Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2091/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 10.07.2020. Зареєстровано: 12.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25.06.2020 справа № 914/2091/19 
		 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів
		до відповідача Львівської міської ради, м.Львів
		про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати інформацію
		 
		за участю представників:
		від позивача: Кравчук П.І.;
		від відповідача: Наумець А.Г.
		 
		Обставини розгляду справи. 
		На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Львівської міської ради про визнання інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, зобов`язання спростувати інформацію.
		Ухвалами суду від 15.10.2019 р. відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про забезпечення позову у справі №914/2091/19; позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали на виправлення допущених недоліків шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 1921 грн, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		Ухвалою суду від 04.11.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2019 р.
		Ухвалою суду від 05.12.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 05.12.2019 р., продовжено строк підготовчого провадження та оголошено перерву в судовому засіданні до 13.01.2020 р.
		Ухвалою суду від 13.01.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання від 13.01.2020 р., в судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2020 р.
		В судовому засіданні 13.02.2020 р. оголошено перерву до 14.02.2020 р.
		В судовому засіданні 14.02.2020 р. суд здійснив здійснив огляд електронних доказів за їх місцезнаходженням шляхом встановлення та фіксування змісту веб-сторінок, які, за твердженнями позивача, містять інформацію, що, ймовірно, є недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію позивача, а також веб-сторінки з інформацією щодо використання фото, відео та аудіо матеріалів веб-сайту.
		Ухвалою суду від 14.02.2020 р. прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову, прийнято до розгляду відзив на позовну заяву відповідача, задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи документів, поновлено відповідачеві строк на подання доказів та прийнято докази до розгляду, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2020 р.
		В судовому засіданні 16.03.2020 р. суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступне слово представників сторін. При цьому представник позивача просив позов задоволити, а представник відповідача  в його задоволенні відмовити. В судовому засіданні з розгляду справи по суті представники відповідали на питання, що ставились їм судом та ними одне одному. Суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень за первісним позовом, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення учасників справи з приводу доказів.
		В судовому засіданні з розгляду справи по суті 16.03.2020 р. оголошено перерву до 02.04.2020 р.
		В судове засідання 02.04.2020 р. сторони явку повноважних представників не забезпечили.
		Ухвалою від 02.04.2020 р. задля дотримання карантинного режиму та з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 і убезпечення населення від вказаної особливо небезпечної хвороби суд постановив відкласти судове засідання з розгляду справи по суті та повідомити учасників справи про дату, час і місце розгляду справи додатково ухвалою суду.
		Ухвалою від 09.06.2020 р. у зв`язку зі скасуванням Кабінетом Міністрів України певних заборон та послаблення протиепідемічних заходів, беручи до уваги те, що до цього часу учасникам справи було надано значний строк для попередження розповсюдження інфекційних захворювань, викликаних коронавірусом SARS-CoV-2, суд призначив розгляд справи по суті на 25.06.2020 р.
		В судовому засіданні 25.06.2020 р. суд перейшов до проведення судових дебатів, в ході яких представник позивача висловив намір (у випадку якщо позовні вимоги буде задоволено) подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу після прийняття рішення у справі.
		Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
		В судовому засіданні 25.06.2020 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Суть спору та правова позиція учасників справи.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у всесвітній мережі Інтернет на офіційному веб-ресурсі Львівської міської ради було опубліковано ряд статей та відеозапис, в яких міститься інформація, яка стосується діяльності позивача, та є неправдивою, негативною і такою, що принижує ділову репутацію позивача. Як ствердив позивач, поширена інформація, яка стосується діяльності позивача та порушень при будівництві одного з його об`єктів, не відповідає дійсності, оскільки товариство має всі необхідні дозвільні документи на будівництво цього об`єкта, а законність забудови підтверджена також і відповідними судовими рішеннями. Позивач вказав на те, що поширені відповідачем безпідставні звинувачення позивача у причетності до порушення норм законодавства та вчинення протиправних дій шкодять авторитетові та діловій репутації, показуючи його у негативному світлі перед невизначено великим колом осіб.
		У зв`язку з цим, з врахуванням раніше прийнятої судом до розгляду заяви про уточнення позовних вимог шляхом вказівки на конкретні речення і фрази, що підлягають визнанню недостовірними і спростуванню, яку суд розцінював як заяву, спрямовану на зміну предмета позову, позивач просив суд:
		1) визнати недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію ПрАТ «Ірокс», інформацію, опубліковану Львівською міською радою у всесвітній мережі Інтернет на веб-ресурсі «city-adm.lviv.ua» а саме:
		 21.08.2019 року у статті під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Нагадаємо, ПрАТ «Ірокс» у Львові протиправно здійснює будівництво низки багатоповерхових будинків без відповідних дозволів. Відтак, мешканців закликають не купувати квартири в новобудовах цього забудовника. Зокрема, йдеться про багатоквартирні житлові будинки на вулицях: … вул. Шевченка, 418.»;
		 30.09.2019 року о 16:59 год. у статті під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників. Зокрема, йдеться про об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. Зазначимо, що на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові.»;
		 30.09.2019 року о 16:14 год. у статті під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників. Зокрема, йдеться про об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. Зазначимо, що на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові.»;
		 12.04.2019 року у статті під назвою «Мерія вчергове закликає мешканців Львова не купувати квартири лише в перевірених забудовників», зокрема речення і фрази: «...у Львові є ряд незаконних дій з боку підприємців, які протиправно здійснюють будівництво багатоповерхових будинків без відповідних дозволів... Серед них  такі об`єкти незаконного будівництва у м. Львові: Замовник будівництва: ПАТ «ІРОКС», об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Львів, вул.Шевченка, 418». Порушення усіх цих об`єктів будівництва полягають у такому: на об`єкти відсутні документи на право землекористування та відсутні вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки). Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у цих забудовників.»;
		 09.08.2017 року у відеозаписі під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Ну, тим забудовником мають займатися правоохоронні органи, тому, що вони порушують всі норми чинного законодавства. Вони фактично вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради... Один забудівельник вважає, що йому закон не писаний... Як якщо будується будинок давати йому п`яту категорію складності? Для чого, для того щоб уникати контролю зі сторони міських служб? Це також є правопорушення...»;
		 27.09.2019 року у статті під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул.Шевченка, 418», зокрема речення і фрази: «...Це єдиний забудовник, який ігнорує всі норми закону і без жодних документів самозахоплює ділянки й підробляє документи»  зазначив міський голова».
		2) зобов`язати Львівську міську раду спростувати інформацію, опубліковану у всесвітній мережі Інтернет на веб-ресурсі «city-adm.lviv.ua» а саме:
		 21.08.2019 року у статті під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Нагадаємо, ПрАТ «Ірокс» у Львові протиправно здійснює будівництво низки багатоповерхових будинків без відповідних дозволів. Відтак, мешканців закликають не купувати квартири в новобудовах цього забудовника. Зокрема, йдеться про багатоквартирні житлові будинки на вулицях: … вул. Шевченка, 418.»;
		 30.09.2019 року о 16:59 год. у статті під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників. Зокрема, йдеться про об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. Зазначимо, що на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові.»;
		 30.09.2019 року о 16:14 год. у статті під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників. Зокрема, йдеться про об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. Зазначимо, що на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові.»;
		 12.04.2019 року у статті під назвою «Мерія вчергове закликає мешканців Львова не купувати квартири лише в перевірених забудовників», зокрема речення і фрази: «...у Львові є ряд незаконних дій з боку підприємців, які протиправно здійснюють будівництво багатоповерхових будинків без відповідних дозволів... Серед них  такі об`єкти незаконного будівництва у м. Львові: Замовник будівництва: ПАТ «ІРОКС», об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Львів, вул.Шевченка, 418». Порушення усіх цих об`єктів будівництва полягають у такому: на об`єкти відсутні документи на право землекористування та відсутні вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки). Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у цих забудовників.»;
		 09.08.2017 року у відеозаписі під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс», зокрема речення і фрази: «Ну, тим забудовником мають займатися правоохоронні органи, тому, що вони порушують всі норми чинного законодавства. Вони фактично вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради... Один забудівельник вважає, що йому закон не писаний... Як якщо будується будинок давати йому п`яту категорію складності? Для чого, для того щоб уникати контролю зі сторони міських служб? Це також є правопорушення...»;
		 27.09.2019 року у статті під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул.Шевченка, 418», зокрема речення і фрази: «...Це єдиний забудовник, який ігнорує всі норми закону і без жодних документів самозахоплює ділянки й підробляє документи»  зазначив міський голова»
		шляхом повідомлення про ухвалене рішення суду у справі, включаючи публікацію його повного тексту в місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням.
		Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що Львівська міська рада не є належним відповідачем у даній справі, оскільки висвітлення інформації на офіційному сайті прес-служби Львівської міської ради здійснюється відділом «Прес-служба» управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту «Адміністрація міського голови», а координація і контроль наповнення та обслуговування веб-сторінки Львівської міської ради і міського веб-порталу у мережі Інтернет належить до повноважень управління.
		По суті спору відповідач повідомив, що інформація, зазначена у статтях, відповідає дійсності, є правдивою і викладеною на підставі фактів порушення норм чинного законодавства, зокрема, здійснення позивачем будівництва багатоквартирних будинків на вул.Шевченка, 418 у м.Львові без належних дозвільних документів, які б видавалися Львівською міською радою чи її виконавчими органами (в тому числі і без отримання містобудівних умов та обмежень), та без жодних документів, які б підтверджували право власності чи користування земельною ділянкою.
		На думку відповідача, позивач здійснив будівництво комплексу багатоквартирних багатоповерхових житлових будинків з 10-ти секцій не маючи жодних документів, які б надавали йому право здійснювати таке будівництво, вказавши при цьому неправдиві відомості щодо дозвільних документів в деклараціях про готовність об`єкта до експлуатації.
		Відповідач повідомив суд, що на розгляді Шевченківського суду м.Львова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням генерального директора позивача у самовільному зайнятті земельної ділянки та підробленні офіційних документів стосовно будівництва на вул.Шевченка, 418 у м.Львові.
		Стосовно згаданих у статтях застережень мешканців від придбання квартир у ПрАТ «Ірокс» відповідач вказав, що такі застереження зумовлені також і тим, що на побудований комплекс багатоквартирних житлових будинків за адресою м.Львів, вул. Шевченка, 418 позивач не отримав технічних умов на підключення до системи водопостачання та каналізації, не погодив з ЛМКП «Львівводоканал» проектно-кошторисної документації, не пред`явив мережі водопроводу та каналізації до здачі в експлуатацію. Крім того, будинкам не присвоєно поштової адреси, оскільки ПрАТ «Ірокс» не подало для цього усіх необхідних документів, що унеможливлює повноцінне обслуговування будинку міськими і державними службами. Також відповідач звернув увагу суду на те, що, відповідно до скарг мешканців, на території будинку порушені правила будівництва і техніки безпеки, зокрема, на території біля будинку не демонтований баштовий кран, який створює загрозу життю і здоров`ю людей, знаходяться неогороджені належним чином будівельні матеріали, отже поширена інформація є предметом суспільного інтересу, і громадськість має право її знати.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
		10.10.1993 р. між Державним підприємством «ЛАНТ» як замовником, Колективним підприємством «Нівелір» як генпідрядником та Малим підприємством «Ірокс» як підрядником було укладено договір, згідно якого замовник доручив генпідряднику здійснити будівництво 45-ти квартирного житлового будинку по вул.Шевченка, мікрорайон Рясне-1 в м.Львові, а підрядник взяв на себе зобов`язання виконати загально-будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації. Вартість робіт встановлена за домовленістю сторін по фактично виконаних роботах в цінах 1984 р. 
		02.12.1993 р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради народних депутатів видала Державному підприємству заводу «Автонавантажувач» (замовник/забудовник) дозвіл №73/93 на будівництво 5-ти поверхового 45-ти квартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мікрорайоні житлового району «Рясне-1» у м.Львові. Вказаний дозвіл було видано терміном його дії до 31.12.1993 р. на підставі поданих замовником розпорядження (рішення) Львівської обласної ради народних депутатів від 16.04.1968 р. №254 про відведення земельної ділянки, акту на землекористування від 19.08.1982 р. №041047 та наказу по ДП заводу «Автонавантажувач» від 30.11.1993 р. №345 про затвердження проектно-кошторисної документації та документів, підтверджуючих проведення експертизи 5-ти поверхового 45-ти квартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мікрорайоні житлового району «Рясне-1» у м.Львові.
		06.04.1998 р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівський завод автонавантажувач» (продавець) та Закритим акціонерним товариством «Ірокс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №6, відповідно до якого продавець продав, а позивач купив фундамент під будівництво 5-ти поверхового 45-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться в мікрорайоні Рясне-1 корпусу 25 (по генплану) з прилеглою до нього територією в м. Львові по вул. Шевченка за ціною об`єкта 233000 грн.
		11.05.1999 р. ВАТ «Львівський завод автонавантажувач» та ЗАТ «Ірокс» уклали договір про зміну договору купівлі-продажу, змінивши слово «фундамент» словами «об`єкт незавершеного будівництва» та доповнивши договір положеннями, згідно яких продавець зарахував як оплату покупцем суму грошових коштів в розмірі 97040 грн, станом на 01.03.1999 р. вкладених покупцем в будинок шляхом виконаних ним будівельно-монтажних робіт на суму 27738 грн в цінах 1984р., згідно договору між ВАТ «Львівський завод автонавантажувач», КП «Нівелір» та МДП «Ірокс» від 10.10.1993 р. та відповідних довідок про виконані роботи. 
		Вищенаведені обставини підтверджуються судовими рішеннями у справі №1/704-20/247.
