Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/2094/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 03.07.2020. Зареєстровано: 04.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/278/38/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017060000000045

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1-кп/278/38/20
		278/2094/17
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		   03 липня 2020 року                        м. Житомир
		 
		Житомирський районний суд Житомирської області у складі колегії:
		головуючого судді   ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурорів   ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		обвинуваченого   ОСОБА_9 ,
		захисника   ОСОБА_10 ,
		потерпілої   ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження №12017060000000045 по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мінеральні Води, Ставропольського краю Російської Федерації, громадянина України, українця, з професійною технічною освітою, одруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого: 
		- 29.04.1985 року Богунським районним судом м. Житомира за ч. 3 ст. 140 КК України ( в ред.1960 року) до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- 30.11.1988 року Житомирським районним судом за ч. 3 ст. 81 КК України (в ред. 1960 року) до 4-х років позбавлення волі з конфіскацією майна; 
		- 26.01.1989 року Богунським районним судом м. Житомира за ч.3 ст. 81, ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 42, ч. 3 ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до 6 років позбавленні волі;
		- 30.12.1997 року Житомирським районним судом за ст. 69, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 81, ст. 42 КК України (в ред. 1960 року) до 10 років позбавленні волі з конфіскацією майна;
		- 23.05.2011 року Любарським районним судом Житомирської області за ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України до 5 років позбавлення волі;
		- 05.02.2018 року Житомирським районним судом за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_9 та визнане судом недоведеним
		 
		Двадцять другого березня 2017 року о 19 годині 30 хвилин між ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які перебували поблизу будинку №10 по вул. Європейській у с. Зарічани, Житомирського району, на ґрунті особистих неприязних стосунків виник конфлікт, який переріс у суперечку, у ході якої в обвинуваченого виник злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_12 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , обухом кухонної сокири наніс не менше семи ударів по голові потерпілого від чого той отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: множинних ран волосяної частини голови, лівої вушної раковини, крововиливів під м`яку покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, під м`яку та тверду мозкові оболонки зі здавленням головного мозку, від яких ОСОБА_12 помер. 
		 
		Показання учасників кримінального провадження
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що 22 березня 2017 року по вул. Котовського у м. Житомирі, він зустрівся із ОСОБА_13 , а потім із ОСОБА_14 . Під час розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_15 повідомив їм, що ОСОБА_16 постійно його б`є за борги, а саме за те ОСОБА_17 погасив комунальні борги по його квартирі, яку він, на думку останнього, не квапиться продати та повернути борг. Розпивши пляшку горілки, вони розійшлись по домам. Через дві години до нього зателефонував ОСОБА_18 і запропонував ще випити горілки, у зв`язку з чим вони зустрілись на «Сінному» ринку ОСОБА_19 . У ході цієї зустрічі ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_18 , вони про щось розмовляли на підвищених тонах. Після цього ОСОБА_20 запропонував йому поїхати на «Польову», де вони зустрілися із ОСОБА_21 та ОСОБА_14 у квартирі останнього. Під час розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_22 з кимось сварився по телефону. Від ОСОБА_20 він дізнався, що ОСОБА_23 невідома особа винна тисячу доларів США. На пропозицію ОСОБА_17 він погодився поїхати із останнім та ОСОБА_18 до невідомої особи з метою отримання цього боргу, сподіваючись таким чином заробити якісь гроші та попити горілки. Потім ОСОБА_20 зателефонував своєму знайомому таксисту ОСОБА_24 , який забрав їх біля «Сімейного» ринку. При цьому ОСОБА_20 сів біля водія на переднє пасажирське сидіння, а він із ОСОБА_21 на заднє. Коли чекали таксі ОСОБА_22 піднімався у квартиру до ОСОБА_15 , але для чого не знає. У ОСОБА_25 з автомобіля спочатку вийшов він із ОСОБА_17 , а потім ОСОБА_18 , який повідомив, що домовився із водієм, щоб той їх зачекав декілька хвилин та відвіз назад до ОСОБА_19 . Хоча на вулиці було темно і він був дуже п`яний, проте пам`ятає, що йшли вони понад якимись будинками. По дорозі між ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , які йшли попереду нього на відстані 7-8 метрів, відбулася серйозна сварка через ОСОБА_15 , який винен був ОСОБА_17 90 тис. грн., у зв`язку з чим останній його постійно лупцював. Під час сварки ОСОБА_18 штовхався із ОСОБА_17 . Так як він не бажав втручатися в їх конфлікт, то вирішив повернутися до Житомира, а тому пішов до зупинки громадського транспорту у напрямок Бердичівського шосе. Через декілька хвилин, коли він дійшов до освітлюваної ділянки дороги поблизу психлікарні його наздогнав ОСОБА_20 , який сварився по телефону із дружиною. Він побачив на обличчі ОСОБА_26 краплі крові та сказав йому про це. ОСОБА_20 дістав хустинку і попросив витерти кров. Де подівся ОСОБА_22 він не запитував у ОСОБА_18 , так як знав, що вони побились, а тому він не хотів втручатися у їх справи. На зупинці вони сіли в маршрутне таксі та поїхали до ОСОБА_15 . Коли їхали у маршрутці на куртці ОСОБА_26 була кров, яку той витер рукою. Приїхавши до ОСОБА_15 побачили, як останній сварився із особою на прізвисько « ОСОБА_27 » з приводу якогось мобільного телефону. Через півгодини ОСОБА_20 вдруге зателефонував таксисту ОСОБА_28 , щоб він їх забрав. Чекаючи на вулиці таксі, ОСОБА_20 повідомив, що у нього є мобільний телефон, який можна здати у ломбард, а також те, що цей телефон не викрадений, тобто «чистий». Він зрозумів, що цей телефон ОСОБА_20 забрав у ОСОБА_15 . Також ОСОБА_18 запитав чи є у нього при собі паспорт, так як його паспорт був у дружини, яка йому його не віддасть, бо він п`яний. Він повідомив ОСОБА_18 , що у нього теж паспорт дома, але він може подзвонити своїй дружині і вона віддасть його ОСОБА_18 , він особисто за ним не піде, бо теж п`яний, у зв`язку з чим також перебуває у сварці з дружиною. Отже, по дорозі вони заїхали до нього додому, де він залишився у таксі, а ОСОБА_20 пішов до його квартири, де дружина віддала останньому його паспорт, за допомогою якого ОСОБА_18 здав цей мобільний телефон у ломбард по вул. Довженка та отримав приблизно тисячу гривень. Потім вони із ОСОБА_18 зайшли у магазин, де купили горілку та закуску. Також ОСОБА_20 дав таксисту ОСОБА_28 150 грн., а йому 200 грн. Після цього ОСОБА_28 спочатку завіз його додому, а потім ОСОБА_29 . Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_20 з пляшкою горілки. Коли вони розпивали горілку, до нього подзвонив його знайомий поліцейський ОСОБА_30 та повідомив, що ОСОБА_31 вбили. Він про це повідомив ОСОБА_26 , якого ця новина не здивувала. Після того як вони допили горілку ОСОБА_18 пішов до себе.
		Окрім того, ОСОБА_9 у суді пояснив, що коли вони із ОСОБА_21 та ОСОБА_32 їхали у с. Зарічани, то при собі у нього ніяких предметів не було. До вказаного дня він знав ОСОБА_26 не більше дванадцяти днів, а до цього лише чув про нього. Будь-яких конфліктів із ОСОБА_21 у нього не було, так як він його 22.03.2017 бачив другий раз у житті. Перший раз із ОСОБА_21 познайомився взимку у ОСОБА_15 під час розпивання алкогольних напоїв, куди він приїхав на запрошення свого знайомого на прізвисько « ОСОБА_33 ». Будь-яких конфліктів тоді між ним та ОСОБА_21 не було. 22.03.2017 та у наступний день він не переодягався, постійно був одягнений у футболку та темно синю куртку з капюшоном, яку потім вилучили працівники міліції.
		 
