Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/1091/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 26.06.2020. Зареєстровано: 28.06.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.06.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Результат оскарження 15.09.2020 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: 380.315

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №813/1091/18
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 червня 2020 року м. Львів
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Карп`як О.О.,
		секретар судового засідання Лубоцька Н.І.,
		за участю:
		представника позивача - Бабуха А.Б.,
		представника відповідача - Книша Р.М.,
		представника третьої особи - Хандина О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Міністерства культури та інформаційної політики України, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
		 
		встановив:
		 
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 звернулося з позовом до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Міністерство культури України про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток.
		Позиція позивача:
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при виданні оскаржуваного наказу не було взято до уваги наявність, починаючи з травня 2016 року та погодженого як Львівською обласною державною адміністрацією, так і Міністерством культури України історико-містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. І. АДРЕСА_1 . Вказає, що облікова документація (в т.ч. облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складена без залучення та без урахування інтересів позивача, а також така (документація) не відповідає вимогам керівних нормативно-правових актів галузі. Стверджує, що відповідачем не забезпечено дотримання Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158. Додатково зазначає, що в належний спосіб не визначено та не обґрунтовано предмета охорони; не надано належної правової оцінки та у встановлений спосіб не зафіксовано дійсного стану (зокрема, технічного) спірного будинку; повністю усунуто Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 від процесу та розгляду по суті питання надання житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини. Наголошує, що відповідачем не враховано (з огляду, зокрема, на технічний стан) факту невідповідності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 (п.п. 7 та 8).
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
		Заперечення відповідача:
		Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що оспорюваний наказ видано відповідно до норм права, що регулюють питання виявлення, обліку та охорони об`єктів культурної спадщини, а саме Закону України Про охорону культурної спадщини і наказу Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 Про затвердження Порядку обліку об`єктів культурної спадщини. Зазначив, що наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток прийнято на підставі протоколу засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області (протокол від 03.05.2017 № 4). Звернув увагу, що рішення рекомендувати об`єкт на вул. І. Свєнціцького, 16 у м. Львові до внесення у перелік щойно виявлених пам`яток архітектури та у Державний реєстр нерухомих пам`яток України з наступним скеруванням облікової документації на розгляд науково-методичної ради Міністерства культури України було одноголосно прийнято членами консультативної ради. Зазначає, що під час розгляду відповідного питання обставина погодження історико-містобудівного обґрунтування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 відома не була. Стверджує, що облікову документацію та акт технічного стану об`єкта культурної спадщини на будинок № 16 на вул. І АДРЕСА_1 у АДРЕСА_2 . Львові було скеровано для розгляду Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.
		В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечив з мотивів, викладених у відзиві.
		Пояснення третьої особи Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради:
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, подала до суду пояснення, в яких зазначено, що оскаржуваний наказ прийнято відповідно до норм права, що регулюють питання виявлення, обліку та охорони об`єктів культурної спадщини. Вважає, що всі правові підстави та необхідна облікова документація для занесення будинку АДРЕСА_1 до Переліку об`єктів культурної спадщини були дотримані. Вказує, що позиція позивача стосовно невзяття до уваги історико-містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є безпідставною, адже таке обґрунтування не може рахуватись обліковою документацією, не встановлює факти виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини та виконане до проведення відповідних заходів. Звертає увагу, що звіт про технічне обстеження та висновки Визначення технічного стану житлового будинку на вул. АДРЕСА_1  виконаний ще у 2015 році і на даний час не є актуальним. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради просило у задоволенні адміністративної позовної заяви відмовити повністю.
		Представник третьої особи, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. 
		Пояснення третьої особи Міністерства культури та інформаційної політики України (правонаступника Міністерства культури України):
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство культури України, подала суду пояснення, в яких зазначено, що відповідач листом від 04.12.2017 № 16-2812 надіслав до Міністерства культури України подання на занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України будинку по вул. І. АДРЕСА_1 , 16 в м. Львові. Пояснює, що до вказаного подання було додано облікову картку на зазначений об`єкт культурної спадщини, коротку історичну довідку, акт технічного стану пам`ятки, фотофіксацію пам`ятки, а також витяг з протоколу засідання консультативної ради від 03.05.2017. Враховуючи рекомендації Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, наказом Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150 занесено пам`ятку культурної спадщини будинок по АДРЕСА_3 . І. АДРЕСА_1 , 16 у м. Львові до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку архітектури місцевого значення. Просить відмовити у задоволенні позову.
		Міністерство культури та інформаційної політики України явки свого представника в судове засідання не забезпечило, хоч було належним чином повідомлене про дату та час судового розгляду.
