівецькій області, раніше не судимого, - 
		по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Так, відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області №19-О від 15.08.2015 року ОСОБА_10 був призначений на посаду начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м.Чернівці ГУ ДФС в Чернівецькій області. 
		Наказом начальника Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області №16-О від 21.04.2015 року ОСОБА_11 переведено на посаду заступника начальника управління  начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області. 
		Являючись службовими особами, які займають відповідальне службове становище, будучи наділеними організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи на посадах начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб у м.Чернівцях ГУ ДФС в Чернівецькій області та заступника начальника управління  начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області відповідно, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідно до вимог ст.68 Конституції України зобов`язані непорушно додержуватись Конституції України, законів України, Регламенту ДПІ у м.Чернівцях, Положення про управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м.Чернівцях затвердженого наказом Державної податкової інспекції у м.Чернівцях №245 від 04.08.2013 року відповідно до якого ОСОБА_10 здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи управління; визначає пріоритети роботи управління та шляхи виконання покладених на нього завдань; забезпечує організацію, забезпечення контролю в межах компетенції виконання структурними підрозділами Конституції України, законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Колегії ДФС, доручень керівництва ГУ, запитів і звернень посадових осіб, громадян та платників податків; надає обов`язкові до виконання доручення працівниками управління з питань, що належать до сфери діяльності підрозділу, контролює їх виконання; забезпечує організацію планування роботи структурного підрозділу, порушує в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні податкового митного, бюджетного законодавства, ОСОБА_11 в свою чергу здійснює керівництво діяльністю та організацією роботи відділу; визначає пріоритети роботи відділу та шляхи виконання покладених на нього завдань, затвердження планів роботи структурного підрозділу, звітів про їх виконання; забезпечує організацію, забезпечення контролю в межах компетенції виконання структурним підрозділом Конституції України, законів України, доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень Колегії ДФС, доручень керівництва ГУ, запитів і звернень посадових осіб, громадян та платників податків; надає обов`язкові для виконання доручення працівникам відділу з питань, що належить до сфери діяльності підрозділу, контролює їх виконання; забезпечує організацію планування роботи структурного підрозділу; здійснює вжиття, у межах компетенції, заходів щодо запобігання та протидії корупції, розглядає у межах компетенції звернення платників податків та єдиного внеску, установ, організацій усіх форм власності; здійснює відбір платників податків для проведення фактичних перевірок; складання актів перевірок; складання протоколів про адміністративне правопорушення стосовно платників податків  фізичних осіб у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення за результатами фактичних та документальних перевірок та інше. 
		Актом № 771/24-12-17-01-18/2809112397 від 09.10.2015 року «Про результати планової перевірки ОСОБА_12 РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року», визначено порушення фізичною особою  підприємцем ОСОБА_12 на загальну суму 253239,66 грн. 
		Не погодившись з даним актом, 10.11.2015 року ОСОБА_12 подав заперечення із вимогою про скасування висновків акту. 
		Отримавши указані заперечення ОСОБА_11 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 вирішили з метою одержання неправомірної вигоди для управління ДПІ у м.Чернівці використати надануїм владута службовестановище всуперечінтересам служби, використавши для цього діяльність ФОП ОСОБА_13 , шляхом переказу ОСОБА_12 на рахунок зазначеної фізичної особи-підприємця, коштів для придбання комп`ютерної техніки на суму 65100 грн. 
		Так, дійшовши між собою згоди про дії кожного співучасника вчинення злочину, 19.11.2015 року в офісному приміщенні ФОП ОСОБА_13 за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_11 представившись працівником ДПІ у м.Чернівцях, звернувся з проханням до ОСОБА_14 , яка на підставі доручення представляє інтереси ФОП ОСОБА_13 , оформити на надати йому рахунок на оплату ряду одиниць комп`ютерної та копіювальної техніки на суму 65100 грн. на ім`я ОСОБА_12 . ОСОБА_14 не будучи обізнаною про наміри ОСОБА_11 оформила рахунок-фактуру №ДР 741 від 19.11.2015 року на поставку комп`ютерної техніки на загальну суму 65100 грн. на ім`я ОСОБА_12 та передала їх ОСОБА_11 
		20.11.2015 року близько 16 год. ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні офісу ФОП ОСОБА_12 , який знаходиться за адресою АДРЕСА_4 висунув останньому незаконну вимогу про необхідність передання їм, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , неправомірної вигоди у вигляді комп`ютерної техніки на суму 65100 грн. шляхом перерахуння грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок НОМЕР_2 , який відкритий ПП « ОСОБА_13 » у ПАТ «ПУМБ». При цьому ОСОБА_11 передав ОСОБА_12 рахунок-фактуру №ДР 741 від 19.11.2015 року на поставку комп`ютерної техніки на загальну суму 65100 грн. Разом з цим, ОСОБА_12 наміру купувати комп`ютерну техніку в ПП « ОСОБА_13 » не мав. У разі несплати указаної суми ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 , що на нього буде накладений штраф за порушення податкового законодавства. Разом з цим, в разі надання їм, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 указаної неправомірної вигоди, розмір штрафу буде мінімальним. 
		23.11.2015 року в ході розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_10 , яка відбулась у службовому кабінеті останнього за адресою м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 200а ОСОБА_10 підтвердив, що йому відомо про те, що ОСОБА_11 передав ОСОБА_12 рахунок-фактуру №ДР 741 від 19.11.2015 року на поставку комп`ютерної техніки на загальну суму 65100 грн. та вказав день коли ОСОБА_12 може забрати акт з позитивним результатом для ОСОБА_12 .
		У подальшому, 02.12.2015 року близько 15 години ОСОБА_12 , згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прибув до приміщення ДПІ у м.Чернівці . Під час цього, ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_10 , знаходячись на вулиці поблизу вказаного адміністративного приміщення, підтвердив свої незаконні вимоги щодо необхідності перерахування їм коштів за комп`ютерну техніку у розмірі 65100 грн. При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили, що грошові кошти в сумі 65100 грн. необхідно перерахувати на раніше наданий йому, ОСОБА_12 , розрахунковий банківський рахунок ПП «Драб С.В.», і тоді їх домовленості щодо мінімального штрафу залишаються в силі. 
		02.12.2015 року близько 16-00 години ОСОБА_12 на виконання вимог ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не бажаючи настання негативних наслідків для своєї підприємницької діяльності, у відділенні АТ «Укрексімбанк» в м.Чернівці, вул. Головна,183, перерахував на розрахунковий рахунок ПП «Драб С.М.» № НОМЕР_2 відкритий в ПАТ «Пумб» кошти в сумі 65100 грн., за комп`ютерну техніку, яку фактично не отримував і наміру отримувати не мав. 
		У подальшому 03.12.2015 року близько 15-30 години ОСОБА_11 під час особистої зустрічі з ОСОБА_12 , перебуваючи в приміщенні ДПІ у м.Чернівці по вул.Героїв Майдану. 200-а передав останньому акт про результати документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 від 02.12.2015 року №1736/24-12-17-01-18/2809112397 згідно якого ФОП ОСОБА_12 допущено порушення вимог податкового законодавства на суму 3228,39 грн. 
