Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2453/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2020. Зареєстровано: 22.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.07.2020.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		15.07.2020Справа №  916/2453/19
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
		За позовом          Общества с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» (193232, Российская Федерация, г. Санкт-Петербург, проспект Большевиков, дом 34, корпус 2 , литера А; основной государственный регистрационный номер: 1037843046141)
		до          Фізичної особи-підприємця Срібного Максима Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні
		відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 34; ідентифікаційний код: 40319782)
		про                           стягнення 171000,00 грн.
		 
		Представники сторін:
		від позивача:          не з`явився;
		від відповідача:          не з`явився;
		від третьої особи:          не з`явився.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		20.08.2019 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Общества с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Срібного Максима Вікторовича про стягнення 171000,00 грн.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що представникам позивача стало відомо, що на веб-сайті агентства з організації свят Perepoloh.ua за доменним іменем perepoloh.ua відбувається порушення виключних майнових прав позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Лунтік і його друзі», зокрема відбувається публічний показ та пропонуються послуги з публічного виконання твору з персонажами аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Лутнік і його друзі», за виплату винагороди (з комерційною метою), а саме: - за артикулем 645 відповідачем надаються послуги «Лунтик на день рождения», що включає виступ аніматора за участі персонажів «Лунтік», «Кузя», «Бджоленя» та «Баба Капа».
		Відповідачем незаконно без дозволу позивача здійснюється публічний показ та пропонується публічне виконання твору за винагороду, зокрема, персонажу «Лунтік», який є персонажем аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі», права на який належать позивачу, що підтверджується відеофіксацією дослідження змісту сайту  perepoloh.ua від 02.07.2019 та Експертним висновком №96/2019-ЕВ від 18.07.2019.
		Позивач зазначає, що факт публічного показу, пропонування публічного виконання відповідачем твору, зокрема персонажу «Лутнік», що є персонажем аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі», є порушенням прав позивача з урахуванням норм ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2019 позовну заяву Общества с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» залишено без руху; встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
		У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 22.08.2019.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 відкрито провадження у справі №916/2453/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.09.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
		Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у ПАТ «Одеська кіностудія» копію Договору оренди, укладеного з орендарем офісу №110 в приміщені ПАТ «Одеська кіностудія», за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 33; - інформацію про особу, що здійснює підприємницьку діяльність в приміщені ПАТ «Одеська кіностудія» за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, буд. 33; - інформацію щодо фактів здійснення агентством Perepoloh.ua своєї діяльності в приміщеннях чи на території ПАТ «Одеська кіностудія».
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 задоволено вказане клопотання позивача.
		Крім того, разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у ФОП Рівтіна Максима Леонідовича відомості про реєстранта доменного імені та власника веб-сайту perepoloh.ua в обсязі, достатньому для ідентифікації відповідача, а саме: ім`я (найменування) власника веб-сайти; місце проживання (перебування) або місцезнаходження; адреса електронної пошти або поштова адреса; якщо власник сайту є юридичною особою - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у країні місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 задоволено вказане клопотання позивача.
		Крім того, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2019 витребувано у Південного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області реєстраційний номер облікової картки платника податків Фізичної особи - підприємця Срібного Максима Вікторовича.
		08.11.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що дійсно Срібний Максим Вікторович є власником веб-сайту Perepoloh.ua, доменного імені Perepoloh.ua та торгової марки ПЕРЕПОЛОХ (відповідно до Свідоцтва України на знак для товарів і послуг від  10.06.2016 №212642). Однак, 01.09.2016 він уклав з ТОВ «Південна мрія» Договір про надання послуг оренди веб-сайту Perepoloh.ua, Договір про надання в оренду доменного імені Perepoloh.ua та Ліцензійний договір про передачу прав на використання торговельної марки ПЕРЕПОЛОХ.
		Таким чином, за твердженням відповідача, він не використовував у своїй господарській діяльності торговельну марку ПЕРЕПОЛОХ, доменне ім`я Perepoloh.ua та веб-сайт Perepoloh.ua, так як вони використовувались у своїй господарській діяльності ТОВ «Південна мрія».
		15.11.2019 до Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зауважив, що відповідачем не надано доказів фактичного виконання Договору про надання в оренду доменного імені Perepoloh.ua та Договору про надання послуг оренди веб-сайту Perepoloh.ua (актів приймання-передачі послуг, оплат, тощо), з огляду на що відсутні підстави стверджувати, що ТОВ «Південна мрія» фактично отримало доступ до доменного імені Perepoloh.ua та веб-сайту та використовувало їх в своїй господарській діяльності.
		Крім того, позивач вказав на недотримання відповідачем процедури переделегування доменного імені. Зокрема, відповідно до Інструкції щодо процедури переделегування приватного доменного імені другого рівня в домен .UA іншому реєстранту таке переделегування здійснюється  за бажанням реєстранта, висловленим у письмовій формі та надісланим поточному реєстратору, тобто на підставі письмової заяви реєстранта доменного імені та заяви майбутнього реєстранта про прийняття відповідного доменного імені.
