Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/68/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2020. Зареєстровано: 24.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.06.2020.
Дата набрання законної сили: 04.01.2021
Результат оскарження 04.01.2021 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"11" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/68/20
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Хотенця П.В. 
		при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків до Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", смт. Кочеток про стягнення 9219509,02 грн. за участю представників сторін:
		прокурора  Горгуль Н.В., посв., № 036152 від 29.10.2015 року 
		позивача - Полухін А.В., дов., № 4201/01-22/12-16 від 29.10.2018 року 
		відповідача - Гуменний Т.З., ордер № 1676 від 10.10.2019 року 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор Харківської області м. Харків в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", смт. Кочеток, в якій просить стягнути з відповідача 9219509,02 грн. шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 10 лютого 2020 року на 12 годин.
		Протокольною ухвалою суду від 10 лютого 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 24 лютого 2020 року на 12 годин.
		Протокольною ухвалою суду від 24 лютого 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 10 березня 2020 року на 12:20 годин.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 13 квітня 2020 року.
		Протокольною ухвалою суду від 10 березня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 24 березня 2020 року на 11:30 годин.
		19 березня 2020 року через канцелярію суду Прокуратурою Харківської області подано клопотання (вхідний № 7040) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
		Протокольною ухвалою суду від 24 березня 2020 року на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 13 квітня 2020 року на 11:30 годин.
		13 квітня 2020 року через канцелярію суду Державної екологічної інспекції у Харківській області подано клопотання (вхідний № 1127) про відкладення підготовчого засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
		Протокольною ухвалою суду від 13 квітня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 травня 2020 року на 12 годин.
		05 травня 2020 року через канцелярію суду Державним підприємством "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" подано відзив (вхідний № 10234) на позовну заяву.
		Ухвалою господарського суду Харківської обласчт від 12 травня 2020 року прийнято до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив (вхідний № 10234 від 05 травня 2020 року) на позовну заяву відповідача.
		Протокольною ухвалою суду від 12 травня 2020 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 09 червня 2020 року до 11:40 годин.
		27 травня 2020 року через канцелярію суду, Державною екологічною інспекцією у Харківській області надано відповідь (вхідний № 11884) на відзив, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
		09 червня 2020 року через канцелярію суду, Державним підприємством "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" подано клопотання (вхідний № 12824) про зупинення провадження у справі № 922/68/20 до набрання законної сили рішення у справі № 520/5779/2020 за позовом Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій протиправними.
		Протокольною ухвалою суду від 09 червня 2020 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 11 червня 2020 року до 11 годин.
		Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 червня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 12824 від 09 червня 2020 року) Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" про зупинення провадження у справі № 922/68/20 до набрання законної сили рішення у справі № 520/5779/2020 за позовом Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання дій протиправними.
		Прокурор у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Представник позивача у судовому засіданні та у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
		Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення прокурора та повноважних представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		Згідно статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
		Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Згідно частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
		Звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дієвих засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та господарського правопорядку. Прокурор - особливий суб`єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у виключних випадках і порядку, передбачених законом (стаття 131-1 Конституції України, пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про прокуратуру"). Тобто функція представництва інтересів у господарському суді є для органів прокуратури конституційною.
		При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних юважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.
		Аналіз вказаної статті Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти до висновку, що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
		Згідно частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04 листопада 2011 року №429, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
		З огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Харківській області, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.
		Проте, матеріали справи свідчать про те, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області з моменту пред`явлення претензій Державному підприємству "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільною вирубкою дерев, що спричиняє порушення інтересів держави, у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів.
		Враховуючи викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 131-1 Конституції України, являється несплата відповідачем з вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує прокурорського реагування.
		У ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів на території області встановлено, що Державною екологічною інспекціїєюу Харківській області у період з 30 липня 2019 року по 12 серпня 2019 року (акт перевірки №557/11-02/06-06 від 12 серпня 2019 року) проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної з веденням лісового господарства на території Чугуївського району Харківської області, а також щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, ввірених під охорону та збереження.
		Засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
		Відповідно до пункту а) частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.
		Згідно пунктів 1, 7 Положення № 275, Державна екологічна інспекція у Харківській області є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державна екологічна інспекція у Харківській області здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Абзацами шостим-дев`ятим частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).
		Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (перелік питань), що затверджується наказом такого органу.
		Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.
		Уніфікована форма акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09 серпня 2017 року № 303, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 року за № 1289/31157.
		В Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів зазначений документ втратив чинність лише 28 грудня 2019 року.
