Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14680/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2020. Зареєстровано: 28.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2020.
Дата набрання законної сили: 22.07.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"22" липня 2020 р.           Справа№ 910/14680/19
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Ходаківської І.П.
		суддів:            Демидової А.М. 
		          Владимиренко С.В. 
		 
		 
		за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
		за участю представників сторін:
		від позивача:                                                    Сіденко В.О.
		від відповідача-1:                                          не з`явився           
		від відповідача-2:                                          не з`явився
		від відповідача-3:                                                   Конопля А.М.
		від Офісу Генерального прокурора:           Турчин І.А.           
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 
		Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора 
		на рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2020 (повний текст складено 27.01.2020)
		у справі № 910/14680/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
		за позовом Фонду державного майна України 
		до                1) Державного підприємства "Сетам", 2) Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроміл Дистрибьюшн"
		про визнання недійсними результатів електронних торгів
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог.
		 
		В жовтні 2019 року Фонд державного майна України (позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Сетам» (відповідач-1), Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміл Дистрибьюшн» (відповідач-3) про визнання недійсними результатів електронних торгів від 07.10.2019 з продажу лоту №435906 - нежитлові будівлі загальною площею 6 399, 20 кв. м., що складаються зі складу двигунів літера «Т», загальною площею 474, 80 кв. м., західної прохідної загальною площею 1 024, 60 кв. м., цеху № 14 загальною площею 2 354, 80 кв. м., кисневої газової станції загальною площею 392, 50 кв. м., корпус № 10 цеху № 9 загальною площею 2 152, 50 кв. м., що знаходиться у місті Києві по проспекту Перемоги, будинок 49/2.
		 
		Позов обґрунтовано порушенням вимог законодавства при відчуженні майна підприємства, внесеного до переліку підприємств, що не підлягають приватизації.
		 
		Матеріально-правовою підставою позову визначені ст.ст. 216, 319 Цивільного кодексу України, ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ст. 4 Закону України «Про заставу», п. 87.3.7 ст. 87 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України «Про Фонд державного майна України».
		 
		Одночасно з поданням позовної заяви    Фондом державного майна України подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборону відповідачам вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. 
		 
		Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
		 
		Рішенням  господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/14680/19 у задоволенні позову відмовлено повністю; скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/14680/19.
		 
		Рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог та встановленою рішенням у адміністративній справі правомірністю передачі державним виконавцем майна для його подальшої реалізації на прилюдних торгах та проведення торгів у встановлений законодавством спосіб та порядок.
		 
		Судове рішення обґрунтовано посиланням на ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 203, 215, 319 ЦК України, п. 1 розд. 1, п.п. 4, 5 розд. X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
		 
		Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, Фонд державного майна України звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/14680/19 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.
		 
		Також із апеляційною скаргою на вказане судове рішення звернувся до Північного апеляційного господарського суду Заступник Генерального прокурора, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі № 910/14680/19 та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.
		 
		Зазначені апеляційні скарги, серед іншого, обґрунтовані тим, що Акціонерне товариство «Перший київський машинобудівний завод» код ЄДРПОУ 14308569, яке є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» код ЄДРПОУ той самий (14308569) було включено до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані згідно Додатку 2 до  Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».
		 
		Скаржники зауважують на тому, що відповідно до ч. 9  ст. 11 Закону «Про управління об`єктами державної власності» нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. При цьому, норми цієї статті не містять винятку щодо майна, яке відповідно до Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» належить до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані та включене до додатку № 2 цього Закону.
		 
		Суд першої інстанції посилаючись на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 03.12.2019 № 580/3147/19 не врахував, що при розгляді цієї справи питання правомірності дій ДП «Сетам» (організатора торгів) судами не досліджувалося. Це судове рішення було оскаржено до Верховного Суду.
		 
		Отже скаржники вважають, що реалізація державним виконавцем майна Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод» на електронних торгах відбулась з порушенням вимог законодавства.
		 
