Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/791/18 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: 03.07.2020. Зареєстровано: 03.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 06.07.2020.
Дата набрання законної сили: 12.01.2021
Результат оскарження 12.01.2021 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		30 червня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/791/18 Господарський суд Чернігівської області у складі: судді Федоренко Ю.В., за участю секретаря судового засідання Сиворакши Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14"
		        до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп"
		про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації;
		 
		за участю :
		представника позивача: Йовенко О.В. - адвокат;
		представника відповідача: Постой О.В. - адвокат;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач -  ТОВ "Шляхо-будівельне управління №14" звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідача - ТОВ "Челайн" (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 18.01.2019) у якому просить:
		1.Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_5 о 16 год. 42 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4, розміщеній на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_17" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн Медіа Груп" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що:
		-          ТОВ "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі;
		2.Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 об 11 год. 38 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7", розміщеній на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_17" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1), в частині того, що:
		-          ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом;
		-          ТОВ "ШБУ-14" здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету;
		-          засновником ТОВ "ШБУ-14" є діловий партнер мера ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;
		-           ОСОБА_4  тривалий час був підписантом в "ШБУ - 14";
		- в інтересах ТОВ "ШБУ - 14" ОСОБА_6 вчиняв певні дії, що у тексті статті викладено наступним чином: 
		"До речі, раніше ремонтом доріг і між дворових проїздів займалося  "Комунальне шляхо-будівельне підприємство". Але ОСОБА_6 знищив це підприємство і завів на солоденькі багатомільйонні підряди свою фірму. Окрім того, ТОВ "ШБУ 14" пасеться не лише в міській казні. ОСОБА_6 домовився про "співпрацю" й з іншими структурами. Одне з найбільш корумпованих управлінь Чернігівської ОДА (управління капітального будівництва) замовило робіт у "ШБУ-14" на понад 50 мільйонів гривень. Служба автомобільних доріг області уклала договір із підконтрольною мером фірмою на 135 мільйонів гривень. Для комунального підприємства "Чернігівводоканал" "ШБУ-14" майже  за 2 мільйони виконувало роботи по відновленню асфальтобетонного покриття після ремонту колектора. Навіть через освітян вийшло перегнати майже півмільйона гривень. "ШБУ-14" на замовлення управління освіти міської ради відремонтувало дорожнє покриття біля колегіуму № 11".
		-ТОВ "ШБУ-14" є фірмою ОСОБА_6;
		-ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольною мером фірмою;
		-ТОВ "ШБУ-14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет;
		-за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень.
		3.Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_10 о 13 год. 16 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_9" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що у діях підприємства ТОВ "ШБУ-14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_6 наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни Чернігова на ремонт доріг.
		4.Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління №14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_11 о 17 год 35 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_25" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що: ТОВ "ШБУ-14" є монополістом.
		5.Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління №14" інформацію, поширену у мережі Інтернет у інформаційній статті ІНФОРМАЦІЯ_3 о І7 год 50 хв. під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_2" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що:
		-          ТОВ "ШБУ-14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_6;
		-          ТОВ "ШБУ-14" монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів. 
		6.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну та таку, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14", інформацію шляхом опублікування на головній сторінці офіційного веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (ІНФОРМАЦІЯ_6/) повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення.
		Дії суду щодо розгляду справи.
		Ухвалою від 05.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2019 позов задоволено частково.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Челайн медіа груп" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2019 у справі №927/791/18 залишено без задоволення, а вказане рішення без змін.
		Постановою Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №927/791/18 касаційну скаргу ТОВ "Челайн медіа груп" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 і рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.06.2019 у справі №927/791/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
		Верховний Суд, зокрема, зазначив, що вважає обґрунтованим доводи, викладені у касаційній скарзі щодо неправильного застосування судами при вирішенні спору норм матеріального права. Зокрема, при вирішенні спору господарськими судами попередніх інстанцій застосовано до спірних правовідносин норми Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні". Проте, в цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Термін «засіб масової інформації» є ширшим, аніж термін «друкований засіб масової інформації", тому їх не можна розглядати як тотожні, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин норм .
		Верховний Суд звернув також увагу на те, що інформація, про спростування якої заявлено вимогу, повинна стосуватися саме тієї фізичної чи юридичної особи, що є позивачем у справі. Тому при розгляді і вирішенні спору суди повинні достеменно установити, чи оспорювана інформація стосується саме позивача у справі і завдає шкоди саме його діловій репутації.
		Господарськими судами не досліджено обставини, на які посилається скаржник, про те, що інформація наводилася у публікаціях із посиланням на першоджерело шляхом використання гіперпосилань. Суди при оцінці цих доводів відповідача у справі не дослідили змісту відповідних публікацій та відповідності оспорюваної інформації тексту публікацій за гіперпосиланнями.
		Відповідно до ч.1 ст.316 ГПК України  вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020 справу передано на розгляд судді Федоренко Ю.В., який ухвалою від 13.01.2020 справу прийняв до свого провадження за правилами загального позовного провадження.
		Під час проведення підготовчого засіданні 12.02.2020 суд оголосив перерву для вирішення питання про призначення у справі судової експертизи щодо наявності спірних гіперпосилань у публікаціях відповідача на дату їх оприлюднення. У підготовчому засіданні  19.02.2020  представники сторін заявили про  недоцільність призначення судової експертизи.
		Ухвалою суду від 04.03.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.03.2020.
		У судовому засіданні 16.03.2020 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні  з розгляду справи по суті на 19.03.2020
		Ухвалою суду від 19.03.2020 суд, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема, представників учасників справи та працівників суду, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. №215 ) та розпорядження міського голови "Про додаткові заходи спрямовані на запобігання розповсюдженню коронавірусу на території міста Чернігова" від 16.03.2020 № 32-р", відклав розгляд справи.
		Ухвалою суду від 22.06.2020 розгляд справи призначено на 30.06.2020.
		26.06.2020 через канцелярію суду відповідачем подано заяву про огляд веб-сайту панелі адміністрування веб-сайту choline.com.ua. Заяву обгрунтовано необхідністю встановлення  наявності чи відсутності гіперпосилань в оскаржуваних публікаціях на момент вирішення спору.
