Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/159/14 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2020. Зареєстровано: 22.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2020.
Дата набрання законної сили: 22.06.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 червня 2020 року                                                                                      Справа № 924/159/14 
		 
		Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П. ,  суддя Коломис В.В. 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" на ухвалу господарського суду Хмельницької області, постановлену 04.03.20р. колегією суддів: головуючий суддя Грамчук І.В., суддя Видобовський О.Д., суддя Крамар С.І. у м.Хмельницькому у справі № 924/159/14 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" 
		до: 
		1) Державної архітектурно-будівельної інспекції України, 
		2) Хмельницької міської ради,
		3)Державної казначейської служби України, 
		про відшкодування заподіяної майнової шкоди (збитків) у розмірі 134 904 728, 00 грн. в межах справи № 924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" 
		Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частини 2 статті 271, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24.12.2019 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до Державної архітектурно- будівельної інспекції України,  Хмельницької міської ради, Державної казначейської служби України про стягнення з державного бюджету України та з Хмельницької міської ради солідарно майнової шкоди (збитків) у розмірі 134904728,00 грн. в межах справи № 924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр".
		Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2020 у справі №924/159/14 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Октант-центр".
		В обґрунтування ухвали, суд з посиланням на ст. 174 ГПК України вказав, що позивач не усунув недоліки вказані в ухвалі суду від 11.02.2020, а тому прийшов до висновку, що позовну заяву та додані до неї документи необхідно повернути  позивачу. 
		Не погоджуючись із винесеною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2020 року про повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Хмельницької міської ради, Державної казначейської служби України про відшкодування заподіяної майнової шкоди (збитків) у розмірі 134 904 728, 00 грн., та направити справу за даним позовом для продовження розгляду до суду першої інстанції в межах справи №924/159/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр".
		Так, з посиланням на ст.ст. 58, 60, 162 ГПК України, ч.ч. 1,3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», постанову Великої Палати Верховного Суду  від 05.12.2018 у справі №901/736/18, вказує, що ордер є належним, самостійним  документом, що підтверджує повноваження адвоката. Таким чином вважає, що вимога суду першої інстанції про надання договору про надання правничої (правової) допомоги або довіреності, які б підтверджували наявність у адвоката Афадєєва В.В. повноважень на підписання позовної заяви є безпідставним та не ґрунтується на законі.
		Разом з тим, з посиланням на ч. 2 ст. 7 Кодексу України з  процедур банкрутства, підп. 10 п. 2 ч.2 ст. 4  Закону України «Про судовий збір», постанову Верховного Суду  у справі №915/441/18 від 24.01.2019 вважає, що заявлений позов відноситься до  спростування майнових дій (бездіяльності)  боржника - ТОВ «Октант-центр» в межах провадження у справі про банкрутство, а тому судовий збір, який підлягає сплаті становить 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що ним і було сплачено до суду першої інстанції.
		На думку апелянта, покладення судом першої інстанції на позивача-банкрута додаткових фінансових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви, обчисленого судом за ставками у справах позовного провадження (в сумі, яку позивач з огляду на свій фінансовий стан сплатити неспроможний), є безпідставним.
		За наведеного, вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 04 березня 2020 року є такою, що ухвалена з істотними порушеннями норм процесуального права, а висновки, викладені в ухвалі, є помилковими. 
		У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницька міська рада наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. 
		Просить залишити ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2020 у справі №924/159/14 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
		Відзивів на апеляційну скаргу від Державної архітектурно-будівельної інспекції України та від Державної казначейської служби України не надійшло, що відповідно до ч.3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в    пунктах 1,  5,   6,   8,   9,   12,   18,   31, 32,  33,  34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. 
		Від учасників справи клопотань про розгляд апеляційної скарги у даній справі в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не надходило.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 04.03.20  у справі № 924/159/14   за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
		Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Як убачається із матеріалів справи, 24.12.2019 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр" до  Державної архітектурно- будівельної інспекції України,  Хмельницької міської ради,  Державної казначейської служби України  про стягнення з державного бюджету України та з Хмельницької міської ради солідарно майнової шкоди (збитків) у розмірі 134904728,00 грн. в межах справи №924/159/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр".
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019, позовну заяву передано для розгляду колегії суддів Вибодовському О.Д., Крамару С.І., Грамчуку І.В. - головуючий.
		Через оскарження арбітражним керуючим Сибалем А.М. ухвали від 27.06.2019 якою усунено за ініціативою суду арбітражного керуючого Сибаля Андрія Михайловича від виконання обов`язків розпорядника майна боржника - ТОВ „Октант-центр", з припиненням його повноваження розпорядника майна боржника у справі №924/159/14, до Північно-західного апеляційного господарського суду м.Рівне, розгляд позовної заяви не було призначено.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 листопада 2019 року касаційну скаргу арбітражного керуючого Сибаля А.М. залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 27.06.2019 (в частині усунення за ініціативи суду арбітражного керуючого Сибаля А.М. від виконання обов`язків розпорядника майна ТОВ "Октант-центр" та застосування Автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого) та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 924/159/14 залишено без змін.
		Верховним судом повернуто матеріали справи № 924/159/14 до господарського суду Хмельницької області.
		Ухвалою суду від 11.02.2020 позовну заяву ТОВ "Октант-центр" було залишено без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання до суду договору про надання правничої (правової) допомоги або довіреність, які б підтверджували наявність у адвоката Афадєєва В.В. повноважень на підписання позовної заяви; подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 668508 грн. 00коп.
		Представником позивача Афадєєвим В.В. подано заяву (вх.№05-22/1668/20 від 27.02.2020) у якій просить суд постановити ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкрити провадження у справі.