		Потерпіла ОСОБА_11 про обставини вбивства її чоловіка ОСОБА_12 нічого не повідомила. У суді підтвердила, що її чоловіку 22 березня повинні були віддати гроші. Наступного дня, тобто 23 березня, вранці зателефонував ОСОБА_15 і запитав, де ОСОБА_22 , бо його шукає людина у якої він забрав мобільний телефон. Їй достеменно відомо, що ОСОБА_22 вклав у квартиру ОСОБА_15 89 тис. грн. для того, щоб той міг погасити борг по квартплаті та комунальних послугах, а також вступити у спадщину, після чого продати квартиру. Так як ОСОБА_15 зловживав алкогольними напоями, оформленням спадщини та продажом квартири останнього займався ОСОБА_20 і його дружина, яка за фахом є юристом. Через місяць після смерті чоловіка квартиру ОСОБА_15 продали за невідомих їй обставинах. Гроші, які її чоловік позичав ОСОБА_15 для можливості продажу ним квартири, їй не повернули досі. Після продажу квартири ОСОБА_15 кудись пропав. Також потерпіла повідомила суду, що чоловік ОСОБА_16 дружив із ОСОБА_13 з дитинства, проте на похованні чоловіка останнього не було. З ОСОБА_34 же вона до вбивства чоловіка знайома не була. Також за життя чоловік жодного разу не згадував про обвинуваченого.
		 
