Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/4010/19-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; охорони здоров’я, з них; медико-соціальної експертизи.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2020. Зареєстровано: 16.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2020.
Дата набрання законної сили: 08.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 120/4010/19-а Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк М.В. 
		Суддя-доповідач: Біла Л.М. 
		 
		08 липня 2020 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Білої Л.М. 
		суддів: Гонтарука В. М. Курка О. П. 
		за участю:
		секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
		позивача - ОСОБА_1 
		представника позивача - Матяша Д.Ю. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, в якому просив:
		- скасувати рішення Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17.12.2018 року щодо не визнання ОСОБА_1 інвалідом ІІІ групи;
		- зобов`язати Вінницьку обласну медико-соціальну експертну комісію № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи винести рішення про надання ОСОБА_1 статусу інваліда ІІІ групи безстроково.
		Підставою звернення до суду з даним позовом слугувала неправомірна, на переконання позивача, відмова відповідача у встановленні йому ІІІ групи інвалідності безстроково. Як зазначено скаржником, на протязі 2015-2017 років стан його здоров`я не покращився та залишався без позитивної динаміки.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. 
		Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
		В обгрунтування вимог апеляційної скарги, позивач, серед іншого зазначив, що за беззмінних умов існування позивача, як особи, життєдіяльність якої обмежено, а стан здоров`я не покращився та залишається без динаміки на протязі п`яти років (що було підставою для визнання його інвалідом ІІІ групи) оскаржуване рішення обласної МСЕК №2 від 17.12.2018 року фактично нівельоване повторним рішенням МСЕК від 15.04.2019 року, яким йому знову встановлено ІІІ групу інвалідності, а тому за таких умов слід визнати попереднє оскаржуване рішення МСЕК №2 від 17.12.2018 року незаконним. 
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволені. 
		Мотивуючи власні доводи, відповідач зазначив, що ІІІ група інвалідності встановлювалась апелянту виключно на період фактичного закінчення проходження ним реабілітаційних заходів та подальшого працевлаштування, при цьому, жодних медичних показань для встановлення вказаної групи інвалідності станом на 17.12.2018 року не було. 
		В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову.
		Відповідач до початку судового засідання надіслав на адресу суду заяву про розгляд даної справи без участі уповноваженого представника Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи.
		Враховуючи вказані обставини, суд вирішив здійснювати розгляд справи за даної явки сторін.
		Заслухавши суддю-доповідача та пояснення позивача і його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до положень статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи тимчасово переселеною особою з тимчасово окупованої території України з 2014 року, 05.06.2015 року повторно оглянутий Вінницькою міжрайонною МСЕК, та за рішенням якої останньому встановлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання на 1 рік. Прийняттю відповідного рішення передувало надання довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, виданою міжрайонною МСЕК м. Антрацит Луганської області про встановлення інвалідності терміном до 01.06.2015 року та довідки про перебування на обліку в УПФУ в м. Хмільнику від 05.06.2015 року за № 1425/02-3-24).
		Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого за № 3205 від 25.09.2016 року поставлено основний діагноз: "консолідований МОС перелом лівої великогомілкової кістки з помірною розгинальною контрактурою в гомілково-стопному суглобі; консолідований МОС перелом шийки лівого стегна, після травматичний лівобічний кокс артроз ІІ ст. з помірним больовим синдромом і легкою контрактурою; вторинний ангіодистонічний синдром нижніх кінцівок, ХАН І ст. І-ІІ ст."
		15.07.2016 року при черговому огляді Вінницькою міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 направлено на консультацію обласною МСЕК № 2, за результатами якої направлено до НДІРІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова.
		В період з 15.08.2016 року по 25.08.2016 року позивач перебував на обстеженні в НДІРІ ВНМУ ім. І.М.Пирогова. 08.09.2016 року рішенням обласної МСЕК №2 пролонговано ІІІ групу інвалідності від загального захворювання (опорно-руховий апарат) терміном на 1 рік, для завершення реабілітаційних заходів та професійно-трудової (раціональне працевлаштування) реабілітації.
		Так, при наступному переогляді 06.10.2017 року Вінницькою міжрайонною МСЕК ОСОБА_1 пролонговано ІІІ групу інвалідності на період раціонального працевлаштування. При цьому було враховано виключно соціальний фактор (тимчасово переміщена особа) та необхідність працевлаштування.
		В подальшому, за направленням КНП "Хмільницький ЦПМСД" 25.10.2018 року на адресу Вінницької міжрайонної МСЕК надійшла відповідна документація ОСОБА_1 щодо чергового встановлення (пролонгації) групи інвалідності .