		Таким чином, обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , являючись службовими особами, які займають відповідальне становище, будучи представниками влади, наділені організаційно-розпорядчими обов`язками та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи на посадах начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС в Чернівецькій області та заступника начальника управління  начальника відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м.Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області відповідно, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою одержання неправомірної вигоди для управління ДПІ у м.Чернівці використали наданеїм службовестановище всуперечінтересам служби, а саме висунули ФОП ОСОБА_12 незаконну вимогу про необхідність передання їм неправомірної вигоди у вигляді комп`ютерної техніки на суму 65100 грн. шляхом перерахуння грошових коштів на розрахунковий банківський рахунок ПП «Драб С.В.», обумовивши те, що в разі надання їм, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , указаної неправомірної вигоди, розмір штрафу буде мінімальним, що ОСОБА_12 02.12.2015 року і здійснив, отримавши 03.12.2015 року від ОСОБА_11 акт про результати документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 від 02.12.2015 року з сумою штрафу в розмірі 3228,39 грн., чим вчинили зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні злочину не визнав. Пояснив, що на виконання листа ДФС України в 2015 році податковою інспекцією було розглянуто перелік суб`єктів господарювання, яких потрібно було перевірити. Підставою для внесення ФОП ОСОБА_12 до списку перевірок були значні обсяги коштів в обігу. 03.09.2015 року ФОП ОСОБА_12 було вручено повідомлення про проведення планової перевірки податкової звітності. Перевірка проводилась в період часу з 14.09.2015 року по 25.09.2015 року, перевірялась діяльність за увесь 2014 рік. На той момент ОСОБА_10 перебував на посаді начальника управління оподаткування фізичних осіб ДПІ м.Чернівці. Також в складі ДПІ був відділ документальних перевірок. В 20-их числах вересня 2015 року до нього зайшов ОСОБА_11 , який сказав, що ОСОБА_12 надав тільки частину документів для перевірки. 25.09.2015 року начальником податкової інспекції ОСОБА_15 був підписаний наказ про продовження перевірки. 09.10.2015 року за результатами перевірки був складений акт, відповідно до якого 253000 гривень складали податки і збори, 306000,00 гривень нараховано податків і штрафних санкцій до сплати. Як пояснив ОСОБА_11 , вказані суми були нараховані у зв`язку з тим, що ОСОБА_12 не надав усі необхідні для проведення перевірки документи бо балотується в депутати. 04.11.2015 року акт за результатами перевірки був отриманий ОСОБА_12 поштою. Через деякий час його викликав начальник ДПІ ОСОБА_15 і сказав, що до нього приходив керівник ПП «Німфа» та сказав, що вони не згідні з результатами перевірки. 10.11.2015 року ОСОБА_12 надіслав на адресу ДПІ письмові заперечення на акт з рядом документів. 11.11.2015 року обвинувачений ОСОБА_10 вперше познайомився з ОСОБА_12 , той дав йому візитку та сказав щоб зателефонували, коли ознайомляться з запереченнями. ОСОБА_11 сказав йому, що по суті ОСОБА_12 нічого нового не додано та необхідно вивчити надані матеріали. На підставі цього, начальником ДПІ ОСОБА_15 було прийнято рішення про проведення позапланової перевірки, яку доручено провести Грабовському та ОСОБА_16 17.11.2015 року до нього в кабінет зайшли ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_12 , що оскільки той не надав усі документи, буде проведена повторна перевірка. При цьому, в інтересах ОСОБА_12 діяв представник ОСОБА_17 . ОСОБА_12 повідомив його, що може сказати Бовкуну відкликати скаргу, але хоче щоб це все закінчилось. Тоді ОСОБА_10 спитав у ОСОБА_12 яку суму податків той бачить і він відповів, що йому потрібно вирішити це питання з бухгалтером. Також він сказав ОСОБА_12 , що йому надійшла вказівка від ОСОБА_15 розібратись в цій ситуації та бухгалтеру ОСОБА_12 потрібно зв`язатись з ОСОБА_11 18.11.2015 року до нього знову прийшов ОСОБА_12 і сказав, що обраний депутатом та йому штрафи не потрібні та можливо згідний на мінімальне стягнення. При цьому, ОСОБА_15 його повідомив, що ревізор ОСОБА_18 сказала, що в неї план на 100000 гривень порушень. Сам ОСОБА_12 сказав, що 100000 гривень для нього забагато, хоча б 70000 гривень, оскільки цю суму для нього вирахував його бухгалтер. Після цього, ОСОБА_10 повідомив керівництво, що ОСОБА_12 готовий заплатити по акту позапланової перевірки 70000 гривень. Тоді ОСОБА_11 сказав, що на цю суму надасть бюджетний рахунок, куди потрібно ОСОБА_12 перерахувати кошти та потім повідомив, що надав відповідний рахунок. Через деякий час ОСОБА_10 перевірив картки особових рахунків, однак сплати не було та він попросив ОСОБА_11 перевірити і з`ясувати що сталось. 23.11.2015 року ОСОБА_12 спитав ОСОБА_10 чи той в курсі, що ОСОБА_11 передав рахунки та він відповів, що так. ОСОБА_12 сказав, що в той же день все заплатить, однак не розуміє що саме буде дивитись ОСОБА_11 у позаплановій перевірці. Увечері того дня ОСОБА_11 доповів ОСОБА_10 , що ОСОБА_12 не надає жодних документів. 24.11.2015 року ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_12 та запитав чому той не надав документи, на що отримав відповідь, що той перебуває в стані сп`яніння та зараз приїде. 25.11.2015 року до обвинуваченого прийшов ОСОБА_11 та сказав, що бухгалтер ОСОБА_12 надав усі документи. 27.11.2015 року ОСОБА_11 повідомив, що був у ОСОБА_15 і повідомив тому результати перевірки. Сказав, що сума становитиме приблизно 70000 гривень, однак потрібен час щоб перерахувати. 02.12.2015 року до нього зайшов ОСОБА_11 і повідомив, що сума порушень становитиме 77000 гривень, на що він відповів, що про це потрібно повідомити самого ОСОБА_12 02.12.2015 року після обіду до обвинуваченого в кабінет зайшли ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , який читав при ньому акт. На запитання ОСОБА_12 звідки взялась така сума, ОСОБА_10 відповів, щоб той заплатив і більше ходити не буде. ОСОБА_12 сказав, що ця сума для нього є завеликою та шкодитиме його політичній кар`єрі. За рахунки на сплату штрафу ОСОБА_12 питав ОСОБА_11 чи ті при ньому, та наскільки зрозумів ОСОБА_10 це ті рахунки які надав ОСОБА_19 . Потім ОСОБА_10 вийшов на вулицю. Зі сторони стоянки до нього підійшов ОСОБА_12 та на питання того ОСОБА_10 відповів, що квитанції йому не потрібні, оскільки вони і так можуть подивитись усі надходження по системі. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_10 пояснив суду, що відділ, у якому працював ОСОБА_10 , займався організацією перевірок, своєчасністю направлення, тобто виконував контрольні функції. Вказав також на те, що саме по собі не надання документів для перевірки не є підставою для продовження перевірки, однак за вказані 10 днів планової перевірки фактично нічого встановлено не було. Як він вважає, ОСОБА_11 хотів з`ясувати, які саме документи принципово не надаються ОСОБА_12 . При цьому, великий розмір коштів у обігу суб`єкта діяльності є законною підставою для повторної перевірки, а надання не всіх документів не є такою підставою, однак саме через це вони і здійснили повторну перевірку. ОСОБА_11 здійснював перевірку на підставі відповідних направлення та наказу. Після завершення продовженої перевірки ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10 , що у нього вийшла сума порушень в розмірі 302000 гривень. Вказав суду, що ФОП ОСОБА_12 та ПП «Німфа» є різними суб`єктами господарювання та ОСОБА_12 являється власником «Німфи», перевіряли вони саме ФОП ОСОБА_12 . Не заперечував того, що він дійсно запропонував ОСОБА_12 вирахувати самому суму проплати, однак ні в якому разі не сплачувати самому. Вказав на те, що авансовий платіж, який пропонував платити ОСОБА_11 . ОСОБА_12 на результати перевірки не впливав. На той час у них були планові показники, план приходив на все управління та розподілявся між відділами. Вважав, не всі їхні з ОСОБА_12 зустрічі наявні в НСРД та надані суду. Під час розмови втрьох з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 всю розмову сам ОСОБА_10 не чув, результат остаточної перевірки він не бачив. В попередню змову з ОСОБА_11 він не вступав. Зазначив, що сам по собі акт перевірки є інформацією та не є підставою для сплати коштів. Підставою для сплати коштів є податкове повідомлення-рішення, яке виноситься керівником та може бути оскаржене в судовому порядку. Також, у остаточному рішенні керівник може самостійно збільшити або зменшити суму на власний розсуд. В даному випадку ОСОБА_12 потрібно було сплачувати кошти після рішення керівника податкової. Про придбання комп`ютерної техніки ОСОБА_10 ніхто не повідомляв. Окрім того, про існування акту, з вказаною сумою порушень на суму біля 3000-х гривень  йому нічого не відомо. Просив його виправдати.
