Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 495/4438/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2020. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2020.
Дата набрання законної сили: 20.07.2020
Номер судового провадження: 1-кп/947/550/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018160240002926

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 495/4438/19
		Провадження № 1-кп/947/550/20
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		18.06.2020 року Київський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
		Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		Суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5    
		прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		представника потерпілої ОСОБА_13 
		потерпілої ОСОБА_14 
		розглянувши в залі суду у закритому судовому засіданні об`єднанні кримінальне провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160240002926 від 23.08.2018 року, № 12017160240000449 від 22.02.2017 року, № 12017160240000448 від 22.02.2017 року відносно ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полянка, Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
		- 18.02.2011 року Білгород - Дністровський райсудом Одеської області за ст.ст. 186 ч.1, 186 ч.2, ст. 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75,76,104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців;
		- 25.05.2011 року Білгород - Дністровський райсудом Одеської області за ч.1 ст. 187, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяця позбавлення волі;
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст.187, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 152 КК України,
		 
		ВСТАНОВИЛА: 
		22.08.2018 року приблизно о 06 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, обвинувачений ОСОБА_15 прийшов на пляж біля ст. Лиманської в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області побачив ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і у нього раптово виник намір на її зґвалтування.
		Далі, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на зґвалтування ОСОБА_16 , обвинувачений ОСОБА_15 перебуваючи разом з потерпілою на вищевказаному пляжі, розуміючи, що його дії ніким не будуть помічені і реалізуючи свій злочинний намір направлений на зґвалтування потерпілої ОСОБА_16 підійшов до неї та своєю рукою, охопивши шию жінки, почав її душити та силоміць тягнути до кущів. Продовжуючи застосовувати фізичне насильство у вигляді удушення, а також погрози його застосування відносно ОСОБА_16 , яка сприймала її як реальну, керуючись прямим умислом, направленим на задоволення статевої пристрасті та бажанням принизити потерпілу, всупереч її волі, розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, силоміць стягнув з останньої одяг, та кинувши жінку на живіт, застосовуючи фізичне насильство, направлене на обмеження особистої волі потерпілої, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_16 з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої, тим самим зґвалтувавши останню.
		Після чого, обвинувачений ОСОБА_15 , продовжуючи свої злочині дії і маючи намір знову вчинити дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_16 з використанням геніталій, кинувши жінку на живіт, застосовуючи до неї фізичне насильство, направлене на обмеження особистої волі потерпілої, зґвалтував останню вдруге.
		У потерпілої ОСОБА_16 виявлені тілесні ушкодження: синці в області нижніх кінцівок, садно в області внутрішньої поверхні правої малої статевої губи. Виявлені тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії тупих твердих предметів, на що вказує характер тілесних ушкоджень. Морфологічні особливості тілесних ушкоджень властиві таким, що могли бути заподіяними за 1-3 доби до початку судово-медичної експертизи, можливо 22.08.2018 р. та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152 КК України  дії сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
		Крім того, 22.08.2018 року приблизно о 06:00 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, обвинувачений ОСОБА_15 знаходячись на пляжі біля ст. Лиманської в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, маючи намір спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, використовуючи насилля, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрито заволодів належними останній сережками із золота 585 проби у формі «зигзагу» вагою 3,52 грами, ринкова вартість яких становить 2146,99 гривень.
		Після цього, обвинувачений ОСОБА_15 , завдавши потерпілій ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 2146,99 гривень, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України  відкрите викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно. 
		Крім того, у 2006 році, ОСОБА_15 був поставлений на диспансерний облік в Комунальному некомерційному підприємстві «Шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради, як особа, інфікована вірусом імунодефіциту людини, що викликає особливо небезпечне захворювання - синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД), яке через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування, призводить до смерті.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_15 , відповідно до Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) та соціальний захист населення», був поставлений до відома про те, що він інфікований вірусом імунодефіциту людини і діагноз: 3 (третя) клінічна стадія ВІЛ-інфекції йому був встановлений на підставі підтвердженого лабораторного результату дослідження сироватки крові на СНІД і висновком лікаря - інфекціоніста. Також, ОСОБА_15 , як особа інфікована вірусом імунодефіциту людини в цей же день була під розпис попереджена, що вона може бути джерелом зараження ВІЛ для інших осіб, а також про те, що вона несе кримінальну відповідальність, яка може настати у випадку, якщо вона свідомо поставить іншу особу в небезпеку зараження ВІЛ.
		Незважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_15 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, знаючи те, що являється джерелом зараження ВІЛ для інших осіб та ігноруючи попередження особи, інфікованої вірусом імунодефіциту людини, 22.08.2018 приблизно о 06 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, знаходячись на пляжі біля ст. Лиманської в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, застосовуючи фізичне насильство, направлене на обмеження особистої волі ОСОБА_16 , вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_16 з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої, тим самим зґвалтувавши останню без застосування запобіжних заходів, не поставивши до відома останню про наявність у нього ВІЛ.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_15 своїми умисними злочинними діями свідомо поставив ОСОБА_16 в небезпеку зараження ВІЛ.