		Ні у поданій заяві, ні у судовому засіданні представником відповідача не наведено поважних причин не подання вказаної заяви в підготовчому провадженні, а тому суд ухвалив залишити без розгляду вказану заяву на підставі ч.2 ст.207 ГПК України.
		У судовому засідання 30.06.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		Позиції учасників справи.
		Позовні вимоги обґрунтовані  тим, що розміщені у мережі Інтернет на веб-сайті відповідача інформаційні статті щодо позивача містять недостовірні фактичні твердження, наклеп про вчинення ним злочинів, що позивач розцінює як свідому комплексну цілеспрямовану кампанію по нанесенню шкоди його діловій репутації. Внаслідок цих дій позивач зазнав та продовжує зазнавати втрати немайнового характеру, що виявилися у приниженні ділової репутації позивача, значному зниженні престижу підприємства та довіри до його діяльності в очах жителів Чернігівщини.
		Заперечуючи позов відповідач посилається на те, що оспорювана позивачем інформація є оціночними судженнями, оскаржувані публікації містять посилання на першоджерело шляхом використання гіперпосилань, щодо інформації про відкриття кримінальних проваджень, то вказана інформація міститься в судових рішеннях.
		Фактичні обставини справи.
		ТОВ "Челайн медія груп" зареєстроване як засіб масової інформації (Свідоцтво №ЧГ 577-226Р від 08.06.2016).
		Використання Інтернет порталу новин ІНФОРМАЦІЯ_17. Новини Чернігова © Copyright 2016, http://ІНФОРМАЦІЯ_6 (Інформаційний портал "Челайн") Товариством з обмеженою відповідальністю "Челайн Медіа Груп" визнається відповідачем та підтверджується наявною в матеріалах справи копією авторського договору №3 про передачу авторських прав від 09.06.2018, який укладено між ТОВ "Челайн Медіа Груп" (Користувач) та ОСОБА_7 (Автором) та відповідно до умов якого, останній передав відповідачу доменне ім`я "ІНФОРМАЦІЯ_6" у користування ТОВ "Челайн Медіа Груп" для здійснення журналістської діяльності та висвітлення суспільно-політичної, культурної та соціально-корисної інформації. 
		Факт розміщення відповідачем Інформаційних статей з оспорюваною інформацією на Інтернет порталі "ІНФОРМАЦІЯ_17" з інформацією, яка на думку позивача є недостовірною, не оспорюється сторонами у справі.
		Так, у мережі Інтернет на вебсайті "ІНФОРМАЦІЯ_17" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) (далі - Вебсайт) розміщено наступні публікації:
		- ІНФОРМАЦІЯ_5 о 16 год. 42 хв. публікація під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4 режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) (далі - Публікація від ІНФОРМАЦІЯ_5);          
		- ІНФОРМАЦІЯ_8 об 11 год. 38 хв. публікація під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Публікація від ІНФОРМАЦІЯ_8);
		- ІНФОРМАЦІЯ_10 о 13 год. 16 хв. публікація під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_9" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Публікація від 14.09.2018);
		- ІНФОРМАЦІЯ_11 о 17 год 35 хв. публікація під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_25", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Публікація від ІНФОРМАЦІЯ_11).
		-           ІНФОРМАЦІЯ_3 о І7 год 50 хв. публікація під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_2", режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Публікація від ІНФОРМАЦІЯ_3).
		На думку позивача, Відповідачем в вищезазначених публікаціях поширено недостовірну інформацію, яка порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14".
		Так, в Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 поширено недостовірну інформацію про те, що ТОВ "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 поширено недостовірну інформацію про те, що:
		- ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом, ТОВ "ШБУ-14" здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету; 
		- засновником ТОВ "ШБУ-14" є діловий партнер мера ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;
		- ОСОБА_4  тривалий час був підписантом в "ШБУ - 14";
		-           в інтересах ТОВ "ШБУ - 14" ОСОБА_6 вчиняв певні дії.
		 - ТОВ "ШБУ-14" є фірмою ОСОБА_6;
		 - ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольною мером фірмою;
		 - ТОВ "ШБУ-14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет;
		 - за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень;
		У Публікації від 14.09.2018 поширено недостовірну інформацію про те, що у діях підприємства ТОВ "ШБУ-14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_6 наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни Чернігова на ремонт доріг;
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 поширено недостовірну інформацію про те, що ТОВ "ШБУ-14" є монополістом;
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 поширено недостовірну інформацію про те, що:
		- ТОВ "ШБУ-14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_6 ;
		-           ТОВ "ШБУ-14" монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів. 
		Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.
		Обставинами, які є предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність у поширеній відповідачем інформації недостовірних відомостей що стосуються позивача і завдають шкоди його діловій репутації, визначення характеру поширеної інформації (фактичне твердження чи оціночне судження), чи була поширена відповідачем інформація з посиланням на першоджерело шляхом використання гіперпосилань.
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу Укаїни, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч.1 ст.20 Цивільного кодексу України).
		Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.   
		Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.     
		Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.  
		За змістом ст. 91 ЦК України, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 94, 299 ЦК України.
		Особистим немайновим благом, яке охороняється цивільним законодаством, є, зокрема, ділова репутація (ч.1 ст.201 Цивільноого кодексу України).
		Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її їх  підприємницької,  громадської,професійної  чи  іншої  діяльності,  яку  здійснює  така  особа як учасник суспільних відносин (п.4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
		Відповідно до ст.200 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України "Про інформацію" інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Згідно з статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Як установлено ст.1 Закону України "Про телекомунікації" "Інтернет -  всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами". Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону Україн "Про інформацію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, інформація яка поширюються через мережу інтернет орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. Інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, а відповідно  є засобом масової інформації.
		         Термін "засіб масової інформації" є ширшим, аніж термін "друкований засіб масової інформації", тому їх не можна розглядати як тотожні, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин норм Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".