		Розділом 9 ДСТУ3943-99 визначено, що скасування державної уніфікованої форми документа здійснює розробник, зокрема у разі розроблення замість неї іншої уніфікованої форми документа, в зв`язку із наступним.
		Відповідно до наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26 листопада 2019 року № 450, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2019 року за № 1293/34264 "Про затвердження Уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів", вбачається, що ним:
		1.Затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		2.Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 серпня 2017 року № 303 (наказ № 303) "Про затвердження Уніфікованої форми акта, що складається за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2017 року за № 1289/31157.
		Зазначений вище наказ набрав чинності 28 грудня 2019 року, тобто до дати набрання чинності наказу № 450 був чинний наказ № 330, що повність узгоджується з розділом 9 ДСТУ3943-99.
		Постанова Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року не містить положень про зобов`язання відповідних органів державної влади привести уніфіковані форми актів у відповідність до нової. Однак, викладене ніяк не призводить до виникнення колізії, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 342 від 10 травня 2018 року затверджено власне Методику, що встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), а не самі форми таких актів.
		Пунктами 3 та 4 цієї Методики встановлено, що перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).
		Перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно- правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).
		Враховуючи вищезазначене, Державна екологічна інспекція у Харківській області здійснювала заходи планового та позапланового державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, відповідно до вимог діючого законодавства.
		Законом України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
		Тобто, в разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки, законодавством передбачена можливість не допуску посадових осіб контролюючого органу до здійснення перевірки суб`єктом господарювання, стосовно якого перевірка призначена.
		Крім того відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 грудня 2010 року (справа №21-25а10) юридична особа, яка вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо неї, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом зауважень має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.
		Отже, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки юридична особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.
		Посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" було допущено посадових осіб Інспекції до проведення позапланової перевірки, тобто підприємством не використано свого права не допуску останніх до проведення такої перевірки.
		Матеріали справи свідчать про те, що спеціалісти Інспекції діяли на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11 серпня 2017 року № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04 вересня 2017 року № 1080/30948.
		Згідно пункту 3 розділу 1 Положення основними завданнями спеціалістів Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекцїї у межах відповідної території.
		Відповідно до пункту 1 розділу 1 Положення, спеціалісти інспекція є територіальними органами Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковуються.
		Згідно пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
		Відповідно до пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
		26 листопада 2019 року Держекоінспекцією видано наказ № 194 "Про участь у проведенні позапланових перевірок", із змінами згідно наказу від 02 серпня 2019 №204. Пунктом 2 наказу, зобов`язано робочій групі у період з 29 липня 2019 року по 08 вересня 2019 року взяти участь у проведенні позапланових перевірках дотримання вимог природоохоронного законодавства Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і підпорядкованих йому лісогосподарських підприємств та інших постійних лісокористувачів Харківської області стосовно фактів незаконних порубки лісу.
		Таким чином, Держекоінспекція в порядку пунктів 4 та 6 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 уповноважила зазначеними вище наказами здійснювати позапланові перевірки спеціалістами Інспекції на території Харківської області.
		За приписами пункту 1 частини 2 статті 19 та частини 1, 5 статті 86, статті 90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
		Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавана шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
		Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства Факту правопорушення, слід виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов`язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
		Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.
		З матеріалів справи вбачається, що в ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської, Вінницької областей та Поліського округу, спільно з посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" лісових масивів виявлено самовільні вирубки дерев породи дуб (усього 544 шт.) у кварталах 224, 244 Кочетоцького лісництва №1 та кварталах 88, 105 Тетлізького лісництва Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", які розташовані на території Кочетоцької селищної ради Чугуївського району Харківської області, що є порушенням вимог статтей 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України, Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1996 року № 555 та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761.
		Зокрема, встановлено наступне: під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 224 ниділ 1 Кочетоцького лісництва №1 на підставі лісорубного квитка №000653 від 12 березня 2019 року посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" зрубано 162 сироростучих дерева породи дуб, діаметрами від 20 см. до 60 см. та 2 сухостійних дерева породи дуб, діаметрами 20 см. та 22 см., які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до статті 69 Лісового кодексу України -на вирубку не надавались; під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 244 виділ 1 Кочетоцького лісництва №1 на підставі лісорубного квитка № 000661 від 28 березня 2019 року посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" зрубано З сироростучих дерева породи дуб, діаметрами 46 см., 47 см. та 48 см., які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до статті 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались; під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 105 виділ 2 Тетлізького лісництва на підставі лісорубного квитка №000657 від 12 березня 2019 року посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" зрубано 193 сироростучих дерева породи дуб, діаметрами від 47 см. до 105 см., які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до статті 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались; під час проведення у 2019 році вибіркової санітарної рубки у кварталі 88 виділ 2 Тетлізького лісництва на підставі лісорубного квитка №000657 від 12 березня 2019 року, посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" зрубано 184 сироростучих дерева породи дуб, діаметрами від 47 см. до 90 см., які не відводились у рубку та лісорубний квиток або інші дозволи відповідно до статті 69 Лісового кодексу України на вирубку не надавались.