		Пояснення третьої особи ОСОБА_1 (при новому розгляді справи):
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_1 , подала письмові пояснення, просить позов задоволити у повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що спірний наказ не відповідає вимогам законодавства оскільки:
		-органами влади не враховано вже отримане до того позивачем історико  містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 , з якого очевидно, що за цією адресою відсутні об`єкти культурної спадщини, а згадуваний будинок відноситься до фонової забудови, при цьому запущений і перебуває в аварійному стані;
		-облікова документація на будинок складена без залучення та без урахування інтересів зацікавлених осіб;
		-облікова карта на будинок складена не за формою, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 №295/104, зазначено недостовірну інформацію про дату створення об`єкта, дати його трансформацій, характер розташування об`єкта у містобудівному середовищі, габаритні розміри, функціональну типологію, матеріали, з яких виконано об`єкт, немає генерального платну території з позначенням зон охорони тощо;
		-облікова карта була складена 25.01.2017, однак рішення, згідно з яким об`єкт взято на державний облік прийняте 20.11.2017 через 10 місяців, що в свою чергу об`єктивно унеможливлює наявність інформації про таке рішення на момент складання цієї облікової картки;
		-порушено норми додатку №5 до наказу МКТ України від 02.11.2009 №956/0/16-09 та не дотримано вимог додатку №1 до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини;
		-в належний спосіб не визначено та не обґрунтовано предмет охорони;
		-не зрозуміло яким критеріям, визначених у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого 27.11.2001 №1760 насправді відповідає будинок;
		- не враховано факт численних трансформацій (реконструкції, перепланування, добудови, перебудови тощо) будинку у порівнянні з первісним проектним станом.
		Третя особа, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без її участі.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 прийнято позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради; 2) Міністерство культури України; витребувано: від Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток, а також документи (у т.ч. відповідні облікову картку об`єкта культурної спадщини; коротку історичну довідку; акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини), на підставі та з урахуванням, яких було згаданий наказ було видано; витребувано від Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки інвентаризаційну (реєстраційну) справу на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року апеляційну скаргу Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації задоволено - рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року у справі № 813/1091/18 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 відмовлено.
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 задоволено - постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року скасовано; справу № 813/1091/18 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, треті особи: Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Міністерство культури України, про визнання протиправним і скасування наказу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Верховний Суд, скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції у своїй постанові зазначив наступне. 
		Серед аргументів позовної заяви зазначено, що відповідачем не враховано (з огляду, зокрема, на технічний стан) факту невідповідності житлового будинку за адресою: м АДРЕСА_4 Львів АДРЕСА_5 , 16 критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760. 
		У зв`язку з цим позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції заявляв клопотання про призначення судової експертизи, на вирішення якої пропонував поставити питання, відповіді на які дають можливість встановити факт відповідності чи невідповідності житлового будинку критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 (п.п. 7 та 8). 
		Вказане питання має значення для вирішення спору по суті, проте, суд не призначив експертизу. 
		Суд першої інстанції з приводу вказаного питання зазначив, що у протоколі від 03 травня 2017 року № 4 не відображено яким саме критеріям (у розумінні Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760) відповідає житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. АДРЕСА_5 . АДРЕСА_5 , 16. Також, протокол від 03 травня 2017 року № 4 не містить вказівки на те, відноситься будівля до об`єктів культурної спадщини національного або ж місцевого значення. 
		Проте, як вбачається з матеріалів справи, у ній наявний лише витяг з протоколу від 03 травня 2017 року № 4, тому висновок суду щодо відсутності у ньому даних є передчасним. 
		Суд апеляційної інстанції, досліджуючи зазначене питання, взяв до уваги, що зазначений об`єкт культурної спадщини (подання) розглядався на засіданні Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (протокол засідання від 14.12.2017 № 8/17) відповідно до рішення якої, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Будинок по вул. АДРЕСА_1 рекомендований для занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за видом архітектури та категорією місцевого значення, як такий, що відповідає критеріям, визначеним пунктом 8 Порядку № 1760: зберіг свою автентичність, мав вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону. При цьому, апеляційний суд взяв до уваги показання свідка: Василь Петрик - головний архітектор Державного історико-культурного заповідника у м. Белзі, ст. науковий працівник НДІ пам`яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, який водночас, є членом Консультативної ради, був присутнім на засіданні та є фахівцем в галузі архітектури. Свідок повідомив, що члени Консультативної ради мали усі законні і фахові підстави приймати таке рішення, оскільки будинок відповідає критеріям визначеним для пам`яток, а саме критерію автентичності та зазначив, що особисто візуально оглядав будинок і вважає, як експерт у сфері охорони культурної спадщини, що членами Консультативної ради одноголосно було прийнято законне і правильне рішення. 
		Колегія суддів звернула увагу, що суд не має спеціальних знань, щоб встановити факт відповідності чи невідповідності житлового будинку критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760. 
		Що стосується показань свідка, то суд зауважує, що показаннями свідка мають бути фактичні обставини про відомі йому факти, але не його висновки та фахові відповіді на питання. Натомість, як зазначалось, експертизу у справі суд не призначив. 
		Між тим, відповідно до частини 2 статті 101 КАС предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Враховуючи, що позивач заперечує факт належності об`єкта до об`єктів культурної спадщини, за встановленими законодавством критеріями, а відповідач, в порушення частини 2 статті 77 КАС, не обґрунтував належним чином правомірності свого рішення, оскаржені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими.
		Відповідно до ч.5 ст.353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
		За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.
		Ухвалою від 04.12.2019 прийнято адміністративну справу № 813/1091/18 до провадження. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13 січня 2020 року о 10:00 год.
		Ухвалою від 10.02.2020 клопотання представника позивача про залучення правонаступника третьої особи  задоволено, замінено третю особу а саме - Міністерство культури України, його правонаступником - Міністерство культури, молоді та спорту України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2; код ЄДРПОУ 43220275). У зв`язку з чим розгляд справи відкладено до 24.02.2020 о 14:00.