		Недостовірною вважається  інформація,   яка   не   відповідає дійсності  або  викладена неправдиво,  тобто містить відомості про події та явища,  яких не існувало взагалі або  які  існували,  але відомості   про   них   не  відповідають  дійсності  (неповні  або перекручені).
		Під поширенням інформації слід розуміти:  опублікування її  у пресі,  передання  по радіо,  телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;  поширення  в  мережі  Інтернет  чи  з використанням    інших    засобів   телекомунікаційного   зв`язку; викладення в характеристиках,  заявах,  листах,  адресованих іншим особам;  повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Негативною  слід  вважати  інформацію,  в  якій стверджується  про  порушення  особою,   зокрема,   норм   чинного законодавства,  вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів  моралі,  загальновизнаних  правил  співжиття,  неетична поведінка  в особистому,  суспільному чи політичному житті тощо) і яка,  на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності,честі чи ділової репутації.
		Юридичним складом правопорушення,  наявність якого може бути підставою для задоволення  позову,  є  сукупність  таких обставин:  а)  поширення інформації,  тобто доведення її до відома хоча б одній особі у  будь-який  спосіб;  б)  поширена  інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи,  тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;  г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права,  тобто або завдає шкоди  відповідним  особистим  немайновим благам,  або  перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. (п.15 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
		За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстав для задоволення позовних вимог не має.
		Підстави та порядок спростування недостовірної інформації визначені статтею 277 Цивільного кодексу України.
		Так, і відповідності до частин 1, 4 7 ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Наведене відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка застосовується судом при вирішенні спору у відповідності до ч.4 ст.11 ГПК України.
		Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Стаття 10 передбачає різницю між "інформацією" та "ідеями". Свобода висловлювань не обмежується фактичними даними, які можна підтвердити. Вона включає також погляди, критику, припущення.
		Таким чином, гарантії статі 10 цієї Конвенції поширюються не тільки на "правдиву", тобто таку, що ґрунтується на фактах, інформацію. Особа, що висловила свої погляди, а не факти, не повинна доводити їх правдивість - це є порушенням статті 10 Конвенції. (Справа ЄСПЛ "Торгіерсон проти Ісландії" від 25.06.1992 ). Незважаючи на існування фактів, які може бути доведено, правдивість оціночних суджень неможливо довести (Справа ЄСПЛ "Лінгенс проти Австрії"). Окрім того, свобода журналістських висловлювань також припускає певний ступінь перебільшення чи навіть провокацій. (Справа ЄСПЛ "Прагер и Обершлік проти Австрії" від 26.04.1995).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.
		Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дюльдін і Кіслов проти Росії" зазначено: "37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до ч. 2 ст. 10 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), вона стосується не лише "інформації" або "ідей", які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує "демократичного суспільства".
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета України-центр проти України" від 15.10.2010, заява №16695/04, визначено: " (g) Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див., наприклад, рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року, п. 59, Series A no. 216). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. рішення у справі "Педерсен і Баадсгаард проти Данії", зазначене вище, п. 77; рішення у справі "Торгейр Торгейрсон проти Ісландії", від 25 червня 1992 року, п. 65, Series A, no. 239; і рішення у справі "Джерсільд проти Данії", зазначене вище, п. 35) ".
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дєло" та Штекель проти України" від 05.08.2011, заява №33014/05, зазначено:  "беручи до уваги роль, яку відіграє Інтернет у контексті професійної діяльності засобів масової інформації (див. вищезазначені пункти 29 - 32), та його важливість для загального здійснення права на свободу вираження поглядів (див. рішення від 10 березня 2009 року у справі "Таймз Ньюспейперз" проти Сполученого Королівства (N 1 та N 2)", заяви NN 3002/03 та 23676/03, п. 27), Суд вважає, що відсутність на національному рівні достатньої законодавчої бази, яка б дозволяла журналістам використовувати отриману з Інтернету інформацію без остраху наразитися на санкції, серйозно перешкоджає пресі відігравати свою роль "сторожового пса суспільства" (див., mutatis mutandis, рішення від 26 листопада 1991 року у справі "Обзервер" і "Гардіан" проти Сполученого Королівства", п. 59, Series A, N 216). На думку Суду, повне виключення такої інформації зі сфери застосування законодавчих гарантій журналістських свобод може саме по собі спричинити неправомірне втручання у свободу преси, гарантовану статтею 10 Конвенції.
		Як зазначено у рішенні Європейського суду з право людини у справі "Салов проти України» від 06.09.2005, заява №65518/01: "сама по собі стаття 10 Конвенції не забороняє обговорення або поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності. Якби це було не так, то це означало б, що люди були б позбавлені права виражати свої погляди і думки про заяви, зроблені у ЗМІ, що накладало б необґрунтовані обмеження на свободу вираження поглядів, гарантовану статтею 10 Конвенції".
		Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Отже,  розповсюджена інформація з посиланням на першоджерело, у тому числі і відредагованих, не є порушенням норм чинного законодавства України.
		Заперечуючи позов відповідач посилається на те, що інформація наводилась у публікаціях із посиланням на першоджерело шляхом використання гіперпосилань. До кінця 2019 року відповідач  дуже часто використовував у своїх публікаціях закриті гіперпосилання які не відображаються у роздрукованому форматі. В листопаді 2019, з огляду на високий рейтинг та популярність веб-сайту, редакцією видавництва "Челайн" було прийнято рішення замінити всі закриті гіперпосилання на відкриті. Саме тому вигляд публікацій на даний час відрізняється від вигляду публікацій у 2018 році.
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" гіперпосилання - формалізований відповідно до стандартів мережі Інтернет запис адреси веб-сайту або його частини (веб-сторінки, даних). У разі якщо гіперпосилання адресує до частини веб-сайту (веб-сторінки), то, крім домену і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом, воно може містити додаткові записи про каталоги або виклики і умови доступу до веб-сторінки, що може бути відтворена або збережена на пристроях, які можуть зчитувати та відтворювати електронну (цифрову) інформацію з використанням мережі Інтернет.
		Вказані вище пояснення відповідача суд оцінює критично, оскільки на використання закритих гіперпосилань останній став посилатися лише після направлення матеріалів справи на новий розгляд.
