Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14653/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано судом: 08.07.2020. Зареєстровано: 10.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2020.

Результат оскарження 04.02.2021 Верховний Суд: змінено постанову суду апеляційної інстанції, скасовано судове рішення суду першої інстанці
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		01 липня 2020 року                               м. Київ                              № 826/14653/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., при секретарі Сакві А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом          Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 
		 
		до          Державної служби геології та надр України
		          Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія»
		 
		третя особа          Державна комісія України по запасах корисних копалин
		 
		про          визнання протиправним та скасування наказу, скасування протоколу, визнання дозволу недійсним                                                                                      
		за участю представників сторін:
		від позивача: Кисельов Є.В.,
		від відповідача-1: не прибув,
		від відповідача-2: Вольвак О.М., Якименко М.М.,
		від третьої особи: не прибув
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі також - позивач) до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач-1, Держгеонадра), товариства з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» (далі також - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо позовних вимог - Державна комісія України по запасах корисних копалин (далі також - третя особа, ДКЗ), в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить:
		- скасувати протокол Робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин № 50 від 22.11.2016 року щодо Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, а саме в частині слів: «Щодо розгляду результатів державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ вуглеводневої сировини, виконаної ДКЗ: визнати висновки колегії ДКЗ стосовно об`єктів, розглянутих у протоколах № 3659 обґрунтованими. Схвалити  протоколи ДЗК: протокол № 3659 із апробованими запасами вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016 року»;
		- скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 217 від 15.05.2017 року «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині пункту 4 додатка №1 щодо надання на 20 років спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка)  Свистунківсько-Червонолуцького родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія»;
		- визнати спеціальний дозвіл № 4830 від 18.05.2017 року, виданий ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на геологічне вивчення нафтогазонасосних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько-Червонолуцького  родовища, недійсним.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року, позов ПАТ «Укрнафта» залишено без  розгляду.
		Проте, постановою Верховного Суду від 10.10.2019 року вказані вище ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Ухвалою суду від 12.11.2019 року дану справу було прийнято до провадження судді Васильченко І.П., вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Ухвалою від 16.12.2019 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		Звертаючись до суду з даним позовом позивач обґрунтовує позовні вимоги безпідставністю надання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на геологічне вивчення нафтогазонасосних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько-Червонолуцького  родовища без проведення аукціону, оскільки, на думку позивача, визначені законом підстави для цього були відсутні через протиправність здійснення апробації корисних копалин на вказаному родовищі, затвердженої оскаржуваним протоколом Робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин № 50 від 22.11.2016 року щодо Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.
		На адресу суду від відповідачів надійшли відзиви на адміністративний позов, в яких вони просять відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог з огляду на відсутність з боку відповідачів будь-яких порушень чинного законодавства у межах спірних правовідносин.
		Позивачем було надано суду відповідь на подані раніше відзиви, в якій ПАТ «Укрнафта» висловило свою незгоду з позицією відповідачів.
		Також сторонами надавались суду письмові пояснення щодо обставин розгляду справи.
		Представник відповідача 1 в судове засідання не прибув, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. 
		Третьою особою були надані суду письмові пояснення, в яких Державна комісія України по запасах корисних копалин просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.
		В судовому засіданні було розглянуто клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України. Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ розслідує кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державної служби геології та надр України під час видачі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» дозволу №4830. Зазначене клопотання відхилене судом з огляду на те, що рішення у даній справі не впливає на обов`язок Національного антикорупційного бюро України розслідувати кримінальні злочини.
		Також в судовому засіданні вирішено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП ПРАТ «НАК «Надра України «Український геологічний науково-виробничий центр». Зазначене клопотання відхилене судом з огляду на те, що рішення у даній справі не впливає на права розробника геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, яким є ДП ПРАТ «НАК «Надра України «Український геологічний науково-виробничий центр».
		Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин № 3659 від 28.09.2016 року було апробовано запаси корисних копалин Свистунківсько-Червонолуцького родовища.
		Протоколом ДКЗ № 3659 за наслідками розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища:
		- визнано відповідне родовище підготовленим до геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки з продовженням видобування вуглеводнів (промислова розробка) (п. 3.1);
		- апробовано: коефіцієнти вилучення вільного газу та конденсату (таблиця 3.4.1), запаси вільного газу (таблиця 3.4.2), запаси конденсату (таблиця 3.4.3), запаси супутніх вуглеводневих корисних компонентів у вільному газі (таблиця 3.4.4);
		- відмічені початкові запаси і ресурси: вільного газу (таблиця 3.5.1), конденсату (таблиця 3.5.2), супутніх вуглеводневих корисних компонентів у вільному газі (таблиця 3.5.3).