		У зв`язку з тим, що в загальній вартості об`єкта незавершеного будівництва частка майна ЗАТ «Ірокс» станом на 01.01.2006 р. становила 99, 7%, встановивши, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною, Львівський апеляційний господарський суд постановою від 10.04.2006 р. у справі №1/704-20/247, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2006 р., визнав за ЗАТ «Ірокс» право власності на об`єкт незавершеного будівництва 45-ти квартирного житлового будинку №25 в мікрорайоні Рясне-1 по вул.Шевченка в м.Львові.
		В матеріалах справи наявна копія містобудівного обгрунтування розміщення групи житлових будинків по вул.Шевченка в мікрорайоні №1 Рясне в м.Львові із схемою генплану земельної ділянки площею 1,45 га, розробленого Державним інститутом проектування «Містопроект» та погодженого головним архітектором м.Львова 27.06.2006 р.
		Судовими рішеннями у справі №2а-972/10 встановлено, що ЗАТ «Ірокс» було отримано такі документи щодо будівництва як дозвіл СЕС Шевченківського району м. Львова №4634/01 від 28.12.2006 р., дозвіл Шевченківського РВ м. Львова ГУМІ ІС України у Львівській області №11/1107 від 29.12.2006 р. та дозвіл Державного управління охорони історичного середовища у Львівській області №11-1098 від 05.03.2007 року. 
		Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видала замовнику та підряднику ЗАТ «Ірокс» наступні дозволи на виконання будівельних робіт терміном дії до завершення будівництва (на весь термін будівництва): №74ж-08 від 27.02.2008 р. на завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м. Львові, житловий будинок № 25г (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993 р.); №73-ж-08 від 29.02.2008 р. на завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (згідно дозволу №74/93 від 02.12.1993 р.); №138/08 від 07.04.2008 р. на завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м. Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993 р.)
		В дозволах на виконання будівельних робіт зазначено, що основними етапами робіт, із закінченням яких замовник повідомляє інспекцію держархбудконтролю, є завершення будівництва відповідних об`єктів.
		Дозволи на виконання будівельних робіт видано на підставі поданих замовником: рішення органу влади (рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №254 від 16.04.1968 р.); проектної документації у складі будівельного генерального плану, паспортів фасадів, розробленої ПП «Галтехноком» та ДП ДІПМ «Містопроект»; документів про затвердження проектної документації (наказ №32 від 21.02.2008 р. та наказ №25б від 06.03.2008 р.); документа на землекористування (№041047 від 19.08.1982 р.) та постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2006 р. у справі №1/704-20/247.
		З судових рішень у справах №5015/198/12 та №2а-972/10 вбачається, зокрема, що платіжним дорученням №703 від 22.04.2010 р. ЗАТ «ІРОКС» сплатило земельний податок до місцевого бюджету м.Львова для Шевченківського району за земельну ділянку площею 14500 м.кв. по вул.Шевченка, 418 у м.Львові, який прийнято Львівською міською радою та не повернено товариству; згідно із довідкою управління Держкомзему у м.Львові №40/01-15/160 від 14.04.2010 р., листа ДПІ у Сихівському районі м.Львова №15178/19-038 від 21.10.2011 р., листа ДПІ у Шевченківському районі м.Львова заборгованості по платі за землю у ЗАТ «Ірокс» немає; 26.09.2011 р. філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області склала позитивний експертний звіт №14-00998-10 щодо розгляду проектної документації по робочому проекту «Будівництво 5-7-9-поверхового житлового будинку на вул.Шевченка, 418 в мікрорайоні Рясне-1 у м.Львові (по генплану вул.Шевченка, 25, 25а); ЗАТ «Ірокс» отримало технічні умови ЛМКП «Львівводоканал» (№15-3613 від 06.10.2011 р.), ВАТ «Львівгаз» (№19/2131 від 11.10.2010 р.), ПАТ «Львівобленерго» (від 29.07.2011 р.).
		Постановою Галицького районного суду м.Львова від 17.11.2010 р. у справі №2а-972/10 задоволено позов Закритого акціонерного товариства «Ірокс» до Львівської міської ради про скасування ухвали Львівської міської ради №2683 «Про затвердження переліку земельних ділянок, призначених для продажу у власність або права оренди на аукціонах» від 21.05.2009 р. в частині включення до вказаного переліку земельної ділянки площею 0,500 га по вул.Т.Шевченка, 418.
		Вказана постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 р.
		Судові рішення мотивовані тим, що незавершене будівництво 45-ти квартирного житлового будинку №25 на вул.Шевченка у мікрорайоні Рясне-1 у м. Львові не знаходиться на земельній ділянці на вул.Шевченка, 418 у м.Львові площею 0,4744 га, що визначена в п.1.1.24 переліку ухвали Львівської міської ради від 21.05.2009 р. №2683, однак остання накладається на земельну ділянку площею 1,4934 га Закритого акціонерного товариства «Ірокс», визначену в містобудівному обґрунтуванні, і, враховуючи те, що необхідна ЗАТ «Ірокс» територія не обмежується виключно земельною ділянкою, зайнятою незавершеним будівництвом, таке накладення порушує права ЗАТ «Ірокс» як власника незавершеного будівництва.
		18.01.2012 р. прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Департаменту містобудування Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «Ірокс» про визнання будівництва в м.Львів, вул.Шевченка, 418 самочинним, зобов`язання Закритого акціонерного товариства «Ірокс» знести за власний рахунок самочинно збудований будинок у м.Львів, вул.Шевченка, 418 та привести земельну ділянку у стан, придатний для її використання. 
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2012 р. у справі №5015/198/12, яке було залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 р., в даному позові відмовлено повністю. При цьому суд виходив з того, що самовільне захоплення відповідачем земельної ділянки та відсутність у нього погодженої проектної документації не доведено; у зв`язку із придбанням об`єкту незавершеного будівництва відповідач не позбавлений права оформити у встановленому порядку право землекористування та законодавство не встановлює строку, у який таке право повинно бути реалізоване; дозвіл на будівництво був виданий відповідачу у тому числі на підставі документа на землекористування №041047 від 19.08.1982 р.; вимога про визнання будівництва самочинним не відповідає встановленим способам захисту.
		Згідно загальних висновків, наведених в експертних оцінках експертів Державного підприємства «Західний експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» про відповідність проектної документації нормативним вимогам в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва (робочого проекту) робочі проекти виконано та розроблено згідно вихідних даних на проектування з дотриманням вимог в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва.
		Так, йдеться про наступні експертні оцінки, зроблені з робочих проектів, розроблених ПП «Галтехноком»: 
		 №1200.16/1370 від 27.02.2014 р.  щодо проекту «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в МКР-1 житлового району Рясне-1 на вулиці Шевченка, 418 у м.Львові», вихідні дані  завдання на проектування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгівлі та обслуговування на вулиці Шевченка, 418 в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради про затвердження детальної планіровки житлового масиву в районі с.Рясне Яворівського району, дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції ДАБК №138/08 від 07.04.2008 р., технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування; 
		 №1201.16/1371 від 12.08.2014 р.  щодо проекту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вулиці Шевченка, 418 в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові». Житловий будинок №25г, вихідні дані  завдання на проектування багатоквартирних житлових будинків з об`єктами торгівлі та обслуговування на вулиці Шевченка, 418 в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради про затвердження детальної планіровки житлового масиву в районі с.Рясне Яворівського району, дозвіл на виконання будівельних робіт Інспекції ДАБК №74ж-08 від 27.02.2008 р., технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування;
		 №3584.16/3988 від 14.10.2014 р.  щодо проекту «Будівництво магазину промислових товарів №25б (на генплані) на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові», вихідні дані  містобудівне обгрунтування розміщення магазину промислових товарів №25б (на генплані) на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, завдання на проектування будівництва магазину промислових товарів №25б (на генплані) на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, технічні висновки про інженерно-геологічні вишукування для будівництва магазину промислових товарів №25б (на генплані) на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, виконані ВАТ «Геотехнічний інститут»;
		 №3585.16/3989 від 18.10.2014 р.  щодо проекту «Будівництво двоповерхового гаража №26 по генплану на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові», вихідні дані  містобудівне обгрунтування розміщення групи нежитлових будинків по вул.Шевченка в мікрорайоні №1 Рясне-1 у м.Львові, розроблене ДП «Державний інститут проектування міст «Містопроект», завдання на проектування будівництва багатоквартирних нежитлових будинків на вул.Шевченка, 418 в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, технічні висновки про інженерно-геологічні вишукування для будівництва двоповерхового гаража №26 по генплану на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, виконані ВАТ «Геотехнічний інститут»;
		 №338/328 від 20.10.2014 р.  щодо проекту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку №27а на генплані на вулиці Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові», вихідні дані  завдання на проектування багатоквартирного житлового будинку №27а на генплані на вулиці Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові, рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради про затвердження детальної планіровки житлового масиву в районі с.Рясне Яворівського району, технічний звіт про інженерно-геологічні вишукування.
		У 2014 році Інспекцією ДАБК у Львівській області, у 2015 році Департаментом ДАБІ у Львівській області зареєстровано такі декларації про готовність об`єкта до експлуатації (замовник, підрядник  ПрАТ «Ірокс»):
		 10.07.2014 р. за №ЛВ 143141910418 стосовно об`єкта «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (перша черга  секції 1 2, 5, 6, 7 8) на вул.Шевченка, 418 код 1122.1, ІІІ категорія складності». Генеральний проектувальник: ПП «Галтехноком».
		Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: реконструкція проведена в межах існуючих фундаментів незавершеного будівництва; постанова Вищого господарського суду України від 26.07.2006 р. у справі №1/704-20/247; договір №16 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 06.04.1998 р. (в об`ємі фундаменту та проектної документації, з прилеглою територією) та договору про зміну до договору №6 від 11.05.1999 р.; довідка Управління Держкомзему у м.Львові від 14.04.2010 р. №40/01-15/1601, №40/01-15/1600 про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у м.Львові;
		 25.09.2015 р. за №ЛВ 143152711889 стосовно об`єкта «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (друга черга  секції 9, 10) вул.Шевченка, 418 код 1122.1, ІІІ категорія складності». Генеральний проектувальник: ПП «Галтехноком», ПП «Архістудія», ДП ДІПМ «Містопроект». Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: реконструкція проведена в межах існуючих фундаментів незавершеного будівництва; державний акт на землекористування №041047 від 19.08.1982 р.
		 28.09.2015 р. за №ЛВ 143152732079 стосовно об`єкта «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (четверта черга  секції 11,12) вул.Шевченка, 418 код 1122.1, ІІІ категорія складності». Генеральний проектувальник: ПП «Галтехноком», ПП «Архістудія», ДП ДІПМ «Містопроект». Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: реконструкція проведена в межах існуючих фундаментів незавершеного будівництва; державний акт на землекористування №041047 від 19.08.1982 р.
		 28.09.2015 р. за №ЛВ 143152721359 стосовно об`єкта «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (третя черга  секції 3, 4) вул.Шевченка, 418 код 1122.1, ІІІ категорія складності». Генеральний проектувальник: ПП «Галтехноком», ПП «Архістудія», ДП ДІПМ «Містопроект». Інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою: реконструкція проведена в межах існуючих фундаментів незавершеного будівництва; державний акт на землекористування №041047 від 19.08.1982 р.
		Всі вищевказані декларації містять відомості про найменування проектної документації (відповідні накази про затвердження проектної документації та експертний звіт №14-00998-10 від 26.09.2011 р., виданий філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області), дозвільних документів (виданий Інспекцією ДАБК ЛМР дозвіл на виконання будівельних робіт №73/93 від 02.12.1993 р. та виданий Інспекцією ДАБК у Львівській області дозвіл на завершення будівництва №138/08 від 07.04.2008 р.) та, зокрема, інформацію про те, що газопостачання будинків запроектоване згідно технічних умов, умов ВАТ «Львівгаз» від 11.10.2010 р. №19/2131.
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 р. у справі №2а-8598/12/1370 задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, визнано протиправними та скасовано припис Інспекції від 17.09.2012 р. №567 і розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПрАТ «Ірокс» по вул.Шевченка, 418 у м.Львові, оформлений та направлений на адресу ПрАТ «Ірокс» згідно листа Державної інспекції сільського господарства в Львівській області від 19.09.2012 р. №3523/3-7-8.
		Скасованим приписом було встановлено самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 1,1510 га, що використовується для будівництва багатоквартирних житлових будинків на вул.Шевченка, 418 у м.Львові ПрАТ «Ірокс», з категорії земель житлової та громадської забудови та неоформлення документів, які посвідчують право користування землею.
		12.01.2016 р. власники квартир у багатоквартирному житловому будинку по вул.Шевченка, 418 у м.Львові звернулися, в тому числі і до Львівської міської ради, із заявою про сприяння їм у вирішенні питання щодо незаконних дій генерального директора ПрАТ «Ірокс». В заяві особи повідомили, що в порушення укладених між ними та ПрАТ «Ірокс» договорів до житлового будинку не підведено та не підключено належним чином електроенергію, водопостачання, водовідведення, ліфтове обладнання і не облаштовано прибудинкову територію, хоча з 2014 року ПрАТ «Ірокс» надає мешканцям електроенергію, водопостачання та водовідведення як на будівельний майданчик та приймає від них кошти, не маючи на це законних підстав. У заяві йшлося і про те, що за вказівкою генерального директора товариства у будинку відключалася електроенергія та вода, а з початку введення будинку в експлуатацію оплата за всі комунальні послуги крім газопостачання, яке, за твердженням мешканців, єдине належним чином передано ПАТ «Львівгаз», нараховується в повному обсязі і власникам квартир, які не проживають в житловому будинку та не користуються послугами ПрАТ «Ірокс». Також в заяві зазначено, що товариство як забудовник не надавало покупцям та пайовикам правовстановлюючі документи для оформлення ними права власності на квартири, у зв`язку з чим вони були вимушені звертатись за визнанням права власності в судовому порядку. Як вказують заявники, забудовник ПрАТ «Ірокс» незаконно встановив огорожу навколо будинку з метою подальшого використання території для надання платних послуг стоянки в той час як дана територія повинна бути призначена для обслуговування житлового будинку.