		Свідок ОСОБА_35 у судіпояснив,що одногодня гуляючиразом іздружиною тадитиною зустрівзнайомого ОСОБА_36 ,з якимвін зайшову гастроном№ НОМЕР_1 по вул.Московській вЖитомирі,де вживалиалкогольні напої.Під часбесіди ОСОБА_37 запитав чизнає він ОСОБА_38 на прізвисько« ОСОБА_39 »,який,зі слів ОСОБА_40 ,винен бувйому грошіза якийсьтовар.Він зателефонував ОСОБА_17 ,який натой часзнаходився у ОСОБА_15 повулиці Вітруката повідомив,що приїдедо нихіз ОСОБА_34 .Приїхавши намаршрутці до ОСОБА_15 вониразом зостаннім та ОСОБА_17 вживали алкогольнінапої.Під часрозпивання алкоголю ОСОБА_17 та ОСОБА_37 запропонувавйому поїхатидля підтримкиу житомирськийпарк ім. ОСОБА_41 тазабрати якісьгроші,які ОСОБА_17 хтось буввинен.Він погодивсята зателефонувавтаксисту ОСОБА_28 ,щоб тойпідвіз їхз «Сімейного»ринку допарку.До приїздутаксі вони ще випили горілки і він вийшов на балкон покурити, а коли зайшов на кухню, то побачив на столі кухонну сокирку, ніж та качалку. ОСОБА_22 запропонував йому щось взяти з вказаних предметів, але він категорично відмовився будь-що брати. В свою чергу, ОСОБА_22 взяв качалку та ніж, а ОСОБА_37 кухонну сокирку, яку засунув у рукав куртки. Далі приїхало таксі і він разом із ОСОБА_21 сів на заднє сидіння, а ОСОБА_42 на переднє пасажирське. По дорозі ОСОБА_17 постійно сварився із ОСОБА_37 , а потім за вказівкою ОСОБА_37 чи ОСОБА_17 вони поїхали не через парк, а через с. Зарічани, бо так на їх думку було ближче добратись до потрібного місця. Так як у ОСОБА_25 дорога до річки була перекопана, вони зупинились на початку села. Він сказав таксисту, щоб той почекав їх, та пішов за ОСОБА_34 і ОСОБА_17 у бік парку. По дорозі ОСОБА_42 із ОСОБА_21 знову почали сваритись, останній сказав ОСОБА_43 , що не буде з ним розраховуватись та ображав його. ОСОБА_37 попросив ОСОБА_17 заспокоїтись, але той не припиняв ображати. За рогом вулиці він зупинився по нужді, а ОСОБА_37 і ОСОБА_17 пройшли прямо. За метрів п`ять він побачив, як ОСОБА_22 замахнувся дерев`яною качалкою та намагався вдарити ОСОБА_40 , але той відвернувся і ОСОБА_17 промахнувся, внаслідок чого впав на землю. Після чого ОСОБА_37 сказав ОСОБА_17 , що той його вже дістав і почав обухом кухонної сокири бити ОСОБА_31 по потилиці. Після трьох точних ударів він підбіг до ОСОБА_40 та відтягнув його від ОСОБА_17 . Потім ОСОБА_37 підняв з землі качалку та вони пішли в напрямку психлікарні. Коли зайшли за ріг вулиці та вийшли на асфальтову дорогу, ОСОБА_37 віддав йому качалку, зняв із себе куртку і почав нею витирати сокирку. Далі цю куртку та сокиру ОСОБА_37 викинув за паркан на територію якогось підприємства, а качалку, за наказом останнього, він викинув на протилежний бік дороги у поле. На його пропозицію викликати для ОСОБА_17 швидку допомогу, ОСОБА_37 запевнив, що вона вже не допоможе, так як він зробив ОСОБА_17 контрольний удар ножем. Куди подівся ніж він не знає. У той день він бачив ніж один раз, а саме в квартирі ОСОБА_15 , після цього ножа він не бачив ані у ОСОБА_17 , ані у ОСОБА_40 . Будь-яких слідів крові на ОСОБА_43 він не бачив. Але пам`ятає, що після цих подій, вони із ОСОБА_34 десь умивалися. По дорозі ОСОБА_37 наказав йому забути про ці події, що це лише його проблема та він сам мусить її вирішить. Так як таксиста на тому місці не було, вони дійшли до зупинки біля психлікарні, де сіли на маршрутку, доїхали до зупинки «Музикалка», а далі на іншій маршрутці доїхали до «Польової» та у дворі зустріли ОСОБА_15 із особою на прізвисько « ОСОБА_27 », які запитали, де ОСОБА_17 , на що ОСОБА_42 відповів, що не знає. На прохання ОСОБА_40 він викликав таксиста ОСОБА_28 . Коли сіли у таксі ОСОБА_37 дістав мобільний телефон і розповів, що ОСОБА_17 ще під час розпивання алкоголю у ОСОБА_15 дав йому цей телефон в якості погашення боргу на одну тисячу гривень. Також обвинувачений йому повідомив, що зберігав на квартирі ОСОБА_15 товар, а ОСОБА_17 , без його згоди, продав цей товар, у зв`язку з чим винен був ОСОБА_43 п`ять тисяч гривень. Враховуючи, що ОСОБА_17 повернув одну тисячу гривень у вигляді мобільного телефона, то його заборгованість перед ОСОБА_34 на той час становила чотири тисячі гривень. Потім ОСОБА_37 запропонував спочатку поїхати до себе додому за паспортом, а потім до нього, щоб він перевірив чи цей телефон у робочому стані. На таксі вони поїхали до будинку ОСОБА_40 , де останній подзвонив своїй дружині ОСОБА_44 щоб вона віддала йому його паспорт. Таким чином він взяв паспорт ОСОБА_40 , після чого вони поїхали до нього. У себе в квартирі він поставив телефон на зарядку та пересвідчився, що мобільний працює. Також він одягнув під куртку светр, бо на вулиці було холодно. При цьому куртку не переодягав. Далі вони поїхали до ломбарду по вул. Довженка, де ОСОБА_37 безпосередньо здав телефон за який отримав невідому йому суму грошей, з яких особисто розрахувався із таксистом та 200 грн. дав йому для зняття стресу. Наступного дня, вранці ОСОБА_37 , з метою проконтролювати його, прийшов до нього із пляшкою.
		Також свідокдоповнив,що в ОСОБА_25 вонибули десь2-3хвилини.Між першимта другимвикликом таксіпройшло десьгодина чисорок хвилин.На запитаннязахисника вінпояснив,що ранішедвічі бувзасуджений заумисне спричиненнятілесних ушкоджень,тобто заст.121КК України,за щовідбував реальнепокарання.Ані у ОСОБА_31 ,ані у ОСОБА_45 кошти ніколине позичав.Він тайого дружина ОСОБА_46 ,яка дійснопрацює юристом,ніколи незаймались оформленнямквартири на ОСОБА_15 таїї продажем.На прохання ОСОБА_17 вінлише знайшоврієлтора ОСОБА_47 ,який займавсяпродажем цієїквартири,яку булопродано відразупісля смерті ОСОБА_17 ,але комуі заскільки,йому невідомо. ОСОБА_17 обіцявйому 5тис.доларів СШАз реалізаціїквартири ОСОБА_15 .Однак,після продажуквартири ОСОБА_15 позичив йому1500доларів США,які віндотепер останньомуне віддав, так ОСОБА_15 його обікрав на вказану суму. Всі витрати за комунальні борги взяв на себе рієлтор ОСОБА_48 . Він та ОСОБА_17 гроші у цю квартиру не вкладали. Також доповнив, що перебував із ОСОБА_21 у дружніх стосунках і знає його з дитинства. На похоронах не був, бо знаходився у психлікарні.
		 
