Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/19/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду.
Надіслано для оприлюднення: 22.06.2020. Зареєстровано: 22.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.06.2020.
Дата набрання законної сили: 16.06.2020
Номер судового провадження: 976 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" червня 2020 р.                                                                  Справа № 922/19/20  
		 
		Колегія суддів у складі: 
		головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М. , суддя  Гребенюк Н.В. 
		при секретарі судового засідання Казаковій О.В.
		за участю представників сторін:
		позивача -  Лебедєв Д.В.,  свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2060 від 21.12.2016; ордер на надання правових послуг №1013868   від 19.05.2020,
		відповідача - не з`явився, 
		третьої особи - не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.976) на рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 (суддя Жигалкін І.П., повний текст складено 03.03.2020) у справі №922/19/20
		за позовом Фізичної особи - підприємця Левченко Віктора Григоровича, м. Валки    
		до Відділу освіти Валківської районної державної адміністрації Харківської області, м.Валки  
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -  Сніжківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області, с.Сніжків
		про стягнення 846 145,88 грн.,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Фізична особа - підприємець Левченко Віктор Григорович звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Відділу освіти Валківської районної державної адміністрації Харківської області заборгованості за договором №14-01-17 від 14.01.2017 року на проведення проектно-кошторисних робіт у розмірі 846 145,88 грн., з яких: основний борг - 304 664,35 грн., інфляційні втрати - 85854,32грн., 10% річних - 87309,19 грн., пеня - 276 918,71 грн.,  штраф - 91 399,31 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач (замовник), в порушення п.2.2 договору №14-01-17 від 14.01.2017, не виконав свої зобов`язання з оплати позивачу вартості виконаних робіт з розробки проектно-кошторисної документації, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 304 664,35 грн. Також позивачем нараховано відповідачу 10% річних, інфляційні втрати на підставі п.5.4 договору, а також пеню та штраф на підставі п.5.5 договору.
		 
		Рішенням господарського суду Харківської області від 25.02.2020 у справі №922/19/20 позов задоволено.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту виконання позивачем робіт на суму 304 664,35 грн., яка залишилась неоплаченою  відповідачем.
		Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені та штрафу, суд першої інстанції врахував положення п.5.5 договору, приписів ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", та встановив, що розрахунок позивача не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору, в зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та штрафу задовольнив повністю.
		Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10% річних та інфляційних втрат на підставі п.5.4 договору задоволені судом першої інстанції повністю, з посилання на їх обґрунтованість та арифметичну правильність здійсненого позивачем розрахунку.
		Відповідач  із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції,  просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
		В апеляційній скарзі (уточненій №01-33/296 від 02.04.2020, а.с.33 т.2) відповідач зазначає про те, що укладений між сторонами договір №14-01-17 від 14.01.2017 року є попереднім договором. Основного договору, відповідно до  ст.635 Цивільного кодексу України, між позивачем та відповідачем укладено не було. Також відповідач посилається на те, що у позивача відсутній кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт/послуг, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, у зв`язку з чим, він не мав права розробляти проект "Капітальний ремонт будівлі Сніжківської ЗОШ I-III ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Сніжків, Валківського району, Харківської області". За вказаних обставин, відповідач вважає, що складені позивачем документи є нікчемними відповідно до ст.203-205 Цивільного кодексу України.
		 
		Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів відповідача заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскаржуване рішення суду  - без змін. 
		 
		Відповідач надав суду додаткові письмові пояснення №01-33/383 від 22.05.2020 (що є доповненням до доводів апеляційної скарги),  в яких зазначає, зокрема, про те, що наданий позивачем акт виконаних робіт не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у зв`язку з чим, не може підтверджувати наявність зобов`язання за договором. 
		Відповідно до ч.2 ст.266 ГПК України, у разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
		Відповідачем не надано суду доказів надіслання позивачу копії наданих суду додаткових письмових пояснень.
		Враховуючи наведене, додаткові письмові пояснення №01-33/383 від 22.05.2020 не приймаються судом до розгляду.
		 
		В судове засідання 16.06.2020 відповідач не з`явився.
		Відповідач надіслав  суду клопотання №01-33/454 від 11.06.2020 про розгляд справи  без участі його представника.
		 
		Третя особа в судове засідання 16.06.2020 не з`явилась, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
		Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Оскільки судом належним чином повідомлено відповідача та третю особу про дату, час та місце судового засідання, а також враховуючи клопотання відповідача (апелянта) про розгляд справи без його участі,  колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників  відповідача та третьої особи.       
		 
