Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/7506/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 21.07.2020. Зареєстровано: 21.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2020.
Дата набрання законної сили: 21.07.2020
Номер судового провадження: A/855/9571/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7506/19                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  21 липня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді                                  Оксененка О.М.,
		суддів:                                                        Лічевецького І.О.,
		                                                             Мельничука В.П.,
		 
		При секретарі:                                Пономаренко О.В.,
		 
		За участю представника позивача:   Куницького В.В.,
		представника відповідача:                 Норець В.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»  звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 №0000194203.
		Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року адміністративний позов - задоволено. 
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07.02.2019 №0000194203.
		В апеляційній скарзі, Офіс великих платників податків Державної податкової служби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відповідно до вимог податкового законодавства направило на реєстрацію розрахунки коригування до податкових накладних,  втім отримало квитанцію №1 з зазначенням «документ не може бути прийнятий - рядок 1. Поле «Причина коригування» - неприпустиме значення.
		На думку податкового органу, вказану причину позивачем виправлено не було, відтак не здійснено реєстрацію таких розрахунків коригування.
		У даному випадку, позивач повинен був або здійснити реєстрацію таких розрахунків коригування або не складати податкову накладну №7402 від 12 березня 2018 року.
		Звертає увагу, що реєстрація податкової накладної відбулась 31.03.2018 о 8 год. 3 хв. 18 сек., тобто майже на годину раніше, аніж реєстрація розрахунків коригування, які були направлені позивачем 31.03.2018 о 8 год. 3 хв. 37 сек. та щодо яких була надіслана квитанція про відмову у їх реєстрації 31.03.2018 о 9 год. 17 хв.
		З огляду на вказане, податковий орган  вважає, що ним було правомірно винесено рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у випадку відсутності реєстрації протягом граничного строку розрахунків коригування до податкових накладних.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що у відповідачів на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX наявні підстави для перерахунку оскаржуваного штрафу внаслідок відкликання оскаржуваного повідомлення-рішення.
		Крім того, позивач зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин не передбачено обмежень щодо формувань причин коригування у розрахунках коригування до податкових накладних.
		Враховуючи, що розрахунки коригування було направлено на реєстрацію 31.03.2018, тобто з дотримання строку реєстрації, встановленого п.201.10 статті 201 ПК України, тому наявні підстави для задоволення позову.
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2019 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки АТ «НАК «Нафтогаз України» з питань повноти і своєчасності визначення в складі податкових зобов`язань податкової звітності з ПДВ за березень 2018 року операцій щодо компенсації збитків втраченої вигоди з послуг по транзиту природного газу, відповідно до рішень Стокгольмського Арбітражу, ОВПП ДФС складено акт №6/28-10-42-03/20077720 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог ст. 192, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме: відсутність реєстрації протягом граничного строку розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
		07 лютого 2019 року на підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000194203, яким у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, розрахунків коригування на суму ПДВ 4 751 191 970,93 грн., та відповідно до п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 2 375 645 985,47 грн. за платежем ПДВ.
		За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, ДФС України рішенням від 11.04.2019 №16935/6199-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення- рішення, а скаргу - без задоволення.
		Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нереєстрація протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, розрахунків коригування на суму ПДВ 4 751 191 970,93 грн. відбулася не з вини АТ «НАК «Нафтогаз України», що свідчить про відсутність складу податкового правопорушення у розумінні ст. 109 ПК України, тому має місце недоведеність складу податкового правопорушення, покладеного в основу застосування штрафних санкцій, передбачених п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України.
		Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
		На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).
		Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
		для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
		Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
		Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
		З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними, при цьому це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. 
		Відповідно до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
		Так, пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
		Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
		У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
		Отже, допущення платником податку податкового правопорушення щодо нереєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН має наслідком застосування відповідальності у вигляді штрафу.
		При цьому, слід враховувати, що відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Тобто, саме протиправність дії/бездіяльності є обов`язковою умовою для визнання такої дії/бездіяльності правопорушенням.
		Таким чином, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них (їх нереєстрацію), необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов`язку щодо своєчасної реєстрації таких документів. 
		Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №820/3006/17 та від 21.01.2020 у справі №826/7925/16.
		З матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» складено 19 розрахунків коригування кількісних і вартісних показників із зазначенням причини коригування - «зміна суми компенсації вартості послуг».