		Листом №3605-106 від 04.03.2016 р. Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради повідомила власників багатоквартирного житлового будинку №418 на вул.Шевченка у м.Львові, що їх відносини із забудовником та балансоутримувачем будинку є цивільно-правовими, оскільки мешканці будинку набули право власності на квартири на підставі договорів про пайову участь та договорів купівлі-продажу, отже всі спори щодо порушення таких повинні вирішуватися лише судом, а відповідно до законодавства України, органи місцевого самоврядування не вправі втручатися у господарську діяльність підприємств.
		Зверненням вих.№114 від 11.03.2016 р. Приватне акціонерне товариство «Ірокс» просило Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради підтвердити присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси №418 по вул.Шевченка у м.Львові, яка зазначалась в таких документах як судові рішення, де предметом розгляду були об`єкти нерухомості та земельна ділянка за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 418, судові рішення, згідно яких було визнано право власності на об`єкти нерухомості (квартири) за фізичними особами, де вказано таку ж адресу (розташування) об`єктів нерухомості, декларація про готовність обєкта за цією адресою до експлуатації. ПрАТ «Ірокс» у зверненні повідомило, що на розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» присвоїло номер та виготовило інвентаризаційну справу на об`єкти нерухомості за адресою м.Львів, вул.Шевченка, 418, секції 1, 2, 7, 5, 6, 9, 10, квартири №№ 1 360, які знаходяться за цією адресою і згідно з даними Державного реєстру. До звернення долучено копії згаданих у ньому документів.
		Як вбачається з листа Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №3605-182 від 24.03.2016 р., 22.03.2016 р. міжвідомча комісія розглянула подані ПрАТ «Ірокс» документи щодо присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомості за адресою: вул.Т.Шевченка,418, внаслідок чого рішення нею прийнято не було. Вказаним листом також було направлено товариству перелік документів, які необхідно подати на розгляд міжвідомчої комісії району для присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомості.
		На звернення начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Відділ Держгеокадастру у м.Львові Львівської області надав довідку про кількісні характеристики земельних ділянок, розподілення земель між власниками і користувачами (№18-1323-0.2-4797/2-16 від 12.10.2016 р.), зокрема і щодо земельної ділянки на вул.Шевчека, 418 у м.Львові (згідно представленого плану земельної ділянки), зазначивши, що ділянка знаходиться в користуванні користувача, інформація про якого згідно списку землекористувачів і землевласників Залізничного району м.Львова, затверджених рішенням міськвиконкому Львівської міської ради №51 від 06.02.1998 р. «Про інвентаризацію земель м.Львова» відсутня та рештою площі відноситься до земель м.Львова, що не надані у власність або користування.
		Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 15.03.2018 р. у справі №466/3867/17 задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПрАТ «Ірокс», зобов`язано ПрАТ «Ірокс» подати до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради документи, які необхідні для присвоєння новозбудованому об`єкту нерухомого майна  багатоквартирному будинку у м.Львові адреси  «вул.Шевченка,418», а саме: заяву на ім`я голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради з комплектом наступних документів: документ, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (декларація про готовність об`єкта до експлуатації) та дозвільний документ на здійснення будівництва, виданий виконавчим органом Львівської міської ради; документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на котрій розташовані об`єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо), чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою; довідку Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про те, що право власності на об`єкт, якому планується присвоїти поштову адресу, не зареєстровано і свідоцтво про право власності не видавалось станом на 31.12.2012р.; містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва; технічний паспорт за зазначений вище об`єкт; висновки департаменту містобудування про доцільність утворення містобудівної одиниці; інформацію департаменту економічної політики про те, що сплата Інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури здійснена; витяг про державну реєстрацію юридичної особи; викопіювання з плану м.Львова масштабу 1:500.
		Вказане рішення було залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17.01.2019 р. та постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 р.
		Рішення судів мотивовані тим, що позивачі здійснили вкладення грошових коштів у будівництво квартир за адресою: вул.Шевченка, 418 у м.Львові, свої зобов`язання щодо фінансування будівництва житла, передбачені договорами, виконали у повному обсязі, однак ПрАТ «Ірокс» не вчиняє на виконання умов укладених договорів дій для здійснення оформлення права власності на квартири за ними, зокрема, дій щодо присвоєння новозбудованому будинку адреси, у зв`язку з чим у позивачів немає правовстановлюючого документу щодо права власності на зазначені квартири, внаслідок чого вони були змушені звернутись до суду.
		Листом №Вд2546-18 від 06.04.2018 р. ЛМКП «Львівводоканал» на запит від мешканців будинку вул.Шевченка, 418 у м.Львові повідомило наступне: послуги водопостачання та водовідведення в житловий будинок по вул.Шевченка, 418 у Львові надаються на підставі договору №305307 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі незавершеного будівництва за вищевказаною адресою, укладеного між ЛМКП «Львівводоканал» та ПрАТ «Ірокс» (згідно Технічних умов №15-3613 від 06.10.2011 р., виданих на підключення 45-ти квартирного житлового будинку по мікрорайону «Рясне-1» по вул.Шевченка); станом на 01.04.2018 р. Технічні умови не виконані і довідка про введення в експлуатацію мереж водопостачання та водовідведення ЛМКП «Львівводоканал» не видавалась; листом від 26.03.2018 р. № 228 ПрАТ «Ірокс» звернулося в ЛМКП «Львівводоканал» щодо прийому в експлуатацію водопровідно-каналізаційної мережі будинку №418 по вул.Шевченка у м.Львові та відкриття мешканцям особових рахунків для проведення прямих розрахунків за спожиті послуги, на що ЛМКП «Львівводоканал» проінформувало, що для здачі в експлуатацію мереж необхідно у встановленому порядку подати проектно-кошторисну документацію та отримати в ЛМКП «Львівводоканал» довідку про виконання Технічних умов №15-3613 від 06.10.2011р., і лише після цього підприємство буде укладати з мешканцями житлового будинку договори про надання таких послуг та проводити прямі розрахунки за спожиті послуги.
		19.04.2018 р. п`ятнадцять мешканців будинку по вул.Шевченка, 418 (12-та секція) звернулися до міського голови м.Львова, начальника Інспекції Держархбудконтролю, начальника Шевченківського РВ ЛМУ НП України у Львівській області, депутата Львівської міської ради та голови Шевченківської районної адміністрації ЛМР зі скаргою на забудовника ПрАТ «Ірокс», в якій просили адресатів: посприяти у якнайшвидшому вирішенню питання щодо присвоєння будинкової адреси, оскільки дана ситуація унеможливлює повноцінне обслуговування будинку міськими і державними службами; посприяти в отриманні документів на право власності на квартири, так як мешканці повністю виконали свої договірні зобов`язання перед забудовником і змушені відстоювати свої права в судовому порядку; зобов`язати забудовника перевести мешканців на прямі договори з ПАТ «Львівобленерго» і ЛМКП «Львівводоканал» для здійснення розрахунків за тарифами безпосередньо даним компаніям; звернути увагу і якнайшвидше вжити заходів щодо стану навколишньої прибудинкової території у зв`язку з порушенням правил будівництва і техніки безпеки (мешканці ствердили, що на території біля будинку досі не демонтований баштовий кран, який створює загрозу життю і здоров`ю людей, знаходяться і не огороджені належним чином будівельні матеріали).
		На виконання рішення Шевченківського районного суду від 15.03.2018 р. у справі №466/3867/17 ПрАТ «Ірокс» звернулося до Шевченківської районної адміністрації м.Львова, надавши супровідним листом №93 від 13.03.2019 р. пакет документів згідно з додатком. В додатку до листа були зазначені відомості щодо надання таких документів: рішення Шевченківського районного суду від 15.03.2018 р. у цивільній справі №466/3867/17; документи, які засвідчують відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (декларація про готовність об`єкта до експлуатації) та дозвільні документ на здійснення будівництва: зареєстровано 3 декларації про готовність об`єкта до експлуатації (за адресою: вул.Шевченка, 418, Львів): ЛВ №143111910418 від 10.07.2014 р., ЛВ №143152711889 від 25.09.2015 р ., ЛВ №143152732079 від 28.09.2015 р., як «Реконструкція незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану», дозвіл на будівництво від 31.12.1993 р., дозвіл на виконання будівельних робіт від 07.04.2008 р. №138/08, дозвіл на виконання будівельних робіт №74-ж-08; документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на котрій розташовані об`єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо), чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою: договір про зміну договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва №6 від 06.04.1998 р. від 11.05.1999р., постанова Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 р. у справі31/704-20/247, постанова Вищого Господарського суду України від 26.07.2006 р., рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2012 р. справа №5015/198/12, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 р., постанова Галицького районного суду від 17.11.2010 р., ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2012 р., ухвала Вищого адміністративного суду У країни від 02.04.2015 р.; довідка ЛОР БТІ та ЕО №юр2/643 від 26.05.2017 (копія); технічний паспорт на зазначений вище об`єкт (інвентаризаційні справи 1, 2, 5 8, 9 10, 1112 секції буд по вул. Шевченка., 418, Львів); витяг про державну реєстрацію юридичної особи; викопіювання з плану м.Львова масштабу 1:500.
		На даний лист Шевченківська районна адміністрація ЛМР своїм листом №36-1181 від 27.03.2019 р. відповіла, що 19.03.2019 р. міжвідомча комісія розглянула подані документи та не прийняла рішення у зв`язку з тим, що ПрАТ «Ірокс» не подало такі документи, визначені рішенням Шевченківського суду від 15.03.2018 р. у цивільній справі №466/3867/17: інформацію департаменту економічного розвитку про те, що сплата інвестиційного внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова здійснена; висновок департаменту містобудування щодо доцільності утворення містобудівної одиниці з присвоєнням поштової адреси; документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, на котрій розташовані об`єкти (свідоцтво на право власності, яке видане Державною реєстраційною службою, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру тощо) чи документ, який засвідчує право користування земельною ділянкою; довідку ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про те, що право власності на об`єкт, якому планується присвоїти поштову адресу, не зареєстровано і свідоцтво про право власності не видавалось станом на 31.12.2012 р.; містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва; викопіювання з плану м.Львова масштабу 1:500.
		13.05.2019 р. Шевченківська районна адміністрація ЛМР листом №36-1859 звернулася до начальника Шевченківського відділу поліції ГУ НП України у Львівській області про вжиття заходів відповідно до наданих повноважень у зв`язку з викладеними у скарзі мешканців будинку на вул.Шевченка, 418 (12-та секція) у м.Львові обставинами щодо знаходження на території будинку недемонтованого баштового крана та неогороджених будівельних матеріалів, а також листом №36-1860 повідомила мешканців будинку про здійснений міжвідомчою комісією при районній адміністрації розгляд поданих ПрАТ «Ірокс» документів і відповідне неприйняття рішення про присвоєння житловому будинку поштової адреси у зв`язку з неподанням усіх необхідних документів та проінформувала мешканців про звернення до Шевченківського відділу поліції ГУНП України у Львівській області.
		25.09.2019 р. та 26.09.2019 р. було здійснено обстеження земельної ділянки на вул.Шевченка, 412-416 у м.Львові та обстеження земельної ділянки на вул.Шевченка біля №412 у м.Львові відповідно, за результатами чого складено акти обстеження, затверджені начальником управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради. В акті від 25.09.2019 р. зазначено, що при обстеженні комісією встановлено, що ПрАТ «Ірокс» самовільно зайняло та використовує земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,4530 га (в тому числі площею 0,28 га у межах червоних ліній) на вул.Шевченка,412-416 у м.Львові, яка не надана у власність або користування. На зазначеній земельній ділянці розміщені окремо стояча 4-х поверхова будівля (розташована у межах червоних ліній), а зі сторони залізничної колії на відстані орієнтовно 15 м  три об`єднані будівлі (розташовані частково у межах червоних ліній та зони ТР-1  зона транспортної інфраструктури). Також на ділянці облаштовано будівельний майданчик та розташована будівельна техніка (гусеничний та баштовий будівельні крани). Паспорт об`єкта будівництва на земельній ділянці не встановлений. Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради на затвердження містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки на вул.Шевченка,412-416 не приймалось. Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки орієнтовною площею 0,4530 га на вул.Шевченка,412 416 у м.Львові для будівництва будівель не приймалось.
		В акті від 26.09.2019 р. вказано, що при обстеженні комісією встановлено, що ПрАТ «Ірокс» здійснило загородження земельної ділянки орієнтовною площею 0,1555 га з якої: земельна ділянка площею 0,0925 га (кадастровий номер: 4610137500:11:008:0237) на вул.Панаса В. сотника (Рясне), будинок 41 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно знаходиться у власності ПрАТ «Ірокс» згідно договору купівлі-продажу від 23.02.2016 р. №184 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельна ділянка орієнтовною площею 0,0630га відноситься до земель м.Львова, що не надані у власність або користування, рішень (ухвал) щодо надання якої у власність або користування фізичним або юридичним для будівництва будівель Львівською міською радою не приймалося. На зазначеній загородженій земельній ділянці орієнтовною площею 0,1555 га розташована будівельна техніка (колісний та баштовий будівельні крани). Паспорт об`єкта будівництва на земельній ділянці не встановлений. Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради на затвердження містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки на вул.Шевченка біля будинку №412 та на земельній ділянці площею 0,0925 га (кадастровий номер: 4610137500:11:008:0237) на вул.Панаса В. сотника (Рясне), будинок 41 не приймалось. Шевченківською районною адміністрацією дозвіл на влаштування огорожі на обстежуваній земельній ділянці на вул.Шевченка біля №412 орієнтовною площею 0,1555 га у м.Львові не приймалось.