		Обвинувачений ОСОБА_11  в судовому засіданні своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та вказав, що працював на посаді начальника відділу контрольно-перевірочної роботи Управління оподаткування фізичних осіб. У жовтні 2015 року згідно направлення податкової служби та графіку перевірок здійснював перевірку ФОП ОСОБА_12 . Однак, представлені на перевірку документи були неповні, тому перевірку продовжили. У зв`язку з цим він подав службову записку на ім`я начальника ОСОБА_15 . В подальшому, перевірку було продовжено на 5 днів та до складу комісії включено ОСОБА_16 . В першій перевірці приймали участь ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . В другій перевірці брав участь також сам ОСОБА_11 за власною ініціативою. Однак не всі необхідні документи були надані на перевірку, оскільки ОСОБА_12 був зайнятий, бо балотувався в депутати. Акт за результатами перевірки був підписаний самим ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та направлений ОСОБА_12 засобами поштового зв`язку. У акті було вказано про виявлення порушень на загальну суму близько 300000,00 гривень, які включали несплачені податки та штрафні санкції. Сам ОСОБА_11 усіх документів на реалізацію товару не бачив, тобто були відсутні підтверджуючі витрати документи. ОСОБА_12 з результатами перевірки не погодився та написав заперечення, надавши близько 400-т документів. Однак, потрібні їм документи так і не надав. Зазначив, що в таких випадках Податковий кодекс України дозволяє повторно провести перевірку, а тому він про це знову написав службову записку. В склад комісії на повторну перевірку увійшли він та ОСОБА_16 та вони знову перевіряли суму податків, кількість товару. Також, ОСОБА_12 з іншого офісу привіз їм ще документи, які ОСОБА_11 партіями заводив в комп`ютер. Під час цих подій ОСОБА_10 був на посаді начальника управління оподаткування фізичних осіб. Перед подачею заперечень на перевірку ОСОБА_12 приходив до ОСОБА_15 , про що ОСОБА_11 дізнався від ОСОБА_10 . Також, ОСОБА_11 вказав суду, що його відділ входив до управління під керівництвом ОСОБА_10 , а тому він кожного тижня звітував останньому, в тому числі і по ОСОБА_12 . Також, він повідомляв ОСОБА_10 про нараховані ОСОБА_12 300000,00 грн. санкцій та казав, що той не надав усі документи. Сам ОСОБА_11 мав надію, що ОСОБА_12 надасть необхідні документи з запереченнями, однак той їх не надав. Тому, ОСОБА_11 ініціював повторну перевірку. Також, ОСОБА_12 міг оскаржити у інший відділ результат перевірки. Пояснив суду, що в ході повторної перевірки сума нарахувань зменшувалась. Коли ОСОБА_12 став депутатом, то почав частіше приходити до ОСОБА_10 , потім приходив і до нього. Сам ОСОБА_12 вказав ОСОБА_11 , що бачить порушень на 70000,00 гривень, що, як зрозумів обвинувачений, тому сказали його бухгалтера. В подальшому, ОСОБА_11 нарахував порушень на 77000,00 гривень, однак розумів, що сума може бути меншою. Пояснив суду, що в його відділі на 8 чоловік припадає лише три нормальних комп`ютери, а чотири комп`ютери є застарілими, тому вони просили комп`ютери у інших відділах. При цьому, йому було відомо, що у ОСОБА_12 основна діяльність  це оргтехніка. Тому, ОСОБА_11 і вирішив, що якщо той зможе сплатити 70000,00 гривень, то зможе надати відділу в подарунок комп`ютери. За день до закінчення перевірки ОСОБА_10 сказав принести йому акт за результатами перевірки, однак у ОСОБА_11 був лише чорновик. В присутності ОСОБА_10 , ОСОБА_12 прочитав акт та сказав, що така сума є надто великою та це погано, як для депутата. Наступного дня ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_12 відобразити в акті меншу суму податкових порушень, однак щоб той надав на решту суми оргтехніку. Зазначив, що це відбувалось в офісі ОСОБА_12 , оскільки він сам прийшов до нього, однак той все одно був незадоволений. Про ідею отримати оргтехніку ОСОБА_11 . ОСОБА_10 не казав. В подальшому, ОСОБА_11 набрав акт з порушеннями на 3200 гривень та ця сума дійсно відповідала фактичним обставинам. ОСОБА_11 вручив цей акт ОСОБА_12 і той, розписавшись за отримання, пішов. Сам ОСОБА_11 повірив ОСОБА_12 на слово і той повинен був пізніше передати оргтехніку, а не відразу після акту, щоб не викликати підозр. При цьому, він вирішив придбати оргтехніку в ПП Драб, однак бухгалтер не хотіла брати готівку. Самому підприємцю Драб ОСОБА_11 нічого не казав, а бухгалтеру сказав, що так треба. Пояснив суду, що в 2015 році брав участь у приблизно 5-ти перевірках, однак ні одну з них вони не продовжували. Завжди є 2-3 дні до перевірки, коли вони збирають документи. ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в даному випадку робили технічну роботу. При цьому, ОСОБА_18 була найбільш кваліфікована у відділі, однак на 7-й день у неї не було результатів. Також, не отримала вона результатів і за 10 днів. Вказав, що в період часу з квітня по вересень 2015 року це була єдина повторна перевірка. Після першої перевірки ОСОБА_10 сказав обвинуваченому, що хоче бачити його бачення справ у ОСОБА_12 . Додаткова перевірка була продовжена на 5 днів. За результатами додаткової перевірки у них вийшло порушень на 306000,00 гривень, які по суті, були виявлені самим ОСОБА_11 . Від ОСОБА_18 . ОСОБА_11 очікував суто технічних дій, а сам все систематизував та аналізував. Саме від нього було відомо ОСОБА_10 про результати перевірки. З ОСОБА_12 ОСОБА_11 познайомився відразу після початку перевірки, хоча документи про початок перевірки тому вручала ОСОБА_18 . У продовженій перевірці він був відповідальним за результат та першим підписав акт. На 5-й день після отримання ОСОБА_12 результату, той подав заперечення, однак раніше прийшов до ОСОБА_15 . Усі дні обвинувачений перебував у офісі з ОСОБА_16 . З ОСОБА_12 особисто він спілкувався один раз, тричі по телефону. Наскільки він пам`ятає, 2 рази ОСОБА_12 був у нього на роботі, один раз поза межами роботи. Вказав, що за день до передання акту на 3200 гривень, Паленчик на прохання ОСОБА_10 приніс рахунокз реквізитами,куди потрібнобуло сплатити77000гривень.Ствердив,що розумів,що сума306000,00грн.податкових порушеньне можевідповідати дійсностіта потім ОСОБА_12 надасть усінеобхідні документита сумазменшиться.Пізніше вінзрозумів,що реальнасума можескладати 10-15тисяч гривень.Спочатку віндав ОСОБА_12 рахунок насуму 65100гривень,на придбаннякомп`ютерної техніки,а потімдав насуму 77000,00грн. Вказав, що не пам`ятає, чи цікавився сплатою ОСОБА_12 коштів на суму 65100 гривень. На ці кошти повинні були придбати 9 комп`ютерів та 1-2 принтери, частину з яких він би передав у інші відділи. Потім він хотів пояснити про ці комп`ютери ОСОБА_10 . Події, зафіксовані на відеозаписі  в судовому засіданні підтверджує. Також, ствердив, що заздалегідь ні про що з ОСОБА_10 не домовлявся. Просив його виправдати.
		Не дивлячись на те, що обвинувачені винними себе не визнали, суд вважає, що вина обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченогго ч.1 ст.364 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доведена повністю. 
		Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що являється депутатом Чернівецької міської ради. Літом 2015 року до нього прийшов ОСОБА_11 та сказав, що хоче безоплатно взяти комп`ютерну техніку на суму приблизно 100000 гривень. Як він зрозумів, це на роботу. Вказав, що вже 20 років є приватним підприємцем, нікому не платив, а тому категорично відмовив ОСОБА_11 03.09.2015 року йому надійшло повідомлення про те, що 14.09.2015 року у нього буде проведена податкова перевірка тривалістю 10 днів. З 14.09.2015 року у нього почалась перевірка. Перевіряла його жінка на ім`я « ОСОБА_22 », обвинувачених на місці не було. Згідно документів відповідальним за перевірку був ОСОБА_11 25.09.2015 року свідок отримав наказ про продовження перевірки на 5 днів. За інформацією бухгалтерів свідка, стаж роботи яких понад 10 років, грубих порушень законодавства у нього не було. ОСОБА_11 телефоном повідомив свідка, що той отримає акт за результатами перевірки поштою. В кінці жовтня 2015 року свідок отримав акт за результатами перевірки, датований 09.10.2015 року. Йому було нараховано 250000 гривень штрафних санкцій. Свідок з цим результатом не погодився. При цьому, раніше він знав ОСОБА_11 як працівника податкової, який проводив перевірки, однак особистих контактів з ним не мав. 06.11.2015 року свідок написав заяву в управління Служби безпеки України, де виклав вказані події, після чого було відкрите кримінальне провадження. З цього моменту він виконував вказівки працівників СБУ. 10.11.2015 року свідок подав податковій заперечення на результат перевірки. Також працівники СБУ попередили його про недопустимість будь-яких провокацій з його боку. Свідка викликали в податкову інспекцію, де він спілкувався з ОСОБА_10 . ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомили його, що він повинен сплатити їм 65000 гривень неофіційно та вони обмежаться невеликим штрафом в сумі 5000 гривень в дохід бюджету. 25.11.2015 року до свідка прийшов ОСОБА_11 , який надав рахунок на суму 65100 гривень у ПП ОСОБА_13 , «Прінт  Сервіс» та він повинен був заплатити ці кошти. При цьому, він сам продає комп`ютерну техніку та має фірму «Німфа». Після цього, свідок повідомив управління служби безпеки про отриманий ним рахунок від ОСОБА_11 . Він пішов до ПП ОСОБА_13 віднести готівкові кошти в бухгалтерію, однак бухгалтер відмовилась надати йому документ про те, що вона отримує кошти готівкою. Після цього, свідок телефонував ОСОБА_11 та той сказав нести кошти ще раз саме в готівковій формі. Таким чином, свідок ходив двічі, однак бухгалтер ПП ОСОБА_23 гроші в готівковій формі не приймала. Тоді 02.12.2015 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 дали свідку вказівку перерахувати кошти через банківську установу. Ствердив, що хоча він і отримав рахунок та перерахував кошти, жодної техніки в ОСОБА_13 не отримував. 02.12.2015 року він перерахував кошти та зателефонував ОСОБА_11 і повідомив про перерахунок коштів. 03.12.2015 року його викликав ОСОБА_11 та вручив акт за результатами перевірки на суму близько 3200 гривень. Після цього розпочалась операція по затриманню обвинувачених. При цьому, свідок ствердив суду, що після подання заяви в СБУ, він пішов у податкову та почав спілкуватись з приводу нарахованих йому штрафних санкцій. Спочатку обвинувачені відштовхувались від суми 100000 гривень, однак свідок вказував, що це забагато. Потім вони зійшлись на 65000 гривень. Ствердив, що після подання заяви в СБУ в Чернівцях їздив у Львів та якісь документи ще підписував у військовій прокуратурі. Після цього на нього одягали спеціальну апаратуру, у податкову він ходив зі спеціальним обладнанням. З ним працювали троє людей. Підтвердив ту обставину, що не знає чи надавались ним усі документи для перевірки, однак про це повинні були казати працівники податкової. Також між ним та обвинуваченими були розмови про те, щоб разом усе перевірити, однак все зводилось до вимагання з нього неправомірної вигоди. Також, свідок ствердив, що ОСОБА_11 не знайомив його з актом на суму 77000 гривень, він двічі зустрічався з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і вони йому озвучили суму 65000 гривень, яка в подальшому і була ним перерахована на наданий обвинуваченими рахунок. 