		Узагальнений доводи та заперечення інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на апеляційну скаргу).
		 
		16.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміл Дистрибьюшн» надійшли відзиви на апеляційні скарги Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора, в яких товариство заперечує проти їх задоволення і просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне і обґрунтоване.
		 
		17.03.2020 від Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області надійшли відзиви на апеляційні скарги Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора, в яких заперечує проти їх задоволення і просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне і обґрунтоване.
		 
		07.04.2020 від Офісу Генерального прокурора надійшли відповіді на відзиви на апеляційні скарги, які залучені до справи і враховані судом.
		 
		21.05.2020 від Фонду державного майна України на адресу суду надійшли заперечення на додаткові пояснення ТОВ "Агроміл Дистрибьюшн", які залучені до справи і враховані судом.
		 
		21.07.2020 Державним підприємством "Сетам" подано відзив на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 22.07.2020.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження
		 
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалами від 24.02.2020 та від 27.02.2020 відповідачам було встановлено строк для подання відзивів на апеляційні скарги - протягом десяти календарних днів з дня вручення цих ухвал, копії яких ДП "Сетам" одержало 02.03.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке залучено до матеріалів справи.
		 
		Отже, станом на 21.07.2020 строк для подання відзиву на апеляційну скаргу закінчився, у зв`язку з чим, відзив на апеляційну скаргу колегією суддів не розглядається. 
		 
		Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
		 
		Відповідно до витягів з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020 та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді доповідачу) (складу суду) від 25.02.2020 апеляційні скарги Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора у справі № 910/14680/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
		 
		Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та від 27.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора, їх розгляд призначено на 18.03.2020.
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміл Дистрибьюшн» розгляд апеляційних скарг відкладено на 23.04.2020.
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2020 за клопотаннями Державного підприємства "Сетам" та Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області розгляд апеляційних скарг відкладено на 20.05.2020.
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 за клопотаннями відповідачів розгляд апеляційних скарг відкладено на 22.07.2020.
		 
		22.07.2020 у судове засідання з`явились представники Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора, які підтримали апеляційні скарги і просили суд їх задовольнити. Також, у судове засідання з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроміл Дистрибьюшн", який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, посилаючись на їх необґрунтованість. 
		 
		22.07.2020 у судове засідання  представники Державного підприємства "Сетам", Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12  ст. 270 ГПК України).
		 
		22.07.2020 до початку судового засідання надійшли клопотання від ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн» та ТОВ «Фінансова компанія «Меридіан» про залучення ТОВ «Фінансова компанія «Меридіан» до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3, які обґрунтовуються тим, що даний апеляційний перегляд безпосередньо впливає на його права та інтереси, як іпотекодержателя за договором іпотеки від 18.10.2019, укладеного між ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн» та ТОВ «Фінансова компанія «Меридіан» на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Агроміл Дистрибьюшн» за договором позики № П-345/03-10/19 від 03.10.2019.
		 
		Відповідно до імперативних вимог частини 1  статті 50 Господарського процесуального кодексу України   треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
		 
		Таким чином, за змістом  статті 50 ГПК України  треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу або їх може бути залучено до участі у справі виключно до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, що виключає можливість залучення ТОВ «Фінансова компанія «Меридіан» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.            
		 
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для задоволення зазначених клопотань.
		 
		Водночас, слід зазначити, що ТОВ «Фінансова компанія «Меридіан» вправі звернутися до суду з відповідною апеляційною скаргою, у разі якщо вважає свої права чи інтереси порушеними.
		 
		Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанцій, визначення відповідно до них правовідносин.
		 
		Фонд державного майна України є органом управління державними корпоративними правами в Акціонерному товаристві «Перший Київський машинобудівний завод» (АТ «ПКМЗ») (попереднє повне найменування - Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик»; (ЄДРПОУ 14308569)), частка держави у статутному капіталі якого становить 100 %.  
		 
