Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/1948/20 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2020. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2020.
Дата набрання законної сили: 17.06.2020
Номер судового провадження: 854/3406/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		17 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1948/20Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
		 
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду 
		у складі: головуючої судді  Шевчук О.А.,
		суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г. 
		при секретарі Жигайлової О.Е.,
		за участю представника позивача Варзієва Т.А.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, ухвалену у м.Одесі у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН КОНСТРАКШН УКРАЇНА" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування рішення та наказу,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		В березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Урбан Констракшн Україна» звернулось до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування рішення від 26.02.2020 року та наказу від 06.03.2020 року.
		10.03.2020 р. до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову. У вказаній заяві представник позивача просить суд: зупинити дію рішення від 26.02.2020 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01/06/148; зупинити дію наказу про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.03.2020 року № ОД 112192551454, який виданий 12.09.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
		В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник вказує, що існує небезпека того, що невжиття цього заходу забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим скасування вищевказаних індивідуальних актів, оскільки на теперішній час зупинення будівельних робіт може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також може призвести до блокування здійснення законної господарської діяльності ТОВ «Урбан Констракшн Україна».
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року задоволено заяву про забезпечення позову.
		Не погоджуючись з ухвалою суду Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Доводами апеляційної скарги зазначено, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову, суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Апелянт зазначає, що ні позивачем, ні судом не доведено наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. Також, апелянтом суду була надана уточнена апеляційна скарга, в якій, на вимоги ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги, апелянтом зазначено вірне рішення суду першої інстанції, яке оскаржується апелянтом та номер справи. 
		У відзиві на апеляційну скаргу зазначається, про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди правам позивача, у зв`язку з чим необхідно зупинити дію оскаржуваних рішень відповідача, тому позивач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
		01.06.2020 року до суду від Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшла заява про долучення доказів, в якій апелянт вказує, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути спів мірними з позовними вимогами. Апелянт зазначає, що на адресу Управління продовжують звертатись громадяни, які вимагають зупинення будівельних робіт. Апелянт на підтвердження факту небезпечності виконання будівельних робіт за вказаною адресою, надають копію колективного звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 .
		09.06.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН КОНСТРАКШН УКРАЇНА" надійшов відзив на уточнення до апеляційної скарги, в якому позивач зазначає, що скасування забезпечення позову призведе до блокування нормальної та законної господарської діяльності ТОВ "УРБАН КОНСТРАКШН УКРАЇНА", а також до масштабних фінансових збитків та матеріальних втрат, на підтвердження чого, позивач надає копії договорів підряду, передачі (відступлення) майнових прав.
		18.06.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН КОНСТРАКШН УКРАЇНА" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує, що метою застосування тимчасових заходів є забезпечення заявлених прав сторін у разі виникнення ризику заподіяння серйозності і непоправної шкоди та ефективного здійснення їх права на індивідуальну заяву, гарантованого статтею 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		Згідно частин 2,3 ст. 154 КАС України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
		Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України. 
		Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що предметом позову у справі є законність рішення від 26.02.2020 р. про скасування дії містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01-06/148, об`єкт будівництва: Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Г, льоху літ. І, сараю літ. П та огорожі № 2 за адресою: АДРЕСА_2 . Одеса, Приморський район, вул. В`ячеслава Чорновола, 14, вул АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок, замовник  ТОВ Урбан Констракшн Україна та наказ № 01-13/101 ДАБК від 06.03.2020 р. про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112192551454 від 12.09.2019 р. Реконструкція нежилих приміщень першого поверху № 501, житлового будинку літ. Г, льоху літ. І, сараю, літ. П та огорожі № 2 за адресо: м. Одеса, Поморський район, вул. В`ячеслава Чорновола, 14, вул. В`ячеслава Чорновола, 16-А, вул. АДРЕСА_4 Чорновола, 16-Б, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з улаштуванням додаткових приміщень, зі зміною висотних відміток нежитлових приміщень та житлових приміщень, ухилу та конфігурації покрівлі, з пристосуванням їх під житловий будинок, замовник - ТОВ Урбан Констракшн Україна.
		Товариства з обмеженою відповідальністю «Урбан Констракшн Україна» звернулись до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просили суд: зупинити дію рішення від 26.02.2020 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.07.2019 року № 01/06/148; зупинити дію наказу про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.03.2020 року № ОД 112192551454, який виданий 12.09.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