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КК України  свідомо поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини.
		Крім того, 30.01.2019, приблизно о 23 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходячи повз будинок ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з котрим у ОСОБА_15 склалися неприязні відносини, шляхом вибиття вхідних дверей, проник до приміщення вищевказаного будинку, де в цей час знаходився ОСОБА_17 .
		Далі, обвинувачений ОСОБА_15 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, наніс численні удари руками і ногами по тулубу та голові ОСОБА_17 , точну кількість нанесених ударів встановити не надалось можливим. Від отриманих численних ударів ОСОБА_17 впав на підлогу та почав хрипіти. 
		Тим самим, обвинувачений ОСОБА_15 спричинив потерпілій ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді множинних забійних ран, саден, синців волосистої частини голови і обличчя, крововилив в м`яких покривах кісток склепіння черепа, внутрішньочерепні крововиливи під павутинну оболонку півкулі головного мозку і мозочку; закритого перелому тіла грудини, закриті прямі і непрямі переломи 6-ти правих і 6-ти лівих ребер, забій нижньої долі лівої легені; закритого розриву селезінки; відкритого перелому лівої плечової кістки в області ліктьового суглоба; множинних синців тулуба, верхніх і нижніх кінцівок; закритого прямого перелому, щітоподібного хряща, що є важкою поєднаною травмою голови, тулуба, кінцівок, та спричинила смерть ОСОБА_17 . Вказана важка поєднана травма голови, тулуба, кінцівок має ознаки тяжких по критерію небезпеки для життя.
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України  умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.
		Крім того, 30.01.2019, приблизно о 23 годині, більш точний час встановити не надалось можливим, ОСОБА_15 , проходячи повз будинок ОСОБА_17 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з котрим у ОСОБА_15 склалися неприязні відносини, шляхом вибиття вхідних дверей, проник до приміщення вищевказаного будинку, де в цей час знаходився ОСОБА_17 , з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень. 
		В подальшому обвинувачений ОСОБА_15 , з метою придушити намір господаря будинку до опору, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, наніс численні удари руками і ногами по тулубу та голові ОСОБА_17 , точну кількість нанесених ударів в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим, тим самим заподіяв ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді важкої поєднаної травми голови, тулуба, кінцівок, що стоїть у прямому причинному зв`язку зі смерт`ю ОСОБА_17 . Від отриманих численних ударів ОСОБА_17 впав на підлогу та почав хрипіти. В подальшому у обвинуваченого ОСОБА_15 виник намір на заволодіння майном ОСОБА_17 . 
		Далі, ОСОБА_15 заволодів належним ОСОБА_17 майном, а саме: мобільним телефоном марки «NOKIA» з приєднаною SIM-карткою мобільного оператора ПАТ «Київстар», на рахунку якої не було грошових коштів, вартістю 150 гривень та бензопилою «Світязь» моделі «Standart Line БП 45-18» вартістю 1200 гривень. 
		Після чого, обвинувачений ОСОБА_15 , разом з викраденим майном на загальну суму 1350 гривень з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України  розбійний напад, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.
		Крім того, 21.02.2017приблизно о21годині 20хвилин,обвинувачений ОСОБА_15 знаходячись повул.Автомобільній,м.Білгород-ДністровськийОдеської області,побачив ОСОБА_18 .В цейчас уостаннього виникзлочинний намірспрямований назадоволення статевоїпристрасті відносно ОСОБА_18 .Далі реалізовуючисвій злочиннийнамір ОСОБА_15 ,примусово привівостанню узанедбаний будинок АДРЕСА_2 ,де шляхомзастосування погрозифізичного насильства,примусово знявшиїї одежу,вступив знею встатеві зносинибез добровільноїзгоди потерпілої.Закінчивши своїзлочинні діїприблизно о21годині 40хвилин,більш точнийчас встановитине виявилосяможливим,обвинувачений ОСОБА_15 з місцявчинення злочинузник. 
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152 КК України  зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням погрози фізичного насильства.
		Крім того, у 2006 році, обвинувачений ОСОБА_15 був поставлений на диспансерний облік в Комунальному некомерційному підприємстві «Шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради, як особа, інфікована вірусом імунодефіциту людини, що викликає особливо небезпечне захворювання - синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД), яке через відсутність у даний час специфічних методів профілактики та ефективних методів лікування, призводить до смерті.