		Отже, якби відповідач дійсно передав доменне ім`я, то відомості про реєстранта Срібного Максима Вікторовича були б змінені на ТОВ «Південна мрія»
		Також, позивач вказав на нікчемність Договору про надання в оренду доменного імені Perepoloh.ua та недійсність вказаних договорів (оскільки вони з боку ТОВ «Південна мрія» укладені директором Біденком О.І., тоді як станом на дату їх укладення - 01.09.2016 директором товариства був Никифорчук Т.В.).
		22.11.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з тим, що Срібний Максим Вікторович не має статусу фізичної особи-підприємця,
		22.11.2019 до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна мрія».
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.
		Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2019 матеріали справи №916/2453/19 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
		Внаслідок проведеного автоматизованого розподілу справу №916/2453/19 передано на розгляд судді Чинчин О.В.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2020 справу №916/2453/19 прийнято до розгляду суддею Чинчин О.В., підготовче засідання призначено на 13.02.2020.
		11.02.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
		У підготовчому засіданні 13.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.
		Також, у підготовчому засіданні 13.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 26.03.2019.
		17.02.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача оригінали Договору про надання Ліцензії на використання фільма від 01.01.2017, Ліцензійного договору №05/04/УНО від 05.04.2018, Свідоцтва №1037843046141, Виписки державного реєстру юридичних осіб, Посвідчення №10998, Прокатного посвідчення №214057306 від 21.11.2006.
		10.03.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про визнання письмових доказів, поданих позивачем, неналежними та недопустимими (так як вони складені на російській мові).
		10.03.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який за своїм змістом аналогічний відзиву, поданому позивачем 08.11.2019.
		10.03.2020 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що вона використовує у своїй господарській діяльності веб сайт Perepoloh.ua відповідно до угоди про надання послуг від 01.09.2016, доменне ім`я Perepoloh.ua (договір від 01.09.2016) та торгову марку ПЕРЕПОЛОХ (договір від 01.09.2016).
		Підготовче засідання, призначене на 26.03.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 підготовче засідання у справі №916/2453/19 призначено на 21.05.2020.
		У підготовчому засіданні 21.05.2020 судом було розглянуто клопотання відповідача про витребування доказів, подане 17.02.2020, та відмовлено в його задоволенні, про що зазначено у протоколі судового засідання від 21.05.2020.
		Також, у підготовчому засіданні 21.05.2020 суд розглянув подане відповідачем 10.03.2020 клопотання про визнання письмових доказів, поданих позивачем, неналежними та недопустимими (так як вони складені на російській мові), та відмовив в його задоволенні, про що зазначено у протоколі судового засідання від 21.05.2020.
		У підготовчому засіданні 21.05.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.06.2020.
		У судовому засіданні 17.06.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення судового засідання на 15.07.2020.
		Представник позивача у судове засідання 15.07.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином. При цьому, 14.07.2020 позивачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, призначеному на 15.07.2020, за відсутності представника позивача.
		Представник відповідача у судове засідання 15.07.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.
		При цьому, 14.07.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтовано запровадженням карантинних заходів у зв`язку з гострою респіраторною хворобою COVID-19.
		У судовому засіданні 15.07.2020 судом було розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відмовлено в його задоволенні з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
		За висновками суду, у даному випадку наведені позивачем обставини не є достатніми для відкладення вирішення спору по суті.
		При цьому, суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду.
		Судом враховано, що позивачем вже не вперше подається клопотання про відкладення розгляду справи.
		Зокрема, аналогічні за змістом клопотання подавались позивачем 27.03.2020, 20.05.2020 та 16.06.2020.
		Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України  судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до  Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
		Водночас, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
		У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України  (конституційності) положень ст. 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
		Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
		Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»  при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
		Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
		Право учасника справи брати участь у судових засіданнях закріплене у п.2 ч. 1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України. 
		Разом з цим, п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
		Суд зазначає, що відповдіачем подано всі необхідні докази для обгрунтування своїх заперечень, відповідач не вказує на те, що ним будуть подаватися додаткові докази (зокрема, відповідного клопотання відповідачем суду не подано).
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
		Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України (ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідачем жодного разу не було подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
		Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги, що карантинні заходи було послаблено, міжміське сполучення відновлено, а відповідач не наводить суду вагомих підстав для відкладення розгляду справи (зокрема, хвороби, неможливості прибути у судове засідання у зв`язку з відсутністю транспорту, тощо), та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яких достатньо для розгляду справи по суті, а також того, що явка учасників судового процесу не була визнана судом обов`язковою, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у чергове судове засідання з розгляду справи по суті не перешкоджає розгляду зазначеної справи за наявними у ній документами.
		За таких обставин, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання.
		Представник третьої особи у судове засідання 15.07.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (65029, Одеська обл., м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 34), що підтверджується поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на адресу третьої особи, та довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата за адресою.
