Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 592/7945/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2020. Зареєстровано: 23.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2020.
Дата набрання законної сили: 04.08.2020
Номер судового провадження: 3/592/1420/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                       Справа № 592/7945/20
		                                                                       Провадження № 3/592/1420/20 
		 
		 
		 
		       
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 липня 2020 року                                                                  м.Суми        
		Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Костенко В.Г., з участю прокурора Сумської місцевої прокуратури Криштопа В.В., ОСОБА_1, захисника - адвоката Кравченка П.А., розглянувши протокол, який надійшов від Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складений протокол № 30/28 від 03.07.2020 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України.
		У протоколі зазначено, що відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КпАП України суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1, ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Згідно з п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є судді.
		Відповідно до ст. 128 Конституції України (у редакції від 02.03.2014) перше призначення на посаду професійного судді строком на п`ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19.11.2009 № 1734-VI «Про обрання суддів» ОСОБА_1 обрано суддею господарського суду Сумської області безстроково.
		Враховуючи наведене, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді судді господарського суду Сумської області, відповідно до ч. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП, п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Так, до господарського суду Сумської області 19.04.2018 надійшла позовна заява заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури від 16.04.2018 №104-2386вих18 в інтересах держави в особі Шосткинської міської ради (позивач) про стягнення з ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» (відповідач) на користь Шосткинської міської ради заборгованості з орендної плати з урахуванням пені за договором оренди комунального майна - цілісного майнового комплексу по виробництву, транспортуванню тепла та електричної енергії від 02.02.2007 № 319 у розмірі 2116746,45 грн., а також стягнення зTOB «ШП «Харківенергоремонт» на користь прокуратури Сумської області 31751,20 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення позовної заяви до суду.
		Відповідно до звітів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, 19.04.2018 ОСОБА_1 визначено головуючим суддею у господарській справі № 920/284/18 за вказаною позовною заявою.
		Після відкриття провадження у господарській справі № 920/284/18 (ухвала господарського суду Сумської області від 23.04.2018) від відповідача надійшов відзив від 04.07.2018 № 1312/1, у якому він просить суд залишити позовну заяву без розгляду, що обґрунтовано відсутністю, на думку відповідача, правових підстав для звернення прокурора із цим позовом.
		Прокурором подано відповідь на відзив від 13.07.2018 № 104-4545вих18, у якій вказано на необґрунтованість заперечень відповідача з приводу відсутності підстав для його звернення до суду з вказаним позовом.
		Під час підготовчого засідання у господарській справі № 920/284/18, що відбулось 19.07.2018, суддя ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, шляхом постановлення ухвали прийняв судове рішення, яким позовну заяву заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури від 16.04.2018 № 104-2386вих18 залишив без розгляду, прийнявши доводи відповідача у справі, викладені у відзиві.
		Відповідачем у господарській справі № 920/284/18, яку одноособово розглядав суддя господарського суду Сумської області ОСОБА_1, є ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.07.2018 одним із кінцевих бенефіціарних власників зазначеної юридичної особи був    ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		До позовної заяви заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шосткинської міської ради від 16.04.2018 № 104-2386вих18 з-поміж інших матеріалів було додано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача у справі ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», у якому зазначаються усі реєстраційні дані юридичної особи (в тому числі і про бенефіціарних власників).
		Таким чином, ОСОБА_1 , як головуючий суддя у господарській справі № 920/284/18, був ознайомлений з матеріалами справи та відомостями про відповідача, зокрема, з інформацією про кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».
		Згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень (справа № 760/24097/17), за результатами розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні від06.07.2017 № 52017000000002180 за ознаками кримінальногоправопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 Кримінальногокодексу України ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08.11.2017 до підозрюваного ОСОБА_1 , який працює на посаді судді господарського суду Сумської області, застосованозапобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 000 000 грн..
