Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/15019/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2020. Зареєстровано: 26.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/752/1237/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018100010006694

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 752/15019/19 
		Провадження №: 1-кп/752/1237/20 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 червня 2020 року                                 м. Київ 
		Колегія суддів Голосіївського районного суду м. Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участі секретаря ОСОБА_4 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010006694, відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Антоніни, Красилівського району, Хмельницької області, громадянина України, одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч.4 ст. 187; ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст. 115 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_6 ;
		обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		потерпілого ОСОБА_9 
		представника потерпілого адвоката ОСОБА_10 ,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		10.07.2018 року приблизно о 23 год. ОСОБА_7 знаходився за адресою: м. Київ, вул. Цілинна, 2А, де в проміжок часу з 23 год. до 01 год. розпивав спиртні напої із потерпілим ОСОБА_9 , який є охоронцем недобудови за вище вказаною адресою. Після розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_9 , ОСОБА_7 направився відпочивати на перший поверх недобудови, а потерпілий у свою чергу, залишився відпочивати у будці охорони на зазначеній території.
		Далі, приблизно о 03 год. 11.07.2018 року у ОСОБА_7 виник злочинний намір вчинити розбійний напад на ОСОБА_9 з метою заволодіння його грошовими коштами. 
		Після чого ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, зайшов до приміщення будки охорони, де спав ОСОБА_9 та вчинив на нього напад, - а саме наніс йому численні удари по голові та тулубу невстановленим досудовим розслідуванням предметом. Від даних ударів потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які в подальшому були підтверджені висновком експерта, та втратив на певний проміжок часу свідомість, а ОСОБА_7 заволодів його гаманцем, в якому були гроші у сумі 7 500 гривень, після чого залишив приміщення будки охорони та втік.
		Тобто,  ОСОБА_7  суд визнає винними за ч. 4 ст. 187 КК України,- напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесний ушкоджень.
		Обвинувачений ОСОБА_7  заперечив свою причетність до вчинення злочинів, про які зазначено в обвинувальному акті та винним себе не визнав. По суті пояснив, що 10.07.2018 року приїхав у м. Київ на будівництво, де раніше працював, мав намір забрати старі речі. Оскільки не встиг на маршрутний автобус, то добрався до місця пізно ввечері. Зайшов в вагончик, де відпочивав ОСОБА_9 , якого раніше знав, оскільки спільно працювали. Разом з ним пішов у кімнату, забрав свої речі, які упакував у рюкзак, який залишив у недобудові. Після цього, разом з ОСОБА_9 , пішли в магазин, де придбали спиртного, яке разом розпивали у вагончику. ОСОБА_9 ліг спати, а він пішов до місця, де залишив свої речі. Приблизно о 03 годині він пішов у магазин «Фора», купив мінеральної води, після чого, пішки пішов до станції метро «Видубичі», оскільки маршрутні таксі ще не ходили та на одній із зупинок заснув. Був одягнений у шорти і водолазку, не був у спортивному костюмі. При собі мав орієнтовно 1 тисячу гривень. Спиртне купував потерпілий, однак грошима скидалися спільно. Тілесних ушкоджень потерпілому не наносив, грошей та документів у нього не забирав. Не переховувався від слідства, був затриманий лише через рік. Спільно працював також з ОСОБА_11 , який, як він вважає, також міг здійснити напад на потерпілого, оскільки чомусь саме він знайшов нібито обгорілий паспорт потерпілого та камінь, а слідчі цього, при огляді, не знайшли. Цивільний позов потерпілого не визнає.
		Незважаючи на позицію обвинуваченого щодо заперечення своєї вини, суд вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо належних, допустимих та безсумнівно переконливих доказів, що підтверджують винність обвинуваченого у вчинені злочину поза розумним сумнівом, в обсязі обвинувачення, який суд вважає доведеним. 