		Ці пояснення відповідача спростовуються роздруківками спірних інформаційних статтей, які позивачем додані до позовної заяви, у яких наявні гіперпосилання на інші інформаційні ресурси. Так, в роздруківці інформаційної статті від ІНФОРМАЦІЯ_5 "ІНФОРМАЦІЯ_4 наявні гіперпосилання: (ІНФОРМАЦІЯ_1/; в роздруківці інформаційної статті від ІНФОРМАЦІЯ_8 "ІНФОРМАЦІЯ_7" наявне гіперпосилання: ІНФОРМАЦІЯ_18 ( т.1 а.с.20-24).
		У зв`язку з цими поясненнями позивач зазначає, що на даний час наявні на веб-сайті відповідача тексти спірних публікацій відрізняються від опублікованих спочатку, а саме в них з`явились гіперпосилання, яких не було раніше.
		Згідно з статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. 
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		У даному випадку суд звертається до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний Суд, зокрема, у Постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018 року.
		В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Судом враховується, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч.1, 3-4 ст.74 ГПК України).
		Відповідачем суду на надано доказів на підтвердження використання закритих гіперпосилань які не відображаються у роздрукованому вигляді на час здійснення спірних публікацій, доказів про прийняття рішення замінити закриті гіперпосилання на відкриті, доказів на спростування наданих позивачем електронних доказів - завантажених веб-сторінок  з веб-сайту відповідача з спірними інформаційними статтями в яких відсутні гіперпосилання, якими обгрунтовані заперечення позову. 
		До матеріалів позовної заяви позивачем додано належним чином завірені копії роздруківок спірних інформаційних статтей, які завірені 25.10.2018 (т.1 а.с.20-51), а також до клопотання від 18.02.2020 компакт диск з електронними доказами - копіями цих же статтей в електронному вигляді ( т.4 а.с.109), у яких відсутні гіперпосилання наявні у доданих відповідачем до заяви про долучення доказів  від 02.03.2020 паперових копіях спірних інформаційних статей відповідача (т.4 а.с. 128-136) та на компакт диску з електронними доказами відповідача (т.4 а.с.145).
		На підставі викладеного вище суд приходить до висновку, що у даному випадку принцип більшої вірогідності разом із розумністю, яка п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України відноситься до загальних засад цивільного законодаства, цілком вірогідним є публікація відповідачем спірних статтей у тому вигляді, паперові копії яких надано суду позивачем (т.1 а.с.20-51) та у електронному вигляді ( т.4 а.с.109).
		Таким чином, суд вважає доведеним  публікацію спірних статтей на веб-сайті відповідача у тому вигляді, який додано позивачем до позовної заяви і паперові копії яких містяться в т.1 а.с.20-51, у електронному вигляді - т.4 а.с.109.
		Так, у тексті Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідачем поширено інформацію про те, що "ТОВ "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі".
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_5 і виражена у формі твердження.
		Вказаний висновок судової  лінгвістичної експертизи спростовує доводи відповідача про те, що вказана інформація є оцінним судженням.
		Заперечуючи позов відповідач посилається також і на те, що найменування позивача у фрагменті тексту вказаної інформації містить гіперпосилання, яке направляє читача до сторінки веб-сайту, з якого відповідач взяв вказану інформацію, а саме на текстову статтю "ІНФОРМАЦІЯ_20», що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_16 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_15/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1/.
		З наданого суду тексту веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_15/ від ІНФОРМАЦІЯ_16 (т.4 а.с.137) підтверджується публікація інформації з заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_20" яка стосується позивача. Однак у тексті, який було розміщено на веб-сайті відповідача, відсутнє гіперпосилання на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_15/, що спростовує його доводи про те, що вказану інформацію він отримав з цього веб-сайту (т.1 а.с.20-22). У відзиві на позов, який було подано до суду 19.11.2018 (т.1 а.с.68-81), відповідач також не зазначав, що поширена інформація містила гіперпосилання на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_15/.
		Великий тлумачний словник сучасної української мови дає визначення поняттю "монополіст" як такий: 1. Хто має монополію на що небудь. 2. Великий капіталіст, представник монополістичного капіталу (Великий тлумачний словник сучасної української мови/ уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел).
		Висловлювання про те, що ТОВ "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі допущено по відношенню до останнього, як суб`єкта господарювання. Критерії монополізму для суб`єктів господарювання встановлені ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
		Визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку віднесено до повноважено органів Антимонопольного комітету України (ч.1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
		Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивач є монополістом (займає монопольне становище в наданні послуг по ремонту автомобільних доріг м. Чернігова), тобто оприлюднена відповідачем інформація, яка стосується позивача, є недостовірною.
		За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що вказана інформація формує негативну оцінку читача щодо підприємницької діяльності позивача, принижує його ділову репутацію, дає хибне уявлення про діяльність позивача, як господарюючого суб`єкта, оскільки останній не є монополістом та не створює бар`єри для доступу на ринок інших суб`єктів.
		Таким чином, суд призходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену в тексті публікації ІНФОРМАЦІЯ_5 в частині того, що ТОВ "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі підлягають задоволенню.
		У тексті Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідачем поширено інформацію про те, що ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом. 
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		Отже, висновок судової  лінгвістичної експертизи спростовує доводи відповідача, що інформація: "ТОВ "ШБУ - № 14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом" є оцінним судженням.
		Заперечуючи позов відповідач посилається на те, що вказана інформація є інформацією з текстової статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_19", що опублікована 25.10.2016 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12/ та інформацією з публікації "Головний дорожній монополіст отримає 108 міліонів гривень на ремонт дороги від Катеринки до автомобільного мосту", що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_16 на веб сайті ІНФОРМАЦІЯ_15/ за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13/.
		З наданого суду тексту веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_15/ від ІНФОРМАЦІЯ_16 та ІНФОРМАЦІЯ_14 (т.4 а.с.137-138) підтверджується публікація інформації з заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_20" та статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_19", які стосуються позивача. Однак у тексті, який було розміщено на веб-сайті відповідача, відсутнє гіперпосилання на веб-сайти ІНФОРМАЦІЯ_15/, ІНФОРМАЦІЯ_14, що спростовує його доводи про те, що вказану інформацію він отримав з цих веб-сайтів. (т.1 а.с.23-24). 
