Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/13892/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 24.07.2020.
Дата набрання законної сили: 21.07.2020
Номер судового провадження: 51-921км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220490001847

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		іменем України
		21 липня 2020 року
		м. Київ
		справа № 638/13892/18
		провадження № 51-921км20
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого    ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілої ОСОБА_8 ,
		розглянув касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_9  ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 на вирок Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490001847 від 25 квітня 2018 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки м. Харкова, громадянки України, такої, що судимості не мала,
		у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2018 року ОСОБА_9 засуджено за частиною 4статті 190 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
		На підставі статті 75 КК ОСОБА_9 звільнено від покарання з випробуванням на 3 роки та на неї покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 2статті 76 КК. 
		Ухвалено стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 587725 грн.
		Ухвалено скасувати арешт вжитий ухвалою слідчого судді від від 04 липня 2018 року (справа № 640/11448/18), накладений на майно, яке вилучене 27 червня 2018 року під час обшуку, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 .
		Вирішено питання щодо речових доказів. А саме: ноутбук білого кольору ТМ «Asus» модель Е5029S серійний №GINXCV176416038 із зарядним пристроєм чорного кольору; ноутбук чорного кольору ТМ «Dell»модель Inspirion 3521, серійний №затертий із зарядним пристроєм чорного кольору; мобільний телефон Samsung GalaxyS7 ІМЕІ-1 НОМЕР_1 , ІМЕІ-2 НОМЕР_2 з коробкою та НОМЕР_3 , СІМ2 НОМЕР_4 ; мобільний телефон Samsung GalaxyS7EdgeІМЕІ-1 357220077052188/01, ІМЕІ-2 НОМЕР_5 з коробкою та СІМ1 НОМЕР_6 , СІМ2 НОМЕР_4 ; мобільний телефон Apple Iphone НОМЕР_7 та СІМ НОМЕР_8 ; мобільний телефон Fly чорного кольору ІМЕІ-1 НОМЕР_9 , ІМЕІ-2 НОМЕР_10 , СІМ-1 НОМЕР_11 , СІМ-2 невідомо; мобільний телефон S-Tell чорного кольору ІМЕІ-1 НОМЕР_12 , ІМЕІ-2 НОМЕР_13 , СІМ-1 НОМЕР_14 , СІМ-2 Київстар, номер не виявлений; мобільний телефон FlyTS113 чорного кольору ІМЕІ-1 НОМЕР_15 , ІМЕІ-2 НОМЕР_16 , ІМЕІ-3 НОМЕР_17 без СІМ-карток; банківську картку банку «Приват банк» № НОМЕР_18 дійсна до 06/21; банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_19 дійсна до 12/21; банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_20 дійсна до 07/20; PUK-пакет для СІМ № НОМЕР_21 ; PUK-пакет для СІМ № НОМЕР_22 , PUK-пакет для СІМ № НОМЕР_23 ; Flash-накопичувач ТМ «Kingston» сірого кольору на 32 Гб з написом «DTSE9»; грошові кошти купюри номіналом: 50 гривень - 82 купюри, 100 гривень - 90 купюр, 200 гривень - 18 купюр  повернути законним володільцям; 5 аркушів банківських з написами щодо номіналу купюр та їх кількості; договір №SAMDNWFD0071822307801 «Приват банк» на ім?я НвеніїЧуквоносо Сільвестер на 1 арк.; платіжні реквізити ПАТ «СБЕРБАНК» на ім?я    ОСОБА_10 на1 арк. зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Згідно з вироком ОСОБА_9 засуджено за злочини, учинені за таких обставин.
		Вироком районного суду встановлено, що ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з невстановленими особами, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи можливості мережі Інтернет, а саме фіктивно створений аккаунт «Steven Cavour» в соціальній мережі «Facebook» (https://www.facebook.com/cavoursun), а також поштовий месенджер «WhatsApp», заволоділи грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 587 725 грн за наступних обставин.
