Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/2777/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2020.
Дата набрання законної сили: 30.06.2020
Номер судового провадження: 14-76цс20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 червня 2020 року
		м. Київ
		Справа № 317/2777/17
		Провадження № 14-76цс20
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Лященко Н. П., 
		суддів Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
		 
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу  ОСОБА_1 
		на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року, постановлену суддею Ачкасовим О. М., 
		та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі Дашковської А. В., Кримської О. М., Подліянової Г. С.,
		у справі за позовом ОСОБА_1 
		до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - ПАТ «ЗАлК», Товариство),
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Фонд державного майна України, 
		про визнання недійсним рішення наглядової ради.
		 
		 
		 
		Історія справи
		Короткий зміст та підстави позовних вимог
		1. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ЗАлК», в якому просив визнати недійсним рішення наглядової ради Товариства, оформлене протоколом від 12 липня 2017 року № 10, у частині доручення генеральному директору Товариства виконувати вимоги слідчих та правоохоронних органів під час розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12016080060001844 від 26 квітня 2016 року за фактом розкрадання майна Товариства. 
		2. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ЗАлК», в якому просив визнати недійсним рішення наглядової ради Товариства, оформлене протоколом від 31 січня 2017 року № 1, у частині зобов`язання генерального директора здійснювати закупівлю робіт та послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».
		3. На обґрунтування позовів ОСОБА_1 послався на те, що оспорювані рішення наглядової ради суперечать вимогам законодавства, положенням статуту Товариства та порушують трудові права позивача як генерального директора ПАТ «ЗАлК».
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		4. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року позови об`єднано в одне провадження.
		5. Запорізький районний суд Запорізької області ухвалою від 05 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року, провадження у справі закрив з тих підстав, що цей спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції до 15 грудня 2017 року.
		6. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовано тим, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки виник з корпоративних відносин. Вимогами у позові є визнання недійсними рішень наглядової ради ПАТ «ЗАлК», а не поновлення трудових прав позивача. Суди зазначили, що в разі порушення трудових прав може бути позов про поновлення на посаді, зобов`язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов`язків щодо відповідної посадової особи господарського товариства, а не позов про визнання недійсним відповідного рішення загальних зборів акціонерів (учасників) товариства чи наглядової ради товариства.  
		Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
		7. У березні 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області  від 05 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року, а справу - передати для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		8. Скаржник послався на те, що він звернувся до суду за захистом своїх трудових прав як найманого працівника, а не акціонера (учасника) господарського товариства.
		Надходження касаційної скарги на розгляд Великої Палати Верховного Суду
		9. Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 29 квітня 2020 року передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції.
		ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		10. Обґрунтовуючи позовні вимоги про часткове скасування рішень наглядової ради ПАТ «ЗАлК» тим, що вони суперечать вимогам законодавства, положенням статуту Товариства та порушують права позивача як генерального директора ПАТ «ЗАлК», ОСОБА_1 послався на таке.
		11. 16 грудня 2015 року між позивачем як генеральним директором відповідача (далі - керівник) та Товариством укладено контракт, за умовами якого ПАТ «ЗАлК» зобов`язане не втручатись в оперативно-господарську діяльність керівника (пункт 2.1), а керівник зобов`язаний виконувати рішення наглядової ради Товариства (пункт 2.2). У разі систематичного невиконання керівником обов`язків, покладених на нього пунктом 2.2 контракту, його може бути розірвано за рішенням наглядової ради Товариства до закінчення строку його дії (пункт 6.3).
		12. 12 липня 2017 року наглядова рада Товариства ухвалила рішення, оформлене протоколом від 12 липня 2017 року № 10, яким генеральному директору доручено виконувати вимоги слідчих та правоохоронних органів під час розслідування у кримінальному провадженні за фактом розкрадання майна Товариства.
		13. Оспорюючи це рішення ОСОБА_1 послався на те, що виконання таких вимог здійснюється відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, а тому зобов`язання його виконувати будь-які вимоги слідчих та правоохоронних органів є недоцільним, оскільки такі вимоги можуть не відповідати цьому Кодексу. 
		14. Згідно з рішенням наглядової ради Товариства, оформленим протоколом від 31 січня 2017 року № 1, генеральному директору ПАТ «ЗАлК» доручено здійснювати закупівлю робіт та послуг у порядку, в спосіб та на умовах, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». 
		15. Оспорючи це рішення  ОСОБА_1 вважає, що ПАТ «ЗАлК» не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі», а тому зазначене рішення порушує приписи статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо свободи договору, є таким, що прийняте поза межами компетенції наглядової ради Товариства та суперечить приписам законодавства про працю стосовно генерального директора Товариства.
		16. На думку ОСОБА_1 , як виконання незаконних вимог відповідача, так і виконання його рішень, оформлених зазначеними протоколами, може слугувати підставою для дострокового розірвання контракту, а тому оспорювані рішення змінюють умови контракту та умови праці генерального директора Товариства.
		17. Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
		18. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		19. Згідно із частиною першою статті 15 цього ж Кодексу у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із цими позовами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 19 ЦПК України у чинній редакції.
		20. Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із цими позовами, передбачала, що господарським судам підвідомчі справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.
		21. У справі, що розглядається, спірними є питання щодо характеру відносин, які виникли між керівником виконавчого органу Товариства та його наглядовою радою.
		22. Відповідно до частин першої, третьої статті 99 ЦК України виконавчий орган створюється, а його компетенція і склад встановлюються загальними зборами товариства. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
		 
