Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/8748/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.07.2020.
Дата набрання законної сили: 14.07.2020
Номер судового провадження: 61-36648ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		14 липня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 466/8748/16-ц
		провадження № 61-36648св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заозерне»,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ОСОБА_2 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 рокуу складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І.
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заозерне» (далі - ОСББ «Заозерне»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:  Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ОСОБА_2 ,про часткове скасування рішення загальних зборів ОСББ «Заозерне».
		Позов обґрунтований тим, що  відповідно до витягу з реєстру від 10 грудня 2007 року № 16981239 він є власником квартири      АДРЕСА_1 . У цьому будинку у 2008 році співвласники квартир створили ОСББ «Заозерне». 19 травня 2016 року відбулися загальні збори співвласників ОСББ «Заозерне», на яких один з пунктів порядку денного визначав прийняття кошторису та переліку послуг на утримання будинку. В кошторис ОСББ «Заозерне» з утримання будинку неправомірно включені додаткові послуги - послуги сторожа, спецодяг та правова допомога, які не передбачені законодавством на утримання будинку та прибудинкової території, тому порушують його права як споживача житлово-комунальних послуг та співвласника ОСББ «Заозерне».
		Позивач просив суд скасувати рішення загальних зборів ОСББ «Заозерне» від 19 травня 2016 року в частині затвердження кошторису в розмірі тарифу 3,57 грн/кв. м на утримання будинку за адресою: АДРЕСА_2 з терміном дії з 01 червня 2016 року до 31 грудня 2016 року у зв`язку з неправомірним включення додаткових послуг -послуги сторожа, спецодяг та правову допомогу.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року позов задоволено частково. Скасовано рішення загальних зборів ОСББ «Заозерне» від 19 травня 2016 року про затвердження кошторису в розмірі тарифу                             3,57 грн/кв. м, на утримання будинку за адресою:    АДРЕСА_2 з терміном дії з 01 червня 2016 року до 31 грудня 2016 року в частині включення до цього кошторису статтей витрат на оплату праці сторожів, придбання спецодягу та витрат на правову допомогу.Стягнуто з ОСББ«Заозерне» судовий збір в дохід держави в розмірі 640,00 грн.
		Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що затвердження внесків на заробітну плату сторожів, правову допомогу та спецодяг має здійснюватися шляхом укладення додаткових договорів на підставі особистої згоди власника квартир.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції 
		Постановою Апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 рокуапеляційну скаргу ОСББ «Заозерне» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову в позові. Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Заозерне» судові витрати у розмірі 704,00 грн.
		Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, виходив з того, що суд першої інстанції не врахував, що ОСББ «Заозерне» не здійснює господарську діяльність відповідно до законодавства, на яке суд першої інстанції посилався, оскільки така діяльність відповідача спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а тому ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарчого суб`єкта. ОСББ «Заозерне» не є виробником та/або виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тому не надає і не виробляє таких послуг, а отже, і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування, тому до відносин між ОСББ «Заозерне» та його членами не може застосовуватися законодавство, яке застосував суд першої інстанції.
		Висновок суду першої інстанції, що затвердження внесків на заробітну плату сторожів, правову допомогу та спецодяг має здійснюватися шляхом укладення додаткових договорів на підставі особистої згоди власника квартир суперечить вимогам Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» (далі - Закон) та правовій природі інституту ОСББ. Рішення загальних зборів ОСББ є волевиявленням власників квартир про складові внеску співвласників та їх розмір. Договори про надання правової допомоги чи договори купівлі-продажу спецодягу, договори із сторожами укладаються ОСББ, яке представляє всіх мешканців та на балансі якого перебуває багатоквартирний будинок із відповідними особами, які надають ці послуги, а не кожний окремо мешканець квартири із сторожем чи правником, якого він бажає мати.
		Суд першої інстанції неналежно оцінив надане Департаментом гуманітарної політики та Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради роз`яснення стосовно тверджень позивача щодо неправомірності включення послуг сторожа та витрат на правову допомогу до тарифу та прирівняв внески до комунальних витрат. Суд першої інстанції не застосував Закон та Статут ОСББ «Заозерне» (далі - Статут), які є основою діяльності ОСББ, визначають їх порядок господарювання та взаємовідносини із іншими суб`єктами господарювання. Визначений загальними зборами членів ОСББ розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території не потребує затвердження органами державної влади чи місцевого самоврядування. При визначенні розміру внесків (платежів) відповідач діє на підставі Статуту та Закону. Встановлений на загальних зборах 19 травня 2016 року розмір обов`язкового внеску (платежу) не є комунальним платежем відповідно до статті 22 Закону.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 року, просив скасувати оскаржуване рішення, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		31 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
		У серпні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Відповідно до розпорядження від 15 квітня 2020 року № 1091/0/226-20 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
		Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що відповідач на вимогу суду не надав копію протоколу рішення загальних зборів, кошторису та оригіналів, а долучив лише копію дубліката протоколу загальних зборів від 19 травня 2016 року та копію дубліката кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території з датою створення дубліката 05 травня 2017 року, в яких відсутні підписи співвласників, які брали участь в голосуванні, а в судовому засіданні представник пояснив про відсутність оригіналів.