		Ухвалою від 24.02.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи ,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_1 . У зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 16.03.2020 о 12:00.
		13.03.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення позивача до яких долучено докази, в тому числі висновок експерта від 10.03.2020 №10/01/20 судової будівельно  технічної експертизи по заяві голови правління ОСББ «Свєнціцького  16».
		Ухвалою суду 16.03.2020 року, занесеної до протоколу судового засідання судом долучено до матеріалів справи вищевказане пояснення разом із додатками.
		Ухвалою від 16.03.2020 задоволено клопотання позивача про витребування доказів, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 06.04.2020 о 12:30.
		На виконання ухвали суду про витребування доказів, відповідачем подано 25.03.2020 докази.
		Ухвалою від 06.04.2020 заяву представника позивача про відкликання клопотання про призначення судової експертизи  задоволено, клопотання про призначення судової експертизи від 18.06.2018 (вх.№19102) повернуто без розгляду.
		Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.05.2020 о 10:00.
		Ухвалою від 04.05.2020 року клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 20.05.2020 року о 14 год. 30 хв.
		Ухвалою від 20.05.2020 відкладено розгляд справи у зв`язку з неприбуттям відповідача та третіх осіб на 02.06.2020.
		26.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 (третьої особи) про розгляд справи у її відсутності чи її представника.
		Ухвалою від 02.06.2020 задоволено клопотання позивача про зміну найменування третьої особи, проведено заміну третьої особи з Міністерства культури, молоді та спорту України на Міністерство культури та інформаційної політики України, відкладено розгляд справи на 18.06.2020 о 12:00.
		Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
		Судом встановлено, що 10.05.1982 складено Акт загального огляду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 на даний час  АДРЕСА_5 , згідно з яким знос частин та конструкцій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (в подальшому  житловий будинок) становить 30  50%, а сам житловий будинок потребує комплексного капітального ремонту.
		06.07.2007 Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видано наказ за № 317 відповідно до якого житловий будинок знято з балансу Львівської міської ради.
		28.11.2013 проведено державну реєстрацію юридичної особи, у власності та управлінні якої перебуває житловий будинок  Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16.
		09.09.2014 видано свідоцтво (індексний номер: 26566949) та проведено державну реєстрацію права власності позивача на земельну ділянку (загальна площа 0,0977 га, кадастровий номер: 4610136600:07:004:0040, цільове призначення  для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_5 .
		Як вбачається зі звіту Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту НДІ Проектреконструкція про технічне обстеження та висновки Визначення технічного стану житлового будинку на АДРЕСА_1 у АДРЕСА_6  (замовлення 7.1.098-ТВ-2015; 2015 рік): а) обстеженням житлового будинку встановлено, що основні несучі конструкції і елементи знаходяться в загальному в незадовільному, частково ветхому технічному стані; б) середньозважений фізичний знос житлового будинку складає 69,00%; в) існує загроза створення аварійної ситуації з місцевим обвалом окремих ділянок конструктивних елементів житлового будинку внаслідок значних руйнувань та деформацій; г) питома вага ремонту житлового будинку при виявлених пошкодженнях становить 79,60% відносно відновної вартості об`єкта (при такій значній питомій вартості ремонту виконання ремонтно-відновлювальних робіт житлового будинку недоцільне).
		19.01.2016 Відділом охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації направлено листа позивачу за № 4/35, яким погоджено історико-містобудівне обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем на АДРЕСА_5 , виконане Приватним підприємством Ярко і К.
		Відповідно до листа відповідача від 17.05.2016 за №16-655 вказаний житловий будинок не є об`єктом культурної спадщини (пам`яткою архітектури) м. Львова.
		18.05.2016 Міністерством культури України направлено листа позивачу за № 406/10/61-16, яким також погоджено історико-містобудівне обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем на АДРЕСА_3 . І. АДРЕСА_1 у АДРЕСА_2 . АДРЕСА_6 , розроблене Приватним підприємством Ярко і К.
		Виходячи з погодженого історико-містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_5 вказаний житловий будинок належить до категорії фонової забудови та відноситься до числа запущених і перебуває в аварійному стані.
		18.05.2016 Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради направлено листа позивачу за № 04-997 з якого вбачається, що житловий будинок до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини не внесено.
		Згідно з листом Міністерства культури України від 26.05.2016 за № 1775/10/13-16 житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 не занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України ні як пам`ятка місцевого значення, ні як пам`ятка національного значення та не включений до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського значення відповідно до Закону Української РСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури; подання про занесення житлового будинку до Державного реєстру нерухомих пам`яток України від місцевого органу охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації до Міністерства культури України не надходило.
