Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/104/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 02.07.2020. Зареєстровано: 03.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.07.2020.
Дата набрання законної сили: 01.07.2020
Номер судового провадження: A/855/6078/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 753/104/20                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Цимбал І.К. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  01 липня 2020 року                                                                              м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді:                                                                                Кузьмишиної О.М.,
		суддів:                                                                                            Костюк Л.О., Кобаля М.І.
		 
		за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.
		позивача: ОСОБА_1 ;
		відповідач та апелянт: не з`явилися;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Журавського Євгенія Руслановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до інспектора роти № 5 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Журавського Євгенія Руслановича, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАК № 1876013 від 18.12.2019 р., винесену поліцейським 2 батальйону 5 роти УПП у м.Києві молодшим лейтенантом поліції Журавським Євгенієм Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності згідно із ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладенню на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він, рухаючись на власному автомобілі, був зупинений відповідачем у зв`язку із перевищенням швидкості, що було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів "TruCAM". 
		Позивач зазначає, що після зупинки відповідачем його транспортного засобу, він не погодився із порушенням, що ставилось йому за вину та зазначив про те, перевищення швидкості не мало місця. Позивач зазначив, що вимірювальний пристрій не був зафіксований стаціонарно, а був у руці відповідача, в свою чергу на дорозі були інші транспортні засоби, які рухалися у попутному напрямку, швидкість руху могла належати комусь з них. Крім того, на вимогу позивача відповідач не надав технічну документацію на прилад та не роз`яснив належним чином права позивача.
		Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12.02.2020 р. позов задоволено. Скасовано постанову серії ЕАК № 1876013 від 18.12.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрито.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України (надалі - Департамент патрульної поліції) подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки не відповідає фактичним обставинам у справі. Апелянт зазначає, що позивачем було перевищено швидкість руху, що підтверджується відеозаписом та фото з приладу TruCam LTI 20/20 (серійний номер TC 000454), а тому вважає, що вина позивача є доведеною. 
		Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
		Апелянт та відповідач в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи чи заяв про розгляд справи за їх участі до суду не надходило. 
		Зважаючи на викладене, колегія суддів, заслухавши думку позивача, ухвалила подальший розгляд справи здійснювати без їх участі.
		У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
		Так, відповідно до винесеної постанови, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , 18.12.2019 р. близько 12 год. 01 хв. за адресою: проспект Академіка Палладіна, 37 рухався зі швидкістю 82 км/год, перевищуючи встановлену швидкість руху на 32 км/год, швидкість вимірювалась приладом TruCAM 000454, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
		Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог та закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не надав доказів правомірності прийнятого рішення, зокрема  відповідне фото та відеозапис, на якому зафіксовано державний номерний знак транспортного засобу, що перевищив встановлену правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму для населеного пункту. Також підтвердження географічної локації транспортного засобу з вимірювального пристрою, а також інші докази правомірності свого рішення. 
		Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію»    поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені    Конституцією    та законами України.
		Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 зазначеного Закону  поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Відповідно до ч. 1  ст. 9 КУпАП   адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до  ст. 251 КУпАП доказам у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо підчас складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог    статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого    статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Відповідно до  ст. 283 КУпАП  постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		Згідно до вимог п. 7 розділу VІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції», затвердженою  Наказом МВС України від 06 листопада 2015 року № 1376, посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до   ст. 280 КУпАП   зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
		Колегією суддів встановлено, що оскаржувана постанова відповідає вищевказаним вимогам.
		Відповідно до ч. 1    ст. 122 КУпАП    перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
		В пункті 1.3  Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Згідно вимог пп. «б» п.12.9  Правил дорожнього руху  України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6, 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.
		Загальні обмеження швидкості, зокрема, п. 12.4 ПДР поширюються на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» в скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».
		Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію»    (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання    правил дорожнього руху.
		Тобто, положення    Закону №580-VIII    надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
		Згідно    ст.31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
		Статтею 40 цього ж Закону    передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання    правил дорожнього руху.
		Згідно оскаржуваної постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням    ПДР, зокрема, за перевищення встановленої швидкості руху в межах населеного пункту. Швидкість вимірювалась приладом TruCamLTI 20/20 № ТС000454.
		Отже, порушення визначеного    ПДР    обмеження швидкості руху, встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу та свідчить про перевищення позивачем встановленої швидкості руху, за що передбачено адміністративну відповідальність, у вигляді штрафу.