		Разом з тим, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконанняфункцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , суддею господарського суду Сумської області, 20.11.2017 подано повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, у якому останнім відображено отримання 10.11.2017 доходу у вигляді позики для внесення застави в розмірі 5 000 000 грн. від ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .
		Зазначене, з одного боку, свідчить про наявність позаслужбових стосунків судді господарського суду Сумської області ОСОБА_1 із кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» ОСОБА_2 , а з іншого - про існування у ОСОБА_1 почуття обов`язку (вдячності) перед ОСОБА_2 , що зумовлювало наявність у ОСОБА_3  приватного інтересу в господарській справі № 920/284/18, одноособовий розгляд якої він здійснював.
		Враховуючи наведене, ОСОБА_1 , будучи суддею господарського суду Сумської області, вчинив дії та прийняв рішення, пов`язані з розглядом господарської справи № 920/284/18, в умовах реального конфлікту інтересів, зумовленого позаслужбовими стосунками з ОСОБА_2 , кінцевим бенефіціарним власником відповідача у справі, ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що всі заперечення стосовно протоколу про адміністративне правопорушення ним були зазначені під час його складання. Так зокрема, зазначив, що законність і обґрунтованість постановленої ним ухвали була підтверджена Верховним судом, який залишив ухвалу без змін. Крім того, ОСОБА_2 не був учасником або посадовою особою ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», яке було відповідачем у вищезазначеній справі. Вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. 
		Захисник - адвокат Кравченко П.А., зазначив, що вважає протокол №30/28 від 03.07.2020 та додані до нього матеріали, повністю безпідставними та необґрунтованими. Оскільки, по-перше під час складання протоколу було порушено критерії розмежування видів юридичної відповідальності, до якоїможе бути притягнуто суддю за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) тягне за собою дисциплінарну відповідальність, встановлену ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».По-друге, жодним чином не підтверджено пряма чи побічна заінтересованість  ОСОБА_1  у результаті розгляді справи. Відтак дана підстава є голослівним припущенням.Говорячи ж про «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді», просив врахувати наступне:1) ані прокурор, ані учасники справи відводів судді ОСОБА_1 не заявляли, а апеляційну чи касаційну скарги ніхто з них не мотивував незаконним складом суду, що приймав ухвалу про залишення позову без розгляду;2) законність винесеної суддею ОСОБА_1 ухвали від 19.07.2018 підтверджується постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 по даній справі, якою ухвалу судді ОСОБА_1 залишено в силі; 3) жодних негативних наслідків для учасників справи ухвала, судді ОСОБА_1  від 19.07.2020 не спричинила, оскільки в подальшому прокурор подав аналогічний позов до господарського суду Сумської області, але за довший період оренди, ніж фігурував у справі№920/284/18. Вказаний позов розглядала суддя господарського суду Сумської області Заєць С. В. (справа №920/766/19), яка ухвалою від 16.09.2019 затвердила мирову угоду між сторонами. Сама мирова угода в наступний час реально виконується; 4)  ОСОБА_2 не тільки не був учасником справи №920/284/18, але й не є і не був учасником (засновником) самого ТОВ «ШП «Харківенегоремонт», хід вказаної справи він не контролював, що підтверджується Статутом підприємства та листом від 09.07.2020 №1087; 5) за поясненнями ОСОБА_2 від 09.07.2020 ніяких прохань ОСОБА_1  щодо цієї справи він не висловлював.Отже, сукупність вищевказаних обставин вказує на відсутність належних підстав для самовідводу у судді ОСОБА_1. Також виходячи з форми судового рішення, винесеного суддею ОСОБА_1 (ухвала про залишення позову без розгляду); законності цієї ухвали; відсутності жодних висловлених претензій персонально до нього з боку прокурора та учасників справи; відсутності будь - яких негативних наслідків для учасників справи від його ухвали; відсутністю ОСОБА_2 серед суб`єктногоскладу учасників справи - не можна говорити щонайменше про наявність підстав для самовідводу. По-третє, протокол міститьвзаємовиключні суперечності щодо кваліфікації самоїподії, яка відбулася 19.07.2018 у зіставленні з диспозицією частини 2 статті 172 - 7 КУпАП, за якою  ОСОБА_1  притягується до відповідальності.Зокрема, захисник зазначає, що слід розмежовувати за що саме ОСОБА_1 притягується. Якщо за сам факт винесення ухвали 19.07.2020 в умовах, нібито, наявного конфлікту інтересів, то такий конфлікт має розрішення навіть не в дисциплінарному і тим більше не в адміністративному порядку, а винятково в процесуальному порядку.А якщо він притягується за незаявлення самовідводу - то він притягується за бездіяльність, що взагаліне передбачено даною статтею КпАПУкраїни.Вважає, що вищенаведені обставини дають право стверджувати, що ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2 ст.172 - 7 КпАП України, а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.Тому просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КпАП України. 
