Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 562/602/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.06.2020.
Дата набрання законної сили: 10.06.2020
Номер судового провадження: 61-25451ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                    
		Іменем України              
		 
		10 червня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 562/602/17
		провадження № 61-25451св18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів:  Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,            
		 
		учасники справи:
		позивач -  Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
		відповідач -   ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 липня 2017 року у складі судді  Чорного І. А. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів:  Шимківа С. С., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовної заяви
		У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», банк) звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 52 375,59 грн, в тому числі 25 436,95 грн заборгованості за кредитом, 7 866,52 грн заборгованості з відсотків за користування кредитом, 18 978,73 грн заборгованості з комісії, 93,39 грн штрафу. 
		 
		В обґрунтування заявлених вимог банк посилався на те, що 21 серпня 2014 року між сторонами була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 21 серпня 2014 року, за умовами якої   ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 33 651,69 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
		 
		У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредиту утворилася заборгованість.
		 
		Ураховуючи наведене,  банк просив позов задовольнити. 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Здолбунівський районний суд Рівненської області рішенням від 06 липня              2017 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 43 478,17 грн заборгованості за кредитом, у тому числі                      25 436, 95 грн заборгованості за кредитом, 7 866,52 грн заборгованості з відсотків за користування кредитом, 10 174, 70 грн заборгованості з пені за період з 21 лютого 2016 року по 16 лютого 2017 року, крім  1 600 грн судового збору, а всього на загальну суму 45 078, 17 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором виникла заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку, з урахуванням пені в межах річного строку.
		 
		Короткий зміст рішення апеляційного суду
		Апеляційний суд Рівненської області ухвалою від 23 листопада 2017 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 липня               2017 року залишив без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не                       вбачає, оскільки  ці  доводи правильності   висновку   суду   першої   інстанції   не
		спростовують. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
		У касаційній скарзі, поданій 13 липня 2018 року до Верховного Суду,                   ОСОБА_2 просить скасувати рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада 2017 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити банку в задоволенні позову.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що  оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими у зв`язку з порушенням та неправильним застосуванням норм права. Судами не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
		 
		Суди безпідставно дійшли висновку, що Генеральна угода від 21 серпня             2014 року укладена на реструктуризацію заборгованості згідно із заявою анкетою від 29 березня  2011 року. Банк не надав жодних доказів отримання нею грошових коштів за Генеральної угодою.
		 
		Умови та правила надання банківський послуг, Правила користування платіжною карткою, Тарифи банку не є складовою заяви-анкети від 29 березня 2011 року, оскільки вони не містять її підпису.
		 
		Суди безпідставно стягнули з неї розмір пені (комісії), оскільки умови Генеральної угоди передбачали єдину відповідальність за порушення термінів сплати, штраф у розмірі 93,39 грн, однак за цією вимогою позивач пропустив позовну давність.
		 
		29 березня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на касаційну скаргу, мотивований тим, що ухвалені у справі судові рішення є законними та обґрунтованими.
		 
		Матеріали справи містяться Умови та правила надання банківських послуг, які затверджені 03 жовтня 2010 року, тобто до підписання заяви. Відповідач не доводить приєднання до інших Умов та правил, ці Умови не суперечать заяві позичальника.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
		 
		24 вересня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		16 квітня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду № 1111/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та передано справу судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю. 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		29 березня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання анкети-заяви позичальника. 
		 
		21 серпня 2014 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором укладеним між сторонами 29 березня 2011 року була укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт.
		 
		Згідно пункту 2.1 Генеральної угоди банк надав ОСОБА_2 строковий споживчий кредит в сумі 33 651,69 грн на строк 24 місяці, з 21 серпня 2014 року по 31 серпня 2016 року, шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
		 
		В свою чергу відповідач, починаючи з «1» по «25» число кожного місяця повинен сплачувати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 1 683,93 грн.
		 
		У пункті 2.2 Генеральної угоди сторони погодили, що заборгованість за кредитом, починаючи з 32 го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 93,39 грн.
		 
