Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 937/3891/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2020. Зареєстровано: 02.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2020.
Дата набрання законної сили: 22.06.2020
Номер судового провадження: 11-сс/807/744/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62019080000000463

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 22.06.2020 Справа № 937/3891/20
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 937/3891/20                 Головуючий в 1 інст.  ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/807/744/20                 Доповідач в 2 інст.  ОСОБА_2 
		Категорія ст. 183 КПК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 червня 2020 року                         м. Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
		головуючого ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		при секретарі ОСОБА_5 
		за участі прокурора ОСОБА_6 , 
		підозрюваного ОСОБА_7 , 
		захисників підозрюваного  адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 червня 2020 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_10 та відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019080000000463 від 01.10.2019р. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, одруженого, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді начальника цеху холодного прокату № 1 з виробництва ПАТ «Запоріжсталь», який є депутатом Запорізької міської ради, такого, що не має судимостей,
		застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 31 липня 2020 року включно, з визначенням застави в розмірі 840800 гривень, а також з роз`ясненням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_10 за погодженням із процесуальним прокурором у кримінальному провадженні  прокурором відділу прокуратури АРК ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з визначенням застави в розмірі 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1681 600 грн. та покладенням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України в разі внесення застави. 
		За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України за наступних обставин. 
		Відповідно до статті 80 Закону України «Про місцеві вибори» та рішення голови Запорізької міської ради «Про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів Запорізької міської ради сьомого скликання» ОСОБА_7 обраний депутатом Запорізької міської ради.
		Згідно рішення Запорізької міської ради № 5 від 17.12.2015 р. ОСОБА_7 обрано заступником голови постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин (далі за текстом комісія).
		У своїй діяльності ОСОБА_7 керуєтьсяКонституцією України,Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»,Законом України «Про статус депутатів місцевих рад»та іншими нормативними актами.
		Так, у положенніст. 5 Конституції Українизазначено, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вимогамист. 19 Конституції Українивстановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Згідно зіст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради (ч. 2); депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (ч. 4); депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (ч.6); депутат має право знайомитися з будь-якими офіційними документами, які зберігаються у відповідних органах місцевого самоврядування, та робити виписки, копіювання цих документів (10).
		Статтею 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»передбачено права депутата місцевої ради у виборчому окрузі, зокрема: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді. При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.
		Таким чином, ОСОБА_7 , виконуючи свої службові обов`язки депутата Запорізької міської ради та заступника голови постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради, постійно виконує організаційно-розпорядчі функції, у зв`язку з чим згідно пункту 2 примітки до ст. 368 та пункту 1 примітки дост. 364 КК України, є службовою особою.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 жовтня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_12 на засідання комісії винесено питання з приводу надання останньому, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		Відповідно протоколу № 98 засідання комісії від 10.10.2018, ОСОБА_7 доручено здійснити виїзд та обстеження вищезазначеної земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1 га., з метою подальшого вирішення питання щодо надання громадянину ОСОБА_12 , дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
		ОСОБА_7 підозрюється в тому, що приблизно в травні 2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у нього виник умисел на отримання грошових коштів в розмірі 12 000 доларів США у якості неправомірної вигоди від ОСОБА_12 за позитивний розгляд питання з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, винесення даного питання комісією на розгляд у сесійному порядку та сприяння у виділенні її в приватну власність. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, приблизно в середині травня 2019 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись на місці розташування вищезазначеної ділянки по АДРЕСА_2 , зустрівся з ОСОБА_12 . 
		В ході зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 , що комісія виділяє земельні ділянки у виключних випадках та дав останньому зрозуміти, що для позитивного вирішення питання з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, винесення даного питання комісією на розгляд у сесійному порядку та сприяння у виділенні її в приватну власність, йому необхідно виконати умови ОСОБА_7 , які останній пообіцяв зазначити пізніше. 
		Надалі, приблизно наприкінці травня 2019 року, більш точну дату в ході досудового розслідування не встановлено, близько 9 год. 00 хв., ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою власного збагачення, знаходячись біля торгово-розважального центру «CityMall», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1, висунув ОСОБА_12 вимогу надати йому грошові кошти в сумі 12 000 доларів США за позитивний розгляд питання з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, винесення даного питання комісією на розгляд у сесійному порядку та сприяння у виділенні її в приватну власність останнього. 
