Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 398/1344/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2020. Зареєстровано: 02.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2020.

Номер судового провадження: 22-ц/4809/811/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		Іменем України
		23 червня 2020 року                             м. Кропивницький
		справа № 398/1344/19
		провадження № 22-ц/4809/811/20 
		   Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:        
		головуючого судді: Черненка В.В.
		    суддів: Єгорової С.М., Карпенка О.Л.
		    секретар Гончар В.В.
		учасники справи:
		ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 , Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.02.2020, суддя Авраменко О.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради до Приватного підприємства «Термінал» та ОСОБА_2 про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію,
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 , Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради звернулися у суд із позовом до Приватного підприємства «Термінал», ОСОБА_2 про захист ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію.
		На обґрунтуванняпозовних вимогзазначили,що  ОСОБА_1 працює керуючим справами виконавчого комітету Олександрійської міської ради та є відповідальним за процедуру закупівель. Протиправними діями відповідачів була розповсюджена недостовірна та неправдива, на думку позивача, інформація, внаслідок розповсюдження якої у читачів  невизначеного кола осіб, склалося враження та сформувалась думка негативного характеру, що, нібито, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керуючого справами виконавчого комітету, використовуючи службове становище та «неформальні зв`язки» з зазначеними у статті підприємцями, що надавали останнім не правові та неконкурентні переваги, уклав відповідні договори на придбання двох лазерних принтерів «HP LaserJet P2035» начебто за завищеними цінами. Документально доведених фактів укладання договорів на придбання двох лазерних принтерів «HP LaserJet P2035» за ціною, яка приблизно на 30-40 відсотків є більшою, ніж ринкова вартість такого товару, відповідачами, на думку позивача ОСОБА_1 , не наведено. Так само, не наведено доказів того, що на момент укладення договору на придбання двох лазерних принтерів «HP LaserJet P2035» - 27 листопада 2018 року  ринкова вартість вказаного товару становила приблизно 5 300 грн. за одиницю.
		Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради вважає, що вказана інформація є недостовірною, викладена неправдиво та є такою, що принижує ділову репутацію позивача, яка є по суті звинуваченням посадових і службових осіб Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради у привласненні та розтраті коштів місцевого бюджету шляхом зловживання ними службовим становищем під час укладання відповідних договорів, що, на думку позивача, не відповідає дійсності. 
		Просили суд визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, яка була опублікована 11 квітня 2019 року у інформаційно-розважальному щотижневику Газета «Городской курьер» № 15 (1174) у статті під назвою: «Команда Зеленського в Олександрії: кримінальні провадження за бюджетні кошти і зв`язок із ОСОБА_3 », а саме: «Один із тендерів дуже показовий. У 2018 році він продав управлінню справами міськради, де незмінним керівником нині є пан ОСОБА_4 , два лазерних принтери HP LaserJet P2035. За договором, вартість придбання склала 13900. Реальна ринкова вартість цього товару дещо інша. Справа в тому, що це  принтери не останньої, як кажуть, свіжості. Вони хоча і випускаються виробником, проте дешевшають, бо випущені декілька років тому. …Усі магазини з реалізації такого товару говорять про ціну, яка приблизно на 30-40 % менша. Схожий товар на відомому торгівельному майданчику prom.ua можна придбати не більше, ніж за 5300 гривень за одиницю. …Тому реально різниця цінової пропозиції може сягати і більших показників. …Куди поділась різниця? Тут варіантів може бути чимало. …Але може бути і інший варіант  подарунки долі для комерсантів і чиновників управління. 30-40 відсотків з однієї закупівлі  це ж скромно, правда?», а також інформацію наступного змісту: «…Яка сума коштів була таким чином, імовірно, поцуплена з бюджету сьогодні поки що невідомо, проте мова може йти про досить значні суми. …Головними фігурантами справи можуть стати керівники навчальних закладів та підприємець. Імовірно, що до махлювання із державними коштами мають відношення і службові особи управління освіти міськради…».
		Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.02.2020 у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ставитьсяпитання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначається, що суд необґрунтовано дав оцінку зазначеним висловлюванням, як оціночному судженню автора публікації, не зауваживши при тому на позицію позивачів щодо різниці у комплектації аналогічного товару (в порівнянні з заявленою продавцями товару вартістю базової моделі), необхідністю доставки, встановлення, гарантійного терміну, специфіки оплати за рахунок бюджетних коштів тощо. Суд не повно з`ясував обставини справи, оскільки не задовольнив клопотання про виклик свідків, які мають ключове значення для вирішення питання.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04.05.2020 по справі відкрито апеляційне провадження.
		До суду надано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 , в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги. Зазначається, що загадана інформація є оціночними судженнями, висловлює власні погляди автора статті, містить критичні висловлювання та припущення, а стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно позивачів. Оскаржуваний текст не містить тверджень про будь-які придбання за завищеними цінами та, як наслідок, отримання неправомірної вигоди. Він є роздумами автора над тим якими є ціни придбання, наскільки можуть бути вищими чи нижчими ціни на товар, які є пропозиції на відкритих торгівельних майданчиках щодо згаданого товару, а тому тлумачення їх як факти є особистою та суб`єктивною оцінкою позивачів, спричинених ймовірно емоційним сприйняттям критичної оцінки та дослідженням авторів публікації, а не об`єктивними фактами.
		До суду надано відзив на апеляційну скаргу від ПП «Термінал», в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги. Зазначається, що позивачі в апеляційній скарзі наводять частину тексту рішення суду вириваючи його із контексту і роблять висновок, що ця частина тексту рішення суду стосується всіх оскаржуваних витягів із публікації. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факти, які наведені в оскаржуваному витязі з публікації, підтверджуються відповідними доказами, тобто є достовірними, і на підставі цих фактів автор висловив свої думки, переконання, припущення, які ґрунтуються на оцінці діяльності органів влади та їх посадових осіб. Позивачі після усунення недоліків в клопотанні про виклик свідків не подавали повторно клопотання про виклик свідків.
		Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2020 справу призначено до розгляду.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що 11 квітня 2019 року у інформаційно-розважальному щотижневику Газета «Міський кур`єр» № 15 (1174) опублікована стаття під назвою: «Команда Зеленського в Олександрії: кримінальні провадження за бюджетні кошти і зв`язок із ОСОБА_3 » (а. с. 13  20).
		Інформаційно-розважальний щотижневик Газета «Міський кур`єр» є друкованим засобом масової інформації, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серії « НОМЕР_1 » № НОМЕР_2 , зареєстрованим 31 березня 1998 року Управлінням внутрішньої політики та суспільно-політичного моніторингу Кіровоградської обласної державної адміністрації та відомості про що зазначено в газеті (а. с. 20). Засновником зазначеного друкованого засобу масової інформації є відповідач ПП «Термінал». На момент виходу статті, редактором та відповідальним за випуск був відповідач, ОСОБА_2 .
		Позивач ОСОБА_1 просив визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності частину інформації, яка стосується його як посадової особи та міститься у зазначеній статті, наступного змісту:
		«Один із тендерів дуже показовий. У 2018 році він продав управлінню справами міськради, де незмінним керівником нині є пан ОСОБА_4 , два лазерних принтери HP LaserJet P2035. За договором вартість придбання склала 13900 грн..
		Реальна ринкова вартість цього товару дещо інша. Справа в тому, що це  принтери не останньої, як кажуть, свіжості. Вони хоча і випускаються виробником, проте дешевшають, бо випущені декілька років тому.
		…Усі магазини з реалізації такого товару говорять про ціну, яка приблизно на 30-40 % менша. Схожий товар на відомому торгівельному майданчику prom.ua можна придбати не більше, ніж за 5300 гривень за одиницю.
		…Тому реально різниця цінової пропозиції може сягати і більших показників.
		…Куди поділась різниця? Тут варіантів може бути чимало. …Але може бути і інший варіант  подарунки долі для комерсантів і чиновників управління. 30-40 відсотків з однієї закупівлі  це ж скромно, правда?».
		Крім того, позивач Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради просило визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності частину інформації, яка стосується його, як органу місцевого самоврядування та міститься у зазначеній статті, наступного змісту:
		«…Яка сума коштів була таким чином, імовірно, поцуплена з бюджету сьогодні поки що невідомо, проте мова може йти про досить значні суми.
