Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/25437/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2020. Зареєстровано: 16.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2020.
Дата набрання законної сили: 03.11.2020
Результат оскарження 03.11.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		02 липня 2020 року                                          м. Київ                                         № 640/25437/19
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		 
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промбудівництво-К" до про Головного управління ДПС у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		за участю:
		від позивача - Полуніна Л.А. ;
		від відповідача - не з`явився
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудівництво-К" (далі - ТОВ "Промбудівництво-К") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 02.12.2019: 
		№ 0008030501 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік у розмірі 1531695,00 грн; 
		№ 00080230501 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2301446,25 грн, у тому числі: 1841157,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 460289,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем по суті була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка замість виїзної позапланової документальної перевірки, проведення якої було передбачено наказом від 28.10.2019 № 487, а тому вважає, що висновки, викладені у акті перевірки є неправомірними, що тягне за собою протиправність винесених на його підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Пояснив, що не заперечує наявності кредиторської заборгованості за торгівельними зовнішньоекономічними контрактами, поряд з цим стверджує, що на сьогоднішній день немає достатніх та законних підстав для застосування будь-якої методики для визначення теперішньої вартості такої заборгованості. Наголошує на тому, що контролюючим органом фактично перекваліфікував кредиторську заборгованість за договорами купівлі-продажу на отриману довгострокову фінансову позику (кредит) та погашення по векселю виданому. Вважає, що бухгалтерський облік кредиторської заборгованості, що виникла за зовнішньоекономічними контрактами купівлі-продажу товару № № SEI-Prombudivnytstvo-K-1 від 26.09.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-2 від 05.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 14.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 07.11.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-5 від 21.11.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-6 від 19.12.2016 вівся позивачем відповідно до норм Податкового кодексу України, Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, доходи за 2016, 2017 та 2018 роки відображено вірно, без занижень чи завищень, оскільки: зазначена кредиторська заборгованість є безвідсотковою; зазначена кредиторська заборгованість не є фінансовим інструментом в розумінні Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та П(С)БО 13 "Фінансові інструменти"; зазначена кредиторська заборгованість не є фінансовою інвестицією в розумінні Податкового кодексу України та П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"; зазначені у пунктах 11, 14 П(С)БО 28 положення стосуються активів платника податків, а не його кредиторської заборгованості, а тому не підлягають застосуванню до позивача, що спростовує доводи контролюючого органу щодо наявності порушень в цій частині; національними стандартами обліку та іншими нормативно-правовими документами Міністерства фінансів України не встановлено порядок оцінки справедливої вартості фінансового активу чи зобов`язання; запропонований МСФЗ порядок дисконтування не містить чітких правил визначення дисконтування, а здійснений відповідачем розрахунок дисконтування не базується на нормах чинного законодавства, є спірним та необґрунтованим; позивач не веде облік та не складає фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності; відповідачем невірно розраховано суму довгострокової заборгованості, яка була продисконтована податковим органом, та, як наслідок, невірно розраховано суму амортизації дисконту; фінансових позик та поворотних фінансових допомог, що підлягали б дисконтуванню, позивач у 2016 році не отримував; навіть за умови необхідності проводити дисконтування кредиторської заборгованості, сума дисконту заборгованості відображається відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід" безпосередньо у складі власного капіталу і не впливає на доходи і витрати (на фінансовий результат) підприємства. Таким чином, вважає, що висновок відповідача про заниження доходів за 2016 рік на суму 10518382,00 грн у зв`язку з непроведенням дисконтування кредиторської заборгованості є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, матеріалам перевірки та чинному законодавству України. Зазначив, що у розділі 2 акта перевірки контролюючим органом за наслідками аналізу операцій позивача з цінними паперами у 2016 році зроблено висновок, що товариством занижено фінансовий результат за 2016 рік на суму 3967899,00 грн. На переконання позивача, відповідач вийшов за межі предмету такої перевірки, чим порушено приписи статті 78 Податкового кодексу України. При цьому, висновок контролюючого органу про відсутність у позивача мети отримання доходу від операцій з цінними паперами та заниження доходу від відчуження цінних паперів на суму 4620782,00 грн не відповідає дійсним обставинам справи. Звертає увагу і на те, що з акта перевірки та додатків до нього неможливо встановити чітких та точних розрахунків проведених донарахувань.
		Ухвалою суду від 26.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/25437/19 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 06.02.2020.
