Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14950/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 16.07.2020. Зареєстровано: 17.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2020.
Дата набрання законної сили: 18.08.2020
Номер судового провадження: 1-кп/953/111/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220490001212

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 640/14950/17 
		н/п 1-кп/953/111/20 
		ВИРОК 
		      ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		       
		16.07.2020 року м. Харків 
		Київський районний суд м. Харкова в складі:
		    Головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судових засідань  ОСОБА_2 ,
		прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,
		обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , 
		   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12017220490001212 від 15.04.2017 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,не працюючого, освіта професійно-технічна, раніше судимого 07.05.2020 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 07.05.2020 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
		у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		15.04.2017 приблизно о0500год., молодший інспектор взводу реагування батальйону УПО Харківської області старший сержант поліції ОСОБА_10 , перебуваючи в складі групи затримання №37, будучи відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу  Національної поліції, виконуючи свої службові обов`язки, отримавши повідомлення про те, що у приміщенні громадського закладу «Париж Дакар», за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2-А, тобто на об`єкті, що охороняється УПО Харківської області, спрацював сигнал «Тревога», прибув до вказаного закладу, та, з`ясувавши зі слів присутніх у вказаному закладі осіб, що особи з числа клієнтів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 відмовляються платити за рахунок та в подальшому, використовуючи нецензурну лексику, можливо маючи при собі металевий предмет схожий на пістолет, поводять себе агресивно, з метою надання допомоги повідомив молодшого інспектора взводу реагування батальйону УПО Харківської області старшого сержанта поліції ОСОБА_12 та поліцейського  водія взводу реагування батальйону УПО Харківської області старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , які будучи відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу Національної поліції, виконуючи свої службові обов`язки, перебували в складі групи затримання №36 та прибули за вказаною адресою. 
		Виконуючи службові обов`язки, з метою перевірки інформації про можливе правопорушення, ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 підійшли до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , представились, запропонували дати пояснення з приводу хуліганських дій останніх, після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 пояснивши причину конфлікту, оплатили рахунок, однак, виходячи на вулицю, між ними та сторонніми особами з числа присутніх у вказаному закладі осіб, розпочався конфлікт, який переріс в бійку, в ході якого ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , вийшовши з приміщення на вулицю, де почувши, що співробітниками поліції буде викликано слідчо оперативну групу, намагаючись перешкодити співробітникам поліції встановити обставини конфлікту, який виник, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почали втікати, не реагуючи на законні вимоги працівників правоохоронного органу зупинитись.
		Перебуваючи біля кафе «Лайт Хол», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2-А, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу  ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, та з метою перешкоджання їх виконанню, усвідомлюючи суспільно  небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_12 один удар кулаком правої руки в голову, чим спричинив останньому, згідно з висновками судово-медичних експертиз №1235-С/17 від 18.04.2017, №1567-С/17 від 29.05.2017 року забійні рани на голові, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів, а також ділянку травматичного набряку м`яких тканин та синець, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Після чого, ОСОБА_6 , діючи умисно, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням працівником правоохоронного органу ОСОБА_13 своїх службових обов`язків, та з метою перешкоджання їх виконанню, усвідомлюючи суспільно  небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, бажаючи їх настання, наніс один удар головою в область голови ОСОБА_13 , спричинивши, згідно з висновками судово-медичних експертиз №1231-С/17 від 18.04.2017, №1563-С/17 від 29.05.2017р. забійну рану на голові, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		Також, 15.04.2017, приблизно о05.00 год., молодший інспектор взводу реагування батальйону УПО Харківської області старший сержант поліції ОСОБА_10 , перебуваючи в складі групи затримання № 37, будучи відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівником правоохоронного органу  Національної поліції, виконуючи свої службові обов`язки, отримавши повідомлення про те, що у приміщенні громадського закладу «Париж Дакар», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2-А, тобто на об`єкті, що охороняється УПО Харківської області, спрацював сигнал «Тревога», прибув до вказаного закладу, та з`ясувавши зі слів присутніх у вказаному закладі осіб, що особи з числа клієнтів - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 відмовляються платити за рахунок та в подальшому, використовуючи нецензурну лексику, можливо маючи при собі металевий предмет схожий на пістолет, поводять себе агресивно, з метою надання допомоги повідомив молодшого інспектора взводу реагування батальйону УПО Харківської області старшого сержанта поліції ОСОБА_12 та поліцейського  водія взводу реагування батальйону УПО Харківської області старшого сержанта поліції ОСОБА_13 , які будучи відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронного органу  Національної поліції, виконуючи свої службові обов`язки, перебували в складі групи затримання №36 та прибули за вказаною адресою.
