Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/27114/14-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2020.
Дата набрання законної сили: 17.03.2020
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 17 березня 2020 року  м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Київського апеляційного суду в складі:
		 
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		секретарі 
		судового засідання   ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		 
		розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному проваджені № 120141000000006 86 ОСОБА_10 , який брав участь у судовому провадженні, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року у кримінальному провадженні стосовно 
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена Менського району Чернігівської області, громадянина України, обіймаючого посаду заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
		 
		якому висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, 
		 
		  за участі прокурорів  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		 ОСОБА_14 , 
		  захисника  ОСОБА_15 , 
		 обвинуваченого, щодо якого постановлено виправдувальний вирок,      ОСОБА_11 , -
		 
		 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Цим вироком ОСОБА_11 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VІ від 18.04.2013, та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
		 
		Як указано у вироку суду першої інстанції, органами досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18.04.2013, за наступних обставин.
		ОСОБА_11 наказом першого заступника Голови Державної інспекції сільського господарства України від 05.09.2013 № 60-кт, призначений на посаду заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області зі збереженням 7 (сьомого) рангу державного службовця в межах відповідної категорії посад відповідно до ст. 26 Закону України Про державну службу. 
		Згідно із ст. 25 Закону України Про державну службу, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року № 703 Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, займана ОСОБА_11 посада віднесена до четвертої категорії посад державних службовців.
		Згідно ст. 10 Закону України Про державну службу, державні службовці зобов`язані додержуватись Конституції України та інших актів законодавства та, зокрема, забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції, не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина, безпосередньо та сумлінно виконувати покладені на них службові обов`язки.
		Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. Ст. 5 цього Закону визначає етику поведінки державного службовця, який повинен сумлінно виконувати свої службові обов`язки, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця. 
		Згідно Попередження про спеціальні обмеження, встановлені Законами України Про державну службу та Про засади запобігання і протидії корупції щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби та Загальних правил поведінки державного службовця, ОСОБА_11 29.08.2012 ознайомлений із положеннями Закону України Про правила етичної поведінки, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 04.08.2010 № 214 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2010 за № 1089/18384.
		Згідно розписки від 02.10.2012, ОСОБА_11 ознайомився із Законом України Про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 № 3206-VI (остання редакція від 12.08.2012) і зобов`язався його дотримуватись. 
		Згідно Наказу Державної інспекції сільського господарства в Київській області № 325 від 23.05.2014 Про затвердження розподілу обов`язків та додатку № 1 до Наказу, ОСОБА_11 постійно обіймав посаду заступника начальника Державної інспекції сільського господарства Київської області, яка пов`язана із виконанням організаційно-розпорядчих функцій, та згідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_11 є службовою особою, а з урахуванням віднесення його посади, згідно наведених вище положень чинного законодавства України до четвертої категорії та відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України, службовою особою, яка займає відповідальне становище. 
		ОСОБА_11 , будучи службовою особою Державної інспекції сільського господарства в Київській області, яка займає відповідальне становище, та будучи суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про засади запобігання і протидії корупції, письмово попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законами України Про державну службу та Про засади запобігання і протидії корупції щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, в тому числі, щодо заборони використання своїх службових повноважень та пов`язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. 
		Відповідно до п. 4.27 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Київській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 за № 770, Інспекція здійснює атестацію суб`єктів насінництва та розсадництва для надання права на виробництво та реалізацію оригінального і елітного насіння, крім лісового насіння. Узагальнює та подає Держсільгоспінспекції України інформацію про результати проведеної атестації.
		Наказом начальника Державної сільськогосподарської інспекції в Київській області від 05.02.2014 за № 63, в Державній інспекції сільського господарства в Київській області утворено атестаційну комісію з надання фізичним та юридичним особам права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин та затверджено її персональний склад. Згідно додатку 1 до наказу Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 05.02.2014 № 63, Головою атестаційної комісії з надання фізичним та юридичним особам права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин призначено заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 . 
		Згідно із наказом № 3 від 14.01.2014 Державної інспекції сільського господарства України Про атестацію виробників добазового, базового та сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, вихідного, базового та сертифікованого садивного матеріалу багаторічних рослин, культури меристем, садивного матеріалу однорічних культур та формування Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу в 2014 році, Державну інспекцію сільського господарства в Київській області зобов`язано: провести атестацію фізичних та юридичних осіб для надання їм права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин; відповідно до графіка прийому документів, згідно додатку до цього наказу, надати до Держсільгоспінспекції України результати проведення атестації фізичних та юридичних осіб на право виробництва та реалізації сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин.
		Так, у кінці лютого 2014 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, директор ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 , перебуваючи в приміщенні Державної інспекції сільського господарства в Київській області (м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8), надав заступнику начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 документи для атестації ТОВ Рапсоіл з метою отримання права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин. Після передачі документів директором ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 , в ОСОБА_11 виник злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе в розмірі 1.000 доларів США за вчинення в інтересах ТОВ Рапсоіл дій з використанням наданого йому службового становища, а саме, проведення атестації, з метою отримання права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин.
		Приблизно в квітні 2014 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, заступник начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 запропонував директору ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 приїхати до Державної інспекції сільського господарства в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8.
		Виконуючи прохання заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 , директор ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 23.04.2014, об 11 год. 20 хв., приїхав до Державної інспекції сільського господарства в Київській області за адресою: м. Київ вул. Олени Теліги, 8. Знаходячись в коридорі біля службового кабінету, заступник начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів та використовуючи службові повноваження, реалізував свій злочинний умисел, направлений на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, запропонував директору ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 сплатити грошову суму в розмірі 1.000 доларів США за проведення атестації, з метою отримання права ТОВ Рапсоіл на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин. Передбачаючи та розуміючи негативні наслідки не проходження атестації ТОВ Рапсоіл, яка надає право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин, розуміючи про настання грошових та сировинних втрат, директор ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 був змушений надати усну згоду ОСОБА_11 щодо передачі останньому неправомірної вигоди. 
		06.05.2014, об 11 год. 50 хв., перебуваючи в приміщенні Державної інспекції сільського господарства в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8, заступник начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, використовуючи службові повноваження та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, з метою позитивного вирішення питання щодо проходження ТОВ Рапсоіл атестації та отримання права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин, запропонував директору ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 перерахувати грошову суму в гривнях, яка є еквівалентом сумі 1.000 доларів США на платіжну картку, реквізити якої він пообіцяв надати пізніше. Передбачаючи та розуміючи негативні наслідки непроходження атестації ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 був змушений надати усну згоду ОСОБА_11 
		27.05.2014, о 14 год. 37 хв., перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8, ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, використовуючи службові повноваження та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе, надав реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) ПАТ КБ ПриватБанк на ім`я ОСОБА_17 та запропонував ОСОБА_16 перерахувати грошові кошти в гривнях в розмірі 11.700 грн., яка на той час являлась еквівалентом сумі 1.000 доларів США, за проведення атестації ТОВ Рапсоіл, яка надає право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин. 
		У подальшому, 27.05.2014, використовуючи своє службове становище та пов`язані з ним можливості заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області, діючи з корисливих мотивів, використовуючи службові повноваження та реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди від директора ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , будучи головою атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області організував проведення атестації ТОВ Рапсоіл, за результатами якої як Головою комісії та іншими членами атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області підписано протокол № 3 від 27.05.2014.
		28.05.2014 ОСОБА_11 , як заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області особисто підписано лист № 14-10/3419 до Державної інспекції сільського господарства України про можливість включення ТОВ Рапсоіл до Реєстру виробників насіння та садивного матеріалу у зв`язку з проходженням ними атестації.
		29.05.2014, приблизно об 11 год., заступник начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомив директору ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 про те, що документи про проходження атестації ТОВ Рапсоіл, яка надає право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин підготовлені та передані до Державної інспекції сільського господарства України для внесення ТОВ Рапсоіл до Реєстру виробників насіння та садивного матеріалу. Того ж дня, у приміщенні Державної інспекції сільського господарства в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, заступник начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_16 , що в позитивному вирішенні даного питання, а саме, проходження атестації ТОВ Рапсоіл, яка надає право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин, виконані та передані до Державної інспекції сільського господарства України для внесення ТОВ Рапсоіл до Реєстру виробників насіння та садивного матеріалу посприяв саме він. 
		ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_11 про те, що він перерахував грошові кошти в розмірі 11.700 грн. на вказаний ним рахунок, а саме, картковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ ПриватБанк, для поповнення платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_17 та продемонстрував квитанцію № 367 від 29.05.2014, якою підтвердив перерахування вищевказаних грошових коштів.
		Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_11 , використовуючи своє службове становище та пов`язані з ним можливості заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області, діючи з корисливих мотивів, використовуючи службові повноваження та реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на одержання неправомірної вигоди від директора ТОВ Рапсоіл  ОСОБА_16 , сприяв у проведенні атестації ТОВ Рапсоіл, яка надає право на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин, виконані та передані до Державної інспекції сільського господарства України для внесення ТОВ Рапсоіл до Реєстру виробників насіння та садивного матеріалу. 
		При цьому, ОСОБА_11 виконував функції Голови атестаційної комісії та приймав основні рішення, пов`язані з організацією та проведенням самої комісії, зокрема, періоди та дати засідань, перелік суб`єктів господарювання, документи, які будуть розглядатись, та у випадку прийняття позитивного рішення засвідчував своїм підписом відповідні листи до Сільськогосподарської інспекції України про включення таких суб`єктів господарювання до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу. 
		З урахуванням викладеного, заступник начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із виявленням його злочинних дій працівниками правоохоронних органів.
		29.05.2014, в період часу з 17 год. 30 хв. до 18 год. 58 хв., в службовому кабінеті заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8, здійснено огляд, під час якого виявлено та вилучено: - квитанцію № 367 від 29.05.2014 про сплату на картковий рахунок № НОМЕР_2 в ПАТ КБ ПриватБанк 11.700 грн. для поповнення платіжної картки № НОМЕР_1 , ОСОБА_17 ; - протокол № 3 засідання атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області з надання фізичним та юридичним особам права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин в 2014 році від 27.05.2014; - список суб`єктів господарювання, які атестовані як виробники сертифікованого насіння і садивного матеріалу на 2014 рік; - заяву ТОВ Рапсоіл (без дати); - атестаційний лист виробника насіння та/або садивного матеріалу ТОВ Рапсоіл (без дати); - копію патенту № 0633 на сорт рослин ОСОБА_18 ; - копію патенту № 110204 на сорт рослин ОСОБА_19 ; - копію патенту № 110165 на сорт рослин ОСОБА_20 ; - копію патенту № 0632 на сорт рослин ОСОБА_21 ; - копію патенту № 0784 на сорт рослин Сріблястий 1 Ріпак; - посвідчення про кондиційність насіння; - копії сертифікатів на насіння серії ІН №№ 062043, 0005360, 0005361; - копію договору про наукову та виробничу кооперацію № 110901 від 01.09.2011; - копію договору про наукову та виробничу кооперацію № 1207 від 01.07.2012; - копію договору про виконання робіт № 0801/14 від 08.01.2014. 
		Таким чином, ОСОБА_11 стороною обвинувачення обвинувачується у тому, що він, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, вчинив закінчений замах на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18.04.2013.
		 
		За результатами розгляду провадження, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_11 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18.04.2013, в якому обвинувачується ОСОБА_11 .
		 