		Свідок ОСОБА_49 у суді пояснив, що на той час працював таксистом. З ОСОБА_9 їх познайомив ОСОБА_50 . Одного дня березня, ввечері, ОСОБА_18 чи ОСОБА_37 по телефону замовили його як таксиста, у зв`язку з чим він мав їх забрати на автомобілі з «Сімейного» ринку в м. Житомирі. ОСОБА_20 сів біля нього на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_42 з іншим чоловіком на заднє. Всі вони були напідпитку та одягнені у куртки. Зокрема, ОСОБА_37 був одягнений в темну куртку з капюшоном. Будь-яких інших речей чи предметів у них в руках не було. Саме ОСОБА_18 наказав йому їхати в с. Зарічани. Коли їхали до ОСОБА_25 між пасажирами будь-якої сварки не було. При цьому ОСОБА_37 та особа яка сиділа з ним поруч були дуже п`яні та бажали ще десь випити горілки. Як тільки заїхали у с. Зарічани, здається ОСОБА_18 попросив зупинитися біля будинків з правого боку дороги. Після цього вони втрьох вийшли і почали про щось розмовляти, при цьому ОСОБА_18 попросив почекати їх 20 хвилин, він погодився чекати у центрі біля магазину. Із розмов між ними він зрозумів, що їм хтось в с. Зарічани винен був гроші, які вони приїхали забирати. Біля години він чекав їх біля магазину. Потім намагався зателефонував одному та другому, але ніхто не відповів. Згодом йому зателефонував хтось із них з проханням забрати їх в районі «Польової» біля «Сімейного» ринку, на що він обурився, так як чекав на них у Зарічанах. Забравши ОСОБА_40 та ОСОБА_18 з «Сімейного» ринку, він спочатку відвіз ОСОБА_51 додому, де останній переодягнувся, а потім поїхали до ОСОБА_52 за паспортом, а далі він їх завіз до ломбарду по вулиці Довженка. Після того, як ОСОБА_18 розрахувався з ним за послуги таксі, він порозвозив їх додому. Кого першого завозив додому не пам`ятає. Під час поїздки вони з ним не спілкувались.
		 
		Свідкам ОСОБА_53 , ОСОБА_54 та ОСОБА_55 про фактичні обставини вбивства ОСОБА_31 нічого не відомо.
		 
		Разом із тим свідок ОСОБА_56 у суді підтвердив, що весною 2017 року по квитанції, яку йому дав ОСОБА_9 , він у ломбарді по вул. Довженка у м. Житомирі, викупив мобільний телефон у синьому чохлі за 500 грн. Через два місяці даний телефон вилучили працівники поліції.
		 
		Свідок ОСОБА_57 у суді пояснив, що потерпілого знає, перебував з ним у товариських стосунках. Окрім того пояснив, що ОСОБА_58 попросила допомогти їй повернути мобільний телефон, який у неї вкрав ОСОБА_16 .
		 
		Свідок ОСОБА_55 лише підтвердила, що півтора роки тому під час зустрічі з ОСОБА_17 , останній забрав у неї з рук її телефон марки «Номі» чорного кольору у синьому чохлі. Подальша доля телефону їй не відома. Про викрадення телефону вона повідомила у поліцію.
		 
		 
		 
		Оцінка доказів сторони обвинувачення, які підтверджують подію кримінального правопорушення
		 
		Прокурор доводить подію вчинення вбивства ОСОБА_12 дослідженими нижче протоколами тих чи інших процесуальних дій, а також висновками експертиз.
		 