		Після цього, 27 листопада 2019 року ОСОБА_7 знаходячись автомобілі «OpelVectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі Запорізької площі (площа Леніна) в м. Запоріжжя, повідомив ОСОБА_12 , що він вже вирішив частину його питання, що підтверджується рішенням Запорізької міської ради №32/22 від 27.11.2019, яким ОСОБА_12 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,1 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку з чим ОСОБА_12 необхідно передати частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США. 
		У подальшому, 7 грудня 2019 року приблизно о 13:20 год., ОСОБА_7 , реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на одержання неправомірної вигоди, будучи службовою особою, знаходячись автомобілі «OpelVectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі Запорізької площі (площа Леніна) в м. Запоріжжя, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою власного збагачення, одержав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 72 000 гривень, що за їх домовленістю еквівалентно 3 000 доларів США, у якості частини неправомірної вигоди для себе, за позитивний розгляд питання з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, винесення даного питання комісією на розгляд у сесійному порядку та сприяння у виділенні її в приватну власність останнього. 
		7 грудня 2019 року приблизно о 13:20 год., у ОСОБА_7 під час спілкування з ОСОБА_12 виник умисел на отримання грошових коштів в розмірі 1 000 доларів США у якості неправомірної вигоди від останнього за вплив на посадових осіб Головного управління Держгеокадасту в Запорізькій області, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з метою вирішення питання із внесення відомостей до Державного земельного кадастру (присвоєння кадастрового номеру). 
		Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисних мотивів, під час вказаної зустрічі, знаходячись в автомобілі «OpelVectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі Запорізької площі (площа Леніна) в м. Запоріжжя, ОСОБА_7 повідомив, що у ОСОБА_12 можуть виникнути проблеми з внесенням відомостей до Державного земельного кадастру (присвоєння кадастрового номеру) стосовно вищезазначеної земельної ділянки та запропонував останньому надати йому грошові кошти в сумі 1000 доларів США за сприяння у вирішенні вказаного питання шляхом впливу на посадових осіб Головного управління Держгеокадасту в Запорізькій області, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави. 
		В подальшому, з метою розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки ОСОБА_12 звернувся до ФОП « ОСОБА_13 » та 2 січня 2020 року підписав договір № 001 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 . 
		Завершивши отримання необхідних дозволів та формування проекту, 27 січня 2020 року ФОП  ОСОБА_13  підготовлено електронну заявку № ЗВ-9700753782020 про внесення відомостей до державного земельного кадастру. Поряд з цим, державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_14 було винесено рішення про відмову внесенні відповідних відомостей у зв`язку з нібито виявленими порушеннями. Таким чином, у зв`язку з відмовою у внесенні відповідних відомостей стосовно земельної ділянки по вул. Зеленій в м. Запоріжжі площею 0,1 га, до Державного земельного кадастру (присвоєння кадастрового номеру), ОСОБА_12 у ході зустрічі, яка відбулась 07.03.2020, був вимушений звернутись до ОСОБА_7 та погодитись на його умови. 
		У подальшому, 11 березня 2020 року, приблизно о 12:20 год., ОСОБА_7 , реалізовуючи свої злочинні наміри, направленні на отримання неправомірної вигоди з метою власного збагачення, знаходячись в автомобілі «OpelVectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі Запорізької площі (площа Леніна) в м. Запоріжжя, діючи умисно, з корисних мотивів, одержав від ОСОБА_12 грошові кошті в сумі 25 000 гривень, що за їх домовленістю еквівалентно 1 000 доларів США, у якості неправомірної вигоди для себе, за вплив на посадових осіб Головного управління Держгеокадасту в Запорізькій області, тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з метою вирішення питання із внесення відомостей до Державного земельного кадастру (присвоєння кадастрового номеру). 
		Цього ж дня, ОСОБА_7 надав оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2310100000:04:041:0503 площею 0,1 га, який був сформований 10.03.2020 року державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області ОСОБА_14 . 