		Виконуючи свої службові обов`язки, з метою перевірки інформації про можливе правопорушення, ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 підійшли до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , представились, запропонувавши дати пояснення з приводу хуліганських дій останніх, після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , пояснивши причину конфлікту, оплатили рахунок, однак виходячи на вулицю, між ними та сторонніми особами з числа присутніх у вказаному закладі осіб, розпочався конфлікт, який переріс в бійку, в ході якого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вийшовши з приміщення на вулицю, де почувши, що співробітниками поліції буде викликано слідчо-оперативну групу, намагаючись перешкодити співробітникам поліції встановити обставини конфлікту який виник, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, почали втікати, не реагуючи на законні вимоги працівників правоохоронного органу зупинитися.
		Перебуваючи біля кафе «Лайт Хол», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2-А, ОСОБА_10 наздогнав ОСОБА_7 та схопив останнього ззаду за куртку, однак ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вивернувся та, діючи умисно, маючи умисел, спрямований на опір працівникові правоохоронного органу - ОСОБА_10 під час виконання ним службових обов`язків, шляхом активної фізичної протидії здійсненню останнім покладених на нього службових обов`язків,з метою перешкоджання їх виконанню, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді опору працівникові правоохоронного органу, бажаючи їх настання, п`ятою правої ноги наніс ОСОБА_10 один удар по правій нозі, в області переднього відділу стопи, тим самим активно фізично протидіючи працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, вчиняючи опір.
		Органом досудового розслідування дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст.342 КК України, тобто опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини справи та докази, викладені в обвинувальному акті. Пояснив про обставини скоєного злочину, як викладено вище, а саме, що він дійсно 15.04.2017 року він проводив час у приміщенні громадського закладу «Париж Дакар», за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2-А. Після вирішення питання з оплатою рахунку, виходячи на вулицю, між ними та сторонніми особами з числа присутніх у вказаному закладі осіб, розпочався конфлікт, який переріс в бійку, в процесі якої присутні поряд з ними співробітниками поліції повідомили їм, що буде викликано слідчо оперативну групу, тому він почав втікати, не реагуючи на законні вимоги працівників правоохоронного органу зупинитись. Зазначив, що оскільки він перебував в стані алкогольного сп`яніння, у нього виник умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу  ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, тому він наніс останньому один удар кулаком правої руки в голову. При цьому він розумів, що спричинює удар працівнику правоохоронного органу при виконанні останнім своїх службових обов`язків. Після чого, за цих же обставин та розуміючи протиправність своїх дій, він також наніс один удар потерпілому ОСОБА_13 своєю головою в область голови ОСОБА_13 .
		Цивільний позов ОСОБА_13 , з урахуванням уточнення та цивільний позов ОСОБА_12 визнав. Просив суд суворо не карати, оскільки відповідні висновки він для себе зробив. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини справи та докази, викладені в обвинувальному акті. Пояснив про обставини скоєного ним злочину, а саме, що 15.04.2017 року, перебуваючи біля приміщенні громадського закладу «Париж Дакар» за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 2-А, у нього виник конфлікт з незнайомим йому особами, під час якого, потерпілий ОСОБА_10 , який на час подій перебував поряд та виконував свої службові обов`язки, намагався цей конфлікт вирішити та наздоганяючи його схопив ззаду за куртку. Обвинувачений зазначив, що оскільки він перебував в стані алкогольного сп`яніння, то вивернувшись від ОСОБА_15 він почав надавати йому опірз метою перешкоджання йому виконувати свої службові обов`язки, при цьому усвідомлював, що вчиняє протиправні дії по відношенню до потерпілого, який виконував свої службові обов`язки, але робити це не припинив та наніс ОСОБА_15 своєю п`ятою правої ноги один удар по правій нозі, в області переднього відділу стопи, тим самим активно фізично протидіючи працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, вчиняв йому опір.
		Просив суд суворо не карати, наголосив на тому, що відповідні висновки він для себе зробив. 
		Показання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7  є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позицій.
		Приймаючи до уваги, що обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 винними себе у пред`явленому обвинуваченні визнали повністю, їх показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинувачених та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину обвинуваченими, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинувачених; інші обставини, які характеризують особу обвинувачуваних, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежившись допитом обвинувачуваних та вивченням даних, які характеризують особи обвинувачених.
		Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
		Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце слухання справи належним чином. Потерпілий ОСОБА_12 у своїй заяві, адресованій суду, заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити, просив судове засідання провести за його відсутністю, в судових дебатах участі брати не бажав, при призначенін покарання покладався на розсуд суду.