		Крім того абзацом 2 п. 3.6 протоколу ДКЗ № 3659 вирішено: «Згідно з наданим обґрунтуванням попередніх техніко-економічних розрахунків рентабельності розробки покладів визнати за доцільне об`єднати Свистунківську та Червонолуцьку нафтогазоносні ділянки в єдине Свистунківсько-Червонолуцьке родовище з метою зменшення економічного ризику розробки родовища».
		Розгляд та введення в дію протоколу ДКЗ № 3659 відбулось на засіданні Робочої групи Держгеонадр 22.11.2016 року, що оформлено протоколом № 50.
		В подальшому, а саме 15.05.2017 року, Державною службою геології та надр України видано наказ № 217 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами», пунктом 4 додатка № 1 якого закріплено надання на 20 років спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько-Червонолуцького родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія»
		На підставі зазначеного наказу, ТОВ «Аркона Газ-Енергія» видано спеціальний дозвіл № 4830 від 18.05.2017 року на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько-Червонолуцького  родовища.
		Такий спеціальний дозвіл ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримало без аукціону, за наслідками проведення апробації корисних копалин, що було затверджено протоколом ДКЗ № 3659.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		Відповідно до вимог ч. 1 статті 16 Кодексу України про надра (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		На підставі наведеного положення Кодексу України про надра, Кабінетом Міністрів України Постановою від 30.05.2011 року № 615 було затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок № 615).
		Так, відповідно до пп. 1 п. 8 Порядку № 615, без проведення аукціону спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин надається у випадку, коли заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
		Тобто, наведене положення Порядку № 615 уможливлювало видачу Держгеонадрами спеціального дозволу зацікавленому надрокористувачу у двох випадках:
		- у разі проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин, або
		- у разі «апробації» прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів.
		Зі змісту спеціального дозволу № 4830 від 18.05.2017 року, виданого ТОВ «Аркона Газ-Енергія» на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько-Червонолуцького родовища, вбачається, що протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Держгеонадра № 3659 від 28.09.2016 року було апробовано запаси корисних копалин відповідного родовища.
		Таким чином, ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримало оскаржуваний спеціальний дозвіл без аукціону на підставі пп.1 п. 8 Порядку № 615 саме за наслідками проведення апробації корисних копалин, що було затверджено протоколом ДКЗ № 3659.
		Статтею 45 Кодексу України про надра передбачено, що запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно зі змістом пп. 24 п. 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30.12.2015 року, Держгеонадра затверджує в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів нафти і газу та супутніх компонентів.
		Згідно з п. 3.9 протоколу ДКЗ № 3659 такий протокол підлягає розгляду і введенню в дію Держгеонадра.
		Тобто, наявність самого лише протоколу ДКЗ не свідчить про безумовну можливість отримати той чи інший спеціальний дозвіл. Така можливість виникає лише в тому випадку, якщо такий протокол ДКЗ в подальшому буде розглянуто та введено в дію безпосередньо відповідачем-1.
		Так, для розгляду та введення в дію протоколів ДКЗ, наказом Держгеонадра № 302 від 29.09.2015 року створено Робочу групу. Процедура розгляду та введення в дію протоколів ДКЗ включає в себе наступні етапи: ДКЗ надсилає протоколи із супровідним листом до Держгеонадр, після чого у Держгеонадра такі протоколи виносяться на розгляд Робочої групи; під час розгляду відповідних матеріалів на засіданні Робочою групою вирішується питання щодо схвалення протоколів ДКЗ або відправлення їх до ДКЗ на доопрацювання; рішення Робочої групи оформлюється протоколом, який підписується всіма членами Робочої групи і який затверджує Голова Держгеонадр.?
		Отже, саме на засіданнях Робочої групи Держгеонадра відбувається затвердження та введення в дію протоколів ДКЗ, що в подальшому має наслідком можливість видачі відповідному надрокористувачу спеціального дозволу на користування надрами.
