Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/7370/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Масові заворушення.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2020. Зареєстровано: 30.07.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2020.
Дата набрання законної сили: 22.07.2020
Номер судового провадження: 11-кп/813/1565/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019160000000516

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 11-кп/813/1565/20
		Номер справи місцевого суду: 521/7370/20 
		Головуючий у першій інстанції  ОСОБА_1  
		Доповідач         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.07.2020 року                                 м. Одеса
		Одеський апеляційний суд у складі:        
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , 
		секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		за участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 15.05.2020 року, якою під час розгляду кримінального провадження № 120191600000000516 від 27.05.2019 р. в підготовчому судовому засіданні відносно:
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Березівка Одеської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, 
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 294, ст. 392 КК України, вирішено тимчасово утримувати засудженого у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», на час розгляду справи в суді, а саме до 11.06.2020 р.
		ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одесі, громадянина України, не працюючого, офіційно не одруженого зареєстрованого: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше неодноразово судимого,
		- обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 294, ст. 392 КК України, продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,;
		 
		встановив:
		Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
		Як вбачається із матеріалів провадження, на стадії судового розгляду в Малиновському районному суді м. Одеси знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 294, ст. 392 КК України.
		Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 15.05.2020 р., в тому числі, відносно обвинуваченого ОСОБА_9 вирішено тимчасово утримувати засудженого у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на час розгляду справи в суді, але не пізніше ніж до 11.06.2020 року.
		Продовжений відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 діб, тобто до 13 липня 2020 року.
		Мотивуючи своє рішення, виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин, тяжкості та суспільного резонансу інкримінованих обвинуваченим, в тому числі, ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , злочинів, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховуючи відсутність належним чином доведених обставин, які б перешкоджали можливості тримання обвинувачених під вартою, суд дійшов висновку, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак, суд вважав клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
		При прийнятті рішення щодо задоволення клопотання прокурор обвинуваченого ОСОБА_9 , суд виходив з положень п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, згідно з якими, суд приймає рішення про можливість тимчасового утримання обвинуваченого у слідчому ізоляторі у зв`язку з розглядом справи відносно нього у суді.
		 
		Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 не погодився із оскаржуваною ухвалою з наступних підстав:
		- суд 1-ої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, прокурор мав обґрунтувати доцільність та необхідність залишення та тримання ОСОБА_9 у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у зв`язку з розглядом справи № 521/7370/20 Малиновським райсудом м. Одеси. Зокрема, обґрунтування мало полягати у наведенні доводів сторони обвинувачення, в чому саме полягає необхідність залишення та тримання ОСОБА_9 у слідчому ізоляторі, з огляду на те, що на виконання вироку Березівського районного суду Одеської області 28.11.2018 р., засуджений ОСОБА_9 мав відбувати покарання саме в ДУ «Холодногірська виправна колонія №18»;
		- поза увагою суду залишилось те, що ОСОБА_9 має можливість, відбуваючи покарання в ДУ «Холодногірська виправна колонія №18» приймати участь в судових засіданнях Малиновського районного суду м. Одеси за його обвинуваченням за допомогою відеоконференції безпосередньо з вказаної колонії.
		- судом 1-ої інстанції порушені вимоги ч. 3 ст. 539 КПК України, оскільки клопотання прокурора надійшло до суду 15.05.2020 р. та його копія стороні захисту прокурором не надавалась, а в судовому засіданні суд надав стороні захисту 30 хвилин часу для ознайомлення з його змістом, що є порушенням права на захист та змагальність сторін.
		Посилаючись на вищевикладене, захисник ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначати новий розгляд клопотання прокурора в цій частині у суді першої інстанції.
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_11  заначив, що вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
		- Він не визнає себе винним у вчиненні інкримінованих злочинів, оскільки досудове розслідування проводилось з обвинувальним ухилом, свідки та потерпілі є зацікавленими особами, оскільки є працівниками пенітенціарної служби, докази його вини в матеріалах провадження відсутні, оскільки є недопустимими;
		- обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на доказах, отриманих з порушенням вимог КПК України, досудове розслідування проводилось за його відсутності, кваліфікація його дій є неконкретною, оскільки у формулюванні обвинувачення відсутній розподіл ролей всіх обвинувачених та незрозуміло хто та які дії вчиняв;
		- судом 1-ої інстанції не враховано, що тримання його під вартою в слідчому ізоляторі, в якому працює більша частина колишніх працівників виправної колонії №51 є загрозою для його життя.
		- жодний ризик у клопотанні прокурора не доведений, оскільки він має постійне місце проживання, де мешкав разом із цивільною дружиною та донькою.
		Посилаючись на викладене, обвинувачений ОСОБА_11  просить застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		 
		Заслухавши доповідьсудді,пояснення захисника ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11 , які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
		 