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
		 
		Рішенням Валківської районної ради №889-VI від 25.06.2015, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», договорів про передачу майна в оперативне управління, на виконання Програми економічного і соціального розвитку Валківського району, в рамках виконання обласної Програми економічного і соціального розвитку Харківської області на 2015, на підставі клопотання районної державної адміністрації,  погоджено підготовку проектно-кошторисної документації для проведення капітального ремонту, зокрема, Сніжківської загальноосвітньої школи  І-ІІІ ступенів Валківської районної ради Харківської області (а.с.25 т.1).
		 
		14.01.2017 року між Відділом освіти Валківської районної державної адміністрації  (замовник) та Фізичною особою-підприємцем  Левченко В.Г. (підрядник) укладено попередній договір підряду №14-01-17 на проведення проектно-кошторисних робіт (далі-договір) (а.с.17 т.1).
		Відповідно до п.1.1 договору, в порядку і на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому проектно-кошторисну документацію на: "Капітальний ремонт будівлі Сніжківської ЗОШ I-III ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Сніжків, Валківського району, Харківської області".
		До підписання вказаного договору позивачем попередньо проведено технічне обстеження визначеної в договорі будівлі та за його наслідками складено акт від 12.01.2017, затверджений начальником Відділу освіти Валківської районної державної адміністрації (а.с.28 т.1).
		 
		Згідно п.1.5 договору, підрядник підтверджує, що він має усі необхідні дозволи (сертифікати), які вимагаються чинним законодавством України для виконання ним своїх обов`язків за цим договором.
		За положеннями п.3.1. договору, замовник зобов`язаний надати підряднику необхідні вихідні для проектування у встановлений цим договором строк та затвердити підготовлене підрядником завдання не пізніше 3 календарних днів з   моменту подання підготовленого підрядником завдання. 
		За змістом  п.3.2. договору, підрядник, зокрема, зобов`язаний розробити документацію в порядку та на умовах, визначених цим договором, додержуючись вимог, що містяться в завданні замовника та інших вихідних даних, наданих замовником, а також спеціальних вказівок останнього та вимог, що звичайно ставляться до подібної роботи. 
		Відповідно до п.2.1. договору, загальна ціна робіт щодо розробки документації підрядником включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи та розраховується згідно чинних "Правил визначення вартості проектно-кошторисних робіт та експертизи проектної документації на будівництво ДСТУ Б Д.1.1-7:2013" заміна № 1, 2 і становить: 304664,35 грн., в тому числі єдиний податок 5%. Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації є невід`ємною частиною цього договору. 
		Пунктом 1.2  договору передбачено, що види і зміст робіт щодо розробки документації підрядником, вимоги щодо таких робіт визначаються дефектним актом з переліком необхідних робіт. Завершення виконання робіт щодо розробки документації та передача такої документації оформляється шляхом підписання акту виконаних робіт. 
		Повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації підрядником здійснюється замовником протягом 5-ти банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт (п.2.2 договору).
		Відповідно до п.5.4 договору, за невиконання зобов`язань з оплати за договором підряду боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 10 відсотків річних. 
		Пунктом 5.5 договору передбачено, що за невиконання замовником зобов`язань з оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов`язання та за весь час прострочення. Крім того, за прострочення замовником зобов`язань з оплати робіт понад 30 днів, замовник сплачує підряднику - штраф у розмірі 30% від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. 
		Як зазначено в п.5.6 договору, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і продовжується до повного виконання зобов`язання з оплати. 
		В п.7.4 договору сторони узгодили, що цей договір має силу основного договору та не зобов`язує сторони укладати будь-які інші договори на проведення проектно-кошторисних робіт.
		Пунктами 7.1-7.3 договору встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонками та скріплення печатками сторін. Строк дії свого договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 7.1 цього договору та закінчується 31.02.2017 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.  
		Сторони підписали  протокол погодження договірної ціни на виконання робіт щодо проектно-кошторисної документації, відповідно до якого  сторонами досягнуто згоди щодо розміру договірної ціни на виконання робіт за договором на суму 304 664,35 грн., в тому числі єдиний податок 5%. Крім того, у протоколі зазначено про те, що останній є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між виконавцем та замовником (а.с.20 т.1).
		 
