Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/15364/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2020.
Дата набрання законної сили: 08.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		                      
		            Справа № 754/15364/19                                  Головуючий у 1 інстанції: Бабко В.В.
		Провадження № 22-ц/824/9203/2020                       Доповідач: Шебуєва В.А.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2020 року                                                                         м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:           
		судді-доповідача                       Шебуєвої В.А., 
		суддів                                Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
		секретар                                        Майданець К.В.,
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року в справі за позовом   ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про повернення безпідставно набутого майна та захист прав споживачів,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		В жовтні 2019 року  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») про повернення безпідставно набутого майна та захист прав споживачів. Зазначив, що 27 серпня 2019 року як співробітник компанії ТОВ «Нестле Україна»   у відділенні АТ КБ «Приватбанк» він одержав платіжну картку для отримання заробітної плати. З 17 вересня 2019 року по 01 листопада 2019 рокуйому було нараховано заробітну плату в розмірі 71169,70грн, з яких було списано 35678,37 грн. в рахунок погашення невідомої йому  заборгованості. Посилаючись на те, що вінне має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк», та не надавав будь-якої згоди на списання коштів із зарплатної картки,  ОСОБА_1 просив стягнути з АТ КБ«Приватбанк» безпідставно списані грошові кошти з 17.09.2019 по 01.11.2019 в розмірі 35678,37грн., 17,5% річних від суми незаконно списаних коштів, відповідно до ч.2 ст.1214 ЦК України, що становить 6243,71 грн., та моральну шкоду в розмірі 24000,00грн.
		Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 35678,37 грн. та 17 % річних - облікову ставка НБУ в розмірі 747,78 грн., а також моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. В інших позовних вимогах відмовлено.
		Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
		В апеляційній скарзі представник АТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові  ОСОБА_1 . Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 15 жовтня 2008 року  ОСОБА_1 був відкритий рахунок у АТ КБ «Приватбанк» та видано платіжну картку. Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку було передбачено договірне списання коштів  з будь-якого рахунку позичальника в рахунок погашення заборгованості по кредиту. Умови та Правила не були підписані   ОСОБА_1 , оскільки вони є в публічному доступі та були розміщені на сайті банку. Крім того, анкета-заява ОСОБА_1 також містить умови щодо договірного списання коштів. Відтак, з рахунку ОСОБА_1 були правомірно списані кошти в сумі 35 678,37 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а у суду були відсутні підстави для їх стягнення з АТ КБ «Приватбанк». Суд також безпідставно стягнув проценти за користування коштами в сумі 747,78 грн. Оскільки сторонами не погоджений розмір процентів, банк мав би сплатити проценти за користування коштами відповідно до ст. 1070 ЦК України на рівні 0,1% річних відповідно до умов договору банківського вкладу на вимогу. Позивач ОСОБА_1 не довів завдання йому моральної шкоди внаслідок списання коштів з його картки в рахунок погашення заборгованості за кредитом.
		В судове засідання  сторони та їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість  рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає   задоволенню частково з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.08.2019 для отримання заробітної плати від ТОВ «Нестле Україна» АТ КБ «ПриватБанк» видав ОСОБА_1 платіжну картку.
		17.09.2019 позивач ОСОБА_1 отримав нарахування заробітної плати у розмірі 11500,00 грн.
		17.09.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача ОСОБА_1 для отримання заробітної плати № НОМЕР_1  суму в розмірі 5750,00 грн., з приміткою -  погашення заборгованості.
		23.09.2019 позивач ОСОБА_1 отримав нарахування заробітної плати у розмірі 4105,58 грн. на картку для отримання заробітної плати АТ КБ «ПриватБанк» за НОМЕР_3.
		23.09.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача ОСОБА_1 для отримання заробітної плати № НОМЕР_1 суму в розмірі 2052,79 грн., з приміткою -  погашення заборгованості.
		01.10.2019 позивач ОСОБА_1 отримав нарахування заробітної плати у розмірі 12700,99 грн. на картку для отримання заробітної платні АТ КБ «ПриватБанк» за НОМЕР_3.
		01.10.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача для отримання заробітної плати НОМЕР_3 суму в розмірі 6350,50 грн., з приміткою -  погашення заборгованості.
		16.10.2019 позивач ОСОБА_1 отримав нарахування заробітної плати у розмірі 10980,00 грн. на картку для отримання заробітної платні АТ КБ «ПриватБанк» за НОМЕР_3.
		16.10.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача ОСОБА_1 для отримання заробітної плати № НОМЕР_1 суму в розмірі 5490,00 грн, з приміткою -  погашення заборгованості.
		18.10.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача ОСОБА_1 для отримання заробітної плати № НОМЕР_1  суму в розмірі 50,00 грн, з приміткою -  погашення заборгованості.
		19.10.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача ОСОБА_1 для отримання заробітної плати № НОМЕР_1 суму в розмірі 43,51 грн, з приміткою -   погашення заборгованості.
		23.10.2019 позивач ОСОБА_1 отримав нарахування заробітної плати у розмірі 1672,75 грн на картку для отримання заробітної платні АТ КБ «ПриватБанк» за НОМЕР_3.
		23.10.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача ОСОБА_1 для отримання заробітної плати НОМЕР_3 суму в розмірі 836,38 грн, з приміткою -   погашення заборгованості.
		01.11.2019 позивач ОСОБА_1 отримав нарахування заробітної плати у розмірі 30210,38грн на картку для отримання заробітної платні АТ КБ «ПриватБанк» за НОМЕР_3.
		01.11.2019 АТ КБ «ПриватБанк» списав з картки позивача ОСОБА_1 для отримання заробітної плати № НОМЕР_1 суму в розмірі 15105,19 грн, з приміткою -   погашення заборгованості.