		Після цього, 25 березня 2020 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_12 , що рішенням Запорізької міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , загальною площею 0,1 га, та передано її у приватну власність ОСОБА_12 , у зв`язку з чим останньому необхідно передати раніше обумовлену другу частину грошових коштів в сумі 9000 доларів США. 
		Продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, направлені на одержання неправомірної вигоди, 2 червня 2020 року приблизно о 20:15 годині, ОСОБА_7 знаходячись в автомобілі «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №9 по вул. Узбекистанській в м. Запоріжжя, з корисливих мотивів, діючи умисно, з метою власного збагачення, одержав від ОСОБА_12 грошові кошти в сумі 243 000 гривень, що за їх домовленістю еквівалентно 9 000 доларів США, у якості другої частини неправомірної вигоди для себе, за позитивний розгляд питання з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, винесення даного питання комісією на розгляд у сесійному порядку та сприяння у виділенні її в приватну власність останнього. 
		В цей же день, після одержання вищезазначених грошових коштів у якості неправомірної вигоди, злочинні дії ОСОБА_7 припинені правоохоронними органами. 
		В результаті вказаних злочинних дій, ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_15 грошові кошти у розмірі 315 000 гривень у якості неправомірної вигоди, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є великим розміром, за позитивний розгляд питання з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, винесення даного питання комісією на розгляд у сесійному порядку та сприяння у виділенні в приватну власність земельної ділянки площею 0,1 га. розташованою по АДРЕСА_2 .
		3 червня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Задовольняючи клопотання частково, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри у вчиненні тяжких злочинів, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним вищезазначених кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у їх вчиненні, особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що він може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим перешкоджати встановленню істини по справі; може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо своєї злочинної діяльності, котрі ще не віднайдені та не вилучені органом досудового розслідування, а також, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини; може тиснути та впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще не допитані, а також на експертів у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки свідками у кримінальному проваджені є колеги підозрюваного та інші особи, які на даний час не допитані; шляхом домовленості та залучення невстановлених осіб ОСОБА_7 також може здійснювати тиск на заявника ОСОБА_12 і слідчий суддя прийшов до висновку, що застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою буде недостатнім.
		В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 вважає рішення слідчого судді необґрунтованим, невмотивованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
		В обґрунтування своїх вимог зазначає, що слідчий суддя не врахував положень ст. 183 КПК України та п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику ЄСПЛ і не обґрунтував свій висновок про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування іншого, ніж виключний запобіжний захід - у вигляді тримання під варто. 
		Вважає безпідставними висновки слідчого судді щодо можливого переховування, оскільки він наступного дня після затримання здав свій закордонний паспорт до прийняття рішення у кримінальному провадженні. 
		Вважає припущеннями твердження прокурора з приводу можливого впливу на свідків, заявника. 
		Вказує, що слідчий обґрунтовує необхідність застосування виключного запобіжного заходу наявністю ризику знищення підозрюваним доказів, але є незрозумілим, чому слідчий до цього часу так і не вжив всіх заходів для вилучення цих доказів та є незрозумілим, про які саме докази вказує слідчий. 
		Вважає, що твердження сторони обвинувачення з приводу можливого перешкоджання підозрюваним досудовому розслідуванню носять суто декларативний характер, натомість до суду з`явились особи, які є депутатами та бажали взяти його на поруку, що на його думку спростовує висновки слідчого судді про неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу. 
		Також із посиланням на ст.ст. 29, 62 Конституції України та прецендентну практику ЄСПЛ підозрюваний вказує на відсутність в даному провадженні сукупності обставин, які підтверджують обґрунтованість повідомленої йому підозри. 
		Зазначає, що в супереч наведеного у повідомленні про підозру, він не є службовою особою, не наділений організаційно-розпорядчими функціями, а лише виконує представницькі функції, покладені на нього Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». 
		Згідно доводів апеляційної скарги, твердження органу досудового розслідування про пропозицію ОСОБА_7 надати йому обумовлену суму 9000 доларів США за прийняття 25.03.2020 року ЗМР рішення про відведення земельної ділянки заявнику не відповідають дійсності, оскільки в той день таке рішення не приймалось, а прийнято воно було 27.05.2020 р. Також підозрюваний звертає увагу, що будь-яке рішення приймається виключно колегіальним органом  сесією міської ради. 
