Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/5568/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
Надіслано судом: 08.07.2020. Зареєстровано: 09.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.07.2020.
Дата набрання законної сили: 13.07.2020
Номер судового провадження: 3/308/3520/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		308/5568/20
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03.07.2020                                      м. Ужгород
		Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянувши адміністративну справу за матеріалами протоколу про порушення митних правил складеного відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження Закарпатська обл., Тячівський р-н., с. Калини; місце роботи: тимчасово не працює; місце проживання: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт  НОМЕР_1 від 27.03.2019 орган що видав 2101, за ст.471 Митного кодексу України,-
		встановив:
		До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла адміністративна справа за матеріалами протоколу про порушення митних правил № 0647/30500/20 від 23.05.2020 року, складеного відносно громадянина України ОСОБА_1 заст.471 Митного кодексу України.
		Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 23.05.2020 року о 18 год. 07 хв. в зону митного контролю на ділянку В`їзд митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 , що прямував в приватних справах із Чехії в Україну. 
		Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу зелений коридор. 
		Згідно п. 5 ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
		Згідно п. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
		Відповідно до частини 4 статті 318 Митного кодексу України митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись пунктом 6 Типової Технологічної Схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено з загального потоку для проведення митного огляду. 
		Згідно частини 1 п. 3 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, а згідно пункту 2 даної статті  шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян). 
		В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу були виявлені незаявлені товари, іноземного виробництва, а саме: ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 512 GB, упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 6 шт.; ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 256 GB упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 1 шт.; навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods Pro», упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 15 шт.; парфуми торгівельної марки «Guerlain Paris» 90 ml., упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 34 шт.
		Виявлений товар знаходився у багажному відсіку автомобіля у дорожній сумці та картонній коробці. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після відкриття багажного відсіку автомобіля.
		Вартість вилученого товару перевищує 500 євро та потребує додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта.
		У відповідності до вимог частини 1 статті 374 Митного кодексу України Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Враховуючи вимоги частини 2 статті статті 374 Митного кодексу Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України .
		Відповідно до частини 4 статті 374 Митного кодексу України, товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг.
		Таким чином, громадянин ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто у гр. ОСОБА_1 під час митного контролю виявлено товар, який обмежений до переміщення через митний кордон України та перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
		В протоколі про порушення митних правил вказано, що зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.
		В судовому засіданні представник Закарпатської митниці Держмитслужби, вказував на те, що громадянин ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Просив визнати останнього винним та накласти на нього стягнення у виді штрафу із конфіскацією вилученого товару.
		ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, про причини нявки не повідомляв, про відкладення розгляду справи клопотання не подавав.
		Представником ОСОБА_1 , адвокатом Мариною В.Г., було надано письмові пояснення відповідно до яких було зазначено, що виявлені та вилучені під час митного контролю товари не відносяться до товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх конфіскації. Просив повернути, ОСОБА_1 , вилучені в нього товари.
		Заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, думку представника Закарпатськоїмитниці Держмитслужби та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
		Так, за змістом ст. ст. 458,487 МК України, ст.ст.9-11КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст.486МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
		Частиною 1 статті 489 МК Українипосадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно положень ст. 458 МК Українипорушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
		Згідно ст.471МК України відповідальність настає за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
		З протоколу про порушення митних правил № 0647/30500/20 від 23.05.2020 року, встановлено, що 23.05.2020 року о 18 год. 07 хв. в зону митного контролю на ділянку В`їзд митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 , що прямував в приватних справах із Чехії в Україну. 
		Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу зелений коридор.
		Згідно частини 5статті 366Митного кодексуУкраїни обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
		У відповідності до частини 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
		Згідно частини 1 пункту 4 статті 336Митного кодексуУкраїни митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, а згідно пункту 2 даної статті шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
		Відповідно до частини 4 статті 318Митного кодексуУкраїни митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Керуючись пунктом 6 Типової Технологічної Схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено з загального потоку для проведення митного огляду.
		В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу були виявлені незаявлені товари, іноземного виробництва, а саме: ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 512 GB, упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 6 шт.; ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 256 GB упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 1 шт.; навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods Pro», упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 15 шт.; парфуми торгівельної марки «Guerlain Paris» 90 ml., упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 34 шт. Виявлений товар знаходився у багажному відсіку автомобіля у дорожній сумці та картонній коробці. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після відкриття багажного відсіку автомобіля.
		У відповідності до вимог ч. 1 ст.374МК України «Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України» товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об`єктами оподаткування митними платежами.
		Згідно ч. 4 ст.374МК України товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленоюПодатковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг.
		Вина гр. ОСОБА_1 підтверджується протоколом про ПМП, актом проведення огляду (переогляду) товарів, т/з, ручної поклажі та багажу від 23.05.2020 року з фотоматеріалами, доповідною запискою інспектора Закарпатської митниці Держмитслужби, письмовими поясненнями особи, що він дійсно не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про переміщувані ним через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України підлягало обов`язковому письмовому декларуванню, так як перевищує неоподатковану норму встановленуст.374 МК України
		Тобто, громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме намагалась перемістити через митний кордон України товари, які перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
		В своїй сукупності вказані обставини свідчить про наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченогост. 471 МК України. Дії громадянина України ОСОБА_1 за ст.471МК України кваліфіковані правильно.