		Великий тлумачний словник сучасної української мови дає визначення поняттю "підконтрольний"  - який перебуває під контролем або підлягає контролю (Великий тлумачний словник сучасної української мови/ уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел).
		Відповідно до п.20 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
		Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "ШБУ-14" зазначено лише одну особу - ОСОБА_8 . 
		Доказів на підтвердження інформації, що ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом відповідачем не надано, отже, вказана інформація, яка стосується позивача, є недостовірною.
		Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказана інформація завдає шкоди його діловій репутації, оскільки викликає негативну оцінку читача про діяльність підприємства, знижує його престиж та підриває довіру суспільства до його діяльності. 
		Враховуючи вказане, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію,  поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, в частині того, що ТОВ "ШБУ-14"  є підконтрольним меру дорожнім монополістом підлягають задоволенню.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідачем поширено інформацію про те, що ТОВ "ШБУ-14" здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету.
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		Заперечуючи позов відповідач посилається на те, що дана інформація є коментарем автора публікації, що заснований на отриманій та проаналізованій інформації та не було вжито у значенні незаконного поділу. Автор використав дане визначення, як розпил, поділ, що на думку відповідача є логічним під час виконання робіт на замовлення органу місцевого самоврядування.
		В експертному висновку зазначено, що основним лексичним носієм інформації, актуальної в контексті питання, є іменник "дерибан". За даними тлумачних словників жаргонне слово дерибан має в українській мові таке значення: незаконний поділ, привласнення земель, майна, коштів і т.ін." В аналізованому висловленні слово дерибан використовується у своєму прямому лексичному значенні. Ознак його використання у переносному або  контекстуально трансформованому значенні аналізоване висловлювання не містить, чим спростовуються доводи відповідача.
		Текст публікації не містить ознак цитування  матеріалів інших джерел. Поширена інформація стосується позивача.
		Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Обвинувальні вироки про притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ "ШБУ-14" в матеріалах справи відсутні.
		Відповідачем не надано доказів щодо достовірності вказаної інформації.
		Доводи відповідача щодо відкритих кримінальних проваджень відносно посадових осіб позивача щодо привласнення коштів не є доказом наявності обвинувальних вироків, а відтак доказом вчинення злочинів.
		Суд погоджується з доводами позивача, що вказана інформація негативно характеризує діяльність ТОВ "ШБУ-14", а відтак шкодить його діловій репутації. 
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, в частині того, що ТОВ "ШБУ-14" здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету підлягають задоволенню.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 Відповідачем поширено інформацію про те, що ОСОБА_4 тривалий час був підписантом в "ШБУ - 14".
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		Підписант - це особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені підприємства без довіреності, у тому числі підписувати договори.
		Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "ШБУ-14" з 21.10.2013 зазначено - ОСОБА_9 , підписантом з 24.06.2014 зазначено ОСОБА_10 (заступника директора з фінансових питань). 
		Докази того, що ОСОБА_4 був підписантом у ТОВ "ШБУ-14" в матеріалах справи відсутні.
		Отже, вказана інформація не відповідає дійсності.
		Відтак, Відповідачем не надано доказів щодо достовірності вказаної інформації.
		Посилання Відповідача як на підставу звільнення від відповідальності за публікацію недостовірної інформації, оскільки остання була раніше поширена в статтях "ІНФОРМАЦІЯ_22" від ІНФОРМАЦІЯ_24 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_21 "Головний дорожній монополіст Чернігова отримає ще 45 мільйонів з міського бюджету" від ІНФОРМАЦІЯ_23 на вебсайті http://val.ua не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач у своїй публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 не зробив посилання на зазначені статті.
		Вказана інформація стосується позивача, порушує його особисті немайнові права на недоторканість ділової репутації юридичної особи, знижує його престиж та підриває довіру до його діяльності.
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною інформацію,  поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, в частині того, що ТОВ "ШБУ-14" ОСОБА_4 був підписантом у ТОВ "ШБУ-14" підлягають задоволенню.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідачем поширено інформацію про те, що в інтересах ТОВ "ШБУ - 14" ОСОБА_6 вчиняв певні дії, що у тексті публікації викладено наступним чином: 
		"До речі, раніше ремонтом доріг і між дворових проїздів займалося  "Комунальне шляхо-будівельне підприємство". Але ОСОБА_6 знищив це підприємство і завів на солоденькі багатомільйонні підряди свою фірму. Окрім того, ТОВ "ШБУ 14" пасеться не лише в міській казні. ОСОБА_6 домовився про "співпрацю" й з іншими структурами. Одне з найбільш корумпованих управлінь Чернігівської ОДА (управління капітального будівництва) замовило робіт у "ШБУ-14" на понад 50 мільйонів гривень. Служба автомобільних доріг області уклала договір із підконтрольною мером фірмою на 135 мільйонів гривень. Для комунального підприємства "Чернігівводоканал" "ШБУ-14" майже за 2 мільйони виконувало роботи по відновленню асфальтобетонного покриття після ремонту колектора. Навіть через освітян вийшло перегнати майже півмільйона гривень. "ШБУ-14" на замовлення управління освіти міської ради відремонтувало дорожнє покриття біля колегіуму № 11"
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		У висновку експерта зазначено, що аналізоване висловлювання містить інформацію про те, що в інтересах ТОВ "ШБУ-14" ОСОБА_6 вчиняв певні дії, а саме домовлявся про надання підрядів структурам, які перераховані в аналізованому текстовому сегменті. 
		Отже, висновок судової  лінгвістичної експертизи спростовує доводи відповідача про відсутність посилань у публікації про те, що в інтересах ТОВ "ШБУ - 14" мер ОСОБА_6 вчиняв певні дії та про відсутність порушених немайнових прав позивача у зв`язку з поширенням вказаної інформації
		Позивач зазначає, що вищевказані договори укладались на підставі Закону України "Про публічні закупівлі" через процедуру публічних закупівель.
		Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі", метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. 
		Докази, що підтверджують факти вчинення певних дій ОСОБА_6 на користь "ШБУ-14" поза межами процедур публічних закупівель в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані. 
		Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказана інформація стосується  позивача, негативно характеризує діяльність ТОВ "ШБУ-14", а відтак шкодить його діловій репутації. 
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, в частині того, що в інтересах ТОВ "ШБУ - 14" ОСОБА_6 вчиняв певні дії підлягають задоволенню.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідачем поширено інформацію про те, що ТОВ "ШБУ-14" є фірмою ОСОБА_6 і ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольною мером фірмою.
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		Отже, висновки експертизи спростовують доводи відповідача, що інформація: "ТОВ "ШБУ - № 14" є фірмою ОСОБА_6" і "ТОВ "ШБУ-14"" є підконтрольною мером фірмою" є оцінними судженнями.
		Враховуючи положення до п.20 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", відповідачем не надано доказів на підтвердження інформації, що   ОСОБА_6 володіє корпоративними правами та має вплив (контроль) на ведення господарської діяльності "ТОВ "ШБУ-14" не надано, а, отже, відсутні докази щодо достовірності вказаної інформації.
		Суд погоджується з доводами позивача, що вказана інформація стосується його та  шкодить діловій репутації позивача. 
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, в частині того, що "ТОВ "ШБУ-14" є фірмою ОСОБА_6" і "ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольною мером фірмою" підлягають задоволенню.
		Доводи відповідача про те, що зазначена інформація є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації не приймаються судом до уваги, оскільки у публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутні посилання на інші засоби масової інформації, а текст "ми вже повідомляли неодноразово" зазначає про неодноразове поширення зазначеної інформації саме відповідачем.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідачем поширено інформацію про те, що ТОВ "ШБУ-14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет.
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		У висновку зазначено: "є лінгвістичні підстави констатувати, що зазначене вище висловлювання містить інформацію про те, що "ШБУ-14" причетне до незаконного збагачення з використанням коштів міського бюджету.
		Отже, висновки експертизи спростовують доводи відповідача, що інформація: "ТОВ "ШБУ-14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет" відсутня в оскаржуваній публікації.
		Обвинувальні вироки щодо посадових осіб ТОВ "ШБУ-14" про притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення в матеріалах справи відсутні.
		Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, відповідачем не надано доказів щодо достовірності вказаної інформації.
		Суд погоджується з доводами позивача, що поширена інформація стосується позивача є негативною та формує негативне уявлення читачів щодо діяльності позивача.
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, в частині того, що ТОВ "ШБУ-14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет підлягають задоволенню.
		У Публікації від 14.09.2018 відповідачем поширено таку інформацію: "нещодавно на нашому сайті була опублікована стаття про корупційну складову, пов`язану з монопольним освоєнням мільйонів  з міської казни Чернігова на ремонт доріг. Мова у статті йде про підприємство "ШБУ-14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_6». 
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від 14.09.2018 і виражена у формі твердження.
		У висновку вказаної експертизи зазначено, що є лінгвістичні підстави константувати, що зазначене вище висловлювання  містить інформацію про те, що у діях підприємства ТОВ "ШБУ-14", яке пов`язують з Чернігівським міським головою ОСОБА_6, наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни м. Чернігова на ремонт доріг.
		Отже, висновки судової експертизи спростовують доводи відповідача про те, що вказані інформація є оцінним судженням, а вимога позивача стала результатом суб`єктивної оцінки вказаного фрагменту тексту позивачем.
		Наведена вище інформація стосується позивача. Позивач наголошує на тому, що відповідач безпідставно стверджує про його причетність до корупційних злочинів.
		Відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Матеріали справи не містять доказів того, що позивач (його посадові особи, бенефіціарний власник, особи, що володіють корпоративними правами у позивача) відноситься до переліку осіб, визначених ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", а також відсутні обвинувальні вироки щодо посадових осіб ТОВ "ШБУ-14" про притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за вчинення корупційних злочинів.
		Відтак, враховуючи положення ст.62 Конституції України, відповідачем не надано доказів щодо достовірності вказаної інформації.
		Суд погоджується з доводами позивача, що поширена інформація є негативною та формує негативне уявлення читачів щодо діяльності позивача.
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену у тексті публікації від 14.09.2018 року, в частині того, що у діях підприємства ТОВ "ШБУ-14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_6, наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни Чернігова на ремонт доріг підлягають задоволенню.
		Доводи відповідача про те, що зазначена інформація є відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації не приймаються судом до уваги, оскільки у Публікації від 14.09.2018 відсутні посилання на інші засоби масової інформації, а текст "нещодавно на нашому сайті була опублікована стаття" зазначає про неодноразове поширення зазначеної інформації саме відповідачем.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 відповідачем поширено інформацію: "Також у матеріалі згадується про фірму ТОВ «Армшляхбуд», яку монополіст ТОВ "ШБУ-14" залучає як субпідрядника на виконання багатомільярдних робіт". 
		Поширена інформація стосується позивача.
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 і виражена у формі твердження.
		Отже, висновки судової експертизи спростовують доводи відповідача, що вказана інформація інформація не є твердженням.
		Доказів того, що позивач займає монопольне становище в наданні послуг по ремонту автомобільних доріг м. Чернігова з врахуванням положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідачем не надано, а отже, відсутні докази щодо достовірності вказаної інформації.
		У публікації відповідач робить посилання на свою аналітичну статтю, а не на інформацію в іншому засобі масової інформації, що виключає можливість про звільнення останнього від відповідальності. 
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_11 року, в частині того, що ТОВ "ШБУ-14" є монополістом підлягають задоволенню.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачем поширено таку інформацію: "Чернігівський міський голова ОСОБА_6 сьогодні, 19 вересня, відреагував на нашу публікацію про багатомільйонні корупційні схеми та пов`язані з ним ТОВ "ШБУ-14" і ТОВ "Армшляхбуд", що монопольно освоюють сотні мільйонів гривень бюджетних коштів".
