Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/8759/20 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано судом: 30.06.2020. Зареєстровано: 01.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.07.2020.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Результат оскарження 01.12.2021 Волинський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 4-с/161/45/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/8759/20 
		Провадження № 4-с/161/45/20 
		 
		 
		 
		ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25.06.2020             місто Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого  судді Пушкарчук В.П.,
		за участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.,
		представника скаржника ОСОБА_1 ,
		державного виконавця Будь С.Л.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Луцького районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Будь Сергія Леонідовича,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		    ОСОБА_2 звернулась в суд зі скаргою на дії головного державного виконавця Луцького районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Будь С.Л.
		   Скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні Луцького районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 831498,55 грн. (ВП №49825833). 15 січня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження та звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_2 шляхом направлення відповідної постанови за місцем роботи боржника, де з неї відраховують не більше 20% від заробітної плати.
		21 травня 2020 року Головним державним виконавцем Луцького районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Будь С.Л. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_2 , в тому числі на рахунок № НОМЕР_1 ) в АТ КБ «Приватбанк», на який перераховувалась її заробітна плата, за винятком 20%, утриманих на виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату. Таким чином їй заблоковано доступ на отримання заробітної плати.
		Скаржник вказує, що рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати є рахунками із спеціальним режимом, що виключає можливість державного виконавця накладати арешт на такі рахунки. Рахунок № НОМЕР_1 ), відкритий на її ім`я в АТ КБ «Приватбанк» призначений виключно для зарахування заробітної плати, а тому накладення державним виконавцем арешту на цей рахунок призводить до порушення її конституційних прав та позбавляє її засобів до існування.
		На підставі наведеного ОСОБА_2 просить:
		- визнати дії головного державного виконавця Луцького районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Будь С.Л. щодо накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 ), угода SAMDNWFC000830059 від 12 листопада 2015 року, відкритому в АТ КБ «Приватбанк»;
		- скасувати постанову Головного державного виконавця Луцького районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Будь С.Л. від 21 травня 2020 року у виконавчому провадженні №49825833 в частині накладення арешту на рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), угода SAMDNWFC000830059 від 12 листопада 2015 року, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» Сятковській А.М.
		- зобов`язати Луцький районний відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) зняти арешт з рахунку № НОМЕР_2 (UA203052990000026204698373799), угода SAMDNWFC000830059 від 12 листопада 2015 року, відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_2 .
		   Представник скаржника ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, які в ній зазначені, просить скаргу задовольнити в повному обсязі.
		   Державний виконавець Будь С. ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу заперечував, вказуючи на її безпідставність та необґрунтованість, просить в задоволенні скарги відмовити з підстав, які наведені ним в письмових запереченнях.
		   Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
		   Судом встановлено, що на виконанні Луцького районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «БМ Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 831 498,55 грн. (ВП №49825833).
		   Постановою головного державного виконавця ВДВС Луцького РУЮ Будь С.Л. від 15 січня 2016 року відкрито виконавче провадження щодо солідарного стягнення вищевказаної заборгованості з боржника ОСОБА_2 (а.с.5).
		   21 травня 2020 року головним державним виконавцем Луцького районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Будь С.Л. винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_2 , якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а.с.6).
		   З довідки АТ КБ «Приватбанк» від 27 травня 2020 року встановлено, що ОСОБА_2 має в АТ КБ «Приватбанк» рахунок №414949 НОМЕР_4 (UA203052990000026204698373799), угода SAMDNWFC000830059 від 12 листопада 2015 року, який відкритий для зарахування, у тому числі, заробітної плати. Станом на 27 травня 2020 року на цей рахунок накладено арешт.
		Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		   За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
		Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
		Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
		Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
		Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
		Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
		З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
		Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Неведене повністю відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеному в постанові від 19 травня 2020 року в справі №905/361/19.
		З установлених судом обставин вбачається, що рахунок боржника ОСОБА_2 № НОМЕР_2 НОМЕР_3 ) в АТ КБ «Приватбанк», кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, якій використовується для зберігання грошей та здійснення різних операцій боржника, у тому числі для зарахування заробітної плати. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
		Також АТ КБ «Приватбанк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_2 НОМЕР_3 ) виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
		Суд вважає, що державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 21 травня 2020 року діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень, оскільки така постанова містить застереження щодо виключення можливості накладення фінансовою установою арешту на кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а цільове призначення коштів на рахунку визначає сама фінансова установа, яка зобов`язана повернути постанову без виконання у випадку встановлення, що арешт накладений на кошти, що знаходяться на рахунках, на які не може бути накладений.
		Крім того, зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що боржник ОСОБА_2 зверталась до державного виконавця із заявою про зняття арешту з її коштів на рахунку № НОМЕР_1 ), який призначений, в тому числі, для зарахування заробітної плати.
		За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги.
		На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-81,133,141,260, 447-452 ЦПК України, ст. 59, 60,74 Закону України «Про виконавче провадження», суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії головного державного виконавця Луцького районного відділу Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Львів) Будь Сергія Леонідовича - відмовити.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду 
		Волинської області                     В.П. Пушкарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...