		Мотиви суду апеляційної інстанції.
		Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Частиною 4 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено права кожного, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
		З огляду на те, що Рішенням Конституційного Суду №4-р/2019 від 13.06.2019 р. положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо неможливості окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнано таким, що не відповідає Конституції України, вищезазначена ухвала Київського районного суду м. Одеси від 09.07.2019 р. підлягає апеляційному оскарженню.
		Як вбачаєтьсяз матеріалівпровадження,а такожкопії обвинувальногоакту,яка міститьсяв матеріалахпровадження,на розглядів Малиновськомурайсуді м.Одеси знаходитьсякримінальне провадженняза обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 294, ст. 392 КК України.
		Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
		Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
		Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
		До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 про те, що клопотання прокурора надійшло до суду 15.05.2020 р. та його копія стороні захисту прокурором не надавалась, а в судовому засіданні суд надав стороні захисту лише 30 хв. часу для ознайомлення з його змістом, однак вказані порушення не впливають на суть прийнятого рішення судом 1-ої інстанції та встановлені обставини, щодо доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_9 в ДУ «ОСІ».
		Аналізуючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 про те, що суд 1-ої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 537 КПК України, прокурор мав обґрунтувати доцільність та необхідність залишення та тримання ОСОБА_9 у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» у зв`язку з розглядом справи № 521/7370/20 Малиновським райсудом м. Одеси. Зокрема, обґрунтування мало полягати у наведенні доводів сторони обвинувачення, в чому саме полягає необхідність залишення та тримання ОСОБА_9 у слідчому ізоляторі, з огляду на те, що на виконання вироку Березівського районного суду Одеської області 28.11.2018 р., засуджений ОСОБА_9 мав відбувати покарання саме в ДУ «Холодногірська виправна колонія №18», апеляційний суд приходить до висновку про таке.
		Статтями 537, 539 КПК України передбачений порядок вирішення судом питань, пов`язаних із виконанням вироку.
		Так, відповідно до п.12 ч.1 ст. 537 КПК України, суд може прийняти рішення про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.
		У зв`язку з тим, що в теперішній час судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 294, ст. 392 КК України знаходиться в суді 1-ої інстанції на початковій стадії, з метою забезпечення прав та захисту інтересів всіх учасників процесу на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає правильним висновок колегії суддів 1-ої інстанції про необхідність тимчасового утримання обвинуваченого ОСОБА_9 у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на час розгляду справи в суді.
		Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується. Виходячи з положень п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження  це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, тобто рішення суду першої інстанції, ухвалене до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК України не входять до вказаного переліку, та не передбачають витребування матеріалів провадження.
		Виходячи зі змісту ухвали Малиновського райсуду м. Одеси від 15.05.2020 р., суд першої інстанції при ухваленні рішення посилається на наявні ризики невиконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_11 судом процесуальних обов`язків, на обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_11 злочину, його характеру, зухвалості та тяжкості, а також можливої міри покарання, яка може йому бути призначена у разі визнання його винним (позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років), колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки, виходячи з вищевикладеного, є об`єктивні підстави вважати, що до теперішнього часу продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. До того ж, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого злочину, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 є раніше не судимим, що характеризує його особу.
		Також, зважаючи на те, що приписами ст. 23 КПК України передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, апеляційний суд у даному випадку позбавлений можливості досліджувати докази, які б на даному етапі судового розгляду справи по суті дали можливість суду апеляційної інстанції робити висновки щодо наявності або відсутності підстав щодо продовження обвинуваченому (-им) запобіжного заходу.
		Такі обставини досліджуються безпосередньо судом першої інстанції під час судового провадження та за результатами перевірки в порядку ст.ст. 89, 94 КПК України доказів, які на момент застосування (в тому числі, продовження дії запобіжного заходу) дають підстави суду прийняти рішення відповідно до положень ст. 331 КПК України. 
		Тобто, апеляційний суд, по суті, позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення, оскільки, окрім як дослідивши обвинувальний акт, а також ухвалу суду щодо продовження запобіжного заходу та копію журналу судових засідань, не має законних на те підстав для дослідження будь-яких доказів, що можуть бути підставою для продовження або застосування запобіжного заходу у судовому засіданні.
		Доводи щодо наявності загрози життю обвинуваченого ОСОБА_11 апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки доказів цього апеляційному суду не надано. 
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що на підставі наданих апеляційному суду матеріалів, а також обставин та характеру вчиненого злочину, судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення, а відносно обвинуваченого ОСОБА_11 на даний час неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки він не зможе запобігти наявним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які об`єктивно продовжують існувати з огляду на зазначені апеляційним судом обставини.
		Окрім того, апеляційний суд враховує, що строк дії оскаржуваної ухвали сплив 13.07.2020 року. 
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, в тому числі , залишити вирок або ухвалу без змін.
		Водночас, апеляційний суд вважає за необхідне звернути особливу увагу районного суду на положення ст. 8 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року та приписи ст.ст. 28 та 318 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України, кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
		Разом з тим, ч. 1 ст. 318 КПК України встановлює, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
		Враховуючи викладене у всій сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарги сторони захисту підлягають залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції  залишенню без змін.
		Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 183, 194, 315, 370, 392, 404, 405, 407, 419, 532, 537 КПК України, апеляційний суд, 
		ухвалив:
		 
		Апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_11  залишити без задоволення.
		Ухвалу Малиновського райсуду м. Одеси від 15.05.2020 р. в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого  ОСОБА_11  татимчасового залишенняобвинуваченого  ОСОБА_9  у слідчому ізоляторі у зв`язку з розглядом в суді кримінального провадження № 120191600000000516 від 27.05.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 294, ст. 392 КК України  залишити без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:
		 
		ОСОБА_2                 ОСОБА_4         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...