		Позивач просить визнати недостовірної інформацію про те, що ТОВ "ШБУ-14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_6, ТОВ "ШБУ-14" монопольно освоює сотні міліонів гривень бюджетних коштів.
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 і виражена у формі твердження.
		Висновком встановлено, що зазначені вище висловлення містять інформацію про те, що ТОВ "ШБУ-14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_6, та про те, що ТОВ "ШБУ-14"  монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів.
		Отже, висновки судової експертизи спростовують доводи відповідача, що вказана інформація є оцінним судженням.
		Податковий кодекс України (підпункт 14 .1.159 пункту 14.1 статті 14) дає визначення терміну "пов`язані особи", відповідно до якого пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.
		Доказів того, що ОСОБА_6 володіє корпоративними правами та має вплив (контроль) на результати діяльності ТОВ "ШБУ-14" не надано, а отже відсутні докази щодо достовірності вказаної інформації.
		Доказів того, що позивач займає монопольне становище по наданню послуг щодо ремонту та будівництву доріг в м. Чернігові з врахуванням положень Закону України "Про захист економічної конкуренції", отримує кошти з місцевого та державного бюджетів поза межами конкурсів та з порушенням положень Закону України "Про публічні закупівлі" відповідачем не надано, а отже, відсутні докази щодо достовірності вказаної інформації. 
		Суд не приймає до уваги доводи Відповідача з посиланням на рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі "Нова газета у Воронежі проти Росії", оскільки у вказаному рішенні оскаржувалась поширена у публікації інформація щодо діяльності політиків та державних діячів. Проте в даній справі відповідачем поширена інформації щодо діяльності суб`єкта господарювання, юридичної особи - ТОВ "ШБУ-14".
		Крім того, текст публікації не містить дослівного відтворення інформації та чітких посилань на назву, дату інформаційної статті.
		Посилання відповідача на свою аналітичну статтю, а не на інформацію в іншому засобі масової інформації, не звільняє останнього від відповідальності. 
		Поширена негативна інформація стосується позивача.
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену у тексті публікації від ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в частині того, що ТОВ "ШБУ-14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_6, в частині того, що ТОВ "ШБУ-14" монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів, підлягають задоволенню.
		З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що поширена негативна інформація, викладена вище, стосується позивача, є недостовірною (не відповідає дійсності), порушує особисті немайнові права позивача на недоторканість його ділової репутації.
		Суд погоджується з позицією відповідача який зазначає, що головною темою  спірних публікацій  була діяльність міської влади  в особі Чернігівського міського голови в частині ремонту асфальто-бетонного покриття у місті та витрачання бюджетних коштів.
		Однак у цих же публікаціях поширено і негативну інформації стосовно позивача, яка є недостовірною і порушує особисті немайнові права останнього, що й стало підставою звернення позивача до суду.          
		Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Заявлений позивачем спосіб спростування недостовірної інформації відповідає наведеним положенням ч.ч. 6, 7 ст. 277 ЦК України.           
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.          
		За таких обставин, керуючись положеннями ч.ч. 6, 7 ст. 277 ЦК України, а також принципами справедливості, добросовісності та розумності, закріпленими у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, суд вважає справедливим спростування недостовірної інформації шляхом опублікування на головній сторінці офіційного веб-сайту ТОВ "Челайн медіа груп" (ІНФОРМАЦІЯ_6/) повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення.
		Що стосується іших вимог позивача суд зазначає наступне:
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідачем поширено інформацію про те, що засновником ТОВ "ШБУ-14" є діловий партнер мера ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		Сторони не заперечують той факт, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ "ШБУ-14". 
		Разом з тим, суд зазначає, що оспорювана інформація не порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, оскільки інформація стосується ділових (партнерських) стосунків між фізичними особами громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_13 .
		Виходячи з викладеного, вимоги позивача про визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації позивача інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8, в частині того, що ОСОБА_3 є діловим партнером мера ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
		У Публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 відповідачем поширено інформацію: "за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень".
		Відповідно до висновку судової лінгвістичної експертизи від 26.04.2019 за №056/118-1, вищевказана інформація наявна в публікації від ІНФОРМАЦІЯ_8 і виражена у формі твердження.
		Підставою для опублікування зазначеної інформації, як зазначає відповідач, є ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.11.2017 у справі №751/7453/17 та від 27.11.2017 у справі №750/11632/17, які наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		Відповідно до ч.2 статті  2 ЗУ "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. 
		Отже, поришена відповідачем інформація відповідає дійсності, що є підставою для відмови у позові про визнання недостовірною інформації: "за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень.
		Щодо судових витрат.
		Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (ч.3 ст.123 ГПК України).
		Відповідно до ч.1, 4 та 5 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		В разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Позивач просить стягнути з відповідача 26 000 грн вартості послуг адвоката. 
		Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). 
		На підтвердження понесених витрат позивачем суду надано: договір про надання правової допомоги від 01.10.2018, розрахунок від 02.10.2018 по Договору про надання правової допомоги від 01.10.2018, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000474 від 23.09.2018, детальний опис наданих послуг від 03.06.2019, виконаних Адвокатом № 1 по Договору про надання правової допомоги від 01.10.2018, копію платіжного доручення № 6000 від 03.06.2019 на суму 26 000,00 грн.
		У відповідності з договором про надання правової допомоги від 01.10.2018 (далі - Договір), укладеного між Йовенко Олександром Валерійовичем (далі - Адвокат) та ТОВ "Шляхо-будівельне управління № 14" (далі - Клієнт) в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу щодо представництва інтересів в судах всіх інстанцій у справі за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації (п. 2 Договору).
		Відповідно до п. 10 Договору отримання винагороди Адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосується доручення; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта.
		Обсяг і ціна наданої правової допомоги за цим Договором фіксується у відповідному Розрахунку, який після складання стає невід`ємним додатком до цього Договору і свідчить про виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 11 Договору).