		Розгляд та введення в дію протоколу ДКЗ № 3659 відбулось на засіданні Робочої групи 22.11.2016 року, що оформлено протоколом № 50. Розглянувши протокол ДКЗ №3659 Робоча група вирішила:
		-          визнати висновки колегії ДКЗ стосовно об`єктів, розглянутих у протоколах №3659 обґрунтованими; та
		-          схвалити протоколи № 3659 із апробованими запасами вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, до 01.01.2017 року, відповідно й станом на 28.09.2016 року - дату здійснення ТОВ «Аркона Газ-Енергія» апробації запасів Свистунківсько-Червонолуцького родовища в ДКЗ, на державному балансі обліковувалось два окремих родовища, а саме Свистунківське та Червонолуцьке родовища.
		Відповідний напис у єдиному державному реєстрі відомостей запасів корисних копалин України - Державний баланс, станом на 01.01.2016 року, свідчить, що Червонолуцьке родовище обліковується за порядковим № 53, а Свистунківське за № 98. 
		Відповідно до відомостей Державного балансу запасів від 01.01.2016 року, Червонолуцьке родовище відкрито/поставлене на облік у 1977/1978 роках та введено у розробку у 1988 році. Свистунківське родовище зазначається як таке, що відкрито та поставлено на облік у 1992 році.
		Тобто, станом на дату здійснення відповідачем-2 апробації запасів Свистунківсько- Червонолуцього родовища, Держава обліковувала запаси родовищ Червонолуцького і  Свистунківського окремо. 
		Крім того, безпосередньо зі змісту п. 2.3 протоколу ДКЗ № 3659, яким затверджено апробацію запасів на підставі матеріалів ТОВ «Аркона Газ-Енергія», вбачається, що Свистунківська та Червонолуцька структури були виявлені за результатами сейсмічних досліджень в різних роках як два окремі родовища.
		Разом з тим, запаси корисних копалин Червонолуцького родовища були затверджені протоком ДКЗ № 2148 ще 21.12.2010 року. Так, згідно з протоколом засідання ДКЗ № 2148, колегія ДКЗ за наслідками розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки запасів вуглеводнів Червонолуцького родовища, розроблених за ініціативи ПАТ «Укрнафта» прийняла рішення:
		-          затвердити по покладах Червонолуцького родовища поточні станом на 01.01.2010 року коефіцієнти вилучення газу і конденсату (таблиця 3.4.1), запаси вільного газу (таблиця 3.4.2), запаси конденсату (таблиця 3.4.3), запаси супутніх корисних компонентів у вільному газі (таблиця 3.4.4);
		-          відмітити початкові запаси вільного газу (таблиця 3.5.1), початкові запаси конденсату (таблиця 3.5.2), початкові запаси супутніх корисних компонентів у вільному газі (таблиця 3.5.3)
		-          визнати Червонолуцьке газоконденсатне родовище підготовленим до промислової розробки на базі розвіданих та попередньо розвіданих балансових запасів вуглеводнів (п. 3.6 протоколу ДКЗ № 2148).
		Пунктом 1 Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу, затвердженої наказом ДКЗ України № 120 від 18.10.1999 року (далі - Інструкція № 120) передбачено, що вона визначає основні вимоги до складу матеріалів з:
		-          детальної геолого-економічної оцінки (ГЕО-1) розвіданих родовищ і порядок подання їх на експертизу ДКЗ України;
		-          попередньої (ГЕО-2) і початкової (ГЕО-3) геолого-економічних оцінок об`єктів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, які подаються на експертизу і апробацію ДКЗ за рішенням надрокористувачів.
		Згідно з п. 1.4 Інструкцій № 120, залежно від вивченості і підготовленості до промислового освоєння запасів нафти і газу їх державна експертиза та оцінка можуть завершуватися:
		-          затвердженням запасів вуглеводнів розвіданих родовищ (покладів), призначених для проектування і будівництва нових, продовження терміну дії працюючих гірничовидобувних і переробних підприємств;
		-          апробацією запасів вуглеводнів попередньо розвіданих родовищ для визначення їх промислового значення.
		Отже в залежності від виду геолого-економічної оцінки запасів (ГЕО-1, ГЕО-2, ГЕО- 3) експертиза та оцінка запасів можуть завершуватись апробацією (для ГЕО-2, ГЕО-3) та затвердженням запасів вуглеводнів (ГЕО-1).
		Відмінність між здійсненням апробації та затвердженням запасів корисних копалин, в розумінні п. 10.3 Інструкції № 120, полягає у меншій достовірності і повноті вихідних даних і відповідно меншій детальності їх аналізу. При цьому, апробовані запаси вуглеводнів не призначаються для розробки проектів промислового освоєння родовищ, а обсяг матеріалів попередньої (ГЕО-2) і початкової (ГЕО-3) геолого-економічних оцінок, що подаються на експертизу ДКЗ є скороченим.