		Прокурор підтримав обставини викладені в протоколі та наполягав на тому, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України. Зазначив, що під час підготовчого засідання у господарській справі № 920/284/18, що відбулось 19.07.2018, суддя ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи, шляхом постановлення ухвали прийняв судове рішення, яким позовну заяву заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури від 16.04.2018 залишив без розгляду, прийнявши доводи відповідача у справі, викладені у відзиві.Відповідачем у господарській справі № 920/284/18, яку одноособово розглядав суддя господарського суду Сумської області ОСОБА_1, є ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та Громадських формувань станом на 19.07.2018 одним із кінцевих бенефіціарних власників зазначеної юридичної особи був ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1 , підтверджуючі документи були додані до позовної заяви заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури.Таким чином, ОСОБА_1 , як головуючий суддя у господарській справі №920/284/18, був ознайомлений з матеріалами справи та відомостями про відповідача, зокрема, з інформацією про кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ШП «Харківенергоремонт». Однак, будучи ознайомлений з фактичними обставинами справи ОСОБА_1 не повідомив вказану інформацію про наявність конфлікту інтересів учасникам справи, а також не заявив самовідвід. Матеріали справи свідчать про наявність позаслужбових стосунків у судді господарського суду Сумської області ОСОБА_1 із кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ПІП «Харківенергоремонт» ОСОБА_2  та про існування у  ОСОБА_1  почуття обов`язку (вдячності) перед ОСОБА_2 , що зумовлювало наявність у  ОСОБА_1  приватного інтересу в господарській справі № 920/284/18, одноособовий розгляд якої він здійснював.За наявності приватного інтересу суддя ОСОБА_1 не міг забезпечити безсторонній розгляд господарської справи № 920/284/18, а, отже його приватний інтерес вступав суперечність із його службовим повноваженням здійснювати правосуддя.Як наслідок суддя господарського суду Сумської області ОСОБА_1 , усвідомлюючи наявність приватного інтересу в господарській справі №920/284/18, не вжив заходів врегулювання конфлікту інтересів у порядку, визначеному процесуальним законом, не заявив самовідвід у справі, розглянув вказану справу та за результатами її розгляду постановив ухвалу від 19.07.2018, тобто вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.Враховуючи викладене, вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, однак провадження по справі підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
		Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, а також вивчивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
		Диспозицією ч. 2 ст. 172-7 КпАП України передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. 
		У примітці до цієї статті зазначено, що суб`єктом правопорушень по вказаній статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема судді. 
		Положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначені поняття реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Також визначено потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Згідно ч. 1 ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Згідно ч. 1 ст. 251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Суб`єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КпАП України, характеризується тим, що воно учиняється умисно; особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
		Згідно зі ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Відповідно до положень ст. 280 КпАП України, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Зі змісту протоколу вбачається, що подія порушення ОСОБА_1 полягає у тому, що він як суддя прийняв рішення у справі де кінцевим власником відповідача ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» був ОСОБА_2 , тобто особа з якою він мав особисті стосунки.