		18.01.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що у ході перевірки встановлено, що підприємство в порушення пунктів 4, 10 П(С)БО 11 "Зобов`язання", пунктів 29, 32 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" не визначено справедливу (теперішню) вартість отриманих фінансових послуг. Звернув увагу, що термін погашення заборгованості  встановлено до 31.08.2020 включно, відтак зазначена заборгованість відповідає визначенню довгострокової заборгованості. Пояснив, що в результаті реалізації цінних паперів за ціною, нижчою ціни придбання, відбувається зменшення такої складової власного капіталу як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів, отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. За податковим законодавством такі операції не відповідають основному принципу господарської діяльності - не призводять до отримання доходу, а відповідно проведення таких операцій призводить і до заниження валового доходу, що є об`єктом оподаткування податком на прибуток.
		22.01.2020 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначено, що відповідачем не спростовано жоден аргумент позивача.
		У підготовчому судовому засіданні 06.02.2020 оголошено перерву до 19.03.2020.
		06.02.2020 відповідачем подано до суду додаткові пояснення, які останній просить суд врахувати останні під час вирішення справи. Зазначив, що позивач у якості аргументу наводить договори купівлі-продажу цінних паперів з ПАТ "Північно-східна будівельна компанія" та ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс Україна" по продажу векселів ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Міст". Відповідач звертає увагу, що предметом договорів також були векселя ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Управління буд механізації". Згідно даних ЄДРПОУ "Брейн Бау-Холдінг Управління буд механізації" було припинено 17.12.2012, також зазначено, що правонаступником є ТОВ "БРЕЙН БАУ-ХОЛДІНГ МІСТ". Однак з наданих документів не відомо, чи було визнано правонаступником обов`язки по зобов`язанням. Фактично у кінці 2016 року було продано векселя товариства, яке було припинено у 2012 році без розкриття питання правонаступництва. З приводу взаємовідносин ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс Україна" відповідач звертає увагу, що у ТОВ "Промбудівництво-К" та ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс Україна" є одні і ті самі беніфіціарні власники , а саме: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 АДРЕСА_1; ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" Сполучені Штати Америки, індекс 13846, бул. Атлантік Офіс 208, Джексонвілл, Флорида, 32225, Сполучені Штати Америки. На думку відповідача, це є господарські операції між пов`язаними особами, а отже не можуть бути доказом отриманням прибутку за наслідком торгівлі цінними паперами, дана операція, на думку відповідача, більш схожа на переміщення коштів між підконтрольними особами. З приводу взаємовідносин з ПАТ "Північно-східна будівельна компанія" відповідач звертає увагу на те, що директором ТОВ "БРЕЙН БАУ-ХОЛДІНГ МІСТ" (правонаступник ТОВ "Брейн Бау- Холдінг Управління буд механізації") та ТОВ "Північно-східна будівельна компанія" є ОСОБА_3 , що на думку відповідача свідчить про те, що операції з зацікавленими особами не можуть бути доказом господарських операцій, метою яких було отримання прибутку. 
		18.03.2020 представником позивача Полуніною А.А. подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
		Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 19.03.2020 адміністративну справу № 640/25437/19 знято з розгляду та призначено справу до розгляду у судове засідання на 09.04.2020.
		08.04.2020 до суду від представника відповідача Гуця М.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. у відрядженні, 09.04.2020 адміністративну справу № 640/25437/19 знято з розгляду та призначено справу до розгляду у судове засідання на 21.05.2020.
		Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 21.05.2020, закрито підготовче провадження в адміністративній справі № 640/25437/19 та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 02.07.2020.
		Представник позивача у судовому засіданні 02.07.2020 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити. 
		Представник відповідача у судове засідання 02.07.2020 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
		На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		У період з 23.08.2019 по 13.09.2019 посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Промбудівництво-К" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.06.2019, за результатами якої складено акт від 20.09.2019 № 77/10-36-05-01/33151792 (том 1 а.с. 25-96).
		Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Промбудівництво-К" п. 4, п. 10, п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 (із змінами та доповненнями), п. 29, п. 32 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.11.2001 № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 за № 1045/6241 (із змінами та доповненнями), п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із змінами та доповненнями), п. 5, п. 6, п. 7, п. 8, п. 9, п. 27 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (зі змінами та доповненнями), п. 7, п. 8 П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736 (зі змінами та доповненнями), п. 3, п. 4 П(С)БО 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484 (зі змінами та доповненнями), пп. 14.1.13, пп. 14.1.81, пп. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14; пп. 14.1.167 п. 14.1 ст. 14; пп. 141.2.6 п. 141.2 ст. 142, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1796835,00 грн, в тому числі: за 2016 рік на суму 1796835,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на загальну суму 1531695,00 грн.
		Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач звернувся до відповідача з відповідними запереченнями від 08.10.2019 № 9 (том 1 а.с. 97-101).