		23. У силу положень статті 65 Господарського кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. 
		24. Частина четверта цієї ж статті передбачає, що у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. 
		25. У силу положень статті 58 Закону України «Про акціонерні товариства» виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства; до його компетенції належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. При цьому виконавчий орган акціонерного товариства підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, установлених статутом акціонерного товариства і законом. Права й обов`язки членів виконавчого органу акціонерного товариства визначаються цим Законом, іншими актами законодавства, статутом товариства та/або положенням про виконавчий орган товариства, а також контрактом, що укладається з кожним членом виконавчого органу. 
		26. Та обставина, що, оскаржуючи рішення наглядової ради, генеральний директор Товариства у позовних заявах формально посилається на порушення своїх трудових прав, не свідчить про існування спору саме із трудових правовідносин. 
		27. Суди попередніх інстанцій правильно вказали, що способом захисту порушених або оспорюваних прав у категоріях спорів, коли позивач звертається до суду за захистом своїх трудових прав як найманий працівник, є позов про поновлення на посаді, зобов`язання усунути перешкоди у виконанні посадових обов`язків тощо, а не позов про визнання недійсним рішення наглядової ради товариства.
		28. Звертаючись до суду з цими позовами, генеральний директор Товариства послався на порушення своїх прав рішеннями наглядової ради Товариства, що зобов`язують його як керівника ПАТ «ЗАлК» до вчинення певних дій, які, на його думку, суперечать вимогам законодавства.
		29. Таким чином, на вирішення суду фактично переданий спір між керівником Товариства та наглядовою радою щодо порядку здійснення господарської діяльності товариства (закупівель) та інших повноважень у сфері управлінської діяльності. Вказані рішення наглядової ради стосуються саме Товариства, адже вирішують питання проведення закупівель та надання документації Товариства на вимогу державних органів, а не прав чи обов`язків його генерального директора, який у силу посади є зобов`язаним виконувати рішення наглядової ради. При цьому спірні відносини, що стосуються виконання рішення наглядової ради акціонерного товариства його виконавчим органом чи керівником, не є предметом регулювання норм трудового права. Ці відносини належать до сфери регулювання корпоративного права. 
		30. Розгляд таких спорів судом буде втручанням у господарську діяльність акціонерного товариства, що є неприпустимим. При вирішенні питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суди мають уникати зайвого втручання у внутрішні питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішеннями відповідних органів товариства. 
		31. Генеральний директор акціонерного товариства зобов`язаний діяти від імені товариства у межах, встановлених статутом і законом. Він підзвітний загальним зборам і наглядовій раді товариства та зобов`язаний організовувати виконання їх рішень, а не оспорювати їх у судовому порядку. У разі ж незгоди з рішенням наглядової ради, особа, яка займає посаду генерального директора товариства, не позбавлена можливості припинити свої відносини з акціонерним товариством шляхом звільнення чи ініціювати скликання загальних зборів акціонерів для обговорення питання про втручання наглядової ради у вирішення питань оперативно-господарської діяльності, тобто в компетенцію виконавчого органу чи генерального директора. 
		32. Ураховуючи вищевикладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення одного органу управління акціонерного товариства (наглядової ради) не може бути оскаржене в судовому порядку іншим органом товариства або його керівником (генеральним директором), оскільки будь-які спірні питання щодо компетенції, що виникають усередині товариства між його органами у процесі управління, підлягають вирішенню відповідно до його статуту у позасудовому порядку.
		33. На думку ОСОБА_1 , невиконання рішень відповідача, оформлених зазначеними протоколами, може слугувати підставою для дострокового розірвання контракту. Таким чином, на момент звернення до суду права та законні інтереси ОСОБА_1 не були порушені Товариством. Якщо він буде звільнений Товариством за невиконання зазначених наказів, тоді він зможе оскаржити рішення про своє звільнення до суду. 
		34. Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу, що у трудових спорах Товариство в суді представляє його керівник або уповноважений ним представник, який наділений усіма процесуальними правами, зокрема правом визнання позову. 
		 