		…Головними фігурантами справи можуть стати керівники навчальних закладів та підприємець. Імовірно, що до махлювання із державними коштами мають відношення і службові особи управління освіти міськради…».
		Суд першої інстанції зазначив, що при цьому у тезах, які просять визнати недостовірними та такими, що не відповідають дійсності, відповідачі наводять приклад проведення органом місцевого самоврядування тендеру на закупівлю оргтехніки.
		В цих тезах, зокрема зазначено, що позивач ОСОБА_1 є керівником управління справами та зазначена інформація відповідає дійсності, так само як і відповідає дійсності інформація щодо факту проведення тендеру та вартості закуплених товарів (а. с. 12, 98  100).
		Крім того, відповідачем ОСОБА_2 на підтвердження того, що закуплені принтери зняті з виробництва та їх ринкової вартості надано відповідні скріншоти з сайтів торгівельних інтернет-майданчиків (а. с. 96, 97).
		На підставі зазначених даних, автор статті, шляхом математичних розрахунків робить висновки про різницю ринкової вартості принтерів та їх вартості під час закупівлі в ході проведення тендеру. Далі зазначає, що різниця між зазначеною вартістю принтерів може бути подарунками долі для комерсантів та чиновників управління.
		Також, в статті йдеться про закупівлю інтерактивних дощок для потреб закладів освіти та наявність кримінальних проваджень щодо зазначених закупівель. При цьому, учасники справи не заперечували факту наявності таких кримінальних проваджень як на момент друку статті, так і на даний момент.
		В подальшому, співставляючи факт наявності кримінальних проваджень, а також органи, установи та організації, що проводили такі закупівлі інтерактивних дощок, автор статті робить висновок про те, що фігурантами таких кримінальних проваджень можуть стати посадові особі вищезазначених органів, установ та організацій.
		Викладаючи зазначену інформацію відповідач ОСОБА_2 , як автор статті, застосовує такі формулювання як «чимало варіантів», «подарунки долі для комерсантів та чиновників», «імовірно», «може», «можуть» тощо, тобто висловлює свої припущення, які ґрунтуються на оцінці діяльності органів влади та їх посадових осіб.
		Суд першої інстанції зазначив, що позивач ОСОБА_1 є публічною собою, тривалий час займає посаду керуючого справами виконавчого комітету Олександрійської міської ради, а позивач Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради  органом місцевого самоврядування та відповідно підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.
		При цьому, стаття була надрукована під час президентської компанії у зв`язку з виборами Президента України в березні-квітні 2019 року.
		Суд першоїінстанції дійшоввисновку,що оспорювана інформація є оціночними судженнями відповідачів, висловлює власні погляди автора статті, містить критичні висловлювання та припущення, а також з огляду на публічність позивача ОСОБА_1 у зв`язку із перебуванням на посаді органу місцевого самоврядування та статус органу місцевого самоврядування позивача Управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради, оспорювання інформація входить до предмету суспільного інтересу, стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно позивачів, суд вважає, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивачів та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
		Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
		Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).
		За змістом ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, наддавши їм іншу оцінку.
		Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
		Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом  це передумова плюралізму поглядів.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (справа від 06 жовтня 2015 року « ОСОБА_5 та інші проти України» (Karpyuk and others v. Ukraine).
		Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, однак її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (справа «Газета «Україна  центр» проти України» від 15 липня 2010 року (Gazeta Ukraine-tsentr v. Ukraine)).
		Політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Зазначені особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELS v. BELGIUM, параграф 47).
		Доводи викладені в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не встановив дійсні обставини по справі і допустив порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження. 
		Суд апеляційної інстанції приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що стаття, яка є предметом судового розгляду, містить роздуми автора статті відносно певних дій в частині використання коштів місцевої громади, що є свободою вираження поглядів і є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Апеляційний суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону. 
		Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
		Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційнускаргу  ОСОБА_1 ,Управління освіти,молоді таспорту Олександрійськоїміської ради, залишити без задоволення.
		Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 17.02.2020, залишити без змін.
		Повний текст постанови складено 01.07.2020 року.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...