		Допитаний судомсвідок ОСОБА_13  вказав суду, що являється приватним підприємцем. Йому відомо, що до них у офіс прийшла особа, яка попросила виставити рахунок на придбання комп`ютерної техніки на суму приблизно 65000 гривень. Виписку рахунків за товар ним було доручено працівникам. Потім він ці кошти отримав офіційно на власний рахунок. Наступного дня в його офісі були проведені обшуки. Наскільки свідку відомо, приходив оплачувати рахунок ОСОБА_12 готівкою, однак йому відмовили і сказали сплачувати через банк. Фактично комп`ютерну техніку замовити не встигли. До цього він з ОСОБА_12 не співпрацював. Ствердив, що на запит ОСОБА_12 кошти були повернуті як помилково зараховані приблизно через місяць, оскільки до цього рахунки були заблоковані. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 свідок не знає, ніколи з ними не спілкувався та жодний тиск на нього не чинили. Вказав суду, що міг отримані від ОСОБА_12 кошти витратити шляхом придбання товарів у інших підприємців, однак цього не робив. 
		Свідок ОСОБА_15  суду пояснив, що в серпні  вересні 2015 року працював на посаді заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернівецькій області. Також він був начальником об`єднаної Чернівецької податкової інспекції. З приводу планової перевірки ФОП ОСОБА_12 вказав суду, що тому було нараховано приблизно 320000 гривень податків. Матеріали перевірки були надіслані платнику, який подав власні заперечення. Куратором перевірки був ОСОБА_24 . Був зроблений висновок про позапланову перевірку ФОП ОСОБА_12 , про що видано відповідний наказ. Сам ОСОБА_15 , як начальник, погодив проведення позапланової перевірки. За результатами повторної перевірки з урахуванням додаткових матеріалів, наданих платником вийшло донарахованих приблизно 70000 гривень, про які йому доповідали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . В подальшому, загальний результат перевірки ОСОБА_12 ревізорами склав близько 3000 гривень. Потім він побачив фактичні документи та у нього вийшло також близько 3000 гривень. Також, свідок підтвердив суду, що мав зустрічі з ОСОБА_12 , який приходив до нього та заперечував результати перевірки. Ствердив, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позитивно характеризуються, йому нічого не відомо про надання ОСОБА_12 оргтехніки податковій інспекції. 
		Свідок ОСОБА_18  суду пояснила, що працює головним державним ревізором ГУ ДФС України у Чернівецькій області. Стаж її роботи  близько 20-ти років. Вона особисто проводила планову перевірку ОСОБА_12 , складала та відправляла ОСОБА_12 акт за результатами перевірки. Це була виїзна перевірка, вона фактично виїжджала сама на проведення перевірки. Також з нею перевіряли діяльність ОСОБА_12 ОСОБА_21 та ОСОБА_20 . Наказ про проведення перевірки був виписаний на 10 робочих днів. Сама вона фактично була на місці приблизно 3-5 днів. Більше нікого там не було. Закон надає 5 днів на складання акту перевірки. Коли вона виходила на перевірку, ОСОБА_11 з нею не виходив. Чи продовжувалась перевірка свідок не пам`ятає. Впевнено сказати чи ОСОБА_11 приймав участь у проведенні перевірки  не може. ОСОБА_18 виявила порушень на суму близько 14000 гривень, однак якщо перевірка продовжувалась, то, можливо, і була нарахована інша сума. Їй відомо, що результаті перевірки остаточно було нараховано приблизно 300000 гривень до сплати. Повторна позапланова перевірка була проведена у зв`язку зі скаргою ОСОБА_12 . Результатом цієї перевірки вона не цікавилась.
		Свідок ОСОБА_20  суду пояснив, що в листопаді  грудні 2015 року він працював головним державним ревізором-інспектором податкової служби. В перевірках ОСОБА_12 він участі не приймав, однак робив якісь вибірки. Начальником управління був ОСОБА_10 , ОСОБА_11 був його безпосереднім керівником. Вказав, що можливо він і був в складі перевіряючих, однак безпосередньо проводити перевірку не виїжджав. Чи підписував акт за результатами перевірки  не пам`ятає. 
		Свідок ОСОБА_16  суду пояснила, що працює головним державним ревізором-інспектором ГУ ДФС України у Чернівецькій області. Вона брала участь у позаплановій перевірці ОСОБА_12 . Нею виписувалось направлення на перевірку та вибірка даних. Також, вона була в офісі ОСОБА_12 , здійснювала звірку придбаного та реалізованого товару. Від ОСОБА_12 були заперечення на результат планової перевірки. На позапланову перевірку її призначив начальник відділу ОСОБА_11 . Висновків за результатами перевірки вона не робила, остаточний результат складав ОСОБА_11 . Вона все підписала не читаючи, оскільки довіряла ОСОБА_11 . Вказала, що першу планову перевірку проводила ОСОБА_18 . 
		Свідок ОСОБА_21 суду вказав, що в серпні-вересні 2015 року влаштувався на роботу в ГУ ДФС України у Чернівецькій області головним державним ревізором. На момент перевірки ОСОБА_12 відпрацював приблизно місяць. Вказав, що був у складі перевірки, однак не виходив на місце перевірки. Можливо вибирав якісь аналітичні дані. Наскільки пам`ятає, була одна перевірка ОСОБА_12 та в її склад входили ОСОБА_16 , ОСОБА_20 та ОСОБА_11 . Сам свідок акт за результатами перевірки не підписував. 
		Свідок ОСОБА_14  пояснила в судовому засіданні, що працює директором ПП «Принт-Сервіс». Одного разу до неї прийшов ОСОБА_12 , який хотів оплатити рахунок за комп`ютерну техніку. Рахунок вона виставила обвинуваченому ОСОБА_11 , який перед цим прийшов до них узяти рахунок на комп`ютерну техніку та монітор, десь приблизно на 7 одиниць. ПП Драб  це засновник їх фірми. Вважає, що це могли бути середньої потужності комп`ютери. ОСОБА_12 цей рахунок сплатив. Спочатку він хотів оплатити готівкою, однак вона пояснила, що має пройти офіційно через рахунок. При цьому, ОСОБА_12 до них приходив декілька разів та хотів сплатити готівкою, однак вона йому відмовляла. Також, вона казала ОСОБА_13 , що до них приходив ОСОБА_12 з рахунком. Потім в них на фірмі був обшук. Ці події відбувались десь в листопаді-грудні 2015 року. А саме, ці кошти в сумі біля 70000 грн. вона побачила на рахунку та в цей же день у них був обшук, однак на підставі якого документу не пам`ятає. Потім їм заблокували рахунок, а кошти вони в подальшому повернули ОСОБА_12 за його заявою. Сам ОСОБА_11 у них не просив конвертувати кошти в готівку та в них це виключається. Пояснила, що замовлену в них техніку також могла забрати і інша особа за дорученням платника. Разом з цими перерахованими коштами на рахунку всього було біля 90000 гривень, які вона всі зняла та витратила на господарські потреби фірми. Десь через 2 тижні після обшуку кошти в сумі близько 70000 грн. були повернуті ОСОБА_12 . Вказала, що кошти ОСОБА_12 вносились на їх поточний рахунок, який використовується ними для всіх клієнтів. 
		Свідок  ОСОБА_25 пояснив в судовому засіданні, що працює оперуповноваженим СБУ України та безпосередньо займався документуванням по даному кримінальному провадженню. Всі ці події відбувалися у 2015 році. Ствердив, що на дисках зафіксована первинна інформація, яка знята з засобу на диск. При цьому, диски видаються наперед. В СБУ є відповідні особи, які реєструють ці диски. А тому на дисках вказані саме дати реєстрації самих дисків. Саме з цим пов`язано неспівпадіння часу у протоколах НСРД та дат на дисках. Крім цього, зазначив, що всі зустрічі фігурантів були контрольовані.