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_15 , відповідно до Закону України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) та соціальний захист населення», був поставлений до відома про те, що він інфікований вірусом імунодефіциту людини і діагноз: 3 (третя) клінічна стадія ВІЛ-інфекції йому був встановлений на підставі підтвердженого лабораторного результату дослідження сироватки крові на СНІД і висновком лікаря - інфекціоніста. Також, обвинувачений ОСОБА_15 , як особа інфікована вірусом імунодефіциту людини в цей же день була під розпис попереджена, що вона може бути джерелом зараження ВІЛ для інших осіб, а також про те, що вона несе кримінальну відповідальність, яка може настати у випадку, якщо вона свідомо поставить іншу особу в небезпеку зараження ВІЛ.
		Незважаючи на це, обвинувачений ОСОБА_15 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, знаючи те, що являється джерелом зараження ВІЛ для інших осіб та ігноруючи попередження особи, інфікованої вірусом імунодефіциту людини, 21.02.2017 приблизно о 21 годині 20 хвилин, більш точний час встановити не виявилося можливим, знаходячись в будинку АДРЕСА_2 вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_18 з використанням геніталій без добровільної згоди потерпілої, тим самим зґвалтувавши останню без застосування запобіжних заходів, не поставивши до відома останню про наявність у нього ВІЛ.
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КК України  свідомо поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини.
		Крім того, 21.02.2017 року, приблизно о 21:00 годині, обвинувачений ОСОБА_15 , разом з особою матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, перебуваючи біля будівлі № 2, розташованої по провулку Безіменному в м. Білгород-Дністровськ Одеської області, побачили ОСОБА_18 , яка йшла в напрямку вул. Ізмаїльської, при виді якої у обвинуваченого ОСОБА_15 разом з особою матеріали якого виділені в окреме провадження, виник умисел, направлений на відкрите викрадання її майна. Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_15 разом з особою матеріали якого виділені в окреме провадження, вступивши в злочину змову, діючи в єдиній групі осіб, заздалегідь розподіливши між собою ролі, підійшли ззаду до потерпілої ОСОБА_18 , після чого ОСОБА_15 штовхнув в потилицю ОСОБА_18 , від чого вона впала на землю. Після чого обвинувачений ОСОБА_15 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадання чужого майна, охопивши рукою потерпілу ОСОБА_18 з потиличної сторони, почав притискати останню до поверхні землі, не даючи їй змогу підвестись з поверхні землі, тим самим придушив волю ОСОБА_18 до опору. В цей час, особа матеріали якого виділені в окреме провадження, згідно розподілених ролей, постійно знаходився поряд та забезпечував безпеку скоєння кримінального правопорушення. Далі, обвинувачений ОСОБА_15 , скориставшись тим, що подавив волю потерпілої ОСОБА_18 до опору, з її правого карману куртки відкрито викрав мобільний телефон марки «НТС С-620Е» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю 3250 гривень, та передав, особі матеріали якого виділені в окреме провадження.
		Тим самим, обвинувачений ОСОБА_15 разом з особою матеріали якого виділені в окреме провадження відкрито викрали майно потерпілої ОСОБА_18 , чим завдали останній збиток на загальну суму 3250 гривень. 
		Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_15 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України  відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, скоєного за попередньою змовою групою осіб, повторно.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15  свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст. 130 КК України, визнав в повному обсязі, при обставинах викладених в обвинувальних актах та пояснив, що він перебуває на обліку в «Шкірно-венерологічному диспансері» як особа яка хворіє на тяжку хворобу (СНІД), але 22.08.2018 року приблизно о 06:00 годині знаходячись на пляжі в смт. Затока, побачив потерпілу ОСОБА_16 , та розуміючі, що може її заразити тяжкою хворобою, зґвалтував природнім способом без її згоди. Після чого, він продовжив свої дії, знов зґвалтував потерпілу ще раз використовуючи при цьому фізичну силу. Потім він відкрито заволодів сережками потерпілої, та з місця злочину зник. Крім того, 21.02.2017 року приблизно о 21:00 годині він разом з своїм товаришем, перебуваючи в провулку Безіменному в м. Білгород-Дністровський побачили потерпілу ОСОБА_18 , та застосовуючи силу відкрито заволодів її телефоном. Потім, цього ж дня приблизно о 21:20 годині перебуваючи на вул. Автомобільній в м. Білгород-Дністровськ побачив потерпілу ОСОБА_18 , яку він затягнув до закинутого будинку, де без згоди потерпілої, погрожуючи розправою зґвалтував останню, при цьому розуміючи, що хворіє на тяжку хворобу (СНІД). Також, 30.01.2019 року в нічний час доби проходячи повз будинку по вул. Шкільна с. Великомар`янівка маючи неприязні відносини з ОСОБА_17 вибив двері та наніс численні удари руками та ногами останньому, від яких потерпілий впав на підлогу та почав хрипіти. В подальшому знаходячись в будинку потерпілого після нанесених йому ударів заволодів майном, а саме: телефоном та бензопилою. У скоєному щиро кається, просив суд строго його не карати.