		Відповідно до п.1.2 договору, підрядником  складено, а замовником затверджено дефектний акт на капітальний ремонт будівлі Сніжківської ЗОШ I-III ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Сніжків, Валківського району, Харківської області (а.с.33-36 т.1).
		На виконання п.3.1 договору, підрядником складено завдання про розробку кошторисної документації, яке 14.01.2017 затверджене замовником (а.с.29 т.1).
		З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав передбачену договором роботу та передав відповідачу за актом виконаних робіт від 03.02.2017 (а.с.21 т.1) проектно-кошторисну документацію на: "Капітальний ремонт будівлі Сніжківської ЗОШ I-III ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Сніжків, Валківського району, Харківської області".
		Вказаний акт підписаний позивачем та відповідачем без зауважень та заперечень.
		За результатами перевірки проектно-кошторисної документації, здійсненої експертною організацією Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертиза ЗО", складено експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації №65/17 від 09.02.2017 (а.с.23 т.1), зі змісту якого вбачається, що кошторисна документація складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва".
		Відповідач виконані позивачем роботи не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. 
		 
		Судова колегія враховує наступне.
		Відповідно до статті 629 ЦК України     договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Статтею 887 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. 
		Пунктом 1 частини 1 статті 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
		 
		Відповідач наполягає на тому, що укладений між сторонами договір №14-01-17 від 14.01.2017 року є попереднім договором і на виконання ст.635 Цивільного кодексу України основного договору між позивачем та відповідачем укладено не було.
		 
		Судова колегія не погоджується з доводами відповідача, з огляду на наступне.
		Відповідно до положень ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. 
		Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
		Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
		Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
		Частиною 2 названої статті унормовано, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
		Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч.3 ст.635 ЦК України).
		 
		Судова колегія враховує, що в п.7.4 договору №14-01-17 від 14.01.2017 сторони прямо передбачили, що цей договір має силу основного договору та не зобов`язує сторони укладати будь-які інші договори на проведення проектно-кошторисних робіт.
		Вказаний договір  не містить умов про обов`язок сторін протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором, як це передбачено ст. 635 ЦК України.
		В договорі №14-01-17 від 14.01.2017 містяться умови, які зобов`язують позивача виготовити проектну документацію, а відповідача її оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором.
		Таким чином, зміст укладеного договору між сторонами договору свідчить про те, що він є основним та укладання будь-яких інших договорів між сторонами не було передбачено.
		Крім того, як свідчать матеріали справи, сторони виконували договір №14-01-17 від 14.01.2017, зокрема, позивачем, на виконання п.3.1 договору було затверджено завдання на розробку кошторисної документації та дефектний акт, що свідчить про визнання  ним та позивачем  зобов`язань, визначених умовами цього договору.
		 
		На виконання умов договору позивач виготовив проектно-кошторисну документацію на: "Капітальний ремонт будівлі Сніжківської ЗОШ I-III ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Сніжків, Валківського району, Харківської області" (а.с.22-22-82 т.1) та передав її відповідачу  в порядку п.4.1 договору.
		Відповідач прийняв виконані відповідачем роботи за актом виконаних робіт від 03.02.2017 без будь-яких зауважень чи заперечень. 
		Проте, в порушення п.2.2 договору та вимог ст. ст. 526, 629, 889 Цивільного кодексу України, відповідач не сплатив обумовлену договором вартість виконаних робіт.
		Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що хоча договір №14-01-17 від 14.01.2017 і має назву «попередній», проте за своєю правовою природою не може вважатися попереднім договором в розумінні ст. 635 ЦК України, як про це помилково зазначає відповідач.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 304 664,35 грн. основного боргу.
		Судова колегія враховує, що зміст договору та його правова природа не залежать від його назви.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №904/8549/17, від 19.09.2018 у справі №916/934/17.
		 