		Листом від 23.10.2019 № 5300/10/10-36-05-01 Головне управління ДПС у Київській області повідомило ТОВ "Промбудівництво-К", що враховуючи подання останнім додаткових документів та пояснень до заперечення від 08.10.2019 № 9, контролюючим органом на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України буде призначено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Промбудівництво-К" з 28.10.2019 на 5 робочих днів (том 1 а.с. 102).
		31.10.2019 відповідачем на адресу позивача було скеровано запит № 6293/10/10-36-05-01 про надання пояснень щодо обґрунтування вартості продажу інвестиційних сертифікатів, де емітентом виступає ТОВ "КУА "ПІПГ", код випуску ЦП UA102424FA05 (том 1 а.с. 103).
		На запит контролюючого органу ТОВ "Промбудівництво-К" листом від 31.10.2019 № 11 повідомив, що копії всіх первинних документів, які були підставою для відображення в обліку господарських операцій щодо купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів, були надані під час проведення планової документальної виїзної перевірки відповідно до листа № 8 від 11.09.2019.
		За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Промбудівництво-К" з розгляду питань, що стали предметом заперечення ТОВ "Промбудівництво-К" від 08.10.2019 № 9 на акт документальної планової виїзної перевірки від 20.09.2019 № 77/10-36-05-01/33151792, Головним управлінням ДПС у Київській області складено акт від 08.11.2019 № 209/10-36-05-01/33151792 (том 1 а.с. 105-137).
		Вказаним актом зафіксовано порушення ТОВ "Промбудівництво-К" п. 4, п. 10, п. 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 (із змінами та доповненнями), п. 4, п. 8 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 (із змінами та доповненнями), п. 29, п. 30, п. 32 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.11.2001 № 559, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 за № 1045/6241 (із змінами та доповненнями), п. 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із змінами та доповненнями), п. 5, п. 6, п. 7, п. 8, п. 9, п. 27 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (зі змінами та доповненнями), пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134; пп. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1841157,00 грн, в тому числі: за 2016 рік на суму 1841157,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на загальну суму 1531695,00 грн.
		Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач звернувся до відповідача з відповідними запереченнями від 18.11.2019 № 12 (том 1 а.с. 138-139).
		За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у Київській області листом від 27.11.2019 № 9599/10/10-36-05-01 повідомило ТОВ "Промбудівництво-К" про відсутність підстав для врахування викладених підприємством зауважень при винесенні податкових повідомлень-рішень (том 1 а.с. 140-160).
		На підставі виявлених порушень 02.12.2019 Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення: 
		№ 0008030501 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік у розмірі 1531695,00 грн (том 1 а.с. 20); 
		№ 00080230501 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2301446,25 грн, у тому числі: 1841157,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 460289,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 22-23).
		Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
		Підставою для прийняття спірних рішень став висновок контролюючого органу про те, що:
		1. ТОВ "Промбудівництво-К" не визначало справедливу (теперішню) вартість отриманих фінансових позик, що стало наслідком заниження показника "Інші витрати" на загальну суму 10518382,00 грн.
		2. ТОВ "Промбудівництво-К" у 2016 році проведено продаж цінних паперів на загальну суму 19543747,00 грн, де емітентом та покупцем цінних паперів виступає ТОВ "КУА "ПІПГ" (ПВІФ "Міжнародний") за ціною нижчою від придбаної, ТОВ "Промбудівництво-К" придбало іменні сертифікати на загальну суму 24164529,00 грн. В результаті реалізації цінних паперів за ціною, нижчою ціни придбання, відбувається зменшення такої складової власного капіталу як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів, отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. За податковим законодавством такі операції не відповідають основному принципу господарської діяльності - не призводять до отримання доходу, а відповідно проведення таких операцій призводить і до заниження валового доходу, що є об`єктом оподаткування податком на прибуток. При цьому, здійснення такої операції протягом періоду, який не перевищує одного календарного року свідчить про здійснення такої операції протягом періоду, який не перевищує одного календарного року, свідчить про здійснення такої операції з іншою метою, ніж отримання прибутку.
		За визначенням підпункту 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов`язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.
		Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування для цілей податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
		При складенні фінансової звітності платникам податків доцільно приділяти особливу увагу питанню правильності бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, адже помилки при відображенні фінансового доходу або витрат від дисконтування довгострокової кредиторської/дебіторської заборгованості в момент її виникнення та здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу можуть призвести до неправильного відображення об`єкта оподаткування.
		Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові Інструменти", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 № 559 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.12.2001 за № 1050/6241 (далі - П(С)БО 13), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.
		Згідно визначених понять у пункті 4 вказаного Положення, фінансовий актив - це:
		а) грошові кошти та їх еквіваленти;
		б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;
		в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;
		г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.