		30.11.2017 набрала законної сили постанова Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2017 у справі № 461/2948/17 (за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, третя особа  Львівська міська рада, про визнання протиправними бездіяльності та рішення, а також про зобов`язання вчинити дії), котрою встановлені наступні преюдиціальні факти (ч. 4 ст. 78 КАС України):
		 12.02.2015 позивач звертався до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг (вх. № 2-2234/АП) із заявою від 11.02.2015 № 14, у якій просив надати висновок про історико-містобудівне обґрунтування розміщення об`єкта нового будівництва, багатоквартирного житлового будинку, на території історичного ареалу м. Львова за адресою: вул. І. АДРЕСА_5 , 16;
		 30.03.2015 у відповідь на заяву позивача від 11.02.2015 № 14 (вх. № 2-2234/АП від 12.02.2015) Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради листом за № 04-673 повідомлено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16, що подане на розгляд історико-містобудівне обґрунтування було розглянуто на засіданні консультативної ради при Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради (протокол № 77 від 25.03.2015). Згідно з рішенням ради, згадане історико-містобудівне обґрунтування необхідно доопрацювати з врахуванням ряду зауважень та рекомендацій;
		 14.11.2016 позивач звертався до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради через Центр надання адміністративних послуг (вх. № 3-О-73114/АП-04) із заявою від 14.11.2016, у якій просив надати висновок про можливість та умови здійснення містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень на території історичного ареалу міста у разі реалізації намірів забудови земельної ділянки щодо об`єктів, реконструкція яких здійснюється на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки: багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом та з вбудованим приміщенням комерційного призначення за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_5 ;
		 22.12.2016 у відповідь на заяву позивача від 14.11.2016 (вх. № 3-О-73114/АП-04 від 14.11.2016) Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради листом за № 04-2979 повідомлено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 про неможливість надати позитивну відповідь на звернення з огляду на те, що по-перше, згідно з ухваленим рішенням консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради (протокол № 92 від 30.11.2016) проектована новобудова не вписується у сформоване архітектурне середовище вулиці через її надмірну висотність, а, по-друге, не враховано рішення консультативної ради від 25.03.2015 (протокол № 77) в частині збереження існуючого стилевого будинку (за адресою: АДРЕСА_5 ).
		Листом від 14.04.2017 № 04/1032 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради скерувало відповідачеві (для розгляду на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини) облікову документацію на будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 в складі: облікової картки об`єкта культурної спадщини та акту огляду технічного стану об`єкта культурної спадщини.
		Надаючи оцінку доводам учасників справи, враховуючи висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21 листопада 2019 року, суд зазначає наступне. 
		Згідно з п.п. 2.1., 2.3., 2.4. Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, виявлення об`єктів культурної спадщини включає: натурне обстеження (дослідження), історико-архівні і бібліографічні дослідження, визначення предмета охорони, встановлення ступеня схоронності, первісного призначення, сучасного використання, фотофіксацію (у разі необхідності графічну фіксацію), виготовлення короткої історичної довідки та облікової картки. На виявлені об`єкти культурної спадщини складається облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Виявлення об`єктів культурної спадщини, складання на них облікової картки, короткої історичної довідки, акта технічного стану забезпечують органи охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, відповідно до їх повноважень, зокрема виконують функції замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження об`єктів культурної спадщини з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини, а також одержання нової інформації про ці об`єкти.
		Відповідно до п. 3.1. Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, облікова картка об`єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об`єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов`язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об`єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760.
		Пунктом 3 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
		Виходячи з листа від 14.04.2017 № 04/1032 (0004-864) коротка історична довідка в складі облікової документації на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, що передавалась відповідачеві, була відсутня.
		Облікову картку об`єкта культурної спадщини, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , суд оцінює критично, оскільки така хоч формально і датована 25.01.2017, проте у графі  3. Дата і № рішень, відповідно до яких об`єкт узято на державний облік та визначено категорію пам`ятки містить інформацію про спірний наказ відповідача, що виданий десятьма місяцями пізніше: Щойно виявлений об`єкт культурної спадщини згідно Наказу департаменту архітектури та розвитку містобудування ЛОДА № 56-ос від 20.11.2017 р.. Отже, надана відповідачем облікова картка об`єкта культурної спадщини слугувала не підставою, а наслідком видання наказу відповідача від 20.11.2017 № 56-ос, адже складалась не до, а після такого видання (з огляду на зміст).
		Що стосується акту від 25.01.2017 технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, житлового будинку на АДРЕСА_5 , то такий складений представником Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради за відсутності власника (користувача) об`єкта, хоч участь останнього передбачена самою формою акту, як документа.
		Більше того, акт технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, форма якого затверджена та слугує додатком № 1 до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, підлягає підписанню збоку власника (користувача) об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини. За даних конкретних умов, Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради на власний розсуд та всупереч Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, вилучено з акту від 25.01.2017 технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, житлового будинку на АДРЕСА_3 .  АДРЕСА_5 , графу, котра передбачає підпис власника (користувача) об`єкта.
		Уміщені ж в акті від 25.01.2017 технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини, житлового будинку на АДРЕСА_5 , відомості про відсутність даних про власника (користувача) будівлі суд оцінює критично. 
		По-перше, позивач неодноразово до 25.01.2017 звертався до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради з приводу житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 16 та будівництва за даною адресою, що безпосередньо підтверджується наявною в матеріалах справи постановою Галицького районного суду м. Львова від 26.09.2017 по справі № 461/2948/17. 
		По-друге, у своєму листі від 26.12.2017 № 0004-2877 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради всупереч вимогам Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, зазначає, що, на його думку, пам`яткоохоронна облікова документація не вимагає підпису власника пропонованого до включення у пам`ятки об`єкта культурної спадщини.