		Відтак, апробація може передувати затвердженню запасів ДКЗ і не навпаки, оскільки детально вивчені запаси першої групи, що характеризуються показниками постійних кондицій є підготовленими до промислового освоєння (з моменту їх затвердження ДКЗ) та не можуть повернутись до тимчасової кондиції (запаси другої групи), що підлягають подальшому вивченню.
		Так, в контексті наведеного, суд звертає увагу на судову практику Верховного Суду у справі № 826/7696/18 (постанова від 16.04.2020 pоку), відповідно до якої спеціальний дозвіл на користування корисними копалинами було визнано недійсним.
		Так, Верховним Судом, досліджуючи обставини правомірності видачі Держгеонадрами спеціального дозволу надрокористувачу на позаконкурсній основі на підставі проведеної апробації, зазначив наступне:
		«Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу, тому умови щодо їх використання, зокрема надр без проведення аукціону, є особливо суворими та, як виняток, застосовується до суб`єкта, який забезпечив безумовне дотримання всіх вимог законодавства у сфері надрокористування для отримання спеціального дозволу на користування надрами. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр, як національного багатства.
		Суд також враховує, що видача спеціальних дозволів на використання надр через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників такого аукціону найкращих умов, зокрема, щодо ціни дозволу, що безумовно максимально відповідатиме суспільним інтересам в розумінні статті 13 Конституції України.
		При цьому, лише видача спеціальних дозволів на користування надрами через аукціон повною мірою відповідатиме такому, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 2 КАС України принципу прийняття рішення суб`єктом владних повноважень як рівність перед законом та запобігання всім формам дискримінації.
		При цьому судами зроблено висновок про достатність лише апробації запасів корисних копалин для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону усупереч вимогам чинного законодавства.
		Водночас судами не враховано, що отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону можливе лише у виключних випадках та за наявності певних умов, які прямо передбачені чинним законодавством України, при цьому суди не врахували вимоги Положення № 865 та Порядку № 615, обмежившись лише посиланням на Угоду №6255 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 21 лютого 2018 року та Програму робіт з геологічного вивчення, що є додатком до неї, якими передбачено затвердження запасів літієвих руд на Шевченківському родовищі до кінця 4 кварталу 2019 року, тобто протягом трьох років після отримання спеціального дозволу.
		Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми чинного законодавства про те, що для отримання спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном достатнім є проведення процедури апробації в ДКЗ, оскільки підстава перша, викладена в частині першій підпункту 1 пункт 8 Порядку №615, передбачає не проведення процедури апробації в ДКЗ, а саме підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, і подачі документів на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років вже після затвердження таких запасів, чого не було дотримано при подачі ТОВ «Петро-Консалтінг» документів до Держгеонадра для отримання спеціального дозволу на використання надр Шевченківського родовища літієвих руд.
		Суд звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 6, 7, 8 Положення №865, державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничовидобувного підприємства.
		Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися:
		апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт;
		затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.
		Водночас пункт 28 Положення № 865 передбачено, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
		Таким чином, для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування руд літію без проведення аукціону заявник має пройти декілька етапів державної експертизи, серед яких апробація є лише початковим етапом, а затвердження підрахунку (оцінки) запасів корисних копалину ДКЗ - останнім.
		ТОВ «Петро-Консалтінг», в порушення вимог частини першої підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, не здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який був би затверджений ДКЗ, чим не виконав вимоги законодавства для отримання спеціального дозволу на використання надр без проведення аукціону, у зв`язку із чим Держгеонадра безпідставно прийняли спірний наказ та в порушення норм чинного законодавства видали ТОВ «Петро-консалтінг» спеціальний дозвіл №6255 від 21 лютого 2018 року. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій, неправильно застосувавши норми матеріального права, а саме підпункт 1 пункту 8 Порядку №615, дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову Заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Петро-Консалтінг» в частині визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 від 09 січня 2018 року № 08 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами Шевченківського родовища, виданого ТОВ «Петро-Консалтінг».
		Відповідно до вимог ч. 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Враховуючи наведене, вбачається, що для отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідач-2 мав пройти декілька етапів державної експертизи, серед яких апробація є лише початковим етапом, а затвердження підрахунку (оцінки) запасів корисних копалину ДКЗ - останнім.