		Фінансове зобов`язання - контрактне зобов`язання:
		а) передати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому підприємству;
		б) обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.
		Пункт 6 П(С)БО 13 визначає, що фінансові активи включають: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи.
		Пунктом 10 П(С)БО 13 передбачено, що фінансовий актив або фінансове зобов`язання відображається у балансі, якщо підприємство є стороною-укладачем угоди щодо фінансового інструмента.
		Згідно з пунктом 29 П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).
		Пункт 30 цього Положення передбачає, що на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові активи оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:
		30.1 дебіторської заборгованості, що не призначена для перепродажу;
		30.2 фінансових інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення;
		30.3 фінансових активів, справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити;
		30.4 фінансових інвестицій та інших фінансових активів, щодо яких не застосовується оцінка за справедливою вартістю.
		Пунктом 31 П(С)БО 13 передбачено, що на кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов`язання оцінюються за амортизованою собівартістю, крім фінансових зобов`язань, призначених для перепродажу, і зобов`язань за похідними фінансовими інструментами.
		Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 за № 290 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N 860/4153 (далі - П(С)БО 15).
		Відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
		Згідно з пунктом 7 П(С)БО 15 Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
		дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
		чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
		інші операційні доходи;
		фінансові доходи;
		інші доходи.
		Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 № 817 (далі - П(С)БО 28), теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п`яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п`яти років.
		Згідно з пунктом 14 П(С)БО 28 ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
		При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.
		З метою упорядкування роботи підконтрольних установ та роз`яснення питань належного обліку дебіторської та кредиторської заборгованості Національним банком      України було підготовлено лист "Щодо бухгалтерського обліку пролонгації кредитних та депозитних договорів" від 17.08.2004 N 12-111/1226-8366, в якому, зокрема, вказано, що      відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 30 "Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ" банки повинні відображати в бухгалтерському обліку інформацію про активи та зобов`язання через групування їх за строками погашення. З посиланням на Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України (неодноразово пізніше затверджувалися у відповідній редакції) НБУ у вказаному листі наголошував на відображенні в бухгалтерському обліку кредитних та вкладних (депозитних) операцій за відповідними рахунками з обліку короткострокової або довгострокової заборгованості залежно від строку, що визначається від дати підписання договору до дати їх погашення. Також звертав увагу, що операція з пролонгації кредиту (депозиту) на термін, що не перевищує 12 місяців, в бухгалтерському обліку відображається за рахунками короткострокових кредитів (депозитів). Якщо ж термін продовження дії перевищує один рік - за рахунками довгострокових кредитів (депозитів).
		Поряд з тим, з метою підвищення якості контрольно-перевірочних заходів ризикових операцій під час перевірок окремих питань обліку дебіторської і кредиторської заборгованості Державною фіскальною службою України у листі № 18311/7/99-99-14-03-03-17 від 18.06.2018 "Про перевірки окремих питань обліку дебіторської та кредиторської заборгованості" надано відповідні рекомендації працівникам контролюючих органів щодо належного проведення відповідних перевірок.
		Так, зокрема, відповідно до пункту 4 вказаного листа при проведенні перевірок платників податків доцільно дослідити питання відображення фінансового доходу від дисконтування довгострокової кредиторської заборгованості в момент її виникнення та здійснення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу.
		Окремо у вказаному листі контролюючий орган звернув увагу на наступні положення, що регламентують відповідні правовідносини:
		Так, відповідно до      пунктом 4 П(С)БО 11 "Зобов`язання" довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями.
		Згідно з пунктом 10 П(С)БО 11 "Зобов`язання" довгострокові зобов`язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за теперішньою вартістю.
		Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (пункт 4 П(С)БО 11 "Зобов`язання").
		Пунктом 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 (далі - П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"), визначено терміни:
		Амортизована собівартість фінансової інвестиції - собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).
		Ефективна ставка відсотка - ставка відсотка, що визначається діленням суми річного відсотка та дисконту (або різниці річного відсотка та премії) на середню величину собівартості інвестиції (або зобов`язання) та вартості її погашення.
		Метод ефективної ставки відсотка - метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.
		У пункті 4 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" зазначено, що фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю.
		Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.
		Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно (пункт 8 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції").
		Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій.
		Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка (пункт 10 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції").
		Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2004 року № 817 (далі - П(С)БО 28), теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу визначається застосуванням відповідної ставки дисконту до майбутніх грошових потоків від безперервного використання активу та його продажу (списання) наприкінці строку корисного використання (експлуатації). Майбутні грошові потоки від активу визначаються, виходячи з фінансових планів підприємства на період не більше п`яти років. Якщо в підприємства є досвід визначення суми очікуваного відшкодування активу і наявні розрахунки, що свідчать про достовірність оцінки майбутніх грошових потоків, то така оцінка може визначатися на підставі фінансових планів підприємства, які охоплюють період більше п`яти років.