		З метою з`ясування обставин безпідставного списання коштів з його картки   ОСОБА_1 19.08.2019, 27.08.2019, 08.09.2019, 21.09.2019 звертався до голови правління АТ КБ «ПриватБанк». Однак, жодної відповіді та пояснень від АТ КБ «ПриватБанк» Ковилін К.А. не отримав.
		З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнув з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти у розмірі 35678,37 грн., проценти  в розмірі 747,78 грн., а також 5000,00 грн. моральної шкоди.
		Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення  вимог  ОСОБА_1 про стягнення безпідставно списаних грошових коштів у розмірі та процентів.
		Частиною 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка.
		Відповідно до положень ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		При цьому ст. 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Відповідно до ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.
		 Статтею 25 Закону України «Про оплату праці» визначено, що забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
		Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Статтею 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб. Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо). Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.
		Заперечуючи проти позову з тих підстав, що кошти були списані з рахунку ОСОБА_1 на підставі договору, АТ КБ «Приватбанк» не надав доказів тому, що укладений з ОСОБА_1 договором про надання банківських послуг передбачає право банку на договірне списання зарахованих як заробітна плата коштів, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором з визначенням відповідних реквізитів. 
		Представник АТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що  списання коштів здійснювалось в рахунок погашення заборгованості за договорами б/н від 15.10.2008, 24.04.2009, 06.01.2016, 27.08.2019 укладеними з ОСОБА_1 , на підставі підписаних ним заяв, а також Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
		Згідно із частинами 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
		Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
		За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
		Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
		Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
		Як встановлено судом, Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку не були підписані ОСОБА_1 .
		Відповідач   посилався на те, що витяги з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам та Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку  розміщені на сайті: https://privatbank.ua.
		Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Умов розумів позивач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи відповідні заяви, а також те, що вказані документи на момент укладення між сторонами правочинів містили умови, зокрема й щодо права банку здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
		Наданих суду анкетах-заявах ОСОБА_1 відсутні умови про те, що він доручає банку проводити договірне списання з усіх своїх відкритих в Банку рахунків, або конкретних рахунків  на погашення кредитної заборгованості із зазначенням відповідних реквізитів.
		Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
		Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
		Право на отримання процентів за користування безпідставно списаними коштами прямо передбачено Законом.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення із  АТ КБ «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1 безпідставно списаних грошових коштів в сумі 35678,37 грн. та процентів за користування коштами в сумі 747,78 грн.
		Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що банк мав би сплатити проценти за користування коштами на рівні 0,1% річних відповідно до умов вкладу на вимогу, оскільки між сторонами відсутні відносини, які виникають з договору  банківського вкладу.
		До апеляційної скарги представник АТ КБ «Приватбанк» додав клопотання про призначення судової компютерно-технічної експертизи з метою визначення редакції Умов та Правил надавання банківських послуг у Приватбанку станом на підписання позивачем заяв. Проте, АТ КБ «Приватбанк» не надало доказів ознайомлення позивача з відповідними Умовами та Правилами та доведення їх до його відома перед укладенням відповідних договорів. Крім того,  АТ КБ «Приватбанк» не надало доказів на підтвердження того, що йому  перешкоджало самостійно замовити та надати суду такий  висновок експертизи в суді першої інстанції.
		Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог  ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про відшкодування моральної шкоди.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазначала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Відповідно до ч.ч . 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		  Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не довів завдання йому моральної шкоди внаслідок безпідставного списання коштів з його рахунку. 
		Стягнення судом з АТ КБ «Приватбанк» на користь  ОСОБА_1  списаних грошових коштів в повному обсязі відновлює його права.
		Враховуючи викладене,  рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог   ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового судового  рішення. В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року підлягає залишенню без змін.
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни, яка діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», задовольнити частково.
		Скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року в частині вирішення позовних вимог   ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про відшкодування моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення.
		Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про відшкодування моральної шкоди.
		В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 квітня 2020 року залишити без змін.
		 
		Дані про учасників справи:
		Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570,
		ОСОБА_1 , місце проживання:  АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 10 липня 2020 року. 
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                      Шебуєва В.А.
		 
		         Судді                                                               Оніщук М.І.
		 
		                                                                                 Крижанівська Г.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...