		По-третє, у своєму листі від 26.12.2017 № 0004-2877 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради зазначає, що 15.12.2017 скерувало листа саме на адресу ОСББ Свєнціцького-16 щодо включення житлового будинку до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини (пам`яток) м. Львова. 
		По-четверте, Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради вчинявся лист від 15.12.2017 № 4-0004-715, адресований відділу супроводу ОСББ, ресурсному центр для ОСББ ЛМР, щодо включення житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. По-п`яте, відомості про власника (користувача) містились станом на 2014 рік та містяться досі в інвентаризаційній справі на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 , що витребовувалась судом.
		Що стосується, власне, встановлення технічного стану житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , то такий не досліджено в повному обсязі, оскільки як безпосередньо слідує з акту від 25.01.2017 технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини: а) фундаменти не обстежувались у зв`язку із незабезпеченням доступу; б) конструкції даху не обстежувались через недоступність; в) інтер`єри житлового будинку не обстежували через відсутність доступу. Вищенаведене стверджується і наданою у матеріали справи фотофіксацією (без датування виконання фото) житлового будинку лише ззовні.
		03.05.2017 на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації (протокол № 4) було запропоновано виготовити історичну довідку на житловий будинок за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, рекомендовано зазначений об`єкт до внесення в Державний реєстр нерухомих пам`яток України та Перелік щойно виявлених пам`яток архітектури, а також вирішено скерувати облікову документацію на розгляд науково-методичної ради Міністерства культури України.
		Як це слідує з п.п. 7, 8 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, об`єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю. Критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування. Об`єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв: мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону; є творами відомих архітекторів або інших митців; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
		Згідно з п. 3.2. Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, за результатами оцінки виявлених об`єктів культурної спадщини оформлюється протокол, в якому зазначається, яким саме критеріям відповідає (не відповідає) кожен об`єкт культурної спадщини. Протокол є підставою для занесення (незанесення) об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини, який ведеться за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
		На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, відповідачем подано повний текст протоколу №4 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при департаменті архітектури та розвитку містобудування облдержадміністрації від 03.05.2017 року.
		Як вбачається з повного тексту постанови №4 від 03.05.2017, у ньому не відображено яким саме критеріям (у розумінні Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760) відповідає житловий будинок за адресою: м. Львів АДРЕСА_5 , АДРЕСА_1 . Також, протокол від 03.05.2017 № 4 не містить вказівки на те, відноситься будівля до об`єктів культурної спадщини національного або ж місцевого значення.
		20.11.2017 Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації було видано наказ за № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток, яким до переліку об`єктів культурної спадщини (вкотре без зазначення категоріальної приналежності  національного чи місцевого значення) занесено житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5 .
		Щодо протоколу від 14.12.2017 № 8/17 засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, то такий не може слугувати доказом правомірності видання відповідачем оскаржуваного наказу з огляду на таке.
		У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Протокол від 14.12.2017 № 8/17 об`єктивно не міг бути покладений в основу оскаржуваного наказу відповідача, оскільки останній датований 20.11.2017.
		Згідно з п.п. 1.1., 1.4. Порядку роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 № 304, експертна комісія з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі  Експертна комісія) є постійним дорадчим органом Міністерства культури України. Основним завданням Експертної комісії є забезпечення професійного вирішення питань підготовки висновків щодо об`єктів культурної спадщини для занесення/незанесення їх до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Відтак, Експертна комісія з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, діючи як дорадчий орган Міністерства культури України, виходячи з положень Порядку роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 № 304, у їх системному зв`язку з Порядком обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, у своїй діяльності не наділена повноваженнями підміняти консультативні ради органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
		Поряд з цим, п.п. 2.9.  2.12., 2.14. Порядку роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого наказом Міністерства культури України від 04.04.2012 № 304, встановлено, що засідання Експертної комісії вважається правоможним, якщо в ньому бере участь понад 50 відсотків її складу, а також голова або один з заступників голови Експертної комісії та відповідальний секретар Експертної комісії. Рішення приймаються простою більшістю голосів членів Експертної комісії, присутніх на засіданні. Висновки Експертної комісії оформлюються протоколом і підписуються головуючим та відповідальним секретарем Експертної комісії. Висновки Експертної комісії підлягають затвердженню Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури. Матеріали на розгляд Експертної комісії або її президії готують і подають до Міністерства культури України: органи охорони культурної спадщини обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.
		Докази затвердження висновку по житловому будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 (уміщеного у протоколі від 14.12.2017 № 8/17 засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України) збоку Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України відсутні.
		Правові норми п.п. 7, 8 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, сформульовані таким чином, що об`єкт культурної спадщини як національного, так і місцевого значення, повинен відповідати критерію автентичності та ще хоча б одному критерію окрім згаданого критерію автентичності.
		У протоколі від 14.12.2017 № 8/17 вказано на відповідність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 лише одному критерію  автентичності, котрий, на думку Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, полягає в тому, що об`єкт мав вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону.
		Серед аргументів позовної заяви зазначено, що відповідачем не враховано (з огляду, зокрема, на технічний стан) факту невідповідності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760. 