		Згідно з пунктом 14 П(С)БО 28 ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
		При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків.
		Відповідно до пункту 10 П(С)БО 12 сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно нарахуванням відсотка (доходу від фінансових інвестицій), що підлягає отриманню, та відображається у складі інших фінансових доходів або інших фінансових витрат з одночасним збільшенням або зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій відповідно.
		Враховуючи вищенаведене, важливим є питання не лише відображення доходу від дисконтування кредиторської заборгованості (або витрат від дисконтування дебіторської заборгованості) в момент її виникнення, а й проведення амортизації дисконту протягом строку користування на кожну наступну дату балансу.
		Для визначення теперішньої вартості (дисконтування) ДФС пропонується наступна формула: PV = FV : (1 + i) n, де: FV- майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і - ставка дисконтування (середня річна облікова ставка рефінансування НБУ); n - строк (число періодів).
		Вбачається, що значення об`єкта "n" підносить суму "(1 + i)" до ступеня, рівного його значенню, а не помножує цю суму на своє значення.
		При цьому посилання на нормативні джерела, з яких вбачається можливість (необхідність) застосування саме такої ефективної ставки, в листі ДФС України відсутні.
		Таким чином, при здійсненні бухгалтерського обліку заборгованості за отриманою позикою першочерговим є визначення її статусу.
		Як уже зазначено вище, згідно з положеннями П(С)БО 11 зобов`язання поділяються на довгострокові та поточні. Пунктом 4 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання - це зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців починаючи з дати балансу.
		Відповідно до пункту 12 П(С)БО 11 (тут та далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення.
		Пунктом 4 П(С)БО 11 визначено, що сума погашення - це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
		Таким чином, короткострокові кредитні операції слід відображати на дату балансу за номінальною вартістю.
		У свою чергу, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).
		Довгострокові зобов`язання - це всі зобов`язання, які не є поточними (пункт 4 П(С)БО 11).
		Пунктом 8 П(С)БО 11 передбачено, що зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове.
		Таким чином, для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу складає менше дванадцяти місяців, довгостроковою, обов`язковою визнана сукупність двох умов: первісний строк погашення такої заборгованості був більшим, ніж 12 місяців, та до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців.      
		Прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов`язанням фактично не повернена на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості.
		У свою чергу, з положень бухгалтерського обліку випливає, що операція з пролонгації позики на термін, що не перевищує 12 місяців, в бухгалтерському обліку відображається за рахунками поточних зобов`язань. Якщо термін продовження дії перевищує один рік - за рахунками довгострокових зобов`язань. Тобто, визначальним є не термін погашення такої заборгованості, а строк, на який продовжено дію договору.
		На переконання відповідача, позивачем була отримана позика, відповідно, останній повинен був включити суму дисконту до доходу при отриманні позики і до витрат - в процесі амортизації такого дисконту протягом строку користування позикою.
		Поряд з цим, зі змісту укладених між позивачем та ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" вбачається наступне.
		Так, 26.09.2016 між ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" (м. Джексонвілл, Флорида, США) (Продавець) та ТОВ "Промбудівництво-К" (Покупець) укладено контракт № SEI-Prombudivnytstvo-K-1, за умовами якого Продавець згоден продати, а Покупець згоден купити продукцію на умовах СРТ Львів Україна товари в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього контракту (том 1 а.с. 162-167).
		Пунктом 2.1 вказаного контракту визначено, що загальна вартість товару за цим контрактом на умовах СРТ Львів становить 125955,76 євро.
		У пункті 3.2 контракту сторони погодили, що платіж буде здійснюватись на умовах комерційного кредиту таким чином: Покупець здійснює оплату шляхом банківського переказу на рахунок Продавця вартості товару, що складається з ціни товару і відсотків за користування кредитом в розмірі 4 % річних. 
		05.10.2016 між ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" (м. Джексонвілл, Флорида, США) (Продавець) та ТОВ "Промбудівництво-К" (Покупець) укладено контракт № SEI-Prombudivnytstvo-K-2, за умовами якого Продавець згоден продати, а Покупець згоден купити продукцію на умовах СРТ Львів Україна товари в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього контракту (том 1 а.с. 169-174).
		Пунктом 2.1 вказаного контракту визначено, що загальна вартість товару за цим контрактом на умовах СРТ Львів становить 62366,29 євро.