		Суд апеляційної інстанції проігнорував заперечення позивача та взяв до уваги як докази дублікати документів, не звернув увагу, що інші додаткові послуги мають бути визначені окремо, а не в кошторисі на утримання будинку, а клопотання позивача від 31 січня 2017 року про витребування у відповідача трудових контрактів, штатного розпису та угоди про надання правової допомоги проігноровано.
		Апеляційну скаргу подав представник відповідача, який діяв на підставі недійсної довіреності, а довіреність від 28 березня 2018 року з`явилася пізніше, хоча не була долучена до матеріалів справи.
		Суд першої інстанції звернув увагу на всі вимоги позивача, надав правову оцінку доказам у справі та ухвалив законне рішення.
		Аргументи інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржуване рішення є законним, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що включення до тарифу на утримання будинку складових щодо заробітної плати сторожів, спецодягу та правової допомоги не суперечать законодавству, а навпаки затвердження таких тарифів на утримання будинку відповідає Закону, Статуту та не порушує прав співвласників багатоквартирного будинку, а саме затвердження кошторису та тарифу відбувалось відповідно до встановленої законом процедури. 
		Твердження позивача про те, що включення таких складових до тарифів на утримання будинку здійснюється на договірних засадах та потребує особистої згоди власника квартири суперечить висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 3-945гс15, де зазначено, що особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ. 
		Рішенням загальних зборів ОСББ «Заозерне» від 19 травня 2016 року затверджено кошторис ОСББ «Заозерне» на період з 01 червня 2016 року до 31 грудня 2016 року, за розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку проголосувало 44 співвласники, які є власниками загальної площі квартир або нежитлових приміщень у розмірі 4 036, 573 кв. м (75,191 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень із гаражами), проти вказаного рішення проголосував один співвласник (загальна площа 78 кв. м).
		Відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмір внесків і платежів співвласників.
		Згідно з розділом 3 Статуту, вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема затвердження кошторису та визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників багатоквартирного будинку, отже, на час прийняття такого рішення загальними зборами ОСББ «Заозерне», дотримано усіх вимог законодавства, і таке рішення є обов`язковим для усіх співвласників багатоквартирного будинку.
		Договір між ОСББ «Заозерне» та адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» від 01 грудня 2016 року підписаний відповідно до чинного Статуту ОСББ «Заозерне» у новій редакції, головою Правління ОСББ «Заозерне» -ОСОБА_4, відповідно до повноважень наданих їй законом та положеннями Статуту.
		Посилання ОСОБА_3 щодо необхідності згідно з підпунктом «г» пункту 3 розділу 3 Статуту ОСББ «Заозерне» попереднього погодження договорів укладених на суму, що перевищує 10 000,00 грн є необгрунтованими, оскільки вказане положення жодним чином не обмежує повноваження голови правління ОСОБА_4 на укладення такого договору із адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери», оскільки договір про надання правової допомоги від 01 грудня 2016 року № 70/16 укладений на суму, значно меншу ніж 10 000,00 грн.
		Безпідставними є посилання ОСОБА_3 щодо відсутності повноважень у представників ОСББ «Заозерене», оскільки у матеріалах справи, на момент подання апеляційної скарги була чинна довіреність від 22 березня 2017 року, яка видана відповідно до рішення правління ОСББ «Заозрене», а тому представник ОСОБА_5 мав процесуальну дієздатність на подання апеляційної скарги. 
		Не заслуговують на увагу твердження позивача, що в матеріалах справи з`явилась довіреність від 28 березня 2018 року, яка на його думку, не була долучена ні в судовому засіданні, ні через канцелярію Апеляційного суду Львівської області, оскільки ця довіреність була подана до суду апеляційної інстанції в момент подання представником ОСОБА_5 відповіді на відзив на апеляційну скаргу.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
		Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що установчими зборами власників квартир будинку АДРЕСА_3 22 січня 2008 року створено ОСББ «Заозерне».
		ОСББ «Заозерне» керується у своїй роботі новою редакцією Статуту, яка затверджена загальними зборами 25 лютого 2016 року відповідно до протоколу № 48.
		Позивач є мешканцем квартири АДРЕСА_1 .
		Відповідно до Статуту ОСББ «Заозерне» є юридичною особою та діє відповідно до Закону.
		Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Заозерне» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.