		Починаючи з лютого 2018 року, невстановлені особи, які проживають на території Федеративної республіки Нігерії, використовуючи фіктивно створений аккаунт « ОСОБА_11 » в соціальній мережі «Facebook», представляючись військовослужбовцем Сполучених Штатів Америки, почали спілкуватись з ОСОБА_8 з метою введення її в оману та заволодіння її грошовими коштами. Для цього, невстановлені особи, які проживають на території Федеративної республіки Нігерії, надали контактні данні ОСОБА_8 іншій невстановленій в ході досудового розслідування особі, яка проживає на території Україні, котра повідомила вказані данні ОСОБА_9 з метою введення ОСОБА_8 в оману, як особі, яка володіє російською мовою.
		Під час спілкування через фіктивно створений аккаунт «Steven Cavour» з ОСОБА_8 , на початку квітня 2018 року (більш точного часу та дати в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), невстановлені особи, які проживають на території Федеративної республіки Нігерії, повідомили ОСОБА_8 , що до дня народження надішлють подарунок. В подальшому, 14 квітня 2018 року, використовуючи мобільний телефон з номером НОМЕР_11 , ОСОБА_9 подзвонила на мобільний телефон ОСОБА_8 з номером НОМЕР_24 та, представляючись працівником Державної прикордонної служби України на ім`я « ОСОБА_12 », ввівши останню в оману, повідомила, що на ім`я ОСОБА_8 надійшла посилка, за яку необхідно сплатити податки, обов`язкові платежі та збори. При цьому, 14 квітня 2018 року о 12:07 з мобільного телефону з номером НОМЕР_11 на мобільний телефон ОСОБА_8 з номером НОМЕР_24 , надіслали СМС-повідомленням з реквізитами для зарахування грошових коштів «розрахунковий рахунок: № НОМЕР_25 , банк отримувача: АБ «Укргазбанк», код банку отримувача: 320478, отримувач: ОСОБА_13 , ідентифікаційний код: НОМЕР_26 ».
		В подальшому, ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел з невстановленими особами, які проживають на території Федеративної республіки Нігерії, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повідомляла ОСОБА_8 суми грошових коштів, необхідних для зарахування як «митний збір» на наданий раніше розрахунковий рахунок, а саме: 14 квітня 2018 року повідомила суму 1150 доларів США, яку ОСОБА_8 відразу не внесла, у зв`язку з чим 16 квітня 2018 року ОСОБА_9 повідомила, що сума збору зросла та вже складає 1207 доларів США. Сприймаючи таку неправдиву інформацію як обов`язкову до виконання, 17 квітня 2018 року ОСОБА_8 , попрохавши внести вказану грошову суму ОСОБА_14 , здійснила платіж на розрахунковий рахунок № НОМЕР_25 , квитанцією №0.0.1013274835.1 від 17 квітня 2018 року в сумі 33 117,00 грн.
		18 квітня 2018 року ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел з невстановленими особами, які проживають на території Федеративної республіки Нігерії, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повідомила ОСОБА_8 , що в посилці виявлено 2 мільйони доларів США, тому для її отримання необхідно сплатити у якості податку 6500 доларів США. Сприймаючи таку неправдиву інформацію як обов`язкову до виконання, 18 квітня 2018 року  ОСОБА_15 , здійснила платіж на розрахунковий рахунок № НОМЕР_25 , квитанцією №31411524 від 18 квітня 2018 року в сумі 149 000,00 грн, а також через ОСОБА_14 , здійснила платіж на розрахунковий рахунок № НОМЕР_25 , квитанцією №31417855 від 18 квітня 2018 року в сумі 20 313,00 грн.
		19 квітня 2018 року ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел з невстановленими особами, які проживають на території Федеративної республіки Нігерії, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повідомила ОСОБА_8 , що документи щодо оформлення грошових коштів направлені до м. Києва та для їх оформлення необхідно внести 1% від суми як «Пенсійний внесок», а саме 20 000 доларів США. Сприймаючи таку неправдиву інформацію як обов`язкову до виконання, 18 квітня 2018 року ОСОБА_8 , здійснила платіж на розрахунковий рахунок № НОМЕР_25 , квитанцією №31444123 від 19 квітня 2018 року в сумі 385 295 грн. А загалом здійснила платежів на загальну суму 587 725 грн.