		У судовому засіданні 15.07.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Общество с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» (193232, Российская Федерация, г. Санкт-Петербург, проспект Большевиков, дом 34, корпус 2, литера А; основной государственный регистрационный номер: 1037843046141) є юридичною особою, створеною за законодавством Російської Федерації, що підтверджується Свідоцтвом про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб про юридичну особу №004029105 та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 15.08.2019 (т. 1 а.с. 55-65; т. 2 а.с. 152-171, 179-181).
		Общество с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» є власником виключних прав на зображення персонажів та аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Лутнік і його друзі», що підтверджується Прокатним посвідченням Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 та безстроковим Посвідченням національного фільму Міністерства культури Російської Федерації №10998 (т. 1 а.с. 66-68; т. 2 а.с. 134-142).
		Отже, позивач є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Лунтік і його друзі» та його складові частини і має право захищати свої права у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.
		Судом встановлено, що зображення персонажу аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі», зокрема, персонажу «Лунтік», є частиною аудіовізуального твору, який може використовуватися самостійно, а тому розглядаються судом як твір.
		Як вбачається з Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №96/2019-ЕВ від 18.07.2019, складеного Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», 09.07.2019 було проведено фіксацію та дослідження змісту веб-сторінок за адресами у мережі Інтернет https://perepoloh.ua/o-nas (id:5988 - веб-сторінка №1 - т. 1 а.с. 32-34), https://perepoloh.ua/category/detskie-prazdniki (id:5989 - веб-сторінка №2 - т. 1 а.с. 35-41), https://perepoloh.ua/luntik-na-den-rozdenia (id:5990 - веб-сторінка №3), https://perepoloh.ua/luntik-na-den-rozdenia/#gallery-0-2 (веб-сторінка №4 - т. 1 а.с. 42), https://perepoloh.ua/luntik-na-den-rozdenia/#gallery-0-5 (веб-сторінка №5 - т. 1 а.с. 43) (т. 1 а.с. 27-54).
		За результатами дослідження веб-сторінки №2 встановлено, що вона, зокрема, містить наступний текст: «организация и проведение комплекса услуг Любимые герои (лунтик, фиксики и др). Подарите Вашему малышу настоящую сказку. Ми подберем аниматором, которые смогут помочь Вашему ребенку погрузиться в интересный мир приключений и волшебства с помощью образов любимых героев».
		За результатами дослідження веб-сторінки №3 встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, заголовок наступного змісту «Лунтик на день рождения», під яким розміщені мініатюри зображень. Після натискання на одну (будь-яку) з цих мініатюр відкривається діалогове вікно, в якому знаходиться слайдер для перегляду зображень. В структурі досліджуваної веб-сторінки №3 міститься, зокрема, наступний текст: «цена за 1 час 1500 грн. Минимальная сумма заказа - 5000 грн».
		Як вбачається з роздруківок з сайту perepoloh.ua, долучених позивачем до позовної заяви, на них містяться фотографії аніматорів, вдягнутих як персонаж мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі» - Лунтіка (т. а.с. 45-53).
		Вказана інформація (зазначена в Експертному висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №96/2019-ЕВ від 18.07.2019 та роздруківках з сайту perepoloh.ua) також дублюється з інформацією, яка знаходяться на диску, долученому позивачем до позовної заяви (т. 1 а.с. 54).
		Судом встановлено, що реєстрантом доменного імені Perepoloh.ua є Срібний Максим Вікторович (адреса: АДРЕСА_2 ), що підтверджується інформацією, наданою ФОП Рівтіним М.Л. (особа, яка надає послуги реєстрації та продовження делегування доменного імені Perepoloh.ua) на виконання вимог ухвали суду (т. 1 а.с. 160).
		При цьому, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів (Договору про надання послуг оренди веб-сайту perepoloh.ua від 01.09.2016, Ліцензійного договору про передачу прав на використання торговельної марки від 01.09.2016 та Договору про надання в оренду доменного імені від 01.09.2016) та тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, Срібний Максим Вікторович є власником веб-сайту Perepoloh.ua, доменного імені Perepoloh.ua та торгової марки ПЕРЕПОЛОХ.
		Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
		Ті обставини, що відповідач є власником веб-сайту Perepoloh.ua, доменного імені Perepoloh.ua та торгової марки ПЕРЕПОЛОХ визнаються відповідачем, з огляду на що не підлягають доказуванню (суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом).
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, представникам позивача стало відомо, що на веб-сайті агентства з організації свят Perepoloh.ua за доменним іменем perepoloh.ua відбувається порушення виключних майнових прав позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Лунтік і його друзі», зокрема відбувається публічний показ та пропонуються послуги з публічного виконання твору з персонажами аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Лутнік і його друзі», за виплату винагороди (з комерційною метою), а саме: - за артикулем 645 відповідачем надаються послуги «Лунтик на день рождения», що включає виступ аніматора за участі персонажів «Лунтік», «Кузя», «Бджоленя» та «Баба Капа».
