Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/2843/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2020. Зареєстровано: 29.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2020.

Номер судового провадження: 2/369/2710/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 369/2843/20
		Провадження № 2/369/2710/20
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		28.05.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
		головуючої судді Пінкевич Н.С.,
		секретаря Одинцов О.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), треті особи: Вишнева міська державна нотаріальна контора Київської області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна, 
		в с т а н о в и в :
		 
		У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2 відкрилась спадщина, а саме на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем є вона. Звернувшись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, виявила, що належна чоловіку квартира перебуває під арештом на підставі постановами державних виконавців Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі Київської області АК №631207 від 05 квітня 2005 року, АК№625964 від 24 липня 2007 року, АК №627421 від 05 лютого 2008 року. Арешт майна зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Вказала, що накладення арешту на квартиру без відкритого виконавчого провадження є незаконним, оскільки виконавче провадження на час відкриття спадщини закінчені, а тому відпали всі підстави для арешту. Але арешт з майна так і не знято. Тому вважає своє право порушеним та таким, що підлягає захисту в судовому порядку, оскільки іншим чином зняти арешт є неможливим.
		Просила суд скасувати заборону на відчуження майна та звільнити з-під арешту майно ОСОБА_2 , накладених постановами державних виконавців Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі Київської області АК №631207 від 05 квітня 2005 року, АК№625964 від 24 липня 2007 року, АК № 627421 від 05 лютого 2008 року, а саме з Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження - 1895822 від 19 квітня 2005 року, реєстраційний номер обтяження - 5447624 від 08 серпня 2007 року, реєстраційний номер обтяження - 6578564 від 12 лютого 2008 року).
		 
		У судове засідання позивач не з`явилася. Подала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала. Просила позов задоволити.
		У судове засідання представник відповідача та третьої особи не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
		Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
		 
		При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності (1/2 частина) належала квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності видане 01 грудня 1995 року виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2 .
		За ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України він не заявив відмову від неї. 
		Ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
		Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу. 
		Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга отримує право спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
		У першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
		Померлий ОСОБА_1 був чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу.
		Для отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори. Інших спадкоємців судом не встановлено. З матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно через наявність арешту.
		 
		Встановлено, що позивач звернувсь до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про зняття арешту із майна. На що отримала відповідь, де зазначено, що у відділі відсутня інформація про відкрите виконавче провадження, одночасно повідомлено про неможливість вчинення виконавчих дій зі звільнення майна з-під арешту через знищення матеріалів виконавчого провадження. 
		Відповідно до п.9.9 «Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби», строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання становить три роки.
		Надати будь-яку іншу інформацію щодо виконавчих проваджень відкритих у 2002 році не має можливості у зв`язку з тим, що Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень функціонує з 2007 року.
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №200353156 від 14 лютого 2020 року підставою арешту на квартири є постанови державних виконавців Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі Київської області АК №631207 від 05 квітня 2005 року, АК№625964 від 24 липня 2007 року, АК №627421 від 05 лютого 2008 року. Єдиний реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження - 1895822 від 19 квітня 2005 року, реєстраційний номер обтяження - 5447624 від 08 серпня 2007 року, реєстраційний номер обтяження - 6578564 від 12 лютого 2008 року).
		На час прийняття судом рішення встановлено, що дані виконавчі провадження закінчені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». 
		Відсутність даного виконавчого провадження підтверджено також і листом Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ).
		На підставі наведеного суд приходить до висновку, що на даний час виконавче провадження завершено та знищено, враховуючи часовий проміжок час, наявний арешт порушує права позивача щодо вільного розпорядження своєю власністю.
		Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
		Згідно п.1, 3 ч. 2ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішення, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.
		Згідно ч.1ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати наданні йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
		У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
		Тобто, законодавець пов`язує можливість звернення особи з даним позовом у разі порушення права власності на майно, на яке було накладено арешт.
		За правилами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
		Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
		Згідно п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.
		Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
		Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
		Відповідно до ст.ст 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.
		У матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.
		На час розгляду справи виконавче провадження знищено відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, як таке, що завершене, що вказує на незаконність перебування майна під арештом, однак унеможливлює звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.
		Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову.
		Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд - 
		 
		 
		 
		в и р і ш и в :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), треті особи: Вишнева міська державна нотаріальна контора Київської області, Києво-Святошинська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна задоволити.
		 
		Скасувати заборону на відчуження майна та звільнити з-під арешту майно ОСОБА_2 , накладених постановами державних виконавців Державної виконавчої служби у Києво-Святошинському районі Київської області АК №631207 від 05 квітня 2005 року, АК№625964 від 24 липня 2007 року, АК № 627421 від 05 лютого 2008 року, а саме з Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
		Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження - 1895822 від 19 квітня 2005 року, реєстраційний номер обтяження - 5447624 від 08 серпня 2007 року, реєстраційний номер обтяження - 6578564 від 12 лютого 2008 року).
		 
		Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 03 червня 2020 року.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...