		У зв`язку з цим позивач під час розгляду справи у суді першої інстанції заявляв клопотання про призначення судової експертизи, на вирішення якої пропонував поставити питання, відповіді на які дають можливість встановити факт відповідності чи невідповідності житлового будинку критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 (п.п. 7 та 8) - клопотання про призначення судової експертизи від 18.06.2018 (вх.№19102).
		З огляду на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.11.2019, 10.01.2020 позивачем подано заяву до експерта на проведення будівельно  технічної експертизи. 10.03.2020 року складено висновок експерта №10/01/20 судової будівельно  технічної експертизи по заяві позивача, копія якого долучена до матеріалів справи разом з поясненнями 13.03.2020 за вх.№13994, на розгляд експерта поставлені наступні питання:
		1.Чи відповідає будинок за адресою: АДРЕСА_5 , за своїми об`ємно-планувальними рішеннями первинному проектному плану даного будинку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 domu mieszkalnego), датованому 1895 роком? Якщо не відповідає, то у чому полягають невідповідності?
		2.Чи проводилися у будинку за адресою: АДРЕСА_5 з моменту його спорудження перепланування, реконструкції та/або перебудови (зокрема, добудови)? Якщо так, то:
		2.1 що саме проводилося і яким чином це вплинуло на будинок?
		2.2.яким чином на будинок за адресою: АДРЕСА_5 вплинула його трансформація (перетворення) на багатоквартирний житловий будинок?
		2.3.чи було створено внаслідок цього нову річ (нові речі)?
		3.Чи відповідає будинок за адресою: АДРЕСА_5 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
		4.Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) будинку за адресою: АДРЕСА_5 ? Які конструктивні елементи будинку за адресою: АДРЕСА_5 не придатні до подальшої безпечної експлуатації?
		5.Чи є будинок за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького І., 16 аварійним?
		10.01.2020 складено висновок експерта № 10/01/20 судової будівельно-технічної експертизи по заяві голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свєнціцького-16» Скробацького І.В., наступного змісту:
		1. Планування будинку за адресою: АДРЕСА_5 , функціональне призначення його окремих приміщень, техніко-економічні показники (площа забудови, загальна кількість квартир та приміщень, площа житлового будинку та площа забудови), а також окремі конструктивні елементи будинку не відповідають за своїми об`ємно- планувальними рішеннями первинному проектному плану даного будинку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 domu mieszkalnego), датованому 1895 роком.
		Невідповідності полягають у наступному:
		-згідно наданого на дослідження Акту «Общего осмотра жилого дома» АДРЕСА_7 , від 10.05.1982 року, а також технічного паспорту від 20.09.2009 року, об`єкт дослідження є багатоквартирним будинком зблокованого типу, в якому розміщено чотири квартири, на відміну від об`ємно-планувального рішення первинного проекту (Plan domu mieszkalnego), яким передбачено одноквартирний будинок;
		-у підвальному поверсі наявні наступні невідповідності об`ємно-планувальним рішенням первинного проекту: наявний додатковий вихід з цокольного поверху на приквартирну ділянку через приміщення 2-7; це приміщення не було передбачено об`ємно-планувальним рішенням первинного проекту. Також в несучих стінах цокольного поверху з приміщення 2-7 наявні три дверних проєми та один віконний, що виходить на фасад вул. Свєнціцького L, яких так само не передбачено первинним проектом; наявний додатковий вихід з цокольного поверху на приквартирну ділянку через приміщення II, а також через приміщення VI, що не було передбачено первинним проектом; наявний дверний отвір, що сполучає приміщення III та V цокольного поверху, не передбачений первинним проектом; відсутній вихід (сходовий марш) з цокольного поверху на перший поверх, який передбачався первинним проектом; наявні три прольоти склепінчастих перекрить цокольного поверху замість передбачених первинним проектом двох, в кімнатах №№ 4-5 та №№ 6-7 цокольного поверху, приміщення 2-1 та 2-2 згідно технічного паспорту; склепінчасте перекриття у приміщеннях №№ 11 та 12 цокольного поверху влаштовано впоперек приміщень, натомість згідно первинного проекту склепіння передбачено вздовж цих приміщень; відсутні частини стін (перегородок) цокольного поверху, передбачені об`ємно- планувальним рішенням первинного проекту, між кімнатами з умовним позначенням: № 2 та № 3; № 4 та № 5; № 6 та № 7; № 13 та № 14, які передбачались товщиною 45 см; наявна ніша (потоншення) в стінах цокольного поверху між кімнатами №№ 4-6 та №№ 5-7, яка не передбачалась первинним проектом, приміщення 2-1 та 2-2 згідно технічного паспорту; відсутній дверний отвір, передбачений первинним проектом, який повинен був сполучати приміщення № 12 та № 14 цокольного поверху; влаштовано перегородки, що розділяють приміщення № 10 цокольного поверху на три приміщення;
		-на першому поверсі наявні наступні невідповідності об`ємно-планувальним рішенням первинного проекту: відсутні передбачені первинним проектом сходи та вхід з двору в приміщення АДРЕСА_8 , а також змінено фасад, на якому відсутні дерев`яні елементи декору зовнішніх стін приміщення № 1, приміщення 4-5 згідно технічного паспорту; наявна дерев`яна тераса ліворуч головного входу АДРЕСА_9 будинок АДРЕСА_10 ), влаштована на металевих стійках, яка не передбачена первинним проектом; наявна цегляна прибудова більших розмірів ніж передбачено первинним проектом, приміщення №№ 12, 13, приміщення 3-4 згідно технічного паспорту; наявне прибудоване приміщення АДРЕСА_11 та площадка, з якої влаштовано вхід в квартиру АДРЕСА_12 , що не передбачено об`ємно-планувальним рішенням первинного проекту, приміщення 36-6 згідно технічного паспорту; внутрішнє планування приміщень не відповідає об`ємно-планувальним рішенням первинного проекту, планування змінено шляхом влаштування нових внутрішніх перегородок та закладення цеглою окремих дверних отворів; 
		-відповідність конструкцій даху будинку об`ємно-планувальним рішенням первинного проекту не вдалось встановити, оскільки дах повністю зруйновано.