		Відповідно до ч.2    ст. 77 КАС України    в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення ним порушення    ПДР    відповідними доказами.
		Департаментом патрульної поліції надано в суд апеляційної інстанції відеозапис та фото, на які зафіксовано порушення позивачем правил ПДР.
		Департамент патрульної поліції зазначає, що на час розгляду судом першої інстанції справи він не мав можливості надати суду першої інстанції матеріали у справі для повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин, із урахуванням інформації про відеозапис події, що стосуються предмету доказування, оскільки інформація про надання доступу до відеозапису надійшла до Департаменту лише 20.02.2020 р., що підтверджується рапортом відповідача.
		Так, і наданих Департаментом відеозапису та фото з приладу TruCamLTI 20/20 № ТС000454 колегією суддів встановлено, що автомобіль Skoda Otavia, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 82км/год по проспекту Палладіна перевищив швидкість в межах населеного пункту - 50км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР.
		Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
		Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 року № 1362 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
		Проте, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.
		Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку.
		Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.
		Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення іі результатів, затвердженим    наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.
		Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13797, виданого ДП Укрметртестстандарт» від 21 грудня 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 за номером ТС000454, яким було зафіксовано перевищення ОСОБА_1 швидкості руху,- є придатним до застосування.
		Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
		Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
		Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
		Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
		Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення    правил дорожнього руху    від моменту її фіксації приладом TruCam.
		Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення    правил дорожнього руху    та проведення їх експертиз не є обов`язковим.
		Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О.Г. від 04 жовтня 2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.
		Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
		Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13797 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LT1 20/20 № ТС000454 до застосування.
		Отже, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні    ст. 251 КУпАП    при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
		Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що фіксування приладом швидкості відбулося в ручному режимі, який не був закріплений на чітко визначеному місці, що свідчить про неточність вимірювання швидкості та на відсутність документів, що підтверджують його сертифікацію.
		Посилання позивача на те, що фіксація швидкості руху автомобіля була проведена в іншому місці спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом.
		Не спростовує здійсненого позивачем адміністративного правопорушення факт не    надання йому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху роз`яснень, передбачених положеннями статей КУпАП. Ці недоліки не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
		Відповідно до п. 4 р. І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні    правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,    зафіксовані    не    в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх    справи    №1395 від 7 листопада 2015 року (далі - «Інструкція»)    у    разі виявлення    правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд    якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову    у    справі про    адміністративне правопорушення    без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься    у    разі виявлення    адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених    статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин    у    відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.
		Згідно з п. 2 р. ІІІ Інструкції, постанова  у справі про адміністративні    правопорушення, передбачене    частиною першою статті 122   КУпАП,  виноситься на місці вчинення    адміністративного правопорушення.
		Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин    справи    в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до п. 1 р. IV Інструкції, розглянувши справу  про адміністративне правопорушення,    поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
		Слід також зауважити, що відповідачем була винесена постанова в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відповідно до ч. 5 р. 4 Інструкції, бланк якої не містить графи ,в якій наводяться докази на яких ґрунтується висновок  про вчинення особою правопорушення та графи про роз`яснення особі її прав.
		В той же час матеріали справи не місять письмових заперечень позивача щодо порядку винесення оскаржуваної постанови, зокрема, зауважень щодо не роз`яснення йому прав чи вимоги щодо надання йому правової допомоги.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.
		Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог    ПДР    України.
		Виходячи із системного аналізу фактичних обставин у справі та норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції за наявності належних доказів на підтвердження правопорушення, вчиненого позивачем, дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху та відповідно вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
		Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
		Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 317 КАС України апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, оскільки судом першої інстанції не повно з`ясовано фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Керуючись ст. ст. 243, 244, 250, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
		Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий суддя:                                                                                О.М. Кузьмишина
		 
		 
		Судді:                                                                                                    Л.О. Костюк
		 
		 
		                                                                                                      М.І. Кобаль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...