		Відповідно до розділу 3 Статуту вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису та визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників багатоквартирного будинку.
		Рішенням загальних зборів ОСББ «Заозерне» від 19 травня 2016 року затверджено кошторис ОСББ «Заозерне» на період з 01 червня 2016 року до 31 грудня 2016 року в розмірі тарифу (внеску) 3,57 грн за кв. м у який включено такі складові внеску: заробітна плата голови правління ОСББ 0,33 грн/кв. м (1); заробітна плата бухгалтера ОСББ 0,32 грн/кв. м (1); заробітна плата сторожів ОСББ - 1,19 грн/кв. м (4); заробітна плата прибиральниці ОСББ - 0,3 грн/кв. м; нарахування на заробітну плату - 0,47 грн/кв. м (де 0,26 грн/кв.м - сторожі); утримання будинку - 0,1 грн /кв. м; освітлення місць загального користування - 0,18 грн/кв. м; водопостачання -             0, 03 грн/кв. м; банківське обслуговування - 0,06 грн/кв. м; вивезення побутових відходів - 0, 16 грн/кв. м; послуги зв`язку - 0,02 грн/кв. м; господарські витрати - 0,08 грн/кв. м; спецодяг - 0,04 грн/кв. м; податок на користування землею -                   0,01 грн/кв. м; обслуговування димовентилізаційних каналів - 0,07 грн/кв. м; правова допомога - 0,21 грн/кв. м.
		За визначений розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку проголосувало 44 співвласники, які є власниками загальної площі квартир або нежитлових приміщень у розмірі 4 036, 573 кв. м (75,191 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень із гаражами). Проти вказаного рішення проголосував один співвласник (загальна площа 78 кв. м).
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно дочастини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
		Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
		Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII) (далі - Закон № 417-VIII)), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
		За визначеннями, які вживаються в цьому Законі та містяться в статті 1 закону, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.
		Частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
		Відповідно достатей 1, 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції -об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).
		Згідно з частинами першою-третьою статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
		Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина шоста статті 10 Закону № 417-VIII).
		Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах згідно зі статтею 10 Закону № 417-VIII. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
		Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку -юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку
		Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
		Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону).
		Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
		Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
		Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
		Права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані статтями 14 та 15 Закону.
		Водночас статті 16-18 Закону окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи відповідно до статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.
		Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
		Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
		Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.
		Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.
		Законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.
		Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону № 417-VIII та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.
		Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19.
		Суд першої інстанції виходив з того, що затвердження внесків на заробітну плату сторожів, правову допомогу та спецодяг має здійснюватися шляхом укладення додаткових договорів на підставі особистої згоди власника квартир.
		Верховний Суд виходить з того, що ОСББ «Заозерне» створено установчими зборами власників квартир будинку АДРЕСА_3 22 січня 2008 року та у своїй роботі керується новою редакцією Статуту, яка затверджена загальними зборами 25 лютого 2016 року відповідно до протоколу № 48. Відповідно до Статуту ОСББ «Заозерне» є юридичною особою та діє відповідно до Закону.
		Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Статуту ОСББ «Заозерне» метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.
		Відповідно до розділу 3 Статуту вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису та визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов`язковим для всіх співвласників багатоквартирного будинку.
		Суди встановили, що рішенням загальних зборів ОСББ «Заозерне» від 19 травня 2016 року затверджено кошторис ОСББ «Заозерне» на період з 01 червня 2016 року до 31 грудня 2016 року в розмірі тарифу (внеску) 3,57 грн за кв. м у який включено такі складові внеску: заробітна плата голови правління ОСББ 0,33 грн/кв. м (1); заробітна плата бухгалтера ОСББ 0,32 грн/кв. м (1); заробітна плата сторожів                ОСББ - 1,19 грн/кв. м (4); заробітна плата прибиральниці ОСББ - 0,3 грн/кв. м; нарахування на заробітну плату - 0,47 грн/кв. м (де 0,26 грн/кв. м - сторожі); утримання будинку - 0,1 грн /кв. м; освітлення місць загального користування - 0,18 грн/кв. м; водопостачання - 0, 03 грн/кв. м; банківське обслуговування -                0,06 грн/кв. м; вивезення побутових відходів - 0, 16 грн/кв. м; послуги зв`язку -      0,02 грн/кв. м; господарські витрати - 0,08 грн/кв. м; спецодяг - 0,04 грн/кв. м; податок на користування землею - 0,01 грн/кв. м; обслуговування димовентилізаційних каналів - 0,07 грн/кв. м; правова допомога - 0,21 грн/кв. м.
		За визначений розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку проголосувало 44 співвласники, які є власниками загальної площі квартир або нежитлових приміщень у розмірі 4 036, 573 кв. м (75,191 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень із гаражами). Проти вказаного рішення проголосував один співвласник (загальна площа 78 кв. м).
		Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, що ОСББ «Заозерне» не здійснює господарську діяльність, оскільки така діяльність відповідача спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб`єктів господарювання, а тому ця діяльність є господарчим забезпеченням діяльності негосподарчого суб`єкта. ОСББ «Заозерне» не є виробником та/або виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки не надає і не виробляє таких послуг, а отже, і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.
		Висновок суду першої інстанції, що затвердження внесків на заробітну плату сторожів, правову допомогу та спецодяг має здійснюватися шляхом укладення додаткових договорів на підставі особистої згоди власника квартир суперечить вимогам Закону та правовій природі інституту ОСББ. Рішення загальних зборів ОСББ є волевиявленням власників квартир про складові внеску співвласників та їх розмір. Договори про надання правової допомоги чи договори купівлі-продажу спецодягу, договори із сторожами укладаються ОСББ, яке представляє всіх мешканців та на балансі якого перебуває багатоквартирний будинок із відповідними особами, які надають ці послуги, а не кожний окремо мешканець квартири із сторожем чи правником, якого він бажає мати.
		Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції неналежно оцінив надане Департаментом гуманітарної політики та Департаментом житлового господарства та інфраструктури ЛМР роз`яснення стосовно тверджень позивача щодо неправомірності включення послуг сторожа та витрат на правову допомогу до тарифу та прирівняв внески до комунальних витрат. 
		Суд першої інстанції не застосував Закон та Статут, які є основою діяльності ОСББ, визначають їх порядок господарювання та взаємовідносини із іншими суб`єктами господарювання. Визначений загальними зборами членів ОСББ розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території не потребує затвердження органами державної влади чи місцевого самоврядування. При визначенні розміру внесків (платежів) відповідач діє на підставі Статуту та Закону. Встановлений на загальних зборах 19 травня 2016 року розмір обов`язкового внеску (платежу) не є комунальним платежем відповідно до статті 22 Закону.
		Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що включення до тарифу на утримання будинку складових щодо заробітної плати сторожів, спецодягу та правової допомоги не суперечать законодавству, а навпаки затвердження таких тарифів на утримання будинку відповідає Закону, Статуту та не порушує прав співвласників багатоквартирного будинку, а саме затвердження кошторису та тарифу відбувалось відповідно до встановленої законом процедури.
		Безпідставними є доводи касаційної скарги, що проігноровано клопотання позивача від 31 січня 2017 року про витребування у відповідача трудових контрактів, штатного розпису та угоди про надання правової допомоги, оскільки спростовуються матеріалами справи (а. с. 57,71-79).
		Твердження позивача про те, що включення таких складових до тарифів на утримання будинку здійснюється на договірних засадах та потребує особистої згоди власника квартири є безпідставними, оскільки рішенням загальних зборів ОСББ «Заозерне» від 19 травня 2016 року затверджено кошторис ОСББ «Заозерне» на період з 01 червня 2016 року до 31 грудня 2016 року, за розмір внесків співвласників багатоквартирного будинку проголосувало 44 співвласники, які є власниками загальної площі квартир або нежитлових приміщень у розмірі 4 036, 573 кв. м        (75,191 % від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень із гаражами), проти вказаного рішення проголосував один співвласник (загальна площа 78 кв. м).
		Посилання ОСОБА_6 щодо необхідності згідно з підпунктом «г» пункту 3 розділу 3 Статуту ОСББ «Заозерне» попереднього погодження договорів укладених на суму, що перевищує 10 000,00 грн є необгрунтованими, оскільки вказане положення жодним чином не обмежує повноваження голови правління ОСОБА_4 на укладення такого договору із адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери», оскільки договір про надання правової допомоги від 01 грудня 2016 року № 70/16 укладений на суму, значно меншу ніж 10 000,00 грн.
		Безпідставними є посилання ОСОБА_3 щодо відсутності повноважень у представника ОСББ «Заозерене» на подання апеляційної скарги, оскільки у матеріалах справи була чинна на той час довіреність від 22 березня 2017 року, яка видана відповідно до рішення правління ОСББ «Заозрене», а тому представник ОСОБА_5 мав процесуальну дієздатність на подання апеляційної скарги.
		Не заслуговують на увагу твердження позивача, що в матеріалах справи з`явилась довіреність від 28 березня 2018 року, яка на його думку, не долучена ні в судовому засіданні, ні через канцелярію Апеляційного суду Львівської області, оскільки ця довіреність подана до суду апеляційної інстанції в момент подання представником ОСОБА_5 відповіді на відзив на апеляційну скаргу.
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справі та переоцінки доказів у справі, проте встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Постанову Апеляційного суду Львівської області від 02 травня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           А. С. Олійник
		С. О. Погрібний 
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...