		В подальшому, ОСОБА_13 , яка не була обізнана про злочинний шлях, яким було отримано зазначені гроші, 18 квітня 2018 року, знаходячись у відділенні №278/20 АБ «УКРГАЗБАНК», за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31, в касі відділення, через POS-термінал №ВВТ00351, зняла грошові кошти в сумі 32 950 грн.
		18 квітня 2018 року о 16:40, знаходячись у відділенні №270/20 АБ «УКРГАЗБАНК», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, б. 20, в касі відділення, через POS-термінал №ВВТ00342, чеком № 151 від 18.04.2018, зняла грошові кошти в сумі 148 250 грн.
		19 квітня 2018 року о 11:34, знаходячись у відділенні №270/20 АБ «УКРГАЗБАНК», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, б. 20, в касі відділення, через POS-термінал №ВВТ00340, чеком №606 від 19 квітня 2018 року, зняла грошові кошти в сумі 5 600 грн.
		19 квітня 2018 року о 15:35, знаходячись у відділенні №270/20 АБ «УКРГАЗБАНК», за адресою: м. Харків, вул. Космічна, б. 20, в касі відділення, через POS-термінал №ВВТ00342, чеком №166 від 19 квітня 2018 року, зняла грошові кошти в сумі 383 300 грн.
		В подальшому, зазначені грошові кошти ОСОБА_13 передавала ОСОБА_16 , який не був обізнаний про злочинний шлях, яким отримано зазначені гроші. В подальшому ОСОБА_16 передавав зазначені грошові кошти ОСОБА_17 , який також не був обізнаний про злочинний шлях, яким отримано зазначені гроші, і який переслав невстановленим в ході досудового розслідування особам, які перебувають на території Федеративної республіки Нігерії, частину зазначених грошей, а частину незаконно отриманих грошових коштів ОСОБА_15 , віддавав ОСОБА_9 за вчинені нею протиправні злочинні умисні дії, які полягали у введенні в оману ОСОБА_8 , якими ОСОБА_9 розпорядилася на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_9 та невстановлені в ході досудового розслідування особи спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 587 725 грн.
		Перевіряючи вказаний вирок суду першої інстанції, 05 грудня 2019 року ухвалено новий вирок, яким скасовано вирокДзержинського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_9 в частині:
		- призначення покарання; 
		- скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 04 липня 2018 року (справа № 640/11448/18) на майно, яке вилучене 27 червня 2018 року під час обшуку, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
		-вирішення долі речових доказів в частині їх повернення законним володільцям.
		ОСОБА_9 призначено покарання за частиною 4 статті 190 КК із застосуванням статті 69 КК у виді позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
		Строк відбування покарання ОСОБА_9 ухвалено обчислювати з дня її фактичного затримання.
		Відповідно до статті 96-1 КК ухвалено застосувати спеціальну конфіскацію домобільного телефону S-Tell чорного кольору ІМЕІ-1 НОМЕР_12 , ІМЕІ-2 НОМЕР_13 , який належить засудженій.
		В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про зміну вироку апеляційного суду в частині призначеного покарання шляхом призначення покарання не пов`язаного з реальним обмеженням або позбавленням волі. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник посилається на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженої внаслідок суворості, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Захисник не погоджується з конфіскацією усього належного на праві власності засудженої майна з підстав, зазначених в додатку до Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII.
		Вказується, що суд належним чином не вмотивував посилання на характеризуючі ознаки, не конкретизовано та залишено без належного підтвердження відомості щодо відсутності можливості відбування засудженої покарання без ізоляції від суспільства, а також вважає суворим призначене покарання. Разом з цим, захисник вказує на те, що засуджена на момент складання касаційної скарги була вагітна та має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, частково відшкодувала спричинену потерпілій матеріальну шкоду, визнала цивільний позов у повному обсязі. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та можливість забезпечити належні умови для виховання дитини, стійкі соціальні зв`язки.
