Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/21358/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2020. Зареєстровано: 29.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2020.
Дата набрання законної сили: 28.07.2020
Номер судового провадження: 2-а/752/129/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/21358/19
		Провадження № 2-а/752/129/20
		 
		                                           Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		16.07.2020 року Голосіївський районний суд м. Києвау складі судді Мазура Ю.Ю., за участю секретаря Воробйова І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві капрала поліції Трофімова Юрія Сергійовича про визнання дій незаконними, визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2019 позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати дії інспектора першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві капрала поліції Трофімова Юрія Сергійовича щодо складення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1575781 від 01.10.2019 року та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП, незаконними; визнати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1575781 від 01.10.2019 року протиправною та скасувати її; закрити відносно позивача провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
		Свої вимоги мотивує тим, що 01.10.2019 року відносно позивача ОСОБА_1 Інспектором першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві капралом поліції Трофімовим Юрієм Сергійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1575781 від 01.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 грн.
		Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП є недоведеним і необґрунтованим, оскільки позивач зазначає, що відповідачем не було надано можливості позивачу надати свої пояснення та заявити клопотання до відповідача з приводу розгляду оскаржуваної постанови. Також зазначає, що постанова взагалі не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо. Окрім того, позивач зауважує, що відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було здійснено зрозумілого для позивача оголошення посадової особи, яка розглядає справі, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Натомість, відповідач дорікнув позивачу щодо вчинюваного, на думку, відповідача, адміністративного правопорушення, посилаючись при цьому на наявність у позивача транспортного засобу марки «Mercedes-Benz».
		З урахуванням вказаних обставин, позивач вважає дії відповідача незаконними, а оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню. 
		В судове засідання позивач не з`явися, надав заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Також позивач надав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
		Відповідач в судове засідання не з`явися, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав. 
		На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
		Відзив на адміністративний позов в порядку ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачем подано не було.
		Суд, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного. 
		Судом встановлено, що 01.10.2019 року відносно позивача ОСОБА_1 Інспектором першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві капралом поліції Трофімовим Юрієм Сергійовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 1575781 від 01.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 510,00 грн.
		Як вбачається із вказаної постанови, 01.10.2019 о 12 год. 12 хв. в м. Києві на бульварі Тараса Шевченка, 30, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz GLE 43 AMG 4 Matic», державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху України.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст. 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. №1376, якщо під час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення й адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа органу поліції зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП.
		Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Законом України від 14 липня 2015 року № 596-УІІ «Про внесення змін де деякий законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.
		Так, відповідно до частини другої статті 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		Водночас, за приписами частини четвертої статті 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 - 126.
		Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Як вбачається з матеріалів справи позивачем направлено на адресу УПП у м. Києві скаргу (вх. Д-12409 від 24.10.2019 року), на яку управлінням патрульної поліції у м. Києві ДПП надано відповідь від 12.11.2019 року № Д-12409/41/11/4/02-2019 за підписом заступника начальника Дмитра Євдокимова.
		Згідно інформації, яка зазначена у вказаній вище відповіді за даними системи «Kyiv Smart City», користувачем якої є УПП у місті Києві ДПП. Встановити фактичне порушення вимог ПДР України позивачем не вдалося.
		Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч. 3 ст. 122 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
		Відповідачем до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, а з постанови не вдається встановити, що позивач ОСОБА_1 дійсно здійснював рух по смузі для громадського транспорту, чим порушив вимоги п. 17.1 ПДР.
		Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
		В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином. За таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
		Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Так, відповідачем не спростовані доводи позивача про недотримання прав позивача при складенні оскаржуваної постанови.
		Таким чином, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено того, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем, допустив порушення Правил дорожнього руху.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності та прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого дана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
		Відповідно до норм КАС України, суд не наділений повноваженнями закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Вказані процесуальні дії відносяться до компетенції органу, який розглянув справу. Судом має досліджуватись лише питання законності постанови посадової особи про притягнення до адміністративної відповідальності. Також аналогічна позиція викладене в Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року по справі № 200/14811/16-а (2а/200/574/16), провадження № К/9901/24025/18.
		Враховуючи зазначене, вимога позивача щодо закриття відносно останнього провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП не підлягає задоволенню.
		Позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними при притягненні позивача до адміністративної відповідальності задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. За змістом цієї норми, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, встановлені законом умови їх реалізації. Юридичне значення в межах спірних правовідносин для позивача має постанова серії ЕАК № 1575781 від 01.10.2019 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності, а не дії відповідача щодо її винесення.
		Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд задовольняє позов частково.
		Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Позов ОСОБА_1 до Інспектора першої роти четвертого батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві капрала поліції Трофімова Юрія Сергійовича про визнання дій незаконними, визнання протиправною, скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
		Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1575781 від 01.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень - визнати протиправною та скасувати.
		В іншій частині позовних вимог - відмовити.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                                       Ю.Ю. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...