		Суду надано розрахунок до Договору про надання правової допомоги від 01.10.2018, складеного і підписаного сторонами Договору 02.10.2018 судові витрати, які Клієнт понесе у зв`язку з підготовкою позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації та судовим розглядом справи становлять: складання позовної заяви - 2 000 грн, участь у судовому розгляді справи - 16 000 грн, участь у 2-му та наступних судових засіданнях - 4 (орієнтовна кількість засідань)* 2 000 (вартість участі в одному судовому засіданні) - 8000 грн. Всього 26 000 грн.
		У матеріалах справи міститься детальний опис надання послуг від 03.06.2019, виконаних по Договору про надання правової допомоги від 01.10.2018, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 26       000 грн.
		Платіжним дорученням № 6000 від 03.06.2019 Клієнт перерахував Адвокату 26 000 грн в якості оплати за представництво інтересів в Господарському суді Чернігівської області по справі № 927/791/18 (копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи). 
		Відповідач просить зменшити розмір витрат на надання правової допомоги посилаючись на те, що заявлені до стягнення витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим адвокатом часов на надання цих послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розмірі та обсягу задоволених позовних вимог.
		При вирішенні клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом враховується складність справи, затрачений адвокатом позивача час на складення позовної заяви, обсяг наданих адвокатом позивача послуг який тільки у суді першої інстанції прийняв участь у 12 судових засіданнях, значенням справи для позивача, в тому числі впливом на його репутацію. Враховуючи вказані критерії суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу  не є не співмірною відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України в зв`язку з чим суд відхиляє клопотання про зменшення цих витрат. 
		Платіжним дорученням № 593 від 26.03.2019 підтверджується понесення позивачем витрат за проведення судової лінгвістичної експертизи у сумі 18 000 грн.
		Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Враховуючи положення ч.9 ст.129 ГПК України суд покладає на відповідача судові витрати у справі, а саме:           витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 26 000 грн; витрати, пов`язані з проведенням судової лінгвістичної експертизи в сумі 18 000грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 10 572 грн.
		Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241  Господарського процесуального кодексу України, суд -
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14" задовольнити частково.
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_5 о 16 год. 42 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_4, розміщеній на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_17" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн Медіа Груп" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що:
		-          ТОВ "Шляхо-будівельне управління № 14" є фактичним монополістом в асфальтній роботі;
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 об 11 год. 38 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7", розміщеній на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_17" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1), в частині того, що:
		-          ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольним меру дорожнім монополістом;
		-          ТОВ "ШБУ-14" здійснює багатомільйонний дерибан міського бюджету;
		- ОСОБА_4 тривалий час був підписантом в "ШБУ - 14";
		- в інтересах ТОВ "ШБУ - 14" ОСОБА_6 вчиняв певні дії, що у тексті статті викладено наступним чином: 
		"До речі, раніше ремонтом доріг і міждворових проїздів займалося  "Комунальне шляхо-будівельне підприємство". Але ОСОБА_6 знищив це підприємство і завів на солоденькі багатомільйонні підряди свою фірму. Окрім того, ТОВ "ШБУ 14" пасеться не лише в міській казні. ОСОБА_6 домовився про "співпрацю" й з іншими структурами. Одне з найбільш корумпованих управлінь Чернігівської ОДА (управління капітального будівництва) замовило робіт у "ШБУ-14" на понад 50 мільйонів гривень. Служба автомобільних доріг області уклала договір із підконтрольною мером фірмою на 135 мільйонів гривень. Для комунального підприємства "Чернігівводоканал" "ШБУ-14" майже  за 2 мільйони виконувало роботи по відновленню асфальтобетонного покриття після ремонту колектора. Навіть через освітян вийшло перегнати майже півмільйона гривень. "ШБУ-14" на замовлення управління освіти міської ради відремонтувало дорожнє покриття біля колегіуму № 11".
		- ТОВ "ШБУ-14" є фірмою ОСОБА_6;
		- ТОВ "ШБУ-14" є підконтрольною мером фірмою;
		- ТОВ "ШБУ-14" обкрадає чернігівців, висмоктуючи бюджет;
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління № 14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_10 о 13 год. 16 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_9" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що у діях підприємства ТОВ "ШБУ-14", яке пов`язують із Чернігівським міським головою ОСОБА_6 наявна корупційна складова, пов`язана з монопольним освоєнням мільйонів з міської казни Чернігова на ремонт доріг;
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління №14" інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_11 о 17 год 35 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_25" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що: ТОВ "ШБУ-14" є монополістом.
		Визнати недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління №14" інформацію, поширену у мережі Інтернет у інформаційній статті ІНФОРМАЦІЯ_3 о І7 год 50 хв. під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_2" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) в частині того, що
		-          ТОВ "ШБУ-14" пов`язане з Чернігівським міським головою ОСОБА_6;
		-          ТОВ "ШБУ-14" монопольно освоює сотні мільйонів гривень бюджетних коштів. 
		Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" не пізніше наступного дня після набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування на головній сторінці офіційного веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (ІНФОРМАЦІЯ_6/) повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію повного тексту такого рішення.
		Відмовити у позові в частині визнання недостовірною і такою, що завдає шкоди діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальність "Шляхо-будівельне управління №14"  інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_8 об 11 год. 38 хв. у мережі Інтернет у інформаційній статті під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_7", розміщеній на веб-сайті "ІНФОРМАЦІЯ_17" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1), в частині того, що:
		"за фактами розкрадання бюджетних коштів службовими особами ТОВ "ШБУ-14" відкрито кілька кримінальних проваджень", "засновником ТОВ "ШБУ-14" є діловий партнер мера ОСОБА_2 - ОСОБА_3".
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Челайн медіа груп" (вул. Шевчука,8 кв.160, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40415491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14" (вул. Любецька, 35, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 30731879) 10 572 грн судового збору, 18 000 грн витрат за проведення судової лінгвістичної експертизи та 26 000 грн витрат на послуги адвоката.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому  ст.241 Господарського процесуального кодексу України  та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені   ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
		Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. 
		Повне рішення складено 03.07.2020.
		 
		 
		Суддя                                                                                          Ю.В.Федоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...