		Потерпілий ОСОБА_9 в своїх свідченнях відмітив, що разом з ОСОБА_7 певний час працював на будівництві. Пригадує, що ОСОБА_12 10.07.2018 року приїхав та зайшов до нього, оскільки він зберігав у своїй кімнаті його речі. Спілкувалися, пішли в магазин купили спиртного, яке вжили у нього у вагончику, де він чергував. Ключі від кімнати, де він проживав, дав ОСОБА_13 , щоб той забрав свої речі. Пізніше заснув. Потім вночі прийшов ОСОБА_12 , одягнений у куртку з капюшоном, та почав бити каменем його по голові, при цьому нічого не говорив. Він втратив свідомість. ОСОБА_12 підкинув його паспорт, який, як він вважає, попередньо взяв у нього в кімнаті. Прийшов до тями, оскільки вогонь почав пекти руки, він виповз на вулицю, після цього стався вибух і вагончик згорів. Виявив, що з кишені зник гаманець з грошима, орієнтовно було 7-8 тисяч гривень, оскільки попередньо отримав заробітну плату, та банківські картки, але на них коштів не було. Чітко не пригадує як виповз з вагончика, прийшов у магазин «Фора» і там звалився. Конфлікту з ОСОБА_14 не було. Що саме зразу після події казав поліції, пригадати не може, оскільки йому було дуже погано. Наполягає, що саме ОСОБА_12 наносив удари, оскільки це не міг зробити інший. 
		В подальшому, при продовженні надання свідчень з участю представника, на участі якого наполягав, на запитання сторін потерпілий відмітив, що ОСОБА_12 прийшов у вагончик з бруківкою, якою бив його по обличчю. Він спав, а коли повернувся від ударів, побачив, що це ОСОБА_15 . Прийшов до свідомості, коли почало пекти вогнем руки, вийшов з вагончика, пішов до магазину, там були люди. Відмічає, що мав місце підпал, щоб замести сліди злочину та його вбити. Коли писав заяву про злочин, був у тяжкому стані. Бачив, що його побив ОСОБА_12 , якого впізнав по статурі та одягу, обличчя чітко не бачив. Він робив спроби від нього відмахуватися. Його паспорт був у рюкзаку у кімнаті, ключ від якої він дав ОСОБА_13 , щоб той там переночував. Пізніше обгорілий паспорт приніс йому начальник дільниці, тобто вважає, що його у вагончик міг принести лише ОСОБА_15 . Кому першому сказав, що його побив ОСОБА_12 не пригадує. З начальником дільниці спілкувався в лікарні. Спочатку були сумніви щодо ОСОБА_13 , однак коли принесли обгорілий паспорт, сумніви зникли. ОСОБА_16 стверджує, що його побив та забрав гроші саме ОСОБА_15 . На даний час йому встановлено пожиттєво інвалідність 3 групи, проблеми з здоров`ям продовжуються. Підтримує свій цивільний позов. Щодо покарання покладається на розсуд суду.
		Саме чіткі, детальні, послідовні показання потерпілого, суд вважає правдивими та бере їх до уваги, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями свідків, які безпосередньо були допитані судом, та окремі з них підтвердили, що потерпілий стверджував, що був побитий ОСОБА_17 , з яким попередньо розпивав спиртне, та іншими доказами наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом і які, в сукупності, по суті повністю підтверджують винність саме обвинуваченого у вчиненні злочину, в якому суд визнає його винним.
		Так, свідок ОСОБА_18 суду повідомив,що обвинуваченогота потерпілогознає,однак спільнов тойдень небачив.11.07.2018року пізновночі перебуваввдома,йому зателефонувализ магазину«Фора» таповідомили,що горитьвагончик набудівництві,де вінбув прорабом.Коли прибув,побачив лікарів,побитого тав крові  ОСОБА_19 , який був при пам`яті. Запитав, що сталося, той каже, що ОСОБА_20 побив. Він через два дні прийшов до нього в лікарню і ОСОБА_21 розповів, що прийшов ОСОБА_22 , взяли горілки, випивали. Пізніше провів ОСОБА_23 до себе в кімнату, а сам повернувся до будки охорони. Прокинувся від того, що його хтось б`є по голові. Казав, що це був ОСОБА_24 , якого впізнав чи то по голосу чи побачив, уже не пригадує. ОСОБА_25 працював у них на будівництві, де він був прорабом, протягом 4 місяців. У потерпілого ОСОБА_19 було орієнтовно 7 тисяч гривень заробітної плати, яку він в той день йому видавав і потерпілий сказав, що ОСОБА_12 їх забрав. Зі слів потерпілого, ОСОБА_12 бив його по голові бруківкою. Він також переглядав запис з відео, на якому бачив ОСОБА_26 , який був у футболці та мав рюкзак. Бачив на відео, як ОСОБА_12 заходив у вагончик з потерпілим і разом виходили, після чого ОСОБА_27 повернувся. Потерпілий чітко стверджував, що його побив та забрав гроші саме ОСОБА_15 . Уже після огляду вагончика поліцією, він знайшов у ньому обгорілий паспорт потерпілого та телефон, а також обгорілий кусок бруківки, який був єдиний у вагончику. Пізніше обгорілий паспорт передав дружині потерпілого.
