Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/1003/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 23.07.2020. Зареєстровано: 24.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2020.
Дата набрання законної сили: 23.07.2020
Номер судового провадження: 22-ц/804/2269/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 234/1003/20 
		Номер провадження 22-ц/804/2269/20    
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 липня 2020 року
		Донецький апеляційний суд у складі:
		судді-доповідача Азевича В.Б.,
		суддів: Кішкіної І.В., Халаджи О.В.,
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області цивільну справу № 234/1003/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 квітня 2020 року (суддя Фоміна Ю.В., рішення ухвалено в приміщенні суду в м. Краматорськ Донецької області, повне судове рішення складено 15 квітня 2020 року),-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі  АТ «Українська залізниця») про стягнення заборгованості по заробітній платі.
		Свої вимоги обґрунтував тим, що він був прийнятий на роботу в Ясинуватську дистанцію сигналізації і зв`язку Донецької залізниці 10.08.2005 року, що підтверджується трудовою книжкою. Наказом ПАТ «Українська залізниця» від 17 березня 2017 року № 236/ДНД було встановлено початок простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції. Згідно пункту 8 даного наказу за час простою нараховувалась працівникам заробітна плата. У порушення статті 22 Закону України «Про оплату праці» та статті 115 КЗпП України відповідач з березня 2017 року в односторонньому порядку припинив виплату заробітної плати без повідомлення причин. Згідно наказу ПАТ «Укрзалізниця» від 28.04.2017 року № 645-НЗ-1 Ясинуватську дистанцію сигналізації і зв`язку разом зі всіма іншими підприємствами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» було ліквідовано з 17.07.2017 року. Таким чином, позивача було звільнено на підставі частини 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників та на підставі наказу ПАТ «Українська залізниця» від 10.07.2017 року № 8798/ДН-ос. На день звільнення відповідач мав перед позивачем заборгованість по виплаті заробітної плати в розмірі  20 809,61 грн: за березень 2017 року  4 040,59 грн, за квітень 2017 року  2 679,90 грн, за травень 2017 року  2 561,92 грн, за червень 2017 року  800,59 грн, за липень 2017 року  10 726,61 грн. Вказаний розмір заробітної плати підтверджується даними бухгалтерського обліку, а саме розрахунками заробітної плати за березень  липень 2017 року. Усі первинні документи підприємства, згідно яких відбувались розрахунки заробітної плати знаходяться у Регіональній філії «Донецька залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», яке знаходиться в м. Лиман, в тому числі оригінал наказу про припинення трудового договору (контракту) від 10.07.2017 року - № 8873/ДН-ос та оригінал розрахунку заробітної плати. З невідомих причин по теперішній час заборгованість по заробітній платі позивачу роботодавцем не виплачується у добровільному порядку, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду. У зв`язку з тим, що відповідач не виплачував позивачу заробітну плату починаючи з березня 2017 року, компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порученням строків її виплати складає 4 274,32 грн. Відповідно до наказу ПАТ «Українська залізниця» № ц-2-25/1666-17 від 11.07.2017 року, відповідач зобов`язався виплатити працівникам регіональних філій винагороду за підсумками роботи за 2016 рік у відсотках до посадового окладу (місячної тарифної ставки, розрахованої на норму 167 годин), який складався за кінець 2016 року, враховуючи виконання показників роботи за 2016 рік. У даному наказі відмічено, що виплату винагороди проводити з дотриманням вимог обумовлених Положенням про виплату винагороди за підсумками роботи за рік, затвердженого наказом Укрзалізниці від 23 грудня 2003 року № 327-ц, яке є невід`ємною частиною Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспортну України і профспілкою залізничників і транспортних будівельників. Відповідно до вказаного Положення виплата винагороди провадиться згідно з рішенням керівництва Укрзалізниці, погодженими з Радою профспілки залізничників і транспортних будівель України при умові забезпечення виконання обсягу роботи за рік та наявності прибутку в цілому по Укрзалізниці. Згідно до Додатку Наказу № Ц-2-25/1666-17 винагорода за 2016 рік для працівників Регіональної філії «Донецької залізниці» ПАТ «Українська залізниця» провадиться у розмірі 52,2 % від окладу за грудень 2016 року. Відповідно до Наказу № ц-2-25/1666-17, сума винагороди за підсумком роботи за 2016 рік, яка належить позивачу до виплати, складає з розрахунку: 4 715,00 грн (посадовий оклад позивача за грудень 2016 року згідно розрахункової відомості за грудень 2016 року) х 52,5 = 2 475,37 грн. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 20 809,61 грн, втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати в розмірі 4 274,32 грн, а також суму винагороди за підсумками роботи за 2016 рік в розмірі 52,5% від окладу за грудень 2016 року у розмірі 2 475,37 грн.
		Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 2 743,03 грн, втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за березень 2017 року 477,15 грн. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» в дохід держави судовий збір у сумі 840,80 грн. В іншій частині позову відмовлено.
		ОСОБА_1 на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
		В обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідач належними та допустимими доказами не спростував відомості, наведені в письмових доказах, наданих позивачем, та не надав доказів, що відомості, які відображені в них є недостовірними. При цьому, посилання відповідача на відсутність первинної документації, як на підставу для відмови у нарахуванні та виплаті заробітної плати вважає необґрунтованим, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік, тощо, покладено на роботодавця, а не на працівника.
		Відзив на апеляційну скаргу від АТ «Українська залізниця» не надходив.
		Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».
		В частині 1 статті 274 ЦПК України зазначено, що в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин.
		Крім того, згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		В даній справі спір виник із трудових правовідносин, тому така справа відповідно до вищевказаних норм розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
		Апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в стягненні заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2017 року до 17 липня 2017 року та втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за квітень-липень 2017 року, з огляду на таке.
		Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Як передбачено частиною 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 було прийнято на роботу 10.08.2005 року до Ясинуватсько дистанції сигналізації та зв`язку ДП «Донецька залізниця», яку назаом ПАТ «Укрзалізниця» від 15.04.2016 року № 303 було реорганізовано у виробничий підрозділ «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв`язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» і працював там по 17.07.2017 року, звільнений з підприємства на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року в розмірі 2 743,03 грн та сума втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати (березень 2017 року) в розмірі 477,15 грн.
		Відмовляючи в задоволенні інших позовних вимог, суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що на підставі дії форс-мажорних обставин АТ «Українська залізниця» не здійснювала нарахування заробітної плати за період з 16.03.2017 року по 17.07.2017 року, та господарської діяльності, а тому у відношенні позивача трудового правопорушення не скоєно. Крім того, суд не прийняв до уваги копії розрахунків заробітної плати, надані позивачем, оскільки на них відсутні реквізити підприємства, а саме, печатка та підпис уповноваженої посадової особи.
		Проте, суд першої інстанції дійшов такого висновку внаслідок неповно з`ясованих обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому судове рішення підлягає частковому скасуванню.
		Згідно з частиною 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
		Правовідносини, які виникли між учасниками справи, регулюються КЗпП України.
		З матеріалів справи встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем.
		Згідно із наказом (розпорядженням) № 8873/ДН-ОС від 10.07.2017 року ОСОБА_1 звільнено з посади старшого електромеханіка дільниці І групи бригади з обслуговування пристроїв станційного поїзного, маневрового та технологічного радіозв`язку лінійно-виробничої дільниці зв`язку Ясинувата, Донецьк, Мушкетове, виробничого підрозділу «Ясинуватська дистанція сигналізації та зв`язку» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату, з компенсацією за 25 днів відпустки та виплатою одноразової грошової допомоги у розмірі одного середньомісячного заробітку.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 938 від 31.10.2018 року змінено тип ПАТ «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано в акціонерне товариство «Українська залізниця».
		Позивачем надані суду на підтвердження невиплаченої заробітної плати розрахункові листи (табуляграми) за період березень-липень 2017 року, в яких зазначені такі нараховані суми: березень 2017 року  5 081,33 грн, квітень 2017 року  3 370,17 грн, травень 2017 року  3 221,79 грн, червень 2017 року  1 006,81 грн, липень 2017 року  13 406,40 грн (а.с. 33-37).
		З розрахунку заробітної плати за березень-липень 2017 року входить оплата простоїв (код 340).
		Вищевказані розрахунки заробітної плати за березень-липень 2017 року узгоджуються з іншими доказами у справі.
		Так, відповідно до наказу начальника структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 236/ДНД від 17.03.2017 року у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності, викликаних перекриттям усіх залізничних колій, що ведуть до лінії розмежування з непідконтрольній українській владі територією, встановлено початою простою з 20 березня 2017 року для всіх працівників виробничих підрозділів дирекції. На час простою встановлено щоденний режим роботи згідно діючих Правил внутрішнього трудового розпорядку та зобов`язано всіх працівників дирекції, які знаходяться на простої, з`являтися на свої робочі місця, актові зали, кабінети технічного навчання та т.і. Зобов`язано працівників, які знаходяться на простої, розписуватися на початку та наприкінці робочого дня в «Журналі обліку приходу-уходу працівників, які знаходяться на простої». На весь період простою працівникам в табелі обліку використання робочого часу проставляти літерний код «П». Оплату за час простою не з вини працівників провести з розрахунку двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) на весь час простою згідно графіку роботи.
		Розрахунок заробітної плати за липень 2017 року узгоджується з наказом (розпорядженням) № 8873/ДН-ОС від 10 липня 2017 року про припинення трудового договору, відповідно до якого позивач має право на компенсацію за 25 днів невикористаної відпустки.
		Наказ про припинення трудового договору підписаний в.о. начальника дирекції залізничних перевезень ОСОБА_2 . Згідно з матеріалами справи структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень», керівником якого є ОСОБА_2 , здійснює свою адміністративну діяльність у м. Лиман Донецької області, тобто на території, на якій органи державної влади України здійснюють свої повноваження.
		Відповідно до відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування «Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за березень 2017 року становить 5 081,33 грн.
		Відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі i сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
		Частиною 3 статті 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата  це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Згідно із статтею 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
		Відповідно до статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. За статтею 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
		Згідно з частиною 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
		В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника (стаття 117 КЗпП України).
		Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
		Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, що форс-мажорні обставини унеможливлювали виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно статей 47, 83, 115, 116 КЗпПУ, є безпідставними, оскільки форс-мажорні обставини свідчать про відсутність вини підприємства в затримці виплати належних сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, як підстави для звільнення підприємства від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Але жодним нормативним актом про працю не передбачено підстав для звільнення від виплати заборгованості по заробітній платі.
		Закон України від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов`язків роботодавця, визначених статтями 47, 116 КЗпП України, та не передбачає особливостей щодо строків розрахунку при звільненні, встановлених статтею 116 КЗпП України.