		Відповідний висновок узгоджується з наявним у матеріалах справи висновком науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України про геолого-економічну оцінку родовищ нафти і газу, як передумови отримання спеціальних дозволів на користування надрами, проведеної Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 28.01.2019 року №126/11-е, з якого вбачається наступне:
		«На підставі системного та порівняльного аналізу усіх вищеназваних нормативно-правових актів приходимо до висновку, що «апробація» - є видом попередньої геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, наступним етапом якої в обов`язковому порядку - є затвердження запасів корисних копалин на відповідному родовищі в ДКЗ. Таким чином, затвердження запасів нафтогазового родовища - є завершальною стадією геологічного вивчення нафтогазоносності надр, що надає право надрокористувачу провадити промислову розробку родовищ». 
		Відповідно до підстав, на яких ТОВ «Аркона Газ-Енергія» отримало спеціальний дозвіл № 4830, відповідач-2 здійснив саме апробацію запасів вуглеводнів попередньо розвіданих родовищ для визначення їх промислового значення, а згідно зі змістом Інструкції № 120 такі роботи відносять до ГЕО-2 та ГЕО-3.
		Водночас, як було зазначено вище, ПАТ «Укрнафта» в 2010 році здійснило детальну геолого-економічну оцінку родовища (ГЕО-1), за наслідками чого протоколом ДКЗ України від 21.12.2010 року № 2148 були затверджені запаси вуглеводнів. З відповідного моменту вважається, що запаси вуглеводнів такого родовища є оціненими, а саме родовище таким, що підготовлено до промислової розробки без необхідності подальшої дослідно-промислової розробки.
		Таким чином, на момент розгляду питання та введення в дію протоколу ДКЗ №3659, яким лише апробовані запаси Свистунківсько-Червонолуцького родовища, Червонолуцьке родовище, що є частиною Свистунківсько-Червонолуцького родовища, вже було відкритим родовищем з оціненими та затвердженими категоріями запасів вуглеводнів та підлягало подальшій промисловій розробці.
		Статтею 39 Кодексу України про надра передбачено, що роботи і дослідження, пов`язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов`язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.
		Статтею 12 Закону України «Про нафту і газ» затверджені принципи надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, серед яких - забезпечення максимально ефективного і раціонального використання нафтогазоносних надр.
		Оскільки ПАТ «Укрнафта» здійснило роботи пов`язані з геологічним дослідженням надр відповідної ділянки (сейсморозвідувальні дослідження, ДПР), зареєструвало і виконало детальну геолого-економічну оцінку Червонолуцького родовища (ГЕО-1) та отримало протокол затвердження запасів корисних копалин в ДКЗ України, то й необхідність повторного вивчення Червонолуцького родовища з боку інших підприємств не виникає. Здійснення таких дій з боку інших надрокористувачів суперечить суті проведення робіт і досліджень, пов`язаних з геологічним вивченням надр, оскільки в такому разі відбувається дублювання результатів з оцінки запасів і якості корисних копалин.
		Наведене в сукупності, на думку суду, свідчить про протиправність введення в дію протоколу ДКЗ № 3659, що відбулось на засіданні Робочої групи Держгеонадр 22.11.2016 року та оформлено протоколом № 50.
		Втім, незважаючи на затверджені ПАТ «Укрнафта» запаси Червонолуцького родовища, що є частиною Свистунківсько-Червонолуцької площі, Держгеонадра розглянувши та ввівши в дію протокол ДКЗ № 3659 допустило повторне вивчення в тому числі відповідної ділянки надр, яке ТОВ «Аркона Газ-Енергія» може проводити протягом наступних 20 років.
		Беручи до уваги той факт, що Червонолуцьке і Свистунківське родовища до 01.01.2017 року обліковувались у Державному балансі запасів окремо, а також те, що запаси Червонолуцького родовища вже були затверджені ДКЗ, єдиною із двох вищезазначених ділянок надр, запаси якої підлягали апробації ДКЗ могла бути Свистунківська. Саме щодо цього родовища, заявник на отримання спеціального дозволу міг реалізувати право на отримання спеціального дозволу без аукціону, що було передбачено пп. 1 п. 8 Порядку № 615.
		Натомість вчинення таких дій щодо безпідставно, з огляду на наведені вище висновки, об`єднаного Свистунківсько-Червонолуцьке родовища свідчить про протиправний характер не лише оскаржуваного наказу та виданого на його підставі спеціального дозволу, але й протоколу Робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин №50 від 22.11.2016 року щодо Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, а саме в частині слів: «Щодо розгляду результатів державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ вуглеводневої сировини, виконаної ДКЗ: визнати висновки колегії ДКЗ стосовно об`єктів, розглянутих у протоколах № 3659 обґрунтованими. Схвалити  протоколи ДЗК: протокол № 3659 із апробованими запасами вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016 року».