		Не погоджуючись з вироком суду, прокурор у кримінальному провадженні  ОСОБА_10 , який брав участь у судовому провадженні, в апеляційній скарзі просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_22 винним за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18.04.2013 та призначити йому за цим законом покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки з конфіскацією майна, обґрунтовуючи апеляційні вимоги, на підтвердження яких просить провести повне дослідження доказів у кримінальному провадженні, зокрема дослідити письмові докази, надані стороною обвинувачення під час судового розгляду судом першої інстанції, допитати свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , дослідити постанову заступника прокурора м. Києва ОСОБА_26 від 28.04.2014 про призначення групи прокурорів, яка в судовому засіданні не долучалася, оскільки не ставилось під сумнів повноваження процесуальних керівників, зокрема ОСОБА_27 . 
		Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурорів на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення ОСОБА_11 та в його інтересах захисника ОСОБА_15 , які вважали вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, допитавши обвинуваченого ОСОБА_15 , дослідивши докази в провадженні на задоволення клопотання сторони обвинувачення, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово ОСОБА_11 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
		 
		Приписами ст. 370 КПК України задекларована законність, вмотивованість та обґрунтованість судового рішення.
		 Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
		 
		Дані вимоги закону судом першої інстанції під час судового провадження та ухваленні вироку належним чином дотримані, бо висновки суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_11 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18.04.2013, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються сукупністю досліджених в судах першої та апеляційної інстанцій доказів.
		 
		Так, згідно даних, що містяться в копії наказу № 325 від 23.05.2014 Державної інспекції сільського господарства в Київській області, відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Київській області, затвердженого Наказом Державної інспекції сільського господарства України № 100 від 28.02.2012, затверджено розподіл обов`язків між начальником, першим заступником начальника та заступниками начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області, а також затверджено Порядок взаємозаміщення начальника, першого заступника начальника та заступників начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області у разі їх відсутності (а.п. 1 т. 2).
		 
		На підставі даних, що містяться в копії Розподілу основних обов`язків між начальником, першим заступником начальника та заступниками начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області, заступник начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 , зокрема: забезпечує виконання Держсільгоспінспекцією в Київській області наказів Держсільгоспінспекції України, доручень Голови Держсільгоспінспекції України, наказів та доручень начальника Держсільгоспінспекції в Київській області (п.п. 3.1 п. 3); відповідає за підготовку проектів наказів, інших документів Держсільгоспінспекції в Київській області, вживає заходів щодо їх своєчасної підготовки, візує на розгляд начальникові Держсільгоспінспекції в Київській області (п.п. 3.5 п. 3); здійснює за наказом начальника керівництво відповідними комісіями або бере участь у роботі комісій, що утворюються у Держсільгоспінспекції в Київській області (п.п. 3.14 п. 3) (а.п. 2-12 т. 2).
		 
		Відповідно до даних, що містяться у копії Порядку взаємозаміщення начальника, першого заступника начальника та заступників начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області у разі їх відсутності, згідно з якими, першого заступника начальника інспекції ОСОБА_28 заміщує заступник начальника інспекції ОСОБА_11 , а в разі відсутності останнього, то його заміщує заступник начальника інспекції ОСОБА_29 (а.п. 13 т. 2).
		 
		Як указують дані особової справи ОСОБА_11 в копіях, останній 29.08.2012 ознайомлений з попередженням про спеціальні обмеження, встановлені Законами України Про державну службу та Про засади запобігання і протидії корупції щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов`язаних із виконанням функцій держави та для державних службовців, а також 02.10.2012 ознайомився із Законом України Про засади запобігання і протидії корупції від 07.04.2011 за № 3206-VI (остання редакція від 12.08.2012) та зобов`язався його дотримуватись. 
		Крім того, ОСОБА_11 29.08.2012 ознайомлений із Загальними правилами поведінки державного службовця. 
		Наказом № 60-кт від 05.09.2013 Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_11 призначено на посаду заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області зі збереженням йому 7 рангу державного службовця (а.п. 14-15, 16-114 т. 2).
		 
		Дані, що містяться у копії Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Київській області, затвердженого наказом Державної інспекції сільського господарства України № 100 від 28.02.2012, вказують зокрема на те, що Державна інспекція сільського господарства в Київській області, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює атестацію суб`єктів насінництва та розсадництва для надання права на виробництво та реалізацію оригінального і елітного насіння, крім лісового насіння, та узагальнює і подає Держсільгоспінспекції України інформацію про результати проведеної атестації (п.п. 4.27 п. 4). (а.п. 176-189 т. 2).
		 
		Згідно копій розписок, ОСОБА_11 02.10.2012 ознайомився з Законом України Про правила етичної поведінки від 17.05.2012 за № 4722-VІ та зобов`язався його дотримуватись, а також 09.09.2013 ознайомився з даним Законом в останній редакції від 04.07.2013 та зобов`язався його дотримуватись (а.п. 190-192 т. 2).
		 
		Наведені вище дані регламентують діяльність ОСОБА_11 та дотримання ним певної поведінки та певних обмежень у його службовій діяльності.
		 
		Як пояснив суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_11 , він з вересня 2013 року по червень-липень 2014 року працював на посаді заступника начальника Державної інспекції сільського господарства України в Київській області. 
		До кола його обов`язків входила координація роботи двох відділів, а саме сектора початку лабораторних досліджень, кореспонденції, а також управління. 
		З ОСОБА_16 він познайомився наприкінці 2012 року, чи на початку 2013 року. Останній звертався до нього, коли він працював в іншому управлінні, з приводу питань пов`язаних із сертифікацією тієї продукції, яку той виробляв. 
		Спілкувався він з ОСОБА_16 суто по робочих питаннях та в них склались нормальні ділові стосунки. 
		Щодо ситуації, яка склалася у даному провадженні, то ОСОБА_16 прийшов на початку проведення щорічної атестації, тобто заходу, який дозволяє суб`єктам господарювання після здачі необхідних документів виробляти свою продукцію, у даному випадку насіння, і його реалізовувати. 
		В лютому - березні 2014 року ОСОБА_16 , враховуючи їх стосунки, прийшов до нього- ОСОБА_11 в кабінет, де вони спілкувалися з приводу проведення щорічної атестації. 
		Оскільки документи для атестації приймають в структурному підрозділі, визначеному відповідно до Порядку атестації, то він запропонував ОСОБА_16 здати необхідні для атестації документи до повноваженого управління, після чого ОСОБА_16 вийшов з документами з кабінету. 
		Приблизно за тиждень - два, начальник управління ОСОБА_30 звернувся до нього- ОСОБА_11 , як до заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області, з питанням щодо виявлених на його робочому столі документів ТОВ Рапсоіл, які були без опису та реєстрації, на що він- ОСОБА_11 порадив зв`язатися з представником даного господарства ОСОБА_16 , якого знали в інспекції, так як той не один рік звертався з таким питанням. 
		У подальшому з ОСОБА_16 неодноразово зв`язувалися по телефону, в тому числі і він- ОСОБА_11 , однак той, посилаючись на різні причини, до інспекції не приходив.
		Приблизно в кінці березня на початку квітня 2014 року, ОСОБА_16 прибув до інспекції та в його- ОСОБА_11 робочому кабінеті, на скільки він пам`ятає, у присутності ОСОБА_31 , ОСОБА_16 було вказано на недоліки щодо оформлення документів та запропоновано їх усунути. 
		При цьому, ОСОБА_16 так себе поводив, що нібито не розумів, які від нього документи вимагають, хоча він- ОСОБА_16 уже п`ятий рік проходив атестацію, а тому його поведінка була незвичною. 
		По закінченню спілкування ОСОБА_16 нібито все зрозумів, однак у подальшому зник, приблизно на місяць. 
		Наступного разу ОСОБА_16 прийшов в інспекцію в травні 2014 року. 
		На той час його- ОСОБА_11 робоче місце було в іншому кабінеті.
		ОСОБА_16 зайшов до нього- ОСОБА_11 з документами, він, у свою чергу, запросив ОСОБА_32 , щоб на місці подивитися правильність їх оформлення.
		У них відбулася досить тривала розмова про сертифікацію, атестацію, пробацію. 
		Документи ОСОБА_16 були оформлені правильно.
		Під час зустрічей з ОСОБА_16 , яких було приблизно п`ять-шість, останній просив прискорити опрацювання його документів та допомогти з атестацією, за що він буде вдячним у виді грошової винагороди. 
		У нього- ОСОБА_11 склалося враження, що ОСОБА_16 його просто провокує.
		Після здачі ОСОБА_16 документів, вони пішли в роботу та були винесені для розгляду на чергове засідання атестаційної комісії - 27.05.2014.
		На засіданні комісії, керівником якої він- ОСОБА_11 був на той час, розглядалися питання декількох господарств, в тому числі ТОВ Рапсоіл, рішення щодо яких було прийнято простою більшістю голосів, після доповіді по кожному господарству секретарем комісії.
		Протокол засідання комісії з супровідним листом, який він- ОСОБА_11 підписав, було направлено до Державної інспекції сільського господарства України для прийняття відповідного рішення та внесення в Реєстр. 
		Оскільки саме він- ОСОБА_11 спілкувався з ОСОБА_16 , то за проханням останнього, він і зателефонував йому та повідомив про направлення документів до Державної інспекції сільського господарства України. 
		Після цього, 29.05.2014 ОСОБА_16 приїхав до нього та в ході розмови в службовому кабінеті намагався передати йому якийсь незрозумілий документ, при цьому казав, що він- ОСОБА_11 все зробив для нього- ОСОБА_16 . 
		Він- ОСОБА_11 неодноразово наголошував ОСОБА_16 , що до прийняття рішення не має ніякого відношення та запропонував ОСОБА_16 піти. 
		Коли вони разом вийшли з кабінету, то ОСОБА_16 на сходах в коридорі також намагався йому передати незрозумілий документ, але на цьому вони розійшлися.
		Він- ОСОБА_11 не відразу пішов до свого службового кабінету, а зайшов в кімнату для куріння, після чого зайшов до колег в технічне управління та в насіннєве управління, куди зайшли співробітники СБУ та вивели його. 
		Отже, весь цей час, з моменту виходу з ОСОБА_16 з свого службового кабінету та до його затримання в кабінеті № 23, він- ОСОБА_11 не повертався на своє робоче місце.
		Далі він- ОСОБА_11 з співробітниками СБУ перебував біля входу в приймальню до його кабінету близько однієї години, при цьому він бачив, як співробітники СБУ проводили якісь заходи, після чого запросили його до кабінету, де було розпочато обшук. 
		Під час обшуку в кабінеті знаходилось дуже багато людей, як потім з`ясувалось співробітники СБУ, при цьому обшук одночасно проводило декілька осіб. 
		В ході обшуку під його- ОСОБА_11 робочим столом зі сміттєвої корзини, якої раніше там не було, вилучили квитанцію, яку, як він- ОСОБА_11 вважає, підкинув працівник СБУ Космовський, у зв`язку з чим він написав відповідну заяву про вчинене кримінальне правопорушення. 
		Протокол обшуку він- ОСОБА_11 підписав без зауважень, оскільки перебував у шоковому стані. 
		Ніяких карточок та номерів розрахункових рахунків на ім`я ОСОБА_17 він ОСОБА_16 не надавав, з ОСОБА_17 він- ОСОБА_11 раніше знайомий не був, а познайомився вже після подій, пов`язаних з даним кримінальним провадженням. 
		За допомогою квитанції, що наявна в матеріалах кримінального провадження, захисник ОСОБА_15 з`ясував особу ОСОБА_17 , яка, як виявилося, протягом 2004-2007 років навчалася на заочному факультеті Національної академії державної податкової служби України за спеціальністю Фінанси, а він- ОСОБА_11 у тому ж ВУЗі навчався протягом 2005-2008 років за спеціальністю Право. 
		Не дивлячись на те, що всі події з ОСОБА_16 були зафіксовані на відеокамери спостереження інспекції, дві з яких знаходилися у коридорі, одна в приймальні до його кабінету і одна в приймальні керівника інспекції, всі записи під час проведення слідчої дії в кабінеті були вилучені працівниками СБУ без оформлення будь-яких документів, а при поверненні відеокамер - записи на них були відсутні. 
		На відеозаписах, на його- ОСОБА_11 переконання, повинно бути зафіксовано, хто заходить та виходить з його робочого кабінету. 
		Вважає, що ОСОБА_16 його- ОСОБА_11 обмовив з приводу висунення ним пропозиції щодо сплати грошових коштів у розмірі 1.000 доларів США за проведення атестації, оскільки інспекція могла не пропустити його документи в тому вигляді, в якому він їх подав, а можливо через наявність у ОСОБА_16 зв`язків у правоохоронних органах та його співпрацю з останніми.
		 
