Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/4971/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2020. Зареєстровано: 15.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2020.
Дата набрання законної сили: 08.07.2020
Номер судового провадження: 22-ц/818/3016/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 639/4971/18                    Головуючий суддя І інстанції Горбунова Я. М.
		Провадження № 22-ц/818/3016/20                Суддя доповідач Яцина В.Б.
		Категорія: Інші справи позовного провадження
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 липня 2020 року                             м. Харків.
		Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
		головуючого судді - Яцини В.Б.
		суддів:         - Котелевець А.В., Хорошевського О.М.,
		за участю секретаря : Семикрас О.В.,
		розглянуву відкритомусудовомузасіданніапеляційні скарги представника ОСОБА_1  адвоката Мороко Олега Олеговича та Державного підприємства «Сетам» на рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Горбунової Я.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області, Державного підприємства «Сетам», треті особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у Харківській області про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу та акту про проведення електронних торгів, стягнення грошових коштів, 
		 
		встановив:
		Позивач звернувся до суду із позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, в якому просить визнати недійсними електронні торги, проведенні 22.06.2018 р. з реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 , скасувати протокол проведення електронних торгів № 340531 від 25.06.2018 р., скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки від 10.07.2018 р., затверджений начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Амельченко В.П., стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області на його користь грошові кошти в сумі 1 064 000 грн. та стягнути з Державного Підприємства «Сетам» на його користь грошові кошти в сумі 56 000 грн.
		В обґрунтування позову зазначив, що в ході виконання виконавчого провадження № 55785442 головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Писаренко О.С., на підставі виконавчого листа № 639/5701/17 від 11.01.2018 р., виданого Жовтневим районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 588121,52 грн., передано на реалізацію шляхом проведення електронних торгів до ДП «Сетам» нерухоме майно боржника - квартиру АДРЕСА_1 .
		За результатами проведення аукціону переможцем відповідних електронних торгів згідно протоколу ДП «Сетам» № 340531 від 25.06.2018 р. визнано позивача ОСОБА_1 . Ціна продажу складала 1 120 000 грн., яка повністю була сплачена покупцем, а саме, 19.06.2018 р. позивачем внесено платіж у сумі 48 181,96 грн. на рахунок ДП «Сетам» в якості гарантійного внеску для участі в торгах; 03.07.2018 р. позивачем внесено 1 064 000 грн. на рахунок державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області за придбання предмету торгів, згідно відповідного протоколу № 340531; 04.07.2018 р. позивачем сплачено 7 818,04 грн. додаткової винагороди ДП «Сетам» на рахунок останнього.
		10.07.2018 р. головним державним виконавцем Писаренко О.С. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого ДП «Сетам» на підставі Порядку реалізації арештованого майна проведено реалізацію вказаного вище нерухомого майна боржника.
		В акті вказано, що майно належало боржнику ОСОБА_2 , що фактично, як на момент передачі даного майна на реалізацію, так і на момент самої реалізації майна, не відповідало дійсності.
		Після проведення електронних торгів при зверненні позивача до державного реєстратора щодо оформлення прав власності на придбане ним нерухоме майно стало відомо, що згідно набувшого законної сили рішення Московського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 643/2513/17 від 07.12.2017р., а також інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна 25.04.2018р. право власності на спірну квартиру зареєстровано за територіальною громадою в особі Харківської міської ради Харківської області. Крім того, відповідно до встановлених Московським районним судом м. Харкова обставин, викладених у вказаному вище рішенні, право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі підробних документів, в зв`язку із чим відповідне право судом скасовано.
		При цьому разом з заявкою на реалізацію майна державним виконавцем подано інформацію про чинні обтяження майна, що не відповідає дійсності. Зокрема при передачі майна на реалізацію до ДП «Сетам» 10.04.2018 державним виконавцем не вказано чинні обтяження майна, які на той момент зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек).