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_15 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст. 130 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_15 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає,роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК Україниі відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_15 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.
		Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
		Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
		Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_15 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії:
		- за ч. 1 ст. 152 КК України за кваліфікуючими ознаками  дії сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування).
		- за ч. 2 ст. 186 КК України за кваліфікуючими ознаками  відкрите викрадення чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно.
		- за ч. 1 ст. 130 КК України за кваліфікуючими ознаками  свідомо поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини.
		-за ч. 2 ст. 121 КК України за кваліфікуючими ознаками  умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.
		-за ч. 4 ст. 187 КК України за кваліфікуючими ознаками  розбійний напад, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. 
		Відповідно до постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24.10.2003року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_15   покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Обставинами,що згіднозі ст.66КК Українипом`якшуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_15   суд визнає повне визнання вини, щире каяття. 
		Обставин,що обтяжуютьпокарання ОСОБА_15   згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено. 
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_15  суд враховує,та бере до уваги обставини вчинених кримінальних правопорушень, характер і ступень суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого ОСОБА_15 , що він раніше неодноразово судимий, судимості не зняти та не погашені, на обліку у лікаря-нарколога або лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, хворіє на тяжку хворобу, поведінкуобвинуваченого всудовому засіданні,яка свідчитьпро щирекаяття,публічно вибачивсяперед потерпілою ОСОБА_14 ,враховуючі зазначенеколегія суддів вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання, пов`язане з позбавленням волі, яке необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених с. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		При цьому,колегія суддівне знаходитьпідстав длязастосування дообвинуваченого ОСОБА_15  ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки будь-яких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину не встановлено, а призначення умовного покарання не буде сприяти його виправленню та перевихованню.
		Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України, не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Потерпілою ОСОБА_14 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_15 , на її користь матеріальну шкоду у розмірі 44532, 32 гривні та моральну шкоду у розмірі 800000 (тридцять тисяч) гривен.
		Відповідно до ст. 129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. 
		Колегія суддів, дослідивши докази надані потерпілою на підтвердження заявленого цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 44532,32 гривні дійшов висновку, що наведений позов підлягає задоволенню в повному обсязі,та обвинувачений ОСОБА_15 визнав позов в повному обсязі. Так у відповідності до статті 1166 ЦК України - майнова шкода завдана особистим майновим правам фізичної особи, відшкодовується в особою, яка її завдала. 
		В частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_15 моральної шкоди в розмірі 800000 гривень на користь потерпілої ОСОБА_14 , суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 23, 1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що неправомірними діями ОСОБА_15 цивільному позивачу ОСОБА_14 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в втраті рідного брата, негативних емоціях та переживаннях з підстав втрати брата. Суд, дотримуючись принципу розумності та справедливості, вважає, що внаслідок вчинення ОСОБА_15 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК Українипотерпілій ОСОБА_14 була завдана моральна шкода, яку ОСОБА_15 визнав в повному обсязі, у зв`язку ззазначеним позов підлягає задоволенню в повному обсязі, та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_15 в розмірі 800 000 гривень.
		Інші цивільні позови у справі не заявлялись. 
		Оскільки потерпілі ОСОБА_16 , ОСОБА_18 у відповідності до положень ч.1 ст.128 КПК України, не скористалися своїм правом під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_15 , суд вважає необхідним роз`яснити потерпілим, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України, вони мають право подати цивільний позов в порядку цивільного судочинства.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_15 . 
		На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 369,370,371,373,374,392,393,395КПК України, колегія суддів,
		УХВАЛИЛА: 
		ОСОБА_15 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст. 130 КК України та призначити йому покарання:
		-за ст. 121 ч. 2 КК України у вигляді семі років позбавлення волі;
		-за ст. 130 ч. 1 КК України у вигляді одного року позбавлення волі;
		-за ст. 152 ч. 1 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі;
		-за ст. 186 ч. 2 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі:
		-за ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді десяти років позбавлення волі з
		конфіскацією усього майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити  ОСОБА_15 за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, та призначити ОСОБА_15 остаточно покарання у вигляді десяти років позбавлення волі.
		Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_15 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироку законної сили.
		Відповідно до ч. 5ст. 72 КК Українизарахувати обвинуваченому ОСОБА_15 термін його попереднього ув`язнення по цій справі у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 02.03.2017 по 30.04.2017 року, а з 01.02.2019 року до набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Речові докази відповідно до квитанцій № 000348, № 000346  знищити.
		Стягнути на користь держави за проведення судових експертиз з ОСОБА_15  суму 22295,53 гривні.
		Стягнути з ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь потерпілої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інд.код НОМЕР_3 , матеріальну шкоду у розмірі 44532,32 гривні, моральну шкоду у розмірі 800 000 гривень.
		Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		   Головуючий                                        ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...