		2. У будинку за адресою: АДРЕСА_5 , виявлено ряд змін, які містять ознаки виконання наступних робіт:
		- перепланування, а саме: розбирання перегородок (відсутня значна частина перегородок цокольного поверху, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів (влаштовано приміщення № 1 з виходом на приквартирну ділянку, приміщення 2-7 згідно технічного паспорту);
		- реконструкції, а саме: змінено геометричні розміри об`єкту дослідження (шляхом перебудови приміщень №№ АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , добудови приміщення АДРЕСА_11 та АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 якої влаштовано вхід в АДРЕСА_12 , а також змінено функціональне призначення окремих приміщень та будинку в цілому, оскільки згідно об`ємно-планувального рішення первинного проекту об`єкт дослідження запроектовано одноквартирним, тобто комплекс взаємопов`язаних приміщень для проживання однієї сім`ї, натомість згідно Акту «Общего осмотра жилого дома» АДРЕСА_7 , від 10.05.1982 року, а також технічного паспорту станом на 20.09.2009 року, об`єкт дослідження - багатоквартирний (чотири квартири) з окремими входами у квартири та окремими комплексами взаємопов`язаних приміщень.
		Внаслідок виконання робіт з перепланування, реконструкції з добудовою та перебудовою у будинку за адресою: АДРЕСА_5 , було змінено загальні геометричні розміри будинку шляхом виконання перебудови (приміщення першого поверху № 12) та добудови (приміщення першого поверху № 14), влаштовано додаткові виходи з будинку (приміщення цокольного поверху №№ 1, 8, 14), виконано внутрішнє перепланування із зміною функціонального призначення окремих приміщень, внаслідок чого будинок трансформувався (перетворився) на багатоквартирний.
		Трансформація (перетворення) будинку на багатоквартирний (чотири квартири) V вплинула на зміну об`ємно-планувального рішення первинного проекту (Plan domu mieszkalnego), а також на зміну загальних геометричних розмірів, кількості приміщень та площі об`єкту дослідження. Внаслідок трансформації (перетворення) в будинку було утворено чотири окремі комплекси взаємопов`язаних приміщень (квартири), кожен з яких використовувався для проживання однієї сім`ї різного чисельного складу. Згідно технічного паспорту кожен окремий комплекс приміщень включає: не менше однієї житлової кімнати, кухню, ванну кімнату (або вбиральню), туалет (або суміщений санвузол), а також передпокій (у вигляді коридору або сходової). Для квартир № 2 та № 36 передбачено окремі виходи на приквартирну ділянку, а для квартир АДРЕСА_17 та № 4 влаштовано окремий вихід через «передпокій» спільного користування у вигляді сходової з якої влаштовано також вихід на горище.
		Внаслідок виконаних робіт по реконструкції з добудовою та перебудовою, за період експлуатації будинку за адресою: АДРЕСА_1 , його об`ємно- планувальні рішення, зазначені в первинному проекті (Plan domu mieszkalnego), датованому 1895 роком, зазнали трансформації (перетворення), що вплинуло на зміну ~ функціонального призначення будинку, його окремих приміщень, а також його фізичних характеристик (технічних показників) (геометричних розмірів, площі забудови, кількості кімнат та квартир), внаслідок чого створено «нову річ».
		3. Будинок за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 16, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Перелік невідповідностей вимогам діючих на даний час нормативно-правовим актам у галузі будівництва подано у таблиці 2.
		4. Технічний стан будинку за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького І., 16, згідно СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 - «Ветхий» (Стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий. Обмежене використання елементами будинку своїх функцій); ступінь фізичного зношення об`єкту дослідження, з врахуванням ступеня фізичного зношення окремих його конструктивних елементів, становить - 77,66%. До подальшої безпечної експлуатації непридатні наступні конструктивні елементи: фундаменти та цоколь; стіни; перегородки; перекриття; підлога; дах і покрівля (повністю зруйновані); вікна і двері; сходи; оздоблення; площадки; відмостка; карнизи; декор.
		5. Будинок за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького І., 16, в цілому згідно ДСТУ-Н Б В 1.2-18:2016 відноситься до категорії технічного стану « 4» - аварійний. Експлуатація об`єкта заборонена.