		Зокрема, у відповідності до рапорту за №2121 від 23.03.2017, до Житомирського РВП від громадянина ОСОБА_59 надійшло повідомлення про те, що 23.03.2017 о 12 годині 48 хвилини біля його будинку по АДРЕСА_3 виявлено труп чоловіка з тілесними ушкодженнями (а.к.п. 1 т. 2).
		З протоколу огляду місця події від 23.03.2017 убачається, що на відстані 16 м 42 см від будинку АДРЕСА_3 на земельній ділянці виявлено труп ОСОБА_12 з ознаками насильницької смерті.
		Виявлений 23.03.2017 труп чоловіка упізнала потерпіла ОСОБА_60 , яким виявився ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.к.п.36 т. 2).
		З протоколу огляду трупа ОСОБА_12 від 24.03.2017 вбачається, що у потиличній ділянці волосяної частини голови та за лівою вушною раковиною наявні розсічені рани та садна, а також проникаючі рани до кісток черепа, місцями з відслоюванням від кістки по периферії (а.к.п.37-47 т.2).
		У свою чергу, за висновком експерта №299 від 06.04.2017, названі вище тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_12 у виді відкритої черепно-мозкової травми: множинні рани волосяної частини голови, лівої вушної раковини, крововиливи під м`які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, під м`яку та тверду мозкові оболонки зі здавленням головного мозку, виникли віддій твердихтупих предметів,при нанесеннітравмуючих дійу виглядіударів, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю ОСОБА_12 . Вказані смертельні тілесні ушкодження є прижиттєвими та могли бутизаподіяні 22березня 2017року. 
		Враховуючи кількість виявлених ран на волосяної частини голови та лівої вушної раковини, експерт прийшов до висновку, що потерпілому було нанесено не менше семи травмуючих дій  ударів по голові.
		Спричинення згаданих тілесних ушкодження власноруч потерпілим виключається.
		При судово-токсикологічнійекспертизі кровітрупа ОСОБА_12 виявлено етиловийспирт уконцентрації 2,66проміле,що начас настаннясмерті відповідаєсильному алкогольномусп`янінню (а.к.п. 21-28 т. 2).
		Також під час огляду 29.03.2017 місця події, а саме території ПП «Сіроватський» в с. Зарічани по вул. Лісовій, 1, на відстані 30 м від заїзду на вказану територію, 40 см від стіни будівлі та 2,1 м від бетонної огорожі, на землі виявлена та вилучена кухонна сокира (а.к.п.49-54 т.2).
		У відповідності до висновку експерта №19/10-3/255-СЕ/17 від 18.05.2017, на цій сокирі виявлено кров людини та клітини з ядрами, які можуть належати ОСОБА_12 . 
		Водночас, генетичні ознаки слідів крові та клітин, виявлених на топорищі та лезі сокири не збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_9 (а.к.п.58-69 т.2). 
		Згідно висновку експерта №95 - МК від 07.06.2017 смертельні тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_12 могли утворитись від неодноразової дії торцевої частини згаданої кухонної сокири, якій відповідає характер ушкодження на клаптику шкіри, який досліджений у висновку №58  МК від 28.03.2017, а також схожі ушкодження, які розташовані на волосяній частині голови трупа (а.к.п.130-132 т. 2).
		Окрім цього, під час огляду 23.03.2017 відкритої місцевості у с. Зарічани по вул. Лісова, 2, яка розташована навпроти підприємства «Домінант», на відстані 6,6 м від електроопори у напрямку зазначеного підприємства та на відстані 8,37 м від дороги на землі поміж чагарників акації виявлено та вилучено дерев`яну палицю з руків`ям (качалку), а на відстані 20 м від землі на двох деревах акації виявлене пошкодження кори дерева розміром 1х3 см кожний (а.к.п.30-35 т.2).
		У відповідності до висновку експерта №19/10-3/241-СЕ/17 від 13.05.2017, на згаданій качалці виявлена кров людини та клітини з ядрами, які можуть належати ОСОБА_12 (а.к.п.74-86 т.2).
		 
		Отже, із досліджених протоколів огляду місця події від 23 та 29 березня 2017 року і висновків експерта №95  МК, убачається, що смертельні тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_12 могли утворитись від неодноразової дії обуха кухонної сокири, вилученої під час огляду місця події 29.03.2017.
		Однак у відповідності до висновків №19/10-3/255-СЕ/17 та №19/10-3/241-СЕ/17, на дерев`яній палиці та сокирі кухонного призначення, яка за версією обвинувачення є знаряддям злочину, будь-яких слідів належних ОСОБА_9 виявлено не було. У зв`язку з чим суд приходить до висновку, що вказані докази не підтверджують факту нанесення саме ОСОБА_34 цією кухонною сокирою та дерев`яною палицею тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , від яких останній помер.
		 
		Таким чином,згадані вищепротокол оглядумісця поді,протокол оглядутрупа ОСОБА_12 та висновкисудово-медичнихекспертиз підтверджуютьлише подію вчинення злочину, а саме час та місце умисного вбивства ОСОБА_12 , а також механізм утворення та кількість заподіяних йому смертельних тілесних ушкоджень.
		Проте, вказані докази не доводять причетності ОСОБА_9 до вчинення цього злочину.
		 
		Мотиви з яких суд відкидає докази сторони обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_9 .
		 
		Прокурор як на прямі докази вини ОСОБА_9 у вбивстві ОСОБА_12 посилається на показання свідка ОСОБА_61 та протокол проведення з ним слідчого експерименту.
		Однак ці докази, які покладені в основу обвинувачення та які, на думку прокурора, підтверджують винуватість останнього, суд відкидає з таких підстав.
		 