		Пунктом 2.8 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості при порушенні боржником зобов`язань з погашення кредиту, боржник зобов`язаний сплатити банку пеню у розмірі передбаченому Умовами та правилами за кожен день прострочення.
		 
		ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за Генеральною угодою належним чином не виконувала, у зв`язку із чим станом на 07 грудня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 52 375,59 грн, в тому числі 25 436,95 грн заборгованості за кредитом, 7 866,52 грн заборгованості з відсотків за користування кредитом, 18 978,73 грн заборгованості з комісії, 93,39 грн штрафу. 
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду 
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року                 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до  законів,  чинних  на  час  вчинення  окремих 
		процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Відповідно до частин першої, другої  статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах   касаційної   скарги,   дійшов   висновку,   що  касаційна   скарга   підлягає 
		частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		 
		Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України (у редакції, чинній на час укладення Генеральної угоди) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів..
		 
		Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		 
		Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
		 
		Суди встановили, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 , досягнувши згоди щодо реструктуризації заборгованості за кредитним договором, уклали                           21 серпня 2014 року Генеральну угоду, згідно з пунктом  2.1 якої банк надав ОСОБА_2  строковий кредит у розмірі 33 651,69 грн зі сплатою 1,5 % на місяць на суму заборгованості з кінцевим строком повернення 31 серпня               2016 року.
		 
		Пунктом 2.2 Генеральної угоди сторони погодили, що заборгованість за кредитом, починаючи з 32 го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 93,39 грн. 
		 
		Оскільки ОСОБА_2 припинила виконувати зобов`язання за укладеною з банком Генеральною угодою і має непогашену заборгованість за кредитом в розмірі 25 436,95 грн, процентами у розмірі 7 866,52 грн, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд,  дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача вказаних сум. 
		 
		Доводи касаційної скарги в указаній частині висновки судів не спростовують.
		 
		Разом із цим суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що умови Генеральної угоди від 21 серпня 2014 року не передбачали розмір пені (комісії) за неналежне виконання зобов`язання, а відсилали на її встановлення Умовами та правилами (пункт 2.8 Генеральної угоди). 
		 
		Позивач, обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення пені (комісії) посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті http://privatbank.ua/rules. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Генеральну угоду про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
		 
		Надані позивачем Правила та умови надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в анкеті-заяві позичальника та Генеральній угоді, які безпосередньо підписані останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. 
		 
		Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_2 АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідач прийняла запропоновані банком Умови та правила. 
		 
		Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
		 
		В той же час умовами Генеральної угоди за неналежне виконання зобов`язання передбачений штраф у розмірі 93,39 грн, однак банк не оскаржує судові рішення в частині відмови в задоволенні їх вимоги про стягнення штрафу.
		 
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Відповідно до частини першої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		 
		Ураховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України, необхідно скасувати в частині стягнення пені (комісії)  в розмірі 10 174,70 грн, відмовивши у задоволенні позову банку про її стягнення. 
		 
		З урахуванням наведеного, Верховний Суд приймає аргументи касаційної скарги в частині відсутності правових підстав для стягнення пені (комісії).
		 
		Щодо судових витрат
		Ураховуючи наведене, судові витрати сплачені сторонами у цій справі підлягають перерозподілу.
		 
		Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на користь банку пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1 017,60 грн, (розмір заявлених вимог - 52 375,59 грн (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 33 303,47 грн (63,6 %), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом - 1 600 грн  (1 600 х 63,6 % : 100 % = 1 017,60).
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити частково. 
		 
		Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 липня              2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада  2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь  Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 10 174,70 грн пені (комісії), судового збору скасувати.
		 
		У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення пені (комісії) відмовити.
		 
		Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 липня              2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 23 листопада  2017 року в частині стягнення 25 436, 95 грн заборгованості за кредитом та 7 866,52 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом залишити без змін.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2  на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» 1 017,60 грн грн (одна тисяча сімнадцять гривень 60 коп.) судового збору.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий                                                                                    М. Є. Червинська
		 
		 Судді                                                                                                С. Ю. Бурлаков
		 
		                                                                                                            А. Ю. Зайцев
		 
		Є. В. Коротенко
		 
		 В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...