		Крім того, вина обвинувачених підтверджується рядом наступних наявних у матеріалах кримінального провадження та досліджених судом доказів. Зокрема:
		Заявою ОСОБА_12 від 06.11.2015 року про те, що до нього звернувся ОСОБА_11 та повідомив, що за надання комп`ютерної техніки на суму 100000 грн. він йому допоможе при проведенні перевірки, зокрема в частині зменшення штрафних санкцій, які нараховані на суму близько 300000 грн. В подальшому начальник ДПІ ОСОБА_15 та начальник управління ОСОБА_10 повідомили, що необхідно додатково вивчити питання та ОСОБА_10 повідомив йому, що сума може змінитись (т.1 а.п.8-9).
		Протоколом про прийняття зазначеної заяви ОСОБА_12 від 09.11.2015 року (т.1 а.п.10-12).
		Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 01.12.2015 року на загальну суму 65100,00 гривень (т.1 а.п.22-68).
		Заявою ОСОБА_12  про добровільне надання власних коштів (т.1 а.п.69).
		Актом від 02.12.2015 року №1736/24-12-17-01-18/2809112397 про результати документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, згідно якого у ФОП ОСОБА_12 встановлено порушення на 2550 грн. та 678,39 грн., підписаний ОСОБА_11 та ОСОБА_16  (т.1 а.п.70-84).
		Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) від 04.12.2015 року та додатками до нього (т.2 а.п.9-14), в ході якого встановлено телефонні розмови між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		Протоколом про хід і результати негласної слідчої (розшукової дії) у формі спеціального слідчого експерименту від 04.12.2015 року (т.2 а.п.15-18), в ході якого було оглянуто та вручено ОСОБА_12 кошти в сумі 65100 грн.
		Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії від 04.12.2015 року (т.2 а.п.18-21), в ході якого встановлено телефонні розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) від 04.12.2015 року (т.2 а.п.22-31), в ході якого встановлено розмови між ОСОБА_12 та жінкою на ім`я ОСОБА_26 , а потім з ОСОБА_11 .
		Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) від 04.12.2015 року (т.2 а.п.32-33), в ході якого встановлено телефонні розмови між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) від 04.12.2015 року (т.2 а.п.34-44), в ході якого зафіксовані зустрічі та розмови між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		Протоколом огляду від 25.02.2016 року (т.2 а.п.70) та диском до нього (т.2 а.п.52), в ході якого оглянуто деталізацію телефонних дзвінків ОСОБА_11 за період з 01.10.2015 року по 03.12.2015 року, в який останній неодноразово здійснював телефонні дзвінки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а також оглянуто деталізацію телефонних дзвінків ОСОБА_10 за період з 01.10.2015 року по 03.12.2015 року, в який останній неодноразово здійснював телефонні дзвінки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		Зокрема, як вбачається з матеріалів НСРД, досліджених у судовому засіданні, між обвинуваченими та ОСОБА_12 відбувалися наступні розмови: 
		17.11.2015. о 17:53:57 ОСОБА_27 ставить запитання ОСОБА_28 : «Ну, наскільки Ви вбачаєте, що у Вас є порушень?» У ході подальшої розмови ОСОБА_27 неодноразово говорить ОСОБА_28 , що у разі відсутності необхідних видаткових накладних ОСОБА_28 перед початком перевірки може їх «намалювати» ;
		- 20.11.2015 о 15:44 відбувається телефонна розмова між ОСОБА_27 та ОСОБА_29 , у ході якої ОСОБА_27 запитує чи віддав ОСОБА_30 рахунки ПП ОСОБА_13 і отримавши ствердну відповідь, питає: « ОСОБА_31 що сказав, коли завезе?», на що ОСОБА_29 відповідає, що «нічо конкретного»;
		23.11.2015. об 11:15 ОСОБА_28 зустрічається з ОСОБА_27 та запитує чи відомо йому, що ОСОБА_32 , тобто ОСОБА_29 , дав йому рахунок, на що ОСОБА_27 відповідає: «Да, в курсі». Після цього, ОСОБА_28 питає: «Чи можна, щоб я тому підприємцю просто в касу вніс?», на що ОСОБА_27 погоджується та у ході подальшої розмови цікавиться: «То ви сьогодні це закриєте?»;
		24.11.2015.о 13:59  ОСОБА_27 телефонує ОСОБА_28 та запитує: « ОСОБА_31 що там, не получилось занести ці документи?», на що ОСОБА_28 відповідає: «Вона в мене їх не взяла». ОСОБА_27 говорить: «Ну ми ж вчора Вам сказали, щоб занести!».Петришин зазначає про непорозуміння з цього приводу, та питає: «Я підійду до Вас чи до ОСОБА_33 підійти?», на що ОСОБА_27 відповідає: «Так а смисл ходити? Занесіть туда документи та й все! Чи щось вже помінялося?», на що ОСОБА_28 відповідає: «Ні, нічого не мінялось. Вона не бере», після чого ОСОБА_27 його запевняє: «Вона бере! ОСОБА_32 був там, всьо буде!» 
		Зміст зазначених розмов, на думку суду, свідчить про обізнаність ОСОБА_27 у наявній схемі одержання неправомірної вигоди у вигляді комп`ютерної техніки через ПП ОСОБА_23 , про що також свідчить щільність зазначених дзвінків у часі і наполегливу зацікавленість ОСОБА_27 у тому предметі, який ОСОБА_28 має «занести».
		02.12.2015. між ОСОБА_27 та ОСОБА_29 відбувається розмова, під час якої ОСОБА_29 говорить ОСОБА_27 : «Все, я беру акт, спускаюся», на що останній відповідає ствердною відповіддю;
		- того ж дня о 14:06 ОСОБА_29 телефонує ОСОБА_28 та запрошує до зустрічі,
		того ж дня 02.12.2015 о 15:08 біля входу в ДПІ відбувається зустріч ОСОБА_28 , ОСОБА_27 та ОСОБА_29 . Не зважаючи на те, що, як вбачається з попередньої розмови, ОСОБА_28 запросили для вручення акту, на відео видно, що обвинувачені ніяких паперів при собі не мають. Розмову починає ОСОБА_27 , який говорить ОСОБА_28 : «Ну ми сьогодні не вспієм Вам віддати, однозначно», на що ОСОБА_28 зауважує: «Ну віддасте завтра». Але ОСОБА_27 заперечує: «Ні, ми вам направимо поштою», а ОСОБА_29 додає: «Так буде для всіх безпечніше». Далі ОСОБА_28 уточнює: « ОСОБА_31 що там буде поштою?», на що відповідає вже ОСОБА_29 : «Все поштою буде так, як ми говорили». ОСОБА_28 знову уточнює: «Тобто поштою буде п`ять?», на що ОСОБА_29 відповідає: «П`ять. Давайте без цих…» В подальшому ОСОБА_29 каже ОСОБА_28 : «Берете той документ і у будь-якому банку закидаєте на цей… Можете закидати від ОСОБА_34  без різниці. Мені сьогодні ввечері дзвонять, що…мають новості  і я вам завтра направляю акт поштою». Далі ОСОБА_28 знову просить: «Ну, хоча б показати проект Ви мені зможете?», на що саме ОСОБА_27 відповідає: «Та не надо нічого, все буде добре», що свідчить про те, що ОСОБА_27 уважно стежив за розмовою та розумів її зміст. 
		При цьому, з оглянутого в суді відео чітко вбачається, що ОСОБА_27 постійно стоїть поряд з ОСОБА_29 майже впритул та уважно слухає всю розмову, приймаючи в ній участь. 
		А тому суд критично розцінює покази ОСОБА_27 про те, що він нібито не розумів, про що йдеться у даній розмові.
		Таким чином,з зазначеноїрозмови вбачається декілька спроб ОСОБА_28 з`ясувати в обвинувачених, яким же саме є результати позапланової перевірки, що, в свою чергу спростовує покази обвинуваченого ОСОБА_27 про те, що нібито 02.12.2015 вони показували ОСОБА_28 «проект» акту на 77 тис. гривень, який склав ОСОБА_29 .
		цього ж дня, 02.12.2015, вже за декілька хвилин після вищевказаної зустрічі, о 15:46 ОСОБА_28 телефонує ОСОБА_29 та повідомляє: « ОСОБА_35 перерахував все, документи. Скажи мені, коли відправиш. Добре?», на що ОСОБА_29 відповідає згодою. (при цьому, факт перерахування коштів у сумі 65100 грн. підтверджується також відповідною квитанцією, доданою до матеріалів кримінального провадження).
		наступного дня, 03.12.2015 ОСОБА_28 має дві телефонні розмови з Грабовським, в ході яких останній повідомляє ОСОБА_28 , що акт вже готовий, просить під`їхати забрати.
		того ж дня, 03.12.2015 о 16:25 у приміщенні ДПІ відбувається зустріч ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , в ході якої останній нарешті повідомляє ОСОБА_28 про результат перевірки: «Ну дивіться: там по акту три з копійками», після чого вручає акт ОСОБА_28 . 
		Вищеописані розмови та події свідчать про логічну і хронологічну послідовність перелічених дій обвинувачених, що, в свою чергу, свідчить про умисел останніх на вчинення злочину. 
		Так, тільки після оплати ОСОБА_12 02.12.2015 року до ПАТ «ПУМБ» рахунку на загальну суму 65100 грн. (т.5 а.п.3), цього ж дня у ДПІ м. Чернівців зареєстровано Акт позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 , який був наданий останньому Грабовським 03.12.2015 року.