		В обґрунтування посилається на те, що предмет позову відноситься до спростування майнових дій  (бездіяльності) боржника в межах провадження у справі  про  банкрутство. Стверджує, що внаслідок дій відповідачів, які мали місце після порушення справи про банкрутство ТОВ «Октант-центр» відбулась фактична передача (відчуження іншій юридичній  особі збудованого позивачем об`єкту нерухомого майна по вул. Проскурівській, 45 у м. Хмельницькому).  Проте, доказів усунення недоліків  позовної заяви не подано.
		Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.03.2020 року у справі №924/159/14 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Октант-центр".
		З приводу необхідності доплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
		Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Октант-центр» звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Хмельницької міської ради, Державної казначейської служби України про стягнення з державного бюджету України та з Хмельницької міської ради солідарно майнової шкоди (збитків) у розмірі 134904728,00 грн. в межах справи про банкрутство.
		Слід зазначити, що предметом розгляду даної справи є спір, пов`язаний із здійсненням господарської діяльності боржника, що розглядається безпосередньо в межах справи про банкрутство та є спором майнового характеру.
		За наведеного, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним твердження апелянта про те, що заявлений ним позов підпадає під дію підп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки предмет спору відноситься до спростування майнових дій (бездіяльності) боржника ТОВ «Октант-центр» в межах провадження у справі про банкрутство та посилання на підтвердження своєї позиції на постанову Верховного Суду у справі №915/441/18 від 24.04.2019, з огляду на наступне.
		Відповідно до підп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», зокрема,  передбачено, що за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Колегія суддів звертає увагу, що майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі документу будь-якого правочину (угоди, договору), розпорядчого документу, акту, пов`язаного з волевиявленням боржника як суб`єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них.
		Отже, спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника тощо).
		Враховуючи наведене, на переконання колегії суддів, предмет позову у справі не підпадає під поняття спростування майнових дій (бездіяльності) боржника - ТОВ «Октант-центр» в межах провадження у справі про банкрутство, оскільки предметом у даній справі є безпосередньо стягнення майнової шкоди - позовна вимога, виражена у майновій, ціновій, грошовій формі, що відповідно тягне за собою сплати відповідної суми судового збору, а саме - 1,5 відсотка від суми ціни позову.
		Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що позов у даній справі було подано не  арбітражним керуючим та не кредитором у справі про банкрутство, а боржником.
		Посилання  скаржника на постанову Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №915/441/18 є безпідставним, оскільки обставини у названій справі та у справі № 924/159/14 не є тотожними, як і суб`єктний склад та предмет спору. Зокрема, у постанові по справі №915/441/18 йде мова про звернення ліквідатора із позовом про витребування майна у добросовісного набувача та визнання відсутнім права вимоги до особи, яка набула майно боржника за наслідками укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства, що встановлено судовим рішенням у справі про банкрутство. Натомість у справі № 924/159/14 з позовом звертається не ліквідатор (процедура розпорядження майном боржника) та предметом спору є  стягнення майнової шкоди (збитків). 
		Відтак, здійснюючи розрахунок судового збору, що належить до сплати за подання вказаної заяви слід виходити з положень підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".
		Так, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Таким чином, здійснюючи розрахунок судового збору за подання позовної заяви у вказаній справі з урахуванням майнового характеру заявлених вимог, судом першої інстанції вірно застосовано п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та правильно визначено суму судового збору, що належало доплатити заявнику.
		Щодо необхідності подання до суду договору про надання правничої (правової)  допомоги або довіреність, які б підтверджували наявність у адвоката повноважень на підписання позовної заяви, слід зазначити наступне. 
		Відповідно до ч.1 ст. 58 ГПК України визначено, що  представником у суді може бути адвокат або законний представник.
		За приписами ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
		Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
		Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
		Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
		Згідно з п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 36 від 17.12.2012, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.
		Отже, ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція ГПК України не вимагає.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону №5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400-1 Кримінального кодексу України).
		До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі Великої Палати у своїй постанові від 05.12.2018 у справі №9901/736/18. 
		Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність витребування договору про надання правничої (правової) допомоги або довіреності, які б підтверджували повноваження адвоката Афадєєва В.В. на підписання позовної заяви.
		Разом з тим, колегія суддів зауважує, що помилковість вказаного висновку суду першої інстанції про необхідність витребування договору про надання правничої (правової) допомоги або довіреності, які б підтверджували повноваження адвоката Афадєєва В.В. на підписання позовної заяви не є підставою для скасування оскарженої ухвали, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір у належному розмірі, що слугувало окремою самостійною підставою для повернення позовної заяви. А також, вказаний висновок не призвів до постановлення помилкової ухвали. 
		Крім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги, щодо посилання місцевого суду в ухвалі від 11.02.20 на нечинний Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, як убачається зі змісту ухвали місцевий суд послався на ч. 6 ст. 12 ГПК України, а не на нечинний закон.
		За наведених обставин, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, з приводу відсутності підстав для доплати судового збору, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими   судом обставинами справи.
		Отже, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Хмельницької області від 04.03.2020 у даній справі.
		  
		Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		                    
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від  04.03.20  у справі №924/159/14 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від  04.03.20  у справі №924/159/14   залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
		4. Матеріали оскарження ухвали у справі №924/159/14  повернути до господарського суду Хмельницької області.
		 
		Повний текст постанови складений "22" червня 2020 р.
		 
		Головуючий  суддя                                                                      Миханюк М.В. 
		 
		Суддя                                                                                              Дужич С.П.  
		 
		Суддя                                                                                              Коломис В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...