		Протягом жовтнялистопада 2019 року юридичний департамент Львівської міської ради звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради та Департаменту містобудування Львівської міської ради з запитами про повідомлення органами в межах своєї компетенції інформації стосовно здійснення ПрАТ «Ірокс» будівництва на вул.Шевченка, 418 у м.Львові.
		Листом №4-36-3170 від 28.11.2019 р. Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради повідомила про існування рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2018 р. у справі №466/3867/17, яким зобов`язано ПрАТ «Ірокс» подати до Шевченківської районної адміністрації документи, необхідні для присвоєння поштової адреси новозбудованому об`єкту нерухомого майна  багатоквартирному будинку на вул.Шевченка, 418, звернення ПрАТ «Ірокс» щодо присвоєння поштової адреси багатоквартирному житловому будинку на вул.Шевченка,418 у м.Львові та неприйняття відповідного рішення у зв`язку з неподанням товариством всіх необхідних документів, а також існування скарг мешканців будинків на вул.Шевченка, 418 на дії керівника ПрАТ «Ірокс».
		Супровідним листом №4-2502-2193 від 10.12.2019 р. Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради надав відповідь ЛМКП «Львівводоканал» №Вих-ВД 11102-19 2511-629 від 04.12.2019 р. про те, що на підключення 45-квартирного житлового будинку (корпус№25) в мікрорайоні «Рясне-1» на вул.Шевченка до системи водопостачання та каналізації мЛьвова були видані технічні умови від 06.10.2011р. №15-3613 (замовник  ПрАТ «Ірокс»), на підставі яких розроблено і погоджено з ЛМКП «Львівводоканал» 20.06.2012 р. робочий проект водопостачання та водовідведення будинку; мережі водопроводу та каналізації вказаного будинку до здачі в експлуатацію пред`явлені не були; за даною адресою побудований комплекс багатоквартирних житлових будинків, на який не отримано нових технічних умов, не погоджено з ЛМКП «Львівводоканал» проектно-кошторисної документації.
		В листі №4-2403-2756 від 17.12.2019 р. Департамент містобудування Львівської міської ради зазначив, що на звернення ЗАТ «Ірокс» від 11.07.2007 р. №5-1199, від 20.09.2007 р. №5-2633, від 14.14.2010 р. щодо погодження місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Т.Шевченка, 418 для розміщення групи житлових будинків та гостьової автостоянки підприємству було надано роз`яснення щодо можливості оформлення права користування земельною ділянкою для обслуговування незавершеного будівництва, оформлення права користування вільною земельною ділянкою можливе шляхом прийняття участі у земельних торгах (аукціоні), однак ЗАТ «Ірокс» не здійснило у встановленому порядку оформлення права користування земельною ділянкою на вул.Т.Шевченка, 418, здійснював та здійснює будівництво багатоквартирних житлових будинків, про що неодноразово складено відповідні акти обстеження земельної ділянки, які скеровувались у відповідні контролюючі органи. Також в листі міститься твердження, що містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва (забудови земельної ділянки) на будівництво на вул.Т.Шевченка,418 не надавались.
		Як вказано в листі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1013-5914-19 від 19.12.2019 р., Департамент розпочав свою діяльність із жовтня 2014 року, а до часу створення Департаменту функції державного архітектурно-будівельного контролю на території Львівської області здійснювалися Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, яку було ліквідовано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. 
		Також в листі йдеться про наступне. 
		Посадовими особами Департаменту в період з 03.10.2019 р. по 18.10.2019 р. та з 07.11.2019 р. по 22.11.2019 р. було проведено позапланові перевірки на об`єкті будівництва по вул.Шевченка, 412-416 та по вул.Шевченка біля буд.414-416 в м.Львові на предмет дотримання ПрАТ «Ірокс» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. 
		В ході перевірок при візуальному огляді земельних ділянок встановлено, що земельна ділянка обнесена огорожею з металопрофілю, на якій знаходяться два об`єкти в стадії будівництва: підземно-наземний гараж (влаштовано приміщення гаражу нижче відмітки ±0.000, зведено 1-й, 2-й поверх, влаштовано міжповерхове перекриття між 1-м та 2-м поверхом та вимуровано несучі стіни 3-го поверху) та багатоквартирний житловий будинок розмірами в плані 22,6 х 9, 6м (зведено з 1-го по 3-й поверх та частково вимуровано несучі стіни 4-го поверху, влаштовано міжповерхові перекриття); виконано роботи з будівництва магазину, зведено 1-й, 2-й поверх, влаштовано міжповерхове перекриття між 1-м та 2-м поверхом та влаштовано перекриття над 2-м поверхом.
		Стосовно даних об`єктів ПрАТ «Ірокс» представив копію дозволу на виконання будівельних робіт від 29.02.2008 р. №73ж-08 на «Завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993р.)» і копію дозволу на виконання будівельних робіт від 04.09.2008 р. №652/08 на «Будівництво багатоквартирного житлового будинку №27-а по генплану на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м. Львові».
		Проектної документації з відповідними назвами, на підставі якої видано дозволи на виконання будівельних робіт на час перевірки не представлено.
		Надана при перевірці проектна документація «Будівництво двохповерхового гаража №26 по генплану на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м. Львові» в 2010р., «Будівництво багатоквартирного житлового будинку №27а по генплану на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові» в 2013 р., «Будівництво магазину промислових товарів №256 (на генплані) на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м.Львові» в 2010 р. та «Магазин промислових та продовольчих товарів» в 2015 р., розроблена ПП «Галтехноком» і ДП ДІПМ «Містопроект» без вихідних даних на проектування а саме: архітектурно-планувального завдання, технічних умов на приєднання вищевказаних об`єктів будівництва до електричних мереж, мереж водопостачання та водовідведення, мереж газопостачання та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Окрім того, вказана проектна документація не затверджена в установленому порядку, оскільки не представлено Експертного звіту на відповідність проектної документації щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення 
		Також при перевірці не представлено документ на землекористування №041047 від 19.08.1982 р., що зазначений в дозволі на виконання будівельних робіт.
		Крім того будівництво здійснюється з порушенням державних будівельних норм, а саме відстань між вказаними будівлями складає приблизно 6,3 м в той час як відстань від гаражів і відкритих автостоянок до житлових будинків при кількості автомобілів від 50 до 100 повинна становити не менше 25м.
		За результатами перевірок складено акти перевірки від 18.10.2019 р. №714/19 та від 22.11.2019 р. №856/19, протоколи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності №714/19-1, №714/19-2, №856/19 протоколи про адміністративні правопорушення №714/19-1, №714/19-2, №856/19 а також видано припис про зупинення будівельних робіт до моменту усунення порушень містобудівного законодавства, державних будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.10.2019 р. №714/19 і припис про зупинення виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва магазину до усунення порушень, виявлених при перевірці від 22.11.2019 р. №856/19.
		В Єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів наявна інформація щодо наданих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації.
		Листом №4-0006-21 від 09.01.2020 р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові повідомила, що за результатами позапланової перевірки об`єкта «Будівництво багатоквартирних житлових будинків (житловий комплекс) на вул.Т.Шевченка, 418 у м.Львові», проведеної на підставі направлення №203-ПП від 06.09.2019 р. складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва від 12.09.2016 р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.09.2016 р. щодо ПрАТ «Ірокс» за незабезпечення доступу посадових осіб Інспекції до об`єкта будівництва для проведення позапланової перевірки, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, від 12.09.2016 р., постанову №07-вих-2001/30 від 26.09.2016 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		26.10.2016 р. Інспекцією винесено накази про скасування дозволів на початок виконання будівельних робіт: «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (згідно дозволу №73/93 від 02.12.1993р.», «Завершення будівництва підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993 р.)», «Завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул.Шевченка, 418, в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м. Львові. Житловий будинок №25г (згідно дозволу 74/93 від 02.12.1993р.)».
		В подальшому судовими рішеннями Сихівського районного суду було скасовано накази Інспекції про скасування наказів, якими було скасовано дозволи на виконання будівельних робіт, та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		ПрАТ «Ірокс» було надано до Інспекції Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями №25, 25а по генплану на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м. Львові», згідно якого цей об`єкт будівництва відноситься до V категорії складності, що було підтверджено і відповідними судовими рішеннями у справах за позовами ПрАТ «Ірокс» до Інспекції про скасування наказів та постанови.
		Інспекція вважає, що ПрАТ «Ірокс» не дотримало процедури забудови земельних ділянок, адже за наявною в Інспекції на час проведення перевірок інформацією Львівською міською радою не приймалось жодних рішень про надання їх у власність чи користування вказаній юридичній особі, виконавчими органами Львівської міської ради не видавались жодному суб`єкту містобудування містобудівні умови та обмеження забудови вказаних земельних ділянок 
		В листі управління архітектури департаменту містобудування Львівської міської ради від 18.04.2007 р. №2-3204/2401 «Про розгляд містобудівного обгрунтування розміщення групи житлових будинків на вул.Т.Шевченка, 418 в мікрорайоні №1 (Рясне-1)» вказано, що управління погоджує містобудівне обгрунтування, розроблене ДІПМ «Містопроект». Погоджене у встановленому порядку в СЕС, пожежній і екологічній інспекції містобудівне обгрунтування є підставою для розгляду питання відведення земельних ділянок та підлягає затвердженню на сесії Львівської міської ради. 
		У своєму листі Інспекція звернула увагу на те, що згадані вище три дозволи на виконання будівельних робіт видавалися не на нове будівництво, а на завершення будівництва трьох об`єктів, однак згідно даних Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів ПрАТ «Ірокс» прийнято в експлуатацію вже чотири багатоквартирні будинки згідно декларацій про готовність до експлуатації об`єктів, а крім цих будівель, залишаються неприйнятими в експлуатацію ще ряд багатоквартирних житлових будинків, що вже збудовані, триває будівництво нових житлових будинків та розпочинається будівництво ще інших житлових будинків на вул.Шевченка, 412-416 та 418 у м.Львові.
		Відповідно до пунктів 1.1., 1.2, 1.4 Положення про управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому від 18.11.2016 р. №1061, управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Управління є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові і підпорядкованим директору департаменту. Управління не є юридичною особою, має самостійний бланк зі своїм найменуванням.
		Згідно з п.2.1.1. Положення, одним з основних завдань управління є забезпечення прозорості та відкритості у діяльності органів місцевого самоврядування м.Львова, висвітлення питань роботи міської ради, виконавчого комітету та міського голови, їх позиції з актуальних питань перед територіальною громадою міста.
		Як встановлено п.3.2. Положення, до складу управління входить, в тому числі, такий структурний підрозділ як Відділ «Прес-служба».
		До компетенції управління належить, зокрема, висвітлення позиції органів місцевої влади з актуальних суспільно-політичних та соціально-економічних питань, інформування населення про поточну роботу, прийняті ухвали міської ради, рішення виконавчого комітету, розпорядження Львівського міського голови та інші документи; координація і контроль наповнення та обслуговування веб-сторінки Львівської міської ради і міського веб-порталу у мережі Інтернет. (підпункти 4.1.13. та 4.1.16. Положення).
		Як вбачається з долучених позивачем доказів та встановлено судом внаслідок здійсненого 14.02.2020 р. огляду доказів за їх місцезнаходженням (огляду сторінок веб-сайту), у 2017 та 2019 роках на веб-сайті www.city-adm.lviv.ua у всесвітній мережі Інтернет було розміщено матеріали, які містили інформацію про будівництво ПрАТ «Ірокс», а саме статті та відеозапис.
		Так, 09.08.2017 р. о 11:09 год. опубліковано відеозапис з заголовком «А.Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс», що знаходиться за посиланням https://city-adm.lviv.ua/video/watch/231221-090817. Згідно з долученою позивачем до позовної заяви паперовою копією знімку екрана даної веб-сторінки, станом на 10.10.2019 р. кількість її переглядів становила 515.
		У відеозаписі за посиланням зафіксовано, що, відповідаючи на звернення особи (імовірно журналіста) щодо позиції стосовно ситуації з забудовником «Ірокс», який, за твердженням журналіста, має досвід самовільного будівництва, міський голова м. ОСОБА_3 заявив, зокрема, наступне: «Ну, тим забудовником мають займатися правоохоронні органи, тому, що вони порушують всі норми чинного законодавства. Вони фактично вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради, тому, що в нас немає ухвал міської ради стосовно тої чи іншої ділянки. Вони просто роблять якісь угоди, потім через суд пробують це легітимізувати. Тому я звернувся з відповідними листами до прокуратури, поліції і Служби безпеки. Мають бути порушені кримінальні провадження і винні мають бути притягнені до кримінальної відповідальності. 99% забудівельників поважають закон, а один забудівельник вважає, що йому закон не писаний. […] Як, якщо будується будинок давати йому п`яту категорію складності? Для чого, для того щоб уникати контролю зі сторони міських служб? Це також є правопорушення. Я про це проінформував керівника Державної інспекції Архібудконтролю. То має бути повага до закону у всіх компаній, які працюють на території міста Львова. Нехай виправляють свої порушення, нормально працюють, поважаючи закон. Тобто, ті помилки треба виправляти.».