		По-перше, покази ОСОБА_61 надані ним у суді суттєво різняться з даними слідчого експерименту проведеного за його участю.
		Так, під час відтворення дій, обстановки та обставин вбивства ОСОБА_12 свідок ОСОБА_35 вказав, що таксі зупинилось на початку с. Зарічани на вимогу ОСОБА_17 чи ОСОБА_18 біля якоїсь новобудови. Проте під час допиту у суді, свідок чітко вказує, що таксі зупинилось на початку села у зв`язку з тим, що дорога була перекопана, тобто автомобіль не міг далі рухатись.
		Крім цього, під час слідчого експерименту ОСОБА_18 вказує, що бачив як ОСОБА_37 викинув ніж разом з кухонною сокирою та верхнім одягом, яким витер сокиру, за паркан якогось підприємства, а він, у свою чергу, витер качалку та викинув її у протилежний бік. У суді ж свідок ОСОБА_18 категорично ствердив, що у той день бачив ніж лише на кухні в квартирі ОСОБА_15 , а в ОСОБА_25 він взагалі не бачив будь-якого ножа, лише чув від ОСОБА_37 , що той зробив контрольний удар ножем ОСОБА_17 , у зв`язку з чим він не викликав швидку допомогу. Але про ці обставини ОСОБА_18 не вказував під час слідчого експерименту.
		Разом з тим, суд звертає увагу на той факт, що 29.03.2017 під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_18 , зокрема, на території ПП «Сіроватський» було виявлено кухонну сокиру, якою, за висновками експертизи, могли вбити ОСОБА_12 . Проте, ножа та кофти, які ОСОБА_37 , з показань свідка ОСОБА_18 , викинув разом із цією сокирою за паркан вказаного підприємства, знайдено не було.
		 
		По-друге, показання ОСОБА_35 суперечать показанням свідка ОСОБА_62 та даним слідчого експерименту за участю останнього, а також відеозапису із камери спостереження у приміщенні ПТ «Ломбард», яке розташоване у м. Житомирі по вул. Довженка, 44, які відповідно до протоколу тимчасового доступу від 30.03.2017 та протоколу огляду предметів від 14.06.2017 містяться на CD-диски за 22.03.2017 (а.к.п.137-142, 144-160 т.2).
		Так, свідок ОСОБА_49 під час слідчого експерименту та допиту в суді свідчив про те, що саме ОСОБА_35 викликав його у якості таксиста та вказував куди треба їхати у с. Зарічани. При цьому свідок підтвердив показання ОСОБА_40 про те, що на першому пасажирському сидінні розташувався ОСОБА_18 , а ОСОБА_17 та ОСОБА_37 на задньому. Бойко ж стверджує, що попереду сидів ОСОБА_37 .
		Також свідок ОСОБА_28 , як і ОСОБА_37 , стверджують про те, що під час проїзду до с. Зарічани в автомобілі будь-яких сварок між пасажирами не виникало. Бойко ж вказує на те, що ОСОБА_37 і ОСОБА_17 вже у таксі почали сваритися.
		Крім того, свідок ОСОБА_28 та ОСОБА_37 кажуть про те, що у с. Зарічани вони з собою ніяких качалок, сокир та ножів не брали. Зокрема, ОСОБА_28 наголосив, що при відкритті дверей його автомобіля у салоні автоматично вмикається світло, а тому він звернув увагу, що руки ОСОБА_37 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 були вільні, будь-яких інших предметів та речей у них він не бачив. Разом з тим, ОСОБА_18 стверджує, що ще у ОСОБА_15 в квартирі ОСОБА_37 взяв із собою кухонну сокиру, а ОСОБА_17 качалку з ножем.
		Згідно до показань ОСОБА_18 , обвинувачений ОСОБА_37 після вбивства ОСОБА_17 зняв з себе куртку та витер нею сокиру, а потім викинув її з кофтою за паркан. Неправдивість цих показань доводиться як свідченням ОСОБА_62 про те, що ОСОБА_37 до та після ОСОБА_25 був одягнутий в одну і туж темну кофту із капюшоном, так і відеозаписом з камери спостереження у Ломбарді, де видно, що ОСОБА_37 о 22 годині 27 хвилин 22.03.2017, тобто після поїздки у ОСОБА_25 , був одягнутий у темну куртку з капюшоном.
		Також ОСОБА_18 вказує на те, що ОСОБА_37 отримав від ОСОБА_17 , в якості погашення боргу, мобільний телефон, який здав у ломбард, а з отриманих грошей саме обвинувачений розрахувався із ОСОБА_28 за послуги таксі та дав йому 200 грн. для зняття стресу.
		Ці показання не відповідають показанням свідка ОСОБА_28 , який на слідчому експерименті пояснив, що особисто ОСОБА_18 розраховувався з ним за послуги таксі, а також згаданим вище відеозаписам з приміщення ОСОБА_63 , де чітко видно, що саме ОСОБА_35 дістав із внутрішнього карману куртки мобільний телефон та передав його працівнику ломбарду, який, у свою чергу, надав ОСОБА_43 на підпис квитанцію, а ОСОБА_18 гроші. Після чого ОСОБА_18 порахував ці гроші та дав ОСОБА_43 одну купюру, а решту поклав собі у кишеню.
		 
		По-третє, покази свідка ОСОБА_61 суперечать показам потерпілої ОСОБА_11 , яка в суді пояснила, що її чоловік ОСОБА_17 разом із ОСОБА_18 мали намір продати квартиру ОСОБА_15 та отримати певний прибуток. У зв`язку з тим, що ОСОБА_15 був алкозалежним, питанням продажу квартири займався ОСОБА_35 , у якого дружина працює юристом, а її чоловік вклав у квартиру їх сімейні кошти в розмірі 89 000 грн. для погашення комунальної заборгованості та оформлення цієї квартири на ОСОБА_15 . У свою чергу, ОСОБА_35 категорично заперечив ці факти та пояснив, що ніякого відношення до продажу квартири ОСОБА_15 він не має. Будь-яких коштів ОСОБА_17 у квартиру не вкладав.
		 