		Також підозрюваний зазначає, що згідно повідомленої йому підозри умисел на отримання неправомірної вигоди у нього виник ще у травні 2019 року, але відомості до ЄРДР за фактом вимагання цієї вигоди внесені були лише у жовтні 2019 р. 
		Вважає, що згідно підозри є незрозумілим, які саме дії він вчиняв для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки заявнику.
		Вказує, що підозра ґрунтується виключно на допиті потерпілого та протоколі обшуку від 02.06.2020 р., який через численні процесуальні порушення, допущені при його проведенні, не може вважатися допустимим доказом.
		Вважає, що фактичні обставини справи спростовують обґрунтованість підозри у вчиненні ним інкримінованих йому злочинів, оскільки хоча й об`єктивно зв`язують його з ними, але не підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний вчинив суспільно-небезпечне діяння. 
		Крім того, на переконання апелянта, застосовуючи запобіжний захід, слідчий суддя не дотримався вимог ст. 178 КПК України, належним чином не врахував дані про його особу, що він має постійне місце роботи, перебуває на посаді начальника цеху холодного прокату № 1 з виробництва ПАТ «Запоріжсталь», є депутатом ЗМР, раніше не судимий, одружений, має двох неповнолітніх дітей, відносно нього відсутні будь-які негативні дані щодо його репутації, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання.
		Згідно з випискою з медичної кари він має основні, супутні захворювання та ускладнення: ВПС, дефект межпредсердної перетинки (оперований у 2013 р.), ДДУХ ШОП, де з явищами венозної дісгемї. Сечокам`яна хвороба, конкремент правого мочеточника, хронічний пієлонефрит. Його діти також мають захворювання та знаходяться під диспансерним наглядом. У нього є матір, яка потребує постійного догляду та матеріальної допомоги. Діти, дружина та матір знаходяться на його утриманні. Наведене, на переконання апелянта, виключає ризик переховування та невиконання покладених на нього обов`язків. 
		Також ОСОБА_7 оспорює обґрунтованість визначеного слідчим суддею розміру застави, та вважає, що застава в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб була б достатньою мірою гарантування виконання ним покладених на нього обов`язків. 
		Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого 
		Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисників, які підтримали вимоги апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, перевіривши матеріали провадження та провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до вимог ч. 2ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно зіст. 178 КПК Українита зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Згідно з ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
		1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
		2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
		3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо обґрунтованості підозри, вважає достатніми докази можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
		В розумінніст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
		Згідно ч. 1ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Матеріали, додані до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, передбачених. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема:
		- протоколами допитів ОСОБА_12 в якості свідка та потерпілого від 02.10.2019 р., 07.12.2019 р., 12.12.2019 р., 21.11.2019 р., 07.03.2020 р., 03.06.2020 р. (а.с. 36-40, 51-53, 54-56, 58-60, 64-67, 111-114). 
		Зокрема, будучи допитаним 2 жовтня 2019 року, ОСОБА_12 показав, що протягом трьох років намагався отримати у власність земельну ділянку у АДРЕСА_2 . 10 жовтня 2018 року рішенням земельної комісії ОСОБА_7  депутата, заступника голови постійно діючої комісії з питань архітектури та земельних відносин з приводу надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. зеленій для будівництва та обслуговування будинку уповноважили вивчити його питання за зобов`язали його виїхати на місце та доповісти на черговому засідання комісії. Приблизно в середині травня 2019 року йому зателефонував ОСОБА_7 та запропонував зустрітися на вказаній земельній ділянці. На першій зустрічі ОСОБА_7 переконувався, що земельна ділянка порожня та повідомив, що на цей час земельні ділянки нікому не виділяють. Натякав, що є певні механізми виділення земельних ділянок, проте це не безкоштовно. Через два тижні після цієї зустрічі ОСОБА_7 зателефонував йому та запропонував зустрітися. Він прибув на зустріч, за пропозицією ОСОБА_17 залишив свій мобільний телефон у своєму автомобілі та сів в автомобіль ОСОБА_7 , де він повідомив, що земельну ділянку можуть видати, але під «документи» учасника АТО, що це вже пророблена схема виділення земель громадянам, проте це буде не безкоштовно, після цього взяв лист паперу та написав 10000 доларів США, сказавши, що іншого варіанту не має та це значно дешевше, ніж купувати земельну ділянку. 