		За наслідками виявлених порушень, що перелічені вище, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участі працівників Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", складено відомості переліку пнів незаконно зрубаних дерев, у яких зазначено їх кількість, породи, стан та діаметри пнів. Вказані порушення відображено у акті перевірки.
		У подальшому Державним підприємством "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665, 20 серпня 2019 року здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної лісу Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" внаслідок незаконного вирубування дерев, загальна сума яких склала 9 219 509,02 грн.
		З метою добровільного відшкодування вказаної шкоди Державною екологічною інспекцією у Харківській області 20 серпня 2019 року надіслано до Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" претензії №№ 104-107, які залишились без розгляду та задоволення, а шкода, заподіяна посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" внаслідок незаконної вирубки дерев, до цього часу не відшкодована.
		Матеріали справи свідчать про те, що дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, припису про усунення виявлених порушень, складання розрахунку розміру збитків та пред`явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків, Державним підприємством "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались.
		Крім того, матеріали, складені посадовими особами Державної екологічної інспекції у Харківській області за наслідками перевірки, проведеної у діяльності Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" складені у відповідності до вимог Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних несурсів України від 11 серпня 2017 року № 312.
		Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого замоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Згідно частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання пісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та зідтворення.
		Частиною 1 статті 69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток.
		Відповідно до пункту 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761, підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев.
		Згідно статті 89 Лісового кодексу України та пункту 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року №976, охорону і захист лісів на території України здійснюють державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства (Держлісагентство), Республіканського комітету АРК з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.
		Відповідно до статтей 90, 91 Лісового кодексу України та пункту 4 Положення основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства.
		Таким чином, посадовими особами державної лісової охорони Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", усупереч вимогам статтей 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого юстановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року № 976, та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки 544 дерев породи дуб посадовими особами Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" у кварталах 224, 244 Кочетоцького лісництва №1 та у кварталах 88, 105 Тетлізького лісництва Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство", чим заподіяно шкоди на загальну суму 9219509,02 грн.
		Згідно частини 1 статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
		Згідно статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Відповідно до статтей 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
		Згідно частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Водночас, згідно пункту 4 частини 1 статті 691 Бюджетного кодексу України 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
		Згідно пункту 6.1.2 роз`яснень Вищого арбітражного суду країни "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із істосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27 червня 2001 року №02-5/744, у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов`язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.
		Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками (державною лісовою охороною) незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.
		Таким чином, Державної екологічної інспекції у Харківській області у відповідності до вимог діючого .аконодавства встановлено, що державною лісовою охороною Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" не забезпечено належну охорону та збереження лісів, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно збитків на загальну суму 9219509,02 грн.
		Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
		Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
		Згідно пункту 1.6 Роз`яснень Вищого Господарського суду України "Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища" від 27 червня 2001 року №02-5/744 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
		Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 924/12/18, від 07 червня 2019 року у справі №914/1960/17, від 09 серпня 2018 року у справі № 909/976/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 909/1193/17, від 22 липня 2019 року у справі №909/374/18 тощо при вирішенні спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяних самовільною порубкою дерев.
		Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 138292,64 грн. покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд- 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" (63513, Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58, код ЄДРПОУ 00993069) на користь Держави на розрахунковий рахунок UA488999980000033111331020462 (Чугуївське УК/сщКочеток/24062100, код ЄДРПОУ 37792204, банк одержувач  Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності"), шкоду, заподіяну незаконним вирубленням дерев у сумі 9219509,02 грн.
		Стягнути з Державного підприємства "Чугуєво-Бобчанське лісове господарство" (63513, Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток, вул. Чугуївська, 58, код ЄДРПОУ 00993069) на користь Прокуратури Харківської області (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету  2800) 138292,64 грн. судового збору.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
		Відповідно до статті 4Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.
		 
		Повне рішення складено "22" червня 2020 р. 
		 
		СуддяП.В. Хотенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...