		У суді апеляційної інстанції ОСОБА_11 дав показання, аналогічним за змістом показанням, що надав суду першої інстанції, вказавши, що першочергово документи від ОСОБА_16 надійшли до ОСОБА_31 , який виявив у них недоліки, про що повідомив ОСОБА_16 , але той недоліки не усунув та перестав виходити на зв`язок.
		Через деякий час ОСОБА_16 з`явився в управлінні до нього- ОСОБА_11 , в кабінет прийшли ОСОБА_30 та ОСОБА_33 , які вказали ОСОБА_16 на недоліки у документах та запропонували їх виправити та надати належні документи, що останній і зробив лише в травні 2014.
		З документами ОСОБА_16 працював ОСОБА_34 .
		ОСОБА_16 дійсно пропонував йому- ОСОБА_11 винагороду за прийняття позитивного рішення, на що він йому нічого не відповів, а потім ОСОБА_16 показував якийсь документ, в справі цей документ фігурує як квитанція, на що він- ОСОБА_11 йому відповів, що квитанція йому не потрібна.
		Пропонував ОСОБА_16 йому квитанцію і у коридорі, коли вони вдвох вийшли з кабінету, на що він- ОСОБА_11 відповів йому відмовою. 
		 
		Отже, ОСОБА_11 свою винуватість у інкримінованому йому правопорушенні не визнав.
		 
		Водночас, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_11 під час всього провадження, слід дійти висновку, що вони є послідовними, правдивими, які узгоджуються між собою та в цілому у сукупністю з іншими доказами, дослідженими судом першої і апеляційної інстанцій.
		 
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18.04.2013,сторона обвинувачення висунула докази, що були предметом дослідження судом першої та апеляційної інстанцій.
		 
		А саме, як показав в суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 , він є директором ТОВ Рапсоіл, що виробляє та займається реалізацією насіння - ріпака. 
		Він знайомий з ОСОБА_11 до досліджуваних подій у даному провадженні близько 2,5 років, з яким перебував в ділових стосунках. 
		Для отримання права, зокрема на виробництво та реалізацію насіння, треба пройти атестацію в Державній інспекції сільського господарства в Київській області, для чого він- ОСОБА_16 як керівник ТОВ Рапсоіл здав безпосередньо ОСОБА_11 необхідні документи, які перевіряли як ОСОБА_11 , так і члени комісії, проте ОСОБА_11 , у подальшому, вказав йому на недоліки у документах. А саме на те, що не вистачало одного документу про право власності на один сорт рослин, тому ними було виключено зазначене насіння з плану виробництва. 
		Для того, щоб ТОВ Рапсоіл пройшло атестацію, ОСОБА_11 сказав йому- ОСОБА_16 про необхідність передачі йому 1.000 доларів США. 
		Він- ОСОБА_16 сприйняв це, як вимагання неправомірної вигоди з боку ОСОБА_11 . 
		Зустрічей з ОСОБА_11 було приблизно п`ять, перша з яких відбулася, коли він привіз документи на початку лютого 2014 року. 
		До травня 2014 року він підвозив документи, і на вказаних зустрічах вони спілкувались, зокрема, щодо недоліків у поданих ним документах. 
		У ході спілкування ОСОБА_11 показав йому у своєму мобільному телефоні номер картки ПриватБанку з розрахунковим рахунком, на яку, як він- ОСОБА_16 зрозумів, йому необхідно перерахувати грошові кошти в еквіваленті до 1.000 доларів США. 
		Він- ОСОБА_16 не звертався з заявою про злочин до правоохоронних органів, а співробітники СБУ самі до нього приїхали та повідомили, що в нього проблеми з податковою, оскільки він відмиває гроші для ОСОБА_11 , тому запропонували співпрацю у викритті ОСОБА_11 в отриманні неправомірної вигоди. Після цього, він- ОСОБА_16 декілька разів приходив в приміщення СБУ, де йому вручали засоби контролю, з якими він приходив у кабінет до ОСОБА_11 та вів з останнім розмови з приводу проходження атестації та включення його підприємства до Реєстру. 
		У подальшому, точної дати він- ОСОБА_16 не пам`ятає, він був запрошений до СБУ Київської області, де один із співробітників передав йому три квитанції про перерахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_17 у сумі 11.700 грн. При цьому, як пояснив співробітник СБУ, він повинен був передати одну з цих квитанцій ОСОБА_11 . 
		Коли він прийшов до кабінету ОСОБА_11 , то в ході розмови з останнім запропонував йому взяти квитанцію, на що ОСОБА_11 відповів відмовою та повідомив, що ним всі документи передані для їх розгляду та прийняття рішення комісією. 
		Коли вони разом з ОСОБА_11 виходили з кабінету, він- ОСОБА_16 непомітно для ОСОБА_11 , поклав на край столу одну з квитанцій. 
		Потім під час розмови в коридорі, він- ОСОБА_16 ще раз намагався передати одну з квитанцій, що залишилися у нього, ОСОБА_11 , однак знову йому це не вдалося зробити і він- ОСОБА_16 пішов з інспекції.
		Квитанції, які в нього- ОСОБА_16 залишилися, він розірвав та викинув до смітника на заправці в м. Буча. 
		У період, як до нього приїжджали співробітники СБУ, проводилася податкова перевірка ТОВ Рапсоіл, якою були виявлені певні недоліки в роботі підприємства.
		 
		Отже, вказані показання свідка ОСОБА_16 не викривають ОСОБА_11 у вчиненні ним кримінального правопорушення, а навпаки, свідчать на користь останнього.
		При цьому з показань свідка ОСОБА_16 випливають обставини щодо його знайомства, спілкування з обвинуваченим ОСОБА_11 по виробничим питанням, а також щодо обставини необхідності усунення недоліків у документах ТОВ Рапсоіл, поданих для проходження атестації.
		Дані показання свідка ОСОБА_16 узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , що приведені нижче, а тому суд їх визнає достовірними.
		 
		Разом з тим, показання свідка ОСОБА_16 в частині того, що ОСОБА_11 вимагав у нього 1.000 доларів США за проходження атестації ТОВ Рапсоіл, для чого показав йому у своєму мобільному телефоні номер картки ПриватБанку з розрахунковим рахунком, на який необхідно було перерахувати грошові кошти в еквіваленті 1.000 доларів США, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки такі показання, перш за все, нічим не підтверджуються.
		Крім того, з показань ОСОБА_16 слідує, що він особисто не звертався з завою про злочин до правоохоронних органів, а співробітники СБУ самі до нього приїхали та повідомили, що в нього проблеми з податковою, оскільки він відмиває гроші для ОСОБА_11 , тому запропонували йому співпрацю у викритті ОСОБА_11 в отриманні неправомірної вигоди, на що він і погодився з огляду на те, що дійсно у той період проводилася податкова перевірка ТОВ Рапсоіл.
		 
		Отже, на переконання суду першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, свідок ОСОБА_16 дав показання з приводу вимагання у нього ОСОБА_11 1.000 доларів США за умов можливого настання негативних наслідків для своєї діяльності та обмовив ОСОБА_11 виключно у власних інтересах, з метою уникнення можливих проблем, пов`язаних з результатами податкової перевірки ТОВ Рапсоіл, у зв`язку з чим ОСОБА_16 і дав згоду на співпрацю з працівниками СБУ.
		 
		Окрім того, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_11 вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, за кваліфікуючою ознакою вимагання не інкримінується, а тому згадана обставина не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні.
		 
		Протягом тривалого часу допит свідка ОСОБА_16 у суді апеляційної інстанції на задоволення клопотання прокурора - стороною обвинувачення забезпечений не був.
		 
		А тому суду апеляційної інстанції не вдалося вислухати показання свідка обвинувачення - ОСОБА_16 безпосередньо, зокрема з питання, у який спосіб він запам`ятав запропонований йому, з його ж слів, розрахунковий рахунок, що складається з 16 цифр, який запропонував йому ОСОБА_11 , показуючи мобільний телефон. 
		 
		Відповідно до даних, що містяться у листі заступника начальника Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській області ОСОБА_35 № 51/7/1-1955 від 24.04.2014 року, зареєстрованого в СУ ГУ МВС України в м. Києві за № 140 дск 25.04.2014, зазначено, що ГВ БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність задокументовано протиправну діяльність посадової особи органу державної влади м. Києва, яка, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, вимагає грошові кошти в сумі 1.000 доларів США від директора комерційного підприємства за сприяння у прийнятті позитивного рішення щодо погодження дозвільних документів щодо торгівлі насіннєвими культурами. 
		Передача та отримання згаданою посадовою особою грошових коштів планується у період з 25.04.2014 по 30.04.2014 в м. Києві. 
		Враховуючи викладене, порушено питання про організацію участі співробітників органу досудового розслідування у документуванні вищезгаданого факту відповідно до вимог ст. 216 КПК України.
		Повідомлення направлено для початку досудового розслідування та внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань (а.п. 72 т. 1). 
		 
		До матеріалів провадження долучений рапорт заступника начальника відділу СУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_36 від 25.04.2014 зі змістом того, що до слідчого управління ГУМВС України м. Києва надійшли матеріали (вх. СУ 140 ДСК від 25.04.2014) щодо вимагання посадовою особою органу державної влади в м. Києві грошових коштів в сумі 1.000 доларів США у директора комерційного підприємства за сприяння в прийнятті позитивного рішення у погодженні дозвільних документів щодо торгівлі насіннєвими культурами. 
		Поставлено питання і для реєстрації зазначених матеріалів в журналі єдиного обліку ГУ МВС України в м. Києві, що зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ГУ МВС України в місті Києві 25.04.2014 за № 434 (а.п. 70 т. 1).
		 
		Згідно даних витягу з кримінального провадження № 120 141 000 000 006 86, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.04.2014, які вказують, що ЄО-434 від 25.04.2014 працівниками ГВ БКОЗ ГУ СБ України в місті Києві та Київській області, відповідно до Закону України Про оперативно-розшукову діяльність, задокументовано протиправну діяльність посадової особи органу державної влади, яка, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, вимагає неправомірну вигоду - грошові кошти в сумі 1.000 доларів США від директора комерційного підприємства за сприяння у прийнятті позитивного рішення щодо погодження дозвільних документів щодо торгівлі насіннєвими культурами (а.п. 66 т. 1).
		 
		 Крім того, зі змісту цього витягу, відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі матеріалів правоохоронних і контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції чинної до 04.06.2014 стосовно посадової особи, органу державної влади, - що не є конкретним, крім того матеріальний закон повинен бути вказаний у редакції чинній на час вчинення кримінального правопорушення. 
		 
		 Не можна не послатися і на те, що у самому змісті витягу не має посилання на особу, стосовно якої внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення, яку можна було б ідентифікувати, як і особу, у якої вимагають неправомірну вигоду.
		 У іншому разі вказані відомості можуть бути застосовані до будь-якої особи органу державної влади, яка, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, вимагає неправомірну вигоду від директора комерційного підприємства, за що настає відповідальність за Законами України. 
		 