		В подальшому, будучи допитаним 7 грудня 2019 року в якості потерпілого ОСОБА_12 показав, що за ініціативою ОСОБА_7 він зустрівся з ним 27 листопада 2019 року та ОСОБА_7 сказав, що з огляду на винесення питання про виділення земельної ділянки на сесію, йому необхідно сплатити половину обумовленої раніше суми.
		Згідно доданого до клопотання слідчого протоколу допиту потерпілого від 21 листопада 2019 року він показав, що під час зустрічі з ОСОБА_7 9 листопада 2019 року він повідомив, що земельну ділянку потрібно буде оформлювати на учасника АТО, на що потерпілий відмовився, оскільки йому було принципово важливо оформлення земельної ділянки безпосередньо на нього. З огляну на що ОСОБА_7 пояснив, що в такому випадку вирішення питання буде дорожче на декілька тисяч доларів США. 
		12 грудня 2019 року потерпілий згідно протоколу його пропиту показав, що 7 грудня 2019 року він зустрівся з ОСОБА_7 та передав йому частину від раніше обумовленої суми в розмірі 72000 грн. Також ОСОБА_7 повідомив йому, що у нього можуть виникнути проблеми з приводу виготовлення технічної документації на земельну ділянку, які він може вирішити за 1000 доларів США. 
		Згідно доданого до клопотання про застосування запобіжного заходу протоколу допиту потерпілого від 27 березня 2020 року, він показав, що при зустрічі з ОСОБА_7 він вказав, що для вирішення питання про присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру, посадовцям Держгеокадастру необхідно передати 1000 доларів США та він може зробити «знижку» в розмірі 100 доларів США. 
		Згідно даного до клопотання про застосування запобіжного заходу протоколу допиту потерпілого ОСОБА_12 від 3 червня 2020 року він показав, що в ході попередніх зустрічей з ОСОБА_7 що питання про виділення земельної ділянки знято у зв`язку із наявністю інформації про співпрацювання потерпілого з правоохоронними органами з метою викриття протиправної діяльності постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури і земельних відносин Запорізької міської ради. Але через кілька днів ОСОБА_7 зателефонував йому та в завуальованій формі вказав, що йому необхідно передати 9000 доларів США. 2 червня 2020 року за вказівкою ОСОБА_7 він зустрівся з ним біля АЗС «WOG» на Сонячному шосе в м. Запоріжжі. В ході зустрічі ОСОБА_7 вказав, що йому необхідно надати обумовлені грошові кошти. Приблизно о 20.20 він, знаходячись в автомобілі «Опель Вектра», передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 243000 грн. у якості частини неправомірної вигоди за позитивне вирішення питання щодо виділення у його власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 . 
		Наведені у протоколах допиту потерплого ОСОБА_12 фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень узгоджуються із фактичними даними, що містяться у доданих до клопотання слідчого протоколах про результати проведення НСРД (а.с. 4, 13-4, 15-19, 20-24, 104-110), протоколах огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів  грошових коштів від 7 грудня 2019 року (а.с. 43-49); від 11 березня 2020 року (а.с. 70-73); від 2 червня 2020 року (а.с. 115-130), а також у протоколах обшуку автомобіля «Opel Vectra», державний номерний знак НОМЕР_1 , в ході котрого з автомобіля було вилучено заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти в сумі 243 000,00 грн. (а.с. 84-92 та протоколі затримання ОСОБА_7 від 2 червня 2020 року (а.с. 93-97);
		Органи державної влади і органи місцевого самоврядування є різновидами органів двох форм (видів) влади  влади державної і влади територіальних громад (місцевого самоврядування). Іншими словами, представники органів державної влади та представники органів місцевого самоврядування є представниками влади в широкому розумінні, різновидами якої є державна влада, влада територіальних громад (влада місцевого самоврядування) та контрольно-наглядова влада.
		Згідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовими особами устаттях 364,368,368-5,369цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Стороною захисту, як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді не спростовувалось, що ОСОБА_7 обраний депутатом сьомого кликання Запорізької міської ради, є заступником голови постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації архітектури та земельних відносин.