		Потерпілий ОСОБА_13 надав до суду заяву про слухання кримінального провадження за його відсутністю, зазначив, що у суових дебатах брати участь не бажає, покарання просив призначити на розсуд суду, не наполягав на призначенні суворого покарання обвинуваченим, свій цивільний позов підтримав частково в розмірі 20000 грн. за спричинену йому моральну шкоду, іншу частину цивільного позову просив суд залишити без розгляду. 
		Від потерпілого ОСОБА_10 заяв чи клопотань не надходило.
		Таким чином, суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, прийшов до наступного висновку, що винуватість ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень-злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.345 КК України.
		Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує в тому, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.342 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, особу винного, який засуджений 07.05.2020 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до наданої суду досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні вбачається наступне. Так представником органом пробації були проаналізовані умови життя та розвитку обвинуваченого, у ході особистої бесіди із обвинуваченим виявлено, що останній є громадянином України, українцем, уродженцем м. Харкова, має середню спеціальну освіту, працюючий, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Алкогольними напоями не зловживає, відсутній досвід вживання наркотичних речовин. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Фактори, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення не виявлені. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній. Згідно висновку, наданого до суду, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого злочину, особу винного, який засуджений 07.05.2020 року вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч.2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до наданої суду досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні вбачається наступне. Так представником органом пробації були проаналізовані умови життя та розвитку обвинуваченого, у ході особистої бесіди із обвинуваченим виявлено, що останній є громадянином України, українцем, уродженцем м. Харкова, має середню спеціальну освіту, працюючий, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Алкогольними напоями не зловживає, відсутній досвід вживання наркотичних речовин. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Фактори, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення не виявлені. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній. Згідно висновку, наданого до суду, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_6 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації, застосування соціально виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
		Обставинами, згідно з положеннями статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченим, суд відносить їх щире каяття у вчиненому.
		Обставинами, які згідно з положеннями статті 67КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено відповідними висновками щодо результатів їх медичного огляду від 15.04.2017 року, вчинення злочину у зв`язку з виконанням потерпілими службових обов`язків.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст.65ККУкраїни особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст.50ККУкраїни покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених обвинуваченимикримінальних правопорушень, обставин їх вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючих обставин, відомостей, що характеризують їх особи з позитивної сторони, ступень тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, позицію потерпілих, які не наполягали на призначені обвинуваченим суворого покарання, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, буде покарання, визначене у межах, встановлених у санкції статей, за якими вони обвинувачуються із подальшим застосуванням ст. 75 КК України.
		Аргументуючи застосування ст.. 75 КК України, суд наголошує, що відповідно дост. 75 ч. 1 КК Україниякщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		При цьому, суд зазначає, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Тому, зважаючи на дані про осіб обвинувачених, міцність їх соціальних зв`язків, обставини, які пом`якшують покарання, висновки органу пробації та враховуючи, що потерпілі не наполягали на призначенні обвинуваченим покарання, пов`язаного із позбавленням волі, суд приходить до висновку, що виправлення обвинувачених можливе без реального відбуття призначеного їм покарання, однак в умовах здійснення контролю за їх поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. 
		Суд вважає, що щире каяття обвинувачених та інші наведені судом обставини, дійсно можуть бути підставами для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства, що також підтверджується їх поведінкою після вчинення кримінальних правопорушень, їх критичним ставленням до наслідків, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, яка свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
		Отже, на переконання суду, призначення такого покарання обвинуваченим буде відповідати вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, що відповідає положеннямст. 65 КК України. 
		Також судом встановлено, що вироком Дзержинського районного судом м. Харкова від 07.05.2020 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.296 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75, 76 КК України їх було звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Епізод вчинення кримінального правопорушення за вироком від 07.05.2020 року - 01.04.2019 року. Зазначений вирок набрав законної сили. 
		Згідно ст. 70 ч. 4 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій  третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Отже, відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи, що обвинувачені вчинили ці злочини до постановлення попереднього вироку Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2020 року, суд визначає їм остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2020 року.
		Дане покарання, на переконання суду, узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчиненню ними нових злочинів. 
		Щодо цивільних позовів, заявлених потерпілим ОСОБА_12 до ОСОБА_6 в розмірі 2434,26 грн. в рахунок відшкодування йому матеріальної шкоди та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та потерпілим ОСОБА_13 до ОСОБА_6 з урахуванням його уточненого розміру в сумі 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.2ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідност. 128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Згідно ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об`ємі особою, що заподіяла його.
