Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/7242/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 02.07.2020. Зареєстровано: 03.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2020.
Дата набрання законної сили: 03.08.2020
Номер судового провадження: 2/234/2369/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 234/7242/20 
		Провадження № 2/234/2369/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01 липня 2020 року                          м. Краматорськ
		 
		Краматорський міський суд Донецької області у складі: 
		головуючого судді Данелюк О.М.,
		при секретарі Антоненко О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу №234/7242/20 за позовною заявою:
		ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		до
		Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський Машинобудівний завод», юридична адреса: Донецька область м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.№2
		про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку та моральної шкоди, -
		Обставини справи:
		06.05.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулася позивачка із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки в розрахунку та моральної шкоди.
		Позов обґрунтовує тим, що з 04.10.1982 року по 19.02.2019 року ОСОБА_1 працював в ПрАТ «СКМЗ». Останньою посадою позивача на зазначеному підприємстві був слюсар з механоскладальних робіт. Наказом №29 від 19.02.2020р. ОСОБА_1 був звільнений з підприємства у зв`язку зі скороченням численності та штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України.
		При звільненні ОСОБА_1 була видана трудова книжка, але не були проведені розрахунки при звільненні. ПрАТ «СКМЗ» не виплатило ОСОБА_1 заробітну плату за грудень 2019 року та січень-лютий 2020 року в сумі 18335,10грн.
		ОСОБА_1 неодноразово звертався до Відповідача з проханням виплатити належну йому зарплату, але керівництво підприємства відмовлялося, посилаючись на відсутність коштів, що і змусило ОСОБА_1 звернутися з цим позовом до суду.
		Приписами ч.1 ст.46 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Так, статтею 116 КЗпП встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
		З довідки про заборгованість по заробітній платі №213 станом на 27.04.2020 року, яка надана, відповідачем на заяву позивача вбачається, що ПрАТ «СКМЗ» має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі на загальну суму 18335,10грн. (грудень 2019 року - 959,17грн., січень 2020 року - 1256,72грн., лютий 2020 року -16119,21грн.).
		Тобто відповідач не заперечує проти наявної заборгованості по виплаті заробітної сплати позивачу ОСОБА_1 .
		Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить-рішення по суті спору.
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
		Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату пралі» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок). Цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
		Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
		Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
		Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
		З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку підлягає застосуванню формула, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень порядку.
		Відповідно до довідки ПрАТ «СКМЗ» про заборгованість по заробітній платі №213 від 27.04.2020 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 797,84грн., а тому і розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинно робити з цієї суми, помножуючи її на кількість робочих днів прострочки розрахунку.
		Згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		В результаті протиправних дій відповідача щодо ОСОБА_1 останній зазнав душевних страждань, так як не виплата йому заробітної плати суттєвим чином вплинула на ритм його життя, він був позбавлена засобів до існування, що призвело до стресу. Через відсутність коштів він був змушений позичати кошти у знайомих, с приводу чого в його родині були сварки.
		У зв`язку з цим завдану відповідачем моральну шкоду, ОСОБА_1 оцінює в розмірі 5000грн.
		Сума судових витрат, які він поніс у зв`язку із розглядом цієї справи складається з розміру вже сплаченого ним судового збору у розмірі 840,80грн.
		Просить суд винести рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з грудня 2019 року по 19.02.2020 рік у сумі 18335,10грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.02.2020р.по день ухвалення судом рішення по справі виходячи з середньоденної заробітної плати в розмірі 642,26грн., та витрати зі сплати судового збору за стягнення моральної шкоди в сумі 840,80грн.
		Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 07.05.2020 року провадження по цивільній справі за позовом відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 28.05.2020 року.
		Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10.06.2020року зазначену цивільну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.06.2020року.
		Від позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 надійшла заява, в якій вони просять справу слухати без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також відзив на позовну заяву, в якому погодився із заборгованістю по заробітній платі у розмірі 18335,10грн. та середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 20.02.2020року по день ухвалення судом рішення з урахуванням середньоденної заробітної плати після утримання податків та зборів у розмірі 642,26грн. та 14 робочих днів, що становить 8991,64грн.
		Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
		Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 , 04.10.1982 року, був прийнятий до Старо-Краматорського ордену Трудового Червоного Знамені Машинобудівного заводу ім. Орджонікідзе відповідно до наказу №935 від 01.10.1982 року слюсарем механоскладальних робіт 3 розряду (а.с.10).
