Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/3965/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 27.07.2020. Зареєстровано: 28.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2020.
Дата набрання законної сили: 03.08.2020
Номер судового провадження: 1-кс/487/4660/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42020160000000207

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                         Справа № 487/3965/20
		                           Провадження № 1-кс/487/4660/20
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.07.2020 року                         місто Миколаїв
		Слідчий суддя Заводського районного суду місто Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу (відділу з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 25.02.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020160000000207 за ч. 3 ст. 368 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 з можливістю внесення застави,-
		ВСТАНОВИВ:
		Слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суму міста Миколаєва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 з можливістю внесення застави у розмірі 460(чотиристашістдесят)розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що складаєстаном налипень 2020року 1010620(одинмільйон десятьтисяч шістсотдвадцять)гривень. У випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_5 покласти на нього наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого ОСОБА_6 кожної середи о 15 годині 00 хвилин за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 59-А, до приміщення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві; 2) не відлучатися з м. Одеси, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , свідком ОСОБА_8 та іншими свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні № 42020160000000207; 5) здати до уповноваженого органу (ГУ ДМС в Одеській області) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 ,обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України. Підстави обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Крім того, обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка 11.09.1997 набрала чинності для України (статті 5 Конвенції). Беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкістьпокарання,що загрожуєпідозрюваному вразі визнанняйого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,його вікта станздоров`я,міцність соціальнихзв`язків вмісці йогопостійного проживання,неможливо застосуватидо підозрюваногоінші,більш м`якізапобіжні заходи,крім триманняпід вартою,оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,з метоюуникнення притягненнядо кримінальноївідповідальності можепереховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду,може скоїтинове правопорушення,незаконно впливатина свідківпід часдосудового розслідування,або перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином(штучнезатягування досудовогорозслідування,судового розгляду,можливість виїздуза кордончерез неконтрольованіпункти пропускуна окупованихтериторіях таін.). Увипадкуобрання запобіжногозаходу непов`язаного зтриманням підвартою,підозрюваний ОСОБА_5 ,який натеперішній часне відстороненийта незвільнений іззайманої посади,може продовжитивчиняти кримінальнеправопорушення уякому вінпідозрюється,а саме:надалі вимагатита одержуватинеправомірну вигодувід осіб,шляхом використанняслужбового становищаабо вчинитиінший злочинпов`язаний зйого службовоюдіяльністю. Окрім того,маючи вільнийдоступ дослужбових кабінетівУБЗПТЛ ГУНПв Одеськійобласті,може знищити,сховати абоспотворити будь-якуз речейта документів,які маютьзначення длядосудового розслідування,а такожінших свідківу вказаномукримінальному провадженні. Також, на даний час встановлюються інші особи, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, у тому числі й працівники правоохоронних органів, у зв`язку з чим, розголошення відомостей результатів досудового розслідування призведе до неповноти досудового розслідування, а також можливої втрати доказів стосовно вини останніх. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним обрати щодо ОСОБА_5 відповідно п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 182 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 460 (чотириста шістдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає станом на липень 2020 року 1010620 (один мільйон десять тисяч шістсот двадцять) гривень з урахуванням тяжкості та винятковості даного кримінального правопорушення, а також майнового стану ОСОБА_5 .
		В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, наполягав на його задоволенні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні. Також, прокурор вважав, що наявні усі підстави вважати, що застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не досягне своєї мети по забезпеченню виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню ризикам. Крім того, прокурором у судовому засіданні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України не затримувався, а в повідомленні про підозру від 15.07.2020 року зазначено про це помилково. На теперішній час обставити кримінального провадження, в тому числі щодо руху грошових коштів на банківських картках, встановлюються.
		Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, надавши письмові заперечення. За змістом заперечень стороною захисту вказано на необґрунтованість підозри, відсутність належних та допустимих доказів на доведення вини ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого правопорушення; відсутність ризиків, їх не підтвердження та абстрактність викладення у клопотанні. Також захисник звернув увагу на особу підозрюваного ОСОБА_5 , його сімейний та майновий стан, позитивну репутацію, надавши відповідні документи на підтвердження. 
		Підозрюваний ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання, підтримав позицію свого захисника.
		Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. 
		Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
		За змістомст.178КПК України привирішенні питанняпро обраннязапобіжного заходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177КПК України,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
		Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Судом встановлено,що упроваджені Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебувають матеріали кримінального провадження № 42020160000000207 від 25.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		У ході досудового розслідування установлено, що старший оперуповноважений в ОВС Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_5 , маючи спеціальне звання «підполковник поліції», будучи відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою правоохоронного органу, у порушення вимог статей 19, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», діючи за попередньою змовою зі старшим оперуповноваженим в ОВС Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції України в Одеській області ОСОБА_5 , у період з 19.05.2020 по 15.07.2020 вимагав та одержав від ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 грошові кошти загальною сумою 65225 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень за непритягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 181-1 КУпАП (заняття проституцією) за наступних обставин.
		Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі - поліція)  це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. 
		Відповідно до ст.ст. 2, 18 Закону України «Про Національну поліцію» основними завданнями та обов`язками поліції, окрім іншого, є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійне виконання своїх службових обов`язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків.
		У своїй діяльності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
		Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція, відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчинення правопорушень, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходи щодо їх усунення, вживає заходи з метою виявлення кримінальних правопорушень, здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.
		Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
		У відповідності до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», на працівників Національної поліції поширюється дія вказаного закону. 
		Згідно п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави, зокрема поліцейські, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності. Вказаним особам забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Зазначені особи зобов`язані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені у ст. 24 цього Закону.
		В силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_5 знав та розумів, що вимогами статей 3, 22 і 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, поліцейським заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, вони зобов`язані вживати невідкладно заходи щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди визначені у ст. 24 цього Закону.
		Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993, правоохоронними органами є органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми входить до структури ГУ НП в Одеській області, яке є складовим підрозділом міністерства внутрішніх справ, правоохоронним органом, який здійснює правозастосовні та правоохоронні функції, а його працівники, які виконують вказані функції, працівниками правоохоронного органу.
		У зв`язку із прийняттям Закону України «Про Національну ОСОБА_9 прийняв присягу працівника Національної поліції України вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки. 
		Під час службової діяльності оперуповноважений УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 у своїй службовій діяльності керується та повинен знати Конституцію України і закони України, Укази Президента України та розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти МВС України та Національної поліції України, основні засади державної політики у сфері діяльності поліції, правила ділового етикету та професійної етики. 
		Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_5 , усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин при наступних обставинах.
		Так, навесні 2020 року, але не пізніше 04.05.2020, у ОСОБА_5 , який у зв`язку із проходженням служби спільно зі оперуповноваженим УБЗПТЛ в Одеській області ОСОБА_7 мав з останнім добрі відносини, виник спільний з ОСОБА_5 злочинний умисел, спрямований на особисте незаконне збагачення шляхом вимагання та одержання грошових коштів від інших осіб за непритягнення таких осіб до адміністративної відповідальності за заняття проституцією та не припинення їх протиправної діяльності.
		З цією метою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 почали відшукувати у мережі Інтернет, зокрема у мессенджеріTelegram, оголошення про надання інтимних послуг на території м. Одеси.
		На виконання заздалегідь розробленого плану вони створили у мессенджері Telegram аккаунт під назвою «V». З цього аккаунту вони почали писати повідомлення авторам оголошень про надання платних інтимних послуг.
		Так, 04.05.2020, о 16 год. 12 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_5 надіслали повідомлення на аккаунт під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та неможливістю офіційно працевлаштуватись була вимушена надавати платні інтимні послуги за місцем свого мешкання.
		Домовившись про дату та час зустрічі, 19.05.2020, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 о 19 год. 30 хв. прибули за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , начебто з метою отримання платних інтимних послуг.
		Прибувши до вказаної квартири, представившись співробітниками УБЗПТЛ в Одеській області ОСОБА_7 та ОСОБА_5 почали погрожувати ОСОБА_8 притягненням до адміністративної відповідальності, розголошенням близьким особам та родичам про зайняття ОСОБА_8 проституцією та внесення інформації про ОСОБА_8 до державних баз даних. 
		Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_5 вивели ОСОБА_8 з будинку, та, знаходячись на вулиці біля будинку за адресою: м. Одеса, м. Філатова, 24, почали вимагати від ОСОБА_8 за невчинення дій, що входять до їх посадових обов`язків, а саме за не притягнення останньої до адміністративної відповідальності, грошові кошти, на що ОСОБА_8 погодилась, та передала співробітникам поліції наявні в неї 400 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.05.2020 складало 10628 (десять тисяч шістсот двадцять вісім) гривень.
		Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_7 та ОСОБА_5 поїхали у невідомому напрямку.
		Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , за допомогою мессенджера Telegram, 22.05.2020 та 02.06.2020 зв`язались з ОСОБА_8 та запропонували ОСОБА_8 у подальшому продовжити свою протиправну діяльність у вигляді заняття проституцією під їх протекцією, яка полягала у наступному. ОСОБА_8 , за адресою свого мешкання, спільно ще з трьома своїми знайомими дівчинами повинна була б надавати платні інтимні послуги, та за таку діяльність повинна сплачувати ОСОБА_7 та ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США в місяць за кожну дівчину. За наслідком отримання такої неправомірної вигоди співробітники УБЗПТЛ в Одеській області ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не вживали б заходів адміністративного характеру до ОСОБА_8 , та її знайомих, а також прикривали б їх незаконну діяльність у випадку виникнення проблем з іншими працівниками поліції.
		Також, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 висунули вимогу, що подальшу передачу неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів необхідно організовувати за допомогою безготівкових банківських переказів на платіжну картку сервісу інтернет-банкінгу Monobank щомісяця.
		З цією метою, 17.06.2020 ОСОБА_8 передала ОСОБА_7 у мессенджері Telegram відомості про реквізити банківської картки, на яку вона буде перераховувати грошові кошти, а 22.06.2020 передала ОСОБА_5 саму банківську картку сервісу інтернет-банкінгу Monobank, а саме картку № НОМЕР_1 .
		Надалі, 23.06.2020 ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що їй необхідно поповнити рахунок банківської карти на суму 1200 (одна тисяча двісті доларів США), тобто 300 доларів США за безперешкодне заняття проституцією ОСОБА_8 , та 900 доларів США за безперешкодне заняття проституцією її знайомими, що надавали платні іннтимні послуги за адресою її мешкання.
		25.06.2020, ОСОБА_8 , на виконання вимог ОСОБА_7 , та ОСОБА_5 перевела на банківську картку сервісу інтернет-банкінгу Monobank, а саме картку № НОМЕР_1 грошові кошти загальною сумою 32197 гривень, які вона вважала еквівалентом 1200 доларів США.
		Крім того у телефонній розмові ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що у подальшому розрахунки вона повинна здійснювати до 15 числа кожного місяця.
		Надалі, 15.07.2020, ОСОБА_8 , на виконання протиправних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , перевела на банківську картку сервісу інтернет-банкінгу Monobank, а саме картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 24400 гривень, які вважала еквівалентом 900 доларів США, тобто із розрахунку 300 доларів США за 3 дівчини, що надавали інтимні послуги за адресою її мешкання.
		Таким чином, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з оперуповноваженим УБЗПТЛ в Одеській області ОСОБА_7 , будучи працівником правоохоронного органу, у період з 04.05.2020 по 15.07.2020, вимагав та одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів загальною сумою 65 225 (шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять п`ять) гривень за невчинення в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за непритягення її до адміністративної відповідальності за заняття проституцією.
		15.07.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Наявні докази,які містятьсяв матеріалахклопотання покримінальному провадженню,свідчать прообґрунтованість підозривідносно ОСОБА_5 , це, зокрема, дані: рапорту ст. о/у в ОВС 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ УСБУ в Одеській області ОСОБА_10 від 18.02.2020 року; листа заступника начальника управління - начальника ГВ БКОЗ ОСОБА_11 від 03.03.2020 року №65/4/1524; протоколів допитів свідка ОСОБА_8 ; листа т.в.о. заступника начальника управління - начальника ГВ БКОЗ ОСОБА_12 від 01.07.2020 року №65/4/4141; розсекреченого протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії за кримінальним провадженням №42020160000000207 від 28.05.2020 року.
		Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
		Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Тому доводи захисника та підозрюваного про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368КК України, є безпідставними.
		Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.
		Згідно ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
		Отже з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 3 ст. 368 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Також слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні доведено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконно впливатина заявниката свідків,в томучислі понятихз метоюуникнення покарання.За рахунокзайманої посадита реалізаціїсвоїх повноважень ОСОБА_5 маючи значнийдосвід роботив правоохороннихорганах,може використовуватиздобутий досвідза длявпливу насвідків,у томучислі зчисла свідків,які вжедопитані увищевказаному провадженніта якіустановлюються слідством. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Також слідчийсудді вважаєдоведеним ризик,передбачений п.2ч.1ст.177КПК України,зазначений уклопотанні (а.с.9)а саме:можливість підозрюваного ОСОБА_5 , в тому числі з урахуванням займаної посади, без встановлення відповідних обмежень знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення істини по справі. 