		Разом з тим, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_9 , маючи статус обвинуваченого, перший, а саме до допиту потерпілої та свідків у суді, а також до дослідження доказів по справі, надав показання суду щодо висунутого йому звинувачення, які у цілому відповідають даним слідчого експерименту проведеного за його участю.
		 
		Суд відкидає як доказ причетності ОСОБА_40 до вбивства ОСОБА_17 протокол огляду місця події від 27.03.2017 під час якого у домогосподарстві по АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено диски «VIDEX» із відеозаписом з чотирьох камер спостереження, на яких, за версією обвинувачення, зафіксоване перебування 22 березня 2017 року у темну пору доби ОСОБА_36 , ОСОБА_26 та ОСОБА_31 біля вказаного будинку та протокол огляду цього відеозапису від 05.07.2017 (а.к.п.110-127 т.2) з огляду на таке.
		Заприписами ст.237КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
		Однак, згідно до вказаної норми, огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється за правилами передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Під час огляду місця події 27.03.2017 органами досудового слідства було оглянуто подвір`я будинку АДРЕСА_3 та виявлено і вилучено з вказаного домогосподарства диски із відеозаписом з чотирьох камер спостереження.
		У своючергу,так якпрокурором ненадано згодавласника цьогодомоволодіння наогляд йогопомешкання тавилучення згаданихвідеозаписів,то вконтексте ст.ст.234та 237КПК Україниданий огляддомоволодіння мавпроводиться заправилами обшуку.
		Проте стороною обвинувачення суду не надані докази легалізації вказаного огляду. Відтак, суд на підставі ст. 89 КПК України визнає протокол огляду місця події від 27.03.2017, а також протокол огляду предметів від 05.07.2017, які були вилучені під час згаданого огляду помешкання, недопустимими доказами.
		Разом з тим суд зауважує, що ці відеозаписи будь-яким чином не доводять вини ОСОБА_9 у вбивстві ОСОБА_12 , так як при їх перегляді у судовому засіданні неможливо ідентифікувати будь-яких осіб біля паркану вказаного будинка у вечірній час 22.03.2017. Отже, прокурором не доведений той факт, що на цьому відео зображені саме ОСОБА_42 , ОСОБА_20 та ОСОБА_64 . 
		 
		Не свідчать про винуватість обвинуваченого і висновок судово-психіатричної експертизи №134-2017 від 16.05.2017, у відповідності до якого ОСОБА_9 під час скоєння інкримінованого йому злочину виявляв ознаки змішаного розладу особистості у стані компенсації, однак такі зміни зі сторони психіки не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, його вчинки були послідовними, цілеспрямованими, пролонгованими у часі. По своєму стану на момент проведення експертизи не потребує застосування до нього примусового лікування медичного характеру (а.к.п. 169-171 т.2).
		А у відповідності до акту спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування №Д-146 від 13.06.2017, обвинувачений має психічні роздали внаслідок вживання алкоголю, зі шкідливими наслідками, однак примусового лікування не потребує (а.к.п. 173 т. 2).
		Дані докази вказують на стан здоров`я обвинуваченого щодо його алкогольної залежності, а не доводять його вину у вчиненні вбивства ОСОБА_12 .
		 
		 
		 
		Мотиви ухвалення виправдувального вироку
		 
		У відповідності до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення, тобто час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, а також винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета вчинення злочину.
		 
		Стороною обвинувачення було доведено подію злочину, проте не доведено, що даний злочин був вчинений саме обвинуваченим.
		 