		 Отже зі змісту листа, рапорту і витягу не випливає, що заявником у даному провадженні є ОСОБА_16 , на зворотність чого наголошує прокурор в апеляційній скарзі, лише узагальнююче посилаючись на те, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено на підставі матеріалів, зібраних Головним відділом по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБУ у м. Києві та Київській області відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність.
		 
		 Не є переконливими і доводи апеляційної скарги прокурора на спростування висновків суду про те, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні проведено без внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо протиправної діяльності саме ОСОБА_11 , оскільки, як указує сам прокурор в апеляційній скарзі, на час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було здобуто достатніх фактичних даних про те, що саме  ОСОБА_11 , як посадовою особою Державної інспекції сільського господарства в Київській області, вчинено кримінальне правопорушення ще і за наявності заяви  ОСОБА_16 , що викриває ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, як стверджує сторона обвинувачення, і при цьому є зовсім незрозумілим посилання прокурора, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, виявленого з іншого джерела. 
		 
		 На правильність даних висновків суду першої інстанції не можуть вплинути доводи апеляційної скарги прокурора про те, що відомості про особу ОСОБА_11 до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені лише після повідомлення йому про підозру.
		 
		Водночас слід зауважити, що сам ОСОБА_16 категорично спростовував в суді першої інстанції обставину звернення ним з заявою про злочин, наполягаючи на тому, що до нього, а не навпаки, приїхали співробітники СБУ і, вказуючи, що саме він  ОСОБА_16 відмиває гроші для ОСОБА_11 , запропонували йому співпрацю у викритті ОСОБА_11 в отриманні останнім неправомірної вигоди.
		За будь-яких обставин, слід визнати, що інформація про вчинене кримінальне правопорушення або те, що готується чи знаходиться на стадії замаху, надійшла до початку досудового розслідування та до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і до вчинення ряду процесуальних дій без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо протиправної діяльності саме ОСОБА_11 , між тим, згідно з приписами ч. 3 ст. 7 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність, у разі, якщо ознаки злочину виявлені під час проведення оперативно-розшукових заходів, що тривають і припинення яких може негативно вплинути на результати кримінального провадження, підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, повідомляє відповідний орган досудового розслідування та прокурора про виявлення ознак злочину, закінчує проведення оперативно-розшукового заходу, після чого направляє зібрані матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування.
		 
		Водночас, нормою ст. 6 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких здійснюється оперативно-розшукова діяльність.
		Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв`язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.
		Забороняється приймати рішення про проведення оперативно-розшукових заходів при відсутності підстав, передбачених у цій статті.
		 
		Згідно даних протоколу огляду місця події від 29.05.2014 та відеозапису цієї слідчої дії, який зафіксовано на відеокасетах Panasonic 60 SP MODE 90 LP MODE, Mіnі DV та Sony DVM60 LP 90, Mini DV перебіг огляду місця події, у період часу з 17 год. 30 хв. до 18 год. 58 год., старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_37 на підставі кримінального провадження № 120 141 000 000 006 86 від 25.04.2014, в присутності двох понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , за участі ОСОБА_11 та Першого заступника начальника Державної сільськогосподарської інспекції в Київській області ОСОБА_28 , із застосуванням відеозйомки відеокамерою Sony на відеокасету формату Mini DV торговельної марки Sony та Panasonic, проведено огляд в приміщенні Державної сільськогосподарської інспекції в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8, місцем огляду є приміщення кабінету заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 . 
		В ході огляду сміттєвої урни виявлено та вилучено квитанцію № 367 від 29.05.2014 на суму 11.700 грн., призначення платежу: для поповнення платіжної картки № НОМЕР_1 , ОСОБА_17 . 
		Крім того, в ході огляду приміщення кабінету, як зазначено у протоколі, від ОСОБА_11 отримано та вилучено наступні документи:протокол № 3 засідання атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області з надання фізичним та юридичним особам права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин в 2014 році від 27.05.2014; список суб`єктів господарювання, які атестовані як виробники сертифікованого насіння і садивного матеріалу на 2014 рік; заяву ТОВ Рапсоіл (без дати); атестаційний лист виробника насіння та/або садивного матеріалу ТОВ Рапсоіл (без дати); копію патенту № 0633 на сорт рослин ОСОБА_18 ; копію патенту № 110204 на сорт рослин ОСОБА_19 ; копію патенту № НОМЕР_3 на сорт рослин ОСОБА_20 ; копію патенту № 0632 на сорт рослин ОСОБА_21 ; копію патенту № 0784 на сорт рослин Сріблястий 1 Ріпак; посвідчення про кондиційність насіння; сертифікати на насіння серії ІН №№ 062043, 0005360, 0005361; копію договору про наукову та виробничу кооперацію № 110901 від 01.09.2011; копію договору про наукову та виробничу кооперацію № 1207 від 01.07.2012; копію договору про виконання робіт № 0801/14 від 08.01.2014; копію листа Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 28.05.2014 за № 14-10/3419, підписаного ОСОБА_11 (а.п. 74-78, 106 т. 1).
		 
		В суді першої інстанції свідок ОСОБА_38 показав, що він здійснював оперативне супроводження документування отримання неправомірної вигоди обвинуваченим ОСОБА_11 , при цьому, він був присутнім під час обшуку в службовому кабінеті обвинуваченого та безпосередньо здійснював відеозйомку даної слідчої дії. 
		Зазначив, що після отримання відповідної команди з увімкненою відеокамерою він, інші оперативні співробітники СБ України та поняті, приблизно усіх було в кількості десяти осіб, прослідували до службового кабінету підозрюваного, на якому була вивіска  ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому, в кабінеті сторонніх осіб не було, вони першими туди увійшли, а також в кабінеті знаходився ОСОБА_11 - наскільки він пам`ятає. 
		Можливо, що останній спочатку був у приймальні чи в сусідньому кабінеті. 
		У ході відеофіксації даного факту оперативним працівником, який безпосередньо проводив обшук, було вилучено з смітника під робочим столом у кабінеті ксерокопію чи копію платіжної відомості, яка свідчила про перерахування грошових коштів у сумі приблизно 1.000 доларів США на номер рахунку, який він не запам`ятав. 
		Слідчий у ході обшуку сидів за робочим столом в кабінеті, а ОСОБА_11 поруч з ним та особисто спостерігав за проведенням слідчої дії.
		 
		Тобто, свідок ОСОБА_38 з достовірністю не міг вказати, що під час входу до службового кабінету ОСОБА_11 , останній в ньому перебував, а не в приймальні чи в сусідньому кабінеті.
		 
		З показань свідка ОСОБА_25 в суді першої інстанції видно, що він працює фельдшером медичного пункту у військовій частині № НОМЕР_4 та навесні 2014 року у наданий йому та його колезі по службі вихідний, вони перебували у місті на вул. Олени Теліги. 
		У цей час до них підійшли працівники СБУ та запросили бути понятими в ході обшуку, у зв`язку з чим, вони пройшли до службового кабінету, що знаходиться в приміщенні по вул. Олени Теліги в м. Києві. 
		У даному кабінеті, крім них, перебували й інші особи, у тому числі співробітники СБУ, приблизно у кількості восьми осіб. Також під час обшуку був присутнім обвинувачений. 
		У зв`язку з тим, що пройшов тривалий проміжок часу, він-свідок не може пригадати в якій послідовності та хто заходив до кабінету, в якому проводився обшук. 
		Оскільки обшук проводило декілька осіб, він- ОСОБА_25 , що стояв зліва від дверей, не міг одночасно слідкувати за діями кожного з цих осіб.
		Спочатку оглядали шафи, стіл, а в кінці обшуку один із співробітників служби безпеки, висипав вміст сміттєвої корзини, яку дістав з-під робочого столу, де, серед іншого, знайшов квитанцію про оплату якихось послуг. 
		По завершенні слідчої дії йому надавались для підпису документи, зміст яких він не читав. 
		Наголосив, що він раніше не брав участі при проведенні слідчих дій.
		 
		Свідок ОСОБА_17 суду першої інстанції показала, що з ОСОБА_11 вона познайомилась за обставин, коли їй зателефонував його адвокат та домовився про зустріч.
		Під час зустрічі з`ясувалося, що приблизно в один період часу вона з ОСОБА_11 навчалися в Податковій академії в м. Ірпіні, але на різних факультетах.
		Під час навчання вона з ОСОБА_11 знайома не була та, відповідно, і не спілкувалась з ним. 
		У неї в користуванні перебуває декілька карток Приватбанк, реквізити яких вона надавала для перерахування коштів як винагороди за надання нею певним особам консультацій по веденню бухгалтерії. 
		Яким чином номер її банківської картки фігурує в даному кримінальному провадженні - їй не відомо, як не відома їй і особа, яка б могла використати реквізити її картки в даному випадку. 
		Особисто до неї ніхто не звертався з пропозиціями використати її картки для перерахування на них грошових коштів, які їй не адресувались. 
		 
		На запитання прокурора про її обізнаність з приводу надходження на її банківські картки значних сум коштів, остання скористалась своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України.
		 
		Отже, наведені показання свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_25 та ОСОБА_17 ніяким чином не доводять вину ОСОБА_11 у вчиненні ним кримінального правопорушення.
		 
		Згідно даних, що містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2014, старшим оперуповноваженим УСБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_39 , у період часу з 16 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., в приміщенні ГО ПАТ КБ Приватбанк за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 32, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2014 в кримінальному провадженні № 120141000000006 86 від 24.04.2014, у присутності двох понятих, отримано від ОСОБА_40 копії анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, паспорту ОСОБА_17 та виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_1 . 
		Додатково отримано інформацію про те, що рахунок НОМЕР_2 в ПАТ КБ Приватбанк не обслуговується (а.п. 220-223, 224 т. 2).
		 
		Відповідно до листа № 2471/01-14 від 05.09.2014 Національного університету державної податкової служби України та додатках до нього, ОСОБА_11 з 01.09.2005 по 11.04.2008 навчався на заочному факультеті Національної академії державної податкової служби України (правонаступником є Національний університет ДПС України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 472-р від 23.08.2006) та здобув базову вищу освіту і кваліфікацію бакалавра з права. 
		З 01.09.2008 по 29.05.2009 ОСОБА_11 навчався на заочному відділені Національного університету ДПС України та здобув повну вищу освіту і кваліфікацію юриста. 
		ОСОБА_17 з 01.09.2004 по 26.06.2007 навчалася на заочному факультеті Національної академії державної податкової служби України за програмою підготовки спеціалістів та здобула повну вищу освіту (а.с. 238 т. 2).
		 
		На переконання сторони обвинувачення про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, містять наступні письмові докази у провадженні.
		 
		У протоколі тимчасового доступу до речей і документів та копії опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 04.09.2014, вказано, що оперуповноважений 1 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_41 , в період часу з 16 год. 00 хв. в приміщенні ПрАТ МТС Україна за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, б. 15, в присутності старшого експерта з питань безпеки ОСОБА_42 , на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18.08.2014 про тимчасовий доступ до речей і документів, ознайомився з документальними матеріалами та переносними носіями інформації про форму обслуговування, власників абонентських номерів НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 , про дату, час, тривалість з`єднань (а.п. 247-249, 250 т. 2). 
		Вказані матеріали знаходяться на матеріальному носії інформації CD-R диску Verbatim № GD /К1-П/14/11183 та листі про належність абонентських номерів, які було вилучено.
		 
