Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/17777/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2020. Зареєстровано: 14.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2020.
Дата набрання законної сили: 13.07.2020
Номер судового провадження: 2/752/434/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/17777/17 
		Провадження № 2/752/434/20
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		       11 червня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді                         Хоменко В.С.
		при секретарі                                 Павлюх П.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес»,  ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		у вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 12.12.2016 року водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1 на Дарницькому мосту у м. Києві в напрямку лівого берегу, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого спричинив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , якого після удару відкинуло ліворуч на автомобіль «Вольво» д.н. НОМЕР_3 під його керуванням.
		Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.12.2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, що мало наслідком вказану ДТП.
		На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ серії АК/1925994 в ПрАТ «СК «Юнівес» з лімітом відповідальності - 100 000,00 грн.
		На підставі документів, поданих ним до ПрАТ «СК «Юнівес», останнє 05.01.2017 року здійснило страхове відшкодування у розмірі 30 000,00 грн.
		Однак, вважає, що вказана сума страхового відшкодування є заниженою.
		Тому, просив стягнути з стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» недоплачене страхове відшкодування у розмірі 70 000,00 грн., з ОСОБА_2 - 21 988,35 грн., а також судові витрати у справі.
		В подальшому, позивач, посилаючись на висновок судового експерта № 322/18 від 21.09.2018 року, уточнив позовні вимоги та просив суд з стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес» недоплачене страхове відшкодування у розмірі 70 000,00 грн., з ОСОБА_2 - 51 599,83 грн., а також пропорційно судові витрати у справі: 5 000,00 грн. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у підготовці та поданні позовної заяви; 3 100,00 грн. витрат, пов`язаних із оплатою послуг судового експерта по проведенню судової автотоварознавчої експертизи у справі; 9 000,00 грн. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у підготовці та поданні уточненої позовної заяви; 1 216,00 грн. судового збору (т. 1 а.с. 229-232).
		21.11.2019 року позивач у зв`язку із добровільним задоволенням ПрАТ «СК «Юнівес» та сплатою 14.11.2019 року 70 000,00 грн. страхового відшкодування подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_2 - 51 599,83 грн., а також пропорційно судові витрати у справі: 5 000,00 грн. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у підготовці та поданні позовної заяви; 3 100,00 грн. витрат, пов`язаних із оплатою послуг судового експерта по проведенню судової автотоварознавчої експертизи у справі; 9 000,00 грн. витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у підготовці та поданні уточненої позовної заяви; 1 216,00 грн. судового збору (т. 2 а.с. 13).
		Ухвалою судді Хоменко О.Л. від 07.09.2017 року відкрито провадження у справі (т. 1 а.с. 45).
		Ухвалою від 29.10.2018 року справу прийнято до провадження суддею Новаком А.В. та призначено підготовче засідання на 01.04.2019 року (т. 1 а.с. 169-170).
		Ухвалою від 15.02.2019 року справу прийнято до провадження суддею Хоменко В.С. з проведенням розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.04.2019 року (т. 1 а.с. 218-219).
		18.04.2019 року справа не розглядалась, підготовче засідання призначено на 20.08.2019 року (т. 1 а.с. 247).
		Ухвалою від 20.08.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд справи на 26.11.2019 року (т. 2 а.с. 4).
		26.11.2019 року справа не розглядалась, розгляд справи призначено на 17.03.2020 року (т. 2 а.с. 16).
		17.03.2020 року справа не розглядалась, розгляд справи призначено на 11.06.2020 року (т. 2 а.с. 21).
		13.04.2018 року до суду надійшов відзив ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес», згідно якого останнє проти заявленого позову заперечило, вважаючи його безпідставним та недоведеним. Вказало про те, що дії страхової компанії повністю відповідають законодавству, при настанні страхового випадку потерпілому було виплачено страхове відшкодування у порядку та спосіб, визначені законом. Просило у задоволенні позову відмовити (т. 1 а.с. 111-113).
		В судове засідання 11.06.2020 року позивач не з`явився, від представника останнього надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності та зазначенням того, що уточнені позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.
		Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Юнівес», будучи в установленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце судового розгляду справи, явку представника в судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило.