		Крім того, зазначається про залишення поза увагою вимоги статей 79, 83 КК.
		В уточненнях захисник просить вважати посилання суду на конфіскацію квартири, як предмет конфіскації, - опискою та долучити докази часткового відшкодування шкоди завданої потерпілій. Зокрема, грошові перекази на загальну суму 47000 грн.
		У касаційній скарзі потерпіла ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 170 КПК просить кошти та майно, вилучені під час досудового розслідування, направити на погашення її позову, зобов`язавши засуджену компенсувати їй моральну шкоду в сумі 587000 грн.
		Потерпіла не погоджується з порядком вирішення долі речових доказів, вважає, що арештоване майно є єдиним забезпеченням погашення позову, вилучені та арештовані кошти, коштовності та речі отримані злочинним шляхом, вважаючи причетними до злочину інших осіб, а також відсутність у засудженої нерухомого та рухомого майна, невідшкодування спричинених потерпілій збитків.
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисників, які підтримали касаційну скаргу захисника і не заперечували проти задоволення касаційної скарги потерпілої, доводи потерпілої, яка підтримала свою касаційну скаргу та заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційних скарг, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Обґрунтованість засудження ОСОБА_9 та правильність кваліфікації її дій за частиною 4 статтію 190 КК у касаційних скаргах не оспорюються.
		Доводи захисника про суворість призначеного покарання, незастосування статей 79, 83 КК при призначенні покарання, помилковість призначення додаткового покарання, невмотивованість судового рішення, а також доводи потерпілої щодо незабезпечення її позову є неспроможними та не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
		Призначаючи засудженій покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільняючи від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчиненого засудженою кримінального правопорушення, який віднесений кримінальним законом до категорії особливо тяжких злочинів, особу ОСОБА_9 , яка одружена, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, поведінку після вчинення злочину, ставлення її до вчиненого, також пом`якшуючу покарання обставину  щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин.
		Разом з цим, суд першої інстанції з урахуванням статті 77 КК не застосував додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
		Суд апеляційної інстанції, перевіряючи вирок місцевого суду, не погодився зі звільненням засудженої від відбування покарання з випробуванням та не застосуванням додаткового покарання, у зв`язку з чим на підставі статті 69 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна. 
		Призначаючи засудженій покарання нижче від найнижчої межі, апеляційний суд визнав недостатньо врахованими обставини, що пом`якшують покарання засудженій, а саме: щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди, наявність на утриманні малолітньої дитини. Разом з цим враховано відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу засудженої, часткове відшкодування нею матеріальних збитків, а саме 42 000 грн, наявність у неї дитини 2017 року народження.
		Визнаючи висновки районного суду щодо застосування статті 75 КК необґрунтованими, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_9 вчинила за попередньою змовою у складі групи умисний, корисливий, особливо тяжкий злочин, яким потерпілій була завдана матеріальна шкода в особливо великих розмірах  587 725 грн. Також враховано тяжкість, фактичні обставини злочину, характер дій ОСОБА_9 , які визнані такими, що свідчать про її суспільну небезпечність.
		Разом з цим, апеляційний суд не вбачав підстав для застосування положень статті 69 КК при призначенні додаткового покарання, оскільки ОСОБА_9 вчинила умисний особливо тяжкий корисливий злочин.
		Оцінюючи наявність підстав для звільнення засудженої від відбування покарання колегія суддів виходить з того, що у частині 2 статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Суд вважає, що такий же принцип застосовується і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. 
		Отже, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи прокурора, дійшов умотивованого висновку про неможливість досягти мети покарання без ізоляції засудженої від суспільства, тому визнав рішення місцевого суду про застосуваннястатті 75 ККнеправильним.
		Колегія суддів вважає безпідставними посилання захисника на необхідність застосування статей 79, 83 КК та на помилковість застосування додаткового покарання.