		Відповідачем незаконно без дозволу позивача здійснюється публічний показ та пропонується публічне виконання твору за винагороду, зокрема, персонажу «Лунтік», який є персонажем аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі», права на який належать позивачу, що підтверджується відеофіксацією дослідження змісту сайту  perepoloh.ua від 02.07.2019 та Експертним висновком №96/2019-ЕВ від 18.07.2019.
		Позивач вказує на те, що факт публічного показу, пропонування публічного виконання відповідачем твору, зокрема персонажу «Лутнік», що є персонажем аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі», є порушенням прав позивача з урахуванням норм ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Заперечуючи проти задоволення позову, вказав на те, що дійсно Срібний Максим Вікторович є власником веб-сайту Perepoloh.ua, доменного імені Perepoloh.ua та торгової марки ПЕРЕПОЛОХ (відповідно до Свідоцтва України на знак для товарів і послуг від  10.06.2016 №212642). Однак, 01.09.2016 він уклав з ТОВ «Південна мрія» Договір про надання послуг оренди веб-сайту Perepoloh.ua, Договір про надання в оренду доменного імені Perepoloh.ua та Ліцензійний договір про передачу прав на використання торговельної марки ПЕРЕПОЛОХ.
		Таким чином, за твердженням відповідача, він не використовував у своїй господарській діяльності торговельну марку ПЕРЕПОЛОХ, доменне ім`я Perepoloh.ua та веб-сайт Perepoloh.ua, так як вони використовувались у своїй господарській діяльності ТОВ «Південна мрія».
		Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
		За приписами ч. ч. 2 - 4 ст. 426 Цивільного кодексу України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		Статтею 435 Цивільного кодексу України визначено, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		Як встановлено судом, Общество с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» є власником виключних прав на зображення персонажів та аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Лутнік і його друзі», що підтверджується Прокатним посвідченням Федерального агентства культури і кінематографії Державного реєстру кіно і відеофільмів від 21.11.2006 та безстроковим Посвідченням національного фільму Міністерства культури Російської Федерації №10998.
		Згідно зі ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.
		Частиною 1 статті 8 цього Закону до об`єктів авторського права віднесено твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема аудіовізуальні твори.
		Статтею 443 Цивільного кодексу України передбачено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
		а) виключне право на використання твору;
		б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
		Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.
		Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
		Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
		1) відтворення творів;
		2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
		3) публічну демонстрацію і публічний показ;
		4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
		5) переклади творів;
		6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
		7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
		8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
		9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
		10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер;
		11) імпорт примірників творів.
		Цей перелік не є вичерпним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково.
		Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
		Частиною другою статті 32 Закону передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.
		Згідно зі ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:
		а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;
		б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
		в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
		г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп`ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
		д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
		е) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
		є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
		ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
		Згідно зі ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»
		публічне виконання - подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;
		публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, передачі організації мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності).
		Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» з огляду на приписи ГПК щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
		2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		У прийнятті судового рішення зі спору, пов`язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об`єкта суміжних прав позивачем: мають бути з`ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об`єкта такого права.
		У п. 46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що сам по собі факт розміщення на сайті відповідача твору чи об`єкта суміжних прав, тотожного об`єктові інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу, свідчать про факт порушення таких прав відповідачем за умови, що останнім не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об`єкта інтелектуальної власності. Відтворення такого об`єкта з іншого сайту без підтвердження правомірності використання об`єкта інтелектуальної власності не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.
		У вирішенні відповідних спорів суд повинен встановити, чи перебуває веб-сайт та розміщена на ньому інформація в розпорядженні особи, якій пред`явлено позовні вимоги, а також чим підтверджується факт порушення нею авторського права та/або суміжних прав. Дані щодо власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень пункту 4 статті 65, статті 38 ГПК у адміністратора системи реєстрації та обліку доменних імен і адрес українського сегменту мережі Інтернет.
		Як встановлено судом, Срібний Максим Вікторович є власником веб-сайту Perepoloh.ua, доменного імені Perepoloh.ua та торгової марки ПЕРЕПОЛОХ.
		Як вбачається з Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №96/2019-ЕВ від 18.07.2019, складеного Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», 09.07.2019 було проведено фіксацію та дослідження змісту веб-сторінок за адресами у мережі Інтернет https://perepoloh.ua/o-nas (id:5988 - веб-сторінка №1 - т. 1 а.с. 32-34), https://perepoloh.ua/category/detskie-prazdniki (id:5989 - веб-сторінка №2 - т. 1 а.с. 35-41), https://perepoloh.ua/luntik-na-den-rozdenia (id:5990 - веб-сторінка №3), https://perepoloh.ua/luntik-na-den-rozdenia/#gallery-0-2 (веб-сторінка №4 - т. 1 а.с. 42), https://perepoloh.ua/luntik-na-den-rozdenia/#gallery-0-5 (веб-сторінка №5 - т. 1 а.с. 43).