		Свідок ОСОБА_28  повідомила, що працювала касиром у пункті обміну валюти, який розміщений у магазину «Фора», в ніч на з 10 на 11.07.2018 року була нічна зміна. Відчули запах горілого. В магазин зайшов чоловік в крові, викликали швидку. Чоловік в крові сів на сходинки, вона дала йому води, а він сказав, що хтось бив його цеглиною по голові, однак знає хто це зробив. Казав, що з кимось вживав спиртне, і той, з ким пив, спочатку ніби вимагав у нього гроші, а потім його побив цеглиною, та забрав заробітну плату. Відмічає, що у потерпілого уся голова була побита.
		Тобто, зазначені свідки підтвердили першочергові, зразу після події показання потерпілого, з приводу того, що тілесні ушкодження йому наніс саме ОСОБА_25 , з яким потерпілий попередньо вживав спиртне, та забрав його кошти.
		Свідок ОСОБА_29 , повідомив, що працював адміністратором у магазині «Фора» та в ніч на 11.07.2018 року перебував у службовому приміщенні. Помітив, що горить дерев`яний вагончик, що поряд з магазином. Викликав пожежників. На сходинках біля центрального входу сидів чоловік, у якого була побита голова та в крові, з ним не спілкувався. Через певний час прибула поліція.
		Додатково винність обвинуваченого у вчиненні злочину підтверджена іншими доказами наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом.
		Та обставина, що потерпілий в ході вчинення на нього розбійного нападу отримав тяжкі тілесні ушкодження, підтверджено висновком судово-медичного експерта № 042-1212-2019, в якому зазначено, що дані медичної документації свідчать про те, що при зверненні за медичною допомогою 11.07.2018 року о 03.38 год. у ОСОБА_9 мала місце відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, субдуральної гематоми лобно-скроневої області справа з міхурцями повітря в паренхімі справа, субдуральних нашарувань над лобно-скроневою областю зліва, субарахноїдального крововиливу, переломів правої лобної, скроневої кісток, лівої лобної кістки, переломів передньої та латеральної стінок правої верхньощелепної пазухи, обох вилицевих кісток, медіальної стінки правої верхньощелепної пазухи, латеральної стінки лівої орбіти, перелому носових кісток зі зміщенням уламків, крововиливів в обидві гайморові, клиновидну пазухи, комірки решітчастого лабіринту, підшкірної гематоми м`яких тканин голови з міхурцями повітря в тканинах, численних забійних ран волосистої частини голови (встановити кількість ран за наявною медичною документацією не є можливим), пара орбітальних гематом з двох сторін.
		Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони численною травмуючою дією тупого(их) предмета(ів), характерні особливості травмуючої поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, могли утворитись в термін, вказаний в ухвалі, тобто, 11.07.2018.
		Відкрита черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого-тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), згідно з пунктом 2.1.3б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
		В ході судового розгляду було здійснено перегляд відеозаписів з камер відео спостереження супермаркету «Фора», розміщених на «ДВД-Р» диску, який визнаний речовим доказом, на яких, в часових інтервалах, які збігаються з показаннями потерпілого та свідків, чітко видно обвинуваченого та потерпілого в період придбання у магазині спиртного; заходження обвинуваченого та потерпілого у вагончик; заходження потерпілого в магазин уже з тілесними пошкодженнями та слідами крові на обличчі і одязі; особу, одягом схожим на одяг обвинуваченого (зокрема шорти та взуття), з рюкзаком на спині, який намагається зайти у вагончик та через певний час тікає, після чого виникає пожежа та інше.