		Як указано у листі ПрАТ МТС Україна СД-14-16759 від 02.09.2014, надати інформацію про власників абонентських номерів: НОМЕР_5 , НОМЕР_6 не виявилося за можливе, оскільки дані номери належать до послуги МТС-передплата, яка передбачає попередню оплату телефонних переговорів без реєстрації абонентів (а.п. 9 т. 3).
		 
		 На що вказують наведені вище докази, надані стороною обвинувачення, які б мали значення для досліджуваного кримінального провадження - не видно.
		 
		Як указують дані, що містяться у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 11.06.2014, оперуповноваженим спецпідрозділу по БКОЗ Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_43 в службовому кабінеті № 206 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області за результатами проведення ОТЗ-12 Департаментом оперативно технічних заходів СБ України, на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність та ухвали голови Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_44 від 22.04.2014 № 01-2755цт, опрацьовано матеріали оперативно-розшукового заходу, а саме, зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, зокрема, з мобільного телефону № НОМЕР_7 ОСОБА_11 . 
		Зміст інформації, отриманої в ході проведення заходу: 
		- 24.04.2014 о 16:13:29 ОСОБА_11 зателефонував чоловіку ОСОБА_45 на № 380503918070 - Агробізнес сільськогосподарський кооператив, 09250 Київська область Кагарлицький район Слобода Кулініченка, 21. В ході розмови ОСОБА_11 привітав ОСОБА_46 з атестацією, а також останні домовилися про зустріч, попередньо здзвонившись (а.п. 108-109 т. 1);
		- 15.05.2014 року о 16:13:21 ОСОБА_11 зателефонував чоловіку на ім`я ОСОБА_47 на № 380952727773. В ході розмови ОСОБА_11 з`ясовує питання щодо інформації, проплати (а.п. 116-117 т. 1);
		- 16.05.2014 року о 14:48:34 ОСОБА_11 зателефонував чоловіку на ім`я ОСОБА_48 на № НОМЕР_8 . ОСОБА_11 та ОСОБА_48 ведуть розмову щодо роботи, фінансування, премій (а.п. 118-119 т. 1).
		 
		 На які обставини, що мають відношення до досліджуваного провадження, чи на вчинення будь-яких протиправних дій вказують дані вказаних протоколів від 11.06.2014 - з їх змісту не видно.
		 
		З протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу від 11.06.2014 випливає, що оперуповноваженим спецпідрозділу по БКОЗ Головного управління СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_43 в службовому кабінеті № 206 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області за результатами проведення ОТЗ-12 Департаментом оперативно технічних заходів СБ України, на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність та ухвали голови Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_44 від 22.04.2014 за № 01-2755цт, опрацьовано матеріали оперативно-розшукового заходу, а саме, зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж, зокрема, з мобільного телефону № НОМЕР_7 ОСОБА_11 , що телефонував на № НОМЕР_9 , яким користувався ОСОБА_16 , з наступним змістом інформації:
		- 25.04.2014 року об 11:48:56 обговорюють питання щодо документів, реєстру, сертифікатів (а.п. 110-111 т. 1);
		- 05.05.2014 року о 14:12:39 обговорюють питання щодо документів, наказу, реєстру, сертифікатів (а.п. 112-113 т. 1);
		- 15.05.2014 року о 15:58:16 обговорюють питання щодо документів, реєстру, наказів (а.п. 114-115 т. 1);
		- 27.05.2014 року о 09:44:43 обговорюють питання щодо етикеток, замовлень, папірця (а.п. 120-121 т. 1).
		 
		На диску ARITA DVD-R 120 Min/4.7 Gb (Акт 5052 від 21.08.2014), який досліджено в судовому засіданні, зафіксовано розмови осіб чоловічої статі 24.04.2014 16:13:29; 25.04.2014 11:48:56; 05.05.2014 14:12:39; 15.05.2014 15:58:18; 15.05.2014 16:13:21; 16.05.2014 14:48:34; 27.05.2014 09:44:43.
		 
		Який висновок можна зробити з обговорення вказаних питань на обґрунтування винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення - з їх змісту не випливає.
		 
		Разом з тим, звертає на себе увагу та обставина, що, як указують положення ч. 3 ст. 246 КПК України, рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках передбачених цим кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.
		 
		 Водночас, перераховані негласні слідчі (розшукові) дії стосовно ОСОБА_11 проводилися на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 22.04.2014, тоді як відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 25.04.2014, що є істотним порушенням вимог процесуального закону, зокрема ст. 214 КПК України, згідно норми якою, не допускається здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення.
		 
		 При цьому, в розпорядження суду не надано доказів, які б спростовували твердження сторони захисту про те, що негласні слідчі (розшукові) дії стосовно  ОСОБА_11 проводилися у іншому кримінальному провадженні, а тому результати таких негласних слідчих (розшукових) дій не можуть бути використані як докази у провадженні, оскільки, всупереч вимогам ст. 257 КПК України, які регламентують, що у разі проведення негласної слідчої (розшукової) дії за її результатами виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора, що відсутнє у даному провадженні, але і не спростовано стороною обвинувачення, а тому відомості, що містяться у протоколах від 11.06.2014 за результатами проведення негласного розшукового заходу, в силу ст. 87 КПК України, суд першої інстанції і визнав недопустимими доказами, з огляду на те, що вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договори, згода на обов`язковість, яких надана Верховною радою України.
		 Згідно даних, що містяться в протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 13.05.2014 та диску Verbatim DVD-R 4/7 GB 16x 120 min (Акт № 5039 від 21.07.2014), який досліджено в судовому засіданні, оперуповноваженим спецпідрозділу по БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_43 , в службовому кабінеті № 206 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області за результатами проведення 06.05.2014 Департаментом оперативного документування СБ України на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність та ухвали голови Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_44 від 22.05.2014 за № 01-2755цт, негласного розшукового заходу, а саме, аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 : розмова між ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_49 та невстановленими особами жіночої статі відбувається у службовому приміщенні Державної інспекції сільського господарства України в Київській області за адресою: м. Київ вул. Олени Теліги, б. 8. 
		Зміст розмови між згаданими особами зводиться до питань щодо сертифікатів, рапсу, договору, реєстру, атестації, наказів, списків, насінництва, розсадництва, виробників насіння, ріпака Клеопатра, Снігова Королева і Сіріус, засідання, колгоспників, апробації, грошей, врожайності, етикеток, картки, гривень, доларів та іншого (а.п. 137-152 т. 1).
		 
		Розмова між ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , третім співрозмовником та невстановленою особою жіночої статі відбувається у власному службовому приміщенні Державної інспекції сільського господарства України в Київській області за адресою: м. Київ вул. Олени Теліги, б. 8. 
		Співрозмовники ведуть бесіду щодо показників, керівництва, сертифікатів, заявки на атестацію, документів, сої, ріпака озимого Поляріс, реєстру, апробації, договору з університетом, насіння, розмноження, сертифікованого насіння, довідок та іншого, що випливає з даних протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу від 13.05.2014 та диску Verbatim DVD-R 4/7 GB 16x 120 min (Акт № 5039 від 21.07.2014), який досліджено в судовому засіданні, оперуповноваженим спецпідрозділу по БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_43 , в службовому кабінеті № 206 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області за результатами проведення 23.04.2014 Департаментом оперативного документування СБ України на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність та ухвали голови Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_44 від 22.05.2014 за № 01-2755цт, негласного розшукового заходу, а саме, аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 (а.п. 160-173 т. 1).
		 
		На підставі даних, що містяться в протоколах за результатами проведення негласних розшукових заходів від 30.05.2014 та диску Verbatim CD-R 700 Mb 52x 80 min (Акт № 5039 від 21.07.2014), які досліджено в судовому засіданні, оперуповноваженим спецпідрозділу по БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_43 , в службовому кабінеті № 206 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області за результатами проведення 16.05.2014 та від 27.05.2014 Департаментом оперативного документування СБ України на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність та ухвали голови Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_44 від 22.05.2014 за № 01-2755цт, негласного розшукового заходу, а саме: аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 , розмова між ОСОБА_16 та ОСОБА_11 відбувається в службовому приміщенні Державної інспекції сільського господарства в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, б. 8.:
		- співрозмовники обговорюють питання щодо плану-схеми, полів, документів, тракторів, солярки, банків, кредитів, вирощування рапсу;
		- співрозмовники ведуть бесіду щодо протоколу, комісії, реєстру, землі, оренди, картки, документів, колгоспника та іншого (а.п. 127-131, 132-136 т. 1).
		 
		Крім того, на підставі даних, що містяться в протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 10.06.2014 та диску Verbatim DVD-R 4/7 GB 16x 120 min (Акт № 5039 від 21.07.2014), який досліджено в судовому засіданні, оперуповноваженим спецпідрозділу по БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_43 , в службовому кабінеті № 206 ГУ СБУ в м. Києві та Київській області за результатами проведення 29.05.2014 Департаментом оперативного документування СБ України на підставі ч. 3 ст. 8 Закону України Про оперативно-розшукову діяльність та ухвали голови Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_44 від 22.05.2014 за № 01-2755цт, негласного розшукового заходу, а саме, аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 : розмова між ОСОБА_16 та ОСОБА_11 відбувається у службовому приміщенні Державної інспекції сільського господарства України в Київській області за адресою: м. Київ вул. Олени Теліги, б. 8. 
		Співрозмовники ведуть бесіду щодо Криму, документів, наказу, квитанції, патенту, комісії, атестації, Центрального апарата, державного реєстру, апробації, сертифікації насіння та іншого (а.п. 156-159 т. 1).
		 
		Які обставини, що мають відношення до досліджуваного кримінального провадження, що наявні у даних розмовах - з їх змісту не видно.
		 
		Крім того, аналіз даних, що містяться у наданих прокурором як доказів обвинувачення протоколах від 13.05.2014, 30.05.2014, 10.06.2014 за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а саме аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 , вказує на те, що вони проводилися на підставі ухвали слідчого судді - голови Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_44 від 22.05.2014 року за № 01-2755цт, а також за безпосередньої участі свідка ОСОБА_16 .
		 
		 Дійсно, як повідомив суду першої інстанції свідок ОСОБА_16 він декілька разів приходив в приміщення СБУ, де йому вручали засоби контролю, з якими він приходив у кабінет до ОСОБА_11 .
		 
		 Водночас, прокурором не долучено до матеріалів кримінального провадження процесуальні документи, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_16 засобів аудіо-, відеоконтролю, а так само не надано відомості щодо підстав залучення саме ОСОБА_16 до участі в проведенні таких негласних слідчих дій.
		 
		 Також, як зазначено вище, негласні слідчі дії аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 проведено на підставі ухвали слідчого судді від 22.05.2014 за № 01-2755цт. 
		 
		Однак, стороною обвинувачення, всупереч положенням ст. 92 КПК України, якою регламентовано обов`язок доказування, не доведено допустимість даних, що містяться у вказаних протоколах, як доказів обвинувачення ОСОБА_11 , тоді як сторона захисту піддавала сумніву наявність такої ухвали слідчого судді, оскільки негласні слідчі дії: зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж та аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 , що проведені на підставі ухвал слідчого судді від 22.04.2014 та від 22.05.2014 року, має номер ухвал один і той же, а саме - 1-2755цт. 
		 
		Окрім того, згідно з даними протоколу від 13.05.2014, негласну слідчу дію аудіо-, відеоконтролю стосовно ОСОБА_11 проведено 23.04.2014 року, але на підставі ухвали слідчого судді від 22.05.2014, тобто в даному випадку слід погодитися з висновками суду, що проведення цієї негласної слідчої дії відбулося без законних на те підстав, а отже були порушені конституційні права ОСОБА_11 , а саме, останній зазнав втручання у приватне спілкування.
		 