		12.04.2019 р. о 15:08 год. Прес-службою ЛМР за посиланням https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/263371-meriia-vcherhove-zaklykaie-meshkantsiv-lvova-kupuvaty-kvartyry-lyshe-v-perevirenykh-zabudovnykiv опубліковано статтю з заголовком «Мерія вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників» (1238 переглядів сторінки станом на 10.10.2019 р.) До вказаної статті додано відеозапис прес-конференції стосовно незаконних об`єктів будівництва в м.Львові з таким же заголовком, як і в статті, а саму статтю проілюстровано фотографіями з прес-конференції. Як вбачається з відеозапису, на прес-конференції виступали директор юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич, начальник юридичного відділу Інспекції ДАБК у м.Львові Святослав Кіндратів та виконавчий директор Асоціації західноукраїнських забудовників Юрій Мартинюк. Частина опублікованої статті складається з цитування відповідей присутніх на прес-конференції осіб.
		Стаття містить, зокрема, такий текст: «На території міста Львова активно та системно здійснюється будівництво багатоквартирних житлових будинків. У більшості випадків це будівництво здійснюється, відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства. Львівська міська рада та її виконавчі органи в межах повноважень всіляко підтримують забудовників. Однак у Львові є ряд незаконних дій з боку підприємців, які протиправно здійснюють будівництво багатоповерхових будинків без відповідних дозволів. 
		Серед них  такі об`єкти незаконного будівництва у м. Львові: […] 10. Об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків із вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м.Львів, вул.вул.Антонича  Майданна». Замовник будівництва: ПАТ «Автогаражний кооператив №?15 Галицького району м. Львова», підрядник: ПАТ «ІРОКС». Замовник будівництва: ПАТ «ІРОКС», об`єкт будівництва: «Реконструкція нежитлового приміщення під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою з нежитловими приміщення та підземною автостоянкою за адресою: м.Львів, вул.Тернопільська, 42». Замовник будівництва: ПАТ «ІРОКС», об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 418». Порушення усіх цих об`єктів будівництва полягають у такому: на об`єкти відсутні документи на право землекористування та відсутні вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки). Заходи контролю проводить Департамент ДАБІ у Львівській області.
		Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у цих забудовників. […]
		«Насправді треба поговорити про дві інші категорії. Перша  це об`єкти, які будуються на самовільно захоплених земельних ділянках і без жодних документів на будівництво, а також із порушенням містобудівної документації, тобто генпланів, зонінгів, детальних планів територій і містобудівних умов та обмежень. […] Щодо першої категорії, то, мабуть, найбільш цинічними об`єктами будівництва є об`єкти, які будує компанія «Ірокс». На жоден з об`єктів, збудованих цим забудовником, місто не видавало жодного документа. Вони не зверталися до міста за дозволами на отримання земельних ділянок, не зверталися за отриманням містобудівних умов та обмежень. Станом на сьогодні, всі справи по цих об`єктах перебувають у судах на різному рівні судових інстанцій. Але маємо ускладнену проблему: це те, що цим забудовником квартири продавалися багато років, і продавалися людям, які не мають достатньої кількості коштів. Йдеться про те, що не сплачувались орендна плата і внески на розвиток соціальної інфраструктури, не розроблялися проекти, тому вартість житла у цих будинках є набагато нижчою, аніж в інших будинках. […]  зазначила директорка юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич».
		21.08.2019 р. о 11:52 год. розміщено статтю з заголовком «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс», що знаходиться за посиланням https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/268811-meriia-zasterihaie-meshkantsiv-vid-kupivli-kvartyr-u-zabudovnyka-aferysta-prat-iroks (582 переглядів сторінки станом на 10.10.2019 р.)
		У статті наведена наступна інформація: «Сьогодні під приміщення міської ратуші вийшли невдоволені мешканці Львова, які придбали помешкання в будинку забудовника ПрАТ «Ірокс» на вул. Величковського, 61, до якого не підведені комунікації. 
		[…] «У нас найбільш критична ситуація серед забудовників  із компанією «Ірокс». Вона виникла у зв`язку з прийнятим законом Верховної Ради у 2015 році, згідно з яким активно реалізувалась програма децентралізації. Львівській міській раді від держави передали деякі повноваження щодо контролю за будівництвом, зокрема  щодо об`єктів, які належать до класу наслідків СС1 і СС2, тобто не дуже великі об`єкти і не пам`ятки архітектури. На вул.Величковського відбувається будівництво класу наслідків СС3. Відповідно, міська рада не має функцій контролю над ним. […] Забудовник намагається обдурити мешканців, не підводячи, з їхніх слів, комунікації до будинку та не забезпечуючи належних умов проживання»,  наголосив Святослав ОСОБА_4 .
		[…] Нагадаємо, ПрАТ «Ірокс» у Львові протиправно здійснює будівництво низки багатоповерхових будинків без відповідних дозволів. Відтак, мешканців закликають не купувати квартири в новобудовах цього забудовника. Зокрема, йдеться про багатоквартирні житлові будинки на вулицях: Антонича  Майданна, Тернопільська, 42, вул. Шевченка, 418».
		27.09.2019 р. о 10:50 год. за посиланням https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/270449-tsi-budynky-maiut-buty-zneseni-iak-nezakonno-zbudovani-miskyi-holova-pro-budivnytstvo-iroksom-na-vul-shevchenka-418 опубліковано статтю з назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул. Шевченка, 418», яка містить фотографії, зроблені на засіданні виконавчого комітету міської ради (388 переглядів сторінки станом на 10.10.2019 р.).
		У статті йдеться, в тому числі, про таке: «Мерія Львова закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс», оскільки будівництво відбувається без відповідних дозволів і, ймовірно, підлягатиме знесенню. Про це сьогодні, 27 вересня, говорили під час засідання виконавчого комітету міськради.
		Як доповів начальник юридичного відділу Інспекції ДАБК у Львові Святослав Кіндратів, упродовж 25-26 вересня земельні ділянки на вул.Шевченка, 418, де здійснює будівництво ПрАТ «Ірокс», було обстежено. Відтак, встановлено факт будівництва двох суміжних об`єктів. «Зараз один із них  на етапі 4-го поверху, інший, що знаходиться майже під самою колією,  на початковій стадії: є обгороджена територія, завезені плити, стоять техніка та крани. Йдеться про самовільно захоплену земельну ділянку, орієнтовною площею майже 0,5 га, яка не входить у межі документів, які має «Ірокс» на землекористування, та належить до земель міста. Окрім того, частина цієї земельної ділянки знаходиться в межах «червоних» ліній. Львівська міська рада не видавала на неї жодних документів, а виконавчий комітет  жодних рішень щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва»,  зазначив Кіндратів.
		За його словами, жодних паспортів об`єктів та жодної інформації в реєстрі за цим фактом також немає. 
		[…] Відтак, міський голова Львова Андрій Садовий дав доручення виконавчим органам міськради скерувати звернення генеральному прокурору, надавши інформацію про вчинення злочину на території міста за всіма об`єктами компанії «Ірокс». 
		[…] У ЗМІ з`являється інформація, що на території Львова  незаконне будівництво. Міська ДАБІ не допускає, обласна каже  ми нічого не знаємо. Це єдиний забудовник, який ігнорує всі норми закону і без жодних документів самозахоплює ділянки й підробляє документи. ДАБІ області каже, що цього не бачить. Ми ж даємо цьому питанню максимальну публічність.» […]  зазначив міський голова.
		Як зауважив заступник міського голови Сергій Бабак, мешканці довколишніх будинків на вул.Шевченка також перебувають у процесі судових справ із забудовником та готові доєднатись до позовів міської ради».
		30.09.2019 р. о 16:59 год. за посиланням https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/270581-meriia-zaklykaie-meshkantsiv-ne-kupuvaty-kvartyry-u-kompanii-zabudovnyka-iroks опубліковано статтю з заголовком «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс» (515 переглядів сторінки станом на 10.10.2019 р.). На сторінці зі статтею міститься відеозапис з аналогічною статті назвою, в якому заступник начальника управління земельних ресурсів ЛМР Ельвіра Колос, керівник юридичного відділу Інспекції ДАБК у м. ОСОБА_5 та виконавчий директор Асоціації західноукраїнських забудовників Юрій Мартинюк відповідають на запитання журналістів, перебуваючи біля об`єктів будівництва на вул.Шевченка, 418 у м.Львові.
		Стаття містить, зокрема, такий текст: «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників. Зокрема, йдеться про об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. Зазначимо, що на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові.
		«Встановлено факт будівництва двох суміжних об`єктів на вул.Шевченка, 418. Зараз один із них  на етапі 4-го поверху, інший, що знаходиться майже під самою колією,  на початковій стадії: є обгороджена територія, завезені плити, стоять техніка та крани. Йдеться про самовільно захоплену земельну ділянку, орієнтовною площею майже 0,5 га, яка не входить у межі документів, які має «Ірокс» на землекористування, та належить до земель міста. Окрім того, частина цієї земельної ділянки знаходиться в межах «червоних» ліній. Львівська міська рада не видавала на неї жодних документів, а виконавчий комітет  жодних рішень щодо видачі містобудівних умов та обмежень на проектування будівництва»,  зазначив керівник юридичного відділу Інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю м. Львова Святослав Кіндратів.
		За його словами, жодних паспортів об`єктів та жодної інформації в реєстрі за цим фактом також немає. 
		[…] «Йдеться про загороджену ділянку, на якій триває будівництво. Вона становить близько 45 соток земельної ділянки, із них фактично 28 соток  земельна ділянка у межах «червоних» ліній. Земля жодному будівельнику не відводилась, жодні документи на це не оформлювались. Окрім того, як ми знаємо, жодних дозвільних документів також не видавалося. А найголовніше  те, що тут є «червона» лінія і, фактично, перспективна дорога, на якій триває будівництво»,  зазначила заступниця начальника управління земельних ресурсів ЛМР Ельвіра Колос.
		«Після того, як всі долучились до висвітлення недобросовісної діяльності цього забудовника у ЗМІ, компанія змінила тактику. Зараз продаж об`єктів «Ірокса», відбувається через нові назви, нових людей та модифіковані договори»,  застерігає виконавчий директор Асоціації західноукраїнських забудовників Юрій Мартинюк.
		Нагадаємо, раніше міський голова Львова Андрій ОСОБА_6 дав доручення виконавчим органам міськради скерувати звернення генеральному прокурору, надавши інформацію про вчинення злочину на території міста за всіма об`єктами компанії «Ірокс».
		Судом при огляді 14.02.2020 р. доказів за їх місцезнаходженням встановлено, що за вказаною в позовній заяві веб-адресою сторінки в мережі Інтернет  https://city-adm.lviv.ua/media/_lmrv5/tsnap/?u=https://city-adm.lviv.ua/video/watch/234019-300919 відсутня стаття під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс», а також на веб-сайті www.city-adm.lviv.ua відсутні і будь-які інші статті з такою назвою, крім розміщеної 30.09.2019 р. о 16:59 год статті, про яку йшлося вище.
		В матеріалі з заголовком «Використання фото, відео та аудіо матеріалів сайту» (веб-адреса сторінки  https://city-adm.lviv.ua/copyrighted-materials) зазначено наступне: «Львівська міська рада дозволяє використання та розповсюдження медіа матеріалів (фото, відео, аудіо), які опубліковані на нашому сайті. Усі медіа матеріали, опубліковані на сайті Львівської міської ради регулюються Законом України «Про авторські та суміжні права». Це означає, що авторські права належать їх авторам та Львівській міській раді у тому випадку якщо в матеріалі не вказано інше (посилання на автора, сайт, який використовується на сайті Львівської міської ради).
		[…] При використанні медіа матеріалів Львівської міської ради обов`язково зазначте вихідні дані матеріалу: Постійне пряме посилання на сторінку сайту city-adm.lviv.ua на якій розміщено медіа матеріал. Обов`язковою є інформація для кожного медіа матеріалу: « 2012 © Львівська міська рада. Передруковується з дозволу Львівської міської ради», де: 2012  поточний рік».
		Листом від 10.02.2020 р. №4-2102-70 Департамент «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради повідомила юридичний департамент ради про те, що відділ «Прес-служба», посилаючись на інформацію, яка була надана і підтверджена Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю м.Львова, дійсно публікував тексти новин на офіційному сайті Львівської міської ради за такими посиланнями:
		 https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/268811-meriia-zasterihaie-meshkantsiv-vid-kupivli-kvartyr-u-zabudovnyka-aferysta-prat-iroks; 
		 https:// /news/culture/architecture-and-historic-heritage/270581-meriia-zaklykaie-meshkantsiv-ne-kupuvaty-kvartyry-u-kompanii-zabudovnyka-iroks;
		 https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/270449-tsi-budynky-maiut-buty-zneseni-iak-nezakonno-zbudovani-miskyi-holova-pro-budivnytstvo-iroksom-na-vul-shevchenka-418;
		 https://city-adm.lviv.ua/news/culture/architecture-and-historic-heritage/263371-meriia-vcherhove-zaklykaie-meshkantsiv-lvova-kupuvaty-kvartyry-lyshe-v-perevirenykh-zabudovnykiv;
		 https://city-adm.lviv.ua/video/watch/231221-090817.
		При цьому, як проінформував департамент, на сайті відсутня новина за 30.09.2019 р., час публікації: 16:14, а власником офіційного сайту Львівської міської ради є Львівська міська рада.
		При прийнятті рішення суд виходив з такого.
		Свобода висловлювань, свобода вираження поглядів гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цінності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідними в демократичному суспільстві.
		Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб  на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Разом з тим відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно з ч.4 ст.32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		Згідно з ч.1 ст. 200 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про інформацію» інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Як зазначено в ст.302 Цивільного кодексу України, фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело.
		Статтею 27 Закону України «Про інформацію» передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
		Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує обов`язок не поширювати про особу недостовірну чи таку, що ганьбить її гідність, честь або ділову репутацію, інформацію.