		 
		35. Генеральний директор діє в інтересах Товариства, від його імені, в межах, передбачених статутом, іншими актами Товариства, рішеннями загальних зборів та наглядової ради. Генеральний директор представляє інтереси Товариства перед юридичними та фізичними особами, державою, державними та громадськими установами, органами й організаціями; вчиняє від імені та на користь Товариства правочини й інші юридично значимі дії, приймає рішення, обов`язкові до виконання всіма працівниками Товариства. Генеральний директор має право без довіреності здійснювати будь-які юридичні та фактичні дії від імені Товариства, щодо яких він був уповноважений статутом, у межах компетенції та повноважень останнього, або був уповноважений відповідним рішенням наглядової ради або загальних зборів. Представляти Товариство без довіреності в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, банківськими та фінансовими установами, органами державної влади та управління, державними та громадськими установами та організаціями, вести переговори, самостійно укладати та підписувати від імені Товариства будь-які угоди, договори, контракти та інші правочини, для здійснення яких відповідно до статуту та внутрішніх положень Товариства необхідно рішення наглядової ради та/або загальних зборів Товариства, після отримання рішення цих органів про вчинення таких правочинів. Має право видавати, підписувати та відкликати доручення і довіреності працівникам Товариства, іншим фізичним та юридичним особам на здійснення від імені Товариства юридично значимих дій. Приймати рішення та підписувати від імені Товариства претензії, позови, скарги, заяви, клопотання, інші процесуальні документи, що пов`язані або стосуються використання Товариством своїх прав та здійснення обов`язків як заявника, позивача, відповідача, третьої особи у судах загальної юрисдикції, судах конституційної юрисдикції, міжнародних комерційних та інших судах (пункти 18.28, 18.29 статуту Товариства). 
		36. При цьому, генеральний директор також вправі уповноважувати інших осіб представляти інтереси Товариства, в тому числі й у судах. Тому у справах за позовом генерального директора до Товариства про визнання недійними рішень наглядової ради Товариства представляти інтереси відповідача буде або сам Генеральний директор, який при цьому виступає позивачем, або ним же уповноважена особа. Тобто фактично відбувається поєднання позивача та представника відповідача в одній особі. При цьому наглядова рада товариства, рішення якої як органу товариства оскаржується, у  такому спорі участі не братиме.  
		37. Отже, у цій справі керівник Товариства оспорює рішення наглядової ради Товариства з питань корпоративного управління, такий спір не пов`язаний із трудовими правовідносинами, а зазначені рішення наглядової ради не підлягають оскарженню у судовому порядку. При цьому, Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, та спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
		38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		39. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі підлягає закриттю, однак з мотивів, наведених вище.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Щодо суті касаційної скарги
		40. Велика Палата Верховного Суду вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на те, що вимога про визнання недійсним рішення наглядової ради товариства за позовом генерального директора цього ж товариства не може бути розглянута в судах.
		41. Пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		42. Згідно із частинами першою та четвертою статті 412 цього ж Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		43. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, прийняв по суті правильне рішення про закриття провадження у справі, при цьому неправильно застосував норми права, помилково залишивши поза увагою те, що ця справа не може бути розглянута судами жодної юрисдикції. Тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу та постанову слід змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови; в іншій частині судові рішення слід залишити без змін.
		Щодо судових витрат
		44. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 141 ЦПК України покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 141, 402-404, 406, 409, 412, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Змінити мотивувальні частини ухвали Запорізького районного суду Запорізької області від 05 грудня 2017 року та постанови Апеляційного суду Запорізької області від 27 лютого 2018 року у справі № 317/2777/17, виклавши їх у редакції цієї постанови. В іншій частині судові рішення залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                          Н. П. Лященко 
		 
		Судді:                                    Т. О. Анцупова                               О. Р. Кібенко
		 
		С. В. Бакуліна                                В. С. Князєв       
		 
		Ю. Л. Власов                                          Л. М. Лобойко 
		 
		М. І. Гриців                                             О. Б. Прокопенко 
		 
		Д. А. Гудима                                           В. В. Пророк
		         
		В. І. Данішевська                                   Л. І. Рогач
		 
		Ж. М. Єленіна                                О. М. Ситнік
		 
		О. С. Золотніков                                     О. С. Ткачук
		 
		                                                                                              В. Ю. Уркевич
		 
		Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України постанова оформлена суддею Кібенко О. Р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...