		За результатами дослідження веб-сторінки №2 встановлено, що вона, зокрема, містить наступний текст: «организация и проведение комплекса услуг Любимые герои (лунтик, фиксики и др). Подарите Вашему малышу настоящую сказку. Ми подберем аниматором, которые смогут помочь Вашему ребенку погрузиться в интересный мир приключений и волшебства с помощью образов любимых героев».
		За результатами дослідження веб-сторінки №3 встановлено, що в її структурі міститься, зокрема, заголовок наступного змісту «Лунтик на день рождения», під яким розміщені мініатюри зображень. Після натискання на одну (будь-яку) з цих мініатюр відкривається діалогове вікно, в якому знаходиться слайдер для перегляду зображень. В структурі досліджуваної веб-сторінки №3 міститься, зокрема, наступний текст: «цена за 1 час 1500 грн. Минимальная сумма заказа - 5000 грн».
		Як вбачається з роздруківок з сайту perepoloh.ua, долучених позивачем до позовної заяви, на них містяться фотографії аніматорів, вдягнутих як персонаж мультиплікаційного серіалу «Лунтік і його друзі» - Лунтіка.
		Вказана інформація (зазначена в Експертному висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет №96/2019-ЕВ від 18.07.2019 та роздруківках з сайту perepoloh.ua) також дублюється з інформацією, яка знаходяться на диску, долученому позивачем до позовної заяви.
		Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що 01.09.2016 він уклав з ТОВ «Південна мрія» Договір про надання послуг оренди веб-сайту Perepoloh.ua, Договір про надання в оренду доменного імені Perepoloh.ua та Ліцензійний договір про передачу прав на використання торговельної марки ПЕРЕПОЛОХ.
		Таким чином, за твердженням відповідача, він не використовував у своїй господарській діяльності торговельну марку ПЕРЕПОЛОХ, доменне ім`я Perepoloh.ua та веб-сайт Perepoloh.ua, так як вони використовувались у своїй господарській діяльності ТОВ «Південна мрія».
		У статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що:
		веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо;
		власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;
		власник веб-сторінки - особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею;
		доменне ім`я - ім`я, що використовується для адресації комп`ютерів і ресурсів в Інтернеті.
		Згідно визначень, що містяться у статті 1 Закону України "Про телекомунікації", домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовується адміністратором; доменне ім`я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.
		Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім`я. Доменне ім`я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім`ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім`я у відповідному домені.
		Відповідно до Інструкції щодо процедури переделегування приватного доменного імені другого рівня в домені .UA іншому реєстранту ця Інструкція (надалі - Інструкція) розроблена з метою роз`яснення процедури переделегування приватного доменного імені другого рівня в домені .UA за власним бажанням реєстранта відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, Протоколу до Мадридської угоди.
		Переделегування приватного доменного імені другого рівня в домені .UA іншому реєстранту здійснюється за власним бажанням реєстранта, висловленим у письмовій формі та надісланим поточному реєстратору, тобто на підставі письмової заяви реєстранта доменного імені (зразок наведено у додатку №1 до цієї Інструкції) та заяви майбутнього реєстранта про прийняття відповідного доменного імені (зразок наведено у додатку №2 цієї Інструкції).
		До заяв додаються належним чином завірені копії таких документів:
		при переданні права власності на знак для товарів і послуг (надалі - Знак) до заяв додаються: - копія рішення Державної служби інтелектуальної власності України про публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на Знак та/або виписка з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на Знак.; або: - копія дублікату свідоцтва України на знак для товарів і послуг, виданого на ім`я нового власника Знака.
		при переданні права власності на Знак, який має охорону на території України у відповідності з міжнародними договорами, до заяв додається офіційний документ щодо дії міжнародної реєстрації на території України, з копією бібліографічних даних відповідної реєстрації.
		при укладенні ліцензійного договору про використання Знака, до заяв додаються: - копія рішення Державної служби інтелектуальної власності України про публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про видачу ліцензії на використання Знака; або - копія ліцензійного договору про використання Знака або витяг з такого ліцензійного договору, в якому зазначено про передачу права користування відповідним доменним іменем.
		Заяви може підписувати будь-яка особа (представник), яка діє за дорученням, як реєстранта так і майбутнього реєстранта. У цьому випадку до заяв додається довіреність (довіреності) оформлена з дотриманням вимог чинного законодавства.
		Переделегування доменного імені не здійснюється у разі відсутності у ліцензійному договорі про використання Знака пункту про передання права користування відповідним доменним іменем.
