Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/398/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Інші справи та матеріали.
Надіслано судом: 10.07.2020. Зареєстровано: 12.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2020.
Дата набрання законної сили: 08.07.2020
Номер судового провадження: 11-кп/803/1953/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017040340001896

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/1953/20 Справа № 182/398/18   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2020 року                                м. Дніпро
		   Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді       ОСОБА_2 ,
		суддів      ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 ,
		   
		за участю секретаря судового засідання      ОСОБА_5 ,
		прокурора         ОСОБА_6 ,     
		захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,              (приймають участь в режимі 
		відеоконференції), 
		обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		(приймають участь в режимі 
		відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінальногопровадження № 12017040340001896за апеляційними скаргамиобвинуваченого ОСОБА_9 ,захисника ОСОБА_7 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалуСаксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 13травня 2020року щодо
		  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, п.п. 1, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України;
		  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.4ст.187,ч.2ст.15п.6ч.2ст.115,ч.3ст.289,ч.1ст.263 КК України, 
		яким продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 липня 2020 року,
		ВСТАНОВИЛА:
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9  просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову ухвалу, якою змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з використанням електронного засобу контролю. 
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оголошення повного тексту ухвали відбулося без його участі, що є порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Також клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою було вручено за 10 хвилин до початку судового засідання, судом не було надано часу для ознайомлення з вказаним клопотанням. Крім того, суд першої інстанції позбавив його можливості висловити свою думку з приводу клопотання прокурора.
		Стверджує, що в матеріалах провадження відсутні докази щодо його причетності до інкримінованого йому кримінального правопорушення. 
		Вказує на те, що прокурором не було доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. 
		Зазначає, що жоден з потерпілих та свідків, які були раніше допитані судом не підтвердили його причетність до вчинених злочинів. 
		Звертає увагу на те, що справа слухається в суді тривалий час, більше 3 років.
		Посилається на те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні 4 малолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем проживання.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
		Вказує, що прокурором було порушено вимоги ст. 184 КПК України та клопотання про продовження строку запобіжного заходу було вручено стороні захисту, менше ніж за три години до початку судового засідання. 
		Зазначає, що ОСОБА_10 має постійне місце проживання в м. Нікополь, міцні соціальні зв`язки, батьків похилого віку, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, не порушував громадський порядок, раніше не судимий. Обвинувачений ОСОБА_10 з моменту затримання надавав повні та об`єктивні свідчення про причетність до подій, які інкриміновані йому досудовим слідством. 
		Зазначає,що ОСОБА_10 утримується підвартою більше2років,за цейперіод булипроведені всінеобхідні процесуальніслідчі дії,проведені всінеобхідні експертизипо справі,допитані свідки,потерпілі,тому впливатина їхпоказання ОСОБА_10 не маєзмоги. 
		Речові докази зафіксовані та долучені до матеріалів провадження, а тому їх знищення чи пошкодження не цей час є неможливим.
		Також в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які дають підстави вважати, що ОСОБА_10 має намір переховуватися від суду або продовжувати злочинну діяльність.
		Ухвалою Саксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 13травня 2020року  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 липня 2020 року.
		Суд першоїінстанції вобґрунтування свогорішення зазначив,що визначений під час досудового розслідування судом строк тримання обвинувачених під вартою, був продовжений судом до 15 травня 2020 року. До спливу цього продовженого строку судове провадження не може бути закінченим.
		Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі. З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч.1 КК України, а саме, що обвинувачені, побоюючись покарання, можуть переховатися від суду або впливати на інших учасників, тобто перешкодити встановленню істини по справі, а також вчинити інший злочин. Тому суд вважав, що доцільним є продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою. Інший, більш м`який запобіжний захід, на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків. При цьому суд взяв до уваги відомості про особи обвинувачених, а саме, що ОСОБА_9 раніше не судимий, не працює, має дружину та дітей, а ОСОБА_10 раніше не судимий, має родину, та вважав, що ці відомості не зменшують встановлені судом ризики.
		Заслухавши доповідь судді, думку обвинувачених та їх захисників, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу суду залишити без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційних скарг не підлягають задоволенню з таких підстав.
		Рішенням Конституційного суду України від 13 червня 2019 року за № 4-р/2019 визнано таким, що є неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
		Згідно із ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
		Відповідно до матеріалів провадження, на розгляді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт №12017040340001896 від 11 травня 2017 року щодо  ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 1, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст.185, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_11 , обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 185, ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України, ОСОБА_12 , обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 185, ч.4 ст. 187, ст.257, ч. 4 ст. 289 КК України.