		Позивачем у жовтні 2019 року отримано лист Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві від 07.10.2019 №1611/9/26-15-10-05-К, яким повідомлено його про наявність у Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод», включеного до переліку підприємств, що не підлягають приватизації,    податкового боргу, податкової застави всього майна, відкритих за заявою фіскального органу трьох виконавчих проваджень (об`єднаних у зведене) та примусової реалізації майна, що перебувало у податковій заставі.
		 
		Відповідно до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження стягувачем за визначеними у листі № 1611/9/26-15-10-05-К від 07.10.2019 виконавчими провадженнями №№ 59662821, 59662942 та 59663059 виступає держава в особі Головного управління ДФС у м. Києві.
		 
		Також вказаним листом позивача було повідомлено про те, що на сайті Державного підприємства «Сетам» розміщена інформація щодо оголошення про проведення аукціону активів Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» (зокрема нежитлових будівель загальною площею 6 399, 20 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 49/2) продавцем майна виступає Драбівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.
		 
		07.10.2019 відбулися торги лоту - нежитлових будівель загальною площею 6 399, 20 кв. м. за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 49/2, що складаються зі складу двигунів літ. «Т» загальною площею 474,80 кв. м., західної прохідної загальною площею 1 024, 60 кв. м., цеху № 14 загальною площею 2 354, 80 кв. м., кисневої газової станції загальною площею 392, 50 кв. м., корпусу № 10 цеху № 9 загальною площею 2 152, 50 кв. м.
		 
		Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 07.10.2019 за № 435906 переможцем аукціону за лотом № 373526 визначено учасника №13. Стартова ціна та ціна продажу лоту складає 23  544  100, 00 грн.
		 
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 10.10.2019 відбулась реєстрація права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроміл Дистрибьюшн» на вищезазначені об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 49/2. 
		 
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019, залишеним без змін постановою Касаційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 580/3147/19, визнано протиправними дії державного виконавця Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Носенка Володимира Михайловича у зведеному виконавчому провадженні №59680285 щодо проведення опису та передачі для реалізації нерухомого майна Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» (нежитлові будівлі загальною площею 6 399,20 кв. м., що знаходяться за адресою м. Київ, проспект Перемоги, буд. 49/2).
		 
		Підставою для ухвалення такого рішення став висновок суду про наявність встановленої ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» заборони відчуження майна Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод», що було описано державним виконавцем з метою реалізації.
		 
		Даним рішенням було встановлено, що старшим державним виконавцем Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкрито 02.07.2019 виконавче провадження № 59445526 на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.06.2019 № Ю-11853-23 У про стягнення з АТ «Перший Київський машинобудівний завод» 349 611, 18 грн. заборгованості із сплати єдиного внеску.
		 
		30.07.2019 прийнято постанову ВП № 59680285 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, відповідно до якої об`єднано виконавчі провадження №№ 59445526, 59442821, 59662942, 59663059 у зведене виконавче провадження № 59680285.
		 
		01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на склад двигунів, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 474,8 кв. м., матеріал стін - цегла, що належить боржнику АТ «Перший Київський машинобудівний завод».
		 
		01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю кисневої газової станції, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 392, 5 кв. м., матеріал стін - цегла, частково пошкоджені віконні рами та скло, що належить боржнику АТ «Перший Київський машинобудівний завод». 
		 
		01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю - центральну котельню (цех № 14), до складу якої входить будівля - слюсарна дільниця (площею 900,7 кв. м.), місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 2 354,8 кв. м., матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ «Перший Київський машинобудівний завод». 
		 
		01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на нежитловий будинок літера «Т» західна прохідна, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 1 024,6 кв. м., матеріали стін - цегла, частково пошкоджені, що належить боржнику АТ «Перший Київський машинобудівний завод».
		 