		Як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостмайстер» (адміністратор домену верхнього рівня .UA, який забезпечує працездатність системи доменних імен в домені .UA та можливість реєстраторам надавати послуги з делегування доменних імен кінцевим користувачам), відповідно до п. 4.4 Регламенту .UA у випадку зміни реєстранта доменного імені новий контактний об`єкт має існувати в Реєстрі на момент заміни, належати Реєстратору, що супроводжує доменне ім`я, та відповідати умовам п. 3.3 - 3.9 Регламенту. Перевірка такої відповідності здійснюється поточним реєстратором доменного імені. Інструкція щодо процедури переделегування приватного доменного імені другого рівня в домені .UA іншому реєстранту розроблена з метою роз`яснення процедури переделегування приватного доменного імені другого рівня як для реєстрантів, так і для реєстраторів. Відповідно до Регламенту публічного домену зміна інформації про доменне ім`я в реєстрі, а саме зміна реєстранта в доменному об`єкті свідчить про зміну реєстранта, тобто особи, в інтересах якої здійснюється реєстрація та делегування приватного доменного імені. Ані Регламентом публічного домену, ані Регламентом .UA не передбачено процедури передачі доменного імені в оренду. При цьому, Реєстратор може виконати лише дії, регламентовані вказаними документами. Будь-які зміни інформації про доменне ім`я в реєстрі, зокрема щодо особи, яка відповідає за доменне ім`я (реєстрант, адміністративний або технічний контакт) проводяться за заявкою від реєстратора доменного імені до Реєстру (т. 3 а.с. 29).
		Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		Тобто, за загальним правилом власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		Тільки реєстрант доменного імені отримує від реєстратора дані доступу для управління доменним іменем.
		Однак, право користування доменним іменем може бути передане реєстрантом іншій особі.
		Як зазначено вище, для такої передачі реєстрант доменного імені звертається до реєстратора такого доменного імені щодо проведення процедури делегування доменного імені (зміни реєстранта доменного імені). Про переделегування доменного імені реєстратором доменного імені вноситься відповідний запис до реєстру домену верхнього рівня.
		Крім того, право користування доменним іменем може бути також передано повністю або частково реєстрантом доменного імені іншій особі на договірних засадах без переделегування такого доменного імені (без зміни реєстранта доменного імені).
		За відсутності у реєстранта доменного імені доказів передачі права користування таким доменним іменем (договору тощо) іншій особі, відповідальність за адресацію доменного імені до відповідного веб-сайту та за функціонування такого веб-сайту несе виключно реєстрант доменного імені.
		Оскільки реєстрант доменного імені має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації доменного імені, отримувач послуг хостингу має можливість здійснювати налаштування/зміну адресації веб-сайту таким доменним іменем, вони є відповідальними за створення технологічної можливості функціонування (працездатності) веб-сайту та доступу до нього інших осіб через мережу Інтернет. А володілець облікового запису встановлює порядок та умови використання веб-сайту та є особою, відповідальною за зміст веб-сайту. При цьому першочерговою умовою для можливості адресації веб-сайту відповідним доменним іменем є реєстрація такого доменного імені.
		Отже, власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант доменного імені, яким адресується веб-сайт, та/або отримувач послуг хостингу.
		Відповідачем долучено до матеріалів справи копію Договору про надання в оренду доменного імені від 01.09.2016, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Срібним Максимом Вікторовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» (замовник), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги, вказані у п.п. 1.2.1 - 1.2.2 договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити зазначені послуги (т. 1 а.с.183-186; т. 2 а.с. 62-66; т. 3 а.с. 93-97)
		Відповідно до п. 1.2 Договору про надання в оренду доменного імені від 01.09.2016 за даним договором виконавець зобов`язується надати послуги з оренди доменного імені Perepoloh.ua по розміщенню ресурсів, веб-сайта замовника в мережі інтернет, надати консультаційні послуги (у разі необхідності), необхідні для експлуатації доменного імені Perepoloh.ua.
		Згідно з п. 2.2.2 Договору про надання в оренду доменного імені від 01.09.2016 замовник зобов`язується використовувати послугу доступу до мережі інтернет, доменного імені Perepoloh.ua, дотримуючись вимог чинного законодавства та вимог даного договору.
		У п. 2.2.8 Договору про надання в оренду доменного імені від 01.09.2016 зазначено, що сайт не повинен містити будь-які види матеріалів з порушенням авторських прав (mp3, фільми, використання персонажів фільмів, постановці видовищних заходів, warez, і т.д).
		Згідно з п. 4.1 Договору про надання в оренду доменного імені від 01.09.2016 за порушення чинного законодавства України при користуванні послугами, наданими виконавцем, замовник самостійно відповідає за зміст, вірогідність і правомірність розповсюдженої інформації, самостійно відповідає за шкоду, збиток, заподіяний у процесі використання ним послуги. Виконавець не несе відповідальності перед третіми особами за дії замовника.
		Згідно з п. 4.2 Договору про надання в оренду доменного імені від 01.09.2016 виконавець не несе відповідальність за порушення авторських прав, які виникли як результат користування мережею інтернет або внаслідок помилок замовника. Виконавець ніяким чином не контролює та не відповідає за зміст і якість інформації, що передається замовником через мережу інтернет і яка розміщена на сайті Perepoloh.ua з використанням доменного імені Perepoloh.ua за замовником.