		У пункті 3.2 контракту сторони погодили, що платіж буде здійснюватись на умовах комерційного кредиту таким чином: Покупець здійснює оплату шляхом банківського переказу на рахунок Продавця вартості товару, що складається з ціни товару і відсотків за користування кредитом в розмірі 4 % річних. 
		14.10.2016 між ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" (м. Джексонвілл, Флорида, США) (Продавець) та ТОВ "Промбудівництво-К" (Покупець) укладено контракт № SEI-Prombudivnytstvo-K-3, за умовами якого Продавець згоден продати, а Покупець згоден купити продукцію на умовах СРТ Львів Україна товари в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього контракту (том 1 а.с. 176-181).
		Пунктом 2.1 вказаного контракту визначено, що загальна вартість товару за цим контрактом на умовах СРТ Львів становить 62150,68 євро.
		У пункті 3.2 контракту сторони погодили, що платіж буде здійснюватись на умовах комерційного кредиту таким чином: Покупець здійснює оплату шляхом банківського переказу на рахунок Продавця вартості товару, що складається з ціни товару і відсотків за користування кредитом в розмірі 4 % річних. 
		07.11.2016 між ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" (м. Джексонвілл, Флорида, США) (Продавець) та ТОВ "Промбудівництво-К" (Покупець) укладено контракт № SEI-Prombudivnytstvo-K-3, за умовами якого Продавець згоден продати, а Покупець згоден купити продукцію на умовах СРТ Львів Україна товари в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього контракту (том 1 а.с. 183-188).
		Пунктом 2.1 вказаного контракту визначено, що загальна вартість товару за цим контрактом на умовах СРТ Львів становить 460720,00 євро.
		У пункті 3.2 контракту сторони погодили, що платіж буде здійснюватись на умовах комерційного кредиту таким чином: Покупець здійснює оплату шляхом банківського переказу на рахунок Продавця вартості товару, що складається з ціни товару і відсотків за користування кредитом в розмірі 4 % річних. 
		21.11.2016 між ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" (м. Джексонвілл, Флорида, США) (Продавець) та ТОВ "Промбудівництво-К" (Покупець) укладено контракт № SEI-Prombudivnytstvo-K-5, за умовами якого Продавець згоден продати, а Покупець згоден купити продукцію на умовах СРТ Львів Україна товари в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього контракту (том 1 а.с. 190-195).
		Пунктом 2.1 вказаного контракту визначено, що загальна вартість товару за цим контрактом на умовах СРТ Львів становить 69509,06 євро.
		У пункті 3.2 контракту сторони погодили, що платіж буде здійснюватись на умовах комерційного кредиту таким чином: Покупець здійснює оплату шляхом банківського переказу на рахунок Продавця вартості товару, що складається з ціни товару і відсотків за користування кредитом в розмірі 4 % річних. 
		Суд звертає увагу, що пунктом 3.5 перелічених контрактів № № SEI-Prombudivnytstvo-K-1 від 26.09.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-2 від 05.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 14.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 07.11.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-5 від 21.11.2016 було установлено, що Покупець починає сплачувати за товар з 01.04.2017.
		Поряд з цим, 23.03.2017 сторонами було укладено додаткові угоди до контрактів № № SEI-Prombudivnytstvo-K-1 від 26.09.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-2 від 05.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 14.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 07.11.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-5 від 21.11.2016, якими викладено у новій редакції розділ 3 контрактів:
		"3.1. Всі платежі повинні бути виконані у євро.
		3.2. "Покупець" здійснює оплату шляхом банківського переказу на рахунок "Продавця" вартості Товару до 31 серпня 2020 року. Допускається оплата частинами.
		3.3. Всі банківські витрати за перерахування грошових коштів, відповідно до цього контракту сплачує "Покупець".
		3.4. "Покупець" та "Продавець" домовилися, що право власності на "Товари" будуть передані до "Покупця" з моменту отримання Товару у місці постваки.
		3.5. Сплата "Продавцю" здійснюється без будь-яких відрахувань; "Покупець" не має права віднімати митні витрати або збори, зберігання і банківські комісії.
		3.6. Всі ризики втрати або пошкоджень на всі Товари переходять до "Покупця", відповідно до положень умов торгівлі, передбачених в цьому документі" (том 1 а.с. 168, 175, 182, 189, 196).
		За визначенням статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.
		Частиною четвертою статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
		За змістом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		Так, умовами перелічених вище контрактів та додаткових угод до них установлено строк оплати поставленого товару до 31.08.2020, відповідно, на момент проведення перевірки обов`язок позивача оплатити вартість товару не настав, а тому висновок відповідача про наявність у позивача заборгованості за переліченими контрактами є безпідставним.
		Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що вартість товару, постановленого позивачеві за контрактами № № SEI-Prombudivnytstvo-K-1 від 26.09.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-2 від 05.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 14.10.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-3 від 07.11.2016, SEI-Prombudivnytstvo-K-5 від 21.11.2016, є позикою, позаяк до ТОВ "Промбудівництво-К" перейшло право власності виключно на поставлений товар, у той час як умови оплати їх вартості погоджені сторонами у перелічених контрактах, які не суперечать наведеним вище положенням національного законодавства.  
		Також, з матеріалів справи вбачається, що 19.12.2016 між ТОВ "Солар Енерджі Інвестментс" (м. Джексонвілл, Флорида, США) (Продавець) та ТОВ "Промбудівництво-К" (Покупець) укладено контракт № SEI-Prombudivnytstvo-K-6, за умовами якого Продавець згоден продати, а Покупець згоден купити продукцію на умовах СРТ Львів Україна товари в кількості, асортименті, за цінами, вказаними в додатку 1, який є невід`ємною частиною цього контракту (том 1 а.с. 197-199).
		Пунктом 2.1 вказаного контракту визначено, що загальна вартість товару за цим контрактом на умовах СРТ Львів становить 42393,20 євро.
		У пунктах 3.2, 3.5 контракту сторони погодили, що платіж буде здійснюватись шляхом банківського переказу на рахунок Продавця ціни товару. Покупець повинен сплатити за товар до 31.12.2016.
		25.01.2017 сторонами було укладено додаткову угоду до контракту № SEI-Prombudivnytstvo-K-6 від 19.12.2016, якою, зокрема, пункт 3.5 контракту викладено у новій редакції: "Покупець повинен сплатити за Товар до 30.06.2017" (том 1 а.с. 201-202).
		З аналізу наведених вище норм та враховуючи встановлені обставини, вбачається, що вартість неоплаченого позивачем товару за контрактом № SEI-Prombudivnytstvo-K-6 є простроченою заборгованістю, відповідно остання не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. 
		Суд акцентує увагу, що за умовами контракту № SEI-Prombudivnytstvo-K-6 від 19.12.2016 не було передбачено надання позивачеві позики, що свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу.
		За наведених обставин та враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що висновок відповідача про заниження позивачем у перевіреному періоді  показника "Інші витрати" на загальну суму 10518382,00 грн внаслідок не визначення справедливої (теперішньої) вартості отриманих фінансових позик, - є необґрунтованим та не відповідає дійсним обставинам справи.
		Щодо виявленого порушення в частині продажу позивачем у перевіреному періоді цінних паперів, суд зазначає наступне.
		25.11.2016 між ТОВ "Промінбудівництво-К" (Продавець) та ПАТ "Північно-східна будівельна компанія" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ16-2511-2, за умовами якого Продавець передає у власність Покупця зазначені нижче цінні папери, а Покупець приймає і сплачує обумовлену в цьому договорі ціну.
		У пункті 1.1 вказаного договору наведено данні про цінні папери, які є предметом цього договору, а саме: простий іменний вексель, емітент - ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Управління будмеханізації", дата складання 24.12.2008, дата погашення 24.12.2020, номінальна вартість - 4800000,00 грн, договірна вартість - 1900000,00 грн.
		Пунктом 1.2 договору встановлено, що загальна вартість пакетів цінних паперів згідно даного договору становить 1900000,00 грн (том 1 а.с. 204).
		Виконання умов указаного договору засвідчено актом прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ16-2511-2 від 25.11.2016 (том 1 а.с. 205).
		12.12.2016 між ТОВ "Промінбудівництво-К" (Продавець) та ПАТ "Північно-східна будівельна компанія" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ16-1212-2, за умовами якого Продавець передає у власність Покупця зазначені нижче цінні папери, а Покупець приймає і сплачує обумовлену в цьому договорі ціну.
		У пункті 1.1 вказаного договору наведено данні про цінні папери, які є предметом цього договору, а саме: простий іменний вексель, емітент - ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Управління будмеханізації", дата складання 24.12.2008, дата погашення 24.12.2020, номінальна вартість - 10000000,00 грн, договірна вартість - 6500000,00 грн.
		Пунктом 1.2 договору встановлено, що загальна вартість пакетів цінних паперів згідно даного договору становить 6500000,00 грн (том 1 а.с. 206-207).
		Виконання умов указаного договору засвідчено актом прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ16-1212-2 від 28.12.2016 (том 1 а.с. 208).
		05.04.2017 між ТОВ "Промінбудівництво-К" (Продавець) та ПАТ "Північно-східна будівельна компанія" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ17-0504-3, за умовами якого Продавець передає у власність Покупця зазначені нижче цінні папери, а Покупець приймає і сплачує обумовлену в цьому договорі ціну.