		Доводи відповідача про те, що у АТ «Українська залізниця» відсутні табелі обліку робочого часу позивача, а тому відсутні підстави для нарахування заробітної плати, є безпідставними. Відповідно до Наказу Держкомстату від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» Табель обліку використання робочого часу  це одна з типових форм первинної облікової документації підприємств, установ, організацій.
		Типові форми первинного обліку використовуються з метою обліку використання робочого часу усіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час та інших показників, необхідних для складання форм державних статистичних спостережень з праці.
		Зокрема, типова форма N П-5 «Табель обліку використання робочого часу» надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці.
		Отже, цей первинний документ повинен бути оформлений відповідачем. 
		Згідно з висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 28.03.2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підприємство працювало в умовах АТО до 2017 року і зобов`язане було передбачити всі можливі обставини, які б перешкодили подальшій діяльності структурних підрозділів, задля чого повинно було приймати всі заходи для того, щоб мати на території Україні всі первинні бухгалтерські документи для оплати працівників, а тому в даному випадку відсутність у відповідача первинної документації не є підставою для не нарахування та невиплати позивачу заробітної плати.
		Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копію видаткового ордеру № 2595 від 22 вересня 2017 року, з якого випливає, що ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за першу половину березня 2017 року в сумі 2 338,30 грн та виплачено в сумі 1 859,37 грн.
		Враховуючи те, що відповідачем було виплачено позивачу заробітну плату за першу половину березня 2017 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року, виходячи із нарахованої зарплати в табуляграмі складає 2 743,03 грн.
		Проте, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для стягнення заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2017 року до липня 2017 року включно.
		З огляду на той факт, що остаточного розрахунку з позивачем при звільненні з підприємства проведено не було, відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі, у строки, встановлені частиною 1 статті 116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства, яки при звільненні так і на час розгляду справи судом, апеляційний суд доходить висновку про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі з АТ «Українська залізниця» за період з квітня 2017 року по липень 2017 року, яка становить 21 005,17 грн.
		Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. 
		Заборгованість з виплати заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким в даному випадку є відповідач у справі.
		Стосовно позовних вимог щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
		За статтею 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
		Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
		За статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
		Порядок та підстави компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати регулюється Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», з метою реалізації якого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
		Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих ці (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
		Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
		Оскільки на теперішній час заборгованість із заробітної плати позивачу не виплачена і затримка виплати заробітної плати складає більше, ніж на один місяць, апеляційний суд вважає вимоги позивача про стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків їх виплати обґрунтованими. Отже, підлягають задоволенню й вимоги щодо стягнення суми втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за квітень-липень 2017 року.
		Колегія суддів погоджується з визначеним позивачем розміром компенсаційної виплати, яку він просить стягнути за квітень-липень 2017 року, та яка складає 3 317,83 грн, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація втрати частини грошових доходів в загальному розмірі 3 317,83 грн.
		В свою чергу, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно необґрунтованості позовних вимог про отримання винагороди за підсумками роботи за 2016 рік, а тому в цій частині судове рішення необхідно залишити без змін.
		За частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VII.
		Відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102 гривні.
		Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та те, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 705,27 грн (27 543,18 х 840,80 грн / 32 836,19 грн) та переглядом у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 057,90 грн (27 543,18 грн х 1 261,20 грн / 32 836,19 грн), що в загальній сумі становить 1 763,17 грн (705,27 грн + 1 057,90 грн).
		За пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. Оскільки в даній справі ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
		Отже, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції  скасуванню в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період квітень-липень 2017 року, компенсації втрати частини грошових доходів з квітня 2017 року по липень 2017 року та судового збору. В іншій частині оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
		Керуючись статтями 368, 369, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Донецький апеляційний суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15 квітня 2020 року скасувати в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі за період квітень-липень 2017 року, компенсації втрати частини грошових доходів з квітня 2017 року по липень 2017 року та судового збору.
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 21 005 (двадцять одна тисяча п`ять) гривень 17 копійок, без утримання податку та інших обов`язкових платежів.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 суму компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період з квітня 2017 року по липень 2017 року в розмірі 3 317 (три тисячі триста сімнадцять) гривень 83 копійки.
		В іншій частині рішення суду першої інстанції від 15 квітня 2020 року залишити без змін.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) в дохід держави витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та переглядом у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 763 (тисяча сімсот шістдесят три) гривні 17 копійок.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
		 
		Судді: В.Б. Азевич
		 
		 
		 
		 І.В. Кішкіна
		 
		 
		 
		О.В. Халаджи

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...