		Стаття 201 ЦК України визначає особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Відповідно до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		Згідно зі ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		За положеннями ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		З аналізу змісту положень статей 91 та 277 ЦК України можна зробити висновок, що передбаченим статтею 277 ЦК України правом на спростування недостовірної інформації володіють не лише фізичні, а і юридичні особи, оскільки право на спростування за своєю природою не є таким, що належить виключно людині. Право на спростування недостовірної інформації, поширеної щодо юридичної особи, може виникати внаслідок порушення таким поширенням особистих немайнових прав юридичної особи, до числа яких належить право на недоторканність її ділової репутації.
		Як роз`яснено пунктом 15 Постанови пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Відповідно до ч.4 ст.277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
		Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п.9 та п.12 Постанови).
		Отже, в даній справі належними відповідачами мають бути автор відповідної інформації, яку позивач вважає недостовірною, та власник веб-сайту, на якому така інформація отримала своє оприлюднення.
		Суд не погоджується з твердженнями відповідача стосовно того, що Львівська міська рада не є належним відповідачем у даній справі, оскільки висвітлення інформації на сайті здійснюється відділом «Прес-служба» управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту «Адміністрація міського голови», а відповідно до Положення про управління до його повноважень віднесено координацію і контроль наповнення та обслуговування веб-сторінки Львівської міської ради і міського веб-порталу у мережі Інтернет з огляду на наступне.
		Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є, зокрема, власник веб-сайту, який містив чи містить таку інформацію, оскільки, вважається, що саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник веб-сайту  особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу; обліковий запис  формалізований згідно зі стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні, включає в себе дані про доступ до частини каталогів і програмного забезпечення комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису.
		Відповідно до ч.11 ст.52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власники веб-сайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних веб-сайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім`я або найменування власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника веб-сайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися.
		Матеріали справи в сукупності свідчать про те, що Львівська міська рада є власником веб-сайту www.city-adm.lviv.ua.
		Вказане вбачається з того, що на веб-сайті розміщено відомості щодо повного найменування, повної адреси місцезнаходження, контактної інформації Львівської міської ради, як того вимагають наведені вище норми, по суті, саме від власника веб-сайту.
		Такі дані містяться в кінці кожної веб-сторінки сайту разом з застереженням про те, що всі права захищено; всі права на статті, ілюстрації, інші матеріали належать ЛМР та охороняються законом України «Про авторське право і суміжні права»; при використанні матеріалів посилання на сайт обов`язкове.
		Крім того в розділі сайту, який стосується використання фото, відео та аудіо матеріалів сайту, зазначено: «Львівська міська рада дозволяє використання та розповсюдження медіа матеріалів (фото, відео, аудіо), які опубліковані на нашому сайті. Усі медіа матеріали, опубліковані на сайті Львівської міської ради регулюються Законом України «Про авторські та суміжні права». Це означає, що авторські права належать їх авторам та Львівській міській раді у тому випадку якщо в матеріалі не вказано інше (посилання на автора, сайт, який використовується на сайті Львівської міської ради). […] Львівська міська рада іноді на сторінках свого сайту надає посилання на зовнішні сайти або використовує матеріали зі сторонніх сайтів.»
		З вжитих висловів «Львівська міська рада дозволяє», «опубліковані на нашому сайті», «опубліковані на сайті Львівської міської ради», «Львівська міська рада іноді на сторінках свого сайту» тощо вбачається, що відповідач встановлює порядок і умови використання веб-сайту та вважає його «своїм», тобто, іншими словами, належним йому, а тому, відповідно, виступає власником стосовно даного сайту.
		До того ж, на веб-сторінці сайту «Правова інформація» містяться такі визначення як «Портал «Львівська міська рада» (далі  Ресурс)», «Власник Ресурсу (Львівська міська рада)», тлумачення яких у їхньому взаємозв`язку дозволяє зробити єдино можливий однозначний висновок про приналежність веб-сайту.
		В наявному у справі листі Департамент «Адміністрація міського голови», який є виконавчим органом відповідача, підзвітним і підконтрольним йому, також вказав на те, що власником офіційного сайту Львівської міської ради є Львівська міська рада.
		Та обставина, що відділ «Прес-служба» або інший орган/особа могли контролювати наповнення чи обслуговувати веб-сайт www.city-adm.lviv.ua або навіть розміщувати на його сторінках інформаційні матеріали, не впливає на те, що відповідачем у справі повинен бути саме власник веб-сайту як особа, яка спричинила можливість поширення оспорюваної інформації (поширила інформацію), і яка, в силу наявності в неї правомочності власника стосовно сайту, в будь-якому випадку буде в змозі виконати рішення суду про спростування недостовірної інформації шляхом публікації на належному їй сайті відповідного спростування.
		Одержання іншою особою (органом) від власника веб-сайту (який, за визначенням, є і володільцем облікового запису) доступу до веб-сайту або його частин з правом додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту з метою виконання встановлених власником завдань та використання цією особою (органом) наданих повноважень не призводить до набуття нею статусу власника веб-сайту з відповідними правами та обов`язками.
		Враховуючи все викладене, власник веб-сайту може бути належним відповідачем за позовними вимогами, які стосуються спростування розміщеної на його сайті інформації, а інша особа, яка здійснює, в тому числі, обслуговування, технічне забезпечення діяльності сайту, контролює його наповнення чи розміщує інформацію на сторінках веб-сайту, не повинна відповідати за такими вимогами, крім випадків якщо вона виступила автором оприлюдненої інформації, який, в свою чергу, є окремим суб`єктом відповідальності за поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет.
		Статті та відеозапис, в яких, на переконання позивача, міститься недостовірна інформація, знаходяться на веб-сайті www.city-adm.lviv.ua, який є офіційним веб-ресурсом відповідача та перебуває у його власності, як було встановлено вище. Відтак, суд переконаний в тому, що Львівська міська рада є належним відповідачем у справі як власник веб-сайту.
		Водночас варто зазначити, що на одній з веб-сторінок (зі статтею «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс») під заголовком статті поряд з датою і часом, а також числом переглядів сторінки міститься ім`я та прізвище невідомої суду особи  ОСОБА_7 . В цьому ж місці ще на трьох веб-сторінках ( зі статтями «Мерія вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників», «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул. Шевченка, 418» та «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника ПрАТ «Ірокс») зазначено назву «Прес-служба ЛМР».
		На веб-сторінці з заголовком «А.Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс», на якій є відео з аналогічною назвою, вказано лише дату і час та число переглядів сторінки.
		На думку суду, відомості, викладені у такий спосіб, не дають можливості з точністю встановити, що фізична особа ОСОБА_8 та Прес-служба ЛМР, яка є одним зі структурних підрозділів (відділом) управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради, є авторами згаданих статей/авторами наведеної в них інформації або ж таке зазначення відповідно їхніх імені та найменування поряд з технічними даними про дату, час публікації і кількість переглядів відбувалось автоматично та було зумовлено виконанням ними функцій з обслуговування веб-сайту.
		Всі вищезгадані статті містяться в розділі «Новини» на офіційному веб-сайті Львівської міської ради, а характер викладення тексту статей і їх зміст свідчить про те, що саме Львівська міська рада виступає джерелом поширеної у статтях конкретної інформації, за спростуванням якої звернувся позивач. 
		Львівська міська рада визнає існування своєї офіційної позиції щодо незаконності діяльності позивача, зокрема при здійсненні будівництва на вул.Шевченка у м.Львові, та послідовно дотримується її, що вбачається і зі змісту поданих заяв по суті спору та долучених до них доказів, а також пояснень повноважного представника відповідача в судових засіданнях під час розгляду справи.
		Заголовок статті від 12.04.2019 р.  «Мерія вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників» та підзаголовок, в якому йдеться про те, що Львівська міська рада та її виконавчі органи в межах повноважень всіляко підтримують забудовників, проте у Львові існують об`єкти незаконного будівництва, серед яких надалі по тексту перелічені і об`єкти позивача, після чого зазначено, що мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у цих забудовників, в сукупності свідчать про те, що в даному випадку автором інформації про порушення при будівництві об`єктів позивача, є відповідач.
		У статті від 21.08.2019 р. «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс» після цитування прямої мови начальника юридичного відділу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Львова, наведено нагадування про те, що ПрАТ «Ірокс» у Львові протиправно здійснює будівництво низки багатоповерхових будинків без відповідних дозволів, через що мешканців закликають не купувати квартири в новобудовах цього забудовника. Як відомо з заголовку цієї статті, а також заголовків і змісту інших розміщених статей, не купувати квартир в будинках ПрАТ «Ірокс» неодноразово закликала мешканців саме мерія, тобто міська рада, відтак можна зробити висновок, що у статті йдеться про інформацію міської ради щодо протиправності будівництва позивача, яка є обгрунтуванням її закликів.
		Стаття від 27.09.2019 р. «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул. Шевченка, 418» містить вказівку на те, що мерія Львова закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс», оскільки будівництво відбувається без відповідних дозволів і, ймовірно, підлягатиме знесенню, про що говорили під час засідання виконавчого комітету міськради.
		Твердження «Це єдиний забудовник, який ігнорує всі норми закону і без жодних документів самозахоплює ділянки й підробляє документи», яке вважає недостовірним позивач, належить міському голові та наведене у статті в формі цитування сказаного ним на засіданні виконавчого комітету міськради.
		Згідно з ч.4 ст.277 ЦК України, поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
		У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона. (п.11 Постанови).
		Суд вважає, що в даному випадку поширювачем інформації слід знову ж вважати Львівську міську раду, адже виступаючи на засіданні виконавчого комітету, міський голова, безсумнівно, перебував при виконанні своїх посадових обов`язків, до числа яких відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входить організація роботи виконавчого комітету ради, підписання його рішень та головування на його засіданнях.
		На думку суду, сказане міським головою у відеозаписі під назвою «А.Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс» від 09.08.2017 р. слід аналогічно тлумачити як таке, що поширене міською радою, оскільки даючи інтерв`ю та висловлюючись стосовно порушення позивачем норм чинного законодавства та вилучення ним землі без отримання відповідних документів А.Садовий діяв не як фізична особа, а як головна посадова особа ради, про що свідчить вживання таких фраз як «вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради, тому що в нас немає ухвал міської ради стосовно тієї чи іншої земельної ділянки» (свідчить про те, що виступає від імені ради, використовуючи словосполучення «в нас»), «я про це проінформував керівництво Державної інспекції Архібудонтролю» (вказує на дію, вчинену відповідно до наданих йому владних повноважень), «ми плануємо зносити будинок на вул.Личаківській», «ми пройшли всі круги аду стосовно судів, дуже багато інстанцій» (безумовно свідчить про висловлювання від імені ради, адже саме рада зверталася з відповідними позовами, а приватна особа була б не вправі вчиняти дії щодо знесення будинку на виконання судового рішення).
		Стаття від 30.09.2019 р. з заголовком «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс» містить підзаголовок «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників. Зокрема, йдеться про об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. Зазначимо, що на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові», з тлумачення змісту якого також випливає, що інформація щодо незаконності будівництва походить від Львівської міської ради.
		Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідач не спростовував того, що він є власником веб-сайту, та не доводив, що автором поширеної інформації може бути інша особа, за наявності доказів того, що відповідач є власником сайту і одночасно джерелом оспорюваної інформації, суд вважає, що Львівська міська рада є поширювачем інформації в розумінні ст.277 ЦК України, тобто єдиним належним відповідачем у справі.
		Навіть припустивши, що авторами або поширювачами інформації, крім Львівської міської ради, можуть вважатися також і інші особи/органи, наприклад, зазначені на відповідних веб-сторінках ОСОБА_8 (за умови встановлення її особи та/чи місця проживання (місцезнаходження) та Прес-служба ЛМР, можна вважати, що суд був би позбавлений можливості залучити їх до участі у справі як співвідповідачів у зв`язку з тим, що: по-перше, суд не може з власної ініціативи залучати співвідповідачів в порушення принципу диспозитивності господарського судочинства, оскільки розглядає справи не інакше як за зверненням позивача в межах заявлених ним вимог, а таке залучення, відповідно до вказівки ст.48 ГПК України, може відбуватись лише за клопотанням позивача, яке ним не заявлялось; по-друге, господарські суди не мають права розглядати спір з таким суб`єктним складом, так фізична особа ОСОБА_8 не може бути стороною у справі у спорі про захист ділової репутації в силу прямої вказівки п.14 ч.1 ст.20 ГПК України на непідвідомчість таких спорів господарським судам, а відділ «Прес-служба» управління інформаційної політики та зовнішніх відносин департаменту «Адміністрація міського голови» Львівської міської ради не здатен виступати самостійним відповідачем у справі у зв`язку з відсутністю у нього статусу юридичної особи та пов`язаної з цим правосуб`єктності; по-третє, суд вважає, що розгляд заявлених позивачем вимог навіть до одного з, припустимо, декількох належних відповідачів, який є одночасно власником веб-сайту і автором інформації, є можливим та не перешкоджатиме встановленню істини, а пред`явлення позивачем позову не до всіх осіб, які порушили його права, не повинно бути підставою для самоусунення суду від розгляду справи по суті заявлених вимог чи відмови у позові лише з цих мотивів.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Матеріалами справи, зокрема поданими позивачем паперовими копіями електронних доказів та диском з відеозаписом, а також протоколом огляду доказів за їх місцезнаходженням (огляду сторінок веб-сайту) разом з доданими до нього електронними доказами, їх паперовими копіями та записом з відеофіксацією огляду технічними засобами, підтверджується факт поширення відповідачем в мережі Інтернет на веб-сайті www.city-adm.lviv.ua оспорюваної інформації, яка міститься у статтях та відеозаписі, наявних на сторінках веб-сайту. У зв`язку з тим, що доступ до сайту є вільним, безкоштовним і безперешкодним для всіх користувачів всесвітньої мережі Інтернет, суд вважає, що таким чином інформацію було доведено до відома необмеженого кола осіб.