		Позивач в позові просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 11.02.2017 по 13.12.2019 в розмірі 276 918,71 грн. та штраф в розмірі 91399, 31 грн. на підставі п.5.5 договору.
		Судова колегія враховує наступне. 
		Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України). 
		Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. 
		Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
		Пенею є  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		 
		В п.2.2 договору визначено, що повна оплата виконаних робіт щодо розробки документації підрядником здійснюється замовником протягом 5-ти банківських днів після завершення робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт.
		Враховуючи, що акт виконаних робіт підписано сторонами 03.02.2017, відповідач мав оплатити виконані позивачем роботи до 10.02.2017 (включно).
		Отже, з 11.02.2017 розпочалося прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати виконаних робіт. 
		Відповідно до п. 5.5 договору , за невиконання замовником зобов`язань з оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов`язання та за весь час прострочення. Крім того, за прострочення замовником зобов`язань з оплати робіт понад 30 днів, замовник сплачує підряднику - штраф у розмірі 30% від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. 
		Як зазначено в п.5.6 договору, згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і продовжується до повного виконання зобов`язання з оплати. 
		Отже, в договорі сторони передбачили, що нарахування пені не обмежується строком, визначеним ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, а  здійснюється до повного розрахунку сторін. 
		Позивачем нараховано пеню на суму основного боргу 304664 грн., а не        304664, 35 грн.,  що є його диспозитивним правом.
		Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені за вказаний в позовній заяві період за допомогою інформаційно-аналітичного центру «Ліга», колегія суддів встановила, що він є арифметично правильним. 
		Оскільки відповідачем прострочено виконання зобов`язання з оплати понад 30 днів, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф в розмірі 91399,31 грн., що складає 30% від суми невиконаного відповідачем грошового зобов`язання.  
		Враховуючи встановлений факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати товару, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення  позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 11.02.2017 по 23.12.2019  в розмірі 276 918, 71 грн. та штрафу в розмірі 91399,31 грн. 
		 
		Позивач також просив суд стягнути з відповідача 10% річних за період з 11.02.2017 по 23.12.2019  в розмірі 87309,19 грн. та інфляційній втрати за період з лютого 2017 по листопад 2019 в розмірі 85854,32 грн.
		Судова колегія враховує наступне. 
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачеві.
		Відповідно до п.5.4 договору, за невиконання зобов`язань з оплати за договором підряду боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 10 відсотків річних. 
		Отже, сторони у вказаному пункті договору встановили розмір річних - 10%, що узгоджується з приписам статті 625 Цивільного кодексу України та відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.
		Колегія суддів, перевіривши розрахунки позивача за допомогою інформаційно-аналітичного центру «Ліга» встановила, що  інфляційні втрати за період з лютого 2017 по листопад 2019, нараховані на суму боргу 304664 грн., складають 87393,62 грн.
		Втім, враховуючи диспозитивне право позивача на визначення розміру позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в заявленому позивачем розмірі.
		Виконаний позивачем  розрахунок 10% є правомірним та арифметично правильним.
		Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 10% річних за період з 11.02.2017 по 23.12.2019  в розмірі 87309,19 грн. та інфляційних втрат за період з лютого 2017 по листопад 2019 в розмірі 85854,32 грн.
		 
		В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що у позивача відсутній кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт/послуг, пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, у зв`язку з чим, він не мав права розробляти проект "Капітальний ремонт будівлі Сніжківської ЗОШ I-III ступенів Валківської районної ради Харківської області за адресою: вул. Шкільна, 3, с. Сніжків, Валківського району, Харківської області". За вказаних обставин, відповідач вважає, що складені позивачем документи є нікчемними відповідно до ст.203-205 Цивільного кодексу України.
		Судова колегія враховує, що у виготовленні проектно-кошторисної документації, як головний інженер, приймав участь ОСОБА_1 , який має кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури серії АР №005960 від 15.01.2013 (а. с. 24).
		Укладений між сторонами договір не містить обмежень чи заборон щодо залучення підрядником до виконання робіт інших осіб, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
		Крім того, проектно-кошторисна документація була перевірена експертною організацією ТОВ "Експертиза ЗО", що підтверджується експертним звітом №№65/17 від 09.02.2017, в якому зазначено, що кошторисна документація складена відповідно до вимог ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" (а.с.23 т.1).
		Позивачем не надано суду доказів невідповідності проектно-кошторисної документації нормативно-правовим документам у галузі будівництва.
		При цьому, як встановлено судом, відповідач прийняв виконані позивачем роботи без зауважень.
		Судова колегія враховує, що проектна документація не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України, оскільки сама по собі не є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, що унеможливлює застосування до проектної документації положень ст. 203-205 ЦК України, якими передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину.
		Враховуючи наведене, доводи відповідача є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.
		 
		Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального  і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року  у справі №922/19/20 - без змін.
		З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282,  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу відповідача  залишити без задоволення 
		Рішення господарського суду Харківської  області від 25.02.2020 року  у справі №922/19/20 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 22.06.2020р.
		 
		Головуючий суддя                                                                    О.Є. Медуниця
		 
		Суддя                                                                                           А.М. Білецька  
		 
		Суддя                                                                                           Н.В. Гребенюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...