		01.08.2019 прийнято постанову ВП № 59445526 про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та накладено арешт на будівлю, корпус № 10 цеху № 9, до складу будівлі входять: група приміщень 1 загальною площею 1 728,6 кв. м.; група приміщень 2 загальною площею 393,5 кв. м.; місця загального користування загальною площею 30,4 кв. м., місцезнаходження: м. Київ, пр-т Перемоги, 49/2, загальна площа 2 152,5 кв. м.
		 
		Вищезазначені обставини, встановлені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі № 580/3147/19, яке набрало законної сили, мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі та не потребують повторного доказування згідно ст. 75 ГПК України.
		 
		Отже, причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсними результатів електронних торгів з продажу майна підприємства, внесеного до переліку підприємств, що не підлягають приватизації.
		 
		Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
		 
		Виходячи із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає у відчуженні  майна (продаж), тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто правочином. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18), від 21.03.2018  у справі № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18).
		 
		Викладене узгоджується з ч. 4 ст. 656 ЦК України, згідно із якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
		 
		Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (ст.ст. 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо підготовки, процедури, порядку проведення торгів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 (далі - Порядок).
		 
		Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
		 
		У спірних правовідносинах має місце саме примусовий продаж для задоволення вимог стягувача у відкритих виконавчих провадженнях, а отже, виходячи із ст. 658 ЦК України, право продажу майна, окрім його власника, належить іншій особі, яка має право примусово продати таке майно.
		 
		Згідно зі ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, який був чинним на момент вчинення виконавчих дій) реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
		 
		У п. 2 розд. II Порядку вказано, що Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
		 
		Аналізуючи зазначені норми в їх сукупності можна дійти висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Така правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
		 
		Стаття 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
		 
		Виходячи із цього змісту, державна виконавча служба, реалізуючи спірне майно через електронні торги, повинна мати обсяг цивільної дієздатності на вчинення відповідного правочину.
		 
		За ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		 
		Реалізація Драбівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області спірного майна на електронних торгах може вважатися вчиненою у межах наданого обсягу цивільної дієздатності лише у випадку, якщо ці дії вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Надані у справі докази доводять, що реалізація вказаним відділом державної виконавчої служби майна на електронних торгах відбулася за відсутності законних підстав та повноважень, а отже, необхідного обсягу цивільної дієздатності.
		 
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, питання, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Отже на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
		 
		Так, відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче і провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, і достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
		 
		За ч. 1 ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
		 
		У цьому випадку на спірних торгах реалізовано нерухоме майно Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод» сто відсотків (100 %) статутного капіталу якого належить державі.
		 
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		 
		Частиною 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»  (в редакції закону, який був чинним на момент вчинення виконавчих дій) передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
		 
		Отже закон чітко обмежує державного виконавця в обсязі здійснення виконавчих дій, вказуючи, що розмір стягнення повинен відповідати розміру боргу.
		 
		Згідно зі звітом про оцінку майна вартість арештованого і виставленого на продаж майна складала 23  544  100 грн., що значно перевищує розмір заборгованості за зведеним виконавчим провадженням (14  326  868, 43 грн.). Ці обставини встановлені рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у справі № 580/3147/19, яке набрало законної сили, мають преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.
		 
		При цьому, майно, яке було реалізовано на спірних електронних торгах, складається з п`яти окремих об`єктів нерухомого майна, кожному з яких присвоєно індивідуальний реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: будівля кисневої газової станції загальною площею 392, 50 кв. м. (реєстраційний номер 1335672280389); склад двигунів літ. «Т» загальною площею 474,80 кв. м. (реєстраційний номер 1335671380389); корпус № 10 цеху № 9 загальною площею 2 152, 50 кв. м. (реєстраційний номер 1276902580389); центральна котельня (цех № 14) загальною площею 2 354, 80 кв. м. (реєстраційний номер 1276432680389);  західна прохідна загальною площею 1 024, 60 кв. м. (реєстраційний номер 1007504880389). 
		 