		Натомість, згідно відповідного витягу станом на час подачі заявки до ДП «Сетам» на майно, що передається на реалізацію накладено три таких обтяження: арешт майна на підставі ухвали суду, внесений 24.03.2017; арешт майна на підставі ухвали суду, внесений 10.01.2017; заборона на майно на підставі договору іпотеки, внесена 29.11.2016.
		Названі обтяження продовжують існувати і по даний час.
		Разом з цим, з наданих ДП «Сетам» матеріалів, що надійшли від державного виконавця встановлено, що останнім надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, яка, з незрозумілих причин, датована наступним днем після направлення відповідної заяви на реалізацію майна. Викладене свідчить, що на момент направлення заявки державним виконавцем, він взагалі не мав чинної інформації про обтяження майна, а отримав її лише наступного дня. До того ж отримана в такий спосіб інформація не відповідає дійсності, оскільки не містить вказаних вище, раніше зареєстрованих та чинних на той час двох обтяжень. Натомість в ній наявна лише інформація про обтяження на підставі договору іпотеки, що внесена 29.11.2016 р., однак інформація про два судові арешти в ній відсутня. При цьому відповідна інформаційна база одна та державний виконавець мав повний доступ до необхідної інформації, тому причини та спосіб укриття інформації про наявні арешти майна від організатора аукціону залишаються незрозумілими. За таких обставин, позивач вважає, що аукціон проведено на підставі недостовірних відомостей та без урахування дійсних обтяжень.
		Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року позов задоволено частково. 
		Визнано недійсними електронні торги, проведенні 22.06.2018 року з реалізації предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Скасовано протокол проведення електронних торгів № 340531 від 25.06.2018 року. Скасовано акт про реалізацію предмета іпотеки від 10.07.2018 року, затверджений начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Амельченко В.П. 
		Стягнуто з Державного Підприємства «Сетам» грошові кошти в сумі 56 000 грн. на користь ОСОБА_1 . 
		В задоволенні іншої частини позову відмовлено. 
		Вирішено питання розподілу судових витрат.
		   Не погодившись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Мороко О.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 1064000 грн. скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у цій частині. 
		Також з апеляційною скаргою звернулося Державне Підприємство«Сетам», в якійпросить рішеннясуду скасуватита відмовитив задоволенніпозову вповному обсязі. 
		ПостановоюХарківського апеляційногосуду від08листопада 2019року апеляційні скарги представника  ОСОБА_1  адвоката Мороко Олега Олеговича та Державного підприємства «Сетам»  залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року  залишено без змін.
		Постановою ВерховногоСуду від18березня 2020року касаційну скаргу Державного підприємства«Сетам» -залишено беззадоволення. Касаційнускаргу ОСОБА_1 -задоволено частково.
		 ПостановуХарківського апеляційногосуду від08листопада 2019року участині вирішенняпозовних вимог ОСОБА_1 доМіжрайонного відділудержавної виконавчоїслужби поХолодногірському таНовобаварському районахміста ХарковаГТУЮ уХарківській областіпро стягненнягрошових коштівскасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. 
		В іншійчастині,що стосується результатів розгляду позову до ДП «Сетам» та його апеляційної скарги, рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року  залишено без змін.
		Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений їх доводами та вимогами лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
		Вислухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, які з`явилися у судове засідання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1  адвоката Мороко Олега Олеговича є обґрунтованими і його скаргу необхідно задовольнити, а доводи скарги Державного підприємства «Сетам» не доведені і тому цю скаргу необхідно залишити без задоволення.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на електронні торги було виставлено майно та були проведені за підробленими документами. Відповідачами фактично продано майно, яке не належить боржнику у виконавчому провадженні, а тому вони не могли бути його продавцями. Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 1064000 грн (вартість лоту) з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварськомурайонах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки зазначені грошові кошти перераховані виконавчою службою на рахунки стягувача та боржника виконавчого провадження і не перебувають у його розпорядженні. Такі вимоги до зазначених осіб позивачем не пред`являлись. Вимоги про відшкодування шкоди в порядку статті 1173 ЦК України позивачем також не заявлені. 
		Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
		Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу XПорядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажумайна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
		З аналізу частини першої статті650, частини першої статті655та частини четвертої статті656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
		Згідно із частиною першоюстатті 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина першастатті 658 ЦК України).
		Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
		В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).
		З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у аналогічній за обставинами справі № 910/856/17, яка є застосованою у цій справі відповідно до приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, дійшла висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор 
		Відповідно до абзацу 2 частини першоїстатті 216 ЦК Україниу разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		Отже у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
		 
		Судовим розглядом безспірно встановлено, що на примусовому виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП № 55785442 з примусового виконання виконавчого листа № 639/5701/17, виданого 11 січня 2018 року Жовтневим районним судом м. Харкова, про стягнення з. ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у розмірі 523 792 грн, 3% річних у розмірі 12182,63 грн, інфляційних втрат у розмірі 46 323,90 грн та судового збору у сумі 5 822,99 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили 27 грудня 2017 року.
		13 лютого 2018 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника, а саме, квартири АДРЕСА_2 .
		13 лютого 2018 року проведена державна реєстрація обтяження, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна.
		06 березня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника та складено акт.
		14 березня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
		З повідомлення про оцінку майна слідує, що вартість нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_2 складає 1 204 549 грн.
		10 квітня 2018 року начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області направлено заявку на реалізацію арештованого майна на адресу Харківської філії ДП «Сетам».
		Згідно повідомлення Харківської філії ДП «Сетам» 12 квітня 2018 року внесено до системи СЕТАМ інформацію про арештоване майно, лот 274273 - квартира АДРЕСА_2 .
		Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 22 червня 2018 року № 340531 переможцем електронних торгів став ОСОБА_1 
		10 липня 2018 року на підставі протоколу проведення електронних торгів складений та направлений позивачу акт про реалізацію предмета іпотеки.
		19 червня 2018 року позивачем сплачено 48 181,96 грн на рахунок ДП «Сетам» в якості гарантійного внеску для участі в торгах. 03 липня 2018 року позивачем внесено 1 064 000 грн на рахунок державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління у Харківській області за придбання предмету торгів згідно протоколу № 340531. 04 липня 2018 року позивачем сплачено 7 818,04 грн додаткової винагороди ДП «Сетам» (а.с.17-19).
		Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у справі № 643/2513/17 за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння визнано недійсним договір пайової участі в будівництві житлового будинку від 10 січня 2006 року № 1189/6-1 та акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 між ВАТ «Трест Житлобуд-1» та ОСОБА_4 , на підставі яких 01 листопада 2016 року проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_4 . 
		Визнано недійсним договір купівлі- продажу, посвідчений 29 листопада 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н. І. реєстровий № 3557, за змістом якого ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Визнано недійсним іпотечний договір, посвідчений 29 листопада 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н. І., реєстровий № 3561, за змістом якого ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . 
		Визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за територіальною громадою АДРЕСА_3 в особі Харківської міської ради Витребувано квартиру АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
		Перед цим під час розгляду справи № 643/2513/17 ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2017 року по згаданій справі було накладено арешт на спірну квартиру АДРЕСА_1 , що на той день належала на праві власності ОСОБА_2 .
		Згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 07 травня 2018 рокуу справі № 643/2513/17 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року-залишено без руху для надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку та надання апеляційному суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 24007,50 грн. Суд встановив, що копію оскаржуваного рішення суду ОСОБА_3 отримав 30.12.2017р. Проте, апеляційна скарга на вказане рішення суду подана 20 квітня 2018 року, тобто після спливу строку на його оскарження, тому доводи наведені ОСОБА_3 в апеляційній скарзі як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, суд не визнав поважними.
		Згідно ухвали Апеляційного суду Харківської області від 07 травня 2018 рокуу справі № 643/2513/17 апеляційну скаргу ОСОБА_2  на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 рокутакож було залишено без руху для надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку та надання апеляційному суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 24007,50 грн. Суд встановив, що копію оскаржуваного рішення суду ОСОБА_2 отримала 28.12.2017р. Проте, апеляційна скарга на вказане рішення суду подана 20 квітня 2018 року, тобто після спливу строку на його оскарження, тому доводи наведені ОСОБА_2 в апеляційній скарзі як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, суд не визнав поважними.
		Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не усунуливказаних недоліків,ухвалами Апеляційногосуду Харківськоїобласті від23червня 2018року усправі №643/2513/17 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року, внаслідок чого воно залишилось чинним.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна станом на 15.08.2018 право власності на спірну квартиру АДРЕСА_2 25 квітня 2018 року було зареєстровано за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року у справі № 643/2513/17. 
		При цьому обтяження № 18552727 на спірну квартиру у вигляді арешту було зареєстровано 10 січня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 06.01.2017 про задоволення клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016221040000116 від 16.11.2016 за ч. 3 ст. 190 КК України по справі № 643/54/17 для (а.с. 20-22 т. 1). Підставою для накладення арешту за змістом згаданої ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 06.01.2017 було запобігання ризику відчуження майна, оскільки відповідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н.І. посвідчено договір купівлі-продажу від 29.11.2016 (реєстровий №3557), за змістом якого, ОСОБА_4 продав вказану квартиру ОСОБА_2 .
		У цей же день вказаним приватним нотаріусом посвідчено договір іпотеки (реєстровий №3561), за змістом якого, на придбану ОСОБА_2 спірну квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано обтяження у виді заборони на користь ОСОБА_3 , що узгоджується з наявними у цій справі витягу з відповідного Державного реєстру, де станом на 15.08.2018 міститься запис про реєстрацію 29.11.2016 обтяження № 17702851 у вигляді заборони на нерухоме майно, спірну квартиру, внесений приватним нотаріусом ХМНО Бервено Н.І. на підставі посвідченого нею договору іпотеки № 3561, обтяжувач ОСОБА_3 (а.с. 21-22 т.1).
		Таким чином, з урахуванням висновків касаційного суду, наведених у згаданій постанові від 18 березня 2020 року, суд дійшов обґрунтованого висновку, що з моменту накладення ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 січня 2017 року арешту на квартиру АДРЕСА_4 та внесення 10 січня 2017 року відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна проведення будь-яких, у тому числі електронних торгів, спрямованих на відчуження вказаного майна, не можна вважати законним.
		Отже, оскільки при проведенні прилюдних торгів було порушено як правила проведення електронних торгів, так і загальні норми щодо дійсності договорів, ст.ст. 203, 215 ЦК України, внаслідок чого порушено суб`єктивне цивільне право ОСОБА_1 , яким придбано квартиру, яка не підлягала примусовому продажу в порядку проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 55785442, оскільки не підлягала відчуженню, суд першої інстанції, з висновком якого погодився касаційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення вимог позивача про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна.
		Згідно ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		Відхиляючи касаційну скаргу ДП «Сетам» та частково задовольняючи касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд у згаданій постанові від 18 березня 2020 року погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог у частині стягнення у порядку реституції гарантійного внеску у розмірі 48181,06 грн. та додаткової винагороди у розмірі 7818,04 грн. з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 , оскільки ці грошові кошти надійшли від позивача і залишилися у розпорядженні ДП «Сетам», тому внаслідок визнання електронних торгів недійсними вони підлягають поверненню.
		Проте колегія суддів касаційного суду не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління у Харківській області про стягнення грошових коштів.
		При цьому з посиланням на ч. 2 ст. 216 ЦК України касаційний суд дійшов висновку, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
		Вирішуючи питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, необхідно виходити з умов договору, що укладається між органом державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією.
		У випадку якщо на підставі укладеного спеціалізованою організацією з відділом державної виконавчої служби договору ця організація під час укладення на торгах договору виступає представником відділу державної виконавчої служби, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є орган державної виконавчої служби. Якщо ж спеціалізована організація виступає на торгах від власного імені на підставі укладеного з відділом державної виконавчої служби договору, який за своїм змістом є договором комісії, то стороною такого договору, а відтак і продавцем, є спеціалізована організація. 
		Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15.
		Касаційний суд вказав, що суд апеляційної інстанції на зазначені положення увагу не звернув, не врахував, що за положеннями частини першої статті 216 ЦК України сторона договору купівлі-продажу несе обов`язок поверненню вартості проданого товару при застосуванні наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції), не перевірив умови договору, укладеного між державною виконавчою службою та ДП «Сетам» про реалізацію арештованого майна, не встановив хто є продавцем за договором купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, з кого підлягають стягненню грошові кошти в порядку застосування реституції, отримані від покупця майна, реалізованого на електронних торгах, та дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції у цій частині.
		Касаційний суд також зазначив, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що подальший розподіл отриманих органом державної виконавчої служби грошових коштів (перерахування на рахунок ОСОБА_3 588121,52 грн відповідно до платіжного доручення від 09 липня 2018 року № 5651 та на рахунок ОСОБА_2 405203,91 грн згідно платіжного доручення від 09 липня 2018 року № 5650) не можуть виступати підставою для припинення обов`язку продавця за договором купівлі-продажу по поверненню отриманого за недійним правочином. При цьому продавець має право на звернення з відповідними вимогами до осіб, які отримали вказані грошові кошти.
		Зазначений висновок є обов`язковим для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи згідно вимог частини 1 статті 417 ЦПК України, а також - відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує правові висновки щодо застосування згаданих відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно дост.1000ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. 
		Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
		Право повіреного на плату передбачено ст. 1002 ЦК України, де зазначено, що повірений маєправо наплату завиконання свогообов`язкуза договоромдоручення,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
		На відміну від договору доручення за договором комісії, визначеним ст. 1011 ЦК України, комісіонер зобов`язується за дорученням другої сторони комітента за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
		Як вбачається зі змісту Акту про реалізацію предмета іпотеки від 10.07.2018 він був складений головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Писаренко О.С. при примусовому виконанні виконавчого листа № 639/5701/17 виданого 11.01.2018 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 588121,52 грн. 22.06.2018 ДП «СЕТАМ», яке відповідно до Порядку реалізації арештованого майна є Організатором торгів, проводились електронні торги з реалізації майна боржника, а саме: предмета іпотеки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Початкова ціна 963639,20 без ПДВ. Згідно протоколу проведення електронних торгів № 340531 від 25.06.2018, торги реєстраційний номер лота 281803 відбулися за ціною продажу 1120000,00 грн. Сума сплаченого гарантійного внеску 48181,96 грн. Сума грошових коштів, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця Міжрайонному відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області становить 1064000,00 грн. Переможцем торгів у строк передбачений для розрахунку за придбане майно, перераховано грошові кошти ку сумі 1064000,00 грн. на рахунок згаданого відділу виконавчої служби у повному обсязі. Згідно протоколу проведення електронних торгів № 340531 від 23.06.2018 переможцем торгів є ОСОБА_1 (а.с. 15-16 т. 1).
		Згідно протоколу № 340531 торги з продажу згаданого предмету іпотеки  спірної квартири були проведені організатором торгів ДП "СЕТАМ", який отримав додаткову винагороду 7818,04 грн., а на рахунок продавця  Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області переможець має сплатити до 09.07.2018 за придбання вказаного лоту 1064000,00 грн. (а.с. 12-13 т.1). 
		Таким чином, у даному випадку продаж спірної квартири відбувався відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431), який дотепер є чинним. Він не передбачає укладення договору між виконавчою службою (виконавцем) та організатором електронних торгів (у даному випадку ДП «Сетам»). Натомість згідно п. 1 розділу ІІІ Підготовка до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) винагорода Організатору встановлюється у відсотковому відношенні до ціни продажу лота, що з урахуванням змісту вказаного Акту про реалізацію предмета іпотеки від 10.07.2018 щодо порядку розподілення коштів від продажу лота та умовам передбачених ст.ст. 1000, 1002 ЦК України договору доручення та право повіреного на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, - колегія суддів вважає, що у даному випадку ДП «СЕТАМ» під час укладення на публічних торгах (аукціоні) договору купівлі-продажу виступала представником відділу державної виконавчої служби, який за змістом Акту та Протоколу був продавцем.
		Тому заявлену у позові суму, яку ОСОБА_1 , сплатив продавцю, слід стягнути на його користь в порядку ч. 2 ст. 216 ЦК України. Той факт, що на рахунку виконавчої служби вже відсутні вказана сума, не спростовує його обов`язку повернути безпідставно отримані кошти, оскільки недійсний правочин не породжує позитивних юридичних наслідків. При цьому відділ державної виконавчої служби не позбавлений права у судовому порядку захистити свої права відповідно до правового механізму, передбаченому ст. 1212 ЦК України.
		Оскільки при проведенні торгів було порушено як правила проведення електронних торгів, так і загальні нормиЦК України,внаслідок чогопорушено суб`єктивнецивільне право ОСОБА_1 ,яким придбаноквартиру якане підлягалапримусовому продажув порядкувиконавчого провадження№ 55785442,оскільки немогла відчужуватисявнаслідок накладенняарешту,що унеможливлюєреєстрацію прававласності нанього,тому судапеляційної інстанціїдоходить висновкупро задоволеннявимог щодостягнення сплаченихпозивачем грошовихкоштів урозмірі 1064000,00грн.із відповідача- Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області, згідно до копії платіжного доручення № 235982 від 03 липня 2018 року (а.с.17 т.1) .
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що, реалізовуючи квартиру на електронних торгах, виконавча служба діяла через ДП «СЕТАМ» як продавець, такі електронні торги визнані недійсними за рішенням суду і в цій частині рішення суду за наслідками касаційного розгляду справи набрало чинності, то сплачена сума коштів за недійсним правочином підлягає стягненню на користь позивача саме з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2019 року у справі № 640/12119/18, який відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК суд апеляційної інстанції враховує.
		Таким чином,оскільки судпершої інстанціївідмовляючи упозові простягнення зМіжрайонного відділудержавної виконавчоїслужби поХолодногірському таНовобаварському районахміста ХарковаГТУЮ уХарківській областіна користьпозивача 1064000грн.неповністю з`ясувавобставини,що маютьзначення длясправи; неправильно застосував норми матеріального права, то відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України колегія суддів вважає доводи скарги позивача на відміну від скарги ДП «СЕТАМ» обґрунтованими, скасовує оскаржене рішення в цій частині та ухвалює в цій частині нове рішення про задоволення згаданих позовних вимог, тобто позов підлягає задоволенню повністю.
		Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення то відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України відповідно пропорційно змінюється розподіл судових витрат по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції та  відшкодовується сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам.
		Керуючись ст.ст.367,368,п.2ч.1ст.374,ст.ст.376,381-384,388,389ЦПК України, суд апеляційної інстанції 
		постановив: 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Мороко Олега Олеговича  задовольнити.
		Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сетам» - залишити без задоволення.
		Рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року скасувати у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області про стягнення грошових коштів та щодо стягнення судового збору, та ухвалити у цій частині нове судове рішення.
		Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області (ЄДРПОУ 41430678) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 1064000,00 грн.(один мільйон шістдесят чотирі тисячі) 00 коп.
		Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області (ЄДРПОУ 41430678) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розімірі 9514,80 грн. за подання позову.
		Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області (ЄДРПОУ 41430678) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розімірі 14272, 20 грн. за подання апеляційної скарги.
		В іншій частині рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 червня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, які продовжуються на строк карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної інфекції «COVID-19», може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст судового рішення складено 14 липня 2020 року.
		 
		Головуючий                                    В.Б.Яцина.
		 
		 
		 
		Судді                                    А.В.Котелевець.
		 
		 
		 
		 
		 
		                                               О.М.Хорошевський.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...