		Відповідно до положень частини 1 статті 79 КК у разі призначенняпокаранняу виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які маютьдітейвіком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбуванняякосновного, так і додатковогопокаранняз встановленням іспитового строку у межах строку, наякийзгідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
		Зазначене звільнення є спеціальним видом звільнення від відбуванняпокаранняз випробуванням, і допустимість його застосування лише до вагітних жінок і жінок, які маютьдітейвіком до семи років, визнається обов`язковою умовою такого звільнення.
		Разом з тим, наявність передбачених у законі умов для звільнення таких жінок від відбуванняпокаранняне означає, що суд зобов`язаний прийняти рішення про їх звільнення. Застосування цього виду звільнення від відбуванняпокаранняє правом, а не обов`язком суду.
		Виходячи з зазначеного, при вирішенні питання щодо можливості звільнення жінки від відбування призначеногопокаранняз випробуванням судмаєвраховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, взяти до уваги характер вини, мотив, мету злочину та інші обставини.
		Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав длянеобхідностізастосування судом апеляційної інстанції статей 75, 79 КК,про що йдеться в поданій захисником касаційній скарзі.
		Також колегія суддів не оцінює статтю 83 КК, на яку посилається захисник у касаційній скарзі, оскільки вона позбавлена будь-яких доводів щодо необхідності її застосування.
		Разом з цим, колегія суддів вважає, що застосування статті 83 КК відбувається з дотриманням наведених в ній умов, а не з урахуванням самого факту наявності у засудженої малолітніх дітей. 
		У статтях 51 і 52 КК встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, є конфіскація майна.
		Відповідно достатті 59 ККУкраїни покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатномувилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкікорисливізлочини і може бути призначена лишеу випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.
		Санкція частини 4 статті 190 КК передбачає відповідальність у виді позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
		Вирішуючи питання щодо доцільності призначення засудженій особі додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд апеляційної інстанції виходив з наведеної санкції статті, яка не передбачає альтирнативності призначення додаткового покарнаня. 
		Тому застосування апеляційним судом у даному випадку додаткової міри покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено санкцією цієї статті, колегія суддів вважає правильним.
		Усупереч посиланням захисника при здійсненні апеляційного розгляду суд перевірив усі доводи, викладені в апеляційних скаргах прокурора та потерпілої, дав на них вичерпні відповіді і, навівши підстави прийнятого рішення, скасував вирок місцевого суду.
		Колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги потерпілої, адже саме з підстав, наведених нею у скарзі, апеляційний суд скасував вирок місцевого суду, у тому числі в частині скасування місцевим судомарешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 04 липня 2018 року (справа № 640/11448/18) на майно, яке вилучене 27 червня 2018 року під час обшуку, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 . При тому, що позовних вимог щодо стягнення із засудженої моральної шкоди потерпілою не заявлялося.
		Апеляційний суд, враховуючи вимоги частини 1статті 170, частин 1, 4 статті 174 КПК,правильно встановив, що в даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов в розмірі 592725 грн, який районним судом був задоволений. На момент постановлення вироку судом першої інстанції та на даний час інформації про повне відшкодування потерпілій завданих матеріальних збитків у справі немає.
		Ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2018 року накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку по даному кримінальному провадженню.
		Згідно з вимогами процесуального закону, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є, в тому числі, необхідним для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна.
		Відповідно до КПК, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Враховуючи вказані вимоги закону, апеляційний суд правильно дійшов висновку, що з огляду на наявність у справі цивільного позову та необхідність застосування до засудженої додаткового покарання у виді конфіскації майна, рішення суду першої інстанції про скасування арешту та рішення в частині повернення речових доказів законним володільцям підлягало скасуванню.
		Таким чином, переконливих аргументів на спростування висновків суду апеляційної інстанції в поданих стороною захисту та потерпілою касаційних скаргах не наведено.
		Враховуючи наведене, касаційні скарги задоволенню не підлягають. Вирок апеляційного суду є законним і обґрунтованим. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року щодо ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційні скарги її захисника ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_8 - без задоволення.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2    ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...