		В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що існує небезпека того, що невжиття цього заходу забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим скасування вищевказаних індивідуальних актів, оскільки на теперішній час зупинення будівельних робіт може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також може призвести до блокування здійснення законної господарської діяльності ТОВ «Урбан Констракшн Україна».
		Задовольняючи заяву про забезпечення позову судом першої інстанції зазначено, що про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди правам позивача, у зв`язку із чим необхідно зупинити дію оскаржуваних рішень відповідачів. Суд зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку має метою збереження існуючого становища до розгляду справи по суті у майбутньому. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову у визначений судом спосіб буде відповідати предмету позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що приймаючи ухвалу про забезпечення позову, судом першої інстанції було формально надано оцінку заяві позивача, оскільки не було встановлено мотивів та доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.
		Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
		Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
		Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
		- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачаё за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).
		Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
		При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		В свою чергу, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову ТОВ «Урбан Констракшн Україна» не зазначили будь-яких мотивів та доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.
		При цьому, задовольняючи подану заяву, суд першої інстанції не навів мотивів, та обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд першої інстанції не обґрунтував в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, не оцінив складність цих дій, не встановив, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.
		09.06.2020 року до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН КОНСТРАКШН УКРАЇНА" надійшов відзив на уточнення до апеляційної скарги, в якому позивач зазначає, що скасування забезпечення позову призведе до блокування нормально та законної господарської діяльності ТОВ "УРБАН КОНСТРАКШН УКРАЇНА", оскільки зупинення їх господарської діяльності на даному етапі будівництва призведе до значної матеріальної шкоди, враховуючи штрафи та пеню за укладеними договорами, про що надає відповідні докази та розрахунки збитків товариства.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що такі доводи позивача є недостатніми підставами для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.
		Колегія суддів зазначає, що повноваження відповідача, як суб`єкта владних повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		На відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний контроль покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства і які можуть нести загрозу життю та здоров`ю людей, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності.
		До того ж, прийняття оскаржуваного рішення і мало за мету зупинення діяльності позивачів з метою недопущення подальшого порушення законодавства.
		Слід зазначити, щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, суд звертає увагу, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.
		Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.
		Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. 
		Проте судова колегія звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
		Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 р. Справа №826/16216/18, та від 03.10.20218 року справа №826/5233/18.
		В питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.03.2019р. у справі № 826/14951/18 дійшов наступних висновків: «Застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію Державної служби геології та надр України, зупинив дію наказу та фактично надав можливість позивачу, як надрокористувачеві, продовжувати користування надрами. Суд фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення (на думку відповідача) вимог законодавства у сфері надрокористування, які виявлені відповідачем.»
		Колегія суддів зазначає, що зупиняючи дію оскаржуваного наказу та рішення, суд фактично надає можливість позивачу безперешкодно, без жодних обмежень, продовжувати будівництво Об`єкта, не зважаючи на встановлені відповідачем порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Апелянт, який є спеціальним органом у сфері містобудування, зазначає, що дії позивача становлять суспільну загрозу життю та здоров`ю людей, підвищену небезпеку для довкілля. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення містобудівних вимог та заходів безпеки, які виявлені відповідачем.
		Проте, в рішенні суду першої інстанції відсутні посилання на очевидну протиправність рішень відповідача, дію яких зупинено в порядку забезпечення позову, і відповідні обставини судом не встановлені.
		Викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність застосованих судом заходів забезпечення позову, а отже й про скасування оскаржуваного судового рішення.
		Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову судом першої інстанції не наведено достатньо мотивів, за яких суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову. Обґрунтування заяви про забезпечення позову не свідчать про існування обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 
		Керуючись ст. ст. 150, 151, 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - задовольнити.
		Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року скасувати.
		У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УРБАН КОНСТРАКШН УКРАЇНА" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
		Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає
		 
		Повний текст судового рішення складено 19.06.2019 року 
		 
		Головуюча суддя: О.А. Шевчук 
		 
		Суддя: А.В. Бойко
		 
		Суддя: А.Г. Федусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...