		До вказаних висновків суд приходить на підставі досліджених доказів.
		Зокрема, на підставі показань ОСОБА_9 , які збігаються із показаннями свідка ОСОБА_62 та протоколами слідчих експериментів за участю останніх, та з яких встановлено, що сварки між ОСОБА_17 та ОСОБА_37 в таксі по дорозі у с. Зарічани не було. У салоні автомобіля останні розташувались на задньому сидінні, будь-яких ножів, дерев`яних качалок чи кухонних сокір у них в руках не було. Вказував дорогу, домовлявся та розраховувався із таксистом саме ОСОБА_18 , який зайняв в салоні таксі переднє пасажирське сидіння.
		Також з вказаних показань та відеозаписів з ОСОБА_63 судом встановлено, що ОСОБА_37 як до, так і після поїздки у ОСОБА_25 залишався в одному і тому ж одязі, а саме у темній куртці з капюшоном.
		При цьому згаданими вище відеозаписами з ОСОБА_63 та квитанцією підтверджується той факт, що саме ОСОБА_18 тримав при собі мобільний телефон марки «Номі» модель «і5010», вилучений за згодою власника під час огляду місяця події 13.05.2017, який особисто здав у ломбард та отримав за це гроші.
		Разом з тим, суд не залишає поза увагою той факт, що свідок ОСОБА_35 після поїздки до ОСОБА_25 змінював верхній одяг. Про це вказував свідок ОСОБА_28 під час слідчого експерименту, а також під час допиту в суді. Цей факт частково в суді підтвердив і сам ОСОБА_18 , зазначивши, що одягнув лише светр, так як було холодно, куртку не змінював.
		Крім цього, під час слідчого експерименту, який проводився за участю свідка ОСОБА_18 29.03.2017, тобто через тиждень після вбивства, останній чітко вказав на місце на обочині дороги куди він викину качалку, яка була виявлена та вилучена працівниками слідчих органів 23.03.2017 під час огляду місця пригоди, а також на місце за парканом приватного підприємства, куди ОСОБА_37 нібито викинув кухонну сокиру, ніж та кофту, якою витер сліди з сокири та яка в ході згаданого експерименту була виявлена, а згодом вилучена слідчим.
		Однак суду не зрозуміло, чого поруч із вказаною сокирою працівники слідчих органів не знайшли ніж та кофту, враховуючи, що сокира знаходилась у важкодоступному місце, яке було огороджене з одного боку парканом, а з іншого стіною господарської будівлі.
		До того ж, з метою підтвердження показів ОСОБА_61 та спростування показів ОСОБА_9 , органи досудового розслідування не пред`явили для впізнання згадану кухонну сокиру та дерев`яну качалку безпосередньо її власнику, а саме ОСОБА_15 , з квартири якого, за показами ОСОБА_18 , їх взяли ОСОБА_37 та ОСОБА_17 коли їхали до ОСОБА_25 .
		Не знайшли свого підтвердження і покази ОСОБА_18 щодо наявності у ОСОБА_40 мотиву вбивства ОСОБА_17 , який за версію ОСОБА_18 був винен обвинуваченому 5000 грн за розтрату якогось товару, який ОСОБА_37 зберігав у квартирі ОСОБА_65 .
		З цьогоприводу стороноюобвинувачення небуло допитано ОСОБА_15 .У своючергу,потерпіла підтвердилапоказання ОСОБА_37 та спростувалапоказання ОСОБА_18 ,пояснивши,що з ОСОБА_34 вонадо цьогочасу небула знайома та ніколи від чоловіка про нього не чула. 
		Разом з тим, потерпіла підтвердила той факт, що ОСОБА_18 товаришував з її чоловіком ОСОБА_17 з дитинства та разом з останнім займався продажем квартири ОСОБА_15 , в яку чоловік вклав 89000 грн.
		Отже, з показів потерпілої вбачається, що з продажу цієї квартири, її чоловік ОСОБА_12 вимагав би від продавця, принаймні витрачені ним гроші в сумі 89 тисяч грн.
		Проте прокурором з цього приводу не надано доказів, на підставі яких суд міг би встановити обставини продажу квартири ОСОБА_15 , а саме чи дійсно останній продав квартиру через місяць після вбивства ОСОБА_17 , продавав ОСОБА_15 квартиру особисто, чи враховуючи його схильність до спиртних напоїв, надав комусь відповідне доручення. Якщо так, то хто діяв від імені ОСОБА_15 . Чи дійсно ОСОБА_17 погашав за власний рахунок комунальні борги за квартиру, чи їх сплачував рієлтор ОСОБА_66 , якого знайшов ОСОБА_18 . Чи приймала участь у продажі цієї квартири дружина ОСОБА_18  ОСОБА_46 .
		У свою чергу, встановлення обставин продажу квартири ОСОБА_15 , має суттєве значення для правильного вирішення цієї справи, так як показання потерпілої, на думку суду, можуть вказувати на справжні мотиви вбивства ОСОБА_17 .
		 
		Виходячи із закріпленого у статті 17 КПК України принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		При цьому,окрім вимогидоведення прокуроромвинуватості обвинуваченогопоза розумнимсумнівом,вказаною нормоюзакріплено,  щообвинувачення неможе ґрунтуватисяна доказах,отриманих незаконнимшляхом,а усі  сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Отже, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений, а обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		 
		Разом з тим, досліджені судом докази не доводять поза розумним сумнівом, що саме ОСОБА_37 вчинив умисне вбивство ОСОБА_17 .
		Навпаки, досліджені судом докази свідчать про існування іншого розуміння обставин вчинення вбивства ОСОБА_17 , ніж ті, які висуваються стороною обвинувачення ОСОБА_43 .
		 
		У свою чергу, згідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення
		 
		Таким чином, колегія суддів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, та оцінюючи кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, прийшла до переконливого висновку, що прокурором не доведено вчинення ОСОБА_9 умисного вбивства потерпілого ОСОБА_12 , тобто не доведено вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
		За приписами п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		З огляду на викладене, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_9 необхідно виправдати за недоведеністю вчинення ним умисного вбивства ОСОБА_12 .
		Беручи до уваги положення ст. 124 КПК України, судові витрати у розмірі 64939 грн. 96 коп. за проведення експертиз під час досудового розслідування, суд відносить на рахунок держави.
		Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує за приписами ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, колегія суддів,
		У Х В А Л И Л А:
		 
		 
		 
		ОСОБА_9  визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та виправдати його у зв`язку з недоведеністю вчинення ним цього злочину.
		 
		Процесуальні витрати у розмірі 64939грн.(шістдесятчотири тисячідев`ятсот тридцятьдев`ять)грн. 96 коп. на залучення експертів під час проведення експертизи, компенсувати за рахунок держави.
		 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 про стягнення з  ОСОБА_9 на її користь 6181 (шість тисяч сто вісімдесят одну) грн. 56 коп. матеріальної шкодита 500000 (п`ятсот тисяч) грн. моральної (не майнової) шкоди залишити без розгляду.
		 
		Арешт, накладений на мобільний телефон «Нокіа», НОМЕР_2 , сім-картку оператора стільникового зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 , светр білого кольору, штани сірого кольору, туфлі чорного кольору, куртку зимню синього кольору  скасувати та повернути ОСОБА_9 .
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Головуючий суддя:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...