		Строк дії договору встановлений до 01.01.2020 (відповідно до Додатку №1 від 01.09.2016) (т.2 а.с. 66).
		За актом прийому-передачі доменного імені до вказаного договору Фізична особа-підприємець Срібного Максим Вікторович передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» доменні ім`я perepoloh.ua та надав технічну можливість доступу до доменного імені, вказавши логін і пароль.
		Також, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Ліцензійного договору про передачу прав на використання торговельної марки від 01.09.2016, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Срібним Максимом Вікторовичем (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» (ліцензіат), відповідно до умов якого ліцензіар надає ліцензіату на термін дії  цього договору невиключну ліцензію на використання торговельної марки ПЕРЕПОЛОХ щодо усіх товарів і послуг, зазначених у Свідоцтві за класами МКТП (т. 1 а.с.187-188; т. 2 а.с. 57-58; т. 3 а.с. 101-103).
		Відповідно до п. 1.2 Ліцензійного договору ліцензіату надається право на використання торгової марки на території України та в мережі інтернет.
		За актом прийому-передачі доменного імені до вказаного договору Фізична особа-підприємець Срібного Максим Вікторович передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» право на використання торгової марки ПЕРЕПОЛОХ.
		Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Договору про надання послуг оренди веб-сайту perepoloh.ua від 01.09.2016, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Срібним Максимом Вікторовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» (замовник), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги, вказані у п.п. 1.2.1 - 1.2.2 договору, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити зазначені послуги (т. 1 а.с.189-190; т. 2 а.с. 77-80; т. 3 а.с. 104-107).
		Відповідно до п. 1.2 Договору за даним договором виконавець зобов`язується надати послуги з оренди веб-сайту Perepoloh.ua за доменним іменем Perepoloh.ua по розміщенню ресурсів, веб-сайта замовника в мережі інтернет, надати консультаційні послуги (у разі необхідності), необхідні для експлуатації веб-сайту Perepoloh.ua.
		Згідно з п. 2.2.2 Договору замовник зобов`язується використовувати послугу доступу до мережі інтернет, веб-сайту Perepoloh.ua, дотримуючись вимог чинного законодавства та вимог даного договору.
		У п. 2.2.8 Договору  зазначено, що сайт не повинен містити будь-які види матеріалів з порушенням авторських прав (mp3, фільми, використання персонажів фільмів, постановці видовищних заходів, warez, і т.д).
		Згідно з п. 4.1 Договору за порушення чинного законодавства України при користуванні послугами, наданими виконавцем, замовник самостійно відповідає за зміст, вірогідність і правомірність розповсюдженої інформації, самостійно відповідає за шкоду, збиток, заподіяний у процесі використання ним послуги. Виконавець не несе відповідальності перед третіми особами за дії замовника.
		Згідно з п. 4.2 Договору виконавець не несе відповідальність за порушення авторських прав, які виникли як результат користування мережею інтернет або внаслідок помилок замовника. Виконавець ніяким чином не контролює та не відповідає за зміст і якість інформації, що передається замовником через мережу інтернет і яка розміщена на сайті Perepoloh.ua з використанням доменного імені Perepoloh.ua за замовником.
		Термін дії договору встановлений до 01.01.2020 (з урахуванням Додатку №1 до договору).
		За актом прийому-передачі доменного імені до вказаного договору Фізична особа-підприємець Срібного Максим Вікторович передав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» веб-сайт perepoloh.ua та надав технічну можливість доступу до веб-сайту, вказавши логін та пароль.
		У відповіді на відзив,  позивач вказав на нікчемність Договору про надання послуг оренди веб-сайту та недійсність вказаних договорів (оскільки вони з боку ТОВ «Південна мрія» укладені директором Біденком О.І., тоді як станом на дату їх укладення - 01.09.2016 директором товариства був Никифорчук Т.В.).
		Суд критично оцінює вказані твердження позивача, так як позивачем не доведено наявності ознак нікчемності Договору про надання послуг оренди веб-сайту, та відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Це означає, що кожний вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
		Спростування презумпції правомірності правочину має місце тільки тоді: 1) коли неправомірність, а отже і недійсність правочину встановлена прямим приписом закону; 2) якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили.
		Ані доказів наявності ознак нікчемності вказаних договорів, ані доказів визнання їх недійсними в судовому порядку позивачем суду не надано, з огляду на що у суд відхиляє вказані твердження позивача.
		При  цьому, як вбачається з Експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту  веб-сторінок на веб-сайті perepoloh.ua зазначено, що місцем знаходження агентства є місто Одеса, Французький бульвар, 33, офіс 110, Одеська кіностудія.