		Згідно висновку, відображеного у звіті головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, про причини виникнення пожежі, ймовірною причиною пожежі, яка сталася 11.07.2018 року за адресою: вул. Цілинна, 2а, в одноповерховій дерев`яній побутовці, є занесення стороннього джерела запалювання
		Прокурором в розпорядження суду також надано протокол впізнання з участю потерпілого ОСОБА_9 , в якому відображено, що серед інших осіб, потерпілий впізнав саме особу, яким є ОСОБА_7 , який його побив та забрав гроші.
		У висновку судово-психіатричної експертизи №78 від 25.06.2019 року, зазначено:
		1)В теперішній час ОСОБА_7 не виявляє ознак будь-якого психічного розладу.
		2)В період часу до якого відноситься діяння в скоєнні якого він підозрюється ОСОБА_7 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу та за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		3)За своїм психічним станом в теперішній час ОСОБА_7 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		4)5) ОСОБА_7 на хронічний алкоголізм та наркоманію не страждає, виявляє ознаки епізодичного вживання наркотичних та психоактивних речовин, застосування щодо нього лікування від хронічного алкоголізму та наркоманії не потребує.
		6) У період часу, до якого відноситься діяння, в якому він підозрюється, ОСОБА_7 не перебував у стані фізіологічного афекту, а також у будь якому іншому емоційному стані, який би істотним чином вплинув на його свідомість і діяльність.
		Вищезазначені, досліджені безпосередньо судом докази суд вважає належними, допустимими та в сукупності достатніми для визнання обвинуваченого винуватим, у вчиненні злочину поза розумним сумнівом.
		Показання обвинуваченого ОСОБА_7 який заперечував свою причетність до вчинення розбійного нападу, мотивуючи відсутність доказів його винності, суд до уваги не бере та відкидає, оскільки вони повністю спростовуються письмовими доказами, зокрема протоколами слідчих дій, висновком експерта, речовими доказами та показаннями потерпілого, які є логічними, послідовними та переконливими і такими, що узгоджуються з іншими доказами, зокрема показаннями свідків, які суд бере до уваги. У суду немає будь-яких підстав не довіряти показанням потерпілого, а твердження обвинуваченого з приводу того, що потерпілий свідомо його обмовляє, є нічим непідтвердженими здогадами та припущеннями, які не можуть бути покладені в основу висновків по суті кримінального провадження.
		Суд, показання обвинуваченого розцінює як спосіб уникнути передбаченої відповідальності за вчинення злочину.
		Підсумовуючи, колегія суддів прийшла до висновку, про доведеність винності обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
		Що стосується обвинувачення ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, - закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений з корисливих мотивів, то колегія суддів прийшла до висновку, що він підлягає виправданню. Таке рішення суд приймає враховуючи наступне.
		Як видноз формулюванняобвинувачення, 10.07.2018 року, приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_7 , 1986 року народження, знаходився за адресою: м. Київ, вул. Цілинна, 2А, де протягом з 23 год. 00 хв. до 01 год. 00 хв., розпивав спиртні напої із потерпілим ОСОБА_9 , 1960 року народження, який є охоронцем недобудови за вище вказаною адресою. Після розпиття спиртних напоїв із потерпілим ОСОБА_9 , ОСОБА_7 направився відпочивати на перший поверх недобудови, а потерпілий у свою чергу, залишився відпочивати у будці охорони на зазначеній території.
		Далі, приблизно о 03 год. 00 хв., 11.07.2018 року, у ОСОБА_7 виник злочинний намір у вигляді розбійного нападу з метою заволодіння його грошовими коштами та подальшого умисного протиправного заподіяння смерті із корисливих мотивів ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний намір, зайшов до приміщення будки охорони, де відпочивав ОСОБА_9 та почав наносити йому численні удари по голові та тулубу невстановленим досудовим розслідуванням предметом, від даних ударів потерпілий ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку з вогнищами крововиливу в лобно-тім`яних ділянках, забиті рани голови, що під час нападу втратив на певний проміжок часу свідомість.
		В цей час, ОСОБА_7 , виконавши всі дії для доведення умисного вбивства до кінця та припускаючи, що потерпілий ОСОБА_9 помер, заволодів його гаманцем, в якому були гроші у сумі 7 500 гривень, після чого вибіг з приміщення будки охорони.
