Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/299/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2020. Зареєстровано: 12.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2020.

Номер судового провадження: 2/524/78/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		Справа № 524/299/19
		Провадження №2/524/78/20 
		                    РІШЕННЯ 
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                  
		           
		26.06.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі: 
		головуючого судді Кривич Ж.О.,
		секретаря судового засідання Коваль Т.М.,
		 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У січні 2019 року до суду звернувся ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 . Позов обґрунтовано тим, що відповідач уклала з банком кредитний договір № б/н від 07.11.2012 року, вимоги договору не виконує, кошти не повертає. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 12 843 грн. 31 коп.
		У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Суду пояснила, що аргументи відповідача про те, що борг виник через шахрайські дії сторонніх осіб, які зламали сім-карту її телефону, належно не підтвердженні. 
		Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували, суду пояснили, що 12.11.2017 року ОСОБА_1 карткою не користувалась, невідомі особи шахрайським шляхом зняли грошові кошти з її картки, у зв`язку з чим вона зверталась неодноразово до органів поліції та прокуратури. Крадіжка грошових коштів була вчинена шляхом несанкціонованого доступу (зламування) сім-карти оператора мобільного зв`язку. Шахраї увімкнули переадресацію вхідних дзвінків, які б мали надходити на телефон відповідача та через систему інтернет-банкінгу отримали реальну можливість для збільшення кредитного ліміту по картковому рахунку № НОМЕР_1 належної їй банківської картки та здійснення інших фінансових операцій з метою незаконного заволодіння коштами.
		ОСОБА_1 наголошувала, що до цих подій, а саме 04.11.2017 року була вчинена перша спроба зламу сім-карти. Про це вона дізналася від працівників офісу оператора мобільного звязку, куди звернулася тому, що телефон не працював, була увімкнена переадресація телефонних дзвінків. Після цього вона звернулася до відділення «Приватбанк», де дізналася, що кредитна картка банком заблокована у зв`язку з підозрою у шахрайстві.
		09.11.2017 року картку було перевипущено, але працівник банку не порадив їй змінити фінансовий номер мобільного телефону. На думку відповідача, саме це стало причиною того, що 12.11.2017 року наступна спроба шахраїв заволодіти коштами, зламавши сім-карту, виявилася вдалою. Відповідач пояснила також, що вона мала заборгованість перед банком, яку повністю погасила 22.12.2017 року, сплативши 1520 грн. 00 коп.
		Ухвалою судді від 21.02.2019 року відкрито провадження у справі.
		Ухвалою суду від 16.05.2019 року визнано явку представника позивача обов`язковою.
		Ухвалою суду від 02.09.2019 року та 27.01.2020 року витребувано докази.
		Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:
		07.11.2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, згідно якого позивач банк надав відповідачу кредит у сумі 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном поверненням, що відповідає строку дії картки. 
		На підставі вищевказаної заяви їй було відкрито рахунок та оформлено кредитну картку «Універсальна».
		Вона отримувала платіжні картки № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_1 , строк останньої з них закінчується у жовтні 2021 року.
		Звертаючись до суду із даним позовом, АТ КБ «ПриватБанк» вказувало про те, що у встановлені договором строки відповідач зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на 08.01.2019 року становить 12 843 грн. 31 коп., з яких: 
		-4 031 грн. 61 коп.  заборгованість за кредитом (тіло кредиту);
		-2058 грн. 00 коп.  нараховані відсотки за користування кредитом;
		-5 665 грн. 92 коп.  нарахована пеня за прострочене зобов`язання;
		а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил банківських послуг:
		-500 грн. 00 коп.  штраф (фіксована частина),
		-587 грн. 78 коп.  штраф (процентна складова).
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.11.2012 року по 04.11.2017 року користувалася кредитними коштами, сплачувала заборгованість за кредитом та відсотки за його користування та інші платежі (а.с. 4-7).
		09.11.2017 року ОСОБА_1 отримала перевипущену картку (а.с. 85, 86) у зв`язку з тим, що попередню банк заблокував через підозру у шахрайських діяв.
		Встановлено, що 12.11.2017 року кредитний ліміт по картці було збільшено до 11000 грн. 00 коп. та з рахунку ОСОБА_1 зафіксовано зняття кредитних коштів, на які в подальшому було здійснено відповідні нарахування за кредитним договором.
		14.11.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області із заявою щодо вчинення шахрайських дій.
		Згідно повідомлення Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області за № 2547/115/107/04-2018 від 14.03.2018 року (а.с. 58) заяву ОСОБА_1 зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 33243 від 14.11.2017 року. Заяву розгляну згідно Закону України «Про звернення громадян».
		Також ОСОБА_1 07.12.2017 року зверталась до органів поліції із заявою щодо неправомірних дій з кредитною карткою та дзвінків з колекторських фірм, яка на підставі ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» залишена без розгляду як подана повторно з одного і того ж приводу. Під час розгляду підстав внесення відомостей до ЄРДР, які передбачені ч. 1 ст. 214 КПК України не виявлено, ознаки кримінального правопорушення відсутні (а.с. 57).