		Відповідні обставини свідчать про те, що державний виконавець реалізуючи все майно, а не тільки ту частину, яка могла б задовольнити вимоги щодо стягнення коштів, на які мораторій не розповсюджується, порушив вимогу ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», яка обмежує повноваження на здійснення виконавчих дій лише тим обсягом і розміром, який необхідний для виконання за виконавчим документом.
		 
		Конституційний Суд України у пункті 3.3 рішення від 10.06.2003 у справі № 1-11/2003 за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України  (конституційності)  Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"  (справа про мораторій на примусову реалізацію майна) підкреслив, що за змістом  ст. 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна"  мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об`єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації.
		 
		У визначенні основних засобів слід керуватися положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, яким визначено засади формування в бухгалтерському обліку підприємства інформації про основні засоби, необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції.
		 
		Фактичне використання чи невикористання нерухомого майна у господарській діяльності підприємства в силу Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не має визначального значення.  Дія мораторію не поширюється тільки на оборотні активи, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців із дати складення балансу. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2015  у справі № 3-262гс15.
		 
		На нерухоме майно державного підприємства поширюється дія Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» незалежно від використання такого нерухомого майна у виробничій діяльності, а тому його реалізація суперечить вимогам цього Закону. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №912/1756/18.
		 
		Для вирішення питання про поширення на спірні правовідносини мораторію згідно із Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» потрібно дослідити питання щодо цільового спрямування грошових коштів, виручених від продажу спірних об`єктів нерухомого майна. Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 918/410/18.
		 
		За результатами проведених електронних торгів щонайменше 9 млн. грн. не підлягають спрямуванню на задоволення вимог, на які не розповсюджується мораторій.
		 
		Дії державного виконавця щодо визначення складу майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів, а також щодо його оцінки безпосередньо формують суттєві умови угод купівлі-продажу, а тому можливість їх окремого оскарження не усуває тієї обставини, що незаконні дії державного виконавця можуть бути одночасно і підставою недійсності укладеного на прилюдних торгах правочину у зв`язку із недодержанням в момент його вчинення вимог закону. Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 24.06.2015 у справі № 3-262гс15.
		 
		Законом України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 № 847- XIV визначено переліки об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно із додатками №№ 1, 2.
		 
		До додатку № 2 до цього Закону, який містить Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, входить ВАТ «Більшовик» (наразі - АТ «ПКМЗ»).
		 
		За ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (в редакції закону чинного на момент виникнення спірних правовідносин) нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.
		 
		При цьому вказана вище норма не містить винятку щодо майна, яке відповідно до Закону № 847-XIV належить до Переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, та включене до додатку № 2 цього Закону.
		 
		З огляду на вищенаведене на Акціонерне товариство «Перший Київський машинобудівний завод» поширюються заборони щодо звернення стягнення на майно, встановлені Законами України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» та «Про управління об`єктами державної власності».
		 
		Разом з тим судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин положення зазначених нормативно-правових актів.
		 
		Згідно зі ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.
		 
		За змістом ч. 2 ст. 377 ЦК України та ч. 6 ст. 120 ЗК України, кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
		 
		Відповідно до п. 2 розд. II, п. 9 розд. III Порядку заявка на реалізацію арештованого майна та інформаційне повідомлення про електронні торги повинні містити відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір), та її кадастровий номер (за наявності).
		 
		Усупереч вищевказаним вимогам при передачі на реалізацію цього нерухомого майна державним виконавцем не зазначено у відповідній заявці щодо реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів згадані відомості.
		 
		Згідно з п. 4 розд. II Порядку Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.
		 
		Вказані відомості щодо земельної ділянки відсутні і в інформаційному повідомленні, внесеному Організатором до центральної бази даних системи електронних торгів.
		 
		Разом з тим судом першої інстанції не надано вищевказаному належної оцінки та залишено поза увагою відповідні доводи позивача з цього приводу.
		 
		Також вказані обставини не досліджувалися судами при розгляді адміністративної справи № 580/3147/19.
		 
		Водночас підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення, визначених Порядком, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.
		 