		З огляду на наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
		Оцінюючи доводи відповідачів в частині відсутності обставин порушення прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, суд акцентує увагу на наступному.
		20.07.2004 року ПАТ «Укрнафта» отримало спеціальний дозвіл № 2501 на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку Свистунківсько-Червонолуцької площі. Відповідний спеціальний дозвіл діяв до 20.07.2014 року.
		За час дослідно-промислової розробки родовища ПАТ «Укрнафта»:
		отримало погодження надання спеціального дозволу на користування надрами Червонолуцького родовища з боку Міністерства екології та природних ресурсів України (лист № 5/3-6/13566-14 від 10.11.2014 року),
		отримало екологічну картку на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Червонолуцького родовища (№ 06-36-1/4 від 24.10.2014 року), 
		отримало погодження надання спеціального дозволу на користування надрами Червонолуцького родовища з боку Держгірпромнагляду України (лист № 3799/0/3.1- 12/6/14 від 16.05.2014 року),
		отримало погодження надання спеціального дозволу на користування надрами Червонолуцького родовища з боку Держгірпромнагляду у Полтавській області (лист №1509/04-17 від 05.03.2014 року), а також
		виконана та затверджена протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин № 2148 від 21.12.2010 року геолого-економічна оцінка запасів вуглеводнів Червонолуцького родовища.
		Тобто, позивач вчиняв необхідні дії для отримання спеціального дозволу на користування надрами на умовах видобування (промислової розробки) Червонолуцького родовища.
		Разом з тим, протягом 2014-2016 років відповідачем-1 відмовлялось позивачу у наданні спеціального дозволу з метою видобування вуглеводнів (промислову розробку) Червонолуцького родовища.
		З наведеного вбачається наявність у позивача законного інтересу у отриманні спеціального дозволу з метою видобування вуглеводнів (промислову розробку) Червонолуцького родовищ в межах процедури, передбаченої Порядком № 615. Натомість, вчинення відповідачами протиправних дій та прийняття оскаржуваних рішень в частині як об`єднання Червонолуцьке і Свистунківське родовища у єдине Свистунківсько-Червонолуцьке газоконденсатне родовище, так і подальшої передачі такого родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія» для геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка), прямо свідчить про порушення законного інтересу ПАТ «Укрнафта» як особи, яка не лише здійснювала дослідно-промислову розробку Червонолуцького родовища, та, відповідно, мала законні наміри щодо здійснення подальшої розробки такого родовища, але й на загальних підставах мала право приймати участь у аукціоні з отримання спеціального дозволу щодо Свистунківсько-Червонолуцького родовища, який мав бути проведений, оскільки підстави для надання такого дозволу без аукціону, як було встановлено вище, були відсутніми.
		При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
		1)          чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2)          чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. 
		Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до вимог ч. 2 статті 2 КАС України, справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Беручи до уваги все наведене вище, суд вважає, що Держгеонадрами було допущено прийняття рішень та вчинення дій, що не відповідають критеріям, визначеним ч. 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне присудити за рахунок бюджетних асигнувань Держгеонадр на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 121, 00 грн.
		Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		ВИРІШИВ:
		1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задовольнити.
		2. Скасувати протокол Робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин №50 від 22.11.2016 року щодо Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, а саме в частині слів: «Щодо розгляду результатів державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ вуглеводневої сировини, виконаної ДКЗ: визнати висновки колегії ДКЗ стосовно об`єктів, розглянутих у протоколах №3659 обґрунтованими. Схвалити  протоколи ДЗК: протокол №3659 із апробованими запасами вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016 року».
		3. Скасувати наказ Державної служби геології та надр України №217 від 15.05.2017 року «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» в частині пункту 4 додатка №1 щодо надання на 20 років спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько-Червонолуцького родовища ТОВ «Аркона Газ-Енергія».
		4. Визнати спеціальний дозвіл №4830 від 18.05.2017 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Аркона Газ-Енергія» на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка) Свистунківсько-Червонолуцького  родовища недійсним.
		5. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 121 (п`ять тисяч сто двадцять однієї) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031).
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                      І.П. Васильченко           
		 
		 
		Рішення складене в повному обсязі та підписане 08.07.2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...