		Що стосується проведення мистецтвознавчої експертизи будинку за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького І., 16, на адресу Міністерства юстиції України позивачем було надіслано адвокатський запит від 10.12.2019 з проханням повідомити перелік науково-дослідних інститутів судових експертиз, котрі здатні провести (самостійно або із залученням інших фахівців у галузі архітектури, історії, культури тощо) мистецтвознавчу експертизу пам`ятки архітектури (згідно з наказом Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150) - будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, виходячи з наведеного у запиті запитань.
		Як вбачається з листа Міністерства юстиції України від 21.12.2019 № 48278/43893-33- 19/9.2.2, право на проведення судової мистецтвознавчої експертизи мають експерти Київського та Харківського науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України.
		На адресу Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було надіслано адвокатський запит від 10.12.2019 з проханням повідомити чи в змозі згадана установа провести (самостійно або із залученням інших фахівців у галузі архітектури, історії, культури тощо) мистецтвознавчу експертизу пам`ятки архітектури (згідно з наказом Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150) - будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, виходячи з наведеного у запиті переліку запитань.
		Листом від 20.12.2019 № 5653/3630-08-19 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повідомив про неможливість проведення відповідних досліджень у зв`язку з відсутністю фахівців з даного виду досліджень.
		На адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було надіслано адвокатський запит від 10.12.2019 з проханням повідомити чи в змозі згадана установа провести (самостійно або із залученням інших фахівців у галузі архітектури, історії, культури тощо) мистецтвознавчу експертизу пам`ятки архітектури (згідно з наказом Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150) - будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16, виходячи з наведеного у запиті переліку запитань.
		Як це слідує з листа від 23.12.2019 № 11/01-13/17975-19, Київський науково- дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України повідомив про неможливість проведення відповідних досліджень.
		На адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України було надіслано адвокатський запит від 03.01.2020 з проханням повідомити чи в змозі згадана установа провести (самостійно або із залученням інших фахівців у галузі архітектури, історії, культури тощо) мистецтвознавчу експертизу пам`ятки архітектури (згідно з наказом Міністерства культури України від 20.02.2018 № 150) - будинку за адресою: м. Львів, вул. І. Свєнціцького, 16 виходячи з наведеного у запиті переліку запитань.
		Як вбачається з листа від 13.01.2020 № 6/05-28/9/20, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України повідомив про неможливість проведення відповідних досліджень.
		Копії вказаних адвокатських запитів та відповідей на них долучено позивачем до матеріалів справи.
		03 квітня 2020 року представник позивача через канцелярію суду подав заяву про відкликання клопотання про призначення судової експертизи від 18.06.2018. В обґрунтування заяви зазначає про неможливість проведення судової мистецтвознавчої експертизи, що підтверджується матеріалами справи, зокрема листом МЮ України від 21.12.2019 №8278/43893-33-19/9.2.2, листом Київського науково  дослідного інституту судових експертиз МЮ України від 23.12.2019 №11/01-13/17975-19, листом Харківського науково  дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса МЮ України. З огляду на вищенаведене, позивач відкликає клопотання від 18.06.2018 року про призначення судової експертизи по справі, просить його зняти з розгляду.
		Ухвалою від 06.04.2020 заяву представника позивача про відкликання клопотання про призначення судової експертизи  задоволено, клопотання про призначення судової експертизи від 18.06.2018 (вх.№19102) повернуто без розгляду.
		Як вказано у постанові Верховного Суду від 21.11.2019, суд не має спеціальних знань, щоб встановити факт відповідності чи невідповідності житлового будинку критеріям, зазначеним у Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
		Відповідно до частини 2 статті 101 КАС предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Відповідно до частини 2 статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		Позивач заперечує факт належності об`єкта до об`єктів культурної спадщини, за встановленими законодавством критеріями, а відповідач, в порушення частини 2 статті 77 КАС, не обґрунтував належним чином правомірності свого рішення.
		Таким чином, видаючи наказ від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток відповідач на викладені вище обставини уваги не звернув, відсутність факту підтвердження відповідності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , критеріям, передбаченим Порядком визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760, проігнорував, наявності належної та повної облікової документації (облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об`єкта) не забезпечив, заходів, спрямованих на дотримання прав та охоронюваних законом інтересів позивача не вжив, а відтак дійшов передчасних висновків про віднесення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , до числа щойно виявлених об`єктів культурної спадщини і, як наслідок, безпідставно вніс згаданий житловий будинок до Переліку об`єктів культурної спадщини.
		Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ. 
		В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
		Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
		 У рішенні від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
		Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
		Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
		В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
		Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
		- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
		- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
		Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року.
		Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, з урахуванням висновку, викладених у постанові Верховного Суду від 21.11.2019, враховуючи при цьому доводи сторін, а також наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуваний наказ слід визнати протиправним та скасувати.
		Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, з наведених вище мотивів та підстав суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 до Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Міністерство культури та інформаційної політики України, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу,- задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 20.11.2017 № 56-ос Про внесення до Переліку об`єктів культурної спадщини щойно виявлених пам`яток.
		Стягнути з Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 38557581) за рахунок його бюджетних асигнувань 1762, 00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) сплаченого судового збору на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Свєнціцького-16 (79011, м. Львів, вул. Свєнціцького, 16, код ЄДРПОУ 38999215).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Повне судове рішення складно 26.06.2020 року.
		 
		 
		Суддя Карп`як Оксана Орестівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...