		При цьому судом встановлено відсутність на веб-сайті однієї зі статей (за твердженням позивача, розміщеної 30.09.2019 року о 16:14 год. під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс») з інформацією «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників. Зокрема, йдеться про об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. Зазначимо, що на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові». 
		Зважаючи на це, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем факту поширення цієї статті та інформації відповідачем, відтак, остання не підлягає дослідженню судом на предмет її достовірності та можливості спростування, а позовні вимоги в частині визнання непоширеної інформації недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію, та зобов`язання її спростувати не можуть бути задоволеними.
		Водночас позовні вимоги стосуються також і статті з ідентичною назвою та інформацією, яка дійсно була опублікована на веб-сайті в той самий день (30.09.2019 р.), проте в інший час  о 16:59 год., тому суд, з`ясувавши факт поширення інформації, може задоволити позовні вимоги в частині, яка стосується зазначеної у згаданій статті інформації, якщо встановить її відповідність критеріям недостовірності та негативності.
		Оприлюднена інформація, поза розумним сумнівом, стосується саме позивача у справі, адже в назві відеозапису та всіх статей (за винятком однієї статті), а також неодноразово в тексті згадується назва або найменування позивача в смисловій пов`язаності з оспорюваною інформацією. З даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що позивач є єдиною в Україні юридичною особою з таким найменуванням та назвою, зареєстрованим місцезнаходженням товариства є м.Львів, а одним з задекларованих видів діяльності  будівництво житлових і нежитлових будівель.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Відповідно до частини другої статті 302 ЦК України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. 
		Поширена відповідачем оспорювана інформація містить посилання як на обставини протиправного будівництва позивачем багатоквартирних будинків, порушення ним норм законодавства, самозахоплення ділянок і підроблення документів загалом, так і на обставини здійснення товариством будівництва об`єктів на вул.Шевченка, 418 у м.Львові з порушенням законодавства: без належних дозволів, за відсутності документів на право землекористування та вихідних даних (містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки) зокрема.
		Отже, виходячи з юридичного складу відповідного правопорушення, суд вважає, що відповідна сукупність фактів входить до предмету доказування у даній справі.
		За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
		У зв`язку зі внесенням в 2014 році змін до Цивільного кодексу України, зокрема статті 277, положення щодо дії презумпції добропорядності (негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного) було виключено, а тому доказування в даній справі має відбуватися у загальному порядку.
		Як було встановлено судом вище, в 1993 р. Державне підприємство заводу «Автонавантажувач» отримало дозвіл на будівництво 5-ти поверхового 45-ти квартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мікрорайоні житлового району «Рясне-1» у м.Львові на підставі, в тому числі, розпорядження (рішення) Львівської обласної ради народних депутатів від 16.04.1968 р. №254 про відведення земельної ділянки та акту на землекористування від 19.08.1982 р. №041047.
		В 1998 р. ВАТ «Львівський завод автонавантажувач» та ЗАТ «Ірокс» уклали договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №6 (зі змінами), відповідно до якого позивач купив об`єкт незавершеного будівництва 5-ти поверхового 45-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться в мікрорайоні Рясне-1 корпусу 25 (по генплану) з прилеглою до нього територією в м.Львові по вул.Шевченка.
		Статтею 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження  будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.
		Статтею 23 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) було передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
		При відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права користування земельною ділянкою до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права, тобто імперативно встановлював перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.
		Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 р. у справі №924/233/17.
		Водночас законодавство не визначало строку, протягом якого особа, до якої перейшло право користування земельною ділянкою, повинна звернутись до Ради народних депутатів для посвідчення нею права користування та не встановлювало наслідків невчинення цієї дії особою.
		Разом з цим факт набуття позивачем права власності на об`єкт незавершеного будівництва свідчить про перехід до нього в той же момент і права користування земельною ділянкою (без зміни її цільового призначення), яке належало продавцеві на підставі акту на землекористування від 19.08.1982 р. №041047.
		У зв`язку із набранням чинності Земельним кодексом України 2001 року, пунктом 6 його Перехідних положень було встановлено обов`язок громадян та юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
		Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 нормативні положення пункту 6 Постанови ВР України від 18.12.1990 р. (в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою) та положення пункту 6 Розділу X ЗК України 2001 року (щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
		Поряд з тим, у п. 7 Розділу Х Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
		Отже, встановлення обставин наявності у позивача правових підстав щодо переходу права користування земельною ділянкою свідчить про правомірність користування нею.
		У 2006 році за замовленням ДП Державний інститут проектування «Містопроект» розроблено містобудівне обґрунтування розміщення групи житлових будинків по вул. Шевченка, в мікрорайоні №1 Рясне в м. Львові, в якому зазначена площа земельної ділянки, необхідна для розміщення групи вищевказаних житлових будинків,  1,45 га.
		Також в 2006 році судовими рішеннями у справі №1/704-20/247 за ЗАТ «Ірокс» було визнано право власності на об`єкт незавершеного будівництва 45-ти квартирного житлового будинку №25 в мікрорайоні Рясне-1 по вул.Шевченка в м.Львові, а в 2008 році Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видала ЗАТ «Ірокс» на підставі, в тому числі і поданих рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №254 від 16.04.1968 р., документа на землекористування №041047 від 19.08.1982 р. та постанови Вищого господарського суду України від 26.07.2006 р. у справі №1/704-20/247, дозволи на виконання будівельних робіт на завершення будівництва: багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгівлі та побутового обслуговування на вул. Шевченка, 418 в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові, житловий будинок № 25г, підземно-наземного басейну, магазину, двоярусного гаража на 90 місць, об`єкта обслуговування (ЖЕК) в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові, багатоквартирного житлового будинку корпус №25 по генплану в мкр-1 житлового району «Рясне-1» у м.Львові.
		Частини четверта та п`ята статті 75 ГПК України визначають, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		З судових рішень у справах №5015/198/12 та №2а-972/10 вбачається, зокрема, що ЗАТ «Ірокс» сплатило земельний податок до місцевого бюджету м.Львова для Шевченківського району за земельну ділянку площею 14500 м.кв. по вул. Шевченка, 418 у м.Львові.
		У справі №2а-972/10 суд встановив, що незавершене будівництво 45-ти квартирного житлового будинку №25 на вул.Шевченка у мікрорайоні Рясне-1 у м. Львові не знаходиться на земельній ділянці на вул.Шевченка, 418 у м.Львові площею 0,4744 га, що визначена в п.1.1.24 переліку ухвали Львівської міської ради від 21.05.2009 р. №2683, однак остання накладається на земельну ділянку площею 1,4934 га Закритого акціонерного товариства «Ірокс», визначену в містобудівному обґрунтуванні, і, враховуючи те, що необхідна ЗАТ «Ірокс» територія не обмежується виключно земельною ділянкою, зайнятою незавершеним будівництвом, таке накладення порушує права ЗАТ «Ірокс» як власника незавершеного будівництва.
		Крім того, в 2012 році прокурору в особі Львівської міської ради було відмовлено в позовних вимогах про визнання будівництва в м.Львів, вул.Шевченка, 418 самочинним, зобов`язання Закритого акціонерного товариства «Ірокс» знести за власний рахунок самочинно збудований будинок у м.Львів, вул.Шевченка, 418 та привести земельну ділянку у стан, придатний для її використання у зв`язку з недоведеністю самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки та факту відсутності у нього погодженої проектної документації.
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 р. у справі №2а-8598/12/1370 визнано протиправними та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства в Львівській області, який було видано стосовно самовільного зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 1,1510 га, що використовується для будівництва багатоквартирних житлових будинків на вул.Шевченка, 418 у м.Львові ПрАТ «Ірокс», з категорії земель житлової та громадської забудови та неоформлення документів, які посвідчують право користування землею.
		Верховний Суд у постанові від 19.06.2019 р. у справі №910/4055/18 зазначив, що у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї. При цьому, відсутність у особи правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у разі правомірності набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна.
		Отже, доведений факт набуття позивачем у 1998 році внаслідок купівлі об`єкта нерухомого майна також і права користування земельною ділянкою від попереднього землекористувача свідчить про те, що твердження відповідача стосовно самозахоплення товариством ділянок не відповідають дійсності. 
		Щодо посилань на відсутність документів на право землекористування на об`єкти та вилучення позивачем землі без отримання документів від міської ради суд вважає за необхідне зазначити, що така інформація теж є недостовірною, оскільки викладена неправдиво, з неповними та перекрученими відомостями щодо обставин набуття позивачем прав на земельну ділянку, яке відбулося в силу закріпленого діючим на той час законодавством автоматичного переходу права користування і не потребувало отримання дозволу чи документів міської ради на це, а лише подальшого посвідчення нею, відсутність якого, однак, не може вплинути на законність набуття права землекористування. При цьому відбувалося не вилучення земельної ділянки з власності, а, фактично, заміна одного землекористувача іншим, що не погіршує становища власника, який раніше вже передав право користування нею правопопереднику позивача в відносинах землекористування.
		Щодо будівництва позивачем будинків без жодних (відповідних, належних) дозволів та за відсутності вихідних даних (містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки) варто зазначити наступне.
		Судовими рішеннями у справі №2а-972/10 встановлено, що ЗАТ «Ірокс» було отримано такі документи щодо будівництва як дозвіл СЕС Шевченківського району м. Львова №4634/01 від 28.12.2006 р., дозвіл Шевченківського РВ м. Львова ГУМІ ІС України у Львівській області №11/1107 від 29.12.2006 р. та дозвіл Державного управління охорони історичного середовища у Львівській області №11-1098 від 05.03.2007 року. 
		Як було зазначено вище, позивач в 2008 році отримав від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області дозволи на виконання будівельних робіт на завершення будівництва об`єктів, про які йшлося раніше, які були скасовані у 2016 році наказами Інспекції, проте в подальшому такі накази скасовано судовими рішеннями Сихівського районного суду м.Львова.
		Дозволи на виконання будівельних робіт видано на підставі, зокрема, проектної документації у складі будівельного генерального плану, паспортів фасадів, розробленої ПП «Галтехноком» та ДП ДІПМ «Містопроект», документів про затвердження проектної документації (наказ №32 від 21.02.2008 р. та наказ №25б від 06.03.2008 р.).
		Дозволи видавались терміном дії до завершення будівництва (на весь термін будівництва)і в них зазначено, що основними етапами робіт, із закінченням яких замовник повідомляє інспекцію держархбудконтролю, є завершення будівництва відповідних об`єктів.
		Також з судових рішень у справах №5015/198/12 та №2а-972/10 вбачається, зокрема, що 26.09.2011 р. філія ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області склала позитивний експертний звіт №14-00998-10 щодо розгляду проектної документації по робочому проекту «Будівництво 5-7-9-поверхового житлового будинку на вул.Шевченка, 418 в мікрорайоні Рясне-1 у м.Львові (по генплану вул.Шевченка, 25, 25а); ЗАТ «Ірокс» отримало технічні умови ЛМКП «Львівводоканал» (№15-3613 від 06.10.2011 р.), ВАТ «Львівгаз» (№19/2131 від 11.10.2010 р.), ПАТ «Львівобленерго» (від 29.07.2011 р.).
		Також у 2014 році Інспекцією ДАБК у Львівській області, у 2015 році Департаментом ДАБІ у Львівській області зареєстровано декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
		Всі вищевказані декларації містять відомості про найменування проектної документації (відповідні накази про затвердження проектної документації та експертний звіт №14-00998-10 від 26.09.2011 р., виданий філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області), дозвільних документів (виданий Інспекцією ДАБК ЛМР дозвіл на виконання будівельних робіт №73/93 від 02.12.1993 р. та виданий Інспекцією ДАБК у Львівській області дозвіл на завершення будівництва №138/08 від 07.04.2008 р.) та, зокрема, інформацію про те, що газопостачання будинків запроектоване згідно технічних умов, умов ВАТ «Львівгаз» від 11.10.2010 р. №19/2131.
		ПрАТ «Ірокс» було надано до Інспекції Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудованими офісними приміщеннями №25, 25а по генплану на вул.Шевченка в МКР-1 житлового району Рясне-1 у м. Львові», згідно якого цей об`єкт будівництва відноситься до V категорії складності, що було підтверджено і відповідними судовими рішеннями у справах за позовами ПрАТ «Ірокс» до Інспекції про скасування наказів та постанови.
		Отримання позивачем дозволів на виконання будівельних робіт здійснювалось до набрання чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», на підставі Закону України «Про планування і забудову територій».
		Стаття 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції, чинній на час видання дозволу) визначала, що дозвіл на виконання будівельних робіт  це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі: проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством; документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову; рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об`єкта містобудування; документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.
		Проектна документація на будівництво об`єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку. (ст.28 Закону).
		Згідно зі ст.26 Закону, для забезпечення дотримання вимог законодавства, а також регіональних та/або місцевих правил забудови, державних стандартів, норм і правил, містобудівної документації фізичним та юридичним особам за їх письмовим зверненням надаються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, інші вихідні дані на проектування об`єктів містобудування (далі  вихідні дані). У разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об`єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обгрунтування розташування об`єкта містобудування в цьому кварталі. Містобудівне обгрунтування повинно містити текстові та графічні матеріали, розрахунки щодо можливості розташування об`єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням державних будівельних норм.
		Відповідно до ст.27 Закону, фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об`єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об`єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об`єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт.