		Разом з тим, щодо вилученого у ОСОБА_1 товару, суд вважає зазначити наступне.
		Відповідно до вимог ст. 248 МК Українимитне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
		Згідно ст. 256 МК Українивідмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
		В частині 1 статті 257МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
		Згідно ч. 8 ст.264МК України митна декларація, з моменту її прийняття органом доходів і зборів, є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації, лише з моменту прийняття митним органом митної декларації.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.4МК України декларант - це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
		Як передбачено п. 2 ч. 1 ст.265МК України декларантом має право виступати особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів юридично значущі дії від свого імені.
		Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які додані до матеріалів протоколу на окремому аркуші, виявлені при митному огляді товари, останнього, попросила перевезти, невідома йому особа за грошову винагороду. Окрім того ОСОБА_1 вказує, що вміст сумок в яких знаходився виявлений та вилучений товар йому відомий не був.
		Разом з тим, відомостей що такий був уповноваженою особою діяти від імені декларанта на здійснення декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом Українивідсутні. При цьому, відомостей що такі товари належать іншій особі, матеріали провадження також не містять.
		Відповідно до ч. 1 ст. 460 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньо-економічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
		Ця норма фактично дублюється в ст. 268 МК України, яка встановлює, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, коли особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок). У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.
		Таким чином, вищезазначене правило ст.ст. 268, 460МК України передбачає звільнення від адміністративної відповідальності при виконанні трьох умов:
		1. Недостовірні дані зазначено в декларації внаслідок помилки (а не умисних дій);
		2. Така помилка не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання ЗЕД;
		3. Такі помилки не допускаються систематично (тобто більше ніж два рази протягом місяця).
		Поняття помилки ані в Митному кодексі, ані в іншому законодавстві не визначено. Відсутня й офіційна позиція державних органів стосовно того, що має розглядатися як помилка в контексті митного оформлення. Відповідно до загальновизначеного розуміння поняття помилки та словникового тлумачення, в контексті до подібної ситуації, зазначене поняття слід визначити як арифметичні і орфографічні помилки, а також хибні уявлення про когось або щось. Зазначені правові норми встановлюють звільнення у випадку помилки, що виключає умисел. Тобто може йтися про вину в формі нео бережності.
		Згідно зі ст.11КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Таким чином, умовою визнання діяння особи з необережністю є можливість настання шкідливих наслідків. Виходячи з системного тлумачення зазначених норм, мова йде про звільнення від відповідальності саме у тих випадках, коли помилка потенційно могла призвести до заниження сум, які мають сплачуватися до бюджету, але таке заниження було попереджено діями митних органів. Тобто в такому випадку помилка ще не призвела до фактичного зменшення розміру митних платежів, що сплачуються до бюджету, і існує цілком реальна можливість це виправити, це й не суперечить вимогам ч.1ст.278 Митного кодексу Українита п.187.8ст.187 Податкового кодексу України.
		Згідно ч.4ст.3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
		Даних про систематичність зазначених дій з боку ОСОБА_1 , а також про відмову у митному оформленні товарів матеріали справи не містять.
		Як убачається із матеріалів справи, під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він пред`явив його для огляду.
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об`єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.
		Митний орган при розгляді товару та складенні протоколу повинен вказати до якої групи товарів відноситься товар, що переміщується згідно з наведеним переліком у додатку. Перелік товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України перелічений у додатках доПостанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України», яка втратила чинність на підставі Постанови КМ № 960 від 24.10.2018 року.
		Зі змісту постанови КМУ № 960від 24.10.2018року «Деякіпитання проведеннязаходів офіційногоконтролю товарів,що ввозятьсяна митнутериторію України(утомучисл ізметою транзиту)» вбачається, щотовар, який був виявлений та вилучений при митному огляді згідно ПМП№ 0647/30500/20 від 23.05.2020 року не перебуває в переліку товарів, які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю; а тому робити висновок про те, що мобільні телефони та інші вилучені товари входять до переліку товару, переміщення якого через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, є помилково.
		Разом з цим, відповідно до ч. 1ст. 29 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот загального та спеціального користування, ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні за їх відсутністю у Реєстрі радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України.
		Статтею 5 Закону вказано, що фізичні особи відносяться до загальних користувачів радіочастотного ресурсу України до групи технологічні користувачі та радіоаматори.
		Радіоелектронні засоби загального призначення це РЕЗ, що використовуються в смугах радіочастот загального призначення та які не призначені для потреб спеціальних користувачів, тому дозволів для ввезення даних товарів відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 29 ЗУ «Про радіочастотний ресурс України»не потрібно, оскільки останні є радіоелектронними засобами загального призначення та внесені у реєстр радіоелектронних засобів, що можуть застосовуватись на території України.