		 За наведеним, суд першої інстанції не безпідставно визнав дані, що містяться у протоколах за результатами проведення негласних слідчих дій - недопустимими доказами у провадженні, оскільки вони отримані без дотримання порядку, передбаченого кримінальним процесуальним законом.
		 
		Згідно з даними, що містяться в протоколі виготовлення, огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 29.05.2014, у період часу з 14 год. 35 хв. до 15 год. 00 хв., оперуповноважений спецпідрозділу по БКОЗ ГУ СБ України в м. Києві та Київській області ОСОБА_41 на виконання постанови прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_27 від 19.05.2014 за № 21/2-1014 про проведення контролю за вчиненням злочину в рамках кримінального провадження № 120 141 000 000 006 86, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, в присутності двох понятих ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , заявника  ОСОБА_16 , на кольоровому принтері струйного типу марки Epson L355 виготовлено 1 (один) аркуш квитанції про перерахування грошових коштів. Квитанція включає наступні реквізити: Номер несправжнього (імітаційного) засобу: 367; Дата здійснення операції: 29.05.2014 року; Дата валютування: 29.05.2014 року, Назва валюти: гривня; Дебет 29021001900002 - 11700,00 грн.; Кредит: 29244825509100 - 11700,00 грн.; Загальна сума (цифрами) 11.700 грн. 00 коп. Поточний рахунок 29244825509100; код ЄДРПО 14360570; Отримувач: ПАТ КБ Приватбанк; Банк отримувача: ПАТ Приватбанк; МФО: 305299; Загальна сума (словами): одинадцять тисяч сімсот гривень 00 коп.; Призначення платежу: для поповнення платіжної картки № НОМЕР_1 , ОСОБА_17 . В процесі огляду зроблено ксерокопію несправжнього (імітаційного) засобу, на якому проставлені підписи понятих. Вказаний несправжній (імітаційний) засіб в присутності понятих переданий ОСОБА_16 , якому також було роз`яснено положення ст. 60 КПК України (а.п. 124-125 т. 1).
		 
		Як свідчать матеріали справи, таку ж квитанцію було вилучено в ході огляду місця події, а саме, в приміщенні службового кабінету ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 .
		Проте вона є імітаційною, а тому є незрозумілим як вказану квитанцію сторона обвинувачення пов`язує з ОСОБА_17 , з сумісним навчанням останньої та ОСОБА_11 в одному ВУЗі, можливим їх знайомством і обіцяним перерахування коштів ОСОБА_16 через ОСОБА_17 саме ОСОБА_11 за сприяння останнім у позитивному вирішенні його питання ще і за тим, що затвердженнями самого ОСОБА_16 . ОСОБА_11 відмовився приймати будь-що від ОСОБА_16 . 
		 
		Водночас, і даних про дотримання процедури проведення даної негласної слідчої дії як контроль за вчиненням злочину, матеріали провадження в повній мірі не містять.
		 
		Так, відповідно до ст. 246 КПК України, виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
		 
		Рішення про проведення контролю за вчиненням злочинуприйнятопрокурором ОСОБА_27 - 19.05.2014.
		 
		Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні дані на підтвердження, відповідно до ст. 37 КПК України, повноважень прокурора  ОСОБА_27 у кримінальному провадженні № 120141000000006 86, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		Зокрема, відсутні такі відомості у постанові про зміну групи прокурорів від 16.07.2014 (а.п. 73 т. 1), а так само у витягу з кримінального провадження № 120141000000 006 86 станом на 10.09.2014 (а.п. 66 т. 1).
		Тобто, в даному випадку, рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії як контроль за вчиненням злочину, прийнято прокурором, докази на повноваження якого у кримінальному провадженні № 120141000000006 86 - відсутні.
		 
		Не може слугувати таким доказом і долучена до апеляційної скарги прокурора копія постанови про призначення групи прокурорів від 28.04.2014, де вказана прокурором у провадженні і ОСОБА_27 , яка не була предметом огляду судом першої інстанції при перевірці вказаного питання і не визначає повноваження вказаного прокурора станом на 19.05.2014, коли вже станом на 16.07.2014 вона у групі прокурорів у провадженні  відсутня, як і станом на 10.09.2014. 
		 
		Окрім того, за правилами ч. 6 ст. 246 КПК України (чинної на момент здійснення процесуальної дії), проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням, зокрема, уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки.
		 
		Згідно з даними, що містяться у протоколі огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 29.05.2014, таку негласну слідчу дію проведено оперуповноваженим спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_43 , при цьому, в судовому засіданні прокурором не доведено, що ОСОБА_41 як оперуповноважений спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю ГУ СБ України у м. Києві та Київській області, проводив негласну слідчу дію за дорученням слідчого.
		 
		З огляду на це, суд правильно визнав недопустимими доказами у провадженні дані, що містяться у протоколі згаданої негласної слідчої дії, а також квитанції № 367 від 29.05.2014, оскільки вони отримані в поза процесуальний спосіб, з чим погоджується і колегія суддів.
		 
		Крім того, як убачається з протоколу виготовлення, огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 29.05.2014, як понятий при проведенні цієї негласної слідчої дії був залучений ОСОБА_25 .
		 
		Проте свідок ОСОБА_25 суду першої інстанції пояснив про те, що він вперше був залучений як понятий в ході обшуку в кабінеті, розташованому в приміщенні по вул. Олени Теліги в м. Києві і раніше участі у проведенні слідчий дій не брав. 
		 
		У той же час, прокурором не спростовано показання свідка ОСОБА_25 про те, що він не брав участі як понятий при проведенні негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину, тобто не усунуто розбіжностей між зазначеними доказами у провадженні, що дало суду першої інстанції ґрунтовні підстави для визнання показань свідка ОСОБА_25 правдивими в частині того, що він не залучався як понятий до проведення такої негласної слідчої дії як контроль за вчиненням злочину.
		 
		Суд першої інстанції, досліджуючи участь понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_24 у проведенні вказаної негласної слідчої дії і проставляння ними підписів у протоколі виготовлення, огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 29.05.2014, на підставі показань свідка ОСОБА_25 в судовому засіданні про те, що він підписував документи по завершенню обшуку в кабінеті, не читаючи їх зміст, на підставі даних відеозапису огляду місця події про те, що на прохання слідчого поняті ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , не читаючи змісту протоколу, підписали його, при цьому, слідчим не оголошувався зміст протоколу учасникам цієї слідчої дії, по її завершенні, та на підставі наведених вище показань ОСОБА_25 , що він не залучався до проведення такої негласної слідчої дії як контроль за вчиненням злочину - дійшов висновку, щопротокол виготовлення, огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 29.05.2014 міг бути підписанийпонятими ОСОБА_25 та ОСОБА_24 по завершенню огляду місця події, за відсутності інших доказів про зворотне.
		 
		Окрім того слід відмітите те, що як слідує з показань свідка ОСОБА_16 в суді першої інстанції, в приміщенні СБУ Київської області йому було вручено три квитанції про перерахування грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_17 у сумі 11.700 грн., одну з яких, за роз`ясненнями співробітника СБУ, він повинен був передати ОСОБА_11 . 
		Між тим, стороною обвинувачення до матеріалів провадження відповідного протоколу про вручення ОСОБА_16 трьох квитанцій не долучено, а відтворено передачу у присутності двох понятих ОСОБА_16 лише квитанції № 367 від 29.05.2014, яка саме і була виявлена під час огляду місця події, а тому вважається не доведеним, що дії співробітників СБУ в даному випадку були вчинені з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
		 
		У судовому засіданні суду першої інстанції були безпосередньо досліджено і показання свідків сторони захисту.
		 
		Зокрема, як показав суду першої інстанції свідок ОСОБА_50 , він працює в Інституті землеробства Української академії аграрних наук, де у 2014 році він входив до складу атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області. 
		27.05.2014 він-свідок особисто був присутнім на засіданні комісії. 
		Зазвичай під час засідання комісії доповідав секретар комісії ОСОБА_33 про підприємства, документи яких були винесені на комісію. Якщо ж у когось з членів комісії виникали питання щодо документів по тому чи іншому підприємству, то такі питання з`ясовувалися та обговорювалися комісією, після чого, ставилися на голосування та рішення приймалось більшістю голосів. 
		Як правило на засідання вносилися документи підприємств, які відповідали вимогам законодавства. 
		Наскільки він- ОСОБА_50 пам`ятає, то 27.05.2014 на засіданні комісії приймалося, у тому числі, рішення по ТОВ Рапсоіл. 
		ОСОБА_11 як голова атестаційної комісії станом на 2014 рік не звертався до нього-свідка з питання щодо голосування по ТОВ Рапсоіл, а тим паче не здійснювався на нього тиск з даного приводу. 
		Наскільки йому- ОСОБА_51 відомо, голова комісії займається організацією засідання атестаційної комісії, зокрема, визначає дату засідання, організовує явку членів комісії на засідання, вносить на розгляд комісії документи господарств, які їх подали до Інспекції, при цьому, перелік документів визначається відповідними нормативними актами.
		 
		За показаннями свідка ОСОБА_31 в суді першої інстанції видно, що в 2014 році він входив до складу атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області. 
		27.05.2014 він був присутній на засіданні атестаційної комісії, на якому було прийнято рішення, у тому числі, щодо атестації ТОВ Рапсоіл. 
		Протокол даного засідання комісії особисто ним був підписаний. 
		З проханням щодо ТОВ Рапсоіл ОСОБА_11 як до нього, так і до інших членів комісії, не звертався, рішення по товариству було прийнято за результатами голосування більшістю голосів. 
		Комісія була створена на підставі наказу та керувалася у своїй діяльності Порядком, затвердженим Міністерством аграрної політики України, згідно з яким, рішення атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області разом з матеріалам передається до Державної інспекції сільського господарства України, якою за наявності для цього, передбачених Законом підстав видається наказ про включення господарства до Єдиного реєстру виробників насіння, який опубліковується на сайті Державної інспекції сільського господарства України. 
		Тобто прийняте атестаційною комісію рішення - не є остаточним. 
		Наскільки він-свідок пам`ятає, документи ТОВ Рапсоіл були подані в 2014 році зі значними недоліками, хоча в 2013 році на розгляд атестаційної комісії, в яку він теж тоді входив, подані ТОВ Рапсоіл документи не мали ніяких зауважень. 
		Особисто він- ОСОБА_30 бачив директора ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 .
		Перед тим, як подані господарствами документи виносилися на розгляд атестаційної комісії, вони переглядалися фахівцями управлінь Державної інспекції сільського господарства в Київської області, у тому числі і ним. Саме в цей момент ним і були виявлені суттєві недоліки у документах ТОВ Рапсоіл. 
		Він-свідок особисто телефонував представнику ТОВ Рапсоіл щодо усунення недоліків у поданих документах, однак таке його прохання було проігноровано та за сплином тривалого часу недоліки усунені не були. 
		Пізніше ТОВ Рапсоіл були внесені зміни до виробничої програми на частину сортів, які і були винесені на розгляд атестаційної комісії.
		 