		З огляду на наведені вище фактичні обставини вчинення ОСОБА_7 інкримінованих йому органом досудового розслідування на цей час злочинів та з урахуванням положень Закону (ст. 18, примітки до ст. 45, примітки 1 до ст. 364 та примітки 2 до ст. 368 КК України) він є суб`єктом корупційних злочинів, передбачених ст.ст. 368, 369-2 КК України, що в свою чергу спростовує відповідні доводи апеляційної скарги підозрюваного.
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПК).
		Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
		При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
		Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
		Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_7 міг вчинити вищевказані кримінальні правопорушення, а тому доводи захисту про відсутність доказів на даній стадії досудового розслідування не вирішуються слідчим суддею.
		Об`єктивних даних, які б свідчили про те, що вказані докази отримані з порушенням порядку, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, колегією суддів не встановлено.
		Колегія суддів вважає, що на даному етапі розслідування підозра цілком обґрунтована, а достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування, а в подальшому - судового розгляду.
		Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
		Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України.
		Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення з метою приховати чи спотворити об`єктивні дані у злочині, в якому він підозрюється колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі його майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбаченіст. 178 КПК України.
		Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст.368, 2 ст.369-2 КК України, які полягають в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди та в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функції держави. 
		Відповідно дост. 12 КК Українита приміткист. 45 КК України, вказані злочини є тяжким та середньої тяжкості корупційним кримінальними правопорушеннями, санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Розмір неправомірної вигоди, вимагання та отримання якої інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування становить 315000 грн.
		Вчинення корупційного злочину виключає можливість звільнення особи від покарання (ч. 4 ст. 74), від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України), призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі (ч. 1 ст. 69 КК України), істотно впливає на вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 81 КК України). 
		Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. 
		Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. 
		Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
		На думку колегії суддів, матеріальне становище підозрюваного ОСОБА_7 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
		Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
		При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ОСОБА_7 , використовуючи своє становище, вплив, авторитет, може незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, у тому числі, які є його колегами, шляхом домовленості та залученням невстановлених осіб може здійснювати тиск на потерпілого ОСОБА_12 з метою зміни ним показань або відмови від їх надання.
		Також, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що оскільки досудове розслідування на даний час не завершене, і процес збору доказів триває, існує вірогідність того, що ОСОБА_7 може знищити або сховати документи, які дають підстави підозрювати його у вчиненні кримінального правопорушення або ж надати вказівку знищити, сховати чи спотворити документи, які стосуються виділення заявнику земельної ділянки, присвоєння кадастрового номеру тощо. 
		Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги підозрюваного з приводу того, що він не має на меті переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджує тим, що здав свій закордонний паспорт, оскільки повідомлення про підозру ОСОБА_7 було вручено 3 червня 2020 року безпосередньо після його затримання в порядку п. 3 ч. 1ст. 208 КПК України, а тому його дії, після затримання та вручення повідомлення про підозру не можуть спростувати ризиків зазначених в ухвалі слідчого судді.
		Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.
		У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
		Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке є тяжким корупційним злочином та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, виключають об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до п. 3 ч. 5ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
		На переконання колегії суддів, застава у межах, визначених п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України, не буде здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. 
		Тому, з урахуванням майнового та соціального стану ОСОБА_7 , доведених у судовому засіданні ризиків,заставаусумі400прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 840 800гривень здатна, у разі її внесення, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Доводи сторони захисту з приводу того, що слідчим суддею визначено заставу в завідомо непомірному розмірі, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки після застосування запобіжного заходу за ОСОБА_7 було внесено заставу та він на цей час звільнений з-під варти.
		Разом з тим прибуття ОСОБА_7 до судового засідання апеляційного суду свідчить, що розмір визначеної та внесеної застави є дійовим стримуючим фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд врахував вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		Надані із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріали доводять наявність правових підстав для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
		Істотних порушень вимогКримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
		У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене ним рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
		На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 4 червня 2020 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019080000000463 від 01.10.2019 р. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів до 31 липня 2020 року включно, з визначенням застави в розмірі 840800 гривень залишити без змін.
		Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
		 
		Судді:
		ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...