		Разом з тим у справі відсутні докази, які б вказували на те, що суддя дійсно вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
		Так матеріали додані до протоколу підтверджують, що ОСОБА_1 як суддя розглядав справу за позовом заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури від 16.04.2018 №104-2386вих18 в інтересах держави в особі Шосткинської міської ради (позивач) про стягнення з ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» (відповідач) на користь Шосткинської міської ради заборгованості з орендної плати. 19.07.2018 ухвалою суду зазначений позов залишено без розгляду.
		З матеріалів тієї справи вбачається, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» був ОСОБА_2 .. Останній у часі до подачі позову до суду надав ОСОБА_1 позику у розмірі 5 000 000 грн..
		Поряд з цим з наданих до протоколу доказів та наданих доказів під час розгляду вбачається, що судді ОСОБА_1 відводів заявлено не було. Постановлена ним ухвала від 19.07.2018, була залишена в силі Постановою Верховного Суду від 26.02.2019.
		Згідно статуту ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», немає у переліку учасників ОСОБА_2 .
		У своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 повідомив, що про розгляд зазначеної справи судом взагалі не знав і не приймав участі у розгляді справи.
		Окрім того зі спірних правовідносин у справі за позовом заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_1 не є учасником. Особою яка склала протокол визначається, що конфлікт інтересів полягає у особистих стосунках між суддею та кінцевим бенефіціарним власником сторони у справі. З наведених доказів у сукупності можливо зробити висновок лише про припущення, що на ґрунті особистих стосунків є вплив на об`єктивність чи неупередженість судді при прийнятті ним рішень.
		З доказів наданих до протоколу та під час розгляду вбачається, що учасниками справи судді відводи не заявлялися. При складанні протоколу не зібрано доказів на підтвердження суб`єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України. На підстав наданих доказів неможливо встановити чи то вчинене, навмисно, чи з необережності або недбалості. 
		Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
		Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
		1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		3) наявність повноважень на прийняття рішення;
		4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
		Наведене відповідає вищезгаданому висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
		Вказане узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладеною у листі № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року.
		Втім досліджені докази у справі не містять доказів факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом судді на об`єктивність або неупередженість рішення у справі. Навпаки обґрунтованість судового рішення знайшла підтвердження у Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 у даній справі.
		Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.        Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності суддів, визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Зокрема положеннями пункту 7 частини 2 статі 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом).
		Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
		1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
		2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
		3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
		4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
		5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
		Тобто законом визначений процесуальний порядок врегулювання конфлікту інтересів. З доказів наданих до протоколу та під час розгляду вбачається, що учасниками справи судді відводи не заявлялися. При складанні протоколу не зібрано доказів на підтвердження суб`єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України. На підстав наданих доказів неможливо встановити чи то вчинене, навмисно, чи з необережності або недбалості. 
		Критерієм розмежування виду відповідальності, до якої може бути притягнуто суддю за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, є характер конфлікту інтересів.
		Порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) тягне за собою дисциплінарну відповідальність, встановлену законом України «Про судоустрій та статус суддів».
		На відміну від зазначеного порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у діяльності судді поза відправленням правосуддя, і який не може бути врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до норм КпАП України.
		Рада суддів надала роз`яснення, згідно з яким порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
		Складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв`язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя (рішення № 46 від 07.09.2017).
		Поряд з цим до повноважень суду не відноситься провадження дисциплінарної відповідальності відносно судді.
		З наведеного у сукупності слід зробити висновок про відсутність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів при прийнятті вказаного у протоколі про адміністративне правопорушення рішення, а також не доведення факту його обізнаності про вказані у протоколі факти, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Таким чином є підстави лише для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
		На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 294 КпАП України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України за відсутністю події і складу правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк до Сумського апеляційного суду з дня її винесення.                        
		 
		Суддя                                                                 В.Г. Костенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...