		Так, рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації № 147 від 17.03.2015 року, що зареєстровано Мін`юсті України 1 квітня 2015 року визнано таким, що втратило чинність Рішення Національної комісії з питань регулювання зв`язку України № 51 від 04.02.2010 р., затвердженого в Міністерстві юстиції України №162/17457 від 15.02.2010 р. та Рішення № 50, якими регулювалось питання переліку товарів на які Державним підприємством «УДЦР» видаються документи необхідні для митного контролю та митного оформлення та перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для ввезення яких, в тому числі переміщення у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, не потрібні дозволи.
		Таким чином, фізичні особи відносяться до загальних користувачів радіочастотного ресурсу України, а тому отримання дозволу для ввезення радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв на них не розповсюджується. Забороняється ввозити виключно ті радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що внесенні у Реєстрі як заборонені до застосування.
		Таким чином, дана продукція при ввезенні в Україну повинна обов`язково мати документ, який підтверджує дотримання встановлених обмежень, а саме супровідну документацію, якою є інструкція з експлуатації електричного та електронного обладнання або лист від виробника про відповідність обладнання технічному регламенту, а томуробити висновок про те, що вилучені мобільні телефони та інша електронна продукція входять до переліку товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України без проведення попередньої оцінкивідповідності вимогам технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні підстави відсутні, у зв`язку із чим підстави для конфіскації переміщуваних мобільних телефонів та іншої вилученої електронної продукції, як таких, що входять до переліку товарів, переміщення яких заборонено чи обмежено відсутні й відповідний вилучений товар підлягає поверненню для здійснення належного митного оформлення або для зворотного вивезення за межіУкраїни.
		Крім того рішеннями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації Радіотелефоні системи стільникового зв`язку GSM-900/1800 та UMTS торгової марки Apple типу iPhone внеслись до реєстру радіоелектронних засобів випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватись на території України в смугах радіочастот загального користування.
		У відповідності з положеннями ст.8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Згідност. 9 Конституції України, а такожст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
		17 липня 1997 року Україна ратифікувала ЄвропейськуКонвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
		Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларований митному органу товару, щоє обмежений до переміщення через митний кордон України,який він завозив із собою, що підлягає обов`язковому декларуванню.
		Об`єктивна сторона правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягає в недекларуванні товару, при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбаченаст. 471 МК України.
		Згідно зіст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованого товару.
		Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.
		Проте відповідність третьому критерію справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з`ясування обставин і фактів.
		ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України", "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018).
		Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
		Ввезення вилучених товарів згідно протоколу допускається, за умови їх письмового декларування митному органу в повному обсязііз сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.
		Так, у п. 28 рішення "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § АДРЕСА_2 ).
		Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні товарів, громадянин України ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
		При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких «Кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23 лютого 2006 року Верховною Радою України було прийнятоЗакон України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.
		Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
		Так, приймаючи рішення по справі, суд враховує правові позиції висловлені ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Росії» (09.06.2005 року) та у справі «Фрізен проти Росії» (24.03.2005 року), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Крім того, суд приймає до уваги правові позиції висловлені у справі «Ісмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16.10.2008 року), згідно яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.
		Відповідно до ст.33 КУпАПпри накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.За правилами ст.23 КУпАПадміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Зважаючи на викладене, враховуючи характер скоєного, матеріали справи, встановлені судом обставини, та зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що на гр. України ОСОБА_1 має бути накладено стягнення за ст.471 МК України, у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученого товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил.
		У відповідності до вимог ч.3ст.528 МК Українивилучений згідно протоколу про ПМП №0647/30500/20 від 23.05.2020 року товар, а саме: Ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 512 GB, упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 6 шт. Ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 256 GB упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 1 шт. Навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods Pro», упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 15 шт. Парфуми торгівельної марки «Guerlain Paris» 90 ml., упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 34 шт., слід повернути особі у якої такий вилучений, власнику або його представнику за дорученням після належного митного оформлення та сплати митних платежів або з метою його вивезення за межі митної території України.
		У Відповідно до п.5 ч.2ст. 4Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI(з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України«Про судовийзбір»судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно статті 7ЗаконуУкраїни«Про ДержавнийбюджетУкраїнина 2019рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2027 гривень. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн.
		Керуючись ст.ст.283,284 КУпАП,ст.471 МК України, ч. 4Закон України«Про судовийзбір» суддя,
		постановив:
		Громадянина України ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
		Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0647/3050/20 товари: Ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 512 GB, упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 6 шт. Ноутбук торгівельної марки «Apple» моделі «MacBook Air» 256 GB упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 1 шт. Навушники торгівельної марки «Apple» моделі «AirPods Pro», упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 15 шт. Парфуми торгівельної марки «Guerlain Paris» 90 ml., упаковані в упаковку виробника у загальній кількості 34 шт.повернути особі у якої такий вилучений, власнику або його представнику за дорученням після належного митного оформлення та сплати митних платежів або з метою його вивезення за межі митної території України.
		Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн.
		Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
		Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
		Суддя Ужгородського
		міськрайонного суду А.П. Іванов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...