		Крім того слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного злочину з використанням службового становища чому сприяло саме перебування підозрюваного на вказаній посаді, отже, без встановлення відповідних обмежень, ОСОБА_5 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, а саме: надалі вимагати та одержувати неправомірну вигоду від осіб, шляхом використання службового становища або вчинити інше кримінальне правопорушення, пов`язане з його службовою діяльністю.
		Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наведеним стороною обвинувачення обґрунтуванням, слідчий суддя вважає недоведеним. 
		Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Також слідчий суддя враховує: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився у 1975 році, згідно наданих у судовому засіданні пояснень на обліку з приводу стану здоров`я ніде не перебуває, інвалідність не встановлювалась; міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,в місційого постійногопроживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців,а саме:наявність дружитита двохнеповнолітніх дітей2009та 2017років народження,молодша зяких мешкаєз ОСОБА_5 ,перебування дружиниу декретнійвідпустці подогляду задитиною строкомдо 27.11.2020року;стан здоров`ямолодшої дитинизгідно наданоїмедичної документації; наявністьу підозрюваногопостійного місцяроботи; репутацію підозрюваного, який характеризується позитивно, нагороджувався нагородами та відзнаками; майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , який згідно наказу ГУНП в Одеській області №1258 о/с від 26.09.2019 року призначений на посаду старшого оперуповноваженого вособливо важливихсправах відділуборотьби зізлочинами,пов`язаними зторгівлею людьмиуправління боротьбизі злочинами,пов`язаними зторгівлею людьмиГоловного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті зокладом 2700гривень танадбавкою 50%,має невиконанікредитні зобов`язання;відсутність у ОСОБА_5 судимостей та відсутність повідомлення ОСОБА_5 про підозруу вчиненнііншого кримінальногоправопорушення; розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється ОСОБА_5 у сумі65225гривень,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
		Сама тяжкість вчиненого злочину хоча і є визначальною при оцінці ризику ухилення від слідства і суду, проте не може бути достатньою підставою для законності тримання під вартою, яке є винятковим запобіжним заходом. 
		Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої ст.194КПК України цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Таким чином,з оглядуна конкретні,наведені вище,обставини кримінальногопровадження,слідчий суддявважає,що прокурорне довівнедостатності застосуваннядо підозрюваногобільш м`якогозапобіжного заходу,ніж триманняпід вартою,а томузапобіжний західу виглядідомашнього арешту,який відповіднодо ст.181КПК Україниполягає взабороні підозрюваномузалишати житлов певнийперіод доби,забезпечить належнупроцесуальну поведінкупідозрюваного тазапобігти ризикамв межахстроку досудовогослідства зурахуванням датиповідомлення ОСОБА_5 про підозру15.07.2020року.При цьомузгідно ч.5ст.194КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до слідчого ОСОБА_6 кожної середи о 15 годині 00 хвилин за адресою: місто Одеса, вулиця Мечникова, 59-А, до приміщення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві; 2) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , свідком ОСОБА_8 та іншими свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні № 42020160000000207; 5) здати до уповноваженого органу (ГУ ДМС в Одеській області) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Доводи, наведені стороною захисту, вказаного висновку суду не спростовують з наведених вище міркувань. Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 95, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні клопотання відмовити.
		Застосувати строком до 15 вересня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло, а саме: фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 22:00 години до 06:00 години.
		Зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати наступні обов`язки:
		1) прибувати до слідчого ОСОБА_6 кожної середи о 15 годині 00 хвилин за адресою: місто Одеса, вулиця Мечникова, 59-А, до приміщення Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві; 
		2) не відлучатися з міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , свідком ОСОБА_8 та іншими свідками, підозрюваними у кримінальному провадженні № 42020160000000207;
		5) здати до уповноваженого органу (ГУ ДМС в Одеській області) паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Роз`яснити та попередити ОСОБА_5 що за невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду; а також може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід 
		Роз`яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
		Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала слідчого судді діє до 15.09.2020 року (включно).
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали оголошено 23.07.2020 року.
		 
		   Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...