		При цьому, обидва обвинувачені у даному кримінальному провадженні на неодноразові питання суду та сторони обвинувачення повідомляли, що не мають заперечень щодо відображення подій, зафіксованих у матеріалах НСРД.
		Згідно протоколу огляду від 01.03.2016 року (т.2 а.п.45-46) - оглянуто оптичні носії та протоколи за результатами НСРД.
		Вина обвинувачених підтверджується також рядом наступних письмових доказів:
		Протоколом огляду предметів від 16.03.2016 року з додатком (т.2 а.п.160-161), в ході якого оглянуто флеш-накопичувач із відеофайлом, на якому зафіксований ОСОБА_11 , який двічі відвідував кабінет.
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.02.2016 року (т.2 а.п.67-69).
		Податковим відомостями відносно ОСОБА_13 (т.2 а.п.75-116).
		Протоколом тимчасовогодоступу додокументів таопис донього (т.2а.п.167-183),в ходіякого оглянутота вилученодокументи стосовноПП ОСОБА_13 . 
		Протоколами огляду від 15.03.2016 року та від 17.03.2016 року (т.2 а.п.184, 187).
		Протоколом огляду предметів від 26.01.2016 року (т.3 а.п.1-2), в ході якого оглянуто ряд документів з ДПІ у м.Чернівцях стосовно документальних перевірок.
		Наказом №329 від 02.09.2015 року про проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_12 (т.3 а.п.7).
		Планом перевірки ФОП ОСОБА_12 від 14.09.2015 року, відповідно до якого перевірку мали проводити 3 особи: ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 (т.3 а.п.8).
		Наявними та дослідженими судом направленнями ДПІ на планову перевірку ФОП ОСОБА_12 інспекторами-ревізорами ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_38 (т.3 а.п.9-11).
		Службовою запискою ОСОБА_29 від 25.09.2015 року начальнику ДПІ ОСОБА_41 , у якій ОСОБА_29 просить включити себе до складу перевіряючих через значний обсяг операцій (т.3 а.п.12).
		Наказом №389 від 25.09.2015 року про продовження терміну проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_12 з 28.09.2015 року терміном на 5 днів, на якому відсутній підпис ОСОБА_28 про одержання копії (т.3 а.п.13).
		Планом перевірки ФОП ОСОБА_12 від 14.09.2015 року, відповідно до якого перевірку мали проводити 4 особи: ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та ОСОБА_29 (т.3 а.п.14).
		Направленням на перевірку ОСОБА_11 від 25.09.2015 року (т.3 а.п.16).
		Актом про неможливість вручення ОСОБА_12 акту планової перевірки, підписаний ОСОБА_29 та ОСОБА_38 та квитанціями, що підтверджують його надіслання поштою (т.3 а.п.17-19).
		Запереченнями ОСОБА_12 на акт планової перевірки, вх.ДПІ від 10.11.2015 року (т.3 а.п.20-22).
		Відповіддю ДПІ у м.Чернівцях від 17.11.2015 року на заперечення ОСОБА_12 (т.3 а.п.23).
		Службовою запискою ОСОБА_11 від 23.11.2015 року на начальника ДПІ у м.Чернівцях ОСОБА_15 з резолюцією останнього від 23.11.2015 року про дозвіл на проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 (т.3 а.п.36), яка свідчить про те, що ОСОБА_29 звернувся до начальника щодо дозволу на проведення позапланової перевірки вже після того, як було надано вищевказану письмову відповідь ОСОБА_12 від 17.11.2015 року, де його повідомлено, що позапланова перевірка проводитися буде.
		Висновком від 16.11.2015 року, підписаним ОСОБА_11 , про розгляд заперечень і необхідність проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 (т.3 а.п.24).
		Скаргою адвоката ОСОБА_42 в інтересах ОСОБА_12 від 04.11.2015 року, у якій він, серед іншого, посилається на відсутність надісланих ОСОБА_12 та зазначених в акті про результати планової перевірки додатків і відповідну неможливість розібратися з нарахованими сумами штрафних санкцій, зокрема  без розрахунків зобов`язань; листом ГУ ДФС Чернівецької області від 06.11.2015 року про скерування даної скарги до ДПІ у м.Чернівцях для розгляду; відповіддю ДПІ у м.Чернівцях від 17.11.2015 року на скаргу адвоката Бовкуна, яка підписана заступником начальника ДПІ у м. Чернівцях Гетьманом, виконавець - Грабовський (т.3 а.п.27-34). Вказані документи та факт їх існування цілком узгоджуються з протоколами НСРД, де зафіксовано розмови ОСОБА_12 з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з приводу вищевказаної скарги.
		Листом начальника ДПІ у м.Чернівцях ОСОБА_24 від 23.11.2015 року в УВБ ГУ ДФС в Чернівецькій області про початок позапланової перевірки ФОП ОСОБА_28 (т.3 а.п.35).
		Наказом №547 від 23.11.2015 року про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 , організацію якої доручено ОСОБА_11 (т.3 а.п.37).
		Направленням на позапланову перевірку ОСОБА_11 від 24.11.2015 року (т.3 а.п.38).
		Направленням на позапланову перевірку ОСОБА_43 від 24.11.2015 року (т.3 а.п.39).
		Документами, що регламентують діяльність обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у тому числі їх посадовими обов`язками (т.3 а.п.40-59).
		Протоколом обшуку від 03.12.2015 року (т.3 а.п.67), в ході якого вилучено документи, речі, комп`ютерну техніку. 
		Протоколом огляду вилучених у ході обшуку кабінету предметів від 27.01.2016 року (т.3 а.п.74-93), в ході якого оглянуто мобільні телефони, флеш-накопичувачі, ряд електронних файлів стосовно перевірки ФОП ОСОБА_12 , акт від 09.10.2015 року №771/24-12-17-01-18/18/2809112397 про результати документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_12 , документи, що стосуються фінансової діяльності ФОП ОСОБА_12 в копіях на 473 аркушах, системний блок, особові справи ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , регламент ДПІ у м.Чернівці, акт від 02.12.2015 року №1736/24-12-17-01-18/18/2809112397 про результати документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 .
		Актом про результати позапланової перевірки ФОП ОСОБА_12 від 02.12.2015 року №1736/24-12-17-01-18/2809112397, згідно якого сума штрафних санкцій становить 2550,00 грн. та 678,39 грн. (т.3 а.п.136-150).
		Актом про результати планової перевірки ФОП ОСОБА_12 від 09.10.2015 року №711/24-12-17-01-18/ НОМЕР_1 , згідно якого сума штрафних санкцій становить 183347,09 грн. та 69892,57 грн. та який підписаний ОСОБА_11 та іншими особами (т.3 а.п.151-166).
		Протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_10 від 03.12.2015 року (т.5 а.п.81-84), в ході якого вилучено документи, речі, комп`ютерну техніку, зокрема: мобільні телефони, ключ від автомобіля, копії декларацій, системний блок робочого комп`ютера.
		Протоколом огляду вилучених у ході обшуку кабінету предметів від 14.01.2016 року (т.5 а.п.85-88), в ході якого серед іншого оглянуто мобільні телефони, грошові кошти, системні блоки.
		Протоколами відібрання зразків підписів та висновком почеркознавчої експертизи про те, що підписи ревізорів-інспекторів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 виконані не ними, а іншими особами (т.5 а.п.145-193).
		Вказане підтверджується також показаннями останніх і доводить, що їх фактично штучно було усунуто від перевірки ФОП ОСОБА_12 та її результатів.
		Висновком експертизи комп`ютерної техніки, відповідно до якої усі файли щодо перевірки ФОП ОСОБА_12 створювалися на робочому комп`ютері ОСОБА_11 (т.5 а.п.137-144).
		Рахунком-фактурою №ДР741 від 19.11.2015 року на поставку офісної техніки на загальну суму 65100 грн. ПП « ОСОБА_13 » (т.5 а.п.1); виданому на ім`я ОСОБА_12 для придбання останнім офісної (комп`ютерної) техніки.
		Видатковою накладною №ДР 741 від 19.11.2015 року (постачальник ОСОБА_13 , одержувач  ФОП ОСОБА_12 ) на поставку офісної техніки на загальну суму 65100 грн. (т.5 а.п.2).
		Квитанцією від 02.12.2015 року про оплату ОСОБА_12 до ПАТ «ПУМБ» вищевказаного рахунку на загальну суму 65100 грн. (т.5 а.п.3) 
		Протоколом від 11.03.2016 огляду вищевказаних рахунку-фактури, видаткової накладної та квитанції (т.5 а.п.4).
		Протоколом огляду банківських документів ПП « ОСОБА_13 » від 15.03.2016 року (у т.ч. виписка з особового рахунку) з підтвердженням факту перерахунку грошових коштів ОСОБА_12 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ПАТ «ПУМБ» ПП « ОСОБА_13 » 65100 грн. та подальшого зняття готівкових коштів бухгалтером ПП ОСОБА_44 (т.2 а.п.162- 184).