		У пункті 1.1 вказаного договору наведено данні про цінні папери, які є предметом цього договору, а саме: простий іменний вексель, емітент - ТОВ "Брейн Бау-Холдінг Управління будмеханізації", дата складання 24.12.2008, дата погашення 24.12.2020, номінальна вартість - 6700000,00 грн, договірна вартість - 3250000,00 грн.
		Пунктом 1.2 договору встановлено, що загальна вартість пакетів цінних паперів згідно даного договору становить 3250000,00 грн (том 1 а.с. 209).
		Виконання умов указаного договору засвідчено актом прийому-передачі цінних паперів та виконання зобов`язань до договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ17-0504-3 від 06.04.2017 (том 1 а.с. 210).
		Відповідач вважає, що в результаті реалізації цінних паперів за ціною, нижчою ціни придбання, відбувається зменшення такої складової власного капіталу як активи (в розмірі собівартості продукції) та збільшення активів на суму грошових коштів, отриманих від продажу продукції власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. За податковим законодавством такі операції не відповідають основному принципу господарської діяльності - не призводять до отримання доходу, а відповідно проведення таких операцій призводить і до заниження валового доходу, що є об`єктом оподаткування податком на прибуток.
		Як встановлено під час перевірки відповідно до наказу про облікову політику від 01.01.2016 № 1 ТОВ "Промбудівництво-К" застосовує П(С)БО.
		Відповідно до пунктів 4, 8 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов`язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов`язаних з придбанням фінансової інвестиції. 
		Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю. 
		Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображається у складі інших доходів або інших витрат відповідно. 
		Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України  об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
		Підпунктом 141.2.3 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України визначено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.
		Якщо за результатами звітного періоду отримано від`ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від`ємного фінансового результату від таких операцій та/або від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від`ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від`ємного значення фінансового результату (підпункт 141.2.4 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України).
		Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від`ємного фінансового результату від таких операцій та/або від`ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку (підпункт 141.2.5 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України).
		Витрати, пов`язані з придбанням цінних паперів, відображаються у рядку 02 Додатка ЦП до рядка 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897, зі змінами та доповненнями (далі - Декларація).
		Відповідно до пункту "б" підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.
		Згідно з пунктом 4 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" фінансові інвестиції - активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. При цьому до фінансових активів належать інструменти власного капіталу іншого підприємства, у т. ч. цінні папери.
		Фінансовий інструмент - контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов`язання або інструмента власного капіталу в іншого.
		Фінансові інструменти первісно оцінюють та відображають за їх фактичною собівартістю, яка складається із справедливої вартості активів, зобов`язань або інструментів власного капіталу, наданих або отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов`язані з придбанням або вибуттям фінансового інструмента (комісійні, обов`язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо) (пункт 29 П(С)БО 13).
		Відповідно до пункту 29 П(С)БО 16 "Витрати" до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать, зокрема: собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов`язані з реалізацією фінансових інвестицій); інші витрати діяльності.
		Таким чином, при визначенні фінансового результату від операцій з цінними паперами собівартість цінних паперів формується згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідна сума витрат відображається рядку 02 Додатка ЦП до рядка 4.1.3 ЦП, 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації при продажу цінних паперів.
		Суд акцентує увагу, що відповідачем не спростовано, що позивачем на виконання вимог підпункту 141.2.4 пункту 141.2 статті 141 Податкового кодексу України віднесено збитки від операцій з цінними паперами на наступний звітний період - 2017 рік.
		На переконання суду, висновок контролюючого органу у цій частині акта перевірки ґрунтується виключно на припущеннях та не містить деталізації виявленого порушення, як і не містить викладу обставин щодо того, яким чином позивач мав відобразити у бухгалтерському обліку операції з продажу цінних паперів.
		Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у акті перевірки порушення є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.
		За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог.
		Щодо доводів позивача в частині порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.
		За змістом підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. 
		Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:
		у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;
		під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків.
		У запереченнях на акт планової перевірки позивач наголошував на правомірності віднесення останнім до доходу від продажу цінних паперів, відповідно при здійсненні позапланової перевірки відповідач не вийшов за межі питань, що стали предметом оскарження.
		За наведених обставин, суд не приймає до уваги доводи позивача у цій частині.
		Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
		Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
		Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудівництво-К" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 21, ідентифікаційний код 33151792) задовольнити повністю. 
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, ідентифікаційний код 43141377) від 02.12.2019 № 0008030501 та № 0008020501.                         
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5-А, ідентифікаційний код 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудівництво-К" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Ушакова, 21, ідентифікаційний код 33151792) 19210,00 грн сплаченого судового збору.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                         В.П. Катющенко 
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 14 липня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...