		17.05.1995 року Старо-Краматорський ордену Трудового Червоного Знамені Машинобудівний завод ім. Орджонікідзе було перейменовано в ВАТ «СКМЗ».
		20.07.2011 року ВАТ «СКМЗ» було перейменовано в ПАТ «СКМЗ».
		27.04.2018 року ПАТ «СКМЗ» було перейменовано в ПрАТ «СКМЗ».
		01.12.2019 року позивач переведений на посаду слюсарем механоскладальних робіт 5 розряду відповідно до наказу №134 від 01.12.2019 року ПрАТ «СКМЗ» (а.с.11).
		19.02.2020 року, позивача було звільнено з ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» відповідно до наказу №29 від 19.02.2020 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. (а.с.11).
		Згідно довідки ПрАТ «СКМЗ» заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період з грудня 2019 року по лютий 2020 року становить 18335,10грн. та його середньоденна заробітна плата складає 642,26грн. (а.с.12).
		Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
		Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
		Відповідно до ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
		Згідно ст.4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		Відповідно ч.1 ст.9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
		Суд переконався, що позивачка перебувала у трудових відносинах із відповідачем. Відповідно до норм ст.ст.115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем по заробітній платі має довести саме роботодавець, а не позивач.
		Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітної плати в сумі 18335,10грн.є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Крім того відповідно до статті 117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що передбачений частиною першою статті 117КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
		Відповідно до наданої відповідачем довідки про заборгованість середньоденна заробітна плата позивача складає 642,26грн., тому з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки в розрахунку по заробітній платі, починаючи з 19.02.2020рокупо день ухвалення судом рішення по справі:
		У грудні 2019 року - 10 робочих днів.
		У січні 2020 року - 13 робочих днів.
		У лютому 2020 року - 12 робочих днів.
		У березні 2020 року - 21робочий день.
		У квітні 2020 року - 21 робочий день.
		У травні 2020 року - 19 робочих днів.
		У червні 2020 року  20 робочих днів.
		У липні 2020 року  1 робочий день
		На 01.07.2020 року всього 117 робочий день.
		Згідно довідкипро заборгованістьпо заробітнійплаті №213від 27.04.2020року середньоденназаробітна платапозивача становить797,84грн.,після утриманняподатків тазборів 642,26грн.: 117?642,26=75144,42грн.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що саме ця сума підлягає стягненню.
		Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
		Згідно з статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000грн. 00коп. позивач зазначив, що в результаті протиправних дій відповідача щодо нього він зазнав душевних страждань, так як не виплата йому заробітної плати суттєвим чином вплинула на ритм його життя, він був позбавлений засобів до існування, що призвело до стресу.
		Оцінивши доводи позивача про завдання моральної шкоди та враховуючи усі докази по справі суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 неправомірними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього.
		Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди суд виходить із того, що на цей час не існує якогось сталого алгоритму визначення розміру моральної шкоди, але виходячи з характеру правопорушення і його наслідків для ОСОБА_1 , тривалість його страждань і переживань, беззаперечної зміни укладу його життя, оцінивши усі чинники завданої моральної шкоди, виходячи із морально-правових імперативів справедливості, розумності й добросовісності суд приходить до висновку, що з ПрАТ «СКМЗ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2000грн. 00коп. у якості відшкодування моральної шкоди.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві  пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
		Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		Таким чином, з відповідача підлягають стягненню в доход держави судовий збір у сумі 840,80грн., та на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору за стягнення моральної шкоди в сумі 840,80грн.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
		Керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 137, 141, 144, 263-265 ЦПК України, ст.ст.47, 115, 116, 233, 237-1 КЗпП України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки в розрахунку  задовольнити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі за період з грудня2019року по19.02.2020ріку сумі 18335 (вісімнадцять тисяч триста тридцять п`ять) гривні 10 копійок.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.02.2020р. по день ухвалення судом рішення по справі в розмірі 75144 (сімдесят п`ять тисяч ста сорока чотирьох грн.) 42коп.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , моральну шкоду у розмірі 2000грн. 00коп. (дві тисячі грн. 00коп.).
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80грн.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 05763642; Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2 ) на користь держави судовий збір у сумі 840,80грн.
		Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.
		Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
		 
		Суддя Краматорського
		міського суду                                О.М. Данелюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...