		Свідок ОСОБА_33 суду першої інстанції пояснив, що він працює в Державній інспекції сільського господарства в Київській області та в 2014 році був секретарем атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області. 
		27.05.2014 був присутній на засіданні атестаційної комісії, де, у тому числі, розглядалися документи ТОВ Рапсоіл та було прийнято рішення щодо його атестації та внесення до державного реєстру виробників насіння, а тому протокол комісії було направлено до Державної інспекції сільського господарства України для прийняття ними відповідного рішення та видання наказу про включення господарства до Єдиного реєстру. 
		Він- ОСОБА_33 як секретар комісії, а також голова комісії - ОСОБА_11 , забезпечували присутність членів комісії на засіданні комісії, яке відбулося згідно затвердженого графіку.
		Рішення на засіданні комісії приймалося більшістю голосів. 
		Сама комісія була утворена на підставі наказу начальника Державної сільськогосподарської інспекції у Київській області. 
		Він-свідок, як секретар комісії, формує перелік господарств, якими подані на розгляд атестаційної комісії документи відповідно до вимог нормативних актів. 
		Особисто до нього ОСОБА_11 не звертався з приводу голосування по ТОВ Рапсоіл. 
		Під час підготовки документів для винесення на засідання комісії він- ОСОБА_33 звернув увагу на документи ТОВ Рапсоіл, на яких був прикріплений папірець з зазначенням документів, що необхідно було додати. Зокрема, як він пам`ятає, у пакеті документів не вистачало ліцензійних договорів до певних сортів рослин. 
		У разі, якщо у господарства відсутні дозвільні документи щодо певних сортів рослин, що передбачені порядком атестації, то господарство має виключити з виробничої програми ці сорти на поточний рік. 
		Про зазначені недоліки у документах було повідомлено представника ТОВ Рапсоіл, після чого останнім було змінено виробничу програму. 
		Він-свідок пам`ятає, що на прохання ОСОБА_11 заносив останньому папку з документами ТОВ Рапсоіл та тоді ж побачив ОСОБА_16 , у присутності якого перевіряли документи на предмет їх недоліків, і тільки після того, як ТОВ Рапсоіл усунуло недоліки, вони були винесені на розгляд атестаційної комісії.
		 
		З показань свідка ОСОБА_52 суду першої інстанції вбачається, що вона працює в Державній інспекції сільського господарства в Київській області у відділі аналітичної роботи та метрологічного забезпечення та у 2014 році входила до складу атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області.
		27.05.2014 вона особисто була присутня на засіданні комісії. 
		У цей день на засіданні комісії приймалося, у тому числі, рішення по ТОВ Рапсоіл. 
		Секретар комісії, на той час ним був ОСОБА_33 , повідомляв про дату засідання комісії, крім того, на самому засіданні комісії доповідав з приводу винесених документів по кожному господарству. 
		Рішення атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області не є остаточним для внесення господарства до Єдиного реєстру, оскільки, після цього, документи передаються до Державної сільськогосподарської інспекції України та саме остання вирішує питання щодо внесення господарства в Єдиний реєстр. 
		ОСОБА_11 , як голова атестаційної комісії, не звертався до неї- ОСОБА_52 з приводу голосування по ТОВ Рапсоіл, крім того, як на неї, так і на інших членів комісії, не здійснювався будь-який тиск з даного приводу. 
		Рішення атестаційної комісії приймалося більшістю голосів, при цьому протокол засідання комісії спочатку підписували присутні члени комісії, а потім - голова. 
		Вона особисто не перевіряла документи ТОВ Рапсоіл, їй достатньо було доповіді секретаря про наявність необхідного пакету документів, як по даному підприємству, так і по інших підприємствах, питання щодо яких було винесено на засідання комісії.
		 
		Крім того свідок ОСОБА_52 суду першої інстанції показала, що її робоче місце знаходилось в кабінеті № 23. 
		У день досліджуваної події - 29.05.2014, до них на роботу прийшла колишня співробітниця, з якою вони вирішили зайти привітатися до ОСОБА_11 . 
		Коли вони зайшли у приймальню ОСОБА_11 , то там не було секретаря, після чого, вони, постукавши, відкрили двері в кабінет ОСОБА_11 , які не були зачинені на ключ, де нікого також не виявилося. 
		Вийшовши в коридор, де було багато сторонніх осіб, вони, не побачивши  ОСОБА_11 , повернулись до кабінету № 23. 
		Майже відразу після цього, приблизно після 15 год., до кабінету № 23 зайшов ОСОБА_11 , з яким вони стали спілкуватись. 
		Згодом до кабінету зайшли чотири чоловіка, один з яких запитав: хто ОСОБА_22 ?, а коли ОСОБА_11 відповів, що це він, то чоловіки швидко одягнули на руки  ОСОБА_11 кайданки, після чого до їх кабінету швидко зайшли ще два чоловіка, а потім, заламавши ОСОБА_11 руки, ці чоловіки повели його по коридору. 
		Пізніше двоє з цих молодих чоловіків зайшли в кабінет до їх начальника  ОСОБА_31 та стали вимагати надати якісь документи по атестації.
		 
		Як слідує з показань свідка ОСОБА_53 суду першої інстанції, станом на 29.05.2014 він працював в Державній інспекції сільського господарства в Київській області начальником адміністративно-господарського відділу. 
		У його функціональні обов`язки входило забезпечення господарства офісу інспекції комп`ютерною технікою, необхідними матеріалами, інвентарем, забезпечення порядку тощо. 
		В приміщенні інспекції станом на 29.05.2014 здійснювався відеозапис на відеореєстратор, який зберігає відповідну інформацію приблизно тридцять - сорок днів, чотирма відеокамерами, дві з яких установлені у приймальнях начальника та заступників начальника, а дві - у коридорі при вході до вказаних приймалень. 
		29.05.2014, після обіду, до нього-свідка в кабінет зайшов співробітник СБУ, прізвище якого він не запам`ятав з пред`явленого йому посвідчення, який його-свідка повідомив про необхідність вилучення серверу та жорстких дисків, оскільки на даний час проводиться огляд в кабінеті ОСОБА_11 , після чого, в його- ОСОБА_53 присутності за участі системного адміністратора ОСОБА_54 , зазначений працівник СБУ замість сервера вилучив відеореєстратор, на якому зберігався відеозапис з чотирьох відеокамер, що розташовані як зазначено раніше. 
		Дане вилучення в його-свідка присутності ніяким чином не було зафіксовано, тобто при ньому не оформлялися будь-які документи з цього приводу. 
		Пізніше, після неодноразових дзвінків протягом двох - трьох місяців до співробітників СБУ щодо встановлення місця знаходження зазначеного відеореєстратора, даний технічний пристрій був таки повернутий до Інспекції, на якому були відсутні будь-які записи.
		 
		Дані показання свідка ОСОБА_53 не підтверджують і не спростовують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а тому є неналежним доказом.
		Проте, наявність записів на даному відеореєстраторі, що могли бути досліджені судом, могли б вказати на певні обставини в провадженні, які б підлягали оцінці у сукупності з іншими доказами у провадженні.
		 
		З показань свідка ОСОБА_55 убачається, що з березня 2014 року вона працювала в Державній інспекції сільського господарства в Київській області у відділі аналітичної роботи та метрологічного забезпечення. 
		Станом на 29.05.2014 в Інспекції були встановлені камери відеоспостереження, дві при вході до приміщення Інспекції та дві в приймальні заступників начальника Інспекції. 
		У її робочому кабінеті № 23, крім неї знаходились робочі місця й інших співробітників Інспекції, приблизно їх в кабінеті працювало шість осіб. 
		29.05.2014, приблизно після 15 год., до них в кабінет зайшов ОСОБА_11 , з яким вони стали спілкуватися по робочих питаннях. 
		У цей час до їх кабінету зайшов молодий чоловік з запитанням, на скільки вона пам`ятає: хто ОСОБА_22 ?, коли ж останній відповів, що це він, то чоловік швидко представився ОСОБА_11 , після чого два чи три інших чоловіка підбігли та, скрутивши руки ОСОБА_11 , вивели його з кабінету. 
		У подальшому, в цей же день, заходили молоді чоловіки та цікавилися якоюсь документацією щодо атестації, а тому їх направили до безпосереднього керівника, кабінет якого знаходиться окремо від їх кабінету. 
		Подальшій перебіг подій з даного приводу їй-свідкові невідомий.
		 
		Інших доказів у провадженні сторонами обвинувачення та захисту суду першої інстанції надано не було, а тому суд першої інстанції, дослідивши наведені докази у провадженні, дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки вони, як кожний окремо, так і в сукупності, прямо чи не прямо не підтверджують, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_11 .
		 
		Так, за версією сторони обвинувачення ОСОБА_11 , будучи службовою особою, що займає відповідальне становище, вчинив закінчений замах на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища. 
		Такі дії ОСОБА_11 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18 квітня 2013 року.
		 
		Даючи оцінку наданим прокурором доказам винуватості ОСОБА_11 , слід виходити з наступного.
		 
		Одним з основних доказів сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні є дані, що містяться в протоколі огляду місця події від 29.05.2014 та відеозаписі цієї слідчої дії, згідно з якими, в період часу з 17 год. 30 хв. до 18 год. 58 год., старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_37 в присутності понятих ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , за участі ОСОБА_11 та Першого заступника начальника Державної сільськогосподарської інспекції в Київській області ОСОБА_28 , з застосуванням відеозйомки ОСОБА_23 , проведено огляд в приміщенні кабінету заступника начальника державної інспекції сільського господарства в Київській області ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 .
		У ході огляду сміттєвої урни виявлено та вилучено квитанцію № 367 від 29.05.2014. 
		Крім того, в ході огляду приміщення кабінету від ОСОБА_11 отримано та вилучено документи, зокрема, які стосуютьсяТОВ Рапсоіл.
		 
		Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 237 КПК України, зметою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
		Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		 
		Згідно приписів ч. 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
		 
		Нормою ч. 2 ст. 233 КПК України надано визначення іншого володіння особи. 
		Так, під іншим володінням особи розуміються, зокрема приміщення службового призначення, яке знаходяться у володінні особи.
		 
		Згідно ч. 1 цієї статті, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установленихч. 3 ст. 233 КПК України, які, у свою чергу, регламентують, що слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.
		Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченомуст. 255цього Кодексу.
		 
		На переконання прокурора у провадженні ОСОБА_10 , які викладені в апеляційній скарзі, службовий кабінет Голови державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_11 є громадським місцем, а не іншим володінням особи, тому для огляду цього приміщення не потрібно отримувати дозвіл власника чи суду. 
		 
		До таких висновків прокурор дійшов на підставі ст. 1 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення від 22.09.2005, згідно якої громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від час, а тому, відповідно до ст. 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011, коли Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, у тому числі викликати громадян та посадових осіб для отримання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушення земельного законодавства, та згідно Закону України Про звернення громадян, Указу Президента України від 07.02.20008 № 109 Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування та Наказу Державної інспекції сільського господарства України від 20.06.2012 № 199 Про затвердження графіків особистого прийому громадян у Державній інспекції сільського господарства України - Голова Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_11 щотижня мав прийомний день.
		 
		Отже, як стверджує прокурор, службовий кабінет ОСОБА_11 є частиною державної будівлі, яка відкрита для населення періодично, за запрошенням, а тому є громадським місцем і правила проведення огляду, що передбачені ч. 2 ст. 237 КПК України, на нього не поширюються. 
		 
		Проте дані твердження прокурора не є переконливими з огляду на приписи ч. 2 ст. 233 КПК України, згідно яких робочий кабінет ОСОБА_11 - є службовим приміщенням, на яке розповсюджується поняття іншого володіння особи, як висвітлено в практиці ЄСПЛ, зокрема у справі Німітц проти Німеччини від 16.12.1992, в якому сформульована і обґрунтована доктрина розширеного тлумачення терміна житло, що розповсюджується на службові приміщення і на діловий офіс. 
		 
		Як встановлено з показань обвинуваченого ОСОБА_11 в судовому засіданні, він не надавав дозволу слідчому на огляд його службового кабінету. 
		Більш того, початок огляду відбувся фактично у його відсутність, у кабінеті до якого мали доступ як працівники установи, так і сторонні особи, що випливає з показань свідка ОСОБА_56 .
		 