		Однак, під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено факт відсутності реєстрації їх в ЄРПН у терміни, встановлені п. 201.10 ст. 210 ПК України, а саме: розрахунків коригування від 12.03.2018 №№638, 639, 640, 641, 642, 643, 644, 645, 647, 648, 650, 651, 652, 653, 654, 655, 656, 660, 662 на загальну суму 4 751 291 970,93 грн. до податкових накладних від 31.01.2016 №3877, від 29.02.2016 №6989, від 31.03.2016 №8026, від 30.04.2016 №11580, від 31.05.2016 №13426, від 30.06.2016 №14511, від 31.07.2016 №15595, від 31.08.2016 №16688, від 30.09.2016 №17906, від 31.10.2016 №20977, від 31.12.2016 №28695, від 31.01.2017 №3218, від 28.02.2017 №6297, від 31.03.2017 №9240, від 30.04.2017 №10895, від 31.05.2017 №12114, від 30.06.2017 №13271, від 31.10.2017 №19308 та від 31.12.2017 №26874 відповідно.
		Так, подані позивачем на реєстрацію розрахунки коригування від 12.03.2018 №№638, 639, 640, 641, 642, 643, 644, 645, 647, 648, 650, 651, 652, 653, 654, 655, 656, 660, 662 на загальну суму 4 751 291 970, 93 грн. не було прийнято контролюючим органом через виявлені помилки: «Документ не може бути прийнятий - рядок 1. Поле «Причина коригування» містить неприпустиме значення. Дозволені значення: «Зміна кількості», «Зміна ціни», «Зміна номенклатури», «Повернення товару або авансових платежів», «Зменшення обсягу при нульовій кількості», «Зменшення кількості при нульовому обсягу», «Усунення неоднозначностей», що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 31.03.2018 №1.
		Відтак, з метою встановлення обставин щодо вчинення/відсутності податкового правопорушення, необхідно з`ясувати, які помилки слугували підставою для неприйняття контролюючим органом своєчасно поданих розрахунків коригування та чи є такі помилки такими, що свідчать про правомірність відмови позивачу у прийнятті таких розрахунків.
		У силу вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. 
		У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); ґ) виключено; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
		При цьому, за змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
		З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставою для неприйняття (відмови у прийнятті) податкових накладних/розрахунків коригування може бути їх формування з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПК України та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України    (за виключенням помилок в реквізитах (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань), про що платнику надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі.
		Згідно з п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246  (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу.
		У відповідності до пункту 13 вказаного Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
		У силу вимог пунктів 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
		Тобто, відмовити у прийнятті для реєстрації наданих платником податку податкових накладних ДФС, може лише в разі, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пункту 201.1 статті 201 та/або пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. 
		У такому разі протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин такого неприйняття.
		Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що неприйняття спірних розрахунків коригування з підстав, зазначених у квитанціях №1 - поле «Причина коригування» містить неприпустиме значення, є безпідставним, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, ні зазначений Порядок №1246, ні Порядок заповнення розрахунку коригування кількісних і вартісних показників затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, не визначали обов`язку платника податку зазначати лише певний вид «причин коригування», які наведені у таких квитанціях від 31.03.2018 №1 як підстава для відмови у прийнятті розрахунків коригування.
		При цьому, лише з 01.12.2018 Порядок №1307 був доповнений новим пунктом 23, згідно положень якого Державна фіскальна служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.
		З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу протиправно та безпідставно відмовлено у реєстрації розрахунків коригування від 12.03.2018 №№638, 639, 640, 641, 642, 643, 644, 645, 647, 648, 650, 651, 652, 653, 654, 655, 656, 660, 662 на загальну суму 4 751 291 970,93 грн.
		Слід зазначити, що 31.03.2018 позивачем подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 12.03.2018 №7402 на вказану суму - 4 751 291 970,93 грн. з зазначенням номенклатури товарів/послуг - «компенсація збитків втраченої вигоди з послуг по транзиту природного газу», у рядку «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначено «Неплатник», у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено ІПН « 100000000000», а у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» зроблено відповідну помітку «Х».
		Вказана податкова накладна була подана позивачем у межах строку, встановлених нормами Податкового кодексу України та прийнята 31.03.2018 податковим органом згідно квитанції №1 від 31.03.2018.
		При цьому, АТ «НАК «Нафтогаз України» було сплачено податкові зобов`язання до бюджету по такій накладній, що не заперечувалось контролюючим органом.
		Твердження апелянта про те, що вказана податкова накладна від 12.03.2018 №7402 направлена до ДФС України на реєстрацію на годину раніше, ніж позивачу прийшла відмова у реєстрації розрахунків коригування, суд апеляційної інстанції сприймає критично, оскільки такі обставини не свідчать про невчинення дій, направлених на виконання покладених на позивача ПК України обов`язків та наявність складу податкового правопорушення щодо нереєстрації таких розрахунків коригування.
		Враховуючи, що реєстрація протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПК України, розрахунків коригування на суму ПДВ 4 751 191 970,93 грн. відбулася не з вини АТ «НАК «Нафтогаз України», вказане виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. 
		Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
		Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
		Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
		За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
		Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
		За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329  КАС України суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2020 року - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.М. Оксененко 
		 
		 
		Судді                                                                          І.О. Лічевецький
		 
		 
		                                                                                            В.П. Мельничук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...