		Таким чином, при проведенні спірних електронних торгів державним виконавцем та ДП «СЕТАМ» не дотримано встановлені законодавством правила їх проведення, визначені Порядком, що може бути підставою для визнання недійсним укладеного на електронних торгах правочину у зв`язку із недодержанням в момент його вчинення вимог закону.
		 
		Зазначене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.03.2019 у справі № 925/440/18.
		 
		Судом першої інстанції в основу ухваленого рішення у даній справі було покладено висновки Шостого апеляційного адміністративного суду, викладені у постанові від 03.12.2019 у справі № 580/3147/19 про правомірність дій державного виконавця щодо реалізації майна Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод», які в подальшому були визнані Верховним Судом помилковими, оскільки апеляційний адміністративний суд не врахував встановлену ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» заборону відчуження майна Акціонерного товариства «Перший Київський машинобудівний завод», що було описано державним виконавцем з метою реалізації. Постанова суду апеляційної інстанції у відповідній частині була скасована постановою Касаційного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі № 580/3147/19. 
		 
		Водночас слід зазначити, що при розгляді цієї адміністративної справи питання правомірності дій ДП «СЕТАМ», як організатора торгів, судами не досліджувалося.
		 
		Крім того, вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.
		 
		Таку позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 903/145/18 та від 20.11.2019 у справі № 925/796/18.
		 
		Разом з тим судом першої інстанції не досліджено належним чином доводів позивача щодо порушень, допущених при реалізації майна, не з`ясовано чи є інші фактичні дані, які мають значення для справи та докази на їх підтвердження.
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону, яка була чинною на момент вчинення виконавчих дій) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
		 
		Усупереч вищенаведеним вимогам державним виконавцем дії щодо звернення стягнення на кошти АТ «ПКМЗ» здійснено після прийняття постанов про опис та арешт майна боржника. Зокрема, постанову про арешт коштів боржника винесено лише 26.09.2019, майже через два місяці після опису та арешту нерухомого майна.
		 
		Крім того, за даними сформованої державним виконавцем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка перебуває в матеріалах зведеного виконавчого провадження, вбачається, що АТ «ПКМЗ» значну частину нерухомого майна передано в оренду третім особам, що може свідчити про отримання боржником коштів у вигляді орендної плати.
		 
		Верховний Суд розглядаючи справу № 917/1000/13 у постанові від 11.04.2018 вказав, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав неправомірними і такими, що суперечать вимогам закону дії державного виконавця щодо виставлення на реалізацію нерухомого майна боржника до виявлення та звернення стягнення на кошти боржника та іншого майна, на яке згідно із законом звертається стягнення першочергово.
		 
		Стаття 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України вказують на те, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод  гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		 
		Щодо посилання Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроміл Дистрибьюшн" у відзивах на апеляційні скарги на відсутність у Заступника Генерального прокурора та Фонду державного майна України права на звернення до суду, колегія зазначає таке.
		 
		Так, у ст. 1311 Конституції України вказано, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор подає апеляційну скаргу на судові рішення.
		 
		Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		 
		За рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, у яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.
		 
		Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини рішення).
		 
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
		 
		Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
		 
		Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.
		 
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 26.02.2019 у справі № 905/803/18.
		 
		Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 вказав на те, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів.
		 
		Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» створене наказом Міністерства машинобудування, військово- промислового комплексу і конверсії України від 13.12.1994 № 1570 шляхом корпоратизації Київського державного машинобудівного заводу «Більшовик» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 № 210/93. У подальшому це товариство перейменовано спочатку в Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», а потім в Акціонерне товариство «Перший київський машинобудівний завод» (скорочене найменування - АТ «ПКМЗ»).
		 
		Позивач у цій справі - Фонд державного майна України є органом управління корпоративними правами держави в Акціонерному товаристві «Перший київський машинобудівний завод» у розмірі 100 % його статутного капіталу.
		 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
		 
		Державне майно є матеріальною основою держави, право власності якої, як і інших суб`єктів, відповідно до ст. 321 ЦК України є непорушним.
		 