		З матеріалівпровадження встановлено,що ухваламислідчого суддіНікопольського міськрайонного судуДніпропетровської області від 20 липня 2017 року до  ОСОБА_10  та 21 липня 2017 року до  ОСОБА_9  було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
		Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції, яке розглядалось 13 травня 2020 року були заявлені клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  ОСОБА_10  та  ОСОБА_9 з тих підстав, що ризики, передбачені п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були визначені раніше, продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого; вчинити інше кримінальне правопоршення.
		Розглядаючи вказані клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
		Під час апеляційного розгляду ухвали суду встановлено, що зазначені вимоги закону були дотримані в повному обсязі.
		Колегія суддів вважає, що судом правильно встановлена наявність ризику того, що обвинувачений може переховуватися від суду, тому що ОСОБА_10 та  ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні значної кількості особливо тяжких кримінальних правопорушень, покарання за вчинення яких передбачає позбавлення волі строком від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, а тому обвинувачені ОСОБА_10 та  ОСОБА_9 , побоюючись покарання та знаходячись на волі, можуть переховуватись від суду, впливати на інших учасників кримінального провадження, оскільки триває розгляд кримінального провадження, яке перебуває на стадії підготовчого судового засідання, а тому дослідження доказів судом не проводилось, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		Підстав для застосування судом до ОСОБА_10 і  ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає, з огляду на вищевикладені обставини, а також те, що ОСОБА_10 та  ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які вчинялись за попередньою змовою групою осіб, за заздалегідь розробленим планом із застосуванням вогнепальної зброї, в спосіб небезпечний для життя і здоров`я особи, що спричинило тяжкі наслідки, що вказує на наявність суспільного інтересу.
		Враховуючи, що продовжує тривати судовий розгляд з урахуванням значної кількості обвинувачених та вчинених епізодів кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, а тому встановлені ризики за п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст.177 КПК України продовжують існувати.
		Посилання в апеляційних скаргах на те, що відсутні докази вини обвинувачених  ОСОБА_10 та  ОСОБА_9  не є слушним, так як встановлення вини обвинувачених не є предметом апеляційного перегляду в межах постановленої ухвали, яка оскаржується, оскільки встановлення наявності чи відсутності вини відбувається за вироком суду.
		Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченим ОСОБА_10 та  ОСОБА_9 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про осіб обвинувачених, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
		Твердження захисника та обвинуваченого  ОСОБА_9 про те, що обвинувачені перебувають під вартою вже тривалий час не є підставою для застосування до них більш м`якого запобіжного заходу, оскільки розгляд кримінального провадження ще триває, а також продовжують існувати встановлені судом ризики. 
		Доводи про те, що  ОСОБА_10 та  ОСОБА_9 раніше несудимі,мають родини,не єтакими,що зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики.
		Посилання в апеляційних скаргах на те, що прокурором несвоєчасно було подано клопотання та обвинувачених, і їх захисників, не було ознайомлено із клопотанням про продовження запобіжного заходу, наданим під час судового засідання прокурором, не приймається до уваги, оскільки відповідно до журналу судового засідання від 13 травня 2020 року прокурором були заявлені клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, обвинувачені ОСОБА_10 та  ОСОБА_9 заперечували щодо задоволення вказаних клопотань, також заперечували їх захисники - ОСОБА_8 і ОСОБА_13 та просили змінити обвинуваченим запобіжний захід на домашній арешт, та не просили надати час для ознайомлення із клопотанням прокурора, що підтверджується технічним носієм інформації, на якому зафіксовано вищевказане судове засідання (а. м. п. 19-20).
		Під час апеляційного перегляду обвинуваченим та захисникам надано можливість реалізувати свої права, в тому числі щодо надання пояснень, які сторона захисту реалізувала на власний розсуд.
		Посилання захисника  ОСОБА_7 на те, що відсутній ризик знищення або спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки речові докази зафіксовані і долучені до матеріалів кримінального провадження не приймається до уваги, тому що вказаний ризик прокурором у клопотанні не заявлявся, а тому судом першої інстанції він не встановлювався.
		Будь-яких порушень КПК України при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду залишити без змін, а апеляційні скарги  залишити без задоволення.
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 ,захисника ОСОБА_7 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_10 на ухвалуСаксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 13травня 2020року - залишити без задоволення.
		Ухвалу Саксаганського районногосуду м.Кривого РогуДніпропетровської областівід 13травня 2020року щодо  ОСОБА_9  та ОСОБА_10   залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		_____________                _________             __________
		ОСОБА_2              ОСОБА_3              ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...