		Відповідно до п.п. 3, 5, 9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов`язані з ними втрати, та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, згідно з приписами п. 6.4 «Методичних рекомендацій» (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року № 35-13/797), враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
		Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		В обґрунтуваннявимог щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілий ОСОБА_12 у своєму позові зазначив про понесені ним витрати на придбання ліків в розмірі 2434,26 грн. Вказаний розмір підтверджен належними доказами, а тому підлягає задоволенню. 
		В обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпілий ОСОБА_12 стверджував про наявність у нього глибоких душевних страждань, через те, що він як працівник поліції отримав від обвинуваченого ОСОБА_6 травми, переживань внаслідок протиправних дій обвинуваченого щодо ушкодження його здоров`я, приниження людської гідності, що викликало погіршення стану здоров`я. Внаслідок дій ОСОБА_6 було порушено його нормальний образ життя, його сім`я перенесла психічну травму і страждання, бо він являється єдиним годувальником.. На підставі викладеного вважав, що обвинувачений ОСОБА_6 спричинив йому моральну шкоду на суму 15000 грн 00 коп.
		Обвинувачений ОСОБА_6 заявлені вимоги потерпілого визнав у повному обсязі, а тому суд приходить до висновку, що вони підлягають задоволенню.
		Крім того, вимога потерпілого ОСОБА_12 щодо стягнення з ОСОБА_6 витрат на правову допомогу адвоката в сумі 5000 грн. також підлягає задоволенню, оскільки є документальне підтвердження вказаних витрат. 
		Щодо позовних вимог потерпілого ОСОБА_13 , то враховуючи визнання його обвинуваченим, уточнений цивільний позов підлягає задоволенню.
		Згідно положень ст.124 КПК Українина користьдержави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з обвинувачених в частковому порядку підлягають стягненню витрати за проведення судово балістичної експертизи 188 від 10.07.2017 року у розмірі 1483,05 грн.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченим на час винесення вироку не застосовано.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Визнати  ОСОБА_6  винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
		В порядку ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки із покладанням на ОСОБА_6 згідно ст.. 76 КК України протягом строку випробування обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		На підставіч.4ст.70КК Україниз врахуваннямтого,що ОСОБА_6 засуджується зазлочин,скоєний доухвалення вироку07.05.2020року Дзержинськимрайонним судомм.Харкова зач.2ст.296КК Українидо 2років позбавленняволі іззастосуванням ст.75КК Українина 2роки,покрання засукупністю злочиніввизначити шляхомчасткового складанняпокарань завироком Дзержинськогорайонного судум.Харкова від07.05.2020року тацим вироком таостаточно призначитипокарання ОСОБА_6  у вигляді 3 років позбавлення волі.
		В порядку ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
		Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 протягом строку випробування обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Визнати  ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України і призначити йому покарання за цією статтею кримінального закону у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		В порядку ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1(один)рік із покладанням на ОСОБА_7 згідно ст.. 76 КК України протягом строку випробування обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		На підставі ч.4 ст. 70 КК України з врахуванням того, що ОСОБА_7 засуджується за злочин, скоєний до ухвалення вироку 07.05.2020 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 296 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на 2 роки, покрання за сукупністю злочинів визначити шляхом часткового складання покарань за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.05.2020 року та цим вироком та остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді 2 років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		В порядку ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
		Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 протягом строку випробування обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази: пістолет EKOL ARDA калібру 4 мм № НОМЕР_1 , переданий на зберігання в камеру схову речових доказів  після набрання вироком законної сили  знищити. 
		DVD-R диск торгівельної марки «Axent» червоно-білого кольору з аудіо-записом повідомлення на лінію «102» від гр.. ОСОБА_15 за 15.04.2017 року, що зберігається в матеріалах кримінального провадження №12017220490001212  після набрання вироком законної сили  залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження №12017220490001212.
		Цивільні позови ОСОБА_12 до ОСОБА_6  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок відшкодування спричиненої йому матеріальної шкоди  2434 грн. 26 коп., в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди  15000 грн., та понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
		Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_6  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди  20000 грн.
		В іншій частині цивільний позов ОСОБА_13 за його заявою  залишити без розгляду.
		Стягнути в частковому порядку з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (код доходів 24060300, р/р 31419544700005 в УДКС України у Слобідському районі м. Харкова) витрати за проведення судової-балістичної експертизи №188 від 10.07.2017 року в розмірі 1483,05 грн.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку після його оголошення вручається прокурору та обвинуваченим. 
		Суд роз`яснює обвинуваченим, потерпілим право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. 
		Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
		 
		Суддя
		Київського районного суду м. Харкова    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...