		Рахунком-фактурою №ДР741 від 19.11.2016 року, видатковою накладною та квитанцією від 02.12.2015 року (т.5 а.п.1-3) на загальну суму 65100 гривень, де постачальником зазначено ПП ОСОБА_13 , а одержувачем ФОП ОСОБА_12 .
		Протоколом огляду від 11.03.2016 року (т.5 а.п.4), в ході якого оглянуто зазначені документи.
		Листом ДПІ в м.Чернівці від 13.01.2016 року №204/9/24-12-17-01-10 з додатками (т.5 а.п.44-61) з приводу інформації по податкових перевірках ФОП ОСОБА_12 .
		Протоколами відібрання зразків підписів та висновком почеркознавчої експертизи про те, що підписи ревізорів-інспекторів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 виконані не ними, а іншими особами (т.5 а.п.145-193).
		Висновком експерта від 05.02.2015 року №6/29 (т.5 а.п.150-179), згідно якого підпис від імені ОСОБА_11 в графі «Начальник відділу» на 16-й сторінці Акту про результати планової перевірки ОСОБА_12 №771/24-12-17-01-18/2809112397 від 09.10.2015 року  виконаний ОСОБА_11 .
		При цьому, судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.11.2015 року було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.7 а.п.179), якою було надано прокурору військової прокуратури Західного регіону України дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій  візуального спостереження в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження щодо ОСОБА_11 терміном на 60 діб, починаючи з 25.11.2015 року, аудіо-, відео контролю ОСОБА_11 , терміном на 60 діб, починаючи з 25.11.2015 року, зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з мобільного телефону з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна», абонентський номер НОМЕР_3 , яким користується ОСОБА_11 , терміном на 60 діб, починаючи з 25.11.2015 року. 
		Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12.11.2015 року було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.7 а.п.180), якою було надано прокурору військової прокуратури Західного регіону України дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій  зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з мобільного телефону з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна», абонентський номер НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_12 , терміном на 60 діб, починаючи з 12.11.2015 року. 
		Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12.11.2015 року було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т.7 а.п.181), якою було надано прокурору військової прокуратури Західного регіону України дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій  візуального спостереження в публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних засобів для спостереження щодо ОСОБА_10 терміном на 60 діб, починаючи з 12.11.2015 року, аудіо-, відео контролю ОСОБА_10 , терміном на 60 діб, починаючи з 12.11.2015 року, зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі з мобільного телефону з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна», абонентський номер НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_10 , терміном на 60 діб, починаючи з 12.11.2015 року. 
		Згідно ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказана гарантія Конституції, як вказано і в рішенні Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011року №12рп/2011, не може бути обмеженою. 
		Згідно вимог ст. 94 КПК України та роз`яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» суду при постановленні вироку належить дати оцінку всім доказам, які були розглянуті в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.
		Таким чином,стосовно пред`явленогообвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_10 за ст.368ч.3КК України,то судприходить довисновку,що оскількиорганами обвинуваченняне булодоведено,що вонидіяли всвоїх особистихінтересах абоінтересах третіхосіб,коло якихвизначено вЗаконі,щоє обов"язковимдля кваліфікаціїст.368КК України,а відповіднодо п.п.2,3,5Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни №5від 26.04.2002року «Просудову практикуу справахпро хабарництво»,об`єктивнасторона злочину,передбаченого ст.368КК ,полягає самев одержанніслужбовою особоюособисто чив інтересахблизьких їйосіб,хабара вбудь-якому вигляді, втой жечас  всудовому засіданнізнайшов своєпідтвердження тойфакт,що обвинуваченімали намірпокращити технічнезабезпечення свогоуправління,тобто вдіяли вінтересах юридичноїособи,а несвоїх особистих,то вїх діяхвідсутній складкримінального правопорушення,передбаченого ст.368ч.3КК України,а наявнийсклад кримінальногоправопорушення,передбачений ст.364ч.1КК України,оскільки обвинувачені ОСОБА_11 та  ОСОБА_10 , зловживаючи владоюта своїм службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для управління ДПІ у м.Чернівці у вигляді комп`ютерної техніки, використали своє службове становище всупереч інтересам служби, чим завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ФОП ОСОБА_12 .
		При цьому, під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред`явлення вимог, а також прийняття рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов`язки, оскільки остання також має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих їй осіб.
		Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою. У цілому, зловживання службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.
		Зловживання владою або службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності, службова особа при зловживанні у будь-якій формі прагне скористатися своїм службовим становищем, яке передбачає як наявність передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами повноважень (прав і обов`язків), так і наявність фактичних можливостей, які надає їй сам авторитет посади (її загальновизнана вага, важливість, впливовість).
		   У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинувачених з ч.3 ст.368 КК України на ч.1 ст.364 КК України, оскільки суд прийшов до переконливого висновку, що в діях ОСОБА_11 та ОСОБА_10 наявний склад злочину, передбаченого ст.364 ч.1 КК України - зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірною вигоди для юридичної особи, зловживання владою та службовим становищем, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ФОП ОСОБА_12 .
		Стосовно клопотання захисника ОСОБА_7 щодо недопустимості доказів  матеріалів НСРД з посиланням на рішення ВП ВС від 16.01.2019 по справі №751/7557/15-к, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.
		Так, посилаючись на вказане рішення ВП ВС, захисник оминає той факт, що ВП ВС у своєму рішенні по справі №640/6847/15-к від 16.10.2019 висловила позицію про необхідність відступу від правових висновків судового рішення від 16.01.2019 щодо того, що невідкриття процесуальних документів стороні захисту у порядку статті 290 КПК України після завершення досудового розслідування ставить перед судом безумовну заборону допустити відомості, що містяться в цих матеріалах кримінального провадження, як докази.
		У зв`язкуз цимВерховний Судзазначив,що укримінальному проваджені,яке розглядалосяВеликою ПалатоюВерховного Суду(йдетьсяпро рішеннявід 16.01.2019по справі№751/7557/15-к),ухвали слідчихсуддів напроведення НСРДне буливідкриті сторонізахисту нів порядкуст.290КПК України,ні підчас судовогорозгляду усуді першоїінстанції,ні навітьна моменткасаційного перегляду тобтотакі ухвалиу данійсправі судамине досліджувалисявзагалі. Однак у практиці правозастосування можливі інші випадки, коли процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД надаються стороною обвинувачення в суд і сторони у змагальному процесі висловлюють свої позиції щодо них.
		Суд зазначив, що потрібно врахувати й те, що рішення про відмову у знятті грифу секретності не завжди є остаточним. Поряд з цим, Верховний Суд вказав, що у разі відкриття таких матеріалів під час судового розгляду, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ суд повинен надати стороні захисту у змагальному процесі належні процесуальні гарантії для забезпечення можливості представити свої аргументи щодо їх допустимості і належності в сукупності із оцінкою правової підстави для проведення НСРД. У разі, коли процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість.
		Під час даного судового розгляду суд у повній мірі виконав зазначену вимогу, оскільки, пройшов тривалий час з того часу, як ухвали Апеляційного суду Львівської області відкриті стороні захисту (обвинуваченим ОСОБА_27 , Грабовському та їх захисникам), водночас від останньої за весь вказаний період будь-яких зауважень щодо змісту даних ухвал та законності підстав для їх реалізації не надходило. 
		При цьому, зміст самих ухвал НСРД ні обвинувачені, ні їх захисники під час судового розгляду не спростовували.
		У свою чергу стороною обвинувачення вжито відповідних заходів для одержання вказаних судових рішень зі знятим грифом секретності: після першої відмови суду розсекретити дані ухвали (відмову, яка свідчить про те, що їх не було б розсекречено і на більш ранній стадії, долучено до матеріалів провадження під час розгляду справи за головування судді ОСОБА_45 ), прокурор повторно звернувся з аналогічним клопотанням, після чого суд апеляційної інстанції вже прийняв рішення про зняття грифу секретності з відповідних ухвал, а прокурор, у свою чергу, відкрив їх стороні захисту. Таким чином, судом надано захисникам та обвинуваченим вичерпну можливість для висловлення своїх аргументів та доводів з даного приводу, а також для оскарження достовірності доказів та протидії їх використанню. 
		При цьому, суд вважає, що той факт, що прокурор не зверталась до апеляційного суду з клопотанням про розсекречування ухвал на стадії досудового розслідування, може бути розцінений як з поважних причин, оскільки в той період існувала неоднозначна судова практика з цих питань. 
		Крім цього, у справі, що розглядається, стороні захисту в порядку статті 290 КПК України були відкриті всі матеріали, які перебували на той час у розпорядженні прокурора, у тому числі розсекречені протоколи за результатами проведення НСРД. В ході ознайомлення з матеріалами провадження після завершення досудового розслідування сторона захисту не ставила під сумнів їх допустимість або підстави їх проведення.
		Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду 05.12.2019 року у рішенні по справі 464/8036/15-к.
		Разом з тим, за весь період судового розгляду на неодноразові питання сторони обвинувачення та суду обвинувачені неодноразово підтверджували зміст розмов та свою участь в них, не заявляючи будь-яких зауважень щодо цього та не ставлячи під сумнів зміст зафіксованих подій. 
