Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/669/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; про торговельну марку (знака для товарів і послуг).
Надіслано для оприлюднення: 24.07.2020. Зареєстровано: 24.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2020.
Дата набрання законної сили: 14.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		20.07.2020справа №910/669/20
		Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
		справу №910/669/20
		за позовом Нексанс (NEXANS; Алле ду Л`Арк Ф-92400, Корбевуа, м. Париж, Франція)
		до фізичної особи-підприємця Фесюна Ігоря Віталійовича ( АДРЕСА_1 )
		про припинення порушення авторських прав, припинення порушення прав позивача на торговельні марки і прав на комерційне найменування та стягнення 32 430 грн. компенсації за порушення прав інтелектуальної власності,
		 
		за участю представників: 
		позивача - Татоміра П.І. (довіреність від 23.10.2019 №б/н);
		відповідача - не з`явився.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1.  Стислий виклад позовних вимог
		 
		Нексанс (NEXANS; далі - Компанія) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Фесюна Ігоря Віталійовича (далі - Підприємець) про:
		- зобов`язання Підприємця припинити порушення:
		 авторських прав позивача шляхом видалення з контенту веб-сайту, що розміщується за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, об`єктів авторського права, права на які належать позивачу;
		 прав на торговельні марки за міжнародними реєстраціями №748932 та №753844 шляхом видалення з контенту веб-сайту, що розміщується за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, торговельних марок, права на які належать позивачу;
		 прав на комерційне найменування «NEXANS/HEKCAHC» шляхом видалення з контенту веб-сайту, що розміщується за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, комерційного найменування, права на яке належить позивачу;
		- стягнення з відповідача 32 430 грн. компенсації за порушення прав інтелектуальної власності позивача.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що:
		- позивач є власником прав інтелектуальної власності на:
		 фотороботи, права на які належать Компанії відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про авторське право та суміжні права»;
		 веб-сайт nexans.com;
		 торговельну марку «NEXANS» за міжнародною реєстрацією №748932 (від 08.12.2000 в Україні) та торговельну марку «» за міжнародною реєстрацією №753844 (від 14.02.2001 в Україні);
		 комерційне найменування компанії «Nexans/Нексанс»; 
		- позивачу стало відомо, що власником інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 Підприємцем на веб-сайті пропонується до продажу продукція, маркована торговельними марками, які належать позивачу, зокрема, за міжнародними реєстраціями №748932 та №753844;
		- крім того, на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем використовуються об`єкти авторського права, що належать позивачу, та комерційне найменування «Nexans/Нексанс» позивача, проте позивач не надавав Підприємцю дозволу на використання вказаних об`єктів права інтелектуальної власності, які йому належать.
		 
		2. Стислий виклад заперечень відповідача
		 
		12.02.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що: позивачем не подано суду доказу того, що відповідач є власником веб-сайту: ІНФОРМАЦІЯ_1, або того, що Підприємець якось з ним пов`язаний; поданий позивачем доказ «листи-претензії», адресований власнику сайту, не підтверджує того, що адреси (e-mail), на які надсилався вказаний лист, мають якесь відношення до відповідача; крім того, у позовній заяві позивач використовує декілька різних веб-сайтів.
		 
		3. Процесуальні дії у справі
		 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.02.2020.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 21.04.2020.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2020 підготовче засідання відкладено на 18.05.2020.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2020 підготовче засідання відкладено на 22.06.2020.
		22.06.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що: у додатку 5 до позовної заяви містяться листування з відповідачем, в яких зазначені електронні адреси з сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі і електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2; Підприємець належним чином був повідомлений про претензії Компанії, в тому числі і за телефоном; позивачем досліджено контент веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 19.06.2020 і встановлено, що наразі відповідач не використовує об`єкти авторського права на цьому веб-сайті, проте враховуючи тривалість та умисність порушення прав інтелектуальної власності Компанії, що належним чином зафіксовані у висновку з Центру фіксації веб-сторінок веб-сайту відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_1), позивач просить суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення прав інтелектуальної власності. 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.07.2020.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
		Ухвалу від 22.06.2020 було надіслано відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали.
		До матеріалів справи долучено конверт-повернення з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням встановленого строку зберігання».
		Представник позивача у судовому засіданні 20.07.2020 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
		Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.
		Суд після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами перейшов до судових дебатів.
		Представник позивача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
		У судовому засіданні 20.07.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
		Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
		 
		ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
		 
		Компанія є власником:
		- торговельної марки «NEXANS» за міжнародною реєстрацією №748932 (від 08.12.2000 в Україні);
		- торговельної марки «» за міжнародною реєстрацією №753844 (від 14.02.2001 в Україні);
		- фоторобіт (розміщених на сайті веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1);
		- веб-сайту nexans.com.;
		- комерційного найменування «NEXANS/HEKCAHC».
		Позивачу стало відомо про те, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 пропонуються до продажу товари, позначені торговельними марками Компанії за міжнародними реєстраціями №748932 і №753844, а також використовується комерційне найменування позивача і фотороботи, авторські права на які належать Компанії.
		На підтвердження наведеного суду подано експертний висновок за результатами проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет від 02.12.2019 №253/2019-ЕВ, складений дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет».
		У висновку зазначено, що на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 використовуються та пропонуються для продажу товари виробництва Компанії із нанесенням торговельних марок позивача, а також фотокартки такого товару і комерційне найменування позивача.
		Разом з тим, позивач не звертався до реєстратора доменного імені для отримання інформації щодо реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, а також не звертався до суду з клопотанням про витребування у реєстратора такої інформації.
		Крім того, як зазначає Компанія, на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем було надіслано лист-претензію щодо порушення прав інтелектуальної власності Компанії.
		Проте відповіді на лист-претензію позивач не отримав.
		У відповіді на відзив Компанія зазначила про те, що наразі на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 не використовуються об`єкти інтелектуальної власності позивача.
		Наведене унеможливлює встановлення господарським судом належного відповідача в даній справі.
		 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
		 
		Відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до об`єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
		Статтею 492 ЦК України передбачено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Згідно із статтею 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.
		Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
		Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
		Відповідно до частини першої статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
		Водночас частиною першою статті 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набрав чинності для України 01.06.2000, передбачено, що з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.
		Згідно із статтею 426 ЦК України способи використання об`єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом.
		Особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб.
		Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об`єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		Відповідно до частин четвертої - шостої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі  Інтернет.
		Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака. 
		Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати. 
		Виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на: здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот; некомерційне використання знака; усі форми повідомлення новин і коментарів новин; добросовісне застосування ними своїх імен чи адрес.
		Статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
		Згідно з підпунктом 10 пункту 1 статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема, фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії.
		Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
		Пунктом 1 статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
		Згідно з частинами першою і другою статті 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.
		Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов`язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
		Відповідно до частини першої статті 490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є:
		1) право на використання комерційного найменування;
		2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;
		3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		За приписом частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Судом враховано в тому числі статті 76 - 79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності і вірогідності доказів.
		Згідно з частинами першою - третьою статті 83 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Статтею 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
		Відповідно до частини першої статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
		 
		ВИСНОВКИ
		 
		Так, позивачем документально підтверджено порушення його прав на торговельні марки, комерційне найменування та фотороботи.
		Разом з тим, жодного доказу порушення прав інтелектуальної власності Компанії саме Підприємцем матеріали справи не містить.
		Наявне у справі електронне листування, згідно з яким Компанія надсилала Підприємцю претензії, не підтверджує, що Підприємець є власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1, та саме відповідач використовує торговельні марки, комерційне найменування і фотороботи позивача.
		Отже, оскільки позивачем не доведено порушення його прав інтелектуальної власності саме відповідачем, то позовні вимоги Компанії є безпідставними, необґрунтованими, документально не підтвердженими, а відтак задоволенню не підлягають.
		За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
		Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Відмовити у задоволенні позову Нексанс (NEXANS; Алле ду Л`Арк Ф-92400, Корбевуа, м. Париж, Франція) до фізичної особи-підприємця Фесюна Ігоря Віталійовича ( АДРЕСА_1 ) про припинення порушення авторських прав, припинення порушення прав позивача на торговельні марки і прав на комерційне найменування та стягнення 32 430 грн. компенсації за порушення прав інтелектуальної власності.
		2. Витрати зі сплати судового збору покласти на Нексанс (NEXANS; Алле ду Л`Арк Ф-92400, Корбевуа, м. Париж, Франція).
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 24.07.2020.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                            О.В. Марченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...