		Відповідач ОСОБА_2 , будучи в установленому законом порядку повідомленим про час, дату та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.
		Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
		На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що 12.12.2016 року водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ» д.н. НОМЕР_1 на Дарницькому мосту у м. Києві в напрямку лівого берегу, не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого спричинив зіткнення з автомобілем «Фольксваген» д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , якого після удару відкинуло ліворуч на автомобіль «Вольво» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 .
		Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.01.2017 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (т. 1 а.с. 4-5).
		Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
		З огляду на викладене, позивач звільнений від доказування підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки вина  ОСОБА_2 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
		На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за полісом ОСЦПВВНТЗ серії АК/1925994 в ПрАТ «СК «Юнівес» з лімітом відповідальності - 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. (т. а.с. 38, звор.).
		На підставі документів, поданих позивачем до ПрАТ «СК «Юнівес», останнє, визнавши ДТП, що мала місце 12.12.2016 року страховим випадком, 05.04.2017 року здійснило страхове відшкодування у розмірі 30 000,00 грн. (т. 1 а.с. 36).
		Вказане також не заперечено сторонами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України.
		Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача СПД ОСОБА_5 10.01.2017 року складено звіт про визначення вартості матеріального збитку, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_3 складає 121 988,35 грн., вартість відновлювального ремонту - 360 044,89 грн. (т. 1 а.с. 5-34).
		За складання вказаного звіту позивачем сплачено 2 500,00 грн. (т. 1 а.с. 35).
		Заперечуючи проти пред`явлених вимог та їх обґрунтування, зокрема, звіт про визначення вартості матеріального збитку від 10.01.2017 року, відповідач - ПрАТ «СК «Юнівес» посилалось на звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_3 № 160217-4 від 16.02.2017 року, згідно якого вартість матеріального збитку склала 261 444,44 грн., ринкова вартість ТЗ - 261 444,44 грн., залишкова вартість ТЗ - 231 444,44 грн., та вказало на те, що оскільки автомобіль позивача фізично знищений, розмір страхового відшкодування визначений як різниця вартості ТЗ до та після ДТП, а, отже, остання склала 30 000,00 грн. (261 444,44 грн. - 231 444,44 грн.) (т. 1 а.с. 52-85, 115-153).
		15.08.2018 року позивачем було замовлено судовому експерту Ковалю І.М. проведення автотоварознавчої експертизи КТЗ, за наслідками якого 21.09.2018 року останнім складено висновок експерта № 332/18 судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі № 752/17777/17, оригінал якого долучено до матеріалів справи.
		Згідно висновку експерта № 332/18 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_3 становить 326 714,66 грн., ринкова вартість автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_3 в пошкодженому стані станом на 12.12.2016 року становить 177 614,83 грн. (т. 1 а.с. 182-214).
		04.11.2019 року ПрАТ «СК «Юнівес» сплачено позивачу 70 000,00 грн. (т. 2 а.с. 14).
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
		Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
		Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується спеціальним законом - Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Відповідно до п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
		Страхові виплати згідно п. 9.4. цієї статті за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
		Пунктом 12.1 ст. 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
		За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
		У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону).
		Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (ст. 12 Закону).
		Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону, який згідно зі ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
		У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним - йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.
		Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним - відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Страховою компанією в ході розгляду справи визнано вимоги позивача обґрунтованими і сплачено 70 000,00 грн. з урахуванням ліміту відповідальності у розмірі 100 000,00 грн. та вже сплачених 30 000,00 грн.
		За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		З огляду на зазначене, відшкодування шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
		Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
		Частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
		Норми статей 1166, 1188 ЦК України передбачають презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є правовою підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди. З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України), відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК). Потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
		Стороною відповідача ОСОБА_2 зазначена вище презумпція не спростована, що дає підстави суду для висновку про наявність вини  ОСОБА_2 як заподіювача шкоди.
		Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.
		Згідно висновку експерта № 332/18 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_3 становить 326 714,66 грн., ринкова вартість автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_3 в пошкодженому стані станом на 12.12.2016 року становить 177 614,83 грн.
		Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
		Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на викладене, суд надходить до висновку про те, що, позиція позивача є доведеною, обставини того, що автомобіль позивача був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля під керуванням відповідача, а тому останній повинен відшкодовувати завдану позивачу майнову шкоду.