		Згідно з п.п. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України» одним із основних завдань Фонду є реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна та захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери його управління на території України.
		 
		Також п. 3 ст. 5 цього Закону передбачені повноваження Фонду у сфері управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління, а саме: проведення аналізу ефективності управління корпоративними правами держави; моніторинг фінансово-економічних показників діяльності господарських товариств тощо.
		 
		Отже, саме Фонд державного майна України є уповноваженим державою органом на управління та розпорядження державним майном  Акціонерного товариства «Перший київський машинобудівний завод», який звернувся до суду за захистом порушених майнових прав держави.
		 
		Водночас звернення прокурора до суду із апеляційною скаргою у даній справі з метою захисту інтересів держави відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		 
		Наявні у справі матеріали та встановлені судом апеляційної інстанції обставини свідчать про неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права, оскільки в даному випадку відсутні правові підстави для відмови в позові.
		 
		Заперечення відповідачів    наведеного    не спростовують та в цілому зводяться до заперечення фактичних обставин справи і невірного тлумачення норм законодавства. З приводу висвітлення всіх заперечень проти апеляційних скарг колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		 
		Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1  статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод    зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
		 
		Щодо посилання відповідача на одночасну зміну позивачем предмету та підстав позову, колегія суддів зазначає, що відповідна заява позивача не була прийнята судом першої інстанції у зв`язку з порушенням позивачем правил ст. 46 ГПК України, отже розгляд справи здійснюється за редакцією предмета та підстав, викладених у позовній заяві.
		 
		Відповідно до ч. 1    ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора підлягають задоволенню, рішення    господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/14680/19 - скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
		 
		Витрати скаржників по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів відповідно до  ст. 129 ГПК України.
		 
		Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.           Апеляційні скарги Фонду державного майна України та Заступника Генерального прокурора  задовольнити.
		 
		2.           Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2020 у справі №910/14680/19 скасувати.
		 
		3.           Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.  
		 
		4.           Визнати недійсними результати електронних торгів від 07.10.2019 з продажу лоту № 435906 - нежитлові будівлі загальною площею 6 399, 20 кв. м., що складаються зі складу двигунів літера "Т", загальною площею 474, 80 кв. м., західної прохідної загальною площею 1 024, 60 кв. м., цеху № 14 загальною площею 2 354, 80 кв. м., кисневої газової станції загальною площею 392, 50 кв. м., корпус № 10 цеху № 9 загальною площею 2 152, 50 кв. м., що знаходиться у місті Києві по проспекту Перемоги, будинок 49/2.
		 
		5.          Стягнути з Державного підприємства "Сетам" на користь Фонду державного майна України 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги та 640, 33 грн. (шістсот сорок гривень тридцять три копійки) судового збору за подання позовної заяви.
		 
		6.          Стягнути з Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Фонду державного майна України 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги та 640, 33 грн. (шістсот сорок гривень тридцять три копійки) судового збору за подання позовної заяви.
		 
		7.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроміл Дистрибьюшн" на користь Фонду державного майна України 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги та 640, 33 грн. (шістсот сорок гривень тридцять три копійки) судового збору за подання позовної заяви.
		 
		8.          Стягнути з Державного підприємства "Сетам" на користь Офісу Генерального прокурора 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		9.          Стягнути з Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь Офісу Генерального прокурора 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		10.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроміл Дистрибьюшн" на користь Офісу Генерального прокурора 960, 50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		11.          Доручити господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.
		 
		12.           Матеріали справи № 910/14680/19 повернути до господарського суду міста Києва.
		 
		13.          Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути  оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст судового рішення складено та підписано - 27.07.2020.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            І.П. Ходаківська 
		 
		Судді                                                                                А.М. Демидова
		 
		                                                                                С.В. Владимиренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...