		12.03.2018 року та 20.03.2018 ОСОБА_1 повторно зверталась до Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області із заявами про зняття грошових коштів з її картки, які зареєстрована до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за № 6579 від 12.03.2018 року та № 7328 від 20.03.2018 року (а.с. 58, 59).
		Крім того, з цього приводу ОСОБА_1 зверталась із заявою до Департаменту кіберполіції Національної поліції України, яка зареєстрована за вх. № Р-2382 від 14.02.2018 року та направлена до Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області для організації розгляду матеріалів слідчим підрозділом за участі Київського управління кіберполіції, забезпечення внесення відомостей, викладених у зверненні ЄРДР та направлення на адресу Київського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України відповідного доручення слідчого, для проведення першочергових слідчих і розшукових дій визначених чинним законодавством України та належного подальшого оперативного супроводження матеріалів досудового розслідування (а.с. 56).
		05.04.2018 року за підставі заяви ОСОБА_1 внесені до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України за № 42018171090000068 та розпочато досудове розслідування.
		Згідно відповіді на ухвалу суду АТ «КБ «ПриватБанк» за № 56662-ВБ від 02.03.2020 року заявка ОСОБА_1 щодо шахрайських дій з карткою зафіксована 13.11.2017 року (а.с. 126, 138)  на наступний день після їх вчинення.
		За повідомленням ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_4 /03/03/02 від 28.10.2019 року абонентський номер НОМЕР_5 за ОСОБА_1 як абонентом до 13.11.2017 року не був зареєстрований (а.с. 105). Згідно даних інформаційних систем ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 13.11.2017 року зафіксовано звернення щодо заміни СІМ-карти номеру НОМЕР_5 та реєстрації вказаного номеру на паспортні дані ОСОБА_1 (а.с. 135).
		Даних про проведення службової перевірки банком по факту незаконних дій невстановлених осіб з банківськими рахунками відповідача та службової перевірки на предмет причетності працівників ПАТ «ПриватБанк» щодо незаконного заволодіння грошовими коштами з рахунків відповідача суду надано не було. 
		Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України - наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
		Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України про те, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованою договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Згідно п. 1.32 ст. 1, пп. 7.1.2 ст. 7, п. 20.1 ст. 20, пп. 32.3.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» саме власник рахунку може ініціювати списання коштів та розпоряджатися ними.
		Відповідно до п.п. 5, 6 постанови Правління НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 року № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Пунктами 7, 8 розділу VI Загальних вимог до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління НБУ від 05.11.2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Враховуючи встановлені в цій справі фактичні обставини, а саме факт неправомірного зняття кредитних коштів з карткового рахунку відповідача (стягнення яких є предметом спору в цій справі), про що позичальник повідомила поліцію та банк та у зв`язку з чим здійснюється кримінальне провадження по встановленню осіб, які ці кошти викрали, суд вважає, що позивачем не доведено, що кредитні кошти одержано саме відповідачем, як позичальником.
		При цьому позивач не спростував вищевикладені факти та не довів суду протилежного на підставі належних та допустимих доказів, як це передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
		Отже у розумінні вимог ст. 1054 ЦК України у відповідача за вказаних обставин не виникло обов`язку по поверненню кредитних коштів, які фактично вона не одержувала.
		Суд враховує, що відповідач з приводу несанкціонованого використання її карткових рахунків зверталася як до банку так і до правоохоронних органів. 
		Висновків службового розслідування про те, що жодний працівник банку не допустив розголошення персональних даних відповідача, банком суду надано не було.
		Також позивач не надав суду доказів того, що відповідач не виконувала належним чином своїх обов`язків по збереженню та захисту персональних даних та паролів для використання системи «Приват 24», що спростовує відповідні доводи скаржника.
		Суд оцінює критично доводи позивача про те, що відповідач вчасно не повідомила банк про несанкціоноване зняття коштів, звернувшись до банку лише наступного дня після їх переведення, адже саме наступного дня відповідач дізналася про викрадення в неї коштів, а в день їх зняття їй було відомо лише про те, що у неї не працює мобільний телефон з номером, прив`язаним до карткових рахунків.
		ОСОБА_1 звернулася до оператора мобільного зв`язку та до банку 13.11.2017 року  у перший робочий день після того, як виявила проблеми із мобільним зв`язком.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 04.11.2017 року по 08.01.2019 року в розмірі 12843 грн. 31 коп. - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата складення повного судового рішення  01.07.2020 року.
		 
		Суддя Ж.О. Кривич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...