		Суд вважає за можливе покласти в основу судового рішення висновок експерта № 332/18 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Вольво» д.н. НОМЕР_3 , наданий позивачем, а тому з відповідача підлягає стягненню 49 099,83 грн. (326 714,66 грн. - 177 614,83 грн. - 100 000,00 грн.).
		Підстави для неприйняття судом до уваги висновку експерта № 332/18 від 21.09.2018 року у суду відсутні, останній є ясним, чітким, зрозумілим, достатньо повним, містить вичерпні відповіді на всі поставлені питання, відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року.
		Докази на підтвердження зворотного в розпорядження не надані, відповідачами останній в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не спростований.
		Крім того, заперечення щодо неправомірних дій судового експерта Коваля І.М. в матеріалах справи відсутні.
		Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.  Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.  До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:  1) на професійну правничу допомогу;  2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;  3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;  4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно частин 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
		Згідно ч. ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.  Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача;  2) у разі відмови в позові - на позивача;  3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 216,00 грн. (944,88 грн. (т. 1 а.с. 1) + 271,12 грн. (т. 1 а.с. 233).
		01.10.2018 року позивачем за складання судового висновку експерта № 332/18 від 21.09.2018 року сплачено 3 100,00 грн. (т. 1 а.с. 180).
		30.08.2017 року між АБ «Кузьмін та партнери» та позивачем укладено договір про надання правової допомоги № 30/08-17 (т. 1 а.с. 40).
		27.03.2019 року між АО «Гранд Груп Партнерс» та позивачем укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 0049/1-ц (т. 1 а.с. 234-237), за надані послуги якого ОСОБА_1 11.04.2019 року сплачено 9 000,00 грн. (т. 1 а.с. 238).
		З огляду на положення вищевказаних статей ЦПК України суд надходить до висновку про стягнення з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам судових витрат по справі на користь позивача, а саме: з ПрАТ «СК «Юнівес» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню (67,07%): судовий збір у розмірі 815,57 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 6 036,30 грн., витрати на послуги експерта - 2 079,17 грн.; з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню (32,93%): судовий збір у розмірі 400,43 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 2 963,70 грн., витрати на послуги експерта - 1 020,83 грн.
		Заявлені позивачем вимоги про стягнення на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. задоволенню не підлягають через їх недоведеність, оскільки при наявності договору про надання правової допомоги № 30/08-17 від 30.08.2017 року в розпорядження суду не надано ні акту приймання - передачі наданих послуг за договором про надання правої допомоги, ні розрахункових документів про оплату наданих послуг та їх розмір.
		Задовольняючи вимоги про стягнення з ПрАТ СК «Юнівес» витрат за складання судового висновку експерта № 332/18 від 21.09.2018 року суд виходить з положень п. 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження), та з того, що позивачем, чого не заперечив відповідач, звернення до страхової було здійснено 05.01.2018 року і протягом визначених законом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик не направити свого представника на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
		Решта вимог позивача задоволенню не підлягають з огляду на заявлені вимоги та їх обґрунтування з урахуванням доказів, покладених в основу судового рішення.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 6, 9, 22-31, 29, 34, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 22, 23, 625, 988, 979, 1166, 1188 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 7,8,9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 223,258, 262, 264,265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес»,  ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 815,57 грн. (вісімсот п`ятнадцять гривень 57 копійок), витрати на правничу допомогу у розмірі 6 036,30 грн. (шість тисяч тридцять шість гривень 30 копійок), витрати на послуги експерта - 2 079,17 грн. (дві тисячі сімдесят дев`ять гривень 17 копійок).
		Стягнути з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі 49 099,83 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`яносто дев`ять гривень 83 копійки), судовий збір у розмірі 400,43 грн. (чотириста гривень 43 копійки), витрати на правничу допомогу у розмірі 2 963,70 грн. (дві тисячі дев`ятсот шістдесят три гривні 70 копійок), витрати на послуги експерта - 1 020,83 грн. (тисяча двадцять гривень 83 копійок).
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Відомості щодо учасників справи:
		Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;
		Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Юнівес», код ЄДРПОУ 32638319, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72.
		Відповідач -  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Суддя                                                  В.С. Хоменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...