		 Надання вихідних даних фізичним та юридичним особам у повному обсязі забезпечується виконавчими органами відповідних міських рад або відповідними районними державними адміністраціями не пізніше ніж через два місяці після подання письмової заяви про надання цих даних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною сьомою цієї статті. Для проектування об`єктів, що згідно із статтею 22 цього Закону визначені як переважні види забудови в межах окремої зони, замість архітектурно-планувального завдання як вихідні дані використовуються єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, визначені місцевими правилами забудови.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999 р. №2328 затверджено Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, яким встановлювалася єдина процедура розроблення і надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури (далі  технічні умови), склад вихідних даних на проектування (далі  вихідні дані), зміст, визначення розміру плати за їх видачу. 
		Як передбачено Порядком, архітектурно-планувальне завдання і технічні умови є складовими частинами вихідних даних.
		Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності в 2011 році, встановлено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Основними складовими вихідних даних є:1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		Прикінцевими положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.
		Отже, позивач володіє дозволами на проведення будівельних робіт з будівництва об`єктів на вул.Шевченка, 418, отриманими ним у відповідності до діючого на той час законодавства, які залишаються чинними до завершення будівництва об`єкта, а тому розповсюджена відповідачем інформація щодо здійснення будівництва без жодних дозволів не відповідає дійсності.
		Дозволи на проведення будівельних робіт були видані на підставі проектної документації у складі будівельного генерального плану, паспортів фасадів, розробленої ПП «Галтехноком» та ДП ДІПМ «Містопроект» та документів про затвердження проектної документації (наказ №32 від 21.02.2008 р. та наказ №25б від 06.03.2008 р.).
		Вихідними даними, необхідними на той час для розробки проектної документації, а, відтак і подальшого отримання дозволу, були архітектурно-планувальне завдання (єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок, визначені місцевими правилами забудови,  для проектування об`єктів, що визначені як переважні види забудови в межах окремої зони) і технічні умови.
		При цьому лише в 2009 році, тобто вже після отримання позивачем дозволів, до Закону України «Про планування і забудову територій» було внесено зміни, які визначили основними складовими вихідних даних є містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта містобудування; завдання на проектування. 
		У зв`язку з цим, поширена відповідачем інформація стосовно відсутності містобудівних умов та обмежень хоча і є достовірною (оскільки позивач не міг отримати в 2008 році дозвіл на підставі проектної документації, розробленої з вихідними даними, які стали обов`язковими в 2009 році) проте викладена неправдиво та перекручено, без вказівки на те, що позивач не має, проте водночас і не може та не повинен мати такого документу. 
		Відповідач також поширив інформацію «Це єдиний забудовник, який ігнорує всі норми закону і без жодних документів самозахоплює ділянки й підробляє документи»  зазначив міський голова». Інформація про ігнорування позивачем всіх норм закону, на думку суду, стосується саме самозахоплення ділянки без жодних документів і підроблення документів.
		Варто зазначити, що за ч.1 ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		За змістом статті 11 Загальної декларації прав людини, кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.
		Відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Відповідно до ч.1 ст.17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Факт того, чи мало місце діяння та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, встановлюється судом при ухваленні вироку (стаття 368 КПК України).
		Самовільне зайняття земельної ділянки та підроблення документів є кримінальними правопорушеннями, а відповідач не надав доказів існування обвинувального вироку суду, яким встановлено факт вчинення таких діянь, вчинення їх від імені та в інтересах позивача та вину уповноваженої особи товариства в цьому, а тому згадана інформація є недостовірною.
		Посилання відповідача на неправовмірне видання дозволів за відсутності в дійсності необхідних передбачених для цього документів є безпідставним, так як відповідні дозволи видавались на підставі зазначених в них документів, які були достатніми для такого видання. Станом на даний час всі дозволи є чинними, нескасованими та повинні братись до уваги.
		Не свідчить про незаконність будівництва об`єктів і той факт, що ПрАТ «Ірокс» не подало всіх необхідних для присвоєння поштової адреси документів і з цього приводу існували судові спори і рішення, а також подання скарг мешканцями, у зв`язку з тим, що такі факти не впливають на законність здійснення самого будівництва, яке проводилось за наявності законних підстав, та закінчилось введенням об`єктів в експлуатацію.
		З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що інформація, поширена відповідачем щодо позивача у статтях, є недостовірною, що довів позивач та не зміг спростувати відповідач.
		Разом тим не вся інформація, спростувати яку просить ПрАТ «Ірокс», може бути спростованою, оскільки деякі з наведених позивачем фраз та речень мають характер оціночних суджень.
		Відповідно до ст.30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
		Таким чином, ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати його.
		У своєму рішенні від 10.06.2006 р. у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 10 Конвенції.
		За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту. Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
		Так, у відеозаписі від 09.08.2017 р. під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс» позивач вважає недостовірною таку інформацію: «Ну, тим забудовником мають займатися правоохоронні органи, тому, що вони порушують всі норми чинного законодавства. Вони фактично вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради... Один забудівельник вважає, що йому закон не писаний... Як якщо будується будинок давати йому п`яту категорію складності? Для чого, для того щоб уникати контролю зі сторони міських служб? Це також є правопорушення...»
		Суд переконаний, що з усього наведеного фактичні дані містить лише така інформація: «[…] вони порушують всі норми чинного законодавства. Вони фактично вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради». Як було зазначено вище, така інформація не знайшла свого підтвердження та визнана судом недостовірною.
		Натомість решта речень і фраз є оціночними судженнями посадової особи відповідача  міського голови А.Садового, який дає власну негативну оцінку дій позивача та висловлює своє переконання про те, що діяльність позивача мають перевірити правоохоронні органи. Те, що йдеться про оціночні судження, випливає і з вживання особою такого стилістичного засобу як риторичне запитання та фразеологізму «закон не писаний».
		У статті від 12.04.2019 р. під назвою «Мерія вчергове закликає мешканців Львова не купувати квартири лише в перевірених забудовників» позивач вказує на інформацію: «...у Львові є ряд незаконних дій з боку підприємців, які протиправно здійснюють будівництво багатоповерхових будинків без відповідних дозволів... Серед них  такі об`єкти незаконного будівництва у м. Львові: Замовник будівництва: ПАТ «ІРОКС», об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м. Львів, вул.Шевченка, 418». Порушення усіх цих об`єктів будівництва полягають у такому: на об`єкти відсутні документи на право землекористування та відсутні вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки). Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у цих забудовників.».
		Не може вважатись такою, що містить інформацію, яка здатна бути спростованою, фраза «..у Львові є ряд незаконних дій з боку підприємців, які протиправно здійснюють будівництво багатоповерхових будинків без відповідних дозволів», так як вона є безособовим узагальненням, певним вступом, «зав`язкою» до опублікованого матеріалу.
		Твердження «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у цих забудовників», висловлене самою ж мерією на власному веб-сайті, не містить фактичних обставин, а свідчить про зроблений міською радою внаслідок аналізу відомої їй інформації висновок не рекомендувати населенню купівлю таких квартир.
		Схожі за змістом та способом викладу судження наявні і у статті від 21.08.2019 р. під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс»: «[…] мешканців закликають не купувати квартири в новобудовах цього забудовника», а також у статті від 30.09.2019 року під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»: «Мерія вчергове застерігає мешканців від придбання квартир у недобросовісних забудовників».
		Фрази спрямовані на спонукання мешканців утриматись від придбання квартир, свідчить про власне переконання міської ради і також не здатні бути спростованими в розумінні ст.377 ЦК України.
		На думку суду, у статті від 27.09.2019 року під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул.Шевченка, 418» вся інформація, про яку заявляє позивач, може бути спростована та є недостовірною.
		Так, як було встановлено судом вище, інформація про ігнорування позивачем всіх норм закону не є загальною, а стосується саме невиконання норм, які не дозволяють самозахоплення ділянки без жодних документів і підроблення документів. Крім того суд вважає, що обставини того чи є позивач саме єдиним забудовником у м.Львові, який «самозахоплює ділянки й підробляє документи» або ж у м.Львові існують і інші такі забудовники також можуть бути перевіреними та спростованими, виходячи навіть з того, що в одній зі статей міська рада наводить перелік забудовників об`єктів незаконного будівництва, який не обмежується одним позивачем. 
		Отже, інформація, яку оспорює позивач, в частині є такою, що може бути спростована, а суд встановив підставність визнання її недостовірною, проте в іншій частині  становить собою оціночні судження, доведення чи спростування яких не здійсненним взагалі.
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Чинне законодавство не містить визначення такого поняття як ділова репутація, так як вона є морально-етичною категорією і одночасно особистим немайновим правом, якому закон надає значення самостійного об`єкту судового захисту, проте загалом під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. 
		Згідно з пп.5, 6 інформаційного листа ВГС від 28.03.2007 р. №01-8/184 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію» ділову репутацію юрособи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, торговельних марок та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.
		Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення в будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку із чим знижується вартість його нематеріальних активів.
		Суд погоджується з позивачем в тому, що поширена інформація є негативною та шкодить його діловій репутації, оскільки така принижує статус позивача в очах суспільства, партнерів та клієнтів, через те, що необґрунтовано ставить під сумнів дотримання позивачем у його діяльності норм законодавства.
		Внаслідок поширення відповідачем спірної інформації відбулося порушення особистих немайнових прав позивача, а дана інформація шкодить діловій репутації позивача та дискредитує останнього.
		Отже, при розгляді справи судом встановлено, що відповідач є автором інформації та власником веб-сайту, на якому розміщено таку інформацію, тобто є поширювачем інформації, інформація стосується позивача, дійсно була поширена в мережі Інтернет (за винятком інформації з однієї статті) та є негативною і недостовірною (окрім наведених оціночних суджень, які не здатні бути достовірними або недостовірними).
		Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
		Задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
		Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
		У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
		Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. 
		Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. 
		За загальним правилом, встановленим в п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
		Проте, відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
		Враховуючи те, що спір виник з вини відповідача, який неодноразово протиправно поширив негативну та недостовірну інформацію, а пропорції часткового задоволення вимог немайнового характеру точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), суд вважає за можливе покласти на відповідача судовий збір повністю.
		Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позов задоволити частково.
		2.Визнати недостовірною і такою, що принижує ділову репутацію Приватного акціонерного товариства «Ірокс», інформацію, опубліковану Львівською міською радою у всесвітній мережі Інтернет на веб-ресурсі «city-adm.lviv.ua» а саме:
		 21.08.2019 року у статті під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс»: «[…] ПрАТ «Ірокс» у Львові протиправно здійснює будівництво низки багатоповерхових будинків без відповідних дозволів. […] йдеться про багатоквартирні житлові будинки на вулицях: […] вул. Шевченка, 418.»
		 30.09.2019 року о 16:59 год. у статті під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»: «[…] об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. […] на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові.»
		 12.04.2019 року у статті під назвою «Мерія вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників»: «[…] об`єкти незаконного будівництва у м.Львові: Замовник будівництва: ПАТ «ІРОКС», об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 418». Порушення усіх цих об`єктів будівництва полягають у такому: на об`єкти відсутні документи на право землекористування та відсутні вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки).»
		 09.08.2017 року у відеозаписі під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс»: «[…] вони порушують всі норми чинного законодавства. Вони фактично вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради.»
		 27.09.2019 року у статті під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул.Шевченка, 418»: «Це єдиний забудовник, який ігнорує всі норми закону і без жодних документів самозахоплює ділянки й підробляє документи».
		2.Зобов`язати Львівську міську раду спростувати шляхом повідомлення про ухвалене рішення суду у справі, включаючи публікацію його повного тексту в місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням, інформацію, опубліковану у всесвітній мережі Інтернет на веб-ресурсі «city-adm.lviv.ua» а саме:
		 21.08.2019 року у статті під назвою «Мерія застерігає мешканців від купівлі квартир у забудовника-афериста ПрАТ «Ірокс»: «[…] ПрАТ «Ірокс» у Львові протиправно здійснює будівництво низки багатоповерхових будинків без відповідних дозволів. […] йдеться про багатоквартирні житлові будинки на вулицях: […] вул. Шевченка, 418.»
		 30.09.2019 року о 16:59 год. у статті під назвою «Мерія закликає мешканців не купувати квартири у компанії-забудовника «Ірокс»: «[…] об`єкти на вул. Шевченка, 418, де компанія-забудовник «Ірокс» веде будівництво двох суміжних об`єктів без жодних належних дозволів. […] на рахунку «Ірокса» вже є низка незаконних забудов у Львові.»
		 12.04.2019 року у статті під назвою «Мерія вчергове закликає мешканців Львова купувати квартири лише в перевірених забудовників»: «[…] об`єкти незаконного будівництва у м.Львові: Замовник будівництва: ПАТ «ІРОКС», об`єкт будівництва: «Будівництво багатоповерхових житлових будинків за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 418». Порушення усіх цих об`єктів будівництва полягають у такому: на об`єкти відсутні документи на право землекористування та відсутні вихідні дані (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки).»
		 09.08.2017 року у відеозаписі під назвою «А. Садовий прокоментував ситуацію з будівництвом компанії «Ірокс»: «[…] вони порушують всі норми чинного законодавства. Вони фактично вилучають землю, не отримуючи відповідних документів від міської ради»
		 27.09.2019 року у статті під назвою «Ці будинки мають бути знесені, як незаконно збудовані»,  міський голова про будівництво «Іроксом» на вул.Шевченка, 418»: «Це єдиний забудовник, який ігнорує всі норми закону і без жодних документів самозахоплює ділянки й підробляє документи».
		3.Стягнути з Львівської міської ради, м.Львів, пл.Ринок, 1 (ідентифікаційний код 04055896) на користь Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м.Львів, вул.Буйка, 17А (ідентифікаційний код 23958651) 3842 грн судового збору.
		4.В задоволенні решти позову відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		В судовому засіданні 25.06.2020 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 06.07.2020 р.
		 
		 
		Суддя З.П. Гоменюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...