		Таким чином, як зазначено в обвинуваченні, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми діями, які виразилися у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з корисливих мотивів та у нападі метою заволодіння чужим майном, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Аналізуючи безпосередньо досліджені судом докази в сукупності, за результатами судового розгляду, суд прийшов до висновку, що відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, слід ухвалити виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Так, згідно вимог ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Судовий розгляд, як зазначено в статті 337 КПК України, проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		В той же час, як видно з вищезазначеного формулювання обвинувачення, по суті в ньому лише відображено склад злочину (зокрема, об`єктивну та суб`єктивну сторони) вчинення обвинуваченим саме розбійного нападу. Тобто, сам напад, з метою заволодіння чужим майном, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, заволодіння чужим майном. 
		Як було з`ясовано в ході судового розгляду, обвинувачений вчинив саме розбійний напад на потерпілого, маючи намір заволодіти його майном, що і було зроблено, при цьому застосував насильство небезпечне для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, та заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, що повністю охоплюється диспозицією ч.4 ст. 187 КК України, і додаткової кваліфікації не потребує.
		Які саме дії обвинуваченого свідчать про вчинення ним замаху на умисне вбивство з корисливих мотивів, одночасно з вчиненням розбою, в формулюванні обвинувачення, взагалі не відображено.
		Показання потерпілого, в яких він відмічає, що ОСОБА_12 , після того як побив його та забрав гроші, вчинив підпал, маючи намір в такий спосіб позбавити його життя, суд до уваги не бере та відкидає, оскільки у формулюванні обвинувачення взагалі не зазначено про підпал як спосіб вбивства.
		Враховуючи викладене,колегія суддівприйшла довисновку пронеобхідність виправданняобвинуваченого за ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
		Що стосується доводів захисту на предмет необхідності виправдання обвинуваченого за всіма статтями пред`явлено обвинувачення, оскільки відсутні докази його винуватості, суд констатує наступне.
		Суд до уваги не бере та відкидає посилання захисту на обставини того, що потерпілий у заяві про вчинення злочину та в першочергових показаннях як потерпілий, вказував на те, що йому тілесні ушкодження нанесла невідома особа, а тому його показання надані суду, в яких він вказує, що це був саме ОСОБА_7 , слід визнати неправдивими. При цьому суд враховує стан потерпілого, оскільки зазначена усна заява була відібрана через нетривалий час в період перебування потерпілого у лікарні після нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень. Більше того, показання потерпілого надані суду, щодо вчинення розбійного нападу на нього саме ОСОБА_7 , опосередковано підтверджені показаннями свідків, ОСОБА_18 та ОСОБА_28 , які відмітили, що потерпілий, майже зразу після нападу стверджував, що його побила особа по імені ОСОБА_20 , з яким він розпивав спиртні напої.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей та батька, який має інвалідність першої групи.
		Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Підсумовуючи результати судового розгляду в цілому, суд прийшов до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, однак враховуючи особу обвинуваченого, пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих, вважає, що покарання слід призначити у мінімальному розмірі, визначеному ч.4 ст. 187 КК України.
		Таке покарання, як вважає суд, є необхідним і буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
		Відповідно довимог ст.72КК України, устрок покарання ОСОБА_7 , зарахувати попереднє ув`язнення, починаючи з 27.03.2019 року (дата затримання згідно ухвали Голосіївського районного суду від 26.03.2019 року) з розрахунку день за день.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_7 7500 грн. матеріальної шкоди задовольнити, а щодо стягнення 500000 ( п`ятсот тисяч) моральної шкоди, задовольнити частково, враховуючи наслідки, які настали в результаті розбійного нападу та керуючись принципом розумності та справедливості.
		Питання щодо речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_30  визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого.
		Строк покарання  ОСОБА_7  рахувати з 25.06.2020 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання попереднє ув`язнення, починаючи з 27.03.2019 року (дати затримання) по 24.06.2020 року, включно, з розрахунку день за день.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
		Цивільний позов потерпілого задовольнити частково. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 - 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. матеріальної шкоди та 100000 (сто тисяч) грн. моральної шкоди.
		Речовий доказ: «ДВД-Р» диск з файлами відеозаписів камер супермаркету «Фора», - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1796,90 грн. (висновок експерта № 042-1212-2019).
		ОСОБА_30  упред`явленому обвинуваченні зач.2ст.15п.6ч.2ст.115КК України,визнати невинуватимта виправдати,згідно п.1ч.1ст.373КПК України,оскільки недоведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді ____________ ______________ ________________
		ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...