		За наведених обставин, підстав для визнання матеріалів проведення НСРД, в тому числі протоколів НСРД, неналежними та недопустимими доказами немає.
		Стосовно помилково зазначених у протоколах НСРД дат додатків (квітень, липень 2015 року) слід зазначити наступне: назви усіх файлів у цих додатках, що записуються спеціальними пристроями, формуються автоматично та включають у себе дату та час дії. Всі досліджені файли датовані листопадом-груднем 2015 року, тобто у час, коли був дозвіл на проведення таких дій слідчим суддею. Більш того, дати та час телефонних розмов повністю співпадають з датами та часом телефонних з`єднань абонентів, наданих мобільними операторами незалежно від фіксації змісту розмов. Крім того, зміст та дати усіх записаних розмов цілком узгоджуються в часі з іншими дослідженими судом доказами (датами проведення перевірок, датами видачі наказів про їх проведення та направлень на їх проведення, розгляд скарги адвоката Бовкуна, дата сплати коштів ОСОБА_28 на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_23 тощо). 
		   А також, суперечності з цих питань були усунуті шляхом допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 .
		   Стосовно доводів захисника ОСОБА_7 про порушення правил підслідності в даному кримінальному провадженні, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування
		У свою чергу, неодноразово предметом розгляду Верховного Суду було питання належності органу досудового розслідування, враховуючи суб`єкта кримінального правопорушення. Зокрема, у постанові №722/28/17 від 03.06.2020 Верховний Суд зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 218 КПК України, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність. При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що ч. 2 ст. 218 КПК України зобов`язує слідчого, у разі отримання заяви про злочин, проводити розслідування доки прокурор не визначить іншу підслідність. Дана норма є імперативною та безальтернативною для слідчого. Оскільки досудове розслідування здійснювалось відносно можливого вчинення кримінального правопорушення посадовими особами правоохоронного органу, вирішувався спір щодо доцільності доручення його розслідування певному органу, який був вирішений заступником Генерального прокурора  Головним військовим прокурором винесенням постанови про доручення подальшого розслідування військовій прокуратурі.
		   Так, наказом заступника Генерального прокурора України  Головного військового прокурора ОСОБА_46 від 03.12.2015 року було визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні №42015140400000128 за слідчими відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України. 
		   При цьому, посилання захисника, що постанова заступника Генерального прокурора України  Головного військового прокурора ОСОБА_46 про визначення підслідності даного кримінального правопорушення є незаконною  нічим не підтверджується. 
		   Стосовно посилань в доводах обвинуваченого на покази свідка ОСОБА_19 , то про допит даного свідка ні обвинувачені ні їх захисники не клопотали під час досудового розслідування. Відповідно, даний свідок не допитувався ні під час досудового розслідування, ні в судовому засіданні, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги покази обвинувачених в цій частині. 
		Щодо клопотаннязахисника ОСОБА_7 про визнанняненалежними доказів,які отриманіпісля продовженнястроків досудовогорозслідування 28.01.2016,24.02.2016через те,що клопотанняпро їхпродовження нібитовчасно невручались сторонізахисту,то в матеріалах провадження, окрім клопотань та постанов про продовження строку досудового розслідування, наявні клопотання про продовження запобіжних заходів обвинувачених, складених наступного дня після прийняття зазначених рішень. Вказані клопотання розглянуті слідчим суддею, ухвали про прийняте рішення також наявні в матеріалах кримінального провадження. З ухвалених рішень вбачається, що у кожному випадку за участі сторін, у тому числі за участі захисника ОСОБА_7 , суд дослідив факти продовження строку досудового розслідування, будь-яких зауважень з цього приводу сторона захисту не висловлювала. З огляду на викладене, слідчий суддя перевіряв та прийняв до уваги прийняті органом досудового розслідування рішення про продовження строків розслідування. Зазначені ухвали слідчого судді в апеляційному порядку сторонами не оскаржувались.
		Згідно ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		При цьому, суд вважає, що строки досудового розслідування були продовжені у передбаченому законом порядку.
		Тому доводи захисника в цій частині  до уваги судом не приймаються.
		Крім того, захисник ОСОБА_7 у своєму клопотанні від 21.01.2019 просив визнати недопустимими постанову та доручення прокурора про проведення візуального спостереження, аудіо- та відеоконтролю особи № 10/3/1-538т від 23.11.2015 та №10/3/1-543 від 25.11.2015 відповідно, клопотання прокурора №10/3/1-511т від 10.08.2016, лист апеляційного суду Львівської області №73-83 від 23.08.2016 та низку інших документів, мотивуючи це тим, що прокурор нібито тривалий час не відкривав стороні захисту ці документи та відкрив їх лише під час судового розгляду за головування судді ОСОБА_1 . Вказані доводи захисника не відповідають дійсності, оскільки посилання на зазначені документи є у вироку суду від 02.06.2017, ухваленому під головуванням судді ОСОБА_47 . У зв`язку з цим клопотання захисника задоволенню не підлягає.
		Стосовно показів обвинувачених, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , наданих ними в судовому засіданні, то вони є протирічивими та суперечливими; такими, що не узгоджуються, як між собою, так і з іншими матеріалами кримінального провадження та показами допитаних в судовому засіданні свідків; а тому суд вважає, що таким показам обвинувачених слід дати критичну оцінку, розцінивши їх обраний ними метод захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченими злочин відповідно до ст.12 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості.
		Таким чином, при призначенні покарання суд враховує як ступінь тяжкості злочину, так і особи винних,той факт, що обвинувачені раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, є несудимими особами, позитивно характеризуються по місцю роботи та проживання, те, що кожен з обвинувачених має на утриманні неповнолітню дитину, а також враховує суму неправомірної вигоди.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинувачених, передбачених ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» - виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку. 
		Таким чином, обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених, передбаченою ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.
		   За наведених обставин, суд вважає за можливе застосувати до обвинувачених покарання в межах санкції ч.1 ст. 364 КК України, а саме у вигляді одного року позбавлення волі із позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік із штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 
		   Разом з тим, враховуючи той факт, що вчинений обвинуваченими злочин належить до корупційних злочинів, відсутні підстави для застосування до них вимог ст.ст.75, 76 КК України.
		Також в порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.
		Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст.124 КПК України.
		Керуючись ст.ст.100, 124, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_11  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1-го року позбавлення волі із позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік із штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу залишити  заставу.
		Строк покарання рахувати з моменту затримання.
		Зарахувати у строк відбування покарання строк перебування обвинуваченого  ОСОБА_11 під вартою в період з 03.12.2015 року по 18.12.2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Згідно ч.11 ст.182 КПК Українипісля вступу вироку в законну силу заставу, внесену за ОСОБА_11  заставодавцем ОСОБА_48 18.12.2015 року в розмірі 110240,00 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень - повернути заставодавцю  ОСОБА_49 .
		ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1-го року позбавлення волі із позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 рік із штрафом 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. 
		Міру запобіжного заходу  ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишити  заставу.
		Строк покарання рахувати з моменту затримання.
		Зарахувати  ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк перебування обвинувачених під вартою в період з 03.12.2015 року по 18.12.2015 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Згідно ч.11 ст.182 КПК Українипісля вступу вироку в законну силу заставу, внесену за ОСОБА_10  заставодавцем ОСОБА_50 18.12.2015 року за квитанцією №182, в розмірі 110240,00 (сто десять тисяч двісті сорок) гривень - повернути заставодавцю  ОСОБА_51 .
		Стягнути з засудженого  ОСОБА_11  кошти в сумі 3232,35 (три тисячі двісті тридцять дві) гривні (тридцять п`ять) копійок на користь держави, в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судових експертиз. 
		Стягнути з засудженого ОСОБА_10 кошти в сумі 3232,35 (три тисячі двісті тридцять дві) гривні (тридцять п`ять) копійок на користь держави, в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судових експертиз. 
		Речові доказипо справі:документи,на підставіпостанови від26.01.2016року (т.3а.п.3-4),які знаходятьсяв матеріалахкримінального провадження,два флешнакопичувача відповіднодо постановивід 27.01.2017року (т.3а.п.96-99),довідка фактура№ ДР741,видаткові накладнівідповідно допостанови від11.03.2016року (т.5а.с.5-6),довіреність (т.5а.п.71-72)  залишити при матеріалах справи . 
		     - мобільний телефон марки «Самсунг» та мобільний телефон марки «Нокіа», записник з твердою обкладинкою, системний блок чорного кольору, системний блок чорного кольору та ноутбук фірми «Самсунг», які відповідно до постанови від 27.01.2016 року вилучені під час обшуку 03.12.2015 року (т.3 а.п.94-95) та належать ОСОБА_11  повернути ОСОБА_11 ;
		- мобільний телефон марки «Айфон» та мобільний телефон марки «Самсунг», які вилучені у ОСОБА_10 під час обшуку відповідно до постанови від 16.01.2016 року (т.5 а.п.89-92)- повернути ОСОБА_10 . 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці. 
		    Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		   Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...