		Такі показання обвинуваченого підтверджуються і об`єктивними даними, що містяться у переглянутому безпосередньо судом відеозаписі вказаної слідчої дії. 
		При цьому, на відеозаписі зафіксовано відомості про те, що присутній в ході огляду службового кабінету ОСОБА_11 . Перший заступник начальника Державної сільськогосподарської інспекції в Київській області ОСОБА_28 на запитання слідчого надав відповідь, що не в його компетенції надавати дозвіл на проведення огляду згаданого приміщення.
		Тобто слідчий звертався з запитанням про надання дозволу на огляд приміщення, не вважаючи його громадським місцем.
		 
		Отже, в судовому засіданні здобуто дані про те, що огляд приміщення службового кабінету ОСОБА_11 проведено без добровільної згоди останнього і слідчий,після проведення огляду приміщення службового кабінету ОСОБА_11 , у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України негайно не звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення такого огляду.
		 
		Беручи до уваги, що, відповідно до положень ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд проводиться за правилами обшуку на підставі ст. 234 КПК України, то слід визнати, що огляд службового кабінету ОСОБА_11 проведено з порушенням встановленого КПК України порядку, а тому докази отримані в результаті проведення такої слідчої дії є недопустимими, оскільки здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод  ОСОБА_11 .
		 
		Більш того, з переглянутого відеозапису огляду місця події убачається, що сама по собі така слідча дія, була проведена з численними грубими порушеннями Кримінального процесуального кодексу України. 
		 
		Зокрема, звертає на себе увагу та обставина, що до початку проведення огляду, доступ до приміщення службового кабінету був вільний для співробітників Служби безпеки України та інших осіб, тоді як сам ОСОБА_11 перебував у коридорі в присутності як слідчого, прокурора, так і співробітників СБУ. 
		 
		Також, перебіг даної слідчої дії огляд місця події мав явні ознаки слідчої дії - обшуку, при цьому, огляд шафи, тумби, робочого столу, одночасно проводився декількома співробітниками СБУ, а не слідчим, що унеможливлювало фіксування дії кожного із співробітників на відеокамеру. 
		 
		Щодо обставин проведення огляду одночасно декількома співробітниками СБУ повідомили в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_11 , так і запрошений як понятий - свідок ОСОБА_25 , а крім того свідок ОСОБА_38 , що фіксував вказану дію. 
		 
		Окрім того, дані, що зафіксовані на відеозапису, не узгоджуються з даними, що містяться у протоколі огляду місця події, а саме, в останньому не відтворено всі дії співробітників СБУ під час огляду та зазначено інформацію, яка не відповідає дійсності, щодо отримання від ОСОБА_11 у даному кабінеті документів, зокрема, що стосуються ТОВ Рапсоіл, оскільки ці документи, як слідує з відеозапису, в кабінеті в якому проводився огляд, взагалі неперебували, і як надалі з`ясувалося, знаходилися в іншому службовому кабінеті, на що вказали ОСОБА_11 та свідок ОСОБА_52 суду першої інстанції.
		 
		Щодо вилученої в ході огляду місця події квитанції №367 від 29.05.2014 слід зауважити наступне.
		Як свідчать дані протоколу огляду місця події,квитанцію №367 від 29.05.2014 було вилучено з корзини для сміття, що знаходилася під робочим столом ОСОБА_11 .
		 
		Між тим, з показань свідка ОСОБА_57 видно, що він одну з трьох квитанцій наданих йому співробітниками СБУ непомітно для ОСОБА_11 поклав на край стола, коли разом з останнім виходив з кабінету ОСОБА_11 .
		 
		У який спосіб квитанція, що була покладена на край стола, опинилася у корзині для сміття під робочим столом ОСОБА_11 , ще і при тому, що ОСОБА_11 , який стверджує, що не мав сміттєвої корзини, до проведення огляду більше до кабінету не повертався, а випадковість потрапляння квитанції до корзини за її розташуванням виключається - стороною обвинувачення не вказано.
		 
		А тому, за показаннями ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , ОСОБА_55 та інших досліджених доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що квитанція № 367 від 29.05.2014 року опинилася у корзині для сміття у відсутність в службовому кабінеті ОСОБА_11 , з чим слід погодитися за відсутності доказів про інше.
		 
		Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції зробив висновок, що квитанцію ОСОБА_11 начебто підкинули, що не відповідає дійсності - не є переконливими, оскільки судом з достовірністю встановлено на підставі досліджених доказів, що доступ до кабінету ОСОБА_11 мали і працівники СБУ, і інші особи за відсутності в кабінеті ОСОБА_11 протягом певного часу.
		 
		Отже, вилучена в ході огляду місця події квитанція не може бути доказом винуватості ОСОБА_11 в інкримінованому йому злочині, оскільки обставини її знаходження у корзин для сміття - не відомі, тоді як за правилами ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		 
		Не доводять винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення і показання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_58 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_52 та інших осіб з підстав, що викладені вище. 
		 
		Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що показання свідків ОСОБА_58 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_52 є упередженими, оскільки вказані свідки входили до складу атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області 27.05.2014, коли було прийнято позитивне рішення щодо ТОВ Рапсоіл, - є явно надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам провадження.
		 
		Що ж стосується тверджень прокурора, що якби вказані свідки повідомили, що позитивне рішення по ТОВ Рапсоіл було прийнято за сприяння чи під тиском ОСОБА_11 , то вказані свідки автоматично стали б співучасниками злочину, що інкримінується ОСОБА_11 , оскільки останні не зверталися до правоохоронних органів і, даючи показання, намагаються уникнути кримінальної відповідальності за співучасть - то вони є такими, що носять характер гіпотези сторони обвинувачення, яка нічим не підтверджується і носить явно упереджений характер, що не відповідає завданням і функції прокурора, що визначені ст. 131-1 Конституції України, Закону України Про прокуратуру та положенням ст. 36 КПК України щодо здійснення прокурором прокуратури України функцій з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. 
		 
		За наведеним, за дослідженими доказами судом першої інстанції встановлено те, що ОСОБА_11 , згідно з наказом Першого заступника Голови Державної інспекції сільського господарства України від 05.09.2013 № 60-кт, обіймав посаду заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області зі збереженням 7 (сьомого) рангу державного службовця в межах відповідної категорії посад відповідно до ст. 26 Закону України Про державну службу.
		Відповідно до п.п. 4.27 п. 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Київській області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 за № 770, Інспекція здійснює атестацію суб`єктів насінництва та розсадництва для надання права на виробництво та реалізацію оригінального і елітного насіння, крім лісового насіння. Узагальнює та подає Держсільгоспінспекції України інформацію про результати проведеної атестації.
		Приблизно в лютому - березні 2014 року, директор ТОВ Рапсоіл ОСОБА_16 прибув до приміщення Державної інспекції сільського господарства в Київській області, щоб здати документи для атестації ТОВ Рапсоіл на отримання права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин, як і у попередні періоди його діяльності.
		Враховуючи, що ОСОБА_16 був знайомим з ОСОБА_11 , то зайшов в кабінет до останнього, щоб поспілкуватися з приводу проведення щорічної атестації та здачі документів.
		Перед винесенням на розгляд атестаційної комісії зданих ОСОБА_16 документів для проходження атестації на отримання права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин, в них було виявлено значні недоліки фахівцями управлінь Державної інспекції сільського господарства в Київської області.
		Після цього, ОСОБА_16 був запрошений до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, де з ним на предмет недоліків у документах спілкувалися ОСОБА_11 , ОСОБА_30 та ОСОБА_34 .
		Згодом ТОВ Рапсоіл було усунуто недоліки та документи цього господарства були винесені на розгляд атестаційної комісії.
		Згідно з даними протоколу № 3 від 27.05.2014 засідання атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області з надання фізичним та юридичним особам права на виробництво та реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин в 2014 році, члени комісії у складі, затвердженому наказом Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 05.02.2014 за № 63, а саме голови комісії ОСОБА_11 , заступника голови комісії ОСОБА_31 , секретаря комісії ОСОБА_32 , членів комісії ОСОБА_52 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , вирішили, зокрема, атестувати ТОВ Рапсоіл, на право виробництва та реалізації сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, сертифікованого садивного матеріалу багаторічних і однорічних рослин представити його матеріали атестаційній комісії Державної інспекції сільського господарства України та включити їх виробничі програми до Державного Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2014 рік.
		28.05.2014 на виконання наказуДержавної інспекції сільського господарства України № 3 від 14.01.2014 Про атестацію виробників добазового, базового та сертифікованого насіння, гібридів першого покоління, вихідного, базового та сертифікованого садивного матеріалу багаторічних рослин, культури меристем (in vitro), садивного матеріалу однорічних культур та формування Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу в 2014 році, Державна інспекція сільського господарства в Київській області листом № 14-10/3419 направила Державній інспекції сільського господарства України 8 сформованих матеріалів та протокол засідання атестаційної комісії, проведеної атестації суб`єктів господарювання на право виробництва та реалізації сертифікованого насіння і садивного матеріалу для включення до Державного Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу на 2014 рік, а також п`ять сформованих пакетів документів для проведення атестації суб`єктів господарювання на право виробництва та реалізації доказового та базового насіння та садивного матеріалу.
		 
		Отже, досліджені судом докази свідчать про те, що ОСОБА_11 діяв в межах своїх повноважень, визначених Розподілом основних обов`язків між начальником, першим заступником начальника та заступниками начальника Державної інспекції сільського господарства в Київській області, атестація ТОВ Рапсоіл була проведена з дотриманням вимог законодавства та нормативних актів, при цьому, рішення атестаційної комісії Державної інспекції сільського господарства в Київській області, яке приймається членами комісії простою більшістю голосів, не було остаточним, оскільки матеріали, в тому числі, ТОВ Рапсоіл направлялися атестаційній комісії Державної інспекції сільського господарства України для вирішення питання щодо включення до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу, тобто остаточне рішення з даного питання мало бути прийнято виключно Державною інспекцією сільського господарства України.
		 
		Інші, надані стороною обвинувачення докази, докладний зміст яких наведено вище, не підтверджують винуватість ОСОБА_11 у висунутому йому обвинуваченні та не є належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 85, 86 КПК України.
		 
		Не є переконливими і доводи апеляційної скарги прокурора про те, що частина доказів у провадженні, що надані стороною обвинувачення та приведені у вироку, не мають значення для даного кримінального провадження, оскільки не підтверджують жодних обставин, які підлягають доказуванню в розумінні ст. 91 КПК України, бо вони дійсно констатують тільки діяльність ОСОБА_11 в силу покладених на нього повноважень і не вказують на час, місце, спосіб та інші обставини вчинення  ОСОБА_11 інкримінованого йому правопорушення, а також форму вини, мотив і мету вчинення останнім кримінального правопорушення, як і опосередковано не вказують на подію кримінального правопорушення, а тільки визначають, що ОСОБА_11 за певний обставин є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України, в редакції Закону України від квітня 2013 року, як про те вказав в апеляційній скарзі прокурор.
		 
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. 
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. 
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		 
		Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо, зокрема, не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.
		 
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Отже, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення з дотриманням приписів процесуального закону, оцінивши всі докази у провадженні, слід визнати ґрунтовність висновку суду першої інстанції щодо виправдання ОСОБА_11 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VII від 18 квітня 2013 року, в якому обвинувачується ОСОБА_11 .
		 
		За викладеним апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
		 
		 У Х В А Л И Л А:
		 
		 Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні № 120141000000006 86 ОСОБА_10 , який брав участь у судовому провадженні, залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року стосовно  ОСОБА_11 , яким його визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 368 КК України в редакції Закону України № 221-VІ від 18.04.2013, та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується - без змін.
		 
		 Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		  С У Д Д І:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...