		Як вбачається з листа ПрАТ «Одеська кіностудія», ФОП Срібний Максим Вікторович не здійснює підприємницьку діяльність в приміщеннях Одеської кіностудії, з ним як з фізичною особою (громадянином) укладено Договір надання послуг з користування нежилими приміщеннями від 01.05.2019 №01/05/19-12, згідно з яким у користування надано приміщення №321, площею 15,6 кв.м, що розташоване на 3 поверсі адміністративної будівлі ПрАТ «Одеська кіностудія» за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 33 (т. 1 а.с. 153).
		Крім того, у вказаному листі зазначено, що стосується фактів здійснення агентством Perepoloh.ua своєї діяльності в приміщеннях чи на території Одеської кіностудії, в адміністрації Одеської кіностудії відсутні будь-які відомості про діяльність агентства Perepoloh.ua.
		ПрАТ «Одеська кіностудія» долучено до матеріалів справи копію Договору надання послуг з користування нежилими приміщеннями №01/05/19-7 від 01.05.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» (третя особа у справі), відповідно до умов якого користувач приймає у довгострокове користування нежиле приміщення №110, загальною площею 15,3 кв.м., та нежиле приміщення №108, загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані на 1-му поверсі адміністративної будівлі ПрАТ «Одеська кіностудія» за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 33 (т. 1 а.с. 154-157).
		Відповідно до п. 2.1 Договору оренди передача приміщення користувачу в користування та його повернення оформлюється двостороннім актом приймання-передачі.
		Строк дії договору встановлено з 01.05.2019 до 31.12.2019 (п. 6.1 Договору оренди).
		За актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 01.05.2019 ПрАТ «Одеська кіностудія» передала ТОВ «Південна мрія» у користування нежиле приміщення №110, загальною площею 15,3 кв.м., та нежиле приміщення №108, загальною площею 15,4 кв.м., які розташовані на 1-му поверсі адміністративної будівлі ПрАТ «Одеська кіностудія» за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 33 (т. 1 а.с. 158).
		При цьому, у письмових поясненнях, поданих до суду, третя особа зазначила, що саме вона використовує у своїй господарській діяльності веб сайт Perepoloh.ua відповідно до угоди про надання послуг від 01.09.2016, доменне ім`я Perepoloh.ua (договір від 01.09.2016) та торгову марку ПЕРЕПОЛОХ (договір від 01.09.2016).
		Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
		У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
		Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
		Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
		Аналогічна правова позиція викладені у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.
		Беручи до уваги подані сторонами у справі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також зважаючи на те, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що саме відповідач фактично користувався сайтом та доменним іменем perepoloh.ua станом на 09.07.2019 (дата фіксація порушення) та розмістив на ньому інформацію, яка стала підставою для звернення з даним позовом до суду (так як відповідно до поданих відповідачем доказів сайт perepoloh.ua та доменне ім`я perepoloh.ua були передані в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Південна мрія» 01.09.2016), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Общества с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» до Фізичної особи-підприємця Срібного Максима Вікторовича про стягнення 171000,00 грн.
		При цьому, зважаючи на наявний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Срібного Максима Вікторовича, суд вважає за необхідне вказати наступне.
		При вирішенні питання про відкриття провадження у справі №916/2453/19 та постановленні ухвали про відкриття провадження у справі судом за наявними матеріалами справи було встановлено, що відповідач є суб`єктом підприємницької діяльності та реєстрантом доменного імені та власника веб-сайту Perepoloh.ua, на підтвердження чого судом додатково ухвалою Господарського суду від 03.09.2019 у Фізичної особи-підприємця Рівтіна Максима Леонідовича було витребувано відомості про реєстранта доменного імені та власника веб-сайту Perepoloh.ua в обсязі, достатньому для ідентифікації відповідача.
		У відповідь на запит суду Фізична особа-підприємець Рітвін Максим Леонідович повідомив про те, що реєстрантом доменного імені та власником Perepoloh.ua є Срібний Максим Вікторович .
		Між тим, із матеріалів справи, зокрема відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Срібного М.В. здійснено 02.10.2019 (тобто, після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі №916/2453/19).
		Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
		Із системного аналізу статей 598-609 ЦК України, 202-208 ГК України, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вбачається, що у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов`язаною особою, яка відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
		У разі, якщо стороною господарського спору є громадянин, який мав статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату прийняття судового рішення втратив цей статус, то зміна статусу, що відбулася після відкриття провадження у справі, не передбачає наслідків щодо зміни підвідомчості такої справи і у тому числі - закриття провадження у справі, так як на час відкриття провадження у справі її розгляд належав до юрисдикції господарського суду.
		За таких обставин, відсутні підстави для закриття провадження у справі №916/2453/19 у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Срібного Максима Вікторовича.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката) покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у позові у повному обсязі.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		УХВАЛИВ:
		1. Відмовити у задоволенні позову Общества с ограниченной ответственностью «Студия анимационного кино «Мельница» до Фізичної особи-підприємця Срібного Максима Вікторовича про стягнення 171000,00 грн.
		2. Судові витрати покласти на позивача.
		3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 липня 2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                     О.В. Чинчин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...