		19.11.2018 року позивач оглянутий Вінницькою міжрайонною МСЕК та був направлений на консультацію до Вінницької обласної МСЕК № 2.
		Рішенням Вінницької обласної МСЕК № 2 від 17.12.2018 року група інвалідності ОСОБА_1 не встановлена, оскільки наявна патологія з урахуванням ступеня порушення функцій не надає підстави для пролонгування інвалідності. У зв`язку із цим позивачу видано довідку від 17.12.2018 року про невизнання інвалідом.
		Під час проведення чергової медико-соціальної експертизи, за результатами якої складено акт № 70038/70062 від 09.07.2019 - 23.07.2019 року, було отримано заключення Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю від 29.08.2019 № 817, в якому міститься рекомендація МСЕК розглянути питання про визначення ОСОБА_1 групи інвалідності для завершення реабілітаційних заходів з медичної реабілітації - видалення металоконструкції та трудової реабілітації (раціональне працевлаштування у соціально дезадаптованої особи). З урахуванням таких рекомендацій Вінницькою обласною МСЕК № 1 прийнято експертне рішення про те, що ступінь функціональних порушень не дають підстави для встановлення інвалідності згідно Інструкції від 05.09.2011 N 561. Однак ІІІ група інвалідності встановлена терміном на 1 рік виключно для закінчення реабілітаційних заходів. При цьому інвалідність встановлена з 15.04.2019 року відповідно до п. 1.12 Інструкції № 561 з дати надходження його посильної документації на Вінницьку міжрайонну МСЕК.
		Не погоджуючись із рішенням Вінницької обласної МСЕК № 2 від 17.12.2018 року позивач звернувся до суду для захисту порушених, на його думку, прав та інтересів.
		Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано порядку розгляду цього питання в контексті приписів Інструкції № 561, Положення № 1317, Положення про МСЕК.
		Крім цього, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідної комісії, а тому суд не може втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки це виходить за межі завдань адміністративного судочинства. 
		Колегія суддів частково не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції та надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, зазначає наступне.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
		Згідно статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
		Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначена Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженепостановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317(далі - Положення про МСЕК № 1317).
		Пунктом 3 Положення про МСЕК № 1317 встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
		За змістом пункту 4 Положення про МСЕК № 1317 Міністерство охорони здоров`я (далі - МОЗ) утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар.
		Приписами пункту 10 вказаного Положення обумовлено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. 
		Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
		До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
		Порядок участі представників Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості та інших працівників соціальної сфери затверджується МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики.
		Комісія під час встановлення інвалідності керуєтьсяІнструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України(п.20 Положення про МСЕК № 1317).
		Згідно з пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності.
		Пунктом 27 вказаного Положення визначено, що підставою для встановлення:
		-групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або уродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, неспроможності до самообслуговування і спричиняють до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
		До I групи належать особи з найважчим станом здоров`я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування;
		- II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі. До II групи інвалідності можуть належати також особи, які мають дві хвороби або більше, що призводять до інвалідності, наслідки травми або вроджені вади та їх комбінації, які в сукупності спричиняють значне обмеження життєдіяльності особи та її працездатності;
		- III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.
		Згідно з пунктом 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
		З аналізу наведених норм вбачається, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення необхідних досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, яка обов`язково включає направлення на МСЕК, та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.
		Обгрунтовуючи оскаржуване судове рішення, судом першої інстанції зазначено, що в акті огляду медико-соціальною експертною комісією за № 20/825 від 17.12.2018 року Вінницької обласної МСЕК № 2 містяться дані об`єктивного обстеження позивача лікарями - спеціалістами: хірургом (п. 28.6), терапевтом (п. 28.6.2), неврологом (п. 28.6.3), результати обов`язкових додаткових обстежень, за результатами яких встановлено діагноз: "Післятравматичний лівобічний консартроз ІІ ст. Консолідовані синтезовані переломи шийки лівого стегна та с/з лівого стегна та с/з лівої в/гомілкової кістки (травма побутова, ОМС в 2012р.). Функція опори та руху порушена легко". За даного захворювання група інвалідності не встановлена, оскільки, як зазначено в обґрунтуванні експертного рішення, що міститься в даному акті огляду МСЕК від 17.12.2018р., наявна патологія з урахуванням ступеню порушення функцій не дає підстав для пролонгування інвалідності.
		Надаючи оцінку обставинам справи, судова колегія звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції залишена поза увагою та обставина, що 15.04.2019 року при повторному проходженні обстеження саме за наслідком розгляду скарги позивача на рішення МСЕК від 17.12.2018 року Вінницькою обласною МСЕК на розширеному експертному засіданні за участі представників ДОЗ ОДА та НДІРІ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, вирішено завершити реабілітаційні заходи оперативним лікуванням позивача та встановлено йому ІІІ групу інвалідності від загального захворювання терміном на 1 рік на період закінчення реабілітаційних заходів. 
		Так, зокрема, відносно обставин подальшого встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності строком до 1 травня 2020 року за наслідками проведеного повторного огляду МСЕК 23.07.2019 року, про що видана довідка серії 12ААБ за № 366332, то суд з`ясував таке.
		Як свідчать матеріали медико-експертної справи ОСОБА_1 , після прийняття рішення про невизнання його інвалідом 17.12.2018 року, позивач неодноразово проходив наступні огляди медико-соціальною експертною комісією. 
		Під час проведення чергової медико-соціальної експертизи, за результатами якої складено акт № 70038/70062 від 09.07.2019 - 23.07.2019 року, було отримано заключення Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю від 29.08.2019 № 817, в якому міститься рекомендація МСЕК розглянути питання про визначення ОСОБА_1 групи інвалідності для завершення реабілітаційних заходів з медичної реабілітації - видалення металоконструкції та трудової реабілітації (раціональне працевлаштування у соціально дезадаптованої особи). З урахуванням таких рекомендацій Вінницькою обласною МСЕК № 1 прийнято експертне рішення про те, що ступінь функціональних порушень не дають підстави для встановлення інвалідності згідно Інструкції від 05.09.2011 N 561. Однак, ІІІ група інвалідності встановлена терміном на 1 рік виключно для закінчення реабілітаційних заходів. При цьому інвалідність встановлена з 15.04.2019 року відповідно до п. 1.12 Інструкції № 561 з дати надходження його посильної документації на Вінницьку міжрайонну МСЕК.
		В даному випадку, судова колегія зауважує, що попередньо ІІІ група інвалідності встановлювалась позивачу саме з огляду на наведені вище фактори.
		Тобто, обставина, яка унеможливлювала працевлаштування позивача, а саме стан його здоров`я (необхідність видалення металоконструкції та трудової реабілітації) існували і на момент прийняття відповідачем оскаржуваного в межах даної справи рішення від 17.12.2018 року.
		Відтак, колегія суддів погоджується з позицією апелянта, що за беззмінних умов існування позивача, як особи, життєдіяльність якої обмежено, а стан здоров`я якої не покращився та залишається без динаміки на протязі п`яти років, рішення обласної МСЕК №2 від 17.12.2018 року фактично нівельовано повторним рішенням відповідача від 15.04.2019 року, а тому підлягає скасуванню.
		У даному випадку відповідачем не доведено жодну з підстав, що позбавляла позивача права для встановлення ІІІ групи інвалідності станом на час прийняття оскаржуваного рішення, що було встановлено і підтверджено вже рішенням МСЕК від 15.04.2019 року. Наявні медичні документи позивача, які були в розпорядженні Вінницької обласної МСЕК № 2 на момент проведення огляду та прийняття оскаржуваного рішення, хоч і не вказували на наявність такої паталогії та ступеня порушення функцій, що надавала б підстави для пролонгування інвалідності, однак і не засвідчували відсутність необхідності завершити реабілітаційні заходи з медичної реабілітації - видалення металоконструкції та трудової реабілітації (раціонального працевлаштування). 
		Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача винести рішення про надання позивачу статусу інваліда ІІІ групи безстроково, судова колегія зазначає наступне.
		Визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи входить до компетенції медико-соціальної експертизи.
		Тобто, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, в той час як адміністративний суд не вправі ототожнювати чи надавати пріоритетну оцінку одному акту огляду медико-соціальної експертної комісії над іншим. 
		Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції, підсумовуючи всі вище викладені обставини справи, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача в частині скасування рішення Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17.12.2018 року.
		Позовна ж вимога про зобов`язання відповідача винести рішення про надання ОСОБА_1 статусу інваліда ІІІ групи безстроково задоволенню не підлягає.
		У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог і є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог частково.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17.12.2018 року щодо невизнання ОСОБА_1 інвалідом ІІІ групи.
		В цій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
		Скасувати рішення Вінницької обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 17.12.2018 року щодо невизнання ОСОБА_1 інвалідом ІІІ групи.
		В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року залишити без змін. 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		Постанова суду складена в повному обсязі 13 липня 2020 року.
		